"Україні треба не лише перемогти Росію, а й лишатися демократичною державою": як працюють незалежні ЗМІ Рівного

Розвивати незалежні медіа в Україні, як і, власне, в усьому світі, непросто. А в таких регіонах, як Рівненщина, де медійний ринок переважно контролюється політиками й бізнесменами, бути журналістом незалежного ЗМІ – це ще й ризик. У Рівному незалежні журналісти неодноразово стикалися з перешкоджаннями й навіть загрозами життю. Втім, у регіоні сформувалася мережа якісних ЗМІ, кожен з яких має свою нішу. 

З початку повномасштабного вторгнення ІМІ періодично висвітлював стан справ у медіа регіону. Життя ЗМІ кардинально змінилося: частина журналістів вступила до лав ЗСУ та тероборони й захищає Україну на полі бою, частина медійників переїхала за кордон, а редакції зіткнулися з фінансовими труднощами, пошуками нових форматів роботи й пристосуванням до сучасних реалій. Проте наразі кожне медіа пристосувалося до роботи в умовах війни. 

У серпні ІМІ запитував журналістів незалежних ЗМІ про те, з якими викликами вони зіткнулися за останній рік і як своєю роботою намагаються будувати незалежну Україну. У Рівному досвід таких ЗМІ є кардинально різним. “Суспільне Рівне” за останній рік, по суті, стало оперативним всеукраїнським медіа, яке водночас працює і на рівненську аудиторію. “Горинь.інфо” й надалі займається просвітницькою роботою, залучає нових партнерів, разом з якими втілює проєкти, що сприяють розвитку національної свідомості. А “Четверта влада” незмінно публікує викривальні антикорупційні матеріали й бореться за права журналістів. 

Боротьба за інформацію і протидія корупції 

Прикладом принципового і незалежного ЗМІ в Рівному є Агенція журналістських розслідувань “Четверта влада”. Нещодавно ЗМІ визнали найкращим локальним розслідувальним медіа в Україні. Цьогоріч “Четверта влада” перемогла в спеціальній номінації “Найкраще розслідування в локальному медіа” Національного журналістського конкурсу “Честь професії” – 2023. Також одним з найбільших здобутків медіа за минулий рік є відкриття кількох кримінальних проваджень за розслідуваннями видання.  

Редакція АЖР “Четверта влада” в повному складі. Фото: “Четверта влада” 

У Рівному “Четверта влада” є головним антикорупційним медіа, яке постійно публікує викривальні матеріали. Заступниця головного редактора “Четвертої влади” Антоніна Торбіч каже, що на початку повномасштабного вторгнення ЗМІ на деякий час зупинив роботу над антикорупційними темами. “Однак уже за пів року ми помітили, що корупційні схеми системно повертаються, тому повернулися до цієї тематики”, – розповідає Антоніна.

Прикладами останніх викриттів є матеріал про фейковість конкурсу від прокуратури, який був заточений, щоб віддати землю одному колу забудовників, зловживання на закупівлях на мільйони Рівненським міським департаментом економіки, Здолбунівською міською радою та “Рівненським обласним центром з надання соціальних послуг”. 

Антоніна розповідає, що сам по собі жанр розслідувань систематично додає стресових ситуацій, і вважає, що набагато легше бути медіа, яке з усіма намагається дружити. “Наше ж медіа систематично викриває порушення посадовців, тож маємо і багато недоброзичливців. Тому потрібно періодично думати про ризики й про те, як їм запобігти”, – розповідає Антоніна Торбіч. 

“Воєнний стан дає несумлінним посадовцям змогу провертати нахабніші схеми. Адже можна знайти лазівку, щоб не проводити конкурентні закупівлі чи спробувати відмовитися давати публічну інформацію, необґрунтовано прикриваючись воєнним станом”, – вважає Антоніна Торбіч. 

З початку повномасштабного вторгнення ІМІ в Рівному фіксував зростання перешкоджань у доступі до публічної інформації журналістам. Фактично всі такі історії стосувалися перешкоджань “Четвертій владі”. Видання неодноразово повідомляло, як посадовці відмовляються надавати публічну інформацію, здебільшого прикриваючись дією воєнного стану. 

В одному випадку “Четвертій владі” вже вдалось отримати інформацію, яку в Рівнераді й прокуратурі хотіли приховати. Йдеться про приховування інформації щодо виділення квартир прокурорам. “Ми показали, що розподіл квартир відбувся непрозоро”, – розповідає Антоніна Торбіч. Вдалося це зробити після скарг уповноваженому з прав людини.

В інших випадках, не отримавши інформацію після численних запитів та скарг, медіа зверталося до суду. Наразі тривають суди з Рівненською обласною прокуратурою в апеляції і посадовицею Рівненської міської ради через ненадання публічної інформації.

“Демократичний розвиток держави неможливий без міцних незалежних медіа. Адже вони, зокрема, допомагають своїм читачам контролювати, як витрачають їхні податки, показують зловживання влади, висвітлюють порушення прав людини”, – вважає Антоніна Торбіч.  На її думку, навіть якщо посадовцям, яких журналісти викривають у зловживаннях, вдається уникнути юридичного покарання, наприклад через недосконалість судової системи, або недопрацювань на етапі слідства, або через покривання керівництва, для них настає політична відповідальність. Адже викриття журналістів впливають на результати майбутніх виборів, і політикам, спійманим на брехні чи корупції, буде вже непросто потрапити до влади. 

“На мою думку, Україні треба не лише перемогти росію в цій війні, а й лишатися демократичною державою, в якій поважають права людини, її свободи, а влада підзвітна громаді й громада може впливати на владу, коригуючи курс її розвитку, якщо щось іде не так”, – вважає Антоніна Торбіч.

Упродовж року ЗМІ значно розширився, до команди приєдналися нові журналісти й фахівці, які допомагають шукати порушення. Водночас деякі проблеми залишаються. Наприклад, зловживань посадовців на Рівненщині більше, ніж редакція може фізично охопити й дослідити. А щоб заохотити молодь читати й дивитися  матеріали, потрібно постійно вдосконалювати роботу на популярніших серед молоді платформах. 

“Треба думати також про розширення джерел фінансування нашої роботи. Наприклад, окрім грантової допомоги, залучати більше реклами. Зараз кошти від реклами становлять дуже малу частку бюджету редакції”, – розповідає Антоніна. 

ЗМІ на сторожі цінностей і українських поглядів 

У 2019 році, після повернення з фронту, рівненський журналіст Тарас Давидюк разом з однодумцями заснував сайт “Горинь.інфо”. По суті, вони створили спільноту громадян-патріотів із чіткою проукраїнською позицією. Відтоді ЗМІ приділяє багато уваги темам війни, ветеранів, волонтерів, церкви, освіти та культури, діяльності патріотичних організацій, історії. “Горинь інфо” має чимало постійних дописувачів, серед яких фахівці в історії і культурі. Патріотична налаштованість, по суті, є родзинкою “Горинь інфо”, адже більше таких ЗМІ, які постійно публікують аналітику на ці теми, на Рівненщині немає. 

Зараз головний редактор “Горинь.інфо” Тарас Давидюк, а також декілька інших дописувачів сайту служать у Збройних силах України. Відтоді медіа очолює заступниця головреда Інна Денисюк. Вона розповідає, що ЗМІ фокусується на висвітленні новин із фронту, історіях військових, проблемах, з якими стикаються ветерани з Рівненщини, а також розповідях про волонтерів і їхні ініціативи. 

“Маємо багато ексклюзивної інформації, адже нам вдалося налагодити співпрацю зі службами зв’язків із громадськістю декількох бригад та радою ветеранів Рівненщини. Декілька останніх місяців ми отримуємо запити від наших читачів на висвітлення проблем, з якими стикаються ветерани, що отримали інвалідність на фронті. Переконані, що резонансність тієї чи іншої теми допомагає її швидшому вирішенню”, – розповідає Інна Денисюк.

Заступниця головного редактора “Горинь.інфо” Інна Денисюк. Фото Інни Денисюк 

Для ЗМІ, як і до повномасштабного вторгнення, важливими залишаються теми декомунізації, дерусифікації і діяльності церкви. “Власне, продовжуємо стежити за переходом парафій московського патріархату до ПЦУ. Тут точно можна сказати, що ми працюємо в правильному руслі. Знову ж надання темі резонансності не дозволяє посадовцям пересидіти й не перейменовувати вулиці чи залишати недоторканними радянські пам’ятники. Те саме стосується теми церкви. До прикладу, після висвітлення на “Горинь інфо” громаді села Городок вдалося відстояти в суді право на землю, яку хотів незаконно привласнили монастир МП. На жаль, досі не всі видання висвітлюють ці проблеми, і подекуди навіть їх ігнорують. Однак це надзвичайно важливі теми в питанні нашої самоідентифікації та очищення від російської культурної окупації”, – розповідає Інна Денисюк.

Також, за словами Інни Денисюк, медіа здійснює інформаційну підтримку патріотичних організацій і волонтерських груп у регіональному вимірі. “Ми тісно співпрацюємо з патріотичними організаціями ОМО “Рівненська округа Пласту НСОУ”, ГО “Студія розвитку туристичного іміджу малих міст”, ГО “Рівненська Горинь” та ГО “Братство ім. князів Острозьких”, яка займається збереженням та популяризацією історичної спадщини”, – розповідає редакторка.

Наразі ЗМІ публікує чимало матеріалів про Українську повстанську армію та визвольну боротьбу, оскільки цьогоріч медіа стало партнером ГО “Рівненська Горинь” у реалізації проєкту “Місця пам’яті про УПА: каталог пам’яток історії на Рівненщині”, який підтримав Український культурний фонд. “Його результати опублікуємо на нашому сайті. Зокрема, зберемо інформацію про місцеві пам’ятки – 50 об’єктів, присвячені діяльності УПА в Рівненській області. На “Горинь інфо”  буде розгорнутий опис місць пам’яті, які створили за ініціативи мешканців громад, зафіксований стан цих пам’яток та перспективу їхнього внесення до реєстру культурної спадщини”, – розповідає Інна Денисюк. 

Крім того, ЗМІ зачіпає тему медіаграмотності. Наприклад, наприкінці 2022 року “Горинь.інфо” спільно з ініціативою “Як не стати овочем” опублікувало серію матеріалів про інформаційну гігієну. А цьогоріч у межах проєкту Інституту масової інформації “Підтримка незалежних українських ЗМІ під час війни” ЗМІ досліджує медіаполе Рівненщини. “Власне, через глибинні інтерв’ю та аналітичні статті ми досліджуємо північ області. Також незабаром відбудеться тренінг для молоді з медіаграмотності”, – каже Інна Денисюк. 

За час повномасштабної війни редакціям довелося подолати багато проблем. Команда “Горинь.інфо”, розповідає Інна Денисюк, готувалася до різних сценаріїв, однак у перші місяці великої війни було важко знайти баланс. “Нам потрібно було швидко налагодити роботу в умовах відсутності головного редактора, який вступив до ЗСУ.  Як і всі, ми зіткнулися з безгрошівʼям через відсутність рекламодавців, великою навалою дезінформації, на перевірку якої йшло багато часу. Черговим випробуванням для редакції став блекаут. Попри це цього року ми почали налагоджувати нашу роботу та спробували розширити свою діяльність, зокрема розвиток партнерської грантової діяльності. Сьогодні ми не лише розвиваємо і досліджуємо цікаві для нашого читача теми, а й намагаємося готуватися до чергової важкої зими”, – розповіла Інна Денисюк. 

Оперативне інформування: марафон Суспільного в Рівному

Рік тому, 22 серпня 2022 року, журналісти філії Суспільного в Рівному почали готувати всеукраїнський марафон “Суспільне.Спротив”. Відтоді основні зусилля редакції націлені на підготовку щоденних випусків. 

“Суспільне.Спротив” виходить на всіх місцевих телеканалах Суспільного, а також телеканалі “Суспільне.Новини” й охоплює всю країну. Відповідно, журналісти змогли налагодити процеси так, щоб протягом року щоденно висвітлювати всеукраїнські теми. 

“Спочатку ми працювали на денному слоті, з 12:00 до 16:00, а з грудня – на ранковому, з 7:00 до 11:00. Робота в такому форматі була для всіх нас абсолютно новою. Ми вийшли на інший рівень в усьому: від оформлення студії до масштабу гостей та географії включок. Люди, про яких ми раніше чули з інших ЗМІ, тепер щодня вмикаються до нас в ефір. Це військові, волонтери, різноманітні експерти, міністри, політики, вітчизняні топрежисери, артисти й багато-багато інших переважно цікавих людей”, – розповідає продюсер “Суспільне Рівне” Сергій Татаренко. 

Ведучі марафону “Суспільне.Спротив”. Фото: Сергій Татаренко 

За словами Сергія, щодня в ефірі марафону відбувається по 15–18 ввімкнень. “За телевізійними замірами і за показниками в ютубі можна говорити, що кількість наших глядачів зростає. За рік ми вмикали спікерів з найвіддаленіших точок світу – Антарктиди, Аргентини, Австралії, Сполучених Штатів, Об’єднаних Арабських Еміратів, багатьох країн Європи. Це були українці, які розповідали, як їм живеться там. Звісно, наявність “Марафону” не звільнила філію і від інших, локальних проєктів: щоденних телевізійних новин, радіоефірів, діджитал-платформ”, – розповідає Сергій Татаренко. 

За його словами, впродовж року в редакції з’явилося багато молодих працівників, яких доводилося вчити. Але, незважаючи на кадрові зміни, новинарі завжди намагалися тримати руку на пульсі й шукати оригінальні теми. “Деякі наші матеріали збирали мільйони переглядів у соцмережах, тисячі коментарів. І раніше, і нині, коли війна, нам важливо зберігати імідж Суспільного як надійного медіа, і, як на мене, це вдається”, – каже Сергій Татаренко.           

Цьогоріч фінішував спільний українсько-шведський проєкт, у якому “Суспільне Рівне” було пілотною філією. Впродовж п’яти років команда була долучена до програми з впровадження стратегії “digital first”. Як зазначає “Суспільне Рівне”, їм вдалося налагодили виробництво новин на різних платформах і отримати технічну підтримку від шведських колег.

Сергій Татаренко вважає, що сама поява Суспільного – важливий крок у зміцненні незалежності, а його існування – один з її неодмінних атрибутів. “Як на мене, з кожним роком Суспільне рухається вперед”, – підсумовує Сергій. 

Такий досвід незалежних медіа в Рівному в умовах повномасштабної війни. Крім того, загальна картина з дотриманням стандартів і в інших ЗМІ регіону зараз краща, аніж до повномасштабного вторгнення. Так, протягом більш як року моніторингів і досліджень ІМІ виявляв менше маніпуляцій у ЗМІ, ніж напередодні великої війни. Здавалося, що на певний час медіа відійшли й від звичних практик публікації джинси та зосередилися на висвітленні воєнних реалій. Однак поступово прихована реклама почала повертатися, а велика війна перестала бути топтемою, поступившись місцем кримінальній хроніці й місцевим новинам. Утім, у регіоні є медіа, стрічки яких не схожі одна на одну, які щодня готують власні матеріали й чітко розуміють свою роль у боротьбі за незалежність України. 

Ганна Калаур, представниця Інституту масової інформації в Рівненській області