Під час повітряних тривог телеграм-канали для багатьох українців стають головним джерелом оперативної інформації. Після увімкнення повітряної тривоги користувачі в телеграмі шукають інформацію, щоб зрозуміти, чи існує реальна загроза, куди і як рухаються російські ракети, дрони та ухвалити рішення чи йти в укриття, чи залишатися на місці.
Втім, що робити українцям, які натрапляють в телеграм-каналах на пости про те, що за кілька днів буде обстріл їхнього району або навіть в переліку зазначена вулиця, на якій вони мешкають?
Аналіз Інституту масової інформації (ІМІ) показав, що такі повідомлення не є поодинокими та з’являються в стрічках каналів час від часу.
“Увага всім районам, усім вулицям та кожному будинку!” Що не так з такими постами?
Щодня телеграм-канали поширюють повідомлення про обстріли та можливу повітряну небезпеку. Серед всіх цих повідомлень навіть трапляються цитування президента Зеленського або Повітряних сил. Втім, серед таких повідомлень можна натрапити на десятки повідомлень, що Росія готує новий обстріл Києва та області, однак з деталлю, що на цей раз відомий перелік районів, вулиць і навіть провулків, куди будуть націлені ракети. Такі пости подаються як ексклюзивна та точна інформація, без жодного дисклеймеру, що це лише припущення чи фантазія контентмейкерів.
Аналіз ІМІ показав, що такі пости не є випадковими та поодинокими. їх поширюють періодично канали з різною аудиторією та сіткою контенту. ІМІ зафіксував, що один із свіжих випадків (26 липня) з майже однаковим текстом поширили щонайменше 26 каналів. Першоджерело цих постів – телеграм-канал “ЄРадар” (371 тис підписників), який є повністю анонімний, а основний його контент – це повідомлення з описом руху російських ракет та безпілотників.
Згодом цей пост підхопили адміни Times of Ukraine (2,6 млн підписників). Втім через годину, адміни вже відредагували допис та прибрали деталі з переліком вулиць та районів Києва, натомість розмістили перелік населених пунктів Київщини. Сам допис не містив пояснень, чому пост відредагували, та чи містила попередня інформація якісь неточності.
Втім, дописи з інформацією з переліком адрес вже за лічені хвилини поширилися по різним телеграм-каналах без посилання на першоджерело, додаткової інформації чи інших деталей для верифікації таких меседжів.
У таких повідомленнях телеграм-канали часто перелічують майже всі райони Києва, перші в списку зазвичай опиняються ті, які регулярно згадують у новинах про російські обстріли. Такі пости можуть формувати відчуття, що під загрозою може опинитися практично кожен. А сам перелік конкретних вулиць персоналізує небезпеку, адже побачивши в переліку свою чи сусідню назву вулиці, людина може сприймати це як реальну загрозу, особливо, якщо на такі пости читач натрапляє кілька разів в різних телеграм-каналах.
Такі пости поширювали всі – від каналів-“мільйонників” до локальних каналів з сотнею підписників. Наприклад, перелік районів Києва та населених пунктів Київщини опублікував навіть канал, присвячений Миколаєву, аудиторія якого становить лише три сотні підписників. Попри те, що інформація стосувалася Києва, її поширили без будь-якого пояснення, чому це має бути актуальним та релевантним місцевій аудиторії.
Окрім анонімних телеграм-каналів пости з переліком локацій також поширили блогери, які активно дописують на своїх каналах та мають різну аудиторію.
ІМІ зафіксував, що пости із переліком нібито можливих місць удару по Києву опублікували блогери Андрій Смолій (475 тис підписників), Сергій Ягодзінський (209 тис підписників) та George Ivensiya (101 тис підписників).
Аудиторія, яка може не довіряти чи скептично ставитися до анонімних телеграм-каналів, при цьому може довіряти лише конкретним людям, відомим блогерам за рахунок сильного персонального бренду. Поширення інформації публічними особами може посилювати довіру аудиторії до таких повідомлень, адже для прихильників та читачів авторитет блогера є додатковим джерелом достовірності.
Не менш важливим є питання достовірності. ІМІ зафіксувавав, що в постах жодного разу не було зазначено офіційне джерело інформації або інше верифіковане джерело, яке могло б підтвердити інформацію щодо майбутніх “місць обстрілів”. Натомість такі повідомлення містити абстрактні посилання на абстрактні “монітори”, власні джерела, або вказували “ЄРадар” без лінка на допис. В результаті аудиторія залишається без можливості самостійно перевірити достовірність такої інформації. Водночас за поширення такого контента ніхто не понесе відповідальності, адже адміни таких каналів можуть видалити пост чи відредагувати, а читач залишиться хіба що зі скриншотом, так і не отримавши відповіді, звідки взялася ця інформація та чи варто їй було довіряти.
Водночас ІМІ не виявив жодних офіційних повідомлень Сил оборони, де заздалегідь був перелік районів та вулиць, куди нібито Росія планує завжди ракетний удар, хоча офіційні джерела завжди інформують про загрозу повітряної небезпеки, типи повітряних цілей, їхній рух та наслідки обстрілів.
Психолог, психотерапевт, співзасновник платформи психотерапії Treatfield Ілля Полудьонний в ексклюзивному коментарі для ІМІ повідомив, щоб визначити чи є такі пости психологічним насиллям варто визначити, який був намір такого інформування. У разі, коли контентмейкери каналів лише інформують аудиторію про можливі обстріли – це не є насиллям, але у разі, коли канали не мають ніякої підтвердженої інформації, поширюють завідомо неправдиві повідомлення про певні райони, направляючи паніку у власну вигоду, свідомо використовується вразливий стан аудиторії – це може бути насилля.
“У випадку, якщо використовується вразливий стан людей – це можна вважати психологічним мародерством та насиллям. У разі, якщо ніхто не знає, куди точно прилетить, але відбувається генерація фейкової інформації, то це експлуатація страхів людей та нажива на емоціях”, – говорить Ілля Полудьонний.
За словами експерта, якщо наміром не є берегти людину, не попередити про небезпеку, а наміром є використати її стан, це можна вважати насиллям.
ІМІ рекомендує споживати інформацію з якісних та перевірених джерел, зокрема з медіа, що входять до Білого списку або Мапи рекомендованих медіа. Такі редакції працюють за журналістськими стандартами, несуть відповідальність перед своєю аудиторією та в разі помилок чи оновлення інформації повідомляють про це читачам. Натомість анонімні телеграм-канали можуть без будь-яких пояснень видаляти або змінювати свої публікації, не інформуючи про це підписників. Через анонімність, адміністратори таких каналів неможливо притягнути до відповідальності або уточнити причини таких дій.
