Грузія без пояснень відмовляється пускати російських журналістів до країни

Колаж – Репортери без кордонів

З початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року щонайменше 11 незалежним російським журналістам було відмовлено у в’їзді до Грузії без обґрунтування причин відмови. "Репортери без кордонів" підозрюють, що причиною цього є тиск із боку Росії, та закликають грузинський уряд пояснити ці рішення та припинити цю практику.

Про це йдеться на сайті організації.

Зокрема, зазначають "Репортери", серед потерпілих – Олександра Шведченко, кореспондентка з теми Грузії на російському телеканалі "Дождь", якій відмовили у в’їзді до Грузії (де вона мешкала вже майже рік) 14 березня, коли вона приземлилася в міжнародному аеропорту Тбілісі після відпустки в Латвії.

Грузинські держслужбовці змусили її 15 хвилин чекати на митниці, а потім повідомили, що їй відмовлено у в’їзді та що вона має летіти назад до Риги наступним рейсом.

"На документі, який вони мені вручили, було написано, що мені відмовлено з "інших причин, передбачених грузинським законодавством", без подальших пояснень", – зазначила журналістка.

Як зазначають в організації, їм відомо про щонайменше 10 російських журналістів у вигнанні, яких Грузія не пустила до країни з початку вторгнення Росії в Україну. Деякі з них мешкали в Грузії вже кілька місяців без жодних проблем.

Зокрема, це стосується Філіпа Дзядка, який жив у Грузії з родиною рік. Коли він приземлився в Тбілісі 19 лютого, держслужбовці затримали його на ніч в аеропорту (формально – через збій у системі), а потім вилучили його телефон та зрештою заборонили в’їзд до країни.

Олексій Пономарьов, монтажер подкасту в незалежному виданні "Холод", зі своєю дружиною орендував квартиру в Тбілісі кілька місяців, а 10 грудня, повертаючись із конференції в Осло, отримав нічим не пояснену заборону на в’їзд.

"Було видно, що навіть прикордонники приголомшені", – повідомив він виданню "Эхо Кавказа", говорячи про ймовірне існування переліку небажаних осіб. Заступник міністра внутрішніх справ Олександр Дарахвелідзе, з яким зв’язалися "Репортери", не зміг надати пояснення щодо відмов впускати цих журналістів.

"Грузія давно була країною-прихистком для багатьох російських журналістів, що тікають зі своєї країни, поки та прямує до тоталітаризму, – заявила Жанна Кавельє, голова відділу "Репортерів" з питань Східної Європи та Центральної Азії. – Рішення безпідставно відмовляти журналістам у в’їзді (яке становить жахливі наслідки для цих журналістів, прирікаючи їх наново відбудовувати свої життя) свідчить, що ставлення грузинської влади до незалежних ЗМІ стає суворішим. Ми закликаємо уряд і прем’єр-міністра Іраклі Гарібашвілі пояснити ці рішення, опиратися будь-якому тиску з боку російської влади та поновити політику гостинності до всіх російських журналістів, змушених тікати зі своєї країни".

Більшість потерпілих від цієї практики журналістів та активістів прикордонники зупиняють на митниці без жодних пояснень, іноді на кілька годин поспіль, і зрештою повідомляють їм про відмову у в’їзді, зазначає Грузинська асоціація молодих юристів (GYLA) у своєму звіті "Перешкоджання перетину кордонів", який буде оприлюднений найближчим часом.

Ця практика суперечить рекомендаціям органу ООН з питань біженців. За законом Грузії, особи, яким відмовлено у в’їзді "з інших причин, передбачених грузинським законодавством", мають право подати апеляцію, але їм нечасто про це повідомляють, йдеться у звіті GYLA. Ті, кому було відмовлено, мають 10 робочих днів на оскарження. GYLA зазначає, що цього терміну не досить з огляду на всі кроки, необхідні для подання апеляції, попри те що місцеві організації на кшталт Rights Georgia пропонують юридичну допомогу.

З початку війни в Україні Грузія, яка розташована на Кавказі та межує з Росією, прийняла близько 100 тисяч російських громадян. Війна в Грузії є надзвичайно чутливою темою, адже країна має два сепаратистські регіони під російським впливом.

Як повідомляв ІМІ, 9 березня керівна партія "Грузинська мрія" та рух "Сила народу" вирішили відкликати з парламенту країни законопроєкт про "іноагентів", ухвалений у першому читанні. 

Влада задовольнила вимогу демонстрантів, які 7–8 березня проводили багатотисячні мітинги біля будівлі парламенту. Поліція застосовувала проти учасників акції сльозогінний газ та водомети, демонстранти кидали каміння, підпалювали баки для сміття, будували барикади.

У представництві ЄС у Грузії заявили, що вітають рішення про відкликання законопроєкту.

7 березня парламент Грузії ухвалив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", який також називають законопроєктом про "іноагентів" – на кшталт російського.

Грузія відправила до Венеційської комісії обидва законопроєкти про "іноагентів".

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі, яка перебувала з офіційним візитом у США, підтримала протестувальників і заявила, що накладе вето на закон.

Раніше в ЄС та США розкритикували та попередили про наслідки ухвалення закону про "іноагентів".

Парламент Грузії взяв до розгляду одразу два законопроєкти про "іноагентів". Обидва проєкти ініціював рух "Сила народу": перший називається "Про прозорість іноземного впливу", другий – "Про реєстрацію іноземних агентів".

Перший стосується лише НУО та ЗМІ, які отримують закордонне фінансування, а другий – як фізичних, так і юридичних осіб за низкою винятків. Після ухвалення законопроєктів керівна партія обіцяє відправити їх до Венеційської комісії на експертизу.

Раніше понад 200 неурядових організацій та ЗМІ підписали заяву проти ухвалення в Грузії закону про "іноагентів" на зразок того, що діє в Росії. Підписанти вважають, що метою законопроєкту є дискредитація, а згодом можливі репресії проти критично налаштованої преси та громадських груп.

10 березня 2023 року парламент Грузії відхилив законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" в другому читанні.