Юрчишин скерував запит до Офісу генпрокурора щодо ситуації в Укрінформі

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин скерував запит до Офісу генпрокурора, щоб отримати правову оцінку ситуації, яка склалася в інформаційній агенції Укрінформ, повідомляє Громадське радіо.

За його словами, про проблеми Укрінформу, коли його очолював Олексій Мацука, була інформація раніше, але доказів тому не було.

“Про те, що в Укрінформі за роботи пана Мацуки є певні проблеми, я чув і раніше. Зрештою, про це йшлося непублічно при зустрічі українських медіа з послами G7. Але для якихось системних реакцій щодо цієї ситуації не було підстав, оскільки були розмови, не було фактів. Тобто говорилося про те, що спускаються рекомендовані й нерекомендовані теми, є перелік спікерів. Але буквально вчора ці темники були оприлюднені”, – каже Юрчишин.

Він назвав “тривожним дзвіночком” те, що “темники”, відповідно до інформації УП, напрацьовувалися спільно з регіональною владою. Серед авторів документів є і представники окремих регіональних військово-цивільних адміністрацій.

Ярослав Юрчишин пояснює: цю ситуацію з погляду законодавства чітко регулює стаття 171 “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів” Кримінального кодексу. Але в розслідуванні фактів порушення цієї статті дуже складно довести кінцевого замовника. Тож для того, щоб з’ясувати, хто за цим стоїть, потрібна тісна співпраця зі слідством журналістів, які зазнавали тиску, і тих, хто поширював “темники”.

“Наявність так званих темників дає підстави щонайменше відкрити кримінальне провадження. Але розслідування, не буду вводити в оману, буде достатньо складним”, – підкреслює голова комітету ВР.

Як повідомляв ІМІ, 29 травня “Українська правда” оприлюднила статтю “Всі свої. Як Офіс президента бере під контроль Укрінформ”, у якій повідомила, що журналіст Олексій Мацука, якого вважають ставлеником Офісу президента, на посаді гендиректора Укрінформ запровадив цензуру, “темники”, а також планував переформатувати структуру агенції в такий спосіб, щоб на окремі посади призначити “потрібних” людей.

У метаданих більшості документів було ім'я та прізвище радника голови Чернігівської ОДА Андрія Подорвана, який у 2020-му балотувався до облради від партії “Слуга народу”, але не був обраний. У розмові з УП він заявив, що не створював таких файлів, не знайомий з Мацукою і не розуміє, як його ім'я та прізвище потрапило в метадані.

Що передувало

24 травня 2024 року Олексій Мацука заявив, що завершив роботу на посаді генерального директора Укрінформу.

23 травня 2024 року стало відомо, що гендиректором Укрінформу став речник Східного угруповання ЗСУ, полковник Сергій Череватий. 

Президент Володимир Зеленський 23 травня підписав указ про те, що посаду генерального директора Українського національного інформаційного агентства Укрінформ має обіймати військовослужбовець або військовослужбовиця.

Директорка ІМІ Оксана Романюк зазначила, що військовий, очоливши інформаційну агенцію Укрінформ, може зіткнутися з прямим конфліктом інтересів.

Сергій Череватий під час його представлення колективу Укрінформу заявив, що великих кадрових змін не планується і він дослухатиметься до здорових ідей у межах організації роботи Укрінформу.

Директорка ІМІ Оксана Романюк вважає, що Офіс президента для вирішення кризи з цензурою в Укрінформі має забезпечити прозорий конкурс на посаду керівника медіа.