У липні 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 11 випадків порушення свободи слова в Україні. З них сім вчинила Росія. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
Російські злочини проти медіа та журналістів: руйнування і пошкодження редакцій
У липні стало відомо про загибель двох медійників, які захищали Україну від російського вторгнення:
- Олександр Вернігоров – колишній оператор дніпровських телеканалів, військовослужбовець. Загинув 28 червня під час виконання бойового завдання на харківському напрямку.
- Іван Трембовецький – військовослужбовець, випусковий редактор телеканалів “ТЕТ” і “2+2”. Воював на сумському напрямку.
Руйнування і пошкодження майна редакцій
- У Києві внаслідок російського обстрілу 2 липня пошкоджена студія медіапроєкту “Ісландія”. Під час атаки загинув співробітник охорони.
- Офіс редакції “Новин Краматорського району” зазнав значних пошкоджень унаслідок російського авіаудару по Краматорську (Донецька область) 5 липня.
- Також значних руйнувань зазнав офіс редакції “Новин Краматорська” внаслідок російського авіаудару по Краматорську Донецької області, завданого 5 липня
- У Києві внаслідок російської атаки в ніч на 6 липня руйнувань зазнали приміщення 5 каналу. Канал припинив телемовлення.
- У Сумах пошкоджено офіс і студію місцевого онлайн-медіа “Кордон.Медіа”. Вибуховою хвилею вирвало кріплення вхідних дверей до офісу та дверей студії. У приміщеннях зі стін обсипалася штукатурка, попадали речі.
- У Запоріжжі внаслідок атаки КАБами пошкоджено офіс місцевого онлайн-медіа inform.zp.ua. У приміщенні вибило віконні решітки, а в окремих кімнатах частково обвалилася стеля.
- Унаслідок російського обстрілу 23 липня пошкоджено приміщення редакції газети “Білопільщина” в місті Білопілля на Сумщині. Пошкоджено дах і стелю будівлі, а також меблі та комп’ютерну техніку.
Порушення, не пов’язані з російською війною проти України
У липні ІМІ зафіксував чотири порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це були випадки юридичного тиску, перешкоджання та обмеження доступу до інформації. Вони сталися в Києві та Київській області (2), Одесі (1) та Рівному (1). Порушниками свободи слова стали приватні охоронці, Одеська обласна військова адміністрація, Печерський районний суд Києва та Рівненський об’єднаний міський ТЦК та СП.
Перешкоджання. У Конча-Заспі охоронці заміського комплексу напали на знімальну групу “Української правди” під час виконання професійної діяльності та облили її зеленкою. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про перешкоджання журналістській діяльності.
Відмова в доступі до інформації. Одеська ОВА відмовила журналістам Nikcenter у наданні інформації про бюджетні витрати на будівництво фортифікацій, мотивувавши це міркуваннями безпеки. Юристи ІМІ вважають таку відмову незаконною, оскільки частина цієї інформації має бути відкритою.
Судова заборона на публікацію розслідування. Печерський районний суд Києва до подання позову заборонив “Слідству.Інфо” та Центру протидії корупції оприлюднювати журналістське розслідування про майно брата директора ДБР. Редакції назвали рішення наступом на свободу слова та оскаржують його.
Юридичний тиск. Головний редактор “Четвертої влади” Володимир Торбіч заявив, що Рівненський ТЦК передчасно оголосив його в розшук, попри те що передбачений законом строк ще не сплив. Журналіст пов’язує це зі своєю професійною діяльністю, а медіаюристи вказують на можливі порушення процедури.
Детальніше з моніторингом можна ознайомитися нижче:
ЗЛОЧИНИ РФ
Руйнування і пошкодження майна редакцій – 7
1. Росіяни пошкодили обстрілом студію телеканалу “Ісландія”, загинув охоронець
02.07.2026 Внаслідок російського обстрілу 2 липня пошкоджена студія медіапроєкту “Ісландія”. Під час атаки загинув співробітник охорони.
Про це повідомив телеканал “Ісландія” на своїй Facebook-сторінці.
“Росіяни розбили нашу студію. Дивно, що це сталося лише зараз. На жаль, загинув охоронець дядя Вова, гарний мужик, дуже шкода. Приїжджав на роботу з Сумщини. Співчуття рідним і близьким”, – йдеться в публікації мовника.
Як повідомив у телеграм-каналі голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, внаслідок нічної російської атаки на Київ 2 липня 13 людей загинули, 86 – дістали поранення.
Крім того, внаслідок нічної російської атаки 2 липня можливі тимчасові труднощі в роботі деяких сервісів мобільного оператора “Vodafone Україна”.
2.Російський авіаудар зруйнував офіс “Новин Краматорського району”
05.07.2026 Офіс редакції “Новин Краматорського району” зазнав значних пошкоджень внаслідок російського авіаудару по Краматорську (Донецька область) 5 липня. Про це повідомив головний редактор “Новин Краматорського району” Андрій Гринь на своїй фейсбук-сторінці та на сайті медіа.
Разом із редакцією “Новини Краматорського району” постраждав і офіс видання “Новини Краматорська”, який розташований у тій самій будівлі.
У коментарі регіональній представниці Інституту масової інформації Юлії Гаркуші Андрій Гринь розповів, що це вже другий російський удар по редакціях. Після попереднього обстрілу журналісти власними силами відновлювали приміщення: вставляли вікна, ремонтували двері та прибирали наслідки руйнувань. Тоді вибуховою хвилею були пошкоджені вікна, двері, меблі та редакційне обладнання.
“Звичайно, працювати в офісі вже ніхто не буде. Якщо чесно, редакція “Новин Краматорська” вже давно працює дистанційно. Ми також переважно працювали віддалено, але періодично заїжджали до редакції, забирали техніку, документи, вирішували поточні питання”, – сказав він представниці ІМІ.
За його словами, цього разу руйнування значно серйозніші: у будівлі вибито всі вікна, виламано всі двері, а в окремих приміщеннях частково зруйновані стіни.
Гринь зазначив, що редакція більше не працюватиме в цьому офісі. Водночас він поки не планує евакуюватися з Краматорська. Натомість редакція “Новин Краматорська” виїхала з міста ще на початку повномасштабного вторгнення.
“Зараз навіть потрапити в офіс неможливо – двері на поверх заблоковані після вибуху, тому ми поки що навіть не можемо повністю оцінити всі пошкодження. Щодо евакуації… Напевно, попри все, говорити про це саме зараз для мене ще зарано. Поки що продовжуємо працювати настільки, наскільки це можливо. А далі будемо дивитися за розвитком ситуації”, – розповів Андрій Гринь.
3. Офіс редакції “Новин Краматорська” майже повністю зруйнований після авіаудару РФ
05.07.2026 Офіс редакції “Новин Краматорська” зазнав значних руйнувань унаслідок російського авіаудару по Краматорську Донецької області, завданого 5 липня. Про це повідомляється на сайті “Новини Краматорського району”.
У редакції зазначили, що це вже не перша атака на будівлю, де вона розташована. Під час попереднього обстрілу вибуховою хвилею були пошкоджені вікна, двері, меблі та редакційне обладнання. Цього разу руйнування виявилися значно масштабнішими.
Вибуховою хвилею повторно вибито й пошкоджено вікна, які лише нещодавно вдалося частково відновити. Також понівечено фасад будівлі, сходову клітину, вікна у під’їзді та двері на поверх, де розташована редакція. Через значні руйнування працівники наразі не можуть потрапити до приміщень, щоб повністю оцінити масштаби завданих збитків.
“Офіси редакції газети “Новини Краматорська” та газети “Привіт”, які знаходилися у приміщенні Будинку побуту за адресою вулиця Дружби, 19-а, практично повністю зруйновані російськими авіабомбами. Росія має понести за це відповідальність. На рахунку Росії, на совісті росіян, цих нелюдів у людському образі, сотні тисяч смертей українців, сотні тисяч зламаних доль, сотні тисяч зруйнованих будинків та квартир. Я бажаю росіянам того самого”, – сказав засновник “Новин Краматорська” Олександр Толстогузов.
4. У Києві внаслідок російської атаки пошкоджено “5 каналу”. Канал припинив телемовлення
06.07.2026 У Києва внаслідок російської атаки у ніч на 6 липня руйнувань зазнали приміщення “5 каналу”. Про це повідомляється на сайті медіа.
Як зазначили в редакції, це вже другий російський обстріл, який пошкодив київський офіс телекомпанії менш ніж за рік. Внаслідок атаки завдано суттєвих матеріальних збитків, однак з працівників ніхто не постраждав.
Обстріл пошкодив ключові вузли виробництва контенту. Значних руйнувань зазнали приміщення, зокрема студія мовника. Також знищено частину знімальної техніки та потрощено робочі місця журналістів у редакції.
Через значні технічні пошкодження редакція тимчасово змінює формат роботи з аудиторією. Наразі “5 канал” не може оперативно відновити мовлення в телеефірі. Проте команда продовжує роботу на платформі YouTube.
У компанії нагадали, що попередня російська атака на офіс “5 каналу” в Києві сталася 10 липня 2025 року.
Наслідки атаки прокоментувала ведуча “5 каналу” Анна Мірошниченко. На своїй Facebook-сторінці вона оприлюднила фото зруйнованої студії, де мали проходити денні ефіри.
“Робоче місце. Ефірні години могли бути за цим столом сьогодні з 12-ї. Офіс 5 каналу – атакований вдруге. Рівно рік тому, 10 липня, до нас вже прилітало. Ніхто з наших колег не постраждав. Але студія розбита, знищена частина техніки, потрощені робочі місця. Бачити це вдруге дуже боляче”, – написала Мірошниченко.
Попри значні руйнування інфраструктури, команда мовника продовжує роботу. Журналісти вже вийшли в ефір на YouTube-каналі.
5. У Сумах через російський обстріл пошкоджено офіс “Кордон.Медіа”
17.07.2026 Унаслідок російської атаки по Сумах у ніч на 17 липня пошкоджено офіс і студію місцевого онлайн-медіа “Кордон. Медіа”. Про це представниці Інституту масової інформації в Сумській області Ользі Панфіловій повідомила виконавча директорка “Кордон. Медіа” Альона Яцина.
Російські війська завдали удару по місту п’ятьма керованими авіаційними бомбами.
За словами Яцини, в офісі вибило одне вікно. Інший склопакет вцілів завдяки бронеплівці, однак вибухова хвиля вирвала кріплення рами, тож вікно потребує заміни. Також вибуховою хвилею вирвало кріплення вхідних дверей до офісу та дверей студії.
У приміщеннях зі стін обсипалася штукатурка, попадали речі. Редакційна техніка вціліла, лише незначних пошкоджень зазнав принтер.
“Найбільше нам шкода нашого офісного кота Одіна. Йому 11 років, він дуже сильно злякався. Авіабомба КАБ-500 розірвалася приблизно за 100 метрів від офісу, тому вибух був надзвичайно потужним. Зараз у котика сильний стрес”, – розповіла Альона Яцина.
Наслідки обстрілу колектив “Кордон. Медіа” ліквідовує самотужки. Працівники вже прибрали приміщення, повернули на місце меблі та працюють над тим, щоб якнайшвидше відновити вхідні двері й замінити пошкоджені вікна.
“Поки нам вдається покривати такі потреби з власного редакційного фонду, але через постійні обстріли та зростання кількості пошкоджень ці ресурси останніми тижнями швидко вичерпуються. Саме тому ми вже думаємо над тим, щоб за можливості закладати витрати на emergency-фонд у грантові заявки або шукати додаткове фінансування саме на відновлення після атак і забезпечення безперервної роботи редакції”, – розповіла Альона Яцина.
6. У Запоріжжі через удар КАБами пошкоджено офіс онлайн-медіа inform.zp.ua
21.07.2026 У Запоріжжі внаслідок російської атаки 21 липня пошкоджено офіс місцевого онлайн-медіа inform.zp.ua. Про це представниці Інституту масової інформації у Запорізькій області Наталі Виговській повідомив головний редактор медіа Ерік Бринза.
За його словами, під час ранкової атаки російські війська застосували три КАБи.
“Вранці була атака трьома КАБами. Один впав біля багатоповерхівки, а два били по складах, бесь в 300 метрах від нашого офісу. У нас трухануло приміщення, вилетіли решітки на вікнах, трохи в місцях обвалилась стеля. Всі цілі і неушкоджені, але були в шоці”, – розповів журналіст.
Внаслідок вибухової хвилі також були пошкоджені автомобілі на парковці біля офісу медіа. На території поблизу редакції журналісти виявили численні уламки від авіаційної бомби.
Унаслідок російської атаки КАБами по Запоріжжю 21 липня загинули троє людей, ще 13 отримали поранення.
7. Через російський обстріл пошкоджено приміщення редакції газети “Білопільщина” на Сумщині
23.07.2026 Унаслідок російського обстрілу 23 липня пошкоджено приміщення редакції газети “Білопільщина” у місті Білопілля на Сумщині. Про наслідки атаки представниці Інституту масової інформації в Сумській області Ользі Панфіловій розповіла головна редакторка “Білопільщини” Наталія Калініченко.
За словами Калініченко, редакція вже не вперше зазнає пошкоджень через російські атаки.
“Влучань було вже кілька. Прилітали “Молнії” в дах, поруч був мінометний обстріл. А це вже прямий приліт у дах редакції. У тому приміщенні знаходилася наша техніка, ми там верстали газету”, – розповіа Наталія Калініченко.
Унаслідок обстрілу пошкоджено дах і стелю будівлі, а також меблі та комп’ютерну техніку.
За словами редакторки, основна частина редакції релокувалася до Сум ще у 2025 році. У Білопіллі залишався лише один працівник, який приймав оголошення та рекламу, а також готував репортажі з місця подій. У день обстрілу він перебував на робочому місці, але пішов додому незадовго до влучання, тож не постраждав.
Найближчими днями Наталія Калініченко планує обстежити приміщення редакції та забрати все, що ще можна врятувати. Для працівника, який залишався у Білопіллі, шукатимуть нове робоче місце.
“Окрім постійних прильотів, у Білопіллі фактично немає мобільного зв’язку. Якщо ми маємо зв’язок, то це лише завдяки інтернету на оптоволокні”, – додала Наталія.
Будівлі, у якій розташовувалася редакція, понад сто років. Газета “Білопільщина” працювала в ній від завершення Другої світової війни. Самому ж виданню – 107 років: перший номер вийшов у червні 1920 року.
КРИМ – 1
1. РФ внесла журналіста Антона Наумлюка до списку “іноагентів” як учасника “Кримської солідарності”
27.07.2026 Міністерство юстиції Росії внесло журналіста, співзасновника видання “Ґрати” Антона Наумлюка до списку учасників громадського руху “Кримська солідарність”, визнавши таким чином його “іноагентом”. Про це Антон Наумлюк повідомив на своїй Facebook-сторінці.
“Російський мін’юст розширив список участников “Кримської солідарності”, визнаного іноземним агентом. Тепер кількість учасників зросла до 137 і, фактично, всі вони визнані іноагентами. Всі ми, тому що мене теж включили до їх числа”, – написав журналіст.
Він зазначив, що особисто для нього це рішення мало що змінює, адже тиск з боку російських силових та контролюючих органів через висвітлення репресій у Криму триває вже багатьох років.
Наумлюк нагадав, що ще у 2016 році стосовно нього проводили дослідчу перевірку за статтею про “виправдання тероризму” через висвітлення переслідувань кримських мусульман. У 2021 році Роскомнагляд намагався домогтися видалення відео та блокування YouTube-каналу “Ґрати” через репортаж із суду у справі “Другої Бахчисарайської групи Хізб ут-Тахрір”, а у червні 2022 року Генпрокуратура РФ заблокувала сайт видання.
“І ось у 2026 році спочатку “Кримську солідарність” визнають іноагентом, рух оголошує про припинення роботи, щоб хоч якось убезпечити учасників, а потім мене включають до їхнього числа. Є для мене у всьому цьому, з 2016 року, якась послідовність, як бачите”, – прокоментував Наумлюк.
Також журналіст додав, що останнім часом думає над тим, “як актуалізувати та знову зробити системною роботу з кримськими темами” у відповідь на дії окупаційної влади.
Як повідомляв ІМІ, РФ розширила список “учасників” “Кримської солідарності” до 137 осіб. 26 червня 2026 рух оголосив про припинення своєї діяльності після того, як міністерство юстиції Росії року внесло його до реєстру “іноземних агентів”.
У відомстві заявили, що “Кримська солідарність” нібито “взаємодіяла з учасниками міжнародних терористичних організацій”, а також співпрацювала “з органами державної влади України”.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ЩО НЕ ПОВ’ЯЗАНА З РОСІЙСЬКОЮ ВІЙНОЮ ПРОТИ УКРАЇНИ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 1
1. У заміському комплексі під Києвом напали на знімальну групу “Української правди”
09.07.2026 Ввечері 9 липня охоронці напали на знімальну групу “Української правди” в заміському комплексі Edem Kyiv, коли там відпочивав львівський бізнесмен та екснардеп Ігор Кривецький. Про це повідомляється на сайті медіа з посиланням на керівника відділу розслідувань УП Михайла Ткача.
“Вчора ввечері (9 липня. – Ред.) під час святкування Ігоря Кривецького в заміському комплексі Edem Kyiv охоронці скоїли напад на знімальну групу “Української правди” із застосуванням зеленки. Слава Богу, зеленка не потрапила в обличчя оператора чи водія”, – зазначив Ткач.
Він додав, що написав заяву до поліції. “Очікуємо на швидку і обʼєктивну реакцію правоохоронних органів”, – зазначив журналіст.
Як повідомила УП речниця Нацполіції Юлія Гірдвіліс, поліція Київської області за заявою журналіста УП внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).
Вона додала, що правоохоронці встановлюють обставини, тривають слідчі дії.
За даними медіа, у 2025 році Кривецький відкрив новий 5-зірковий готель Edem Kyiv у Конча-Заспі поблизу Києва.
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Доступ журналістів до інформації – 1
1. Одеська ОВА відмовила Nikcenter в інформації про витрати на фортифікації
16.07.2026 Одеська обласна військова адміністрація відмовила журналістам миколаївського центру журналістських розслідувань Nikcenter у наданні інформації про видатки державного та місцевих бюджетів на будівництво фортифікаційних споруд і ліній невибухових інженерних загороджень на території області.
Про це йдеться в публікації на сайті видання.
Журналісти надіслали запит до Одеської ОВА, щоб з’ясувати, скільки коштів спрямували на будівництво фортифікацій у регіоні за весь період повномасштабної війни. У такий спосіб редакція хотіла показати, що укріплення місцевості та захист Одещини тривають із 2022 року і не пов’язані з фейковими заявами про нібито наміри російських військ оточити Одесу.
У запиті журналісти просили повідомити про головних розпорядників коштів, замовників робіт і загальну вартість укладених договорів. Водночас редакція не запитувала точне місце розташування об’єктів, їхні координати, технічні характеристики, схеми розміщення чи інші відомості, розголошення яких могло б зашкодити обороноздатності або безпеці держави.
У Nikcenter наголосили, що інформація про обсяги витрат на фортифікації сприяла б громадському контролю за використанням бюджетних коштів, запобіганню можливим зловживанням і корупційним ризикам, а також підзвітності органів влади перед суспільством.
Однак Одеська ОВА відмовила в наданні запитуваних даних, назвавши їх “таємними видатками”.
“Видатки на здійснення та забезпечення заходів з організації, підготовки, підтримання та ведення руху опору належать до таємних видатків Державного бюджету України, які виділяються Міністерству оборони України окремим напрямом на утримання Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Фінансування робіт з будівництва фортифікаційних споруд здійснювалось для забезпечення обороноздатності України, у тому числі Одеської області”, – зазначається у відповіді на запит.
В ОВА також заявили, що обмеження доступу до інформації відповідає сукупності вимог, передбачених законодавством. Зокрема, посадовці послалися на інтереси національної безпеки, територіальної цілісності та громадського порядку. В ОВА вважають, що розголошення цих даних може завдати істотної шкоди таким інтересам, а потенційна шкода переважає суспільний інтерес в отриманні інформації.
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук вважає, що Одеська ОВА помилково прирівняла фінансування будівництва фортифікацій до видатків на організацію та ведення руху опору. Він назвав відмову протиправною.
“Видатки з державного бюджету на будівництво фортифікаційних споруд здійснюються не в порядку фінансування заходів з організації, підготовки, підтримання та ведення руху опору, а в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів від 29 грудня 2023 року “Деякі питання підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану”.
Відповідно до цієї постанови Міноборони, обласні та районні військові адміністрації, Державна спеціальна служба транспорту і Державне агентство відновлення забезпечують будівництво військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд за кошти державного, місцевих бюджетів та інших джерел і є державними замовниками”, – пояснив Володимир Зеленчук.
Він також звернув увагу, що кошти на такі роботи виділяють обласним військовим адміністраціям публічними актами Кабміну з резервного фонду. Наприклад, у 2022 році Харківська ОДА отримала 300 мільйонів гривень на будівництво фортифікаційних споруд відповідно до розпорядження уряду від 4 жовтня 2022 року № 879-р.
“Посилання на частину другу статті 23 Закону України “Про основи національного спротиву” є очевидно помилковим застосуванням норми. Уже цієї обставини досить для визнання відмови протиправною”, – зазначив юрист.
Крім того, за словами Володимира Зеленчука, після змін у законодавстві про публічні закупівлі замовники зобов’язані оприлюднювати частину інформації про договори, пов’язані з будівництвом фортифікацій.
Йдеться про найменування замовника, назву предмета закупівлі та ціну договору. Скорочений звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель, замовник має опублікувати протягом десяти днів після його укладення.
“Тобто сам законодавець уже провів баланс і вирішив, що замовник і ціна договору щодо фортифікацій є відкритими відомостями. Якщо закон зобов’язує оприлюднювати інформацію, вона є відкритою, і обмежувати доступ до неї не можна”, – підсумував Володимир Зеленчук.
ЮРИДИЧНИЙ ТИСК
Зловживання позовами проти медіа – 1
1. Суд заборонив “Слідству.Інфо” та ЦПК публікувати неоприлюднене розслідування про брата голови ДБР
07.07.2026 Печерський районний суд міста Києва заборонив “Слідству.Інфо”, Центру протидії корупції (ЦПК) та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати й поширювати розслідування про 143 обʼєкти нерухомості, які, за даними журналістів, належали брату директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексія Сухачова.
Відповідне рішення суд ухвалив 6 липня 2026 року, повідомили на своїх ресурсах “Слідство.Інфо” та ЦПК.
В обох організаціях заявили, що розцінюють це як тиск на журналістів і наступ на свободу слова. Журналісти оскаржуватимуть ухвалу суду та домагатимуться публікації розслідування.
Як пояснили в ЦПК, суддя Сергій Вовк застосував захід забезпечення позову ще до того, як сам позов був поданий. Тобто суд поки що не розглядав справу по суті, адже позовної заяви ще немає.
Водночас із тексту судової ухвали випливає, що позивач лише планує звернутися до суду з вимогою заборонити ЦПК та “Слідству.Інфо” збирати й поширювати інформацію про заявника та директора ДБР Олексія Сухачова.
Журналіст “Слідства.Інфо” Максим Савчук, який є співавтором розслідування, розповів, що над розслідуванням про Олександра Сухачова команда працювала разом із ЦПК протягом кількох місяців.
“Знайшли багато цікавого – зокрема, 143 квартири та офісні приміщення, які належали чи належать Сухачову-старшому, а також виявили ниточки, що тягнуться до Державного бюро розслідувань, яке очолює його брат Олексій Сухачов”, – розповів журналіст.
За його словами, близько двох тижнів тому журналістка ЦПК Аліна Стрижак надіслала директору ДБР запит із проханням прокоментувати встановлені журналістами факти. Схожий запит отримало й ТОВ “Парковий-2”, яке, за даними журналістів, пов’язане з Олександром Сухачовим.
Однак замість відповіді на запит компанія 3 липня звернулася до Печерського районного суду Києва із заявою. Уже 6 липня суддя Сергій Вовк її задовольнив.
“З цього рішення ми розуміємо, що заявники готують позов до суду щодо нашого розслідування, яке ще навіть не вийшло. І, гадаю, для того, щоб воно точно не вийшло, забороняють нам публікувати будь-що про бізнес-діяльність брата очільника ДБР. Певно, вони дуже добре усвідомлюють, скільки цікавого і важливого для суспільства ми знайшли”, – зазначила радакторка-засновниця “Слідства.Інфо” Анна Бабінець.
У ЦПК вважають, що ухвала суду створює небезпечний прецедент і може бути використана для обмеження журналістських розслідувань.
“Це рішення суду – дуже небезпечний прецедент. Це пряме обмеження свободи слова та заборона публікувати суспільно важливе розслідування. Ми переконані, що зараз на ЦПК та “Слідство.Інфо” банально тестують інструмент, як заборонити журналістам викривати корупцію. За невиконання цього рішення передбачені штрафи, можливе навіть кримінальне переслідування та ряд інших наслідків. Ми обов’язково будемо його оскаржувати”, – заявила виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк.
Суддя Вовк вирішив, що публікація в інтернеті про майновий стан брата Олексія Сухачова, деталі набуття ним об’єктів нерухомості та джерела їхнього фінансування може завдати фізичній особі невідворотної шкоди, яку буде неможливо виправити після виходу матеріалу. Крім того, на думку суду, це порушить комерційну таємницю ТОВ “Парковий-2”. Також в ухвалі зазначено, що брат директора ДБР не надавав дозволу на поширення інформації про належні йому 143 об’єкти нерухомості.
Інші випадки юридичного тиску – 1
1. Головред “Четвертої влади” заявив про тиск із боку ТЦК
09.07.2026 Головний редактор Агенції журналістських розслідувань “Четверта влада” Володимир Торбіч заявив, що Рівненський об’єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав його в розшук за порушення мобілізаційного законодавства, попри те що строк для повідомлення про втрату права на відстрочення ще не минув. Про це повідомляє “Четверта влада”.
Торбіч вважає дії ТЦК навмисною атакою, яка може бути пов’язана з його журналістською діяльністю.
Як ідеться в матеріалі, 4 липня померла мати Володимира Торбіча, догляд за якою був підставою для надання йому відстрочення від мобілізації. Він дізнався, що, згідно із законодавством, має сім днів, щоб повідомити ТЦК про втрату права на відстрочення.
За словами Торбіча, повідомлення про його розшук він отримав увечері 7 липня, день 20-ї річниці “Четвертої влади” та після того, як редакція поширила в соцмережах сатиричний колаж про корупційні епізоди за участі місцевих посадовців. Уже вночі 8 липня в застосунку “Резерв+” з’явилася позначка про його розшук ТЦК.
Згодом, за словами головреда, у “Резерв+” також з’явилося повідомлення, що причиною стало нібито порушення законодавства через відмову від проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Водночас Торбіч стверджує, що скерування на ВЛК йому не вручали. Крім того, раніше в “Резерв+” йому повідомляли, що за чинного відстрочення проходити ВЛК він не зобов’язаний.
Володимир Торбіч вважає дії ТЦК навмисною атакою, пов’язаною з журналістською діяльністю редакції. На його думку, через статус “у розшуку” його можуть намагатися дискредитувати, ускладнити можливе бронювання або обмежити можливість мобілізуватися за обраною спеціалізацією.
Журналіст висловив припущення, що представники політико-бізнесової групи, про яку пише видання, могли вплинути на посадовців ТЦК. За його словами, саме це могло стати причиною того, що його оголосили в розшук раніше встановленого терміну – до 12 липня.
Адвокатка Тетяна Веремій, до якої звернулася редакція, вважає, що в цій ситуації не можна відкидати тиск на медіа. Вона пояснила, що військовозобов’язаний має семиденний строк для повідомлення про зміни через електронний кабінет або особисто в ТЦК. Лише після цього, за її словами, ТЦК може розпочинати процедуру перевірки та ухвалювати рішення щодо скасування відстрочення.
Медіаюрист, адвокат Євген Воробйов також вважає, що передчасне подання Торбіча в розшук може свідчити про порушення законодавства. За його словами, підстави вважати, що військовозобов’язаний ухиляється від проходження ВЛК, виникають лише після належного виклику, вручення скерування та підтвердження неявки, відмови або непроходження медогляду у встановлений строк.
“Четверта влада” звернулася по коментар до начальника Рівненського об’єднаного міського ТЦК та СП Віталія Плахотнюка. Він сказав, що не може прокоментувати ситуацію без “об’єктивних даних”, і запропонував надіслати запит, щоб ТЦК міг вивчити питання та надати відповідь.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція журналістської спільноти – 3
1. Заява Медіаруху щодо тиску на розслідувальну журналістику
08.07.2026 Медіарух, а також медійні та громадські організації, що приєдналися до цієї заяви, стурбовані ознаками системного тиску на розслідувальну журналістику з боку державних правоохоронних структур і закликають Державне бюро розслідувань до відкритої комунікації, а органи влади й суди – до неухильного дотримання гарантій свободи слова.
Протягом кількох днів в Україні відбулися дві події, які, на нашу думку, складаються в тривожну тенденцію тиску на медіа, що розслідують діяльність владних і правоохоронних інституцій.
7 липня Державне бюро розслідувань провело обшуки в співзасновника онлайн-видання “Бабель” Олексія Бабенка і членів його родини, а також в офісі компанії “Вирій”, яка йому належить. Поки що офіційної інформації про причини уваги правоохоронців до “Вирію” і його власника немає, однак редакція вважає, що вона може бути пов’язана з резонансним розслідуванням “Бабеля” про смерті й тортури в штурмовому полку “Скеля”. Зокрема, журналісти звертають увагу на те, що обшукам передувала масштабна дискредитаційна кампанія, спрямована проти “Бабеля” і Олексія Бабенка. В матеріалах, опублікованих анонімними телеграм-каналами й сайтами із сумнівною репутацією, Бабенку закидали навмисні дії на шкоду обороноздатності країни. Також напередодні обшуків було поширене фейкове повідомлення про обшук у помешканні Бабенка, під час якого нібито знайшли велику суму валюти.
Раніше військовослужбовець полку “Скеля” Микола “Киянин” Хархан записав відео, в якому назвав авторку розслідування Катерину Лихогляд “журнашлюшкою”, звинуватив у виконанні замовлення, а також погрожував, що “грошики доведеться виригувати”. Крім того, серед коментарів до відео є й такі, що можна розцінювати як погрози розправою, фізичним та сексуальним насильством. Такі висловлювання можуть мати на меті створення атмосфери залякування щодо журналістки. Зокрема, “Гарні дівчатка, московським ґвалтівникам сподобаються”, а також “Журнашлюх, які опублікували неперевірену інформацію і паскудять імʼя кращого підрозділу ЗСУ… треба самих привʼязати до квадроциклів” та інші. Як зазначила головна редакторка видання Катерина Коберник, після виходу розслідування їй та авторці матеріалу Катерині Лихогляд довелося найняти охорону, що вплинуло на їхнє життя.
Паралельно 6 липня Печерський районний суд Києва (суддя Сергій Вовк) заборонив Центру протидії корупції, “Слідству.Інфо” та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати розслідування про майно, угоди та інвестиції харківського бізнесмена Олександра Сухачова – рідного брата директора ДБР Олексія Сухачова. Заборону накладено як захід забезпечення позову – ще до подання самого позову, за заявою пов’язаної з бізнесменом компанії ТОВ “Парковий-2”, поданої у відповідь на журналістський запит про коментар. Ідеться про попередню заборону (prior restraint) ще не опублікованого матеріалу, ухвалену за один робочий день, в інтересах лише однієї сторони, за відсутності відповідача й до відкриття основного провадження. Ця конструкція має характерні ознаки SLAPP – стратегічного позову проти громадської участі, а сам механізм є непропорційним і сумнівним за законністю з погляду статті 34 Конституції та статті 10 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.
Зважаючи на сукупність цих подій, ми вбачаємо в раптових і не прокомунікованих із суспільством діях проти співвласника “Бабеля”, а також у судовій забороні розслідування про оточення керівника ДБР можливі ознаки тиску на медіа з метою припинення суспільно важливих розслідувань – зокрема, щодо порушень закону та прав людини в Силах оборони й можливих корупційних ризиків у правоохоронній системі.
Закликаємо Державне бюро розслідувань до відкритої комунікації із суспільством щодо причин обшуків в Олексія Бабенка і компанії – виробника дронів “Вирій”.
Застерігаємо органи влади, правоохоронні органи та окремих представників Сил оборони від будь-яких спроб тиску на редакцію видання, зокрема через тиск на власника. Редакція “Бабеля” заявляє, що слідчі дії щодо її співзасновника не вплинуть на перебіг журналістського розслідування щодо подій у полку “Скеля”, яке триває.
Закликаємо командування Сил оборони висловити свою позицію щодо погроз, які лунали на адресу медійників з боку представника полку “Скеля”, і гарантувати відсутність будь-якого тиску чи насильства на адресу журналістів “Бабеля” та інших медіа, які розслідують імовірні порушення закону і прав людини у війську.
Закликаємо правоохоронні органи забезпечити ефективне розслідування погроз фізичним і сексуальним насильством, які лунали на адресу журналісток “Бабеля”, та надати цим фактам належну правову оцінку.
Наголошуємо, що попередня судова заборона публікації ще не оприлюдненого розслідування є прямим обмеженням свободи слова й небезпечним прецедентом. Закликаємо апеляційну інстанцію скасувати ухвалу Печерського суду, а суди – утриматися від нормалізації такої практики. Нагадуємо, що Україна взяла на себе зобов’язання до 2027 року запровадити анти-SLAPP-законодавство за стандартами ЄС, і рішення, що блокують роботу журналістів ще до публікації, суперечать євроінтеграційним зобов’язанням держави.
2. Вісім медіа оприлюднили розслідування “Слідства.Інфо”, яке суд заборонив публікувати
17.07.2026 Вісім українських медіа вранці 17 липня одночасно оприлюднили розслідування про 143 об’єкти нерухомості, які, за даними журналістів, належать брату директора Державного бюро розслідувань. Про це повідомляється на сайті “Слідства.Інфо”.
Матеріал підготували журналісти “Слідства.Інфо” та Центру протидії корупції (ЦПК), однак його публікацію заборонив Печерський районний суд Києва.
На знак солідарності колег низка медіа обʼєдналася в “Ініціативу 143” (за кількістю обʼєктів нерухомості бізнесмена, про які йдеться в розслідуванні. – Прим.). Журналісти називають рішення суду відвертим проявом цензури.
До “Ініціативи 143” долучились “Українська правда”, Суспільне, “Схеми” (Радіо Свобода), hromadske, “Дзеркало тижня”, NV, Bihus.Info та “Телебачення Торонто”. Усі вони одночасно опублікували текст розслідування про майно брата директора ДБР.
Розслідування спільно готували журналісти “Слідства.Інфо” та ЦПК. Проте 6 липня Печерський районний суд Києва заборонив “Слідству.Інфо”, ЦПК та журналістці Аліні Стрижак поширювати низку відомостей про майно брата директора ДБР ще до виходу матеріалу. Ця заборона викликала суспільний резонанс та заяви українських і міжнародних організацій.
“Цей текст публікується у межах “Ініціативи 143” – акту солідарності українських медійників, які вирішили підтримати колег зі “Слідства.Інфо” та ЦПК. Оскільки така заборона виглядає відвертим проявом цензури, ми разом з іншими учасниками ініціативи вважаємо за необхідне оприлюднити розслідування”, – йдеться в описі до публікацій.
Редакторка-засновниця “Слідства.Інфо” Анна Бабінець вважає такий крок безпрецедентною цеховою підтримкою.
“Колеги ризикують, публікуючи заборонене розслідування, адже якщо представники влади пішли на такий крок із придушення свободи слова відносно нашої редакції та ЦПК, що зупинить їх від тиску на інших? Я щиро вдячна колегам за такий прояв солідарності. Це демонстрація того, що ми всі гуртуємося навколо однакових цінностей – правди, свободи слова, якісної журналістики”, – зазначила Бабінець.
Виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк підкреслила: “Це розслідування – ще один доказ: Україні треба реформа ДБР із незалежним відбором керівника бюро. У тому вигляді, як цього вимагає ЄС”.
3. Громадські організації закликали профінансувати Суспільне у 2027 році на 3,8 млрд грн
20.07.2026 Громадські організації закликають державу забезпечити належне фінансування Суспільного мовника у 2027 році – 3,8 млрд грн, що відповідає передбаченим законом 0,2% видатків держбюджету без урахування витрат на оборону.
Про це йдеться в заяві громадських організацій щодо фінансування Суспільного мовника у 2027 році, яку, зокрема, підписав Інститут масової інформації.
У заяві наголошується, що за 10 років Суспільне перетворилося з державного мовлення на сучасну мультимедійну платформу, “яка з усіх куточків України і для усіх куточків України постачає контент 24/7”.
Водночас попри реформи й розвиток головною проблемою залишається відсутність стабільного державного фінансування мовника, що впливає на його незалежність.
Громадські організації наголошують, що виробництво українського контенту є стратегічним завданням поряд із захистом країни.
“Війна в інформаційному просторі, когнітивна війна, є такою ж частиною війни, не менш страшною і смертоносною, ніж дрони і КАБи. […] Виробництво національного, україномовного контенту має стояти в пріоритетах після виробництва зброї. […] Україна також має бути зацікавлена у проходженні опорних пунктів кластерів у своїй євроінтеграції, а забезпечення фінансової і інституційної незалежності Суспільного є одним з таких пунктів”, – йдеться в заяві.
Організації закликають профінансувати Суспільне в передбаченому законом обсязі 3,8 млрд грн.
“Ця сума дозволить не лише підтримувати існування, а й більше інвестувати у виробництво національного контенту як самим Суспільним, так і незалежними виробниками за стандартами Суспільного. Ми щиро переконані, що належне фінансування Суспільного, медійної і культурної сфери є довгостроковою інвестицією, яка серед іншого дозволить долати наслідки війни в майбутньому”, – йдеться в заяві.
