Барометр свободи слова за січень 2021 року (оновлено)
У січні експерти ІМІ зафіксували 14 випадків порушень свободи слова в Україні, причому п’ять з них сталися в Запоріжжі.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.
Найбільше порушень зафіксовано в категорії “перешкоджання професійній журналістській діяльності” – дев'ять. Два випадки - обмеження доступу до інформації. По одному випадку зафіксовано в категоріях “побиття”, “політичний тиск” та “кіберзлочини”.
Порушення сталися в семи регіонах країни. Лідером у січні стало Запоріжжя: там зафіксовано п'ять випадків порушень прав журналістів, далі йде Хмельницька область із трьома випадками. Волинь з двома випадками. По одному випадку зафіксували у Києві, на Одещині, Сумщині та Вінниччині.
Порушували право журналістів на професію переважно місцева влада, поліція охорони та судова влада.
Січень “відзначився” масовими недопусками журналістів на сесії міськради. Зокрема, за кількістю таких недопусків другий місяць поспіль лідирує Запоріжжя. Через безвихідь журналісти вже пікетували будівлю міської ради, оскільки вчергове не змогли потрапити на її сесію. Крім того, під час спроби журналістів потрапити до приміщення міськради між ними та поліцією сталася штовханина, унаслідок якої постраждала редакторка видання “Неначасі” Катерина Майборода.
Після цього понад 20 журналістів Запоріжжя звернулися з відкритою заявою до президента Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Шмигаля, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Нестора Шуфрича, уповноваженої ВРУ з прав людини Людмили Денісової з проханням втрутитися в ситуацію, яка склалася через систематичний недопуск журналістів на сесії Запорізької міської ради та засідання постійних депутатських комісій.
Загалом у січні утиску своїх прав зазнали вісім журналісток та шість журналістів.
Отже, з початку року ІМІ зафіксував дев'ять випадків перешкоджання, два - обмеження доступу та по одному – побиття, політичного тиску та кіберзлочину.
Фізична агресія
Побиття – 1
1. Запорізька журналістка постраждала під час спроби потрапити на сесію міськради
27.01.2021 Редакторка запорізького видання “Неначасі” Катерина Майборода постраждала внаслідок штовханини 27 січня під час спроби потрапити до будівлі міської ради на сесію.
Про це вона повідомила представниці ІМІ в Запорізькій області.
За словами журналістки, її хапав за руки начальник відділу внутрішньої політики Сергій Шулдик, а депутат від фракції “Партія Володимира Буряка “Єднання” Олександр Онищенко відштовхнув від входу до будівлі міськради під час її спроб потрапити всередину адмінбудівлі на сесію міської ради. Унаслідок цього в неї почервоніла та припухла ліва рука.
Катерина Майборода розповіла, що, оскільки посадовці закрили всі входи до адмінбудівлі, включно з воротами для в'їзду автомобілів, журналісти розділилися на дві групи.
“Частина журналістів залишилася біля воріт, а частина пішла за депутатами. Я декілька разів намагалася зайти разом з депутатами, проте мене виштовхували з дверей центрального входу. Поліція охорони та начальник відділу внутрішньої політики Сергій Шулдик хапали мене за руки та навіть ноги, відштовхували в корпус, намагалися зачинити двері, поки я тримала їх ногою та рукою, – розповіла Катерина Майборода. – Під час однієї з таких спроб я намагалася зайти з одним депутатом. Уже коли мене витіснила охорона і я не заважала йому пройти – депутат сильно штовхнув мене, і я ледь не впала. Він був у масці, але пізніше за фото та відео вдалося встановити, що це був депутат від партії Володимира Буряка “Єднання” Олександр Онищенко. Все це знімалося на відео. В результаті, коли я вже писала заяву і поліцейський пропонував мені пройти медекспертизу, ніяких наявних ознак фізичної шкоди в мене не було, проте за пару годин у мене почервоніла та припухла ліва рука”.
За словами Катерини Майбороди, коли вони викликали поліцію і писали заяви, один з поліцейських сказав, що заяви, найімовірніше, навіть не внесуть до ЄРДР. “Він нам тихо сказав: “Ну ви ж розумієте, що це, скоріше за все, нікуди не піде, не пустять. Тут потрібно судитися”. Коли журналістка 061.ua Ельміра Шагабудтдінова запитала, хто не пустить, поліцейський кивнув у бік міськради”, – сказала редакторка “Неначасі”.
Нагадаємо, 27 січня в Запоріжжі журналісти пікетували будівлю міської ради, оскільки вчергове не змогли потрапити на засідання міськради. Під час спроби журналістів потрапити до приміщення міськради між ними та поліцією сталася штовханина.
На сесію міської ради намагалися потрапити не менше десяти представників і представниць таким ЗМІ: 061.ua, “Акцент”, “Неначасі”, “Форпост”, “Гвозди”, “Запорізький центр розслідувань”.
Напередодні сесії на сайті міськради з'явилась інформація, що через карантин “участь, присутність представників ЗМІ та громадськості, а також помічників депутатів в умовах карантинних обмежень не передбачається. Всі бажаючі зможуть побачити пряму трансляцію сесії на телеканалі Z”.
Під час сесії низка депутатів міськради намагалася знову поставити на голосування питання щодо доступу журналістів на сесію, однак ця ініціатива не набрала достатньої кількості голосів.
За інформацією сайту “Форпост”, після голосування Володимир Буряк висловився, що немає сенсу обговорювати це питання надалі, адже наступної сесії на засіданні не будуть присутні навіть журналісти телеканалу Z, які ведуть трансляцію, щоб не було запитань та образ стосовно того, що одних допущено, а інших – ні.
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 9
1. На Волині напали на журналістку, яка прийшла до сільради
04.01.2021 У селі Підгайці Волинської області чоловік накинувся на журналістку Людмилу Яворську, яка приїхала 4 січня до Підгайцівської сільської ради для отримання коментарів у депутатів щодо ситуації з ремонтом на одній із вулиць, а також зареєструвати запит на доступ до інформації, повідомляє сайт "Перший".
Як пише видання, агресивно налаштований чоловік накинувся на журналістку з кулаками та намагався вибити з рук камеру.
Людмила Яворська зняла відео, де можна побачити, як нападник закривав перед нею двері та намагався вибити з її рук камеру.
"Я дізналася, що в Підгайцях відбуваються дивні події, депутатам не дають інформації про ремонти. Вирішила заодно завезти в цю сільраду запит, бо якраз працюю над іншою темою, яка стосується цієї громади. Запит зареєструвала, а тим часом секретар ради Ольга Овсіюк запропонувала мені обговорити тему запиту з головою Юрієм Семенюком. Він був у її кабінеті. Я пройшла в цей кабінет, отримала від голови кілька реплік, які все ж теми не стосувалися, а швидше ображали мене як журналістку", – розповіла в коментарі для сайту "Перший" Людмила Яворська.
Не закінчивши розмови, голова Підгайцівської сільської ради Юрій Семенюк пішов до себе в кабінет, а журналістка за ним.
"Коли ми були в приймальні, зайшов чоловік, якого я раніше не знала. Юрій Семенюк кинув до нього репліку про те, що прийшла журналістка і "закидала раду запитами". Цей чоловік відразу накинувся на мене, почав вибивати з рук камеру, кричати образи й проганяти. Потім схопив за плече і боляче шарпнув кілька разів. У цей момент я вже встигла ввімкнути камеру і зафіксувати його напад. Коли я почала запитувати, хто він такий, бо збираюся звертатись у поліцію, він сховався в кабінеті Семенюка і, ніби в себе вдома, закрив двері кабінету на ключ", – розповіла журналістка.
Як пише видання, за зверненнями депутата Богдана Сінчука і журналістки Людмили Яворської на місце прибула слідчо-оперативна група.
У коментарі представниці ІМІ у Волинській області Людмила Яворська розповіла, що перешкоджав її діяльності підприємець Георгій Штефанес. Як з'ясувалося, за її словами, він працює в Підгайцівській сільраді проєктним менеджером.
"Я переконана, що він знав, що я журналістка, і перешкоджав моїй професійній діяльності. Чоловік напав на мене після того, як сільський голова "відрекомендував" мене словами, що я журналістка і принесла в сільраду запити. Крім того, в мене на шиї був фотоапарат, а в руках камера. Штефанес вибивав з рук камеру, проганяв мене і мав на меті залякати, щоб я надалі не приходила в цю сільраду. Розцінюю такі дії як перешкоджання журналістській діяльності", – зазначила Людмила Яворська.
Речниця Головного управління Національної поліції у Волинській області Ольга Бузулук у коментарі представниці ІМІ зазначила, що заяву в поліцію журналістка написала. Наразі, за словами речниці, триває збір інформації, опитують учасників та свідків події і невдовзі ухвалять рішення щодо кваліфікації.
2. У Вінниці воєнізована охорона Укрзалізниці затримала журналістів “Вежі”
13.01.2021 У Вінниці воєнізована охорона Укрзалізниці затримала журналістів місцевого інтернет-видання “Вежа”, які вели відеознімання в межах історично-дослідницького проєкту про мікрорайон Тяжилів.
Про це ІМІ повідомив шеф-редактор видання Андрій Качор, який також є серед затриманих.
За словами Андрія, разом з ним затримали ще журналістів Миколу Геркалюка та Марину Сербінович.
“Ми знімали сюжет, це взагалі такий собі історично-дослідницький проєкт. У цьому районі є залізниця. Ми панорамно зняли колії та вагони. Коли вже йшли, до нас підбігли спершу працівники станції залізничної, які викликали воєнізовану охорону. Охорона нас затримала і викликала поліцію. Охорона заявляє, що ми протизаконно знімали адмінбудівлі Укрзалізниці”, – розповів Качор.
Він додав, що охорона не відпускає їх уже другу годину і підозрює, що вони є терористами.
“Приїхала патрульна поліція, сказала, що нічого незаконного ми не робимо, і поїхала. Але охорона сказала, що, може, ми терористи, і спершу мала намір викликати СБУ, а тепер викликала слідчо-оперативну групу. Ось чекаємо під наглядом охорони”, – розповів Андрій Качор.
3. Хмельницьку журналістку пустили до міськради лише після приїзду поліції
14.01.2021 Охорона Хмельницької міської ради лише після приїзду поліції пропустила журналістку-фрілансерку Альону Березу на засідання постійної депутатської комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.
Засідання комісії відбулося 13 січня. Недопуск охоронці аргументували посиленими карантинними обмеженнями через пандемію COVID-19. Водночас ані на вимогу журналістки, ані на вимогу патрульної поліції ні охорона, ні будь-яка посадова особа міськради не надали для ознайомлення жодного нормативного документа, яким би передбачались обмеження доступу журналістів до засідань постійних депутатських комісій.
Як повідомила Альона Береза, яка є також представницею ІМІ в Хмельницькій області, 12 січня на офіційному сайті міськради було розміщене оголошення про проведення 13 січня засідання постійної депутатської комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Хмельницької міської ради. В оголошені, окрім дати, місця, часу засідання та порядку денного, інформації про будь-які обмежувальні заходи зазначено не було.
Врешті-решт, після втрати години робочого часу журналістку та представницю ІМІ Альону Березу допустили до засідання комісії. Пустили її лише після спілкування заступника Хмельницького міського голови Романа Примуша з головою та членами постійної депутатської комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.
Після завершення засідання голова цієї комісії та депутат Хмельницької міськради Сергій Болотніков від фракції політичної партії “Команда Симчишина” пояснив Альоні Березі позицію комісії тим, що охорона не повідомила їх про надання журналістського посвідчення. Також депутат пообіцяв, що винуватці будуть притягнуті до відповідальності за свої дії.
Як зазначає Альона Береза, відповідно до п. 2 статті 2 Регламенту Хмельницької міської ради 8 скликання, “відкритість роботи міської ради забезпечується шляхом присутності представників засобів масової інформації, які можуть бути акредитовані при міській раді з метою створення сприятливих умов для здійснення їх професійної діяльності”.
Водночас Постанова Кабінету Міністрів “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 9 грудня 2020 року не містить обмежень діяльності журналістів.
4. Запорізького журналіста не пустили до міськради на засідання комісії
18.01.2021 Головного редактора порталу “Гвозді” Богдана Василенка 18 січня не пропустили на засідання постійної комісії Запорізької міської ради з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення.
Про це журналіст повідомив представниці ІМІ в Запорізькій області.
За словами Богдана Василенка, його зупинили й не пропускали далі турнікета на першому поверсі міськвиконкому поліцейські та начальник відділу внутрішньої політики Сергій Шулдик.
Він додав, що його не пустили на засідання через те, що в них немає відповідного розпорядження від Геннадія Наумова, нового секретаря Запорізької міської ради.
Також журналіст повідомив, що планує щоразу викликати поліцію, щоб забезпечити право виконувати професійні журналістські обов'язки.
Інформація про засідання комісії була розміщена на сайті Запорізької міськради ще 15 січня. В повідомленні не було жодних застережень щодо присутності на засіданні журналістів чи представників громадськості.
В коментарі регіональній представниці ІМІ керівник пресслужби міського голови Андрій Ковальський сказав, що пояснити, про яке розпорядження секретаря Запорізької міської ради Геннадія Наумова йдеться, він не може.
Також він не зміг пояснити, з яких причин це неможливо, і попросив надіслати офіційний запит до міської ради.
Як повідомляв ІМІ, 22 грудня 2020 року головного редактора порталу “Гвозді” Богдана Василенка не пропустили на територію міськради, де в сесійній залі відбувалася презентація проєкту міського бюджету Запоріжжя 2021 року.
21 грудня 2020 року друга позачергова сесія Запорізької міськради пройшла без участі журналістів. Під час сесії міський голова Запоріжжя Володимир Буряк відмовився виносити на голосування питання про присутність на сесії журналістів, бо вони не є представниками органів місцевого самоврядування.
1 грудня 2020 року перша сесія Запорізької міської ради відбулася також без присутності представників ЗМІ та громадськості у зв’язку з карантинними обмеженнями.
4 листопада 2020 року двох запорізьких журналістів не пустили на позачергову сесію міськради.
Постанова Кабінету Міністрів “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 9 грудня 2020 року не містить обмежень діяльності журналістів.
5. Журналістка "Аверсу" поскаржилась в поліцію на перешкоджання
21.01.2021 Журналістка телеканалу “Аверс” Наталія Поліщук поскаржилась 21 січня поліції, що знімальну групу каналу не пускають на засідання у Волинську обласну державну адміністрацію.
Про це повідомили у департаменті захисту інтересів суспільства та держави Національної поліції України.
Поліщук повідомила поліції, що це є перешкоджанням журналістській діяльності.
У сюжеті телеканалу “Аверс” немає інформації з уточненням, на яке засідання знімальну групу не пускали. На відео видно, як журналістка Наталія Поліщук спілкується з головою Волинської обласної державної адміністрації Юрієм Погуляйко про видачу землі на митниці. Посадовець порадив писати запити журналістам.
Сюжет має ознаки замовності, оскільки журналістка показує посадовця лише в “негативному світлі”.
6. Двох запорізьких журналісток не пустили до міськради на засідання постійних комісій
20.01.2021 Охорона Запорізької міської ради не пустила 20 січня журналістку сайту 061.ua Ельміру Шагабудтдінову і редакторку “Неначасі” Катерину Майбороду на засідання постійних комісій.
Про це редакторка “Неначасі” Катерина Майборода повідомила представниці ІМІ в Запорізькій області.
Відмову охорона аргументувала карантинними обмеженнями. Журналістки викликали поліцію, але навіть після цього їм не дозволили пройти на засідання. В результаті вони написали дві заяви про перешкоджання професійній журналістській діяльності.
Так, медійниць не пустили на засідання постійної комісії з питань освіти, науки, культури, спорту, молоді та туризму і комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин.
За словами Катерини Майбороди, вона планувала прийти на комісію, де мали розглядати петицію про створення притулку для постраждалих від домашнього насильства.
“На комісію мене не пустила охорона, обґрунтувавши це карантином. Також охоронець сказав, що ніхто зі співробітників мерії до мене не зможе вийти, оскільки вони зайняті. Я викликала поліцію і чекала в огородженому просторі біля входу. Поки чекала, побачила Сергія Шулдика, начальника відділу внутрішньої політики, який спокійно йшов коридором, але не відгукнувся. Пізніше помітила на сходах начальника управління внутрішньої політики, преси та інформації Владислава Ніколаєва, і, зрештою, він підійшов до мене”, – розповіла Катерина Майборода.
За словами журналістки, Владислав Ніколаєв пояснив, що ані зміни до постанови Кабінету Міністрів, ані зміни до Закону “Про інформацію”, ані останні рішення комісії міськради не є обґрунтуванням, оскільки вони не скасовують березневого рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки (ТЕБ) та надзвичайних ситуацій (НС). Також Ніколаєв додав, що це рішення редакторка право оскаржити в суді.
Крім того, розповіла Майборода, коли приїхала поліція, то в неї склалося враження, що до неї ставляться як до порушниці й вона має захищатися.
“Спочатку поліціянтка питала, чому ми з колегою взагалі хочемо потрапити на комісію, чи маємо ми запрошення, яку саме частину статті 171 порушують посадовці й чому в редакційному завданні не зазначено номера кабінету. Після цього наряд пішов до якогось із кабінетів міськради з'ясовувати. Склалося враження, ніби поліція ставиться до мене як до порушниці і я маю захищатися”, – розповіла журналістка.
Пізніше до них прийшов правоохоронець і почав заповнювати документи.
Ельміра Шагабудтдінова розповіла регіональній представниці ІМІ, що минулого тижня вона приходила на засідання комісій без жодних застережень.
“Ніхто навіть не глянув на моє посвідчення. Перед цим був анонс про засідання комісій із зазначенням місця і часу. Цього ж разу не було жодного анонсу, пресслужба мера не відповідала на дзвінки й повідомлення про те, чи будуть узагалі ці засідання і допуск до них. Я збиралася йти на гуманітарну і земельну комісії та знала про місце і час її проведення завдяки одному з депутатів. Він же і погодився допомогти провести на комісію, але в підсумку мене не пустили під приводом карантинних обмежень”, – розповіла журналістка 061.ua.
За словами журналістки, керівник управління внутрішньої політики, преси та інформації Запорізької міськради Владислав Ніколаєв на прохання уточнити номер протоколу комісії ТЕБ та НС, на підставі якої не пускають журналістів на засідання, надав їй весь протокол. У цьому документі від 23 березня 2020 року прописано обмеження на вхід до будівлі міськради для сторонніх осіб, які діяли в період першого локдауну по всій Україні. Згодом ці обмеження були зняті всюди, крім Запорізької міськради. Як пояснили журналістці, скасувати це рішення можуть самі члени цієї комісії або ж через суд.
Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає в такому обмеженні протиправне перешкоджання законній діяльності журналіста.
Він пояснив, що постанова Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року, яка встановлювала повний локдаун, зокрема обмеження на відвідування приміщень органів влади, органів місцевого самоврядування, діяла в чітко визначений у самій постанові період, а саме до 22 травня 2020 року.
“Із 23 травня 2020 року положення цієї постанови не діють в Україні. А отже, якщо органи влади видали якісь свої документи, якими встановлюють карантинні обмеження на підставі постанови №211, – вони мали погодити їх із чинним законодавством. Режим карантину наразі регулюється постановами Кабміну №641 від 22.07.2020 та №1236 від 09.12.2020, і в цих постановах не міститься жодних обмежень на відвідування приміщень органів влади, органів місцевого самоврядування не тільки журналістами, а й звичайними громадянами”, – зазначив Сафаров.
Окрім того, нагадав юрист, щодо власне журналістів Верховна Рада України 16.06.2020 ухвалила зміни до Закону України “Про інформацію”, надавши їм право після надання документа, що засвідчує професійну належність, збирати інформацію на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжито адміністративних та медико-санітарних заходів (карантин).
“Будь-які обмеження журналістської діяльності мають базуватися на законі. Посилання на нормативний акт, який втратив чинність, як на підставу для обмеження діяльності журналістів, може розцінюватись як протиправне перешкоджання законній діяльності журналіста, що тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену статтею 171 Кримінального кодексу України”, – зазначив Алі Сафаров.
Як повідомляв ІМІ, 18 січня головного редактора порталу “Гвозді” Богдана Василенка не пропустили на засідання постійної комісії Запорізької міської ради з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення.
7. У Кам’янці-подільському депутат перешкоджав журналістам місцевого каналу
25.01.2021 Телерадіокомпанія “Кам’янець-Подільський” звертатиметься до поліції у зв’язку з перешкоджанням їхній знімальній групі з боку депутата міськради.
Про це представниці ІМІ в Хмельницькій області Альоні Березі повідомила журналістка ТРК “КП” Інна Дорога.
Так, 21 січня депутат Кам’янець-Подільської міської ради Володимир Кондрук перешкоджав відеозніманню на території, де розміщено старий корпус водолікарні.
“Наша знімальна група не вперше робить сюжет із цього будівельного майданчика. Адже тут є конфліктна ситуація. Це територія колишньої водолікарні. Забудовник стверджує, що має всі дозвільні документи й діє в межах чинного законодавства, представники громадськості та окремі депутати виступають проти. Цього разу ми отримали інформацію від третіх осіб, що на території колишньої водолікарні відбувається якесь зібрання людей. Маючи інформаційний привід, ми приїхали на будівельний майданчик. На місці події був депутат, помічники міського голови, прихильники політсили ВО “Свобода”. Під час нападу на нашого оператора свідками інциденту були представники поліції, але не втручались. Тому будемо звертатися до райуправління поліції із заявою”, – розповіла журналістка.
Журналістка повідомила, що їхня телерадіокомпанія систематично висвітлює сесії міської ради, а тому всі депутати їх знають. Також вона повідомила, що до цього вже отримувала реакцію на свої сюжет і стикалась із поливанням брудом у соціальних мережах.
Як повідомляв ІМІ, 22 січня 2020 року журналістка з Кам’янець-Подільського звернулася до поліції через цькування.
8. У Тростянці на Сумщині журналістів не пустили на судове засідання
26.01.2021 Журналісти тростянецької газети “Тиждень” не змогли потрапити на засідання Тростянецького районного суду Сумської області, відповідачем у якому є міський голова.
Про це представнику ІМІ в Сумській області повідомив редактор видання Павло Зленко.
Так, на 9:15 26 січня було призначене чергове засідання суду в справі щодо корупційних дій міського голови Тростянця Юрія Бови, а о 9:00 розпочалося пікетування суду громадськими активістами, які вимагали розблокувати розгляд справи, що переносилася вже 18 разів. Ще в липні 2020 року на міського голову слідчий обласного управління з економічних розслідувань склав чотири протоколи про корупційні правопорушення. Юрія Бову звинувачують в укладенні договорів зі своєю дружиною Рітою Бовою, власницею газети “Круглий двір”, щодо фінансування з міського бюджету розміщення оголошень міської ради.
Тростянецьке видання “Тиждень” проводило онлайн-трансляцію пікету, а коли редактор Павло Зленко з оператором спробували потрапити на судове засідання, їм у цьому відмовили. Представники суду послалися на карантинні обмеження і запропонували користуватися онлайн-трансляцією.
“Але там не всіх чутно, і ми не бачимо сторони, реакцію адвоката і навіть не можемо після закінчення взяти коментарі, адже учасники засідання можуть вийти з іншого входу суду, враховуючи те, що під судом відбувається пікет”, – пояснив представнику ІМІ в Сумській області Павло Зленко.
Консультантка Тростянецького районного суду Інна Самодай, яка виконує обов’язки прессекретарки, повідомила представнику ІМІ, що у зв’язку з карантинним режимом, встановленим в Україні, голова суду видав наказ стосовно особливого режиму пропуску осіб на судові засідання. Допускаються лише учасники в справі, а особи, які не є учасниками, не мають права входу до приміщення. “У нас діє особливий судовий режим на всі судові засідання, без винятку”, – заявила Інна Самодай.
На зауваження, що такі дії є незаконними й перешкоджають законній професійній діяльності журналістів, представниця суду пообіцяла розібратися в питанні.
9. У Запоріжжі між журналістами та поліцією сталася штовханина через недопуск до міськради
27.01.2021 У Запоріжжі будівлю міської ради пікетували журналісти, оскільки представники регіональних ЗМІ вчергове не змогли потрапити на засідання міськради, повідомляє Укрінформ.
Між журналістами та поліцією сталася штовханина. Правоохоронці зачинили центральний та чорний вхід до будівлі міськради, залишивши ЗМІ за парканом.
Журналісти викликали поліцію та написали заяви про перешкоджання журналістській діяльності.
Водночас депутати від фракції “Європейська солідарність” підготували проєкт рішення про “Забезпечення безперешкодного права відвідування адміністративної будівлі виконавчого комітету ЗМР” із дотриманням протиепідемічних заходів.
“На вході майже сутички між журналістами та поліцією. Ми вважаємо грубим порушенням законодавства недопуск журналістів до будівлі на пленарне засідання. Я відправив лист про те, що, відповідно до законодавства та згідно з пунктом 5 регламенту Запорізької міської ради, депутатська фракція має право, і ми скористалися цим правом і ініціювали запрошення ЗМІ на пленарне засідання. Цей лист було проігноровано. Міський голова посилається на карантин, але акцентую увагу всіх присутніх на тому, що ми не можемо трактувати постанови Кабміну чи законодавства на свій розсуд. У постанові Кабміну про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширення на території України коронавірусу, немає жодного слова про те, що можуть обмежуватися права журналістів”, – сказав під час сесії депутат Олександр Константинов (фракція “Солідарність”).
Водночас депутат від фракції “Єднання” Дмитро Сірий заявив, що сесія транслюється на муніципальному телеканалі, отже не є закритою.
“Прямої заборони (доступ журналістів. – Ред.) у постанові Кабміну немає, але в цій постанові є певні заборони, щодо перебування певної кількості людей на квадратних метрах. Пряму відповідальність за це несе головуючий”, – додав Сірий.
Після півгодинного обговорювання депутати поставили проєкт рішення на голосування. Але якраз у цей момент на муніципальному телеканалі ввімкнули хвилину мовчання з нагоди Дня пам’яті жертв Голокосту.
Лише 19 депутатів підтримали рішення про “відчинення” міськради для журналістів. Після чого депутати від “Європейської солідарності” залишили сесійну залу.
До акції протесту з вимогою не перешкоджати їхній роботі у висвітленні роботи міської ради долучилися представники шести місцевих ресурсів: “Форпост”, “Гвозди Запорожья”, “061”, “Неначасі”, “Акцент”, “Запорізький центр розслідувань”, а також представниця “Чесно” в Запоріжжі, повідомляє Радіо Свобода.
Журналісти розповіли, що з весни 2020 року вони позбавлені можливості відвідувати сесії міськради та депутатських комісій та не можуть повноцінно висвітлювати діяльність міських органів влади Запоріжжя.
У міськраді пояснили обмеження чинними нормами карантину. Як виняток на засідання допускають лише працівників муніципального каналу "Z", які роблять пряму трансляцію сесійних засідань міської ради.
Як повідомляв ІМІ, 20 січня охорона Запорізької міської ради не пустила журналісток на засідання постійних депутатських комісій. Відмову охорона аргументувала карантинними обмеженнями.
18 січня головного редактора порталу “Гвозді” Богдана Василенка не пропустили на засідання постійної комісії Запорізької міської ради з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення.
22 грудня 2020 року головного редактора порталу “Гвозді” Богдана Василенка не пропустили на територію міськради, де в сесійній залі відбувалася презентація проєкту міського бюджету Запоріжжя 2021 року.
21 грудня 2020 року друга позачергова сесія Запорізької міськради пройшла без участі журналістів. Під час сесії міський голова Запоріжжя Володимир Буряк відмовився виносити на голосування питання про присутність на сесії журналістів, бо вони не є представниками органів місцевого самоврядування.
1 грудня 2020 року перша сесія Запорізької міської ради відбулася також без присутності представників ЗМІ та громадськості у зв’язку з карантинними обмеженнями.
4 листопада 2020 року двох запорізьких журналістів не пустили на позачергову сесію міськради.
Цензура. Доступ до інформації
Доступ до інформації – 2
1. Офіс президента відповів не по суті на запит журналіста руху Чесно
02.01.2021 Офіс Президента відповів на запит журналіста руху Чесно Сергія Огородника в загальних рисах і не про те, що запитували, повідомляє “Доступ до правди”.
Журналіст 2 січня надіслав запит до Офісу Президента із низкою запитань, що стосувались організації та вартості зйомок Новорічного привітання Президента 2021.
Запитував він цілком публічні речі, які мають суспільний інтерес і є неодмінною складовою будь-якого заходу подібного рівня:
Документи про закупівлю послуг зі знімання ролика новорічного привітання з 2021 роком від Президента України Володимира Зеленського (договір із підрядником, підписаний акт виконаних робіт).
Кошторис ролика новорічного привітання з 2021 роком від Президента України Володимира Зеленського.
Скільки і на яких умовах було задіяно в згаданому ролику малолітніх і неповнолітніх осіб, чи отримана згода на участь дітей від їхніх батьків/опікунів.
Скільки коштів витрачено на оплату акторської праці дітей, задіяних у згаданому ролику.
Скільки часу тривав процес знімання за участі дітей.
Чи передбачало технічне завдання на розробку сценарію згаданого ролика виконання в ролику Державного Гімну України.
Прізвище, ім'я та по батькові й посада працівника, який складав технічне завдання на розробку сценарію та затверджував сценарій ролика новорічного привітання Президента України Володимира Зеленського з 2021 роком.
Однак, пише видання, представники ОПУ відповіли про те, про що вважали за потрібне. При цьому вони проігнорували конкретні запитання про імена відповідальних осіб, вартість, тривалість, юридичні умови співпраці тощо – тобто фактично усі важливі аспекти, про які запитував журналіст.
Саме в такому тоні і коментував згодом ситуацію щодо організації новорічного привітання радник керівника ОПУ Михайло Подоляк.
“Організацію зйомок забезпечував Директорат з інформаційної політики ОПУ, зйомки відбулися 27 грудня 2021 року перед Маріїнським палацом… протягом декількох годин з дотриманням чинного законодавства. Гроші з державного бюджету на проведення зазначених зйомок не виділялись”, - вказали у відповіді на запит.
При цьому у коментарі The Бабель прес-служба ОПУ на частину аналогічних питань відповіла змістовно, розповівши, що зйомки тривали 3 години, відповідальним за захід був Юрій Костюк, а кастинг проводили декілька агентств.
Раніше деякі ЗМІ повідомили, що дітей, задіяних у масовці новорічного привітання Президента, запрошували через кастингове агентство Lot, а зйомки тривали з 18:00 до 3-ї години ночі, за 9 годин роботи дітям нібито заплатили по 500 грн. Однак у ОПУ заперечили ці факти.
2. Запорізькі посадовці відмовилися визнати запит журналістки запитом
20.01.2021 Запорізькій журналістці 061.ua Ельмірі Шагабудтдіновій, яку не пустили на засідання постійної комісії Запорізької міської ради 20 січня, відмовили у відповіді на запит про причини такого рішення.
Про це журналістка повідомила предстаниці ІМІ в Запорізькій області.
За словами журналістки, вона звернулася до начальниці відділу преси та інформації Запорізької міськради Діани Семенової щодо недопуску журналістів на засідання постійних комісій. Однак та в коментарі відмовила і запропонувала надіслати до міськради запит.
У запиті до Запорізької міської ради журналістка просила надати роз’яснення стосовно причин недопуску журналістів на сесії міськради, засідання постійних депутатських комісій та засідання виконавчого комітету міськради. Також Шагабудтдінова просила надати інформацію щодо того, які пункти протоколу позачергового засідання місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя №9 від 23.03.2020 є чинними станом на 20.01.2021.
“Спочатку надійшла відповідь від сектору з питань доступу до публічної інформації виконкому міської ради зі словами: “Не запит!!!” Пізніше я отримала лист, у якому мене повідомили, що в запиті немає підпису, тому його не розглядатимуть. Також я отримала ще одну відповідь, що мої запитання не належать до публічної інформації, бо запит на інформацію не потребує роз'яснення, узагальнення, аналітичного оброблення даних тощо, і тому мій лист передано до відділу з роботи зі зверненнями громадян”, – розповіла журналістка.
Медіаюрист ІМІ Роман Головенко повідомив, що такі дії з боку Запорізької міської ради є прямими порушенням Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
“Відмова на запит є незаконною. Запит стосується публічної інформації, і такі дії – це зловживання з боку розпорядника. На цю відмову варто писати скаргу в офіс омбудсмена”, – зауважив медіаюрист.
Як повідомляв ІМІ, 20 січня охорона Запорізької міської ради не пустила журналістку сайту 061.ua Ельміру Шагабудтдінову і редакторку “Неначасі” Катерину Майбороду на засідання постійних комісій.
18 січня головного редактора порталу “Гвозді” Богдана Василенка не пропустили на засідання постійної комісії Запорізької міської ради з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення.
Непрямий тиск
Політичний тиск – 1
1. Газета "Чорноморський маяк" заявила про тиск місцевої влади
14.01.2021 Головний редактор роздержавленої газети “Чорноморський маяк” Богдан Панас заявив про тиск із боку міської ради та міського голови Василя Гуляєва, повідомляє "Ізбірком".
За словами журналіста, одразу після обрання Василя Гуляєва міським головою до редакції почали звертатись із міської ради з проханням розмістити позитивні матеріали про діяльність міського голови й неодмінно на першій шпальті газети, однак журналісти не стали цього робити.
Після цього, за словами Богдана Панаса, його викликали на “на килим” до міського голови, а незабаром до редакції завітала перевірка, після чого міська рада повідомила редакції про намір розірвати угоду оренди приміщення з газетою.
Головний редактор “Чорноморського маяка” стверджує, що акта перевірки муніципалітет не надав. На думку Богдана Панаса, дії міського голови є порушенням прав колективу газети, і журналіст має намір подавати позов до суду.
Зі свого боку міський голова Чорноморська Василь Гуляєв стверджує, що газета порушує умови договору. За його словами, під час реформування газети редакція отримала від міської ради приміщення загальною площею 200 квадратних метрів в оренду за одну гривню на рік за умови, що вона продовжуватиме видання та не має права здавати приміщення в оренду чи суборенду.
Як пише "Ізбірком", міський голова розповсюдив запис, де головний редактор пояснює, що з 15 журналістів у газеті працюють лише двоє. А тим часом у приміщеннях працюють люди, які не є співробітниками газети, а працюють на місцевому сайті "04868".
"200 квадратних метрів. Дві особи. Як вони можуть там працювати та робити газету? Я не вважаю це можливим. Тож невже в місті немає кому віддати ці приміщення за одну гривню? Наприклад, за даними управління освіти, в нас у школах орендують близько 2 тисяч квадратних метрів, а учні займаються у дві зміни. Тож, може, передати ці 200 квадратних метрів орендарям приміщень у школах та скасувати другу зміну”, – зазначив міський голова.
Утім, пише видання, Василь Гуляєв визнав, що дійсно висловив своє незадоволення головному редактору газети через те, що той нібито відмовився безкоштовно публікувати привітання від почесного 90-річного громадянина міста. Тоді, за словами міського голови, редакція все ж оприлюднила це привітання безкоштовно.
Крім того, на тиск із боку міської ради поскаржився головний редактор телеканалу IT-3 Тимофій Львутін, який повідомив, що в коментарях мережі Facebook з'явилися звинувачення його в нібито виробництві замовних матеріалів. У зв'язку з цим він почав отримувати погрози про фізичну розправу. За його словами, це почалося після того, як на каналі показали сатиричний сюжет про Василя Гуляєва, про що він повідомив поліції.
Як пояснив "Ізбіркому" юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров, після роздержавлення ЗМІ міська влада не може впливати на редакційну політику та вимагати оприлюднення матеріалів, якщо це обумовлено угодою про висвітлення діяльності місцевої влади.
За його словами, розірвати договір оренди міська влада може, лише якщо виявиться, що редакція надавала приміщення в суборенду.
Юрист нагадав, що Законом України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” прямо передбачено обов’язок виходу органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування зі складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції. З моменту реформування органи державної влади та органи місцевого самоврядування не мають права керувати діяльністю редакцією реформованого видання, давати вказівки, що саме має бути оприлюднено, в якому форматі, на якій сторінці тощо.
За словами Сафарова, такі дії з боку органу місцевого самоврядування підпадають під ознаки цензури, зокрема передбачені частиною другою статті 24 Закону України “Про інформацію”:
“2. Забороняються втручання в професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом”.
Питання оренди приміщення редакції реформованого видання чітко визначено частиною другою статті 9 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” і передбачає:
“2. Приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менш ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування. Суборенда приміщень редакцій забороняється”.
Крім того, юрист ІМІ зазначив, що тиск на редакцію та журналістів з метою примусити розповсюджувати або не розповсюджувати певну інформацію, зокрема з погрозами дострокового розірвання договору оренди всупереч встановленим законом нормам, має ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 171 Кримінального кодексу України.
“Варто також додати, що законодавство України передбачає різноманітні механізми захисту порушених прав журналістів – і колективу редакції варто скористатися саме ними. Звернення до творчих спілок, до президента або інших не уповноважених розглядати дане питання органів не принесе належного ефекту”, – зазначив юрист ІМІ Алі Сафаров.
Інтернет-тиск
Інші випадки інтернет-тиску – 1
1. Журналістка з Кам’янця-подільського звернулася до поліції через цькування
22.01.2021 Головна редакторка газети “Кам’янецький часопис “Ключ” (Кам'янець-Подільський, Хмельниччина) Тетяна Шуханова звернулася до поліції через цькування в соцмережах.
Про це вона повідомила представниці ІМІ в Хмельницькій області Альоні Березі.
За словами журналістки, вона 21 січня передала заяву щодо цькування в соцмережах до Кам’янець-Подільського районного управління поліції ГУ НП в Хмельницькій області.
“Кожні вибори моя родина та я страждали від погроз та цькування. Ці вибори не стали винятком. У телеграм-каналі “Совість держслужбовця” тоді з’явилася перша негативна публікація про мене як журналістку та мою журналістську діяльність. Остання публікація була там розміщена декілька днів тому. Вона стосувалася не лише мене як журналістки, а й усієї моєї родини. Загалом таких публікацій у цьому телеграм-каналі розміщено три. Також були випадки розміщення негативних коментарів у фейсбуці на сторінці газети “Ключ”. Наразі через цькування звернулася до поліції”, – розповіла вона.
Також Шуханова повідомила, що до її матері прийшла невідома жінка. Після того як мати журналістки відчинила вхідні двері квартири, невідома почала ставити їй якісь запитання та фіксувати все це на пристрій, схожий на планшет. Пізніше жінка втекла, коли побачила, що у квартирі є чоловік.
Пов’язує всі ці дії журналістка з керівною політичною силою в місті, про яку пише.
Через ці факти, додала журналістка, вона змушена зупинити діяльність газети, “оскільки переймається за безпеку своїх рідних та тих людей, з якими співпрацювала газета”.
Як повідомляв ІМІ, 13 січня охорона Хмельницької міської ради лише після приїзду поліції пропустила журналістку на засідання постійної депутатської комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища. Журналістка звернулась із заявою до поліції щодо перешкоджання її професійній діяльності.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення прав журналістів – 1
1. Поліція відкрила справу за фактом перешкоджання волинській журналістці
06.01.2021 Поліція Волині відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістці Людмилі Яворській у Підгайцівській сільській раді.
Про це повідомляється на сайті Національної поліції у Волинській області.
“До поліції надійшла заява від журналістки ГО “Бюро журналістських розслідувань “Спецтема”, в якій вона вказує на перешкоджання її журналістській діяльності в приміщенні Підгайцівської сільської ради”, – йдеться в повідомленні.
За цим фактом поліція 5 січня зареєструвала матеріали в ЄРДР за ч. 2 ст. 171 Кримінального кодексу України. Такі дії караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.
Наразі поліцейські опитують свідків та учасників події, вивчають надані відеодокази, проводять досудове розслідування.
Як повідомляв ІМІ, 4 січня в селі Підгайці Волинської області чоловік накинувся на журналістку Людмилу Яворську, яка приїхала до Підгайцівської сільської ради для отримання коментарів у депутатів щодо ситуації з ремонтом на одній із вулиць, а також зареєструвати запит на доступ до інформації.
Реакція журналістської спільноти – 1
30.01.2021 Понад 20 журналістів Запоріжжя звернулися з відкритим зверненням до органів центральної влади, де просять втрутитися в ситуацію, яка склалася через системний недопуск журналістів на сесії Запорізької міської ради та засідання постійних депутатських комісій.
Про це йдеться у зверненні до Президента України Володимира Зеленського, Прем’єр-міністра України Шмигаля, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Нестора Шуфрича, уповноваженої ВРУ з прав людини Людмили Денісової.
“Протягом останнього року в Запоріжжі склалася критична ситуація щодо доступу представників ЗМІ до Запорізької міської ради. З травня 2020 року, всупереч закону, міський голова Володимир Буряк та інші представники міської влади системно перешкоджають журналістам займатися професійною діяльністю. Так, з травня працівники ЗМІ не мають змоги потрапити на сесійні засідання Запорізької міської ради та виконавчого комітету, а з початку 2021 року – і на засідання постійних депутатських комісій”, – йдеться у зверненні.
У зверненні зазначається, що свої дії посадовці обґрунтовують рішенням Місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій (ТЕБ НС) №9 від 23 березня 2020 року, яке вже не має законної сили з травня 2020 року. Оскільки постанова уряду №211 від 11 березня 2020 року, яка встановлювала повний локдаун, зокрема обмеження на відвідування приміщень органів влади, органів місцевого самоврядування, діяла лише до 22 травня 2020 року.
Журналісти зазначають, що режим карантину наразі регулюється постановами Кабміну №641 від 22 липня 2020 року та №1236 від 9 грудня 2020 року і в цих постановах не міститься жодних обмежень на відвідування приміщень органів влади, органів місцевого самоврядування не тільки щодо журналістів, а й стосовно всіх громадян.
Також у зверненні нагадується, що Верховна Рада 16 червня 2020 року внесла зміни до Закону України “Про інформацію”, надавши право журналістам після показування посвідчення збирати інформацію на територіях, де оголошено надзвичайні стан та ситуацію або вжито адміністративних та медико-санітарних заходів (карантин).
“Таким чином, посилання на нормативний акт, який втратив чинність, як на підставу для обмеження діяльності журналістів, має розцінюватись як протиправне перешкоджання законній діяльності журналіста, що тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену статтею 171 Кримінального кодексу України”, – йдеться у зверненні.
Водночас у зверненні наголошується на бездіяльності поліції, яка системно відмовляється приймати до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви журналістів про перешкоджання професійній діяльності з боку посадовців Запорізької міської ради.
“Такі незаконні дії з боку посадовців Запорізької міської ради призводять до порушення демократичних засад і перешкоджають базовому праву громади отримувати інформацію про рішення, які ухвалюють посадові особи, та процес розподілу коштів платників податків. Зауважимо, що пандемія COVID-19 не завадила міській владі провести масштабний фестиваль Khortytsia Freedom, не заважає проводити заходи, сесії та комісії без засобів індивідуального захисту (судячи з фото пресслужби). Проте, очевидно, заважає дотримуватися закону та враховувати рішення Кабінету Міністрів, Верховної Ради України, а також права та потреби громадян України”, – йдеться у зверненні.
Журналісти просять адресатів “втрутитись у ситуацію, стати на захист демократичних цінностей і основних засад правової держави, розпочати розслідування та допомогти журналістам захистити право на професійну діяльність, а громаді Запоріжжя – на інформацію”.
Як повідомили представниці ІМІ в Запорізькій області ініціатори звернення, наразі під ним підписалися 24 представники й представниці місцевих медіа і профільних громадських організацій. Звернення надіслали адресатам 30 січня 2021 року. Водночас його ще можна підписати до 5 лютого 2021 року, надіславши свій підпис (ПІБ, місце роботи, статус) на електронну адресу [email protected].
Нагадаємо, 27 січня в Запоріжжі журналісти пікетували будівлю міської ради, оскільки вчергове не змогли потрапити на засідання міськради. Під час спроби журналістів потрапити до приміщення міськради між ними та поліцією сталася штовханина, унаслідок якої постраждала редакторка запорізького видання “Неначасі” Катерина Майборода.
20 січня охорона Запорізької міської ради не пустила журналістку сайту 061.ua Ельміру Шагабудтдінову і редакторку “Неначасі” Катерину Майбороду на засідання постійних комісій.
18 січня головного редактора порталу “Гвозді” Богдана Василенка не пропустили на засідання постійної комісії Запорізької міської ради з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення.
Крим – 1
1. Кореспондентів "Кримської солідарності" не пустили на завершальне засідання в "білогірській справі"
11.01.2021 Кореспондентів громадського руху “Кримська солідарність” не допустили 11 січня на завершальне судове засідання щодо “білогірської справи “Хізб ут-Тахрір” у Південному окружному військовому суді м. Ростова-на-Дону.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на “Кримську солідарність”.
“У Південному окружному військовому суді відбувається завершальне 15-те судове засідання щодо справи “білогірської групи “Хізб ут-Тахрір”. Енвер Омеров, Різа Омеров і Айдер Джаппаров виступлять з останнім словом. Наших кореспондентів не допустили до залу суду”, – йдеться в повідомленні.
За даними “Кримської солідарності”, суд пояснив відмову “організаційно-розпорядчими заходами щодо запобігання поширенню COVID-19”, пославшись на постанову влади Ростовської області й наказ тимчасового виконувача повноважень голови Південного окружного військового суду.
Нагадаємо, 11 січня в Ростові-на-Дону відбулося завершальне засідання суду над громадянами України Енвером і Різою Омеровими, а також Айдером Джаппаровим, найближчими днями їм ухвалять вирок.
Прокурори попросили для них великі терміни ув'язнення: 59-річному Енверу Омерову – 19 років колонії суворого режиму, його синові Різі – 13 років, Джаппарову – 18 років.
Усі троє – жителі Білогірського району Криму, яких затримано 10 червня 2019 року. Їх обвинувачують у “веденні терористичної діяльності” й нібито участі в діяльності ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!
