ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Період потрясінь і адаптації: медійні підсумки 2023 року на Рівненщині

02.01.2024, 10:00
Анна Калаур

2023 рік став роком втрат, пошуків шляхів виживання, боротьби за свободу слова і кадрового голоду. Журналістська спільнота Рівненщини цьогоріч зневірювалась у прогнозах, позбавлялась ілюзій і самоцензури, поєднувала у своїх стрічках війну з проблемами регіону. Складний період двох років повномасштабного вторгнення пережили всі ключові рівненські медіа. Тепер кожен з них має свою унікальну історію збереження, боротьби й роботи в умовах невизначеності. 

У підсумковому річному блозі ми пригадаємо, чим запам’ятався 2023 рік, запитаємо в колег, яким він був для них, поцікавимось їхніми здобутками, проблемами й планами. 

2023-й: журналісти в ЗСУ і кадровий голод 

У 2022 році повномасштабного вторгнення РФ регіональні ЗМІ переживали стрес і труднощі, які за два роки вдалося вирішити лише частково. Цьогоріч рівненські медіа знайшли нові джерела фінансування, реалізували низку проєктів, повернулися до звичних тем і відшукали фокуси у висвітленні війни. 

За 2023 рік ситуація на медіаринку Рівненщини дещо стабілізувалася. Серед негативних тенденцій, які виникли ще торік, – збільшення випадків перешкоджання журналістській діяльності й кадровий голод. 

Найбільшими потрясіннями року, безумовно, стали втрати колег-медійників, які захищали Україну в складі Збройних сил України. У 2023 році на фронті під час виконання бойових завдань загинув головний редактор “Горинь.інфо”, військовий-доброволець Тарас Давидюк і ексвідеограф рівненської філії Суспільного Костянтин Гнітецький. Колеги Тараса і Костянтина важко переживали втрати й наразі докладають зусиль, щоб зберегти пам’ять про них. 

Продюсерка з виробництва “Суспільне Рівне” Ольга Татаренко каже, що 2023 рік для філії став продовженням 2022-го з усіма викликами війни. 

“Пішли боронити Україну зі зброєю в руках наші телеоператор Ігор Прокопчук та інженер Андрій Омельчук. У багатьох працівників воюють рідні. Зрозуміло, що це так чи інакше позначається на роботі”, – розповідає Ольга Татаренко. 

З минулого року в складі ЗСУ і сил територіальної оборони продовжують службу власкор телеканалу ICTV Павло Шамшин, шеф-редактор “ЧаРівне.інфо” Олександр Курсик, журналіст “ЧаРівне.інфо” Дмитро Павлов, оператор НТН Артур Журов, редактор газети “Володимирецький вісник” Сергій Скібчик, оператори Вадим Махмудов і Павло Дутко. 

У 2023 році до ЗСУ приєднався журналіст “Рівне 1” Дмитро Тригубець, який на телеканалі висвітлював політичні теми й готував аналітику. Восени Дмитро отримав поранення. Зараз він проходить реабілітацію. 

“Підтримуємо його, як і інших колег та знайомих, хто захищає нас. У професійному плані – немає журналіста, який зайняв “тематичну нішу” Дмитра, чекаємо на його повернення”, – розповідає головний редактор телеканалу “Рівне 1” Олександр Туз. 

Продюсерка з виробництва “Суспільне Рівне” Ольга Татаренко каже, що велика частина колективу “Суспільне Рівне” протягом року продовжувала робити складний з технологічного та творчого погляду всеукраїнський телепроєкт “Суспільне Спротив”. 

Ольга Татаренко, продюсерка з виробництва “Суспільне Рівне”. Фото: Суспільне 

“З грудня і по жовтень ми виходили в ранковому слоті, з 7:00 до 11:00. Нині повернулися в денний слот, із 12:00 до 16:00. Люди, залучені до проєкту, майже рік приїздили на роботу на п'яту годину ранку. Це було складно і фізично, і психологічно”, – розповідає Ольга Татаренко. 

Частина команди “Суспільне Рівне”, яка працює над марафоном “Суспільне Спротив”. Фото Сергія Теремка

“Знайти та залучити в команду кваліфікованих журналістів нині непросто. Брали на роботу вчорашніх студентів, учили їх. Хтось згодом пішов, хтось залишився. І якщо для новин чи діджиталу така практика працювала, то зі “Спротивом” все складніше, адже це всеукраїнський аналітичний проєкт. У 14-годинний прямий ефір вчорашнього студента не посадиш. Попри це на тлі інших місцевих філій Суспільного ми мали гідний вигляд”, – говорить продюсерка.

Головний редактор “Рівне 1” Олександр Туз каже, що нині телеканал також шукає нових працівників. Подолати фінансові проблеми редакції допомогли, зокрема, гранти. 

Олександр Туз, головний редактор телеканалу “Рівне 1”. Фото – Facebook-сторінка Ірини Теслюк 

“Ринок реклами теж поступово повернувся до роботи, тому це покращило фінансове становище. Хоча більшу підтримку в цьому плані отримали завдяки грантовим можливостям. Наразі є потреба в журналістах, і ми в пошуках нових кадрів”, – каже Олександр. 

Розслідувальна агенція “Четверта влада” цьогоріч значно розширила штат завдяки підтримці грантодавців. 

Редакція АЖР “Четверта влада” в повному складі. Фото: “Четверта влада” 

“Що ж стосується фінансової життєздатності організації, то загалом у нас тут стабільно: проєкти, які ми планували, грантодавці продовжують підтримувати. Загалом підтримка грантодавців дає зараз можливість триматися на плаву багатьом якісним медіа”, – каже заступниця головного редактора “Четвертої влади” Антоніна Торбіч.

Виконувачка обов’язків головного редактора сайту “Горинь.інфо” Інна Денисюк розповідає, що цьогоріч команді медіа було непросто.

В.о. головного редактора “Горинь.інфо” Інна Денисюк. Фото надане Інною Денисюк

“Колегам певний час доводилося працювати без редакторського супроводу. Фінансово теж було складно, однак цьогоріч ми почали нашу грантову історію. Багато з наших авторів ще з початком повномасштабного вторгнення вступили до лав ЗСУ. Це, безперечно, було дуже відчутно в роботі сайту. Ми довго були в пошуках нових цікавих дописувачів, і лише нещодавно вдалося розпочати співпрацю з новими авторами. 

У 2023-му ми мали чимало викликів. Однак вони ніщо в порівнянні з непоправною втратою Тараса. Однозначно попри те, що ми морально розбиті, сьогодні для нашої команди найважливіше – зберегти та продовжити справу нашого друга”, – каже Інна Денисюк. 

Як рівненські ЗМІ висвітлюють війну

Останній моніторинг тематики новин найпопулярніших новинних ЗМІ Рівненщини демонструє, що найбільше уваги медіа приділяють місцевим кримінальним і соціальним подіям, а теми, пов’язані з війною, у стрічках нині більше висвітлюються тоді, коли вони зачіпають місцеву аудиторію. 

Війна в стрічках ЗМІ Рівного з’являється в репортажах і новинах про прощання з полеглими захисниками, в контексті ситуації на кордоні з Білоруссю, волонтерської допомоги та зборів для військових, а також в інших ракурсах, які обрало для себе кожне медіа. 

“Цього року стали більше говорити про реабілітацію військових, психологічну підтримку військових та їхніх родин. Психологічній темі ми присвятили цикл програм “Почуй мене”. Разом з тим стали більше обговорюватися в суспільстві інші соціальні теми – комунальна сфера, тарифи, ціни, стан доріг”, – розповідає головний редактор телеканалу “Рівне 1” Олександр Туз. 

“Горинь.інфо”, як і до повномасштабного вторгнення, висвітлює теми декомунізації, дерусифікації, діяльності церкви, історії. У стрічці сайту завжди з’являється багато новин про українських військових і волонтерство. 

“Ми багато висвітлювали волонтерську діяльність. Створили серію матеріалів, присвячену людям та благодійним організаціям, які підтримують військових ще з 2014 року. Також розповідали й про організації, які допомагають військовим із-за кордону. Зокрема, про благодійні фонди зі США та Франції”, – каже в.о. головного редакторка сайту “Горинь.інфо” Інна Денисюк. 

Агенція Журналістських розслідувань “Четверта влада” впродовж року публікувала розслідування на антикорупційні теми, а заразом висвітлювала історії військових з Рівненщини. 

“Одна з найбільш разючих історій така: до нашої журналістки зателефонували й повідомили, що чоловіка з ампутованою ногою визнали обмежено придатним і повернули на Донеччину. Коли ми втрутилися та надали розголосу цій справі, ВЛК переглянула своє рішення. Також з відгуків читачів ми дізналися, що подібна проблема не одинична, – розповідає заступниця головного редактора “Четвертої влади” Антоніна Торбіч. – Загалом 2023 року нам довелося повернутися до традиційної антикорупційної тематики, бо побачили, що корупційні схеми повернулися. У 2022-му вони пригальмувалися”.

Головна редакторка сайту “ЧаРівне.Інфо” Оксана Кравець розповідає, що для її ЗМІ війна залишається головною темою. За її словами, медіа докладає багато зусиль, щоб протидіяти дезінформації, спростовувати ворожі фейки. 

Оксана Кравець, головна редакторка сайту “ЧаРівне.інфо”. Фото – Facebook-сторінка Оксани Кравець

“Пишемо про війну, наших військових, волонтерів, ВПО, медиків. У партнерстві з волонтерами та владою інформуємо про потреби для ЗСУ, тероборони та переселенців із зони бойових дій. Крім того, завжди оперативно повідомляємо про важливі речі: перебої зв’язку, рух транспорту, відсутність води чи ремонтні роботи. Це щоденні, але не менш важливі новини. Натомість можу сказати одне: люди не готові витрачати час на структурування інформації. Людей цікавлять швидкі заголовки, бажано, щоб вони не забирали багато часу”, – розповідає Оксана Кравець. 

Ольга Лелюх, головна редакторка “Рівне медіа”

За словами головної редакторки сайту “Рівне медіа” Ольги Лелюх, тематика війни була для ЗМІ провідною впродовж року. Ольга каже, що нині медіа співпрацює з Українською асоціацією медіабізнесу (УАМБ). 

“У межах співпраці з УАМБ висвітлювали тему ветеранів війни в Рівному та області. На сайті створили розділ для ветеранів “Рівне для ветеранів”, де розміщується актуальна інформація про пільги, пропозиції та допомогу ветеранам та військовим”, – каже Ольга Лелюх. 

Продюсерка з виробництва “Суспільне Рівне” Ольга Татаренко припускає, що цьогоріч тематика матеріалів, можливо, різноманітніша, ніж 2022 року. 

“Активно почали повертатися різні комунальні теми. Але, як і раніше, наші журналісти з особливою увагою підходили до історій про військових, і таких історій було багато”, – каже Ольга Татаренко. 

Крім того, цьогоріч, у порівнянні з минулим роком, у медіа збільшилася кількість джинси. Її все ще значно менше, ніж напередодні повномасштабного вторгнення. Тепер політична джинса почала виявлятися в темі благодійності й допомоги військовим. 

Головні медійні події року 

Цього року медійна спільнота Рівненщини має надзвичайно трагічну головну медійну подію – загибель журналіста Тараса Давидюка. Третього листопада поблизу села Роботине Запорізької області внаслідок атаки російського дрона-камікадзе загинув головний редактор видання “Горинь.інфо”, військовий 14 окремого механізованого полку ЗСУ Тарас Давидюк. 

Фото – Facebook-сторінка Тараса Давидюка

Загибель Тараса – велика втрата для Рівненщини й усієї України. Все своє життя він присвятив боротьбі за незалежну Україну. Спочатку бувши вчителем історії та активістом, згодом – пластуном, журналістом і, зрештою, військовим-добровольцем у війні на сході України у 2014–2019 роках та захисником України з 24 лютого 2022 року. 

Український музикант і аніматор Юрій Журавель зробив замальовку зі словами з одного з останніх дописів Тараса Давидюка

У 2019 році Тарас Давидюк повернувся з фронту і заснував сайт “Горинь.інфо”. В інтерв’ю ІМІ минулого року він розповів, що хотів створити медіа, яке матиме принципову позицію в питаннях протидії російській агресії у всіх її виявах. “На фронті я укріплювався у своїх ідейних переконаннях. Також побачене і почуте давало мотивацію працювати надалі на інформаційному фронті більше”, – розповідав Тарас Давидюк. 

Нині колектив “Горинь.інфо” переживає важкі часи, але попри труднощі продовжує справу Тараса. 

“2023 рік для нашої редакції поділився на ”до” і “після” загибелі головного редактора “Горинь.інфо” Тараса Давидюка. Ця втрата глибоко вплинула на всю нашу команду, адже він був не просто колегою, а й другом кожному з нас. Про своє “дітище” Тарас турбувався навіть з фронту. Він прекрасно розумів, що редакції дуже не вистачає рук, тому постійно був на зв’язку, завжди допомагав і радив і, крім того, писав. Його відданість роботі дуже надихала. Попри те що ми морально розбиті, сьогодні для нашої команди найважливіше – зберегти та продовжити справу нашого друга”, – розповідає Інна Денисюк, в.о. головного редактора “Горинь.інфо”. 

Попрощатися з Тарасом Давидюком прийшли сотні людей у Рівному і Києві. На похороні в Рівному було багато представників медійної спільноти, пластунів, військових, активістів. 

Хода центральною вулицею Рівного від майдану до храму під час прощання з Тарасом Давидюком. Фото: “Горинь.інфо”

Нині в Рівному планують перейменувати вулицю на честь Тараса Давидюка. У такий спосіб активісти хочуть зберегти пам’ять про Тараса, його боротьбу за незалежність України і його внесок у її розбудову.

Ще одна трагічна подія – загибель колишнього відеографа філії Суспільного в Рівному Костянтина Гнітецького. Костянтин загинув 16 липня внаслідок мінометного обстрілу на Луганщині. 

Костянтин Гнітецький. Фото – Facebook-сторінка Оксани Фусик

До повномасштабного вторгнення Костянтин Гнітецький працював у Рівненському обласному управлінні культури й туризму та займався діджиталізацією. У 2006–2019 роках він працював відеографом на Рівненській обласній державній телерадіокомпанії (РОДТРК), яка після реформи у 2016 році стала філією Суспільного. 

“Більш ніж десятиліття ми з ним щоп’ятниці монтували програму “Телеспорт”. Паралельно він монтував і інші телепроєкти на РОДТРК та пізніше на “Суспільне Рівне”, де він працював до 2019 року. Це десятки проєктів. Мені він запам’ятався як дуже відповідальний професіонал. Іноді, як мені здавалося, аж занадто. Наприклад, уже вичитані редактором титри він не лінувався сідати й перевіряти зі словником. У нього дрібниць не було. Він був талановитим інженером. Вже працюючи на себе, сам склав телевізійний кран. Але найголовніше – він був порядною людиною”, – пригадував продюсер “Суспільне Рівне” Сергій Татаренко.

Підпалені авто, будинок, похоронний вінок і повідомлення: погрози медійникам 

У 2023-му сталося декілька подій, які становили загрозу життю медійників. Так, у ніч з 14 на 15 червня в Рівному невідомі спалили автомобіль рівненського медійника Влада Ісаєва. Він повідомив про інцидент у Facebook і пов’язав підпал з його журналістською діяльністю. Поліція розпочала розслідування злочину – умисне знищення або пошкодження майна шляхом підпалу. 

Спалена автівка Влада Ісаєва. Фото – ГУ Нацполіції в Рівненській області

Згодом, 3 липня, Влад Ісаєв виявив похоронний вінок біля дверей своєї квартири. На стрічці вінка написано “Вічна пам’ять” та “Ісаєву від вдячних читачів”. Певно, такий напис переконав поліцейських у тому, що погроза пов’язана з журналістською діяльністю, тож вони відкрили кримінальне провадження за фактом погроз журналісту у зв’язку з веденням ним законної професійної діяльності. 

Фото – Facebook Владислава Ісаєва

У коментарі ІМІ Влад Ісаєв зазначав, що є редактором ІА Західний Аргумент. Щоправда, сайту в цієї агенції вже немає, а останнє повідомлення агенції у фейсбуці опубліковано три роки тому. У минулому Ісаєв був журналістом газети “Рівне вечірнє” і редактором сайту “Прес центр”. Крім того, він підтвердив “Четвертій владі”, що це він створив рівненський анонімний телеграм-канал “Штірліц”, який здебільшого висвітлює політичні теми, кулуарні плітки, публікує викриття. Ісаєв сказав журналістам, що стосунку до роботи цього телеграм-каналу вже не має. Водночас коментував ІМІ, що не знає, з якими матеріалами може бути пов’язаний підпал. 

Зауважимо, що в червні 2023 року на сайті видання “Рівне вечірнє” з’явилася публікація Ісаєва, в якій ідеться про погрози ексдепутата Рівнеради й забудовника Василя Немеша рівненській сім’ї, яка придбала в Немеша квартиру. 

14 грудня поліція повідомила про те, що вдалося встановити особу, причетну до скоєння злочину. Як повідомляв ІМІ, 19 грудня суд арештував на два місяці 25-річного чоловіка, якого підозрюють у тому, що він залишив біля дверей квартири журналіста поховальний вінок. 

Подібний випадок погроз був у Костополі. 16 червня виникла пожежа в будинку колишнього редактора районної газети, письменника та засновника Facebook-спільноти “Наш Костопіль” Олександра Намозова. Цей інцидент він вважає замахом на життя, повідомляє Суспільне. 

Фото: Нацполіція / Facebook Олександра Намозова / Колаж Суспільне Рівне

У своєму фейсбуці Намозов припустив, що за цим може стояти влада. Натомість у міській раді Костополя закиди назвали такими, що “виглядають як наклеп”.

Здолбунівська окружна прокуратура у відповідь на запит ІМІ повідомила, що нині поліція розслідує цей злочин, кваліфікований як знищення або пошкодження майна журналіста шляхом підпалу у зв’язку зі здійсненням ним законної професійної діяльності. 

З погрозами цьогоріч стикався й головний редактор “Четвертої влади” Володимир Торбіч. Ельдар Магомедов, якого пов’язують з осередком партії Шарія в Рівному, надіслав Торбічу повідомлення з непрямими погрозами. Причиною погроз стало фото з Магомедовим на похоронах Тараса Давидюка, яке Торбіч опублікував у фейсбуці. 

Також у 2023 році “Четверта влада” зіткнулась із “прокльонами” від фігурантки матеріалу про корупцію в податковій, яку судять за хабарництво, чорним піаром і наклепом

В.о. головного редактора “Горинь.інфо” Інна Денисюк також розповідає, що редакції ЗМІ неодноразово погрожували після публікацій про перехід громад Рівненщини до ПЦУ, матеріалів про колаборантів – служителів Московського патріархату та на інші подібні теми. 

“Ми отримували низку повідомлень та коментарів образливого характеру. Очевидно, така реакція особливо не впливає на нашу роботу. Однак 2 листопада сайт зазнав DDos-атаки. Одне з припущень, що до цього причетні прихильники МП. Через хакерську атаку видання практично на день роботу паралізовано”, – розповідає Інна Денисюк.

З потужною хакерською атакою в червні зіткнулася частина сайтів Суспільного. 

За словами редакторки “Рівне медіа” Ольг Лелюх, нещодавно відбулась атака і на сайт “ITV media group”.

Перешкоджання 

Впродовж року ІМІ регулярно повідомляв про перешкоджання журналістам “Четвертої влади”. А саме про випадки ненадання публічної інформації на запити. Посадовці здебільшого прикриваються дією воєнного стану, але трапляються і химерніші випадки, як-от відмова надати інформацію через відсутність електронного підпису. Журналісти оскаржують неправомірні відмови в судах, а також скаржаться уповноваженому з прав людини. 

Заступниця головного редактора “Четвертої влади” Антоніна Торбіч розповідає, що 2023-го видання виграло два суди щодо доступу до інформації про “прокурорські квартири”. Спочатку суд зобов’язав Рівненську міську раду оприлюднити імена отримувачів цих квартир. Пізніше – зобов’язав уже Рівненську обласну прокуратуру надати договір про співпрацю із забудовником, завдяки якій стало можливим отримання цих квартир. 

Заступниця головного редактора “Четвертої влади” Антоніна Торбіч. Фото – Facebook Антоніни Торбіч

Як повідомляв ІМІ, нещодавно “Четверта влада” подала позов проти НАЗК через неправомірну відмову надати інформацію про декларації рівненських посадовців і правоохоронців.

“Ну і маємо вагоме рішення цього року від ЄСПЛ (Європейський суд з прав людини. – Ред.), де визнали, що посадовці неправомірно приховували інформацію 10 років тому”, – розповідає Антоніна Торбіч, заступниця головного редактора “Четвертої влади”.

ІМІ повідомляв про цей випадок. У вересні Європейський суд з прав людини визнав протиправними рішення українських судів, які вирішили, що посадовці Рівненської ОДА і Верховної Ради правомірно не надали інформацію про виплати посадовцям, а також декларації нардепів головному редактору “Четвертої влади” Володимиру Торбічу. 

За словами головної редакторки “Рівне медіа” Ольги Лелюх, у 2023 році основними труднощами в роботі редакції були закриті бази даних та реєстри про декларації держслужбовців, ігнорування запитів на отримання публічної інформації начебто через дію воєнного стану. 

Успішні кейси 2023-го і плани на наступний рік

З вересня Суспільне Мовлення в п’яти областях, серед яких і Рівненська, розбудовує гіперлокальну мережу універсальних журналістів, які працюватимуть у територіальних громадах. У межах проєкту “Голос громад” журналісти “Суспільне Рівне” відвідали міста Рівненщини, щоб відібрати претендентів. Як повідомляє “Суспільне Рівне”, 8 грудня учасники й учасниці проєкту завершили навчальний курс із мультимедійної журналістики. Фінальні роботи зараз аналізує команда Суспільного і згодом обере тих, хто стане гіперлокальними кореспондентами. 

Зустріч команди Суспільного з жителями Вараша. Фото – Суспільне. Рівне 

“Вже незабаром у трьох громадах області в нас з’являться кореспонденти. Це наші очі й вуха на місцях, ще одна ланка в комунікації з нашою аудиторією”, – розповідає Ольга Татаренко. 

“Робити прогнози на наступний рік у нинішніх умовах – справа вкрай невдячна. Ніхто точно не знає, що буде на фронті, з економікою, яким буде суспільство. Звісно, що в Суспільного, і зокрема в рівненської філії, є чимало планів. Але, щоб не наврочити, давайте про них поговоримо вже через рік”, – каже Ольга Татаренко.

Заступниця головного редактора “Четвертої влади” Антоніна Торбіч зазначає, що цьогоріч, крім виграних судів, здобутками редакції є результати кількох розслідувань. 

“Вдалося захистити права постраждалого на війні військового. Відчуваємо свою причетність і до того, що понад мільйон гривень, які міська рада витратила на 10 тонн неякісного жиру, повернули до бюджету: адже саме “Четверта влада” надала цій історії публічності”, – розповідає Антоніна.

Скриншот публікації із сайту “Четверта влада” 

Також після розголосу “Четвертої влади” вдалося зупинити дерибан майна громади – продаж без аукціону 86 соток міської землі. Завдяки розслідуванню видання депутати провели повторне голосування і скасували своє ж попереднє рішення щодо продажу майна без аукціону.

Антоніна вважає, що одним з викликів у 2024-му може стати професійне вигорання членів та членкинь команди, зокрема менеджерів медіа. 

“Люди – головне. І для мене виклик, як допомагати команді зберігати мотивацію до цієї виснажливої сфери роботи. Зокрема, як зберегти цю мотивацію і собі”, – каже Антоніна.

Інна Денисюк, в.о. головного редактора “Горинь.інфо”, розповідає, що цьогоріч редакція вперше в партнерстві реалізувала два проєкти. 

“Зокрема, у партнерстві з ГО “Рівненська Горинь” втілили проєкт “Місця пам’яті про УПА: каталог пам’яток історії на Рівненщині”, який підтримав Український культурний фонд. Тепер на сайті “Горинь.інфо” є окрема вкладка “УПА”, де зібрано інформацію про 50 пам’яток, присвячених діяльності УПА в Рівненській області. Ще ми видали каталог пам’яток історії на Рівненщині “Місця пам’яті про УПА”. Цю книгу присвятили пам’яті Тараса”, – розповідає Інна. 

Презентація проєкту “Місця пам’яті про УПА”. Фото – Горинь.інфо 

Ще один проєкт “Горинь.інфо” реалізувало за підтримки Інституту масової інформації. 

“Ми досліджували медіаполе півночі Рівненщини. Також організовували тренінг із медіаграмотності”, – зазначає Інна Денисюк. 

Щодо планів на 2024 рік Інна Денисюк каже, що наразі зрозуміло лише те, що колектив видання має докласти всіх зусиль, щоб продовжити справу Тараса Давидюка. 

Головний редактор телеканалу “Рівне 1” Олександр Туз першим у переліку здобутків редакції вказує збереження колективу.

“Зробили ряд цікавих проєктів та програм: “Ну, що там у вас”, “Давайте перевіримо”, “Почуй мене”, “Портрети Героїв”, “Новатори та мотиватори”, – зазначає Олександр Туз 

Заставка програми “Давайте перевіримо”. Джерело – “Рівне 1”

За словами Олександра, головна ціль медіа на 2024 рік – зберегти колектив, розгорнути виробництво ще кількох програм, мати фінансовий ресурс на реалізацію цього і можливість підтримувати наших військових.

Редакторка “Рівне медіа” Ольга Ледюх каже, що кардинальних змін у роботі на наступний рік не заплановано. “Фактором впливу можуть стати активні обстріли інфраструктури російськими окупантами, які змусять колектив працювати дистанційно”, – розповідає Ольга. 

Отож 2023-й був складним роком, який не запам’ятається великими проривами й перемогами. Це був рік випробування, який зробив редакції витривалішими й гнучкішими. Рік боротьби за інформацію. Рік втрат, які відчула медіаспільнота Рівненщини. Попри все редакції не припинили роботи, а більшість із них зайняла свою нішу в боротьбі за незалежну Україну. 

Ганна Калаур, представниця Інституту масової інформації в Рівненській області 

Liked the article?
Help us be even more cool!