Поганий звук, вибірковість ЗМІ, уникання відповідей: карантинні порушення свободи слова на Полтавщині

Погана якісь звуку онлайн-трансляцій та спроби не пустити на засідання сесій – на таке під час карантину скаржаться журналісти Полтавщини. Із 12 березня (з початку карантину в Україні) в Полтавській області зафіксовано два випадки порушень, пов’язаних з дією карантину, оголошеного через пандемію коронавірусу, які стосуються перешкоджань, неправомірних недопусків представників ЗМІ на засідання міськрад та райрад з посиланням на карантин тощо.

Журналісти не дали провести сесію без них

21 квітня під час засідання штабу з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації в Кременчуці міський голова Кременчука Віталій Малецький заявив, що планує провести засідання сесії міської ради без доступу для медіа, в режимі відеоконференції. Місцеві журналісти виступили проти цього, писали й озвучували до міського голови відповідне звернення, збирали підписи.

Після протесту міська влада, реагуючи на звернення редакторів більшості ЗМІ міста, вирішила пустити журналістів на другий поверх сесійної зали в так звану ложу преси, щоб ті могли спостерігати за перебігом сесії. Представників ЗМІ пускали по одному, медійники мали змогу працювати в сесійній залі, але з дотриманням карантинних умов.

Після цього випадку з’явилась інформація, що не буде вільного доступу на засідання сесії Полтавської обласної ради. Як коментував тоді Олександр Біленький, голова Полтавської облради, доступ обмежено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України – розрахунок одна людина на 10 квадратних метрів і що присутніми будуть лише депутати, обласна держадміністрація та відповідні департаменти. Журналістів спершу в цьому списку не було. На запитання представниці ІМІ в Полтавській області пресслужба облради запевняла, що буде традиційна онлайн-трансляція (вона була задовго до початку карантину, так само як засідання сесій міської ради можна дивитися онлайн). Проте за кілька днів до проведення засідання сесії облради повідомили, що журналістів на сесію допускатимуть, але потрібно буде заздалегідь зареєструватися.

Влада прохала СБУ перевірити видання та головного редактора через статтю про коронавірус

У квітні міський голова Кременчука (Полтавська область) Віталій Малецький звернувся до СБУ з проханням перевірити діяльність газети "Програма плюс" та журналіста Олександра Курилова через публікацію "Не вистачило реклами? Як сьогодні кременчуцькі чиновники піаряться на пандемії коронавірусу. Фото". Місцева журналістська спільнота звинуватила мера в тиску на медіа та закликала припинити переслідування за критику.

Олександр Курилов вважає, що поведінка Малецького несумісна із Законом "Про службу в органах місцевого самоврядування", який, зокрема, передбачає "турботу про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування". Також, на думку журналіста, дії мера порушують вимоги статті 24 Закону України "Про інформацію" щодо заборони цензури та заборони втручання в професійну діяльність журналістів і засобів масової інформації.

18 травня поліція Кременчука відкрила кримінальне провадження проти міського голови Віталія Малецького через перешкоджання професійній діяльності журналіста, редактора газети "Програма плюс" Олександра Курилова. Але цьому передувало звернення журналіста до прокуратури. Він спершу звернувся до суду, який постановив, що проти мера Кременчука Віталія Малецького поліція має відкрити кримінальне провадження. Але рішення суду від 15 квітня поліція не виконала. Тоді Олександр Курилов написав листа до прокуратури. 18 травня справу проти мера Малецького таки відкрили. Триває розслідування.

Карантинні особливості роботи журналістів

З початку карантину всі заходи (і не лише – засідання сесій, депутатських комісій, виконкому тощо) перевели в онлайн-формат.

Світлана Фільчак, журналістка Сайту Полтави 0532.ua про роботу під час карантину каже так:

– Порушень доступу до установ ми не зафіксували. Щодо доступу до інформації, в принципі, всі йшли назустріч, спершу були побоювання, що будуть якісь трабли з внутрішньою комунікацією колективу, але ввійшли в карантин і адаптувалися дуже швидко. Особисто щодо себе вкотре переконалася, що на самоті вдома у мене вища продуктивність праці.

Віталій Улибін, керівник пресслужби Полтавської міськради, говорить, що в журналістів були через це невеликі нарікання на доступ до інформації. Але, додає, всі недоліки усували, коли про них ставало відомо.

– На старті карантину проводив опитування серед редакцій, усі зголосилися, що краще якийсь час попрацювати дистанційно. Були звернення ІМІ й АМУ щодо перевезень журналістів, але ми із самого початку не обмежували. Брифінги й усі заходи транслювалися онлайн. Якщо потрібний був коментар, то на вулиці всім давали або записували самі відеокоментарі, відправляли на канали. Єдине, що було, – це на трансляціях комісій і ТЕБ та НС у фейсбуці, й іноді був неякісний звук, бо з телефона стрімили, і якщо погода була вітряна, то трохи забивало звук. Не всі спікери розмовляють голосно. То на звук іноді скаржилися, зокрема під час першого брифінгу на звук були скарги. Ми потім вправили.

Водночас телеканал "ІРТ-Полтава" звинувачує Полтавську міську раду у вибірковості медіа. Телеканал повідомив, що його знімальну групу не пустили на засідання погоджувальної ради голів депутатських фракцій Полтавської міської ради 2 червня. Керівник пресслужби Полтавської міської ради Віталій Улибін аргументував недопуск медіа на засідання тим, що діє обмежений доступ. У коментарі представниці ІМІ Улибін розповів, що для журналістів було організовано онлайн-трансляцію засідання, оскільки зала засідань, у якій відбувалася погоджувальна рада, не дає змоги забезпечити виконання санітарних вимог щодо кількості осіб у розрахунку на квадратний метр. Також варто зазначити, що в день, коли виник конфлікт із телеканалом, потрапити на засідання змогла журналістка іншого видання, "Полтавського вісника", її присутність була проінформована одним із депутатів міської ради.

Після послаблення карантину в червні потрапити до Полтавської міської ради можна за попередньою акредитацією (щоб пресслужба могла розрахувати кількість журналістів), на вході – реєстрація, перевірка журналістського посвідчення, вимірювання температури.

Про відсутність скарг від журналістів каже й обласна влада. Доступ на засідання брифінгів та інших заходів був відкритим з початку карантину, але кількість місць була обмеженою, потрібно було реєструватися та бути обов’язково в засобах захисту.

– До Департаменту комунікацій жодних скарг щодо діяльності ОДА під час під час карантину не надходило, – сказав Максим Ковальов, представник пресслужби голови Полтавської ОДА.

Однак у приватних розмовах неофіційно журналісти розповіли представниці ІМІ в Полтавській області, що під час онлайн-брифінгів у Полтавській ОДА, на яких звітували про ситуацію коронавірусом в області і куди журналісти мали заздалегідь надсилати свої запитання в робочий чат у телеграмі, що зачитували не всі запитання, уникали відповідей на скандальні питання.

Публічно про уникання відповідей сказав Микола Лисогор, журналіст інтернет-видання "Полтавщина":

– За час карантину не було випадків, що мене не пускали в різні заклади через карантин. Хіба що просили на вулиці почекати, коли в приміщенні була достатня кількість осіб. Щодо державних і комунальних установ, то я, як журналіст, ходив на брифінги ОДА, сесії міської й обласної ради. На вході в установи просили обробити руки антисептиком, міряли температуру, ну і, звичайно, пускали тільки в масці. Під час карантину міська й обласна влади організували прямі трансляції в соцмережах і ютуб-каналах брифінгів, сесії тощо. Запитання журналісти могли поставити через telegram-чати. У такому режимі працювали два місяці, і продовжують зараз, але все ж таки сьогодні більше журналістів ходить заходити. Така ініціатива допомогла журналістам, не виходячи з дому, ставити запитання секретарю міськраді чи голові ОДА. Хоча траплялися випадки, що на запитання чиновники відповідали неповно або деяких питань уникали. Ставлячи запитання в режимі онлайн, немає змоги виправити чиновника, якщо він відходить від теми. І не можна настояти на своєму питанні, якщо його не озвучили. 

Попри те що порушень під час карантину на Полтавщині мало, поліція, як і обіцяла, намагається тримати ситуацію на контролі та береться зробити "все, щоб журналісти відчували, що їх законна професійна діяльність знаходиться під правовим захистом". Зокрема, під час звіту в травні Іван Вигівський, керівник ГУ Нацполіції в Полтавській області сказав, що "поліція зацікавлена в тому, щоб усі провадження, відкриті за ознаками складу злочину, були скеровані до суду".

Надія Кучер, представниця ІМІ в Полтавській області

Матеріал підготовлено за підтримки правозахисної організації Freedom House в Україні