Барометр свободи слова за лютий 2021 року (оновлено)

У лютому п’ять українських журналістів отримали тілесні ушкодження. Загалом експерти ІМІ зафіксували 18 випадків порушень свободи слова в Україні в лютому. Причому 14 з них стосувалися саме фізичної агресії проти журналістів.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова” *.

Журналістів кусали, били до черепно-мозкової травми, ламали палець, вони отримували подряпини та синці, пошкодження ноги. 

Тілесні ушкодження журналісти діставали за різних обставин: на робочому місці, під час перевірки закладу харчування, репортажу про безакцизну торгівлю цигарками, спроби зафіксувати порушення карантинних вимог.

По два випадки зафіксовано в категоріях “обмеження доступу до інформації” та “пошкодження майна журналістів”. Двом журналістам пошкодили та підпалили автівки.

Журналісти Одещини заявили про обмеження входу до обласної ради та облдержадміністрації. 

Крім того, по одному випадку зафіксовано в категоріях “кіберзлочини” та “юридичний тиск”.

Порушення сталися в 10 регіонах країни. Лідером став Київ (шість), в Одесі та на Волині зафіксовано по два випадки, і по одному – у Вінниці, Запоріжжі, Черкасах, на Полтавщині, Житомирщині, Миколаївщині, Рівненщині.

Порушували право журналістів на професію переважно приватні особи, місцева влада та посадовці, судова влада.

Загалом у лютому утиску своїх прав зазнали 11 журналістів та одна журналістка.

Отже, з початку року ІМІ зафіксував загалом 32 випадки порушень свободи слова, 16 випадків перешкоджання, шість побиттів та чотири обмеження доступу до інформації.

Фізична агресія

Побиття – 5

1.У Черкасах побили керівника телеканалу "Антена"

02.02.2021 У Черкасах побили керівника та журналіста місцевого телеканалу "Антена" Валерія Воротника. Про це виданню "ПроВсе" повідомила дружина потерпілого та співробітниця каналу Оксана Горецька.

За її словами, сьогодні вдень до студії телеканалу завітали двоє: керівник муніципальної інспекції Черкаської міськради Станіслав Коломієць та невідомий чоловік. Після того як вони ввійшли до кабінету, Валерій Воротник одразу звернувся до дружини з проханням викликати поліцію.

Горецька намагалася дістатися до тривожної кнопки, проте невідомий чоловік утримував її силою та заблокував у кабінеті.

Коли Валерій повернувся, то розповів дружині, що його теж утримували та розбили обличчя.

У себе на фейсбуці Валерій Воротник повідомив, що нападники розгромили редакцію каналу, а він сам під час нападу "не встиг зробити спробу вчинити опір". 

"Я навіть не встиг зробити спробу вчинити опір. Били вдвох, напали ззаду, коли я працював за комп'ютером. Коломієць – начальник управління інспектування міськради", – написав він.

Нині, як повідомляє видання 18000 з посиланням на коментар головного лікаря Третьої міської лікарні Олександра Федорука, Валерія Воротника шпиталізовано. "Він поступив з черепно-мозковою травмою, госпіталізований у нейрохірургію", – зазначив Федорук.

Черкаський міський голова Анатолій Бондаренко дав доручення департаменту управління справами та юридичного забезпечення провести службове розслідування з усуненням Станіслава Коломійця з обійманої посади на час проведення такого розслідування.

Конфлікт між посадовцем та журналістом розпочався ще напередодні. Валерій Воротник повідомив на своїй фейсбук-сторінці, що Станіслав Коломієць поширив у соцмережі відео телеканалу "Антена", прибравши "плашки" каналу, чим, на думку Воротника, порушив авторське право. 

Уже після нападу Станіслав Коломієць опублікував скріншоти листування з журналістом у дещо розширеній версії.

За фактом нападу поліція відкрила кримінальне провадження. Правоохоронці розслідують факт нападу за ч. 2 ст. 345-1 ("Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності").

Санкція статті передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

2. У столиці продавець шаурми покусав оператора телеканалу "Київ"

04.02.2021 У Києві продавець шаурми покусав оператора телеканалу "Київ", повідомляється на сайті Kyiv Media.

Інцидент стався 3 лютого біля станції метро "Політехнічний інститут" під час знімання програми "Якісне життя".

Журналістка програми Яна Скиба вирушила на перевірку закладу харчування, у якому продають шаурму. 

"Знімальна група ледь встигла зайти до МАФу, як їх буквально виштовхали звідти. Працівник закладу постійно повторював: "Не треба нас знімати". Після того, як журналісти вийшли з МАФу, на них буквально напав працівник закладу: кричав, штовхався та вимагав якогось дозволу", – йдеться в повідомленні. 

Наприкінці сутички чоловік зачинив вітрину та обурено пішов всередину закладу.

Знімальна група викликала на місце події поліцію, адже працівник кіоску застосував силу до журналістів, зокрема вкусив оператора.

За цим фактом розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає обмеження волі на строк до чотирьох років, повідомляє поліція Києва. Правоохоронці затримали чоловіка, який спровокував конфлікт зі знімальною групою телеканалу.

3. В Одесі напали на журналістів 7 каналу

10.02.2021 В Одесі 10 лютого невідомі напали на журналістів місцевого 7 каналу. Про це повідомляється на сайті телеканалу.

Інцидент стався біля ринку “Північний”. Знімальна група програми “Нормально” в складі кореспондентів Ігоря Гвоздєва та Віктора Надюка робила репортаж про безакцизну торгівлю цигарками в місті. 

Під час фільмування їхню роботу заблокували невідомі, які приїхали на автівці з іноземними номерами. 

Один з авторів проєкту Євген Лисий повідомив, що  на місце події викликали поліцію. Журналісти вже написали заяву про перешкоджання професійній діяльності та зняли побої.

Відзнятий матеріал і камера вціліли.

Як повідомив Євген Лисий представнику ІМІ в Одеській області, одного з журналістів телеканалу зачепив автомобіль нападників і він зазнав пошкодження зв'язок лівого голеностопу. Також нападники били кореспондентів по руках, намагаючись збити камери.

4. Журналіст із Пирятина повідомив про побиття

10.02.2021 Головний редактор газети “Свіжий апельсин” Вадим Кирпиченко (Пирятин, Полтавська область) заявив про побиття та погрози. Інцидент стався 10 лютого, повідомив він представниці ІМІ в Полтавській області.

За словами Кирпиченка, за кілька годин до інциденту нападники виставили фото з підписом “Привіт, Кирпиченко” у фейсбук-спільноті “Апельсин”, яку журналіст створив та адмініструє.

Як розповів Кирпиченко, спочатку йому зателефонував невідомий і призначив зустріч. Під час зустрічі, розповів журналіст, розмови між ними не вийшло, чоловік нецензурно висловлювався, погрожував та намагався збити з ніг. Тож Кирпиченко викликав поліцію і написав заяву про злочин. 

“Спочатку мені зателефонував невідомий і сказав, що треба зустрітися. Я відповів, що буду вільний через годину, потім він знову зателефонував. Коли я вийшов до того чоловіка, виявилося, це була та сама людина (Олександр Бугайов. – Ред.), яка минулого тижня побила мене в одному з кафе Пирятина, через критику роботи міського голови Пирятина Андрія Сімонова”, – розповів він.

Після того як Кирпиченко дав свідчення і поліцейські поїхали, нападник повернувся до редакції з двома невідомими й побив його.

“Мене попросили вийти, я вийшов за ними в коридор будівлі, де знаходиться редакція. І троє чоловіків почали мене бити. Я спробував відступити та ухилятися, але вони все одно нанесли мені удари. Так ми виштовхалися на вулицю, там мене продовжили бити. Коли зібралися люди, побачивши бійку, двоє пішли до машини, а чоловік, який уже раніше бив мене в кафе, ще раз ударив та сів у машину теж”, – розповів Кирпиченко.

Він зазначив, що боїться за своє життя та життя своїх близьких. Після побиття знову викликав поліцію, написав заяву. За його словами, після нападу в нього є синці, подряпини руки та ноги.

“Моє життя та життя людей, що мене оточують, стало під загрозою. Мене шукали в будівлі, де я знімаю офіс для редакції, вривалися в кабінети. Всі ці дії я пов’язую зі своєю журналістською діяльністю”, – сказав він.

Як повідомив представниці ІМІ представник пресслужби ГУ Нацполіції в Полтавській області Роман Грішин, стосовно заяви Вадима Кирпиченка відкрито кримінальне провадження за статтею 125 (Умисне легке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України.

Як повідомляв ІМІ, у 2019 році у Пирятині (Полтавська область) невідомі розклеїли листівки із персональними даними блогера та видавця газети “Свіжий апельсин” Вадима Кирпиченка. 

У листопаді 2018 року журналісти з Пирятина - журналіст місцевого видання “Свіжий апельсин” Вадим Кирпиченко та журналістка телеканалу ТРК “Пирятин” Альона Гуленко поскаржились на перешкоджання під час зйомок та написали у зв’язку з цим заяву до поліції.

15 жовтня 2017 року Вадим Кирпиченко виявив на своєму подвір’ї вибухонебезпечні пристрої.

5. У Вінниці журналісту Андрію Качору зламали палець на руці

27.02.2021 У Вінниці 27 лютого приватні охоронці зламали журналістові Андрію Качору палець на правій руці, коли він намагався зафіксувати порушення карантинних вимог під час дискотеки в одному із закладів.

Про це він повідомив у своєму відеозверненні у фейсбуці.

За його словами, на нього напали після того, як він під час спроби потрапити на дискотеку  показав не паспорт, як вимагали організатори, а журналістське посвідчення.

“У мене паспорта не було, було лише журналістське посвідчення. Я показав його, і це на організаторів вечірки справило просто неймовірно сильне враження. На мене відразу напали четверо чи п’ятеро охоронців, вони намагалися вигнати мене з цього приміщення, я в цей момент намагався зателефонувати в поліцію, щоб розібратися з цим трешем. У процесі цієї сутички мені поламали палець, зламали дуже сильно. Потрібно робити операцію. Є загроза втрати функції мізинця”, – розповів Андрій. 

Також Качор повідомив, що поліцейські не поспішали на його численні виклики, а з’явилися лише після дзвінка на гарячу урядову лінію та сказали, що в них “немає повноважень”.

У коментарі ІМІ Андрій Качор сказав, що він намагався потрапити на захід як громадянин, щоб зафіксувати порушення карантинних обмежень, і не мав наміру готувати журналістський матеріал.

“Насправді я не акцентував увагу поліції на тому, що я журналіст і виконував там журналістську роботу, мені було цікаво, як вони відреагують просто на повідомлення громадянина. Я не мав наміру готувати це як журналістський матеріал, просто здивувався, коли побачив, що вони насправді влаштували, і вирішив купити квиток і зайти. І, якби в мене був інший документ, крім посвідчення, показав би його. Бо розумів, що це може бути сприйняте як спекуляція. Далі вже події розвивалися якимось радикальним чином, тому знову ж таки мусив показувати поліції посвідчення, бо іншого документа при собі не було”, – розповів журналіст.

Вінницька поліція повідомила, що за фактом заподіяння тілесних ушкоджень журналісту працівниками приватної охорони відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 122 Кримінального кодексу України (“Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”).

Також поліція призначила службове розслідування за фактом повідомлення журналіста про непрофесійні дії поліцейських. 

За порушення правил карантину поліція склала адміністративні матеріали на організатора дискотеки за ст. 44-3 КУпАП (“Порушення правил щодо карантину людей”), за що передбачено штрафні санкції в розмірі від 17 000 до 34 000 гривень.

Як повідомив ІМІ Андрій Качор, слідчий з ним ще не зв’язувався щодо справи.

Пошкодження майна журналістів – 2

1. На Рівненщині невідомі пошкодили авто журналістки

04.02.2021 У місті Здолбунів (Рівненська область) невідомі пошкодили автомобіль, що належить журналістці та блогерці Ользі Ферар. Про це вона розповіла в коментарі виданню ZMINA.

Невідомі в ніч з 1 на 2 лютого уламком бруківки розбили бокове скло в машині.

“Сталося все вночі, але помітила я цю ситуацію вранці, коли я підійшла до свого автомобіля. Сталося це у дворі, на приватному подвір’ї. У мене в машині правоохоронці знайшли камінь, яким вчинено цей злочин, зняли відбитки пальців, попередньо сказали, що це чоловік був, у рукавицях, бруківку він приніс на місце злочину”, – розповіла вона.

Ферар пов’язує інцидент зі своєю журналістською діяльністю: вона дописує у видання “Рівне online” та активно дописує у фейсбуці, зокрема щодо роботи Рівненської обласної ради, соціальних питань, серед інших – про розподіл бюджетних коштів, земельних ділянок тощо.

За словами журналістки, якихось побутових чи робочих конфліктів вона не мала, погроз напередодні також ні від кого не отримувала.

За цим фактом поліція Рівненщини розпочала досудове розслідування за попередньою правовою кваліфікацією частини 1 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство), повідомляється на сайті ГУ НП у Рівненській області.

“Жінка представляє одне з інформаційних інтернет-видань та пов’язує скоєний злочин саме з професійною журналістською діяльністю. Крім того, вона балотувалася в депутати на місцевих виборах та брала активну участь у політичній виборчій кампанії”, – зазначила  поліція.

Як повідомляє представниця ІМІ у Рівненській області, наразі Ольга Ферар є журналісткою сайту "Рівне.Онлайн". На своїй сторінці вона час від часу публікує резонансні дописи.

На місцевих виборах 2020 року Ольга Ферар балотувалася до обласної ради від ВО “Батьківщина”. У біографії, поданій до ЦВК у вересні, вказано, що Ольга Ферар працює менеджеркою з реклами в ТОВ “ЗахідТрансбуд”. Ця компанія належала кандидату в міські голови Рівного (нині секретарю міської ради) Віктору Шакирзяну, про підтримку якого на виборах вона повідомляла у соцмережах.

2. У Києві підпалили авто засновнику порталу dtp.kiev.ua

16.02.2021 У Києві підпалили авто засновнику порталу dtp.kiev.ua Владу Антонову, повідомляє 5 канал.

Інцидент стався в ніч із 16 на 17 лютого. Журналіст пов'язує підпал зі своєю професійною діяльністю. За його словами, він неодноразово отримував погрози.

Владислав зазначив, що вже знає, хто є виконавцем та замовником злочину, але через таємницю розслідування їхніх імен не називає.

“Люди хотіли помсти. Деякі не задоволені порядком на дорогах і, відповідно, так поводяться. Вони не могли більше нічого зробити, як зіпсувати чиєсь майно. Людей не влаштовує порядок, хочуть поводитися на дорогах так, як вважають за потрібне”, – сказав Антонов.

У поліції за фактом підпалу вже відкрили кримінальне провадження. Одного підозрюваного спіймали, інший – утік.

Як повідомляється на фейсбук-сторінці dtp.kiev.ua, зловмисників було двоє, один з них наразі у важкому стані, над пошуком другого працюють органи МВС.

Також редакція просить надати відео з камер спостереження в районі вулиць Січових стрільців, Павлівської та Бульварно-Кудрявської в період із 2:40 до 2:50 всіх, у кого воно є.

Портал dtp.kiev.ua висвітлює надзвичайні події, які сталися в столиці – автотрощі, ДТП, крадіжки тощо

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 7

1. У Києві невідомий вибив мікрофон у кореспондента телеканалу "Наш"

04.02.2021 У Києві невідомий молодий чоловік вибив мікрофон з рук кореспондента телеканалу “Наш” Олега Нечая. Про це повідомив телеканал “Наш”.

Інцидент стався біля будівлі телеканалу, коли Нечай виходив у прямий ефір. Як видно на відео, чоловік підбіг і вибив з рук мікрофон у кореспондента. Зі свого боку Олег Нечай наздогнав нападника та штовхнув його. 

Потім у розмові з ним кореспондент запитав, навіщо той так зробив, у відповідь почув, що він нічого не робив, а потім чоловік звинуватив канал у роботі на інтереси країни-агресора.

Як повідомляв ІМІ, 4 лютого в Києві сталися сутички між правоохоронцями та протестувальниками, що пікетували телеканал “Наш” із вимогою його закриття.

2 лютого Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони від 2 лютого 2021 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, яке передбачає запровадження на п'ять років санкцій проти народного депутата Тараса Козака та юридичних осіб, що володіють ліцензіями телеканалів “112 Україна”, NewsOne та ZIK.

2 лютого телеканали “112 Україна”, ZIK і NewsOne заявили, що розцінюють рішення про санкції як політичну розправу та боротимуться за право бути в ефірі.

28 січня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначила позапланову безвиїзну перевірку телеканалу “Наш” (ТОВ “НАШ 365”, Київ)  через висловлювання в ефірі колишньої народної депутатки від Партії регіонів Олени Бондаренко, яка в ефірі назвала Збройні сили України “злочинцями”.

23 грудня 2020 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила попередження телеканалу “Наш” (ТОВ “Наш 365”, Київ) через трансляцію пресконференції президента Російської Федерації Володимира Путіна.

4 грудня 2020 року телеканал “Наш” надав слово в ефірі ток-шоу одному з ватажків так званої “ЛНР” Родіону Мірошнику. Нацрада призначила перевірку. 

3 вересня 2020 грудня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначила позапланову перевірку телеканалу “Наш” через показаний до Дня Незалежності ролик, який містить ознаки дискримінації і розпалювання ворожнечі та спричинив обурення в суспільстві.

2. У Києві напали ще на одного кореспондента телеканалу "Наш"

04.02.2021 У Києві невідомий чоловік вирвав мікрофон з рук кореспондента телеканалу “Наш” Олексія Пальчунова та завдав йому декілька ударів в голову. Про це повідомив телеканал “Наш”.

Інцидент стався 4 лютого під будівлею Шевченківського управління поліції, де працювала знімальна група каналу.

Як розповів Олексій Пальчунов, на нього не лише напали, а й заважали вести зйомку.

“Я отримав декілька ударів в голову і в щелепу, зокрема. І після цього мені ще шию трохи поцарапали. … Почуваю себе добре. Ми продовжували знімати ситуацію під райвідділом поліції. І після цього до нас ще раз підходили націоналісти, заважали нам знімати, але вже не нападали, але фотографували номери нашої машини”, - розповів Пальчунов.

Він також повідомив, що написав заяву у Шевченківському управлінні поліції за 171 статтею (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

Як повідомляв ІМІ, 4 лютого в Києві сталися сутички між правоохоронцями та протестувальниками, що пікетували телеканал “Наш” із вимогою його закриття.

4 лютого в Києві невідомий молодий чоловік вибив мікрофон з рук кореспондента телеканалу “Наш” Олега Нечая під час акції біля каналу. 

Національна поліція відкрила кримінальне провадження за ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України за фактами подій біля офісу телеканалу “Наш” 4 лютого. 

3. У Луцьку журналістів "Аверсу" не пустили на судове засідання

04.02.2021 Телеканал “Аверс” повідомив про недопуск їхньої знімальної групи 4 лютого на судове засідання Луцького міськрайонного суду, де розглядалися справи щодо порушення маскового режиму. Про це йдеться в сюжеті “Аверсу”.

Як зазначає канал, суддя Світлана Крупінська не захотіла, щоб знімальна група вела знімання під час судового засідання. Журналістів, зокрема, цікавила справа щодо чоловіка, якого оштрафували за відсутність маски, коли він грався із сином на вулиці.

Також журналістці ТРК “Аверс” Наталії Поліщук не вдалося занести запит до кабінету судді щодо недопуску. У сюжеті зазначили, що цього зробити не дозволив охоронець, який був у коридорі. Він заявив: “Вам сказали, що вас не хочуть бачити”.

Представниці ІМІ у Волинській області в пресслужбі Луцького міськрайонного суду повідомили, що, “згідно з вашим повідомленням, незрозуміло, по якій конкретно справі було не допущено журналістів, так як інформація є неповною, це унеможливлює надати відповідь на ваші запитання”. У листі про коментар представниця ІМІ надіслала крім запитань для пресслужби суду посилання на сюжет ТРК “Аверс”.

Юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров наголосив, що, відповідно до статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом.

Він зазначив, що у відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. 

“Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис із використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду (з урахуванням обмежень, встановлених законом)”, – нагадав юрист.

Алі Сафаров зауважив, що заборона з боку судді на присутність у залі журналістів можлива виключно в разі, якщо судове засідання, відповідно до підстав, визначених у процесуальному законодавстві, слухається в закритому режимі. 

“У випадку безпідставної, не обґрунтованої законом заборони в присутності журналістів у залі судового засідання така заборона може розглядатися як перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 171 Кримінального кодексу України. Окрім того, це є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відповідно до статті 106 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, – прокоментував юрист.

У  секторі комунікації Головного управління Національної поліції Волинської області в коментарі представниці ІМІ повідомили, що офіційного звернення від журналістів “Аверсу” до поліції не надходило. Але після побаченого відео в інтернеті поліція внесла відомості до журналу Єдиного обліку заяв та повідомлень громадян про кримінальні правопорушення та інші події. Наразі триває перевірка.

4. Знімальну групу "Великого Києва" виштовхали зі столичного ринку

06.02.2021 У Києві 6 лютого охоронці Столичного ринку застосували фізичну силу та перешкоджали знімальній групі інформаційного агентства “Великий Київ”. Про це повідомляється на сайті “Великий Київ”.

Журналіст Максим Юр'єв та оператор, які є штатними працівниками інформаційного агенства, виконували редакційне завдання для підготування матеріалу про ціни на Столичному ринку і як саме можна заощадити киянам.

“Уже через хвилину після початку роботи журналіста охоронці Столичного ринку цілим натовпом без будь-яких пояснень, застосовуючи фізичне насильство, накинулися на знімальну групу “Великого Києва“ та почали перешкоджали законній професійній діяльності журналіста. Вони випхали журналіста та оператора з ринку”, – повідомляє редакція.

Також повідомляється, що охоронці вихоплювали телефони в пересічних громадян, які стали свідками конфлікту і були обурені їхньою поведінкою.

Охоронці відмовилися показувати документи, які б засвідчували їхні особи та належність до виконання якихось дій на ринку. На відео нападу видно, що в охоронців були натягнуті капюшони та бафи.

Журналіст викликав поліцію та склав заяву про злочин. Інформагентство “Великий Київ” звернулося до Міністерства внутрішніх справ з проханням внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне правопорушення за ч.3 ст.171 Кримінального кодексу України (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів за попередньою змовою групою осіб), а також ч.4 ст.345-1 КК України (Погроза або насильство щодо журналіста, вчинені організованою групою).

Також інформагентство закликало міністра внутрішніх справ Арсена Авакова взяти цей інцидент під особистий контроль.

В коментарі ІМІ Максим Юр'єв розповів, що охоронці, які їм перешкоджали, знали, що вони журналісти. 

“Охоронець на вході спитав мету візиту, йому пояснили, також представились журналістами і назвали видання. Документів він не питав, натомість власних показали не зміг. Викликав по рації підтримку і потім каже: “Он начальник іде”. Підійшов натовп десь із 10 осіб в накинутих капюшонах. Нас з оператором розділили декількома кордонами, і поки я спілкувався з їхнім начальником, а оператору закривали камеру, вже несчувся як оператора просто таки виносять до дверей. … Тож виштовхували спершу оператора, а мене заблокували в середині павільйону. Потім я прорвався до нього і нас виштовхали вже обох”, - розповів журналіст.

Також Максим Юр’єв додав, що жодних оголошень про заборону зйомок не було ні на вході в павільйон, ні всередині ринку.

Крім того, журналіст розповів, що коли приїхала поліція, то слідчий наголосив начальнику охорони, що знімальна група вправі знімати без жодних дозволів від керівництва ринку і провів їх в павільйон для продовження зйомок.

5. У Луцьку журналісту Громадського інтерактивного телебачення забороняли проводити зйомку 

19.02.2021 У Луцьку охоронець ТРЦ "Порт-сіті" 19 лютого журналісту громадського інтерактивного телебачення Вадиму Ремісько заявив, що для відеозйомки потрібен дозвіл в адміністрації та був проти зйомки. 

Про це Вадим Ремісько повідомив представниці ІМІ у Волинській області.

За словами журналіста, він знімав відео у прямому ефірі про те, як працівники “Водоканалу” біля торгівельно-розважального комплексу “Порт-сіті” на вулиці Сухомлинського,1 ремонтують прорив труб. Під час прямого ефіру на місці події до журналіста підійшов один охоронець і запитав про дозвіл на проведення зйомки. 

“Я підійшов і почав знімати, стрімити. Тобто, був прямий ефір. І під час цього прямого ефіру до мене підійшла охорона “Порт-сіті”. Вони почали вимагати, аби я перестав знімати, бо це територія “Порт-сіті”, - розповів Вадим Ремісько. 

Журналіст відразу викликав поліцію у прямому ефірі. Працівники поліції швидко приїхали.

Вадим Ремісько представлявся як журналіст та посвідчення показував. Проте охоронець тоді загороджував собою камеру. Журналіст йому сказав, що він порушує закон і буде відповідати по 171 статті. 

“Викликав при ньому поліцію, він втік. Поліція з ним провела роз'яснювальну бесіду, бо я не хотів писати заяву”, - зазначив журналіст.  

У поліції підтвердили, що із заявою ніхто не звертався щодо ситуації, що сталася.

6. На Житомирщині посадовець напав на знімальну групу СТБ

22.02.2021 У Житомирській області 22 лютого голова Вільської об'єднаної територіальної громади Петро Білий напав на знімальну групу соціального проєкту телеканалу СТБ “Один за всіх”. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на канал.

Команда проєкту приїхала до села Новопіль, щоб зняти випуск про жорстоке поводження з дітьми в родині Білинських. Журналісти вирішили запитати в голови Вільської ОТГ, чому “він не реагував на факт насильства над дітьми й відмовляв Наталю (мати, яка виховує дев’ятьох дітей  – ред.) їхати на проєкт “Один за всіх”.

“Ще дорогою до його місця роботи голова реагував агресивно і вимагав, щоб оператор припинив зйомку. Коли ж ми зайшли до сільради, ситуація вийшла з-під контролю. У момент, коли наша журналістка ставила запитання про сім’ю Білинських, пан Білий різко перекинув камеру, після чого підняв руку на оператора, який намагався його заспокоїти. Але Петро не врахував одного: наша камера весь цей час продовжувала знімати”, – розповів ведучий Сергій Костира.

Як розповіли на СТБ, Петро Білий на діалог не пішов, почав поводитись агресивно й без пояснень вимагав припинити знімати. Знімальна група СТБ викликала поліцію, яка склала протокол та відкрила проти голови Вільської ОТГ кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів. На каналі уточнили, що знімальна група і техніка внаслідок інциденту не постраждали.

Крім того, Костира разом з бабусею дітей звернувся до поліції із заявою про домашнє насильство над дітьми. Правоохоронці відкрили провадження та розпочали слідство. “Через кілька днів після візиту знімальної групи дітей відправили в центр соціально-психологічної реабілітації. Там вони пробудуть найближчі дев'ять місяців”, – йдеться в повідомленні.

7. Журналістів пустили на сесію Запорізької міськради, але заборонили пересуватися

24.02.2021 Запорізьких журналістів пустили на засідання чергової сесії міської ради, але заборонили пересуватися будівлею. Журналістам дозволено перебувати лише на балконі сесійної зали.

Про це представниці ІМІ в Запорізькій області повідомила редакторка “Неначасі” Катерина Майборода та розмістила відповідне відео з міськради.

За словами журналістки, щоб заборону не можна було порушити, усі виходи з кожного поверху перегородили металевими заслінками та закріпили їх скотчем, аби їх не можна було посунути.

Також Майборода розповіла, що на балконі сесійної зали разом з журналістами постійно сидять працівники або управління внутрішньої політики, або пресслужби міського голови. Журналістам уже повідомили, що на перерві їм заборонено спускатися до депутатів та спілкуватися з ними

Як розповіла представниці ІМІ журналістка 061.ua Ельміра Шагабудтдінова, 22 лютого комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, яку очолює міський голова Володимир Буряк, дозволила допуск журналістів на сесії виключно на четвертий поверх, а саме на балкон великої сесійної зали.

“Коли ми пройшли до будівлі, на двох постах охорони в нас затребували посвідчення, а в холі першого поверху біля гардероба нас зустріла начальниця департаменту преси та інформації Діана Семенова. Вона заявила, що віднині журналісти повинні збиратися разом і тільки о 10.55  в супроводі співробітників департаменту можуть пройти виключно на четвертий поверх. Нас повели туди не через центральні сходи, а через бічний вхід. Там ми побачили, що з поверху перекрито всі проходи в кабінети посадовців і журналісти не мають права пересуватися ніде, окрім балкона”, – розповіла журналістка.

За словами Ельміри Шагабудтдінової, їм пояснили, що приходити на сесії тепер необхідно у встановлений час і запізнення не допускаються регламентом. 

Також фотографи не можуть потрапити у великий зал і зробити фото депутатів, а журналісти не можуть на перерві спуститись і поставити запитання депутатам.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що не можна однозначно вважати, що обмеження на пересування журналістів приміщенням міськради є перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів, оскільки їх допустили на сесію міської ради.

Він нагадав, що загальна норма статті 25 Закону України “Про інформацію” передбачає можливість пересування приміщенням суб’єкта владних повноважень та спілкування з посадовими особами. 

Проте, додав Сафаров, варто зважати на карантинні обмеження, встановлені постановою Кабміну “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”. Зокрема, карантинні норми передбачають обмеження кількості осіб у приміщеннях залежно від площі. 

“Тож не можна однозначно вважати, що обмеження на пересування журналістів приміщенням міської ради є перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів, адже власне на захід, тобто на сесію міської ради, вони допущені. Проте в разі, якщо зустріч з депутатами міської ради неможлива не тільки в перервах сесії, а також і в інший час, якщо журналісти не можуть домогтися приймання посадовими й службовими особами міської ради – тоді матимуть місце ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України”, – зазначив Алі Сафаров.

Нагадаємо, 10 лютого постійна комісія з питань депутатської діяльності, регламенту, законності, правопорядку та запобігання корупції Запорізької міської ради запропонувала розробити порядок акредитації засобів масової інформації і підготувати відповідний проєкт рішення для голосування на сесії. 

Як повідомляв ІМІ, 30 січня понад 20 журналістів Запоріжжя звернулися з відкритою заявою до органів центральної влади з проханням втрутитися в ситуацію, яка склалася через систематичний недопуск журналістів на сесії Запорізької міської ради та засідання постійних депутатських комісій.

Журналісти заявили, що з весни 2020 року вони позбавлені можливості відвідувати сесії міськради й депутатських комісій та не можуть повноцінно висвітлювати діяльність міських органів влади Запоріжжя.

17 лютого Комітет Верховної Ради з питань свободи слова мав розглянути звернення запорізьких журналістів щодо систематичних перешкоджань з боку представників Запорізької міської ради за участю представників МВС. 

2 лютого поліція Запоріжжя відкрила справу через недопуск журналістів на сесії міськради.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 2

1. Одеські журналісти заявили про обмеження входу до облради та ОДА. Просять омбудсмена відреагувати

12.02.2021 Журналісти Одещини звернулися до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової через обмеження для представників засобів масової інформації у доступі до приміщення Одеської обласної ради та Одеської обласної державної адміністрації. Про це йдеться у зверненні, яке підписали 27 працівників засобів масової інформації, повідомляє Ізбірком. 

“Ми, журналісти Одещини, що нижче підписалися, звертаємося до Вас з приводу обмеження для представників засобів масової інформації у доступі до приміщення Одеської обласної ради та Одеської обласної державної адміністрації (пр-т Шевченка, 4, м. Одеса).

Так, 15 грудня 2020 року голова Одеської обласної ради Григорій Діденко та голова Одеської обласної адміністрації Сергій Гриневецький підписали документ “Правила пропускного режиму в адміністративний будинок №1”, в якому зокрема зазначено, що потрапити до будівлі працівники засобів масової інформації можуть лише “у супроводі працівників пресслужби ООР або ОДА”, - йдеться у зверенні.

Журналісти зазначають, що у січні 2021 року почали стикатися з випадками, коли, аби потрапити на відкриті заходи зазначених органів влади (наприклад, на обласну колегію тощо) журналістам доводилося просити працівників пресслужб супроводити їх, інакше в доступі до заходів їм відмовляли.

Автори звернення нагадують, що стаття 25 Закону України “Про інформацію” визначає, що журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.

Журналісти вважають запроваджені правила ставлять в залежність вхід журналіста від наявності вільного часу представника пресслужби.

“На нашу думку, положення зазначених “Правил пропускного режиму в адміністративний будинок №1” суперечать гарантіям журналістської діяльності, передбаченим в статті 25 ЗУ "Про інформацію", оскільки вони вводять додаткові умови для потрапляння журналіста до приміщення Одеської обласної ради та Одеської ОДА порівняно з законом. Ці “Правила” ставлять в залежність вхід журналіста від наявності вільного часу представника пресслужби, знаходження його/її на робочому місці чи просто його/її бажання. Натомість профільний закон говорить не просто про право журналіста входити в приміщення суб'єктів владних повноважень, а саме про право безперешкодно входити. Таким чином, дані “Правила” звужують гарантоване законом право”, - йдеться у зверненні. 

У зв'язку з цим журналісти просять омбудсмена направити до Одеської обласної ради та до Одеської обласної державної адміністрації акт реагування Уповноваженого для вжиття цими органами відповідних заходів.

2. Міськрада на Миколаївщині запровадила для журналістів "картки акредитації"

15.02.2021 Первомайська міська рада на Миколаївщині затвердила порядок акредитації засобів масової інформації, який передбачає введення системи акредитації за спеціальними картками. Картки видаватимуть за згодою міського голови та депутатської комісії із законності та регламенту.

Відповідне рішення Первомайська міськрада ухвалила під час сесії 28 січня, повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області.

У рішенні вказується, що акредитація журналістів та інших працівників ЗМІ здійснюється на основі офіційного представлення керівника ЗМІ та заяви журналіста на адресу міського голови. Після цього міський голова розглядає представлення та скеровує свої пропозиції на розгляд постійної комісії міської ради з питань етики, регламенту, законності, запобігання корупції та врегулювання конфлікту інтересів, міжнародної співпраці, взаємодії з органами державної влади та місцевого самоврядування, інформаційної та регуляторної політики, розвитку територій громади. 

Профільна комісія має вивчити представлення та пропозиції міського голови з цього питання та скерувати свої рекомендації у відділ інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю і ЗМІ апарату виконкому для підготовки відповідного рішення виконавчого комітету міської ради. 

Акредитація журналіста (іншого працівника ЗМІ) здійснюється безоплатно. 

Зазначається, що порядок допуску акредитованих представників ЗМІ до приміщення виконавчого комітету міськради, доступу до документів та інформації визначається законодавством України з урахуванням загального режиму та регламенту роботи міської ради, умов і можливостей, які міська рада має реально. Про цей порядок заздалегідь повідомляється акредитованим представникам ЗМІ. Від одного видання (телевізійні та радіоканали) може бути акредитовано не більш ніж три представники.

Акредитованим представникам ЗМІ видається картка акредитації встановленого зразка з фотокарткою (зразок додається). Картка акредитації дає право входити до приміщення виконавчого комітету міської ради, бути присутнім на засіданнях міської ради, виконавчого комітету міської ради та інших заходах, ініціаторами яких є виконавчі органи міської ради.

“Акредитованим при Первомайській міській раді ЗМІ здійснюється сприяння у висвітленні діяльності міської ради. Відділ інформаційної діяльності й комунікацій з громадськістю та засобами масової інформації апарату виконавчого комітету міської ради готує інформаційні матеріали та документи, прийняті міською радою для представників ЗМІ за їх попереднім замовленням, сприяє акредитованим журналістам у здійсненні їх професійної діяльності, інформує про проведення пленарних засідань, нарад та інших заходів. В день пленарного засідання апарат міської ради надає представникам ЗМІ порядок денний даного засідання”, – йдеться в затвердженому положенні про акредитацію.

Окремим пунктом визначається порядок припинення акредитації представників ЗМІ при міськраді. Підставами для припинення акредитації можуть стати офіційне подання керівника ЗМІ або заяви журналіста (іншого працівника ЗМІ) про припинення акредитації на ім’я міського голови, яку має вивчити постійна комісія міськради. 

Також акредитація може бути припинена “в разі неодноразового грубого порушення журналістом (іншим працівником ЗМІ) обов'язків, визначених статтею 26 Закону України “Про інформацію”.

Ініціювати процедуру припинення акредитації мають право: депутат чи група депутатів міської ради, член виконавчого комітету міської ради. Рішення про припинення акредитації може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає небезпеку в тому, що міський голова скеровує свої пропозиції щодо акредитації журналістів.

За словами юриста, вимоги щодо акредитації журналістів визначено в статті 26 Закону України “Про інформацію”, тож будь-який орган влади, орган місцевого самоврядування не може виходити за межі, передбачені цією статтею. 

“У цьому випадку нібито все відповідає, але положення про те, що міський голова розглядає представлення на акредитацію та скеровує свої пропозиції на розгляд постійної комісії міської ради, створює додаткову бюрократичну ланку. Якщо з якихось причин міський голова не скерує своїх пропозицій, журналіста не буде акредитовано. Водночас і відмови в наданні акредитації, яку можна було б оскаржити, також немає”, – зазначив Алі Сафаров. 

Він додав, що хоча відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста чи іншого представника ЗМІ на відкриті владні заходи, проте журналіст позбавляється можливості своєчасно отримувати анонси важливих заходів, іншу важливу інформацію, користуватися додатковими перевагами, які надає статус акредитованого журналіста.

Інтернет-тиск

Кіберзлочини – 1

1. Запорізький сайт "Актуально" зазнав DDoS-атаки

04.02.2021 Запорізький сайт “Актуально” зазнав DDoS-атаки, яка продовжувалася майже добу. 

Про це повідомив своїй фейсбук-сторінці головний редактор сайту Рудольф Акопян та підтвердив інформацію представниці ІМІ в Запорізькій області.

“Атака почалася приблизно о 20.00 3 лютого і продовжувалася до 15.00 4 лютого. Точніше, адміністратори змогли заблокувати атаку і знизити інтенсивність запитів, але запити на сайт продовжували надходити. Вчора тільки за одну годину ми отримали близько 140 тисяч запитів, з якими, зрозуміло, хостинг не впорався”, – розповів головний реактор.

Акопян припускає, що DDos-атака могла статися через один з політичних конфліктів між кількома місцевими політиками й лідером однієї з українських партій.

Юридичний тиск

Інші види тиску – 1

1. Суд заблокував доступ до 426 сайтів

04.02.2021 Голосіївський районний суд м. Києва ухвалив заблокувати доступ до 426 вебсайтів. Таке рішення ухвалено 4 лютого, повідомляється на сайті Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

"Накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Internet при використанні вебресурсів (426. – Ред.) шляхом зобов’язання інтернет-провайдерів… закрити до них доступ", – йдеться в повідомленні.

Арешт накладено в межах кримінального провадження №12020100010005155 від 17 грудня 2002 року, яке розслідують за ч. 3 ст. 190 ("Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки") Кримінального кодексу України.

Ця ухвала підлягає негайному виконанню, вона може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів із дня її оголошення.

Серед ресурсів, які мають заблокувати, опинилися, зокрема, сайти Живого Журналу (livejournal.com), вінницького медіа 20 хвилин (20minut.ua), російського РБК (rbc.ru) та інші.

Як повідомляв ІМІ, 27 січня 2020 року Печерський районний суд Києва ухвалив заблокувати доступ до 59 вебсайтів, серед яких вісім інтернет-видань, інші – букмекерські компанії та онлайн-казино.

23 липня 2019 року Печерський райсуд Києва ухвалив рішення про блокування сайту enigma.ua і ще 16 сайтів, серед яких розділ "Блоги" сайту "Кореспондент", портал informator.news, платформа для блогерів Еnigma.ua та інші. 

25 листопада 2019 року Апеляційний суд Києва відмовив у задоволенні скарг на рішення Печерського районного суду міста Києва про блокування 17 сайтів.

У грудні 2019 року Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду відмовив мобільним операторам Vodafone Україна, "Київстар" та ТОВ "Видавництво Український медіа дім" у відкритті касаційних проваджень у справі про блокування 17 сайтів.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення прав журналістів – 7

1. Черкаська поліція відкрила справу за фактом побиття керівника каналу "Антена"

02.02.2021 Поліція Черкас за фактом побиття керівника та журналіста місцевого телеканалу "Антена" Валерія Воротника відкрила кримінальне провадження.

Правоохоронці розслідують факт нападу за ч. 2 ст. 345-1 ("Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності").

Санкція статті передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

2. Поліція Запоріжжя відкрила справу через недопуск журналістів на сесії міськради

03.02.2021 Поліція Запоріжжя відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів щодо недопуску їх на сесійні засідання Запорізької міської ради.

Про це повідомляється на сайті ГУ НП в Запорізькій області.

Як повідомили в поліції, до відділу №1 Запорізького районного управління поліції ГУ НП в Запорізькій області надійшли заяви від представників регіональних засобів масової інформації про недопуск їх на сесійне засідання Запорізької міської ради.

Відомості, зібрані під час перевірки по суті заяв журналістів, стали підставою для внесення до ЄРДР і відкриття кримінального  провадження за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України.

"З метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального проступку буде проведений весь комплекс необхідних слідчих дій. Розслідування кримінального провадження знаходиться на контролі в керівництва поліції Запорізької області", – повідомляє поліція.

Як повідомила представниці ІМІ в Запорізькій області редакторка "Неначасі" Катерина Майборода, у відділку поліції №1 Запорізького райуправління поліції ГУ НП в Запорізькій області їй повідомили, що у кримінальному провадженні об'єднані три заяви про перешкоджання професійній діяльності журналістів. Зокрема, її, журналістки 061.ua Ельміри Шагабудтдінової та редактора медіапортала "Гвозді" Богдана Василенка.

Також журналісток "Неначасі" і 061.ua викликали на допит у справі на 5 лютого. Чому до впровадження не включили заяву ще однієї журналістки "Запорізького центра розслідувань" Катерини Шевченко, наразі невідомо.

Як повідомляв ІМІ, 30 січня понад 20 журналістів Запоріжжя звернулися з відкритою заявою до органів центральної влади, де просять втрутитися в ситуацію, яка склалася через систематичний недопуск журналістів на сесії Запорізької міської ради та засідання постійних депутатських комісій.

27 січня в Запоріжжі журналісти пікетували будівлю міської ради, оскільки вчергове не змогли потрапити на засідання міськради. Під час спроби журналістів потрапити до приміщення міськради між ними та поліцією сталася штовханина, унаслідок якої постраждала редакторка запорізького видання "Неначасі" Катерина Майборода.

Поліція Запоріжжя не внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви журналісток трьох видань про перешкоджання 27 січня, коли їх не пустили на сесію міської ради, повідомили журналістки 061.ua Ельміра Шагабудтдінова, "Неначасі" Катерина Майборода і Запорізького центру розслідувань Катерина Шевченко.

20 січня охорона Запорізької міської ради не пустила журналістку сайту 061.ua Ельміру Шагабудтдінову і редакторку "Неначасі" Катерину Майбороду на засідання постійних комісій.

18 січня головного редактора порталу "Гвозді" Богдана Василенка не пропустили на засідання постійної комісії Запорізької міської ради з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення.

3. Поліція відкрила провадження за фактами подій біля телеканалу "Наш"

05.02.2021 Національна поліція відкрила два кримінальних провадження за фактами подій біля поліцейського управління та офісу телеканалу “Наш” 4 лютого. 

Про це повідомляється на сайті ГУ НП у м.Києві.

Провадження відкрито за ст. 342 (“Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб”), а також за ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України. 

У поліції нагадали, що під час акції біля телеканалу за порушення публічного порядку до Шевченківського управління поліції доставили чотирьох осіб. У процесі складання адміністративних матеріалів один з чоловіків відчинив вікно і став на підвіконня. Водночас він висловлював низку вимог, зокрема щодо закриття каналу, звільнення учасників акції та зняття з посади одного з керівників територіального управління поліції.

Як повідомляв ІМІ, 4 лютого в Києві сталися сутички між правоохоронцями та протестувальниками, що пікетували телеканал “Наш” із вимогою його закриття.

4 лютого в Києві невідомий молодий чоловік вибив мікрофон з рук кореспондента телеканалу “Наш” Олега Нечая. 

4. Оголошено про підозру чоловіку, що покусав оператора телеканалу "Київ"

05.02.2021 Київська міська прокуратура повідомила, що чоловіку, який перешкоджав 3 лютого знімальній групі телеканалу “Київ”, оголошено про підозру.

Про це йдеться на сайті Київської міської прокуратури.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, знімальна група ТРК “Київ” проводила репортаж у прямому ефірі щодо роботи закладів громадського харчування вуличного типу. Під час репортажу журналістка з оператором зайшли до одного з таких закладів, однак його працівник агресивно відреагував на журналістів та виштовхав їх на вулицю.

"Після цього журналісти продовжили репортаж на вулиці, що теж не сподобалося працівнику закладу. Вийшовши на вулицю, чоловік з лайкою накинувся на знімальну групу, зокрема намагався пошкодити знімальну техніку та вкусив оператора за палець", – йдеться в повідомленні.

Прибувши за викликом на місце події, правоохоронці затримали чоловіка. Ним виявився громадянин іншої держави, 1980 року народження.

Чоловіку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України.

Досудове розслідування в кримінальному провадженні триває.

Як повідомляв ІМІ, 3 лютого в Києві продавець шаурми покусав оператора телеканалу "Київ".

Поліція розпочала за цим фактом кримінальне провадження за ч. 2 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає обмеження волі на строк до чотирьох років.

5. Поліція відкрила справу за фактом перешкоджання журналістам "Великого Києва"

08.02.2021 Поліція Київської області відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів з боку охоронців ринку. 

Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції в Київській області.

Із заявою про напад охоронців ринку до поліції звернувся журналіст одного зі столичних інформагентств. 

“Словесна перепалка сталася між знімальною групою інформаційного агентства та охоронцями ринку, розташованого в селі Софіївська Борщагівка. За словами представників масмедіа, вони виконували редакційне завдання для підготовки журналістського матеріалу і в цей час на них накинулись охоронці ринку і виштовхали їх з території”, – йдеться в повідомленні. 

На місці події працювала слідчо-оперативна група Бучанського районного управління поліції. Поліцейські опитали учасників конфлікту, свідків.

Слідчі поліції відкрили кримінальне провадження за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів за ст. 171 Кримінального кодексу України.

Як повідомляв ІМІ, 6 лютого в Києві охоронці Столичного ринку застосували фізичну силу та перешкоджали знімальній групі інформаційного агентства “Великий Київ”.

6. Поліція Одеси відкрила справу за фактом перешкоджання журналістам 7 каналу

11.02.2021 Поліція Одеси розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістам 7 каналу. Про це повідомляється на сайті ГУ НП в Одеській області.

Згідно з повідомленням, подія сталася 10 лютого на одному з ринків у Суворовському районі міста, де представник місцевого масмедіа знімав відеосюжет. 

Для встановлення обставин конфлікту журналіста з торговцем у територіальному підрозділі поліції слідчі розпочали провадження за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України. 

Згодом 22-річному мешканцю Суворовського району Одеси повідомили про підозру за ч. 2 ст. 171 КК України ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста").

Суворовський районний суд Одеси призначив покарання у вигляді двох років позбавлення волі умовно нападнику на журналістів. 

Як повідомила Суспільному речниця Одеської обласної прокуратури Ірина Коваленко, суди визнав учасника сутички винним за ч. 2 ст. 171 Кримінального кодексу України та призначив покарання у вигляді двох років позбавлення волі умовно.

Коваленко запевнила, що засуджений “повністю визнав свою провину”. Вона також додала, що рішення Суворовського районного суду у цій справі оскарженню не підлягає.

Як повідомляв ІМІ, 10 лютого в Одесі невідомі напали на журналістів місцевого 7 каналу.

7. Черкаському посадовцю повідомили про підозру за фактом побиття журналіста

26.02.2021 Начальнику управління інспектування Черкаської міськради Станіславу Коломійцю повідомили про підозру за фактом побиття журналіста Валерія Воротника. Про це повідомили в пресслужбі прокуратури області, передає Суспільне.

"26 лютого повідомлено про підозру за фактом умисного заподіяння журналісту легких тілесних ушкоджень, у зв’язку зі здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 345-1 КК України)", – повідомили в прокуратурі.

За версією слідства, підозрюваний 2 лютого 2021 року, заздалегідь домовившись з іншою особою про скоєння злочину, перебуваючи в приміщенні телеканалу "Антена", умисно заподіяв журналісту (директору телекомпанії) легкі тілесні ушкодження для припинення поширення інформації, опублікованої на сторінці в соціальній мережі Facebook.

Як повідомляв ІМІ, 2 лютого у Черкасах керівник муніципальної інспекції Черкаської міськради Станіслав Коломієць та невідомий чоловік побили керівника та журналіста місцевого телеканалу "Антена" Валерія Воротника.

Реакція журналістської спільноти – 2

1. Закарпатські журналісти просять МВС ефективніше реагувати на порушення їхніх прав

04.02.2021 Закарпатські журналісти-розслідувачі Станіслав Данко та Олена Мудра надіслали звернення до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та до керівництва закарпатської поліції щодо ситуації з неналежним реагуванням окремих місцевих підрозділів поліції на повідомлення щодо можливих порушень прав журналістів. 

Про це представнику ІМІ в Закарпатській області повідомив Станіслав Данко.

“Хочемо звернути увагу на вкрай неналежний стан захисту діяльності журналістів з боку правоохоронних органів Закарпатської області в частині нормативної реакції на повідомлення про правопорушення та ведення досудового розслідування”, – йдеться в тексті звернення.

У листі перелічуються факти, які медійники публічно озвучили на пресконференції в Ужгороді 4 лютого. Зокрема, про закриття кримінального провадження щодо ненадання відповіді на журналістський запит Станіслава Данка з боку Служби автомобільних доріг, відмову поліції міста Виноградів відкрити кримінальне провадження за заявою журналістки Олени Мудри щодо ненадання відповіді від міськради на інформаційний запит. 

Текст звернення надіслано поштою на адресу МВС України, а його копію зареєстровано в обласному управлінні поліції.

Участь у пресконференції на початку лютого взяв і представник ІМІ в Закарпатській області Ярослав Гулан. Він нагадав, що ІМІ зафіксував загалом у 2020 році на Закарпатті п’ять випадків перешкоджання журналістській діяльності. За інформацією прокуратури області, у 2020 році відкрито дев’ять кримінальних проваджень, порушених за статтею 171 ККУ (перешкоджання журналістській діяльності), з яких п’ять закрито, а чотири, відповідно, продовжили розслідувати на початку 2021 року. У 2020 році жодна зі справ, пов’язана з перешкоджанням журналістській діяльності, на Закарпатті не була передана до суду.

2. Вінницьке видання "20 хвилин" вважає тиском влади блокування його сайту

25.02.2021 Редакція вінницького інтернет-видання “20 хвилин” вважає тиском влади рішення суду про блокування його сайту, який потрапив до переліку 426 сайтів. Вона оскаржуватиме таке рішення.

Про це повідомляється на сайті видання.

Редакція вважає це “тиском влади на незалежну журналістику”. 

Президент медіакорпорації RIA Олександр Човган, до якої входить і сайт 20minut.ua, повідомив, що юристи оскаржуватимуть рішення суду про блокування.

“Блокування 20minut.ua – це нахабне свавілля влади. У списку заблокованих сайтів дуже багато тих, які використовуються для брудного піару. Але наш сайт 20minut.ua знає кожен вінничанин, нам довіряють за чесні факти з 2005 року! Завдяки незалежності ми заслужили повагу і довіру мільйонів людей! Ми онлайн-ресурс №1 у Вінниці! А зараз нас намагаються заблокувати без пояснень?! Наші юристи вже займаються цією справою і будуть оскаржувати ухвалу судді, тому що це просто якась помилка. Також ми підключили міжнародну спільноту. Жодного звернення від слідчих не було. Жодного повідомлення. Я розцінюю це як шалений тиск на незалежну журналістику!”, – заявив він.  

Головний редактор RIA/20minut.ua Вадим Павлов також розцінює рішення про блокування як тиск на редакцію.

“Наша редакція завжди була незалежною і стояла в опозиції до будь-якої влади за будь-яких часів. Рішення суду і Нацкомісії ми сприймаємо як тиск на нашу редакцію, на незалежну журналістику! Я і мої колеги отримуємо десятки дзвінків. Люди шоковані цим рішенням суду. Але думаю, що це просто прикра помилка. Юристи вже займаються цією справою”, – зазначив Вадим Павлов. 

Також редакція повідомляє, що створила новий сайт 20hvylyn.com, який можна буде читати в разі блокування. Проте нині провайдер не відімкнув сайт, і він працює у звичному режимі. 

Як повідомляв ІМІ, 4 лютого Голосіївський районний суд м. Києва ухвалив заблокувати доступ до 426 вебсайтів у межах кримінального провадження про шахрайство.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.