Газета "Чорноморський маяк" заявила про тиск місцевої влади

Фото – Ізбірком

Головний редактор роздержавленої газети “Чорноморський маяк” Богдан Панас заявив про тиск із боку міської ради та міського голови Василя Гуляєва, повідомляє "Ізбірком".

За словами журналіста, одразу після обрання Василя Гуляєва міським головою до редакції почали звертатись із міської ради з проханням розмістити позитивні матеріали про діяльність міського голови й неодмінно на першій шпальті газети, однак журналісти не стали цього робити.

Після цього, за словами Богдана Панаса, його викликали на “на килим” до міського голови, а незабаром до редакції завітала перевірка, після чого міська рада повідомила редакції про намір розірвати угоду оренди приміщення з газетою. 

Головний редактор “Чорноморського маяка” стверджує, що акта перевірки муніципалітет не надав. На думку Богдана Панаса, дії міського голови є порушенням прав колективу газети, і журналіст має намір подавати позов до суду.

Зі свого боку міський голова Чорноморська Василь Гуляєв стверджує, що газета порушує умови договору. За його словами, під час реформування газети редакція отримала від міської ради приміщення загальною площею 200 квадратних метрів в оренду за одну гривню на рік за умови, що вона продовжуватиме видання та не має права здавати приміщення в оренду чи суборенду. 

Як пише "Ізбірком", міський голова розповсюдив запис, де головний редактор пояснює, що з 15 журналістів у газеті працюють лише двоє. А тим часом у приміщеннях працюють люди, які не є співробітниками газети, а працюють на місцевому сайті "04868". 

"200 квадратних метрів. Дві особи. Як вони можуть там працювати та робити газету? Я не вважаю це можливим. Тож невже в місті немає кому віддати ці приміщення за одну гривню? Наприклад, за даними управління освіти, в нас у школах орендують близько 2 тисяч квадратних метрів, а учні займаються у дві зміни. Тож, може, передати ці 200 квадратних метрів орендарям приміщень у школах та скасувати другу зміну”, – зазначив міський голова. 

Утім, пише видання, Василь Гуляєв визнав, що дійсно висловив своє незадоволення головному редактору газети через те, що той нібито відмовився безкоштовно публікувати привітання від почесного 90-річного громадянина міста. Тоді, за словами міського голови, редакція все ж оприлюднила це привітання безкоштовно. 

Крім того, на тиск із боку міської ради поскаржився головний редактор телеканалу IT-3 Тимофій Львутін, який повідомив, що в коментарях мережі Facebook з'явилися звинувачення його в нібито виробництві замовних матеріалів. У зв'язку з цим він почав отримувати погрози про фізичну розправу. За його словами, це почалося після того, як на каналі показали сатиричний сюжет про Василя Гуляєва, про що він повідомив поліції.  

Як пояснив "Ізбіркому" юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров, після роздержавлення ЗМІ міська влада не може впливати на редакційну політику та вимагати оприлюднення матеріалів, якщо це обумовлено угодою про висвітлення діяльності місцевої влади. 

За його словами, розірвати договір оренди міська влада може, лише якщо виявиться, що редакція надавала приміщення в суборенду.

Юрист нагадав, що Законом України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” прямо передбачено обов’язок виходу органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування зі складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції. З моменту реформування органи державної влади та органи місцевого самоврядування не мають права керувати діяльністю редакцією реформованого видання, давати вказівки, що саме має бути оприлюднено, в якому форматі, на якій сторінці тощо.

За словами Сафарова, такі дії з боку органу місцевого самоврядування підпадають під ознаки цензури, зокрема передбачені частиною другою статті 24 Закону України “Про інформацію”:

“2. Забороняються втручання в професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом”.

Питання оренди приміщення редакції реформованого видання чітко визначено частиною другою статті 9 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” і передбачає:

“2. Приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менш ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування. Суборенда приміщень редакцій забороняється”.

Крім того, юрист ІМІ зазначив, що тиск на редакцію та журналістів з метою примусити розповсюджувати або не розповсюджувати певну інформацію, зокрема з погрозами дострокового розірвання договору оренди всупереч встановленим законом нормам, має ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 171 Кримінального кодексу України.

“Варто також додати, що законодавство України передбачає різноманітні механізми захисту порушених прав журналістів – і колективу редакції варто скористатися саме ними. Звернення до творчих спілок, до президента або інших не уповноважених розглядати дане питання органів не принесе належного ефекту”, – зазначив юрист ІМІ Алі Сафаров.

Як повідомляв ІМІ, у 2020 році експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 229 випадків порушень свободи слова, 171 з яких стосувався фізичної агресії проти журналістів.