Підсумки медійного року: яким був 2024-й для журналістів Волині

Третій рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну значно вплинув на роботу журналістів Волині. Цього року були дні, коли в Луцьку лунали вибухи через запуск ракет і шахедів росіянами. Також цієї зими доводилося працювати у важкому режимі, адже в Луцьку в певних районах знову почали вимикати світло через пошкодження енергетичної системи ракетами. Та попри це волинські медійники продовжують робити своє, часто ще й допомагаючи іншим волонтерством чи зборами грошей на армію. 

Перешкоджання журналістській діяльності

Упродовж 2024 року до поліції звернення щодо перешкоджання журналістській діяльності чи щодо погроз застосування насильства не надходили. Про це повідомили в поліції Волині у відповідь на запит. Також правоохоронці зазначили, що 7 травня Луцька окружна прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтями "Замах на кримінальне правопорушення" і "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів" за фактом фішингу, надісланого на електронну пошту редакції Центру журналістських розслідувань "Сила правди" на початку травня цього року. За три місяці, після перевірки, справу закрили, не знайшовши підтвердження факту, що редакції перешкоджали.

Погрози журналістам Волині від невідомих про замінування

Цього року волинські медійники отримували на електронні пошти повідомлення від невідомих про нібито закладені вибухівки в різних будівлях.

Наприклад, 10 жовтня журналістка Центру журналістських розслідувань "Сила правди" Валентина Куць отримала на електронну пошту листа з погрозою про замінування будівлі. "Ваш будинок та офіс замінований", – йшлося в повідомленні. У листі згадувались українські журналістки, яких відправник назвав винними у ймовірному теракті. Зокрема, писали про Ірину Сисак, Валерію Єгошину та Юрію Химерик. Ці журналістки є авторками розслідування Радіо Свобода про вербування ФСБ Росії українських дітей для підпалів авто ЗСУ.

26 листопада директор Центру журналістських розслідувань "Сила правди" Юрій Горбач отримав на особисту електронну пошту листа з погрозами щодо вибухів у будівлях у Київській та Одеській областях.

12 грудня філія Національної суспільної телерадіокомпанії в Луцьку "Суспільне Луцьк" отримала повідомлення про замінування приміщення, у зв’язку з чим довелося звертатися до поліції. Цього дня також листа про мінування отримала й редакція інтернет-видання "Буг". А 12 грудня редакція сайту "Волинь Online" отримала на редакційну пошту одне повідомлення про замінування посольств США та Швейцарії в Києві, а також натяки на закладені вибухівки в інших регіонах. 13 грудня на редакторка сайту Мар’яна Метельська отримала листа декількома мовами щодо закладених вибухівок у Швейцарії, Польщі та Берліні без указування адрес. Як раніше писав ІМІ, покласти всю відповідальність відправники просили на "терористичну групу" Fire Cells Group. Такі листи для журналістів та редакторів масово розповсюджувалися різними регіонами Україні одночасно.

Національна поліція України на офіційному сайті ще 14 жовтня 2024 року зробила заяву з приводу надсилання таких листів. Зокрема, йшлося, що Нацполіція вже не перший рік стикається з такими повідомленнями, напрацьовано відповідний алгоритм реагування на такі події.

"Не виключено, що в такий спосіб ворог намагається дестабілізувати ситуацію в регіонах нашої держави, тож застосовує для цього інформаційно-психологічні спецоперації. Сил і засобів поліції вистачає, аби перевірити кожен об’єкт. На місцях працюють профільні служби. Закликаємо громадян бути уважними та сприяти поліції у виконанні ними службових обов’язків. За результатами перевірок повідомимо додатково", – повідомили вони.

Втрати 2024 року

Через російську агресію Волинь втратила цього року талановитих медійників.

Наприкінці квітня 2024 року на війні загинув луцький відеооператор Юрій Сілюк, який воював на Донеччині. Він загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Архангельське Покровського району Донецької області. Юрій Сілюк тривалий час працював на Волинському телебаченні та на Hromadske.Volyn, також співпрацював зі всеукраїнськими телеканалами.

6 травня 2024 року загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині медійник і військовослужбовець Олександр Машлай, який тривалий час був головним редактором громадсько-політичної газети, а згодом журналу "Правий поступ". Прощалися з Олександром Машлаєм 9 грудня. Як розповідала його дружина Валентина Машлай "Силі правди", Олександр разом з побратимами загинув, коли вони їхали встановлювати зв’язок і на їхнє авто скинули вибухівку. До офіційного підтвердження його смерті він вважався зниклим безвісти. 

У ніч на 15 червня цього року в Луцьку пішов з життя 34-річний журналіст і редактор сайту "Район.Скадовськ" Олексій Косенко. У редакції зазначили, що причиною смерті став складний психічний стан. Чоловік важко переживав війну та вимушений переїзд із Херсона.

17 січня внаслідок важкої хвороби помер редактор сайту "Район.Любешів" Ігор Шмигін. Ігорю було 33 роки. 

2024 рік уже без Громадське.Волинь 

У лютому цього року закрився сайт Hromadske.Volyn (Громадське.Волинь). Це медіа відігравало велику роль на Волині в часи Революції гідності та після. Редакція не мала спонсора чи власника, команда залучала кошти через гранти. Співзасновниця сайту "Громадське.Волинь" Марія Доманська розповіла, що команда поступово зменшувалася. Журналісти хотіли більшої оплати праці, кращих умов на роботі, а внески громадян на час роботи медіа були рідкістю. Зараз Марія Доманська працює як фрилансерка.

За її словами, коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, сайтом фактично займалися лише дві людини. Згодом голова ГО "Громадське.Волинь" Дмитро Безвербний пішов воювати, Марія почала працювати в проєктах інших організацій і не могла тягнути роботу всього сайту на собі.

"Наразі доменне імʼя сайту та сторінки в соціальних мережах збережено в "сплячому режимі". Це було складне, але необхідне рішення. Чи буде щось далі? Ми розглядаємо можливість передання бренду медіа в нові руки, але за умов повної незалежності від олігархів, роботи в межах стандартів журналістики й відсутності минулої чи наявної належності до будь-яких політичних сил", – зазначила вона. 

Білоруське телебачення на Волині

Цієї весни з відповіді на запит авторки тексту до Нацради з питань телебачення та радіомовлення стало відомо, що на окремих територіях Волинської області через близькість регіону до кордону може "ловити" дев’ять білоруських телеканалів. Ці телеканали не зареєстровані для трансляції в Україні, але їх намагаються блокувати. Йдеться про НТВ-Беларусь, "Беларусь 2", "Беларусь 3", "Беларусь 1", СТВ, ОНТ, "Беларусь 5", "8 канал", Беларусь-РТР.

У грудні в Нацраді повідомили, що на території Волинської області і її прикордонних районів мовлення білоруських каналів не зафіксовано.

Депортація журналістів з Польщі

7 березня 2024 року Польща депортувала з країни журналіста Район.in.ua Юрія Конкевича та оператора Олександра Пілюка. У медійників відібрали всю техніку. Польські правоохоронці вилучили редакційний ноутбук, два телефони, три мікрофони, навушники, обладнання для світла та їхні інші особисті речі.

У польському місті Бранево Юрій Конкевич разом з оператором Олександром Пілюком працював над розслідуванням щодо вантажних перевезень на російсько-польському кордоні. 

Після затримання журналістів прокуратура Польщі відкрила кримінальне провадження щодо можливого збору інформації, передання іноземній розвідці даних, які можуть зашкодити Республіці Польща. Йдеться про проведення фото- та відеознімання цивільної критичної інфраструктури в місті Бранево поблизу польсько-російського кордону громадянами України.

У вересні цього року польська поліція повернула медійникам Район.in.ua техніку, яку вилучила в березні. Журналіст Юрій Конкевич та оператор Олександр Пілюк поштою отримали особисті телефони та ноутбук. Інші речі, які в них відібрали, їм повернули ще навесні. 

Призупинено акцію з гаслами російської пропаганди в Берліні

На мітинг "за права українських чоловіків" авторка цього тексту та журналістка Ольга Булковська потрапили випадково. Спочатку здалеку побачили написи на плакатах "Ukraine", а коли підійшли ближче, то стало зрозуміло, що це акція не для підтримки України.

Ольга Булковська в Берліні. Скриншот з відео Маї Голуб

Як повідомляв ІМІ, 17 листопада в центрі Берліна учасники акції були з плакатами, де англійською мовою було написано: "Стоп злочинам Зеленського", "Зеленський – невдаха диктатор" та інше. Акція призупинилася після того, як до них підійшла з питаннями журналістка з Волині Ольга Булковська. Авторка тексту також підійшла до мітингувальників та записала їх на відео, щоб отримати коментар учасників акції щодо цільової аудиторії. Під час спілкування один з учасників сказав, що буде добре, якщо прийдуть російські журналісти й напишуть про це. Коментарі учасників акції можна переглянути за посиланням у YouTube.

До речі, після цього випадку невідомі намагалися зламати телеграм-акаунт Ольги Булковської. Вона вважає, що це може бути пов’язане із ситуацією в Берліні.

Нове крафтове медіа в Луцьку

Попри часи війни в Луцьку з’явилося нове медіа, яке принципово публікує лише власні тексти без передруків.

Так, у липні цього року луцький онлайн-журнал Misto.media запустив свій сайт. До цього редакція публікувала свої матеріали в Telegram, Instagram та у Facebook. Редакція називає свій медіапродукт крафтовим, бо створює все власними руками й у невеликих об’ємах. 

Керівниця проєкту misto.media Людмила Яворська. Фото з власного архіву 

Керівниця проєкту misto.media Людмила Яворська розповіла, що повномасштабна війна стала початком великого переосмислення і воно стосувалося, зокрема, професійного життя. З її слів, проєкт misto.media став прямим наслідком пошуків відповідей на запитання, для чого зараз журналістика; на що схожі наші місцеві новинні стрічки; коли ми пропустили момент, як ДТП і п’яне поножів'я витіснили глибокі тексти; для чого ми, журналісти, працюємо.

"2024-й став роком-викликом, коли на тлі закриття і скорочення проєктів ми наважилися стартувати misto.media. Я багато чула в цей період про брак кадрів і переживала, що зіткнемося з цією проблемою. Але все відбулося навпаки: за короткий час ми зібрали дуже сильну команду і досі постійно отримуємо резюме від журналістів чи студентів. Я вважаю, це сталося завдяки тому ж переосмисленню. На старті ми багато говорили про ідею і наші цінності, і саме це згуртувало правильних людей. Ми всі щиро хочемо робити якісну журналістику і рухати цим якщо не світ, то принаймні Луцьк. І в нас виходить!" – поділилася досягненнями Людмила Яворська. 

За її словами, ще більшим викликом було переконати місцеву спільноту, що це не черговий політичний медіапроєкт і що у світі існують філантропи, які поділяють цінності незалежних медіа і готові підтримати на старті без будь-яких зобов’язань та втручань у роботу редакції.

"Можливо, ще й досі повірили не всі, надто багато іншого досвіду було на Волині. Проте на цьому етапі мені головне, що це твердо знає команда і щодня відчуває, який це кайф – працювати без тиску і не під диктовку", – зазначила вона.

У 2025 році редакція планує додати нові формати: відео та аудіо, запустити два ютуб-шоу та подкаст, запустити канал у TikTok, разом з "Фронтерою" проводити щомісячний книжковий клуб "Місто читає", який уже став популярним і об’єднав спільноту з двох сотень книголюбів.

"Плануємо провести ще один глобальний івент, деталі поки не розкриваємо. Можливо, випустити лімітований журнал – спробувати офлайн-формат. Обов’язково вчитись і навчати інших. Берегти одне одного. Багато працювати, продовжувати вірити в нашу ідею і наші цінності й попри все – змінювати світ", – розповіла про плани керівниця проєкту.

Як "Медіа-кава" допомагала військовим у 2024 році

Із 2022 року, коли з’явився перший каволот, зібрані кошти спрямовують на підтримку військових. На аукціоні продовжують продавати можливість випити кави з відомими медійниками й не тільки наживо чи онлайн. На листопад цього року завдяки благодійному аукціону "Медіа-кава" на допомогу військовим вдалося зібрати понад 9 млн гривень. 

На аукціоні ще є можливість купити певні речі. Наприклад, колекційні монети, браслети, картини, вироби ручної роботи, марки, портрети з підписами відомих людей та інше. Наприклад, колекцію фігурок "Гаррі Поттер" представниці Інституту масової інформації у Волинській області Маї Голуб у вересні цього року продали на благодійному аукціоні "Медіа-кава" за 6 тисяч гривень. Її придбав співзасновник Ukrainian Fashion Week Олександр Соколовський. Попередню колекцію кіндерів "Гаррі Поттер" у лютому цього року продали на "Медіа-каві" за 4100 гривень. Лише завдяки двом зібраним колекціям фігурок вдалося зібрати понад 10 тисяч гривень. 

Колекція фігурок, яку продали за 6 тисяч гривень. Фото Маї Голуб. 

Найдорожчим лотом цього року стала продана кава з Валерієм Залужним. Зокрема, у липні 2024 року завдяки участі в проєкті Надзвичайного та Повноважного Посла України у Великій Британії, ексголовнокомандувача Збройних сил України "Медіа-кава" зібрала 1,1 млн гривень. 

Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області