Барометр свободи слова за березень 2024 року

Ілюстрація ІМІ

У березні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 16 випадків порушень свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Серед російських злочинів – сім випадків – кібератаки, обстріли телевеж у Харківській та Сумській областях, пошкодження офісу медіа внаслідок російських обстрілів, вимкнення українського мовлення внаслідок російських атак.

На фронті внаслідок російської агресії загинули чотири медійники, які захищали Україну від російської окупації. Про загибель двох з них, Дмитра Сінченка та Олега Шемчука, стало відомо лише в березні та квітні, оскільки вони вважалися зниклими безвісти:

• Дмитро Сінченко – військовослужбовець, журналіст. Писав для редакцій “Тижня” та Радіо Свобода. Про загибель стало відомо 8 березня 2024 року. Зник безвісти наприкінці серпня 2023 року. 
• Петро Цурукін – понад пів року вважався зниклим безвісти. Про загибель стало відомо 18 березня 2024 року. Військовослужбовець, телеведучий і редактор. Працював на телеканалі СТБ головним редактором проєкту “Один за всіх”, також був ведучим каналу Kyiv Live.
• Микола Оранський – військовий, колишній інженер телевізійної студії на hromadske. Загинув 22 березня 2024 року під час бойового завдання під Роботиним у Запорізькій області. Він був оператором БпЛА в 118 окремій механізованій бригаді.
• Олег Шемчук – журналіст-розслідувач, служив у ЗСУ, зник на полі бою під Бахмутом у вересні 2022 року. Весь цей час рідні намагалися його знайти. Втім, 3 квітня 2024 року рідним повідомили про те, що Олега визнано загиблим.

Станом на 5 квітня, за даними ІМІ, загалом 76 медійників загинули внаслідок російської агресії, 10 з них – під час виконання професійної діяльності.

Росіяни поновили обстріл української теле- та радіоінфраструктури, нагадаємо, що ІМІ фіксував такі випадки ще на початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році (тоді було зафіксовано 16 випадків обстрілів росіянами телевеж, які є цивільними об’єктами). 

У березні 2024 року росіяни цілеспрямовано атакували дронами об'єкти телевізійної інфраструктури Харківської області та завдали ракетно-авіаційних ударів по радіотехнічних об'єктах Сумської області. Низка населених пунктів Сумщини перебуває без теле- і радіосигналу. Внаслідок цих обстрілів Суспільне повідомило, що в обох регіонах тимчасово відсутні сигнали його телеканалів Т2 та радіоканалів.

На Сумщині росіяни знову пошкодили редакцію газети “Ворскла” в селищі Велика Писарівка, скинувши керовану авіаційну бомбу на приміщення Укрпошти в центрі селища. Сусідня будівля – приміщення газети “Ворскла”. В редакції є значні руйнування, і працювати там неможливо.

Крім того, росіяни атакували українські медіа. Так, кібератаки зазнав сайт діджитал-агрегатора новин FREEДОМ. Сайт отримав 33 млн запитів за короткий час, проте продовжував роботу з незначними ускладненнями. Водночас із Росії атакували сигнал Суспільного на супутнику Astra. Сигнал глушили з центру космічного зв’язку “Медвежі озера”, що розташований у Підмосков’ї. Атака тривала протягом години й призвела до відсутності теле- та радіоканалів на супутнику. Проте мовлення було відновлено.

Також ІМІ зафіксував дев’ять порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки побиття, погроз, обмеження доступу до публічної інформації, непрямий тиск та кібератаки.

Найбільше зафіксовано випадків відмови журналістам у доступі до публічної інформації – чотири. Деякі редакції вирішили судитися з розпорядниками інформації.

Зокрема, Слідство.Інфо та хмельницьке медіа ЖАР.INFO подали судові позови до Апарату Верховної Ради через відмову надати публічну інформацію на журналістський запит. Журналісти редакцій тричі надсилали запити до Апарату ВР із проханням надати інформацію про службові відрядження народних депутатів за кордон від часу повномасштабного вторгнення.

Про тиск із боку депутата Сумської обласної ради Магомеда Галаєва заявив місцевий телеканал “Відікон”. Редакція пов'язує це з виходом в ефір сюжету про земельні питання, в якому фігурує дружина депутата Наталія Галаєва. Після виходу в ефір сюжету депутат зателефонував директорці телеканалу Наталії Братушці й погрожував війною та інформаційною “травлею” в усіх медіа Сумщини. Водночас сам депутат запевняв, що він не погрожував.

Сайти двох медіа – “Четвертої влади” з Рівного та “Сили правди” з Луцька – зазнали кібератаки. Потужної  DDoS-атаки “Четверта влада” зазнала після публікації матеріалу про депутата Рівненської міської ради Святослава Стельмащука. У ньому йшлося про розкішний спосіб життя депутата, який складно пояснити офіційними доходами. 

Редакція “Сили правди” отримала на електронну пошту редакції листа з фішингом, у якому йшлося про нібито тимчасове блокування фейсбук-сторінки видання. Журналістам пропонували натиснути на посилання, щоб підтвердити власність сторінки.

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися нижче:

ЗЛОЧИНИ РОСІЇ

Кібератаки – 3

1. Сайт діджитал-агрегатора новин FREEДОМ зазнав масованої DDoS-атаки

13.03.2024 Сайт діджитал-агрегатора новин FREEДОМ (частина державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України”) зазнав масованої DDoS-атаки

Про це Інституту масової інформації повідомила пресслужба держпідприємства.

Хакери здійснили кібератаку ввечері та вночі з 12 на 13 березня. Сайт отримав 33 млн запитів за короткий час, проте продовжував роботу з незначним ускладненнями.

“Атака, за якою, очевидно, стоять російські хакери, відбувалася кількома хвилями ввечері та вночі. DDoS-запити надходили з території США, Колумбії, Бразилії, Індії, Аргентини, Нідерландів”, – зазначає пресслужба.

Технічні фахівці держпідприємства оперативно подолали проблему. Діджитал-агрегатор новин FREEДОМ продовжував працювати, але в країнах, з яких здійснювалася атака, доступ до нього був ускладнений. 

Водночас сайти телеканалу FREEДОМ та “Дім”, а також діджитал-портал The Gaze, які входять до ДП “МПІУ”, працювали у штатному режимі.

Як повідомляв ІМІ, 29 січня 2024 року два сайти державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України” – сайт телеканалу FREEДОМ та діджитал-агрегатор новин FREEДОМ – зазнали масованої DDoS-атаки. Компанія вважає, що за атакою могли стояти російські хакери.

25 січня внаслідок масштабної кібератаки на один з дата-центрів стався збій у роботі сайтів телеканалів “Дім” та FREEДОМ.

2. Росіяни атакували сигнал Суспільного на супутнику

13.03.2024 З Росії глушили сигнал українського Суспільного Мовлення на супутнику. Про це повідомив корпоративний сайт Суспільного.

Атака сталася 13 березня. Сигнал глушили з центру космічного зв’язку “Медвежі озера”, що знаходиться в Підмосков’ї.

Це була вже друга спроба глушіння сигналу каналів Суспільного на супутнику Astra. Мова йде про супутникові телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Крим, Суспільне Новини, Суспільне Спорт, а також радіостанції. 

Атака тривала протягом години і призвела до відсутності теле- та радіоканалів на супутнику. Проте мовлення було відновлено. 

Як повідомляв ІМІ, у листопаді 2023 року була спроба росіян втрутитися у роботу п’яти телеканалів Суспільного Мовлення, які мовлять на супутнику — їх намагалися глушити та підмінити контент. 

3. Російські хакери атакували українські телеканали й показали пропагандистку Панченко

28.03.2024 Російські окупанти влаштували масштабне зовнішнє втручання в мовлення українського ТБ на супутнику Astra4A. Близько 9:30 росіяни намагалися заглушити ефіри власних і партнерських телеканалів 1+1 media на частоті приймання 11766H, де, зокрема, транслюються канали "1+1 Україна", "1+1 Марафон", ТЕТ, ПЛЮСПЛЮС, "Бігуді", 2+2, УНІАН та інші. Замість телемарафону "Єдині новини" та контенту інших мовників українські глядачі деякий час бачили пропагандистський контент РФ. 

Про це повідомила пресслужба холдингу 1+1 media.

Станом на 11.00 фахівці усунули проблему та відновили супутникове мовлення.

"Проте це не остання спроба РФ заглушити контент українських телеканалів, щоб дезорієнтувати суспільство та поширити ворожі наративи, особливо на територіях, прикордонних тимчасово окупованим містам і селам", – зазначили в холдингу.

Там порекомендували за можливості забезпечити приймання телевізійних сигналів телеканалів з різних альтернативних джерел – Т2, кабель, ОТТ, інтернет (сайти телеканалів, YouTube).

Замість українського контенту росіяни показали відео з пропагандисткою Діаною Панченко, випливає зі світлин, які оприлюднив Центр стратегічних комунікацій.

Як повідомляв ІМІ, 15 січня 2023 року Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради нацбезпеки та оборони, яким запроваджено санкції, зокрема, щодо колишньої ведучої “каналів Медведчука” Діани Панченко.

24 січня 2023 року Служба безпеки оголосила підозру прокремлівській пропагандистці Діані Панченко за ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (виготовлення та поширення, зокрема повторно та з використанням засобів масової інформації, матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України). 

У жовтні 2023 року слідчі Служби безпеки повідомили про підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, проросійській пропагандистці Діані Панченко. 

Діана Панченко – проросійська журналістка і телеведуча телеканалів NewsOne, “Перший незалежний” та Ukrlive. У лютому 2021 року, після запровадження санкцій проти каналів NewsOne, ZIK та “112 Україна”, перейшла на телеканал “Перший незалежний” медіахолдингу Віктора Медведчука. Після початку повномасштабного вторгнення вона підтримала російських окупантів та в серпні минулого року виїхала до тимчасово окупованого Донецька.

Обстріли телевеж – 2

1. Росіяни дронами масовано атакували телевізійну інфраструктуру Харківщини

14.03.2024 Російські війська у ніч на 14 березня масовано атакували безпілотниками об'єкти телевізійної інфраструктури Харківської області.

Про це повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

“Сьогодні вночі ворог здійснював масований обстріл БПЛА по об'єктах телевізійної інфраструктури області. На частині тривають відновлювальні роботи”, – написав він у своєму телеграм-каналі.

Синєгубов повідомив, що артилерійських та мінометних ударів ворога зазнали близько 15 населених пунктів Харківщини: Синьківка, Іванівка, Берестове, Гранів, Стрілеча, Борисівка, Вовчанські Хутори та ін. Авіаудари ворог наносив по Вовчанську. Постраждалих немає.

За два роки повномасштабного вторгнення ІМІ зафіксував 16 випадків обстрілів росіянами телевеж, які є цивільними об’єктами. Це спричинило повне або тимчасове зникнення телевізійного та радіомовлення в дев’яти регіонах України. 

2. Через обстріли РФ Сумщина залишилася без теле і радіосигналу

14.03.2024 Російські війська завдали ракетно-авіаційних ударів по радіотехнічним об'єктам Сумської області. Про це повідомила Сумська обласна військова адміністрація. 

Унаслідок обстрілу тимчасово виведено з ладу передачі телерадіомовлення в Сумах, Шостці, Білопіллі та Тростянці, уточнила ОВА.

“Внаслідок пошкодження частини території області (тимчасово) не можна приймати український телевізійний і радіосигнал. Можливі перебої з мобільним зв'язком”, – зазначили в ОВА.

Голова Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх закликав не піддаватися паніці та переходити на альтернативні засоби комунікації.

”Ворог веде інформаційну боротьбу, знищуючи українське мовлення. Ми не дозволимо в ній перемогти. Наразі аналізуються наслідки і вже формуються плани по відновленню. Не піддавайтесь паніці та інформаційним провокаціям. Переходьте на альтернативні засоби комунікації, довіряйте тільки перевіреним джерелам інформації”, – зазначив він.

Пошкодження офісів медіа – 1

1. Росіяни знову пошкодили редакцію газети “Ворскла” на Сумщині

14.03.2024 Російські військові знову пошкодили редакцію газети “Ворскла” внаслідок обстрілу селища Велика Писарівка Сумської області. 

Про це повідомляє представниця Інституту масової інформації в Сумській області.

Вони скинули керовану авіаційну бомбу (КАБ) 14 березня близько 13 години на приміщення “Укрпошти”, що у самому центрі селища.

Сусідня будівля – приміщення газети “Ворскла”, в редакції є значні руйнування. 

“Повилітали вікна тепер з іншого боку. Я менше, як за хвилину до того від'їхав. Завантажував підшивки газет. Архів…”, – розповів представниці ІМІ головний редактор газети Олексій Пасюга.

Також, зазначає регіональна предствниця ІМІ, безпекова ситуація загострюється, мирне населення закликають до евакуації, організовано вивозять людей у більш безпечні місця.

Це не вперше приміщення редакції пошкоджено, до цього були по ній обстріли з градів у лютому 2022 та 2024 років. Після сьогоднішніх пошкоджень працювати там неможливо.

Як повідомляв ІМІ, 16 лютого 2024 року росіяни пошкодили редакцію газети “Ворскла” внаслідок обстрілу селища Велика Писарівка Сумської області. Колектив редакції не постраждав.

Вимкнення українського мовлення – 1

1. На Сумщині та Харківщині внаслідок обстрілів РФ відсутнє мовлення Суспільного

14.03.2024 На Сумщині та Харківщині тимчасово відсутнє мовлення телеканалів Суспільного в Т2 та радіоканалів через удари росії по об'єктах радіозв'язку 14 березня. Про це повідомляє корпоративний сайт Суспільного.

Так, у Сумах та деяких містах Сумщини відсутнє телемовлення каналів Суспільного в Т2. У Білопіллі та Шостці відсутнє теле- та радіомовлення Суспільного.  

На Харківщині – в Ізюмі, Кегичівці та Лозовій – відсутнє мовлення телеканалів у Т2 та радіоканалів Суспільного.   

Слухати Українське Радіо онлайн можна на сайті ukr.radio або Суспільне Суми чи Суспільне Харків, а також у мобільних застосунках suspilne.radio та “Дія”. 

Оперативні новини про Сумщину від Суспільного – на діджитал-платформах: Суспільне Новини; телеграм-каналі; фейсбук-сторінці; інстаграм-сторінці; ютуб-каналі та вайбер-каналі. 

Оперативні новини від Суспільне Харків – на сайті Суспільне Новини та в соцмережах: телеграм-каналі; фейсбук-сторінці; ютуб-каналі та інстаграм-сторінці.

Як повідомляв ІМІ, російські війська в ніч на 14 березня масовано атакували дронами об'єкти телевізійної інфраструктури Харківської області. Також росіяни завдали ракетно-авіаційних ударів по радіотехнічних об'єктах Сумської області, унаслідок чого низка населених пунктів Сумщини перебуває без теле- і радіосигналу.

У 2022 році російські війська обстріляли телевежі в Харкові та Ізюмі.

За два роки повномасштабного вторгнення ІМІ зафіксував 16 випадків обстрілів росіянами телевеж, які є цивільними об’єктами. Це спричинило повне або тимчасове зникнення телевізійного та радіомовлення в дев’яти регіонах України.

КРИМ – 2

1. Окупаційний суд у Криму заарештував громадянського журналіста Рустема Османова

06.03.2024 Підконтрольний РФ Київський районний суд Сімферополя заарештував до 4 травня громадянського журналіста “Кримської солідарності” Рустема Османова. Таке рішення окупаційний суд ухвалив 5 березня, повідомляє Крим.Реалії.

Він перебуватиме в СІЗО. Засідання відбулось у закритому режимі. 

Вранці 5 березня в Криму відбулася хвиля масових обшуків у будинках кримських татар. У Бахчисараї слідчі дії провели в активістів “Кримської солідарності”, а в Джанкойському районі – в релігійних діячів. Загалом обшуки відбулися в будинках 10 кримських татар.

Після обшуків ФСБ РФ затримала не менш ніж п'ять осіб, серед яких – колишній імам Ремзі Куртнезіров. Він має інвалідність другої групи.

Російські силовики звинуватили всіх затриманих 5 березня кримських татар в участі в терористичній організації.

Рустем Османов регулярно відвідував судові засідання, допомагав сім'ям кримських політв'язнів. Раніше його затримували російські силовики та притягували до адміністративної відповідальності за вияв солідарності зі своїми засудженими одновірцями.

Як повідомляв ІМІ, 22 лютого 2024 року представники російського центру протидії екстремізму провели обшук у будинку Лутфіє Зудієвої. Після обшуку її відвозили до центру, але згодом відпустили.

2. Окупаційний суд Криму оштрафував журналістку Лутфіє Зудієву

21.03.2024 Підконтрольний РФ Київський районний суд у Сімферополі оштрафував на 2500 рублів (1 тис. гривень) правозахисницю та журналістку Лутфіє Зудієву за статтею про “зловживання свободою масової інформації”, повідомляє “Кримська солідарність”.

Співробітник російського “Центру протидії екстремізму” (ЦПЕ) Роман Філатов склав на неї протокол за “поширення в засобах масової інформації інформації про іноземних агентів або матеріалів, які вони виробляють, без вказівки на статус іноземного агента”.

За словами Зудієвої, суд ухвалив рішення без її участі та не розглянув письмових заперечень в адміністративній справі. Вона вважає, що не є суб'єктом правопорушення і як фізична особа не зобов'язана була виконувати вимоги, а начальник відділу ЦПЕ в Криму Руслан Шамбазов фактично прирівняв її особисту фейсбук-сторінку до зареєстрованого медіа.

“Через ДТП в дорозі та затори я запізнилася на кілька хвилин. Попередила суддю через захисника, але вона чомусь розцінила це як неповагу до суду. Усі свої аргументи, які готувала на засідання та не озвучила, я викладу в апеляційній скарзі”, – сказала Зудієва.

Вона заявила, що притягнути до адміністративної відповідальності за частиною 2.1 ст. 13.15 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ (КпАП) можна лише або редакцію медіа, або засновника медіа, а також головного редактора чи іншу посадову особу.

Під час засідання адвокат Еміль Курбедінов заявив клопотання про визнання адміністративного протоколу неприпустимим доказом, а також припинення адміністративного провадження. 

“Співробітники ЦПЕ, відповідно до закону, не мали права порушувати цю справу за цією частиною статті 13.15 КпАП РФ. Саме орган, уповноважений у сфері нагляду за засобами масової інформації, має складати цей протокол та передавати його до судових органів для розгляду”, – розповів після засідання Курбедінов.

Київський райсуд із цими доводами захисника не погодився. Засідання тривало вісім хвилин.

Нагадаємо, 22 лютого 2024 року представники російського “Центру протидії екстремізму” провели обшук у будинку Лутфіє Зудієвої. Після обшуку її відвозили до центру, але згодом відпустили. 

На неї склали протоколи щодо скоєння адміністративних правопорушень, передбачених частинами 2 та 2.1 ст. 13.15 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ (“зловживання свободою масової інформації”). Вона у своєму дописі на фейсбуці стосовно незаконного переслідування ймовірних учасників “Хізб ут-Тахрір” не зазначила, що цю організацію визнано в РФ терористичною, а також, посилаючись на статтю Радіо Свобода, не вказала, що цю організацію визнано “іноземним агентом”.

Низка українських правозахисних організацій закликала українську владу розслідувати проведення незаконного обшуку та затримання в окупованому Росією Криму громадської активістки, правозахисниці та громадянської журналістки Лутфіє Зудієвої.

Лутфіє Зудієва є громадською активісткою, правозахисницею та журналісткою, яка висвітлює судові процеси та масові обшуки в Криму, підтримує родини політв’язнів.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ

ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

Побиття – 1

1. У Києві напали на журналістів, поліція відкрила справу

11.03.2024 У Києві поліція відкрила кримінальне провадження за фактом побиття журналіста на Печерську. Про це повідомила 8 березня пресслужба поліції.

Там зазначили, що представники медіа отримали інформацію про те, що в одному з офісних приміщень, ймовірно, діє незаконний кол-центр. 

“Журналісти прибули за вказаною адресою, де під час спілкування з особами, що перебували в офісі, виник конфлікт. У результаті один із представників ЗМІ отримав тілесні ушкодження”, – зазначили в поліції.

Правоохоронці внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 345-1 Кримінального кодексу України – погроза або насильство щодо журналіста.

Того ж дня, 8 березня, про побиття свого співробітника Ігоря Доценка повідомило видання "Стопкор".

У редакції зазначили, що медійники приїхали до столичного бізнес-центру "Алмаз", де, за їхніми даними, були працівники шахрайського кол-центру. Невідомі, що "охороняли" офіс, твердять медійники, напали на них та ініціювали бійку.

"Нападники намагалися вибити з рук медійників техніку, а також завдали одному з репортерів удару в обличчя", – пише "Стопкор".

Видання зазначило, що медійників, які вирушили до "Алмазу", спершу всіляко намагалися не впускати до приміщення, але їм усе ж вдалося потрапити всередину. 

Як розповів представник "Стопкору" Ігор Доценко, на місце журналісти викликали слідчо-оперативну групу поліції, але поки правоохоронці прибули на місце, співробітники "кол-центру" встигли винести з приміщення техніку й документи.

"Поки поліцейські із СОГ заповнювали документи, четверо невідомих осіб напали на стопкорівців. Згодом до них також долучився п'ятий. Так, з рук одного журналіста "Стопкору" нападники намагались вирвати телефон, на який той фіксував усе, що відбувається в бізнес-центрі, а іншого вдарили в обличчя й розбили ніс", – зазначили в редакції.

Погрози – 1

1. Сумський телеканал "Відікон" заявив про тиск із боку депутата облради. Той заперечив

25.03.2024 Сумський телеканал “Відікон” заявив про тиск через професійну діяльність із боку депутата обласної ради Магомеда Галаєва. Про це повідомляється на фейсбук-сторінці каналу.

Редакція пов'язує це з виходом в ефір сюжету про земельні питання, в якому фігурує дружина депутата Наталія Галаєва.

27 лютого телеканал “Відікон” оприлюднив сюжет про оскарження прокуратурою рішень Сумської міської ради щодо виділення земельних ділянок під будівництво. Серед іншого йшлось і про ділянку поблизу місцевого скверу Дружби, яку орендує ФОП Наталія Галаєва. Там заплановано зведення дев’ятиповерхівки. За версією обласної прокуратури, план забудови зачіпає територію охоронюваного ландшафту.

“Після виходу в ефір сюжету… діючий депутат Сумської облради Галаєв Магомед-Шаріп Джамалович, обраний від ПП Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, у телефонному режимі погрожував директорці регіонального телеканалу Братушці Наталії. Зокрема, повідомив, що редакція телеканалу “Відікон” та особисто директорка пошкодують, що зв’язались із його родиною, при цьому пообіцяв війну та інформаційну “травлю” в усіх медіа Сумщини… У такий спосіб нас хочуть змусити мовчати щодо земельних питань”, – зазначив канал.

Як прокоментував Магомед Галаєв представниці ІМІ, у нього немає жодних питань, претензій чи конфлікту з телеканалом “Відікон” та особисто з директоркою Наталією Братушкою. Так само він запевняє, що не лунало і жодних погроз від нього.

За даними “Суспільного. Суми”, у 2021 році Магомед Галаєв називав себе інвестором забудови  поблизу скверу Дружби. Тоді зведення будинку планували почати у 2022 році. У жовтні 2023-го Сумський окружний адміністративний суд задовольнив позов прокуратури й визнав рішення міськради “Про затвердження містобудівної документації” від 26 січня 2022 року недійсним. Відповідач звернувся до Харківського апеляційного суду, повідомив адвокат Родіон Абідов.

Телеканал “Відікон” засновано 2002 року, власником є ексголова Сумської обласної державної адміністрації Володимир Щербань. Директорка Наталія Братушка, яка очолює медіа понад 10 років, запевняє представницю ІМІ, що канал має незалежну від власника редакційну політику, а також не фінансується власником. Минулого року канал самостійно подався на аналіз контенту, який провів “Детектор медіа”.

У 2022 році “Відікон” почав мовити на супутнику AMOS-7. Нацрада зазначила, що це зроблено для того, щоб “українські глядачі мали доступ до об’єктивного інформування про події в Україні у воєнний час”. 

ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

Доступ до інформації – 4

1. Журналісти з Полтави скаржаться, що міськрада надає неповні відповіді на запити

11.03.2024 Редакція онлайн-медіа “Полтавщина” повідомила, що Полтавська міська рада надає їм неповні відповіді на інформаційні запити. Про це журналісти також поскаржилися регіональній представниці ІМІ Надії Кучер.

За словами медійників, міська влада надала їм неповні відповіді на три інформаційних запити, ще на один – відповіді не отримали зовсім. 

Видання 10 березня опублікувало статтю “Два роки тому у Полтаві сформували продовольчий резерв вартістю 23 млн грн: яка його доля”, з якої стало відомо, що журналісти отримали неповні офіційні відповіді. Такі відповіді, на думку редакції, дають широкий простір для їхнього абсолютно різного трактування.

Щоб відстежити ситуацію щодо продовольчого резерву, у лютому 2024 року “Полтавщина” надіслала до міськради інформаційний запит. 

“Нас цікавило, які продукти за два роки закуповували для продрезерву, чи видавалися товари з нього в цей період, скільки людей отримали допомогу, скільки залишилося продуктів у резерві та чи планується його оновлення. У відповідь ми отримали дві різні листи від двох різних структурних підрозділів виконкому”, – пише видання.

Управління адміністративних послуг Полтавської міськради 5 березня надало перелік товарів та повідомило, що управління передало “безповоротно та безоплатно з місцевого продовольчого резерву вищезазначені матеріальні цінності”. 

Решти інформації з бодай мінімальною конкретикою Центр надання адміністративних послуг Полтавської міськради не надав, оскільки “вона відсутня у вигляді готового документа”. 

8 березня додаткову відповідь надіслав департамент освіти Полтавської міськради й повідомив, що продовольчий резерв був переданий освітянам на зберігання й що решта інформації в них відсутня.

“До міськради залишається багато запитань. Враховуючи невдале спілкування методом інформаційних запитів, пропонуємо Катерині Ямщиковій та її заступникам публічно прокомунікувати питання наявності продрезерву, його роздачі та можливого оновлення”, – йдеться в публікації.

Крім того, “Полтавщина” скаржиться, що міська рада надала неповні відповіді на інші запити редакції:

на прохання надати інформацію про власника малої архітектурної форми у вигляді вуличного годинника, яка розташована на Каштановій алеї, редакція отримала відписку;

запит про технічну сіль, скерований редакцією в грудні минулого року, переспрямували до Управління житлово-комунального господарства Полтавської міськради, далі, за словами “Полтавщини”, три місяці тиші;

запит щодо розрахунку очікуваної вартості дронів отримали через місяць, але без конкретики.

На ще один запит, у якому “Полтавщина” просила надати перелік адрес, де в Полтаві не працюють ліфти, відповіді не надали. 

Представниця ІМІ звернулася до Полтавської міської ради з проханням пояснити ситуацію. Керівниця пресслужби Полтавської міськради Марина Сєрова відреагувала так:

“Якщо хтось із департаментів, управлінь та інших розпорядників вчасно не надає відповідь на письмовий інформаційний запит у визначений термін, прошу писати мені відразу”.  

Секретарка Полтавської міськради Катерина Ямщикова пообіцяла, що невдовзі “Полтавщина” отримає відповідь на запит про ліфти, а також зазначила, що проконтролює кожен із запитів, на який редакція отримала неповну відповідь.

2. “Слідство.інфо” через відмову у доступі позиватиметься до Верховної Ради

12.03.2024 Агенція журналістських розслідувань "Слідство.Інфо" 12 березня 2024 року від імені журналіста медіа Ігоря Ющенка подала судовий позов проти Апарату Верховної Ради через відмову надати публічну інформацію на журналістський запит. Про це йдеться на сайті медіа.

Журналісти "Слідства.Інфо" 2 січня, 1 та 8 лютого цього року надсилали запити до Апарату ВРУ з проханням надати інформацію про службові відрядження народних депутатів за кордон від часу повномасштабного вторгнення.

Редакція двічі отримала однакові відповіді про те, що в Апараті Верховної Ради України відсутня запитувана інформація, яку потрібно узагальнювати та проводити аналітичне оброблення даних.

"…Документ, який містив би запитувану Вами інформацію, в Апараті Верховної Ради України не створюється та не знаходиться в його володінні, а може бути отриманий лише шляхом узагальнення та аналітичної обробки даних. Відповідно ж до підпункту 3 пункту 2 розпорядження Голови Верховної Ради України від 11 травня 2011 року № 393 "Апарат Верховної Ради України не є розпорядником інформації за запитами на інформацію щодо інформації… яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб", – йдеться у відповіді на журналістські запити.

У відповіді на третій запит журналістів в Апараті Верховної Ради вже відмовилися від попередніх формулювань, пославшись на те, що поширення інформації про діяльність Верховної Ради України, її органів та народних депутатів України в умовах дії воєнного стану обмежено. Так, у листі-відповіді йдеться, що закордонні візити народних депутатів набули значної ваги.

"Результатом перемовин і консультацій з міжнародними партнерами є збільшення обсягів важливої для країни військової та гуманітарної допомоги, закладення підґрунтя для стабілізації економіки та повоєнної відбудови України", – кажуть у ВРУ.

Також в апараті вказали, що поширення запитуваної інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, що значно переважатиме суспільний інтерес.

"Обмеження такої інформації є пропорційним заходом для захисту інтересів національної безпеки України на противагу суспільному інтересу, який може виникнути в громадськості. Істотна шкода від поширення такої інформації, завдана інтересам національної безпеки, значно переважатиме суспільний інтерес в її отриманні", – додали в Апараті ВРУ.

У "Слідстві.Інфо" нагадали: в липні 2023 року з власних джерел їм стало відомо, що 48-річний Юрій Арістов, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардеп партії "Слуга народу" перебував у 5-зірковому готелі Waldorf Astoria Maldives, який розташований на приватному острові Ітхаафуші, Мальдіви.

Журналісти надсилали запит із приводу того, як нардеп перетнув український кордон та чи робочою була його поїздка на Мальдіви. Попри обіцянки прессекретарки депутата надати відповідь на запит протягом кількох годин помічниця і сам нардеп проігнорували спроби журналістів "Слідства.Інфо" отримати відповіді на надіслані питання.

Після виходу матеріалу "Слідства.Інфо" Юрій Арістов подав заяву про складання повноважень народного депутата України.

3. Держаудитслужба проігнорувала інформаційний запит кропивницького журналіста

18.03.2024 Державна аудиторська служба України не відповіла на інформаційний запит, який надіслав журналіст і представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області Павло Лісниченко на її офіційну електронну пошту.

Як розповів ІМІ Павло, у п’ятиденний строк, як передбачено чинним законодавством, не надійшло ні відповіді, ні повідомлення про продовження строку розгляду запиту.

“Збираючи матеріал для журналістського матеріалу, звернувся до аудиторів спочатку телефоном. Однак у коментарі мені відмовили, тож 5 березня я написав інформаційний запит і надіслав його на електронну адресу Держаудитслужби. Для більшості розпорядників цілком досить листа у форматі PDF, однак про всяк випадок надіслав ще й підписану та відскановану копію. Минуло вже дев'ять робочих днів, однак відповіді я так і не отримав”, – прокоментував подію журналіст. 

Павло Лісниченко готує повторний запит, однак якщо і він буде проігнорований, звертатиметься до уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а за потреби й до суду.

Пресслужба Державної аудиторської служби України (ДАСУ) оперативно відреагувала на новину Інституту масової інформації про ігнорування аудиторами інформаційного запиту журналіста і представника ІМІ в Кіровоградській області Павла Лісниченка. 

Як розповів Лісниченко, через дві години після публікації відповідної новини йому зателефонувала представниця ДАСУ та запевнила, що відповідь було скеровано вчасно. Ще за пів години на електронну адресу Павла надійшов лист. 

У листі пресслужба ДАСУ вказала таке: “Державна аудиторська служба України опрацювала запит онлайн-медіа “Інститут масової інформації” від 05.03.2024 №16 (вх. від 05.03.2024 №14-7128-2024) та надала відповідь на електронну адресу [email protected] через систему електронного документообігу АСКОД (копія листа та знімок екрана (скріншот) статусу відправлення додаються)”.

Проте, зазначив Павло, попри запевнення Держаутитслужби жодного листа від аудиторів ні в “Отриманих”, ні навіть у “Спамі” не виявилось.  

“Я припускаю можливість технічної помилки, адже відповідь на мій запит надсилалася через автоматизовану систему. На жаль, вчасно отримати інформацію мені не вдалось, однак я вдячний Держаудитслужбі за оперативну реакцію на критичну новину”, – прокоментував ситуацію журналіст.

4. Хмельницьке медіа судитиметься з апаратом ВР через відмову в доступі

20.03.2024 Хмельницьке медіа ЖАР.INFO від імені журналістки Альони Берези подало 20 березня судовий позов проти Апарату Верховної Ради через відмову надати публічну інформацію на запит щодо закордонних відряджень народних депутатів, що представляють Хмельниччину. Про це повідомляється на сайті видання.

Як зазначила редакція, Береза декілька разів надсилала відповідні запити до Апарату ВР – 28 листопада 2023 року, 10 січня та 7 лютого 2024 року.

Перший запит, який журналістка надсилала лише з електронної пошти, розпорядник узагалі проігнорував. Два наступні, які журналістка надсилала електронною поштою та через власний кабінет на офіційному сайті ВР, апарат розглянув та не надав запитуваної інформації, обґрунтовуючи це тим, що документ, який містить запитувану інформацію, в них не створюється.

“Документ, який містив би запитувану Вами інформацію, в Апараті Верховної Ради України не створюється та не знаходиться у його володінні, а може бути отриманий лише шляхом узагальнення та аналітичної обробки даних. Відповідно ж до підпункту 3 пункту 2 розпорядження Голови Верховної Ради України від 11 травня 2011 року № 393 “Апарат Верховної Ради України не є розпорядником інформації за запитами на інформацію щодо інформації… яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб”, – йдеться у відповіді апарату.

Не погоджуючись із таким рішенням розпорядника, редакція вирішила подати позов до Хмельницького окружного адміністративного суду. У позові медіа просить визнати відповідь Апарату ВРУ протиправною, зобов’язати розпорядника надати інформацію на запит і витребувати згадане вище розпорядження голови ВРУ.

“Верховна Рада України вважає інформацію про звіти нардепів такою, яка не є публічною, оскільки вона потребує додаткового аналізу, разом з тим ми так не вважаємо, тому просимо суд захистити наші права та поновити їх”, – пояснює подання судового позову юрист громадської організації “Платформа прав людини” Євген Воробйов, який у цій справі допомагає редакції. 

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження 21 березня і розглядатиме справу за правилами спрощеного позовного провадження. Також суд вирішив витребувати в Апарату ВР матеріали розгляду запиту на отримання інформації від 7 лютого 2024 року.

НЕПРЯМИЙ ТИСК

Інші види непрямого тиску – 1

1. “Еспресо” та “Голка” заявили про цензуру і спробу зняти матеріал із сайту

28.03.2024 Телеканал "Еспресо" та громадська ініціатива "Голка" заявляють про спроби зняти із сайту espreso.tv матеріал, який стосується дій голови партії "Слуга народу" Олени Шуляк та віцепрем’єра Олександра Кубракова. Заяву оприлюднено на сайті "Голки".

Автором колонки "Лідерка "Слуг народу" Шуляк і віцепрем’єр Кубраков влаштували перевірку Могилянки: що з цим не так?" є аналітик громадської ініціативи "Голка" Георгій Могильний.

Вона була опублікована в рубриці "Погляд" на сайті espreso.tv 26 березня. 

У цьому матеріалі є цитата очільника ректора Києво-Могилянської академії Сергія Квіта, який згадує Шуляк і Кубракова в контексті містобудівної "реформи":

"Ті, хто лобіював скандальну містобудівну "реформу" 5655, яка не передбачала належного захисту культурної спадщини, вирішили в інформаційному полі відбілитися і показати суспільству, що вони таки за цю спадщину нібито горою. І тут дуже важливо зафіксувати ще одну деталь: коли голова партії влади написала свій запит (щодо реставраційних робіт з Могилянськими келіями. – Прим. ред.)? Торік 21 грудня. Саме в цей день у Києво-Могилянській академії ми відкрито надали документи. І з-поміж експертів були й ті, хто працює над альтернативою 5655 – Містобудівним кодексом. За тиждень до цього в уряді Мінрегіон не зміг протягнути постанову-клон містобудівної "реформи", яку розкритикували Європарламент, Єврокомісія і нещодавно Chatham House. Але відбілюватися політикам, користуючись з репутації Могилянки, ніхто не дасть", – говорить Квіт.

28 березня до комерційного відділу, який відповідає за рекламу, звернувся посередник, який попросив за гроші зняти цю колонку із сайту "Еспресо", говорить генеральна продюсерка "Еспресо" Анастасія Равва.

"Стандарти, якими послуговується наша редакція, не просто не дозволяють нам брати кошти за зачищення інформаційного поля, а й зобов’язують поінформувати суспільство про такі спроби, аби запобігти подальшим намаганням втручатися в редакційну політику", – зазначила Равва.

Голова громадської ініціативи "Голка" Ірина Федорів наголошує, що це не перша спроба зачистити інформаційне поле, коли йдеться про скандальну містобудівну "реформу" (5655) чи про роботу над альтернативною ініціативою – містобудівним кодексом:

"Велика відбудова – це великі гроші. А великі гроші – це великі гравці, які прагнуть створити нечесні правила гри. Королівський інститут Chatham House, який використав для підготовки документа "Зміцнення довгострокової стійкості в Україні. Боротьба з корупцією в часи війни" аналітику нашого експерта Могильного про урядову постанову-клон містобудівної "реформи", наголосив, що є ризики виникнення будівельного картелю. У когось ще виникають сумніви, що маємо картельну змову? Великі забудовники хочуть для себе такі правила гри, які їх влаштовують і дозволяють швидко освоювати кошти на відбудову. Зайвий шум тут ні до чого. Раніше цензура проявилася на "Урядовому кур’єрі". "Еспресо" – не урядове видання. Тут зняти матеріал у адміністративному порядку не можуть, тож роблять спроби вирішити все за гроші. Не вийшло", – нагадала Федорів.

За її словами, до історії із законодавчою ініціативою 5655 та поведінки лобістів "всі вже звикли за ці два роки"

"Зараз на цьому тлі найбільш ганебно виглядає спроба дискредитувати Могилянку. Помічник депутата Київради зі "Слуги народу" після цієї публікації звинуватив очільника Могилянки… в чому? В джинсі! А хто ж у нас насправді за гроші намагається зараз зачистити інформаційне поле? Ці кейси мають бути сигналом для наших міжнародних партнерів. Що стосується центральної влади, то після такого безціннісного лобіювання, яке гальмує розвиток країни на роки, мали б бути кадрові рішення", – додала Федорів.

ІНТЕРНЕТ-ТИСК

Кіберзлочини – 2

1. Сайт "Четвертої влади" зазнав атаки після розслідування про статки депутата

22.03.2024 Сайт агенції журналістських розслідувань “Четверта влада” зазнав потужної  DDoS-атаки після публікації матеріалу про депутата Рівненської міської ради Святослава Стельмащука, повідомляє “Четверта влада”.

Атаки сайт зазнав 22 березня, вона тривала впродовж 30 хвилин – одразу після публікації матеріалу. У ньому йшлося про розкішний спосіб життя депутата, який складно пояснити офіційними доходами. 

Під час атаки користувачі могли бачити за посиланням 4vlada.com повідомлення про помилку сервера. 

За словами адміністраторки сайту Наталі Онищенко, сайт зазнав дуже потужної атаки. 

“На піку головна сторінка отримувала 14 тисяч запитів на секунду з різних IP-адрес. Сервер не впорався з таким навантаженням, в результаті роботу сайту було тимчасово припинено”, – пояснює адміністраторка. 

Як повідомляв ІМІ, сайт “Четвертої влади” вже зазнавав DDoS-атак після публікації про весілля та ймовірне незаконне збагачення депутата від партії “Рівне разом” Святослава Стельмащука у 2021 році. 

Також сайт атакували восени 2020 року, після розслідування про кандидата в міські голови від партії “Рівне разом”  Віктора Шакирзяна. 22 та 28 жовтня 2020 року на сайт вчинялося багато автоматичних запитів з однієї IP-адреси.

2. Редакція "Сили правди" з Луцька отримала листа з фішингом

23.03.2024 На електронну пошту редакції Центру журналістських розслідувань “Сила правди” надійшло повідомлення з фішингом. 

Про це представниці Інституту масової інформації у Волинській області повідомив головний редактор і директор “Сили правди” Юрій Горбач.

За його словами, фішинговий лист надійшов 23 березня на редакційну пошту. Отримане повідомлення було схоже на сповіщення від соціальної мережі Facebook з фішинговим посиланням наприкінці тексту.

У тексті листа йшлося про нібито тимчасове блокування сторінки “Сили правди” у Facebook на 24 години для перевірки. І, щоб підтвердити, що адміністратор сторінки дійсно є власником, його закликали натиснути на кнопку нижче. 

Директор Центру журналістських розслідувань “Сила правди” Юрій Горбач зазначив, що таких листів отримував два чи три. 

Наразі йому складно сказати, чи цей фішинг надсилали через опубліковані матеріали на сайті. 

“Останнім часом у нас було чимало матеріалів різної тематики. Останнє розслідування стосувалося мережі компаній, яка видає медичні довідки в Луцьку без належних оглядів, і за вісім днів після цього надійшов лист. Можливо, просто збіг, ми можемо про це лише здогадуватися”, – зазначив Юрій Горбач.

Нагадаємо, раніше адміністратори груп у Facebook отримали повідомлення в месенджер, у яких шахраї пропонують перейти за посиланням, щоб запобігти блокуванню сторінки.

ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА

Реакція влади на порушення свободи слова – 2

1. Суд виправдав поліцейського, обвинуваченого в нападі на журналістку KyivPost

08.03.2024 Києво-Святошинський районний суд визнав невинуватим та виправдав поліцейського, обвинуваченого в нападі на журналістку KyivPost і документалістку Таїсію Кутузову. 

Таке рішення суд ухвалив 4 березня, повідомила Інституту масової інформації Таїсія Кутузова.

Нагадаємо, 6 жовтня 2020 року група поліцейських застосувала силу до Таїсії Кутузової в селі Гатне Київської області. Вона висвітлювала засідання сільської територіальної виборчої комісії. Її члени планували зняти з виборів одного з кандидатів у голови громади. Троє поліцейських заламали їй руки, вирвали камеру та пошкодили мікрофон.

Хоча напад був груповим, вирок стосується лише одного поліцейського, зазначала журналістка. 

Поліцейського обвинувачували за частиною 3 статті 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”). У судовому рішенні, яке журналістка надала ІМІ, йдеться, що його виправдано “у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного кримінального правопорушення”.

Згідно з обвинувальним вироком, поліцейські прибули на виборчу дільницю, оскільки отримали повідомлення про появу там чоловіків міцної статури в спортивному одязі. Кутузова підійшла до поліцейських та запитала підстави, на яких затримували чоловіків. Не зрозумівши відповіді поліції, вона почала знімати затримання. Своєю чергою поліцейські почали вимагати залишити місце та припинити відеознімання. 

Водночас поліцейський, якого суд виправдав, не назвавшись і не показавши службового посвідчення, схопив Кутузову за руку, вирвав камеру та відштовхнув її. Усе це робив попри те, що Таїсія відрекомендувалася як журналістка. Після чого залишив місце події, йдеться в обвинувальному вироку. У конфлікті брали участь іще двоє його колег, але на суді вони фігурували як свідки.

Прокурор просив обвинуваченому поліцейському чотири роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади чи вести певну діяльність строком на три роки.

Захисник обвинуваченого вважав, що Кутузова підробила посвідчення KyivPost, вказавши на помилку, та зазначив, що це є неприпустимим доказом. Водночас представник Кутузової зауважив, що її посвідчення KyivPost містить технічну помилку, де неправильно вказано видавця – ТОВ “Бізнесгруп”: з однією літерою “п” замість правильної назви з двома “п”. На думку захисту, це жодним чином не впливає на правовий статус його підзахисної як журналістки.

Суд встановив, що обвинувачений поліцейський не вчиняв умисного перешкоджання законній професійній діяльності Кутузової, оскільки сторона обвинувачення не надала “переконливих та беззаперечних доказів, що обвинувачений мав на меті перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, та такого не було встановлено в суді”. Також суд не встановив, що обвинувачений поліцейський вчиняв активні дії, спрямовані на перешкоджання.

Крім того, суд зауважив: прокурор під час судового засідання не довів належним чином, що Кутузова вела професійну діяльність та є професійною журналісткою. Вказаний факт, додав суд, лише встановлюється копіями посвідчення Таїсії, згідно з якими вона співпрацювала з “Київ Пост” як фрилансерка. Також суд зазначив, що технічна помилка в посвідченні журналістки є неприпустимою.

Таїсія Кутузова в коментарі ІМІ сказала, що вважає рішення несправедливим та подаватиме апеляцію.

“Дуже прикро і сумно, що суд узяв до уваги слова адвоката обвинуваченого про одрук на посвідченні, який нібито доводить, що я не належна до фаху журналіста, але проігнорував докази редакції щодо дійсності цього посвідчення і 10 років моєї журналістської роботи, яку видно через публікації в багатьох ЗМІ, банально вбивши моє імʼя в гугл”, – прокоментувала вона.

Вона також додала, що разом зі своїм представником просила суд дивитися відео інциденту паралельно з допитом свідків, “бо їхні слова суперечили тому, що сталося насправді, але суд не дозволив цього зробити”.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.

Що відомо про напад на Таїсію Кутузову

У 2020 році журналістка-фрилансерка KyivPost, документалістка Таїсія Кутузова під час знімання документального фільму “Закрий рота!” про місцевого активіста Сергія Чагарова тричі зазнавала перешкоджання своїй роботі.

Усі три випадки сталися в селі Гатне (Київська область). 1 червня охоронці сільської ради фізично обмежували їй доступ до приміщення сільради, аргументувавши недопуск “карантином”. А 14 серпня охоронці сільської ради не пустили Кутузову до сільради.

6 жовтня поліцейські застосували силу до Таїсії Кутузової. Вони заламували їй руки, вирвали камеру та пошкодили мікрофон.

Тоді поліція Київської області розпочала кримінальне провадження за фактом застосування сили групою поліцейських до журналістки за статтею 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”). Поліцейських, які напали, відсторонили від їхніх професійних обов'язків. 

15 жовтня Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за заявою Таїсії Кутузової про перешкоджання з боку працівників поліції.

2. Прокуратура Рівного передала до суду справу про поховальний вінок під дверима журналіста

28.03.2024 Рівненська обласна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно жителя Рівного, якого підозрюють у тому, що він залишив біля дверей квартири журналіста поховальний вінок. Про це повідомляє Рівненська обласна прокуратура.

За даними слідства, фігурант у липні 2023 року зробив напис “Вічна пам’ять, світла пам’ять… від вдячних читачів” на стрічці до поховального вінка, який залишили під дверима головного редактора місцевої інформагенції.

Прокуратура зазначає, що попри ретельне планування і конспірацію злочину правоохоронці встановили та відстежили автівки й маршрути руху потенційно причетних осіб, коло їхнього спілкування та мобільний трафік.

Також там додали, що під час досудового розслідування проаналізовано сотні публікацій у соцмережах та телеграм-каналах, допитано велику кількість свідків, проведено низку негласних слідчих розшукових дій, санкціонованих обшуків та цілий ряд судових експертиз. 

Обвинувачений зі слідством не співпрацював, своєї провини не визнав і намагався штучно забезпечити собі алібі. Однак, зазначає прокуратура, під час слідства правоохоронці здобули досить доказів, щоб у грудні 2023 року одному з фігурантів повідомити про підозру, а нині скерувати до Рівненського міського суду обвинувальний акт щодо цієї особи. Наразі правоохоронці встановлюють причетність інших осіб до скоєння злочину.

Обвинувальний акт до суду скеровано за фактом погроз убивством та насильством щодо журналіста у зв’язку з веденням цим журналістом законної професійної діяльності за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 345-1 КК України).

Максимальне покарання, передбачене санкцією статті, – позбавлення волі на строк до трьох років.

За даними ІМІ, йдеться про Влада Ісаєва. 3 липня 2023 року в Рівному невідомі поклали ритуальний вінок біля дверей його квартири.

У коментарі ІМІ Влад Ісаєв зазначив, що є редактором ІА “Західний аргумент”, щоправда сайту в цієї агенції вже немає. На сторінці ІА “Західний аргумент” у фейсбуку останнє повідомлення було 2021 року. У минулому Ісаєв був журналістом газети “Рівне вечірнє”, редактором сайту “Прес центр”, а також творцем телеграм-каналу “Штірліц”, який публікує викривальну інформацію про владу.

Поліція тоді відкрила кримінальне провадження за фактом погрози журналісту у зв’язку з веденням ним законної професійної діяльності за частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України. 

19 грудня 2023 року суд у Рівному арештував на два місяці 25-річного рівнянина, якого підозрюють у тому, що він залишив біля дверей квартири Влада Ісаєва поховальний вінок.

Раніше, 14 червня 2023 року, Ісаєву спалили автомобіль. Він пов’язував це зі своєю журналістською діяльністю. Тоді поліція відкрила кримінальне провадження за фактом умисного пошкодження майна шляхом підпалу за частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України.