1000 днів широкомасштабної війни для медіа Чернігівщини: вижили та відновилися

Підсумовуючи 1000 днів війни для медіасфери Чернігівщини можна виділити два основні етапи.  Перший пов'язаний із стрімким наступом російських військ та окупацією більшої частини Чернігівщини в лютому - березні 2022 року, коли місцеві  медіа були поствлні на межу знищення.  Другий, який розпочався після деокупації області в квітні 2022 року та характеризується  відновленням медіасередовища регіону. 

Історія. Початок

На початку лютого 2022 року опитані представником ІМІ в Чернігівській області  редактори місцевих видань заявляли, що працюють у штатному режимі й до можливого наступу російських військ з півночі не готувалися.  Тож реальність 24 лютого 2022 показала, що чернігівські редакції не були готові до такого розвитку подій. Не розуміли, чого очікувати і як реагувати на ситуацію. 

З початком повномасштабного наступу російських військ на територію України Чернігівська область опинилася однію з перших в зоні бойових дій. Вже 24 лютого Чернігів зазнав обстрілів, значна частина області опинилася під ворожим контролем, а бої точилися неподалік обласного центру. До середини березня опинилося в щільному оточенні російських військ, перебувало під постійними обстрілами. Будівлі обласного центру залишилося без електроенергії, водопостачання, газу та води.  У цих умовах першими ЗМІ, які припинили свою роботу, стали місцеві газети, оскільки друкувати і поширювати видання стало неможливим. Більшість журналістів з інших медіа були змушені евакуюватися, працювати віддалено, або на  певний час припинити роботу.  

Втім у місті залишалися частина журналістів місцевих телеканалів - “Суспільне Чернігів” , “ТРА “Новий Чернігів”, “Дитинець”, частини місцевих сайтів - “Час Чернігівський”, “Svoboda.FM”.  У надзвичайних умовах редакції  координували свою роботу між собою, спільно працювали над  контентом та  використовували технічні засоби одне одного. Завдяки цьому журналісти мали змогу оперативно збирати, поширювати інформацію та фіксувати  злочини російських військ у Чернігові.

Журналісти “Суспільне Чернігів”  у перші дні війни переховуються від обстрілів. Фото: Алла Скорик

За даними чернігівського представництва  Нацради України з питань телебачення і радіомовлення, через відсутність світла, зв‘язку та через постійні обстріли, мовлення у Чернігові з початку вторгнення було відсутнє близько трьох тижнів. Працівники телекомпаній передавали свої матеріали до центрального офісу (Суспільний мовник), щоб поширити його в ефірах інших філій. Окрім цього, представник Нацради щодня розсилав всі матеріали до всіх телерадіорганізацій України для максимального поширення інформації про Чернігів в ефірах.

Серед чернігівських журналістів онлайн-медіа активно висвітлював події Владислав Савенок. У нього було багато репортажів з місць найбільших руйнувань, які він викладав у соцмережі. Були люди, які не займалися журналістикою, але стали фіксерами. Наприклад, відеограф Сергій Ламоса став документалістом, фіксатором руйнувань, які були в Чернігові.

Ось як згадує цей найважчий період на Чернігівщині березня 2022 журналіст Владислав Савенок. “Знаю з десяток журналістів і телеоператорів, які були в місті безвиїзно весь період оточення і боїв, але працювали як журналісти, максимум, півдесятка.  Я їх зустрічав на вулицях  і ми працювали разом. Це була солянка  журналістів, які хотіли  і могли працювати. Я знаю людей, які знімали, але сиділи в домівках під обстрілами і без електрики та не могли поділитися відзнятим, бо не готувалися до екстремальних умов і не бачили себе працюючими журналістами в фазі війни”, - згадує він.

Журналісти в Чернігові під час облоги міста. Фото: Владислав Савенок

Продовжували роботи місцеві сайти, публікуючи,  в основному, офіційні повідомлення та інформацію від телеканалів. Вирізнявся  сайт  “Час Чернігівський”, який отримав значний розвиток по якості і кількості  контенту. Кілька ключових співробітників видання не залишали Чернігів під час облоги міста і мали оперативний  доступ до інформації у військово-цивільній адміністрації області. Час від часу, місцеві інтернет ресурси зазнавали DDoS-атак. Про це, зокрема, на початку квітня повідомляв ресурс  0462.uа. Після деокупації сіл навколо Чернігова на початку квітня 2022 року стало відомо про  загибель відеоінженера телеканалу “Дитинець” Романа Нежиборця, який працював на каналі майже 10 років. 

Поки його дружина і син перебували зачиненими в підвалі села Ягідне біля Чернігова, російській окупанти вбили Романа. Вони запідозрили його в передачі інформації українським військовим. За фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним убивством, обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження. Справу дотепер розслідує СБУ. Зараз правоохоронці намагаються встановити особи російських військовослужбовців, причетних до вбивства.

ГО “Інститут масової інформації” з перших днів війни підтримував чернігівські медіа.  Зокрема, надавало кошти журналістам та їх родинам для релокації в безпечні регіони. Завдяки роботі команди ІМІ та чернігівським волонтерам, які в умовах небезпеки змогли доставити необхідну передачу до Чернігова, вдалося забезпечити журанлістів  бронежилами, касками і старлінками.

Російські удари після деокупації 

У 2023 році під час удару російською ракетою "Іскандер" по центру міста в обласний музично-драматичний театр 19 серпня журналіст онлайн-видання "Час Чернігівський" Арсен Чепурний отримав поранення руки. Він разом з оператором сайту Дмитром Фальчевським у момент вибуху перебував у приміщенні театру, де відкрилася виставка дронів "Люті пташки летять у Чернігів". Тоді унаслідок ракетного удару росіян постраждала 181 людина, з яких семеро загинуло.

Під час цього російського удару по центру Чернігова також був зруйнований офіс редакції видання “Челайн”.  Орендоване редакцією приміщення розташоване в центральній частині Чернігова, за кілька десятків метрів від епіцентру влучання російської ракети.  Від удару ракети вибуховою хвилею повибивало вікна та двері, обвалилися частини стелі та стін. Було знищено чи пошкоджено журналістське обладнання – ноутбуки, комп'ютери, камери та мікрофони.

Зруйнований офіс редакції “Челайн”. Фото: Павло Солодовник 

Відновлення роботи медіа  після деокупації області 

Всі редакції місцевих ЗМІ зіштовхнутися з  однаковими  проблемами, коли почали відновлювати свою роботу після деокупації Чернігівщини у квітні 2022 року - мінімальні надходження від реклами, криза кадрів та відсутність антикризової стратегії.

Багато місцевих медіа в Чернігівській області були залежні від фінансування політичних та бізнесових структур, які переоцінили свої фінансові можливості та пріоритети та вирішували доцільність підтримувати  існування медійних проєктів. Наприклад, один з таких проєктів, сайт “Події і коментарі”, не оновлюється з квітня  2022 року.

Найбільше постраждали друковані медіа.  Відбулося сильне здорожчання газетного паперу, який раніше  закуповувався в Росії, а тепер доставляють з європейських країн. Крім того, дуже подорожчала типографія та ускладнилася  логістика доставлення Укрпоштою. За даними, які повідомили Інституту масової інформації в Чернігівській  ОВА, припинили випускатися бахмацький «Порадник», бобровицька «Наше життя плюс», козелецька «Новини Придесення», чернігівська «НК». Обласні видання «Деснянка» та «Деснянська правда» нині працюють лише у соцмережах. Пізніше через фінансові труднощі закрилося ще кілька газет. 

На початку широкомасштабного наступу російських військ на Чернігівщину запит у жителів на інформацію був величезний – усі шукали останні новини про ситуацію з просуванням російських військ, можливість отримати допомогу, здійснити евакуацію тощо. Коли професійні медіа не могли оперативно надавати інформацію, роль інтернет-пабліків в інформуванні жителів Чернігівщини значно зросла, збільшилася кількість користувачів у наявних каналах, з'явилися нові канали. Це загальноукраїнська тенденція. Як свідчать дослідження, більшість українців в умовах війни дізнаються новини із соціальних мереж.

У березні 2022 року свій телеграм-канал, який швидко набув популярності, створив і голова Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус.  Він щоранку інформував про оперативну ситуацію в регіоні, повідомляв про загрозу повітряних тривог, іншу безпекову ситуацію. 

Втім найбільш популярним та авторитетним телеграм-каналом в області є “Суспільне Чернігів”. Створений ще в травні 2018 року, найдинамічніше паблік набирав підписників також після початку повномасштабної війни, оскільки оперативно збирав та поширював актуальну інформацію в умовах інформаційного вакууму. Значно наростили кількість підписників пабліки Чернігівський кисіль, телеграм-канал “Чернігів Оперативний” та групи “Новини Чернігівщини”.  Однак  результати моніторингу ІМІ контенту  популярних пабліків Чернігівської області  виявили, що верифікація інформації, яка там публікується, є мінімальною, а окремі канали в телеграмі займаються інформаційним кілерством, поширюючи компромат чи відверту маніпуляцію на замовлення. 

Чи не єдиним новим медіа, яке з'явилося після 2022 року в Чернігові, став  онлайн-журнал про місто Pechera.info, який запустила в жовтні 2024 року Чернігівська Медіа Група. Журнал вийшов за фінансової підтримки Європейського Фонду за Демократію (European Endowment for Democracy (EED). Його формат передбачає, передусім, менше новин, натомість є розділ із колумністикою, відео власного виробництва та експертні огляди на економічну, військову, політичну, історичну і стоп-фейк тематики.

Кадровий голод 

Після 24 лютого 2022 багато журналістів, які виїхали з Чернігова в активну фазу боїв за місто, так і не повернулися. Тому кадровий голод залишається однією  з головних проблем місцевих медіа. На ситуацію впливає і мобілізація чоловіків-журналістів. Більшості редакцій так і не вдалось отримати "бронь" на мобілізацію співробітників.

Так, з редакції "Суспільне Чернігів" мобілізували трьох співробітників – журналіста Олександра Котенка, оператора Костянтина Сільченка, відеографа Миколу Іванчика. Відеооператор “Суспільне Чернігів” Дмитро Фальчевський добровільно доєднався до морської піхоти Збройних сил України в 2024 році. У команді телеканалу "Новий Чернігів" мобілізували співробітника Богдана Зайця. Ще одна колега, Діна Вонг, добровільно приєдналася до лав ЗСУ в 2022 році.

Проблему кадрової нестачі в місцевих медіа намагалися розв'язати підготовкою молодих спеціалістів - у 2023 році в Чернігові провели дві медіашколи. Перша – проєкт хабу "Медіабаза.Чернігів". Викладачами медіашколи були журналісти та редактори провідних чернігівських видань. Друга – навчання від "Суспільне Чернігів". Освітній курс медіашколи мовника пройшли 24 людини. 

Випускники медіашколи Медіабаза Чернігів. Фото: Медіабаза Чернігів

Обидві медіашколи відбулися за фінансової підтримки Інституту масової інформації. За результатами, учасники не лише засвоїли основи професії, але й продовжили професійний шлях у сфері – четверо виупскників  почали свою роботу на Суспільному, а ще троє – в місцевих онлайн-виданнях. 

Підтримка медійників під час війни - Медіабаза Чернігів 

У листопаді 2022 року в Чернігові, як і в десяти інших регіонах України, за підтримки Інституту масової інформації розпочала роботу Медіабаза Чернігів як центр підтримки  місцевих журналістів для роботи в умовах воєнного стану. За два роки роботи Медіабаза Чернігів провела 45 тренінгів для медійників на теми домедичної допомоги, відновлення психоемоційного стану,  кібербезпеки, фактчекінгу, роботи з інструментами ШІ, OSINT, грантингу та інших. 

Також завдяки діяльності медіабази найбільші редакцій області отримали захисне обладнання - каски, бронежилети, тактичні аптечки, а також засоби альтернативного живлення - зарядні станції та повербанки. 

Проміжним підсумком її робот став форум  “Медіа прикордонних громад” у вересні 2024 року.  45 журналістів з Чернігівської, Сумської та Житомирської областей вперше зібралися разом на регіональний медійний форум у Чернігові. Крім російських обстрілів, обговорили мобілізацію персоналу, кадровий голод, недопуск на місця подій та потребу в трансформації.

Представниця Посольства США Ольга Жиряченкова, яка взяла участь у медіафорумі, відзначила користь мережі медіабаз для журналістів.

“Ми дуже раді й втішені, що змогли профінансувати цю ініціативу, яку виконує Інститут масової інформації. Це не єдиний медіахаб, який ми підтримуємо, і будемо сподіватися, що ця мережа хабів існуватиме і поза межами цього проєкту та зможе допомагати журналістам”, – сказала вона.

Ольга Жиряченкова, представниця Посольства США. Фото: Владислав Савенок

А з травня 2024 року в Чернігові виходить нове суспільно-політичного ток-шоу “Що відбувається?”. Це спільний  проєкту “Суспільне Чернігів”, регіонального хабу Інституту масової інформації “Медіабаза Чернігів” та ГО “Чернігівський освітній центр “Ініціатива”. 

Ток-шоу транслюється онлайн на офіційному каналі медіа в YouTube. 

Формат дозволяє залучати до дискусії не лише незалежних експертів, але і аудиторію - глядачі мають можливість поставити запитання та отримати відповідь експерта одразу в прямому ефірі.  Шеф-редакторка північно-східного хабу та “Суспільне Чернігів” Алла Скорик пояснює: запуск цього нового токшоу компенсує відсутність в Чернігівській області прямоефірного мовлення. 

“Проєкт “Що відбувається?” ми запустили, аби заповнити порожню нішу в чернігівському регіональному медіапросторі. У нас немає прямоефірних регіональних дискусій на тригерні теми, які потребують детального аналізу та розбору, причому дуже оперативно”, – розповідає медійниця.

ФОТО Під час знімання програми "Що відбувається?". Фото: Медіабаза Чернігів

Книги про війну від чернігівських журналістів 

Чернігівські журналісти одразу почали узагальнювати та систематизувати інформацію про активні бойові дії на Чернігівщині після 24 лютого 2022 року і до звільнення області. 

Дві книги "Чернігів у вогні"  підготував  авторський колектив обласної газети "Чернігівщина" та військовослужбовців Оперативного командування "Північ". 

Книги "Нескорена Чернігівщина" та "Боротьба нескорених: злочини російських окупантів на Чернігівщині" видав редактор Чернігівського інтернет-видання "Чеline" Павло Солодовник спільно з командою з Оперативного командування "Північ", Чернігівської облпрокуратури, облуправління СБУ, Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Чернігівська журналістка Олена Лазуна видала дві книги про облогу Чернігова.  “Щоденник моєї війни”, – це фактичний щоденник, який Олена вела з першого дня повномасштабного вторгнення та другу книгу з історіями містян які пережили облогу  в лютому-березні 2022 року “Я пообіцяла вижити …”. 

фото Книга “Я пообіцяла вижити …” Фото з фейсбук-сторінки Олени Лазун

Не лише через книжки, але й через фото чернігівські журналісти доносять, що пережили на початку 2022 року. Низку  великих виставок з фотороботами журналіста Владислава Савенка і фотографа Валентина Бобиря з оточеного Чернігова відбулись у Варшаві, Німеччині та на  Мальті.

У березні 2024 року відбулася презентація фотокниги “04:35 Чернігів” місцевого фотографа Влада Спешилова, в якій зібрано портрети та історії чернігівців, що працювали й допомагали під час блокади міста російськими агресорами.

Політичне протистояння в Чернігові  під час війни та вплив на медіа

Ще одна риса 1000 днів війни - загострення політичного протистояння між чернігівськими міською радою та військовою адміністрацією, в яке втягнута низка чернігівських медіа та пабліків у соцмережах. Міську військову адміністрацію в Чернігові створили у лютому 2023 року. Це відбулося після відсторонення з посади міського голови Владислава Атрошенка за адміністративне правопорушення на підставі рішення Львівського апеляційного суду. Відтоді міськраду очолює її секретар Олександр Ломако. Начальником Чернігівської міської військової адміністрації за поданням очільника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса призначено полковника запасу ЗСУ, командувача обороною Чернігова у 2022 році Дмитра Брижинського.

Відтоді структури працюють паралельно. Взаємодія їхніх керівників супроводжувалася судовими позовами та публічними звинуваченнями опонента в корупції, тиску, бездіяльності й блокуванні рішень. Гучні та часто агресивні заяви сторін з нібито дискредитувальними фактами з'являються в соцмережах, звідки їх “підхоплюють” окремі медіа.

У медійному протистоянні на боці міської влади виступають, зокрема, телеканал “Дитинець” (який пов'язують з колишнім міським головою Чернігова Владиславом Атрошенком), комунальне телебачення “Новий Чернігів” (що фінансується з міського бюджету), паблік “Чернігівський кисіль”. Натомість лояльних до військової адміністрації медійних ресурсів значно менше: сайт “Час Чернігівський” та окремі пабліки в соціальних мережах.

Одним з результатів цього простистояння стало розпорядження  начальника міської військової адміністрації міста Чернігова Дмитра Брижинського  про скорочення фінансування телерадіоагентства “Новий Чернігів”. Це поставило існування телеканалу під загрозу закриття. Річний кошторис фінансування з місцевого бюджету розрахований тільки на виконання захищених статей видатків, таких як заробітних плат працівників та комунальних послуг телеканалу – заявляють  на комунальному телеканалі.

Замість висновків

Медійна сфера Чернігівщини пройшла шлях від шокового часткового призупинення діяльності через стрімкий наступ і часткову окупацію області до поступового відновлення та адаптації до нових умов. Місцеві журналісти продемонстрували стійкість, пристосувавшись до надзвичайних викликів – технічних, кадрових і фінансових. 

Попри численні труднощі, такі як кадровий дефіцит та політичні впливи, локальні медіа залишаються одним із ключових елементів демократичного суспільства, забезпечуючи доступ до правдивої та оперативної інформації навіть у найскладніших умовах російської агресії.

 Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області