У Грузії з парламенту відкликали законопроєкт про "іноагентів", через який виникли протести

Фото – Vano Shlamov / AFP

Керівна партія "Грузинська мрія" та рух "Сила народу" вирішили відкликати з парламенту країни законопроєкт про "іноагентів", ухвалений у першому читанні. Про це йдеться в спільній заяві 9 березня, повідомляє "Эхо Кавказа".

Влада задовольнила вимогу демонстрантів, які 7–8 березня проводили багатотисячні мітинги біля будівлі парламенту. Поліція застосовувала проти учасників акції сльозогінний газ та водомети, демонстранти кидали каміння, підпалювали баки для сміття, будували барикади.

"Ми бачимо, що ухвалений законопроєкт викликав розбіжності в суспільстві. "Машина брехні" змогла подати законопроєкт у негативному світлі та ввести в оману певну частину населення. На законопроєкт був наклеєний хибний ярлик "російського закону", а його ухвалення в першому читанні було представлено в очах частини громадськості як відхід від європейського курсу", – йдеться в заяві.

Автори заяви вважають, що "радикальним силам вдалося залучити частину молоді до протиправної діяльності", і подякували "героям – співробітникам правоохоронних органів, які терпляче та за найвищими стандартами відреагували на насильство".

"Ми повинні уважно ставитися до миру, спокою та економічного розвитку в нашій країні, а також до просування Грузії шляхом європейської інтеграції. Тому необхідно витрачати енергію всіх наших співгромадян не на протистояння, а на розвиток країни в правильному напрямі. Зважаючи на все вищевикладене, ми, як влада, відповідальна перед кожним членом суспільства, ухвалили рішення беззастережно, без застережень відкликати підтриманий нами законопроєкт", – йдеться в заяві.

Водночас парламентська більшість зазначає, що на зустрічах з населенням розповідатиме про важливість ініціативи.

У представництві ЄС у Грузії заявили, що вітають рішення про відкликання законопроєкту.

"Ми вітаємо заяву керівної партії щодо відкликання законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу". Ми закликаємо всіх політичних лідерів Грузії відновити проєвропейські реформи інклюзивним та конструктивним чином – відповідно до 12 пріоритетів, щоб Грузія досягла статусу кандидата (на вступ до ЄС. – Ред.)", – йдеться в заяві.

Як повідомляв ІМІ, 7 березня парламент Грузії ухвалив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", який також називають законопроєктом про "іноагентів" – на кшталт російського.

Увечері 7 березня біля будівлі парламенту зібралося від п’яти до десяти тисяч людей. Сталися сутички протестувальників з поліцією, внаслідок чого силовики застосували сльозогінний газ та водомети. Поліція затримала 66 людей в адміністративному порядку за спротив поліції та дрібне хуліганство.

Грузія відправила до Венеційської комісії обидва законопроєкти про "іноагентів".

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі, яка перебувала з офіційним візитом у США, підтримала протестувальників і заявила, що накладе вето на закон.

Офіс верховного представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозепа Борреля попередив про наслідки ухвалення в Грузії закону про "іноагентів".

Посольство США в Тбілісі назвало ухвалення законопроєкту в першому читанні, а також застосування сили проти демонстрантів "чорним днем для грузинської демократії".

6 березня 2023 року в Грузії сталися сутички між депутатами під час засідання комітету парламенту з правових питань, де було заявлено обговорення законопроєктів про "іноагентів".

Парламент Грузії взяв до розгляду одразу два законопроєкти про "іноагентів". Обидва проєкти ініціював рух "Сила народу": перший називається "Про прозорість іноземного впливу", другий – "Про реєстрацію іноземних агентів".

Перший стосується лише НУО та ЗМІ, які отримують закордонне фінансування, а другий – як фізичних, так і юридичних осіб за низкою винятків. Після ухвалення законопроєктів керівна партія обіцяє відправити їх до Венеційської комісії на експертизу.

Раніше понад 200 неурядових організацій та ЗМІ підписали заяву проти ухвалення в Грузії закону про "іноагентів" на зразок того, що діє в Росії. Підписанти вважають, що метою законопроєкту є дискредитація, а згодом можливі репресії проти критично налаштованої преси та громадських груп.