Коронавірус та вибори: як минув рік для черкаських медіа

ІМІ згадує, якими були топтеми черкаських онлайн-ЗМІ впродовж року, що минає: як поліція почала боротись із фейками в мережі, які порушення прав журналістів було зафіксовано та які видання на Черкащині цьогоріч припинили існування або ж відновили свою діяльність.

Коронавірус змінив усе

Без сумніву, головною темою року в медіа стала пандемія COVID-19. І черкаські онлайн-медіа не виняток. Першого інфікованого коронавірусом на Черкащині шпиталізували 22 березня. Та ще до цього новини про карантин і пандемію стали звичною і невіддільною частиною інформпростору. З початком карантину  новини про COVID-19 із потужною динамікою майже на чверть наповнили стрічки черкаських онлайн-медіа. Ще 9 березня жодне з п’яти видань, які підлягали тодішньому моніторингові, не публікувало новин про коронавірус. 10 березня таких новин у стрічках було вже сім; 11 березня, коли по всій Україні запровадили карантин, – 19; 12 березня, у перший день карантину, – 48; 13 березня – 44. 

У квітні майже половина новин у стрічках черкаських онлайн-ЗМІ стосувалася пандемії коронавірусу, і, варто відзначити, 11% із них мали ознаки джинси. Тоді як основними спікерами в новинах про недугу виступали представники місцевої та обласної влади, представники бізнесу найчастіше фігурували в матеріалах, які мають ознаки замовності. Йшлося як про окремих підприємців, так і про речників від підприємств. До прикладу, на сайтах Zmi.ck.ua та "Вичерпно" з’явились ідентичні публікації з ознаками замовності, де фігурували депутат міської ради Артур Акопян та підприємець Араік Мкртчян, про допомогу лікарням засобами захисту та продуктами. Сайт “Прочерк” публікував матеріал про те, що черкаський підприємець, до речі очільник обласного осередку однієї з парламентських партій, безкоштовно роздає антисептик. 

Позначилася пандемія і безпосередньо на роботі журналістів. Редакції здебільшого працювали дистанційно. Робити інтерв’ю та брати коментарі журналісти були вимушені через соцмережі або в телефонному режимі. Низка заходів та подій була скасована, чимало з них перейшли в онлайн-формат, або ж доступ на них був обмежений. Отже, стало і менше інфоприводів. Робота тележурналістів, які все ж намагалися продовжити роботу в більш звичних режимах, змінилася щонайменше в тому плані, що на зйомках обов’язково потрібно бути в засобах індивідуального захисту: рукавичках, масках, окулярах. 

Боротьба з фейками

Слід згадати також, що в період карантину на поширення неправдивої інформації в мережі почала реагувати поліція. "В Городищенському районі місцевий житель у мережі Інтернет виклав допис про обмеження руху на території у зв’язку з карантином; у Шполянському районі місцева жителька розповсюджувала інформацію, про перебування на території району іногородніх громадян, хворих на коронавірус; у Золотоніському районі двоє місцевих жителів поширювали невідповідну інформацію про кількість випадків захворювання на COVID-19”, – йшлося у зведенні поліції за 8 квітня цього року.

Згодом поліція продовжила виявляти фейки в мережі, і в червні представник ІМІ в Черкаській області зробив огляд судових справ, пов’язаних із поширенням неправдивої інформації, яка стосувалася коронавірусу. Однак усі справи зазнавали краху в судах. Усі, крім однієї, яку Городищенський райсуд Черкаської області розглядав 17 квітня: "1 квітня 2020 року, близько 18-ї години 10 хвилин, у мережі "Фейсбук" чоловік поширив неправдивий пост, а саме: "Це сталося! Всі в’їзди і виїзди м. Городище перекриті", – йшлося в справі. Обвинувачений пояснив у суді, що зробив це заради жарту 1 квітня. Зміст поста він вигадав. Проте суд жарту не оцінив і оштрафував жартівника на 170 гривень. Окрім того, йому доведеться сплатити ще й судовий збір у розмірі 420 гривень.

Водночас варто зазначити, що здебільшого ЗМІ оперативно, досить вичерпно, зважено і без будь-яких фейків висвітлювали перебіг справ із коронавірусом, передовсім на Черкащині. І, що важливо, майже зовсім не продукували новин, які б провокували паніку, могли містити в собі маніпуляції або ж стати приводом чи підтримкою для них.

Коронавірус залишався серед топтем упродовж усього року. До прикладу, у травні COVID-19 зайняв 40% у стрічках онлайн-медіа. У серпні він був серед трійки топтем публікацій на їхніх сторінках у фейсбуці, поруч із політикою та криміналом. Згідно з результатами моніторингу онлайн-ЗМІ у листопаді,  новин про коронавірус у стрічках було 23%. 

Кримінал, аварії та надзвичайні ситуації – головні теми в стрічках черкаських онлайн-ЗМІ

Поруч із коронавірусом уже традиційно головними темами публікацій у новинних стрічках черкаських онлайн-ЗМІ були кримінал, аварії та надзвичайні ситуації. До прикладу, моніторинг тематики новин онлайн-ЗМІ у листопаді показав, що такі новини наповнюють стрічки на третину. Ще раніше – що і в стрічках сторінок ЗМІ у фейсбуці ці теми є домінантними.

Власне, це й не дивно, адже на початку року майже половина (48%) всіх використаних сайтами  джерел була повідомленнями пресслужб, переважно поліції, прокуратури та ДСНС. Що цікаво, такі самі результати показав і моніторинг джерел для новин у грудні 2019 року, тоді також джерелами 52% новин у стрічках ЗМІ, які підлягали моніторингові, були повідомлення пресслужб поліції, прокуратури, ДСНС тощо. За словами редакторів ЗМІ, які підлягали моніторингові, саме такі новини показують значні результати переглядів, що важливо для онлайн-ЗМІ.

Вибори та джинса в ЗМІ

Третьою за популярністю темою в черкаських ЗМІ була політика. Цьому посприяли, зокрема, і чергові місцеві вибори, що відбулися в жовтні. У серпні політика з показником 25% стала топтемою в публікаціях онлайн-ЗМІ на їхніх сторінках у фейсбуці. А вже у вересні в третині всіх новин онлайн-ЗМІ, що підлягали моніторингові, містилися згадки про політиків або політичні партії. У сумі 203 публікації містили 360 згадок про політиків та партії. Слід зауважити, що партії в новинах згадувалися набагато рідше. Найчастіше в публікаціях згадували партію “Слуга народу”, політичну партію “ВО “Черкащани” і “Національний корпус”.

Однак слід зазначити, що політичної джинси в стрічках медіа було відносно небагато. За результатами моніторингу новин у липні, лише 2,6% мали ознаки замовності. А жовтневий моніторинг 10 видань регіону, який проводився вже під час виборчого процесу, показав, що лише 5% новин зі стрічок черкаських онлайн-медіа – джинса. Щоправда, в окремих медіа показник джинси міг сягати до 25%, як-от у видання "Проголовне", тоді як, наприклад, 18000, "Прочерк" та "Провсе" взагалі не публікували джинси.

Порушення прав журналістів: недопуск, погрози, нерозкриті злочини.

Не обійшлося цьогоріч і без порушень прав журналістів. Так, у лютому в місті Шпола Черкаської області журналістку видання "Шполянські вісті" не допустили на збори посадових осіб обласного керівництва Укрпошти та поштарок, які страйкують. Журналістці довелося звертатись у поліцію. 

У квітні на засіданні черкаського виконавчого комітету міський голова Черкас Анатолій Бондаренко пригрозив знімальній групі місцевого телеканалу ВІККА "повивертати руки", на власний лад зрозумівши  їхню робочу жестикуляцію. 

У ніч на 4 серпня невідомі облили зеленою рідиною авто журналістові черкаського видання "Про все" Олександру Носенку. Поліція порушила кримінальне провадження за статтею "Хуліганство", проте Олександр переконаний, що причиною інциденту стала його професійна діяльність. Тривалий час журналіст працює над серією розслідувань, які стосуються різних суперечливих подій та фактів у Матусівській об’єднаній територіальній громаді (ОТГ) на Шполянщині. 

На початку грудня Катеринопільська селищна рада ухвалила зміни до Положення про постійні комісії селищної ради, згідно з якими на засідання комісій можна потрапити лише за персональним запрошенням. Це суперечить як  Закону України "Про статус місцевих рад", так і закону про інформацію, згідно з яким журналіст має право відвідувати приміщення органів державної влади й відкриті заходи.

Слід згадати, що досі немає жодних суттєвих результатів у розкритті вбивства журналіста Вадима Комарова, на якого вчинили замах ще в травні минулого року. 20 червня, після 46 днів у комі, Вадим Комаров помер. Станом на вересень слідчі опрацювали відео з 99 камер відеоспостереження, допитали понад 1600 осіб, відібрали зразки ДНК у 17, однак жодних конкретних результатів досі поки немає.  

Також досі непокараними залишаються вбивці та замовники вбивства Василя Сергієнка. 2 грудня цього року Городищенський  районний суд змінив запобіжні заходи підозрюваним у вбивстві: підозрюваному в організації вбивства Вадиму Мельнику – із цілодобового домашнього арешту на арешт у нічний час, із 21.00 до 6.00 ранку; Вікторові Горбенку та Романові Недибалюку продовжили домашній арешт із 23.00 до 6.00 ранку до 30 січня 2021 року. Володимира Воронкова, який до 2 грудня останнім з підозрюваних у вбивстві перебував у СІЗО, випустили під цілодобовий домашній арешт.

Закриття ЗМІ

На початку червня одне з онлайн-видань – "Громадське телебачення: Черкаси" – зупинило свою діяльність у зв’язку з проблемами в пошуках фінансування, що, зі свого боку, за словами головного редактора Олексія Хуторного, пов’язане також із карантином.

Однак у лютому після майже піврічної перерви знову запрацював сайт газети "Нова доба". Газета перестала виходити з початку вересня 2019 року. Тоді ж припинив наповнюватись і її сайт. "Нова доба" – одне з найстаріших видань області з тих, що досі функціонують.

Також слід відзначити, що 2020 року стало помітним в інфопросторі ще одне нове онлайн-видання – сайт che24.online, який почав функціонувати ще 2019-го, однак лише цьогоріч привернув до себе помітну частку уваги читачів.

Захар Колісніченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Черкаській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.