Реакція влади на порушення прав журналістів. Підсумки-2021

Фото – Shutterstock

ІМІ продовжує підбивати підсумки року у сфері взаємодії влади з медіаспільнотою та захисту з її боку прав журналістів.

Виконавча влада

На 69% зросла кількість розслідувань порушень прав журналістів у 2021 році в порівнянні з 2020 роком. Зокрема, за даними Офісу генерального прокурора, 2021 року правоохоронці розслідували й передали до суду 27 справ за “журналістськими статтями” Кримінального кодексу України, а у 2020 році – всього 16 таких справ.

Що стосується загалом стану розслідувань, за даними ОГП, упродовж 2021 року правоохоронці зареєстрували 248 кримінальних проваджень щодо злочинів, скоєних стосовно представників засобів масової інформації. Із загальної кількості кримінальних проваджень 180 зареєстровано за ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України, з них 110 були закриті. 57 кримінальних проваджень – за статтею 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) ККУ, з них 15 закрито. Крім того, правоохоронні органи зареєстрували 10 кримінальних проваджень за статтею 347-1 (“Умисне знищення або пошкодження майна журналіста”), з них три були закриті.

Також зареєстровано одне кримінальне провадження за статтею 348-1 (“Посягання на життя журналіста”).

Серед проваджень, які передано до суду у 2021 році:

• 17 кримінальних проваджень за статтею 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”);
• 10 кримінальних проваджень за статтею 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) ККУ.

Протягом 2021 року ІМІ розвинув співпрацю з Департаментом захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції України (ДЗІСД) та Офісом генерального прокурора у сфері захисту свободи слова в Україні та стосовно розслідування злочинів проти журналістів. Зокрема, поставлено питання щодо порушення прав журналістів з боку судової гілки влади. ІМІ передав до уваги ДЗІСД станом на грудень загалом 151 перевірений експертами випадок порушень прав журналістів з тих, які  були зафіксовані в “Барометрі свободи слова”. З Департаментом захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції України (ДЗІСД) Інститут масової інформації співпрацює з червня 2020 року для покращення ситуації з розслідуваннями злочинів проти журналістів. ІМІ щомісяця надсилає правоохоронним органам кейси з моніторингу “Барометр свободи слова” з методологічними рекомендаціями й коментарями юристів. У відповідь правоохоронні органи надсилають ІМІ інформацію про стан кримінальних проваджень за правопорушеннями, скоєними проти журналістів за статтями ККУ, що стосуються журналістської діяльності.

У списках порушень щодо журналістської діяльності, переданих правоохоронцям від ІМІ, крім короткого викладу обставин та посилання на матеріали “Барометра” ІМІ, подавалася попередня кваліфікація діяння – на думку юристів нашої організації (за потреби – з короткими роз’ясненнями). Ми не маємо наміру спонукати керівництво ДЗІСД давати вказівки слідчим, які процесуально є незалежними, але сподіваємося, що донесення нашого трактування дасть поштовх до певного узагальнення практики ще на етапі розслідувань таких злочинів та її покращення.

25 травня 2021 року ІМІ передав Офісу генерального прокурора перший список порушень прав журналістів для розслідування і запропонував створити робочу групу для покращення ситуації з розслідуваннями. Офіс ГПУ висловив готовність сприяти розслідуванню злочинів проти журналістів. ІМІ також щомісяця передає ОГП дані щодо порушень прав журналістів на основі моніторингу “Барометр свободи слова”. Загалом протягом 2021 року Інститут масової інформації задокументував і передав до уваги ОГП понад 150 випадків порушень прав журналістів. 

14 вересня 2021 року медійні й правозахисні громадські організації та Офіс генерального прокурора підписали меморандум про взаєморозуміння і співпрацю. Від громадських організацій меморандум підписали Інститут масової інформації, Кримська правозахисна група, Інститут розвитку регіональної преси, “Платформа прав людини”, “Детектор медіа” та Центр прав людини ZMINA.

В Офісі генпрокурора було створено міжвідомчі робочі групи та робочу групу з профільними громадськими організаціями й ЗМІ щодо розслідування злочинів проти журналістів.

Регіональні представники ІМІ (вони охопили переважну більшість областей України) регулярно проводили зустрічі з правоохоронцями на місцях, інформуючи про порушення прав журналістів.  У 2021 році у 23 регіонах відбулося кілька серій зустрічей представників правоохоронних органів з регіональними представниками ІМІ та журналістами: правоохоронці запевнили, що працюватимуть над заявами про перешкоджання журналістам та захищатимуть їхні права (зазначимо, що прокуратура не розслідує справ безпосередньо, але може впливати на перебіг розслідування в інших правоохоронних органах).

На думку експертів ІМІ, існує запит на тренінги для представників поліції та прокуратури. Зокрема, 22 липня експертка ІМІ Катерина Дячук взяла участь у тренінгу щодо безпеки журналістів для дізнавачів під час сесії “Налагодження ефективних комунікаційних механізмів між працівниками правоохоронних органів та медіа. Роль журналістики в суспільстві та процесах реформування країни”, організованій Радою Європи та Фондом “Відродження”. А 9 вересня експертка взяла участь у тренінгу для прокурорів щодо безпеки журналістів “Захист професійної діяльності журналістів та свободи слова в Україні: протидія безкарності”.

Судова влада

Інститут масової інформації 1 квітня звернувся із заявою до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Ради суддів України та Верховного Суду через неправомірне обмеження прав журналістів у судах. ІМІ зафіксував неодноразові випадки недопуску журналістів на відкриті судові засідання без належних правових підстав. Особливо це стосується резонансних справ, які є предметом підвищеного суспільного інтересу. Ми закликали вищі органи суддівського самоуправління та нагляду: забезпечити припинення практики неправомірного вибіркового недопуску журналістів на відкриті судові засідання; притягнути суддів, які припустилися неправомірного обмеження прав журналістів, порушення вимог гласності судового процесу, до передбаченої законом дисциплінарної або іншої юридичної відповідальності. 

Натомість 20 квітня Рада суддів України повідомила, що тимчасове обмеження доступу до судових засідань осіб, які не є учасниками судових процесів, обґрунтоване насамперед необхідністю гарантувати безпеку та здоров'я громадян під час пандемії COVID-19.

У травні ІМІ заявив, що за січень-квітень 2021 року експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні дев'ять випадків порушень прав журналістів з боку представників судової гілки влади. Порушення зафіксовано в Києві, Луцьку, Дніпрі, Харкові та на Сумщині. Переважно журналістів не пускали на відкриті судові засідання. Особливо це стосується резонансних справ, які є предметом підвищеного суспільного інтересу. Відмову в допуску часто аргументували карантинними обмеженнями.

У зв'язку з цією ситуацією 2 червня представники ІМІ провели тренінг для комунікаційних команд судів на тему “Особливості роботи журналістів у судах”. Спікерами тренінгу були виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк, юрист ІМІ Алі Сафаров та керівниця відділу моніторингу свободи слова ІМІ Катерина Дячук. Під час тренінгу спікери обговорили основні виклики, пов'язані з діяльністю журналістів у судах, а також питання про побудову прозорого і сучасного висвітлення роботи судів і суддів.

Участь у заході взяли близько 300 представників від судів з усієї України – керівники пресслужб та апаратів, судді-спікери з усієї України.

Про інституційне навчання суддів деталей правовідносин щодо журналістської діяльності йшлося вже давно, інші організації зараз також долучаються до навчання суддів.  

Водночас кращому захисту професійної діяльності журналістів сприяло б узагальнення практики з відповідних кримінальних справ у судах, але, зважаючи на невелику кількість таких судових справ, коли Верховний Суд вважатиме за доцільне здійснити таке узагальнення – велике питання. І мала кількість судових справ – питання аж ніяк не до судової влади. 

Восени ІМІ писав, що тоді з початку року ми зафіксували сім вироків (один з них виправдувальний) у справах щодо перешкоджання журналістській діяльності. Відтоді до них додалося ще три обвинувальних вироки, тобто загалом можна прогнозувати близько 10 вироків за 2021 рік (зважаючи на можливе затримування з опублікуванням у реєстрі вироків за кінець грудня цього року). 

Комітет Верховної Ради з питань свободи слова розглянув ситуації з порушенням прав журналістів за участю представників ІМІ:

• 17 лютого 2021 року було надано правовий супровід і представництво інтересів запорізьких журналістів з боку юриста ІМІ на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова щодо порушення прав журналістів Запорізькою міською владою (зокрема, супровід перемовин журналістів із представниками влади). Нагадаємо, 30 січня понад 20 журналістів Запоріжжя звернулись із відкритою заявою до органів центральної влади з проханням втрутитися в ситуацію, яка склалася через систематичний недопуск журналістів на сесії Запорізької міської ради та засідання постійних депутатських комісій. 24 лютого 2021 року Запорізька міська рада проголосувала за рішення про порядок акредитації, який, зокрема, встановлював обмеження в доступі до будівлі міськради в часі та пересування журналістів усередині будівлі. 11 червня 2021 року Запорізька міська рада скасувала акредитацію для журналістів, запроваджену наприкінці лютого.
• 17 листопада 2021 року відбувся розгляд комітетом ситуації з розслідуванням нападу на Альону Березу і процесуальними особливостями цього кримінального провадження за участю юриста ІМІ.

Законодавчі ініціативи та зміни в регулюванні інформації у 2021 році

Протягом 2021 року народні депутати України не ухвалювали законопроєктів, якими були б внесені зміни до законів України "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про інформаційні агентства", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації".

Загалом законодавство України, що регулює інформаційні відносини та відповідальність за їхнє порушення, протягом 2021 року змінилося дуже незначно.

2 лютого 2021 року проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів (№3633 від 11.06.2020) був проголосований, ухвалений Верховною Радою України й 9 лютого 2021 року скерований на підпис президенту. Однак усупереч Конституції України та Регламенту Верховної Ради  президент закон не підписав, а також не було передано до Верховної Ради пропозицій президента до закону. Отже, правовий статус цього нормативного документа не визначено, однак цей закон не набрав законної сили. По суті документа маємо зазначити, що саме лише збільшення санкцій за “журналістськими статтями” не може суттєво розв'язати проблему безкарності, адже її корінь криється не так у розмірі санкцій статей КК, як переважно в непритягненні винуватих до відповідальності взагалі. Це лише частково спричинено формулюваннями статей КК (конструкції складів злочинів, а не санкцій за них), решта – пасивність як журналістів, так і правоохоронців (в останніх додається також іще відсутність достатніх знань щодо інформаційних правовідносин). 

17 червня 2021 року ухвалено Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення”, відповідно до якого процедура призначення членів Нацради від Верховної Ради України ускладнена додатковими процедурами перевірки та поданням додаткових документів. Водночас порядок призначення членів Нацради за квотою президента не змінено.

Протягом 2021 року у Верховній Раді України зареєстровано близько 60 законопроєктів, які в той чи інший спосіб впливають на діяльність засобів масової інформації та роботу журналістів. Вони стосуються дуже різних сфер: починаючи від регулювання реклами у зв’язку з пандемією коронавірусу і закінчуючи встановленням кримінальної відповідальності за поширення шкідливої інформації, від внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо взаємодії з журналістами до регулювання інтернет-телебачення. Додатково на розгляді залишається близько 20 законопроєктів, зареєстрованих у попередні роки й не знятих з розгляду.

Тому, підсумовуючи законопроєктну роботу з регулювання діяльності медіа у 2021 році, зазначимо стан розгляду лише деяких законопроєктів, за якими, на нашу думку, варто стежити.

Проєкт закону про медіа (№2693-д від 02.07.2020). Законопроєкт, доопрацьований на основі трьох альтернативних законопроєктів 2019 року, має врегулювати в одному документі регулювання всіх засобів масової інформації в Україні, включно з інтернетом. Незважаючи на активне обговорення в медіасередовищі й періодичне внесення на розгляд Верховної Ради України протягом 2021 року, народні депутати не розглянули законопроєкт навіть у першому читанні.

Проєкт закону про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності та фінансування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації (№ 2072 від 05.09.2019) був поданий на розгляд Верховній Раді України на початку 2021 року, але так і залишився нерозглянутим.

Проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей розміщення інформаційних матеріалів про використання бюджетних коштів (№ 6188 від 19.10.2021) пропонує позначати всі матеріали, створені за бюджетний кошт, відповідним повідомленням, зокрема різноманітні поздоровлення політиків, висвітлення діяльності органів державної влади та інші подібні матеріали. Наразі не розглянуто.

Низка законопроєктів, спрямованих на відсіч збройній та інформаційній агресії проти України з боку Російської Федерації, зокрема 4188 від 05.10.2020, 5101 від 18.02.2021, 5102 від 18.02.2021, 5176 від 01.03.2021, 5258 від 17.03.2021, 5271 від 18.03.2021,  5546 від 21.05.2021, у тій чи іншій формі пропонують обмеження обігу шкідливої інформації, спрямованої на підрив суверенітету та незалежності держави Україна, та відповідальності за поширення такої інформації. Наразі жоден з цих законопроєктів не був розглянутий Верховною Радою України. 

Наприкінці року Інститут масової інформації підготував проєкт закону “про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення захисту журналістської діяльності”, який внесла до парламенту низка членів Комітету з питань свободи слова та інших депутатів під № 6443. Проєкт покликаний виправити недоліки формулювань Кримінального кодексу в статтях, які захищають професійну діяльність журналістів (171, 345-1, 347-1, 349-1).

Загалом, покарання за порушення прав журналістів залишається проблемним аспектом у галузі свободи слова в Україні впродовж десятиліть, ще відтоді, як ці проблеми оприявнилися з убивствами Георгія Гонгадзе та Ігоря Александрова майже 20 років тому. Для покращення ситуації реакція влади повинна систематично виявлятися в таких формах:

• ухвалення вироків за відповідними статтями Кримінального кодексу;
• передання до суду кримінальних проваджень (не кожне з них завершиться обвинувальним вироком);
• відкриття кримінальних проваджень (не кожне дійде до суду);
• обмін інформацією з журналістськими організаціями;
• вдосконалення практики розслідування злочинів проти журналістів та розгляду відповідних справ у судах;
• зміни до законодавства, які покращують кримінально-правовий захист журналістів.