Як працюють ЗМІ в прикордонній області в умовах посилення гібридної війни

Чернігівська область, що межує з Білоруссю і Російською Федерацією,  стала розглядатися як можливий напрямок воєнної  агресії.

Крім інформаційного нагнітання з різних боків щодо можливої ескалації на північному напрямку, за останній тиждень кілька разів надходили повідомлення про мінування всіх шкіл, садочків, торговельних центрів у Чернігові. Все це сприймається як елементи гібридної війни та намагання посіяти паніку в суспільстві.   

Як працюють чернігівські  ЗМІ в прикордонній області в умовах посилення агресії з боку РФ, з'ясував регіональний представник ІМІ в Чернігівській області. 

Більшість редакцій заявляють, що працюють у штатному режимі.

Олександр Назаренко, що представляє Асоціацію регіональних ЗМІ, куди входять друковані видання області, каже:

“Спілкувався з деякими редакторами минулої п'ятниці. Наскільки зрозумів, працюють у штатному режимі. Але ситуація слабко висвітлюється в друкованих локальних  ЗМІ, бо стрімко розвивається, а газети виходять раз на тиждень”.

Інформаційна політика в редакціях щодо висвітлення подій воєнної сфери  вже напрацьована за попередні роки й зосереджена на інформуванні, без нагнітання паніки.

Алла Скорик, шеф-редактор новин на “Суспільне Чернігів”:

“Редакція працює на виконання своєї головної місії – інформувати! Ми збираємо факти, слухаємо сторони, аналізуємо контекст. Ми точно не маємо наміру наводити на людей страх, викликати на емоцію або заспокоювати”.

Усі опитані редактори заявляють, що користуються для висвітлення подій тільки офіційними джерелами інформації:

Павло Солодовник, редактор порталу “Челайн”:

“Не поширюємо “панічної”, фейкової та неперевіреної інформації. В той же час даємо об’єктивну, невикривлену інформацію. В умовах інформаційної війни підтримуємо державницьку позицію стосовно українізації прикордонних регіонів”.

Юрій Михуля, редактор “Час Чернігівський”:

“Редакція працює у звичному режимі, не піддається панічним настроям, не збирається в підпілля, а, навпаки, намагається своїми публікаціями передати читачам такі настрої, щоб чернігівці мали витримку і холодний розум. Ми жителі прикордонного міста і розуміємо всі реалії”.

Журналісти також поширюють інформацію, що стане корисною в умовах воєнних дій.

“Стараємося не нагнітати, але ось зараз даємо список захисних споруд і поради від навчально-методичного центру щодо правил поводження  в надзвичайній ситуації”, – говорить редактор тижневика “Сім днів” Сергій Кириченко.

Додаткових заходів для посилення безпеки журналістів в умовах ескалації конфлікту більшість редакцій не проводить. 

Лише “Суспільне Чернігів” повідомило, що мало спеціальні заходи на тему безпеки.

“В нас є комунікація з Центральною дирекцією, ми обговорювали різні сценарії і модель поведінки.  Редакція працює над тим, щоб активізувати зусилля і підготувати команду до викликів різного роду”, – розповідає Алла Скорик, шеф-редактор новин на “Суспільне Чернігів”.

Крім того,  журналісти  Суспільного могли  взяти участь в онлайн-зустрічі з воєнними кореспондентками, які зголосилися поділитися власним практичним досвідом роботи в умовах бойових дій. Зустріч охоплювала теоретичну частину про правила безпечної роботи в умовах війни та практичну частину – збір аптечки й користування турнікетом.

Зі свого боку регіональний представник ІМІ в Чернігівській області розіслав для місцевих редакцій інформаційні матеріали безпекового характеру.

Зазначимо, що роль місцевих ЗМІ на Чернігівщині важко переоцінити, зважаючи на російський  інформаційний вплив на північні території області, що розташовані на кордоні з РФ та Білоруссю. За інформацією ОДА, 243 населених пункти прикордоння Чернігівщини мають проблеми з прийманням цифрового сигналу загальнонаціональної телемережі: 64 – у Корюківському, 93 – у Новгород-Сіверському, 86 – у Чернігівському районі. Натомість там існує можливість переглядати до 30 російських телеканалів та чути мовлення багатьох російських радіостанцій.

Сигнали семи потужних російських передавачів сягають територій на півночі Чернігівщини. А от український телерадіоконтент на цьому просторі розповсюджують лише з двох точок. Тож питання інформаційної безпеки, особливо в умовах гібридної війни, стоїть доволі гостро.

Павло Пущенко,  регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області 

Блог підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House. Зміст блогу є відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та його автора й необов'язково відбиває позицію Freedom House.