Барометр свободи слова за липень 2022 року
18 злочинів проти свободи слова в Україні зафіксував у липні Інститут масової інформації. З них 13 вчинила росія проти медіа і журналістів на українській території.
Серед російських злочинів – обстріли журналістів, погрози, кібератаки на українські медіа, блокування доступу до сайтів медіа, вимкнення українського мовлення та припинення роботи медіа через повномасштабну війну.
Водночас ІМІ зафіксував п’ять випадків порушення свободи слова, за які відповідальна саме українська сторона.
Такими є дані моніторингу Інституту масової інформації.
Так, у липні журналісти французького телеканалу FRANCE 24 потрапили під російський обстріл у Слов'янську під час роботи над сюжетом про роботу українських рятувальників на Донеччині.
Росіяни продовжували й у липні погрожувати українським журналістам, але кількість погроз зменшується. Зокрема, листи з погрозами ув’язненням та кримінальною відповідальністю за журналістську діяльність отримали запорізькі видання inform.zp.ua та 061.ua. Листи, підписані різними користувачами, надходять з російських поштовиків на електронні адреси українських медіа. Нагадаємо, що ці редакції регулярно отримують такі листи ще з березня.
Крім того, росіяни продовжують вчиняти кібератаки на платформи українських медіа. Так, 10 липня через масові скарги на контент про порушення авторських прав була зірвана пряма трансляція російськомовного марафону "FreeДом" на платформі YouTube.
Цього ж дня хакери видалили фейсбук-акаунт головного редактора Анатолія Чубаченка "Преступности.НЕТ" та ютуб-канал видання. Редактор та колектив видання вважають, що це все робота російських спецслужб або російських хакерів, оскільки видання відстоює Україну і всіляко розвінчує російські фейки. Ба більше, 11 липня сайти миколаївських інтернет-видань "Преступности.НЕТ" та "Niklife", які входять до складу інформаційного агентства "Українська медіа група", зазнали масштабної DDoS-атаки. Певний час сайти не працювали. Редакції пов’язують кібератаку в один ланцюжок подій після злому ютубу та фейсбук-акаунту і вважають, що це зробили одні й ті самі люди, пов’язані з російськими спецслужбами.
Ще один випадок кібератаки пов'язаний з атакою на сервери та мережі радіостанцій TAVR Media. В ефірі радіостанцій унаслідок атаки було запущено фейк, що Президент України Володимир Зеленський перебуває в реанімації.
Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українській стороні
У липні ІМІ зафіксував п’ять випадків порушень свободи слова в Україні, за які відповідальна саме українська сторона. Це випадки перешкоджання (чотири) та цензури (один).
Випадки перешкоджання зафіксовано в Хмельницькому, Вінниці та Полтаві. Журналісти Хмельницького та Вінниці поскаржилися на вибірковість влади та правоохоронців у доступі до інформації та до місця обстрілу.
Так, у Вінниці поліція не пустила редактора видання "20 хвилин" Вадима Павлова на місце трагедії в місті після російського обстрілу 14 липня. Водночас журналіст звернув увагу на вибірковість медіа, яких допускали на місце події. Нагадаємо, що представники влади та журналістської спільноти "Медіарух" дійшли згоди, що журналісти можуть збирати інформацію на місцях відразу після обстрілів. Водночас дозволяється оприлюднення зроблених представниками ЗМІ фото та відео щодо подій на місці ведення бойових дій після завершення 12 годин для військових об’єктів, через три години – для цивільних об’єктів.
У Хмельницькому обласна рада не надала коментарів журналістці редакції ЖАР.INFO Марії Турчині щодо гуманітарних потреб області та роботи облради з міжнародними партнерами для покриття цих потреб. Водночас іншим ЗМІ коментарі на цю тему надавалися – місцевому телеканалу, який пов’язують з родичкою голови Хмельницької облради Віолети Лабазюк.
У Полтаві журналісти заявили про перешкоджання з боку посадовців міської ради, зокрема пресслужби. Журналісти поскаржилися на бюрократичні відписки замість відповідей на інформаційні запити; неможливість отримати необхідні коментарі оперативно; відсутність "живого" спілкування з посадовцями міськради, брифінгів; запізнілі анонси заходів або взагалі їхню відсутність. Медійники ініціюють круглий стіл за участю міської влади та ЗМІ, щоб вирішити конфлікт і розробити чіткий та прозорий алгоритм комунікації.
Випадок цензури ІМІ зафіксував у Кропивницькому: місцеве видання "Гречка" змушене було видалити із сайту матеріал про роботу місцевих вищих навчальних закладів в умовах війни через "наполегливе прохання" обласного управління Нацполіції. Редакторка видання Анастасія Дзюбак наголосила, що представники вишів у спілкуванні з журналістом "Гречки" повідомляли лише дозволену для поширення інформацію, яка не може нашкодити безпековій ситуації в місті. За її словами, озвучену ними інформацію досі можна знайти на сайтах цих університетів та інститутів. Зокрема, йдеться про стан укриттів та готовність закладів працювати в онлайн- та офлайн-форматах.
Порушення зафіксовано в чотирьох регіонах: у Полтаві, Вінниці, Хмельницькому та Кропивницькому.
ЗЛОЧИНИ РОСІЇ
Обстріли журналістів – 1
1. Журналісти France 24 потрапили під російський обстріл у Слов'янську
03.07.2022 Журналісти французького телеканалу FRANCE 24 потрапили під російський обстріл під час роботи над сюжетом про роботу українських рятувальників на Донеччині, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
“Робота над сюжетом журналістів французького телеканалу FRANCE 24 про роботу українських рятувальників на Донеччині був перерваний обстрілом оскаженілих росіян.
Під обстріл потрапили мешканці, які прийшли по воду, підвезену надзвичайниками, наші хлопці та французькі журналісти”, - йдеться у повідомленні.
ДСНС зазначила, що кадри російського обстрілу журналісти із сюжету не вирізали: “Тому можете подивитися, в яких умовах доводиться щодня працювати рятувальникам Донеччини”.
З підводці до сюжету FRANCE 24 стало відомо, що журналіста разом з рятувальниками та мешканцями потрапили під обстріл 3 липня у Слов'янську. “Останній піддався інтенсивному обстрілу в неділю. Мешканці, які залишилися, незважаючи на бомбардування, страждають від, зокрема, питної води. Наші спецкореспонденти на Донбасі стежили за бригадою пожежників неподалік від лінії фронту, які намагаються хоч якось забезпечити постачання мирним жителям”, - йдеться у дописі до сюжету.
Переслідування журналістів, погрози, залякування – 4
1. Запорізькій редакції inform.zp.ua знову погрожують з росії кримінальним переслідуванням
01.07.2022 Запорізька редакція inform.zp.ua отримала з росії за останній тиждень два листи з віршованими погрозами. Про це представниці ІМІ в Запорізькій області повідомив головний редактор сайту Ерік Бринза.
Так, лист від користувачки “Ельміри Афанасьєвої” з темою “Дуже важливо!” надійшов на редакційну пошту з російського поштовика inbox.ru 1 липня. В ньому, знову віршами, авторка погрожувала співробітникам редакції кримінальною відповідальністю за їхню журналістську діяльність. В листі, зокрема, йшлося: “Російська армія – визволителі, проводять операцію, щоб вас урятувати. А вам, пропагандисти-поширювачі, кримінальної відповідальності не уникнути!”
Вже 4 липня редакція отримала листа від “Яни Власової” з темою “Нагадуємо”. В повідомленні, надісланому також з російського поштовика inbox.ru, авторка “нагадувала” про таке: “V – значить “перемога”, Z – значить “за нами!” Ваша пісенька виконана пропагандистськими брехливими ротами!”
За словами головного редактора inform.zp.ua, повідомлення ідентичного змісту вони вже отримували раніше.
2. Запорізька редакція inform.zp.ua отримала погрози з рф ув'язненням
01.07.2022 Запорізька редакція 061.ua отримала два листи з погрозами з росії. Про це представниці ІМІ в Запорізькій області повідомили співробітники редакції.
Так, 1 та 4 липня співробітники редакції 061.ua отримали два листи з погрозами. Перший лист з темою “Важливо!” надійшов від “Євдокії Єлісєєвої” з поштовика mail.ru. Лист містив посилання на угрупування noname057(16), яке славиться своїми моралізаторськими лозунгами, образами і римованими віршами з погрозами. Цього разу журналістам повідомили таке: “Сумний твій шлях, пропагандист. Крок перший - обдурити населення, навіть не приховуючи, що ти укронацист. Але крок другий - твоє ув'язнення! noname057(16)”.
У другому листі від 4 липня журналістам обіцяли “виконану пісеньку” за “пропагандистські брехливі роти” медійників. Лист було відправлено з поштовика inbox.ru з темою “Нагадуємо” від “Ніни Єгорової”.
3. Запорізька редакція 061.ua отримала погрози з рф ув'язненням
07.07.2022 Запорізька редакція inform.zp.ua отримала листа з погрозами з росії. Про це представниці ІМІ в Запорізькій області повідомили співробітники редакції.
На редакційну пошту inform.zp.ua лист з темою “Повідомлення про відповідадьність” з російського поштовика inbox.ru від користувача “Рудольфа Кубєкіна” надійшов 7 липня. В ньому, зокрема, йшлося: “Слідчий комітет росії порушив кримінальне провадження проти всіх співробітників вашого видання. Справа порушена за статтею кк рф “Екстремізм”. Всі ваші контактні і персональні дані передані російським правоохоронцям. Після того, як росія займе усі населенні пункти, в яких ви проживаєте і працюєте, вас чекають допити з тортурами і тюремні терміни. Ви можете пройти у справі свідками і уникнути реального покарання, якщо прямо зараз звільнитеся зі ЗМІ, на яке працюєте”.
Листи з саме такими погрозами про окупацію усіх міст, тортури і ув'язнення вже надходили до редакцій кілька разів.
4. Запорізькій редакції inform.zp.ua знову погрожують з росії ув’язненням
12.07.2022 Співробітники запорізького сайту inform.zp.ua отримали чергові погрози з рф ув’язненням у колоніях Сибіру. Про це представниці ІМІ в Запорізькій області повідомив головний редактор сайту Ерік Бринза.
Лист з погрозами надійшов на редакційну пошту 12 липня з російського поштовика bk.ru від “Шомурода Мірошина”. У листі автор повідомляв, що журналісти медіа стали фігурантами кримінальних справ за “розповсюдження під виглядом достовірних повідомлень недостовірної інформації про дії збройних сил російської федерації”.
У листі також йдеться, що “в найближчий час після того, як російська армія займе ваше місто, ви будете примусово доставлені в один з найближчих судів російської федерації на процес з оголошення вироку. Після цього вас чекає тюремний термін в одному з виправних закладів фсін рф, яке знаходиться у Сибірському федеральному окрузі”.
Окупант пропонує підписати “угоду про добровільну співпрацю з правоохоронними органами рф”.
Як повідомляв ІМІ, запорізькі редакції отримують погрози з росії з березня. Востаннє inform.zp.ua отримав погрози з росії 7 липня.
Кіберзлочини – 4
1. Через масові скарги було зірвано трансляцію марафону “FreeДом” на YouTube
10.07.2022 Пряма трансляція російськомовного марафону “FreeДом” на платформі YouTube була припинена 10 липня через масові скарги на контент про порушення авторських прав. Про це повідомило державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” (ДП МПІУ).
“Внаслідок великої кількості заяв пряму трансляцію марафону на платформі YouTube припинили найрейтинговіші акаунти – “Україна 24”, ICTV, ТСН, “Гроші”, “Спецкор”, 1+1, UATV channel. Ютюб-канал UATV channel (належить ДП МПІУ), який є основним для трансляції марафону “FreeДом”, також отримав серію скарг на контент, який неможливо виявити для верифікації. Однак це стало приводом для адміністрації відеохостингу винести попередження, що також позначилося можливості ведення прямої трансляції на платформі”, - йдеться у повідомленні.
МПІУ вважає масові скарги замовною кампанією. Зокрема, через неможливість встановити та виявити тайм-коди контенту, на який подаються скарги; відеохостинг не використав запобіжні заходи, а миттєво заблокував прямі трансляції марафону на каналах медіапартнерів. Крім того, скарги подали одночасно на всі ключові ютюб-канали основних медіагравців країни не через автоматизовану систему контролю авторських прав, а індивідуально.
Медіакомпанії, які працюють над створенням марафону “FreeДом”, звернулися до адміністрації YouTube із пропозиціями перегляду процедури роботи з українським сегментом телевізійного виробництва в умовах безперервної кібер-війни росії проти України.
Як повідомляв ІМІ, на початку липня державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” заявило про безперервну кібер-атаку на свої технологічні потужності, розташовані в Україні з боку росії.
2. Невідомі видалили фейсбук-акаунт головреда “Преступности.НЕТ” та YouTube-канал видання
10.07.2022 Невідомі отримали доступ до власної фейсбук-сторінки головного редактора миколаївського інтернет-видань “Преступности.НЕТ” Анатолія Чубаченка та видалили її. Окрім того, зловмисники заволоділи та видалили YouTube-канал видання. Редакція вважає, що це все робота російських спецслужб або російських хакерів.
Про це Анатолій Чубаченко розповів представниці ІМІ в Миколаївській області.
Так, зранку 10 липня Анатолій Чубаченко виявив, що на сайті “Преступности.НЕТ” відсутнє відео інтерв’ю, яке було опубліковано напередодні. Він побачив, що YouTube-канал видання був кимось видалений. Паралельно з цим виявилось, що він втратив доступ до власної фейсбук-сторінки, яка в подальшому була видалена.
“Зранку я почав працювати та виявив, що на сайті відсутнє відео інтерв’ю з нашого YouTube-каналу, яке ми поставили на сайт днем раніше. Було написано, що канал видалено. Я почав розбиратися і зрозумів, що уже не маю доступу до пошти, яка була підв’язана під цей канал. Поки намагався з’ясувати, як це все відбулося, почав отримувати повідомлення на власну пошту про те, що в мене спочатку змінився номер телефону, який був прив’язаний до Facebook-акаунту, потім змінилася пошта, потім видалили мою пошту та змінили пароль. Я втратив взагалі будь-яку можливість підключитися до Facebook-акаунту і пройшло буквально кілька хвилин та мої колеги почали писати, що мій акаунт не доступний, тобто його немає, він також видалений”, - розповів головред.
Редакція не розуміє, як це могло статися. На пошті та Facebook-акаунті були двофакторні авторизації. До того ж пошта, до якої був підв’язаний ютуб-акаунт, не була зв’язана з його телефоном.
“Тобто в мене був пароль, але там була двухфакторна авторизація. І точно так з фейсбуком, досі ми не можемо зрозуміти, як так сталося, що змогли отримати доступ до мого фейсбук-акаунту без проходження двухфакторної авторизації, яка була налаштована”, - сказав він.
Редакція написала звернення до служби підтримки і на YouTube, і на Facebook.
“Надійшла відповідь від ютубу, що вони розглядатимуть протягом двох днів, а може більше. По фейсбуку, немає як такої форми зв’язку, тому доводиться використовувати всі можливості, які були, які у них є для відновлення доступу до акаунту, але наразі жодна з них не працює. Не дає можливості вирішити питання, тому що зловмисники просто змінили всі пошти всередині, і всі коди на зміну паролю, відновлення доступу, приходять на ті пошти, які встановили зловмисники”, - зазначив Анатолій Чубаченко.
Він особисто та колектив видання вважають, що це все робота російських спецслужб або російських хакерів. Він зазначив, що зламані Facebook та YouTube хакери підв'язали під російську електронну пошту.
“Ми думаємо, що з великою ймовірністю це зробили російські спецслужби або російські хакери, тому що в моєму випадку вони прописали російські пошти типу “mail.ru”, які в Україні не використовуються. Це може пояснюватись тим, що на YouTube-каналі було багато відео про полонених російських солдат, про те, як українська армія розбиває російську техніку, було чимало переглядів - деякі видео набирали по 2 мільйони переглядів. А Facebook-акаунт зламали також мабуть через те, що я головний редактор видання, яке активно відстоює Україну і всіляко розвінчує російські фейки. Ми маємо чималу аудиторію. Тому, в принципі, це єдине пояснення, кому було потрібно в цей час зламувати фейсбук і пошту”, - зазначив Чубаченко.
Головред просить допомогти напряму зв'язатися з представниками фейсбуку та ютубу, оскільки він боїться, що вони можуть втратити взагалі свій ютуб-канал, який розвивали 10 років, та фейсбук-сторінку.
3. Сайти “Преступности.НЕТ” та “Niklife” зазнали DDoS-атаки
11.07.2022 Сайти миколаївських інтернет-видань “Преступности.НЕТ” та “Niklife”, які входять до складу інформаційного агентства “Українська медіа група”, зазнали 11 липня масштабної DDoS-атаки.
Про це представниці ІМІ в Миколаївській області повідомив головний редактор “Преступности.НЕТ” Анатолій Чубаченко.
“11 липня надвечір на сайт була здійснена масштабна хакерська атака. Наші адміністратори сайту, які надають нам допомогу в його підтримці, змогли її відбити за допомогою того функціоналу, який є. Ми це пов’язуємо, як один ланцюжок подій після злому ютубу та мого фейсбук-акаунту, що це одні і ті самі люди, пов’язані з російськими спецслужбами”, - розказав він.
Причиною атаки Чубаченко вважає професійну діяльність редакції щодо висвітлення правдивих фактів повномасштабної війни, яку росія розв’язала проти українського народу.
“Ближче до пізнього вечора робота сайту була відновлена і наразі обидва наші сайти — Преступности.НЕТ та NikLife працюють в нормальному режимі”, - розказав він.
21.07.2022 Група радіостанцій TAVR Media повідомляє про кібератаку на сервери та мережі радіостанцій. В ефірі радіостанцій унаслідок атаки було запущено фейк, що Президент України Володимир Зеленський перебуває в реанімації.
“Сьогодні було здійснено кібератаку на сервери та мережі радіостанцій TAVR Media. В даний момент відповідні служби працюють над вирішенням цієї проблеми.
Наголошуємо, жодна інформація про проблеми зі здоров’ям Президента України Володимира Зеленського не відповідає дійсності”, – йдеться в повідомленні.
Блокування інтернет-доступу до медіа – 2
1. Редакція сайту 0532.ua отримала листа про блокування на території рф
01.07.2022 Редакція сайту міста Полтава 0532.ua отримала від Роскомнадзору повідомлення про обмеження доступу до ресурсу. росія звинувачує полтавське медіа у недостовірному, на думку рф, висвітленні війни. Лист на своїй фейсбук-сторінці опублікував власник видання Юрій Бойко.
У листі причиною блокування вказують таке: “Неправдиві повідомлення про акти тероризму чи інша недостовірна інформація суспільного значення, яку поширюють під виглядом достовірної інформації, яка створює загрозу нанесенню шкоди життю, здоров'ю громадян, несе загрозу масового порушення громадського порядку…”.
Листа редакція отримала на електронну пошту двома мовами – російською та англійською ще місяць тому, побачили його лише зараз.
В коментарі регіональній представниці ІМІ Юрій Бойко зазначив, що і надалі працюватимуть на перемогу України і що “недаремно журналісти в перші місяці війни ночували в офісі”.
“Вважаю, що це достойна нагорода всьому колективу сайту 0532.ua. Це означає, що недаремно журналісти в перші місяці війни ночували в офісі. Ми отримали листа із раші, від Роскомнадзора! Я цей лист хочу взяти в рамочку і повісити в редакції!. Генпрокурор рф вважає, що сайт Полтави 0532.ua розповсюджує недостовірну інформацію про війну і дестабілізує обстановку в рф. Обіцяємо її дестабілізувати до Перемоги України! Слава Україні!”, – написав він.
На лист редакція, за словами Юрія Бойка, не відповідала, але планує надіслати побажання піти слідом за російським кораблем.
2. Видання "Полтавська хвиля" отримало листа про блокування в росії
27.07.2022 Видання “Полтавська хвиля” отримало 27 липня листа від Роскомнагляду про обмеження доступу до ресурсу на території росії. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив головред “Полтавської хвилі” Віталій Улибін.
У листі повідомляється, що доступ обмежується через публікацію з інструкцією виготовлення коктейлю Молотова.
“У разі невидалення провайдером хостингу і власником сайту забороненої інформації та обмеження доступу до сайту в мережі Інтернет буде ухвалене рішення про внесення до єдиного реєстру адреси мережі, що дозволяє ідентифікувати сайт в інтернеті, а доступ до нього буде обмежений”, – йдеться в листі.
У коментарі полтавській представниці ІМІ Віталій Улибін повідомив, що у відповідь редакція надіслала картинку, в якій вимоги рф послали за курсом російського корабля.
Як повідомляв ІМІ, редакція сайту міста Полтава 0532.ua отримала від Роскомнагляду повідомлення про обмеження доступу до ресурсу. росія звинуватила полтавське медіа в недостовірному, на думку рф, висвітленні війни.
Вимкнення українського мовлення та трансляція російської пропаганди – 1
1. У Волновасі росіяни видають пропагандистську "газету" під українським брендом
28.07.2022 У тимчасово захопленій російськими окупантами Волновасі Донецької області вийшли друком два номери пропагандистської "газети" "Наше слово". Про це заявила головна редакторка видання Лідія Тараш, повідомляє "Читомо".
Видання "Наше слово" виходить з 1932 року, проте після окупації росіяни вкрали бренд газети й використовують його для поширення пропаганди.
"У своєму виданні окупаційна влада привласнила не тільки назву газети "Наше слово", а й шрифти назви, стиль верстки першої сторінки газети і навіть синій колір назви, який ми використовували на сайті і сторінці газети у фейсбуці. Зазначаємо, що жоден член колективу нашого підприємства не має відношення до випуску цієї газети", – наголосила Лідія Тараш.
За словами редакторки, справжнє "Наше слово" припинило друк з початком повномасштабної російської агресії проти України. Станом на зараз усі працівники редакції виїхали з окупованої території, крім однієї колеги, яка загинула.
Лідія Тараш повідомила, що представники окупаційної адміністрації так званої "ДНР" давно намагалися "поновити" вихід газети. Зокрема, пропонували співпрацю і їй самій.
Приміщення редакції окупанти віддали під так званий "пенсійний фонд Волноваського району". Видаванням фальшивого "Нашого слова" опікується так зване донецьке "Державне унітарне підприємство Донецької народної республіки "Республіканський Медіа Холдинг" на чолі з Романом Карпенком. Окрім "Нашого слова", "холдинг" видає ще дві місцеві "газети" на окупованій території Донеччини – "Сельская новь" (Мангушський район) і "Заря Приазовья" (Нікольський район).
Нагадаємо, раніше росіяни вкрали бренди газети з Маріуполя, Мелітополя та Херсона для поширення пропаганди.
Медіа, які припинили роботу через війну росії проти України – 1
1. На Хмельниччині через складну фінансову ситуацію припинила вихід газета "Прибузька зоря"
07.07.2022 Газета “Прибузька зоря” (Хмельницька область) призупинила свій вихід через складну фінансову ситуацію. Про це в останньому випуску газети, що вийшов наприкінці червня, повідомила редакторка газети Світлана Волкова.
“Питань і юридичних, і фінансових, і матеріальних, і інших через військову агресію накопичилося чимало. Проте найважливіше з них, як і для кожного українця, лише одне – коли закінчиться війна, коли настане наша перемога. Зважаючи на вкрай складну фінансову ситуацію, що склалася в ТОВ “Редакція газети “Прибузька зоря” та дуже низьку якість передплати, прийнято рішення до кінця 2022 року призупинити вихід газети”, - йдеться у зверненні редакторки.
Також Волкова назвала шість причин, які сприяли прийняттю цього рішення. Зокрема, роздержавлення друкованих видань, рішення “Укрпошти” щодо запровадження пересувних поштових відділень і скорочення стаціонарних разом з працівниками, “програний газетярський бій” за оперативність з інтернетом. Також це ціни на доставку, папір та друк, заборона на передачу в суборенду отриманих в оренду приміщень. І шоста причина – війна.
Натомість, зазначила Світлана Волкова, всі читачі, які передплатили видання до кінця року, отримуватимуть “Сімейну газету”, згідно з домовленістю між ТОВ “РГ “Прибузька зоря” та ТОВ “Видавництво “Є”.
“Прибузька зоря” - це друкована районна газета, яка неодноразово змінювала свою назву, однак зберігала історію видання, історію сіл і селищ теперішнього Хмельницького району на своїх паперових шпальтах та не змінювала формат на електронний. Жодного примірника “Прибузької зорі” неможливо було знайти у вільному продажі. Цю газету можна було лише передплатити.
Перший випуск газети вийшов у друк у 1919 році. В квітні 2019 року газета святкувала свій 100-літній ювілей.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКІЙ СТОРОНІ
Фізична агресія
Перешкоджання - 4
1. Хмельницька облрада скерувала журналістку на офіційний сайт замість надання коментарів
18.07.2022 Хмельницька обласна рада не надала коментарів журналістці редакції ЖАР.INFO Марії Турчині щодо гуманітарних потреб області та роботи облради з міжнародними партнерами для покриття цих потреб. Водночас іншим ЗМІ коментарі на цю тему надавалися.
Про це журналістка повідомила ІМІ та надала отриману відповідь облради.
По коментар журналістка звернулася на початку липня до Хмельницької обласної військової адміністрації та Хмельницької облради. Хмельницька ОВА відповідь надала.
А Хмельницька облрада у відповіді зазначила, що здійснює свої функції в умовах воєнного стану та скерувала отримувати детальнішу інформацію на своєму офіційному сайті.
“Обласна рада тісно співпрацює з міжнародними партнерами, зокрема з Куявсько-Поморським воєводством (Польща), щодо матеріальної підтримки Збройних сил України, медичних закладів області та тимчасово переміщених осіб. Детальнішу інформацію з порушених питань ви можете отримати на офіційному сайті обласної ради за посиланням: https://km-oblrada.gov.ua”, – йдеться в офіційній відповіді Хмельницької облради за підписом заступника голови ради Валентина Соколюка.
Марія Турчин працює над серією матеріалів про діяльність благодійних та громадських організацій, активістів та волонтерів, а також про успіхи органів влади стосовно залучення гуманітарної допомоги на Хмельниччину.
“Готую матеріал про волонтерство та гуманітарну допомогу в області. Запит надсилала паралельно на військову адміністрацію і на обласну раду. З адміністрації дали відповідь на три сторінки. Ще й перепитали кілька разів, чи потрібна якась додаткова інформація. А ось облрада відправила мене по інформацію на свій офіційний сайт. І все було б нічого, якби десь у цей час голова облради не роздавала відеокоментарі на цю ж тему для інших ЗМІ. Зокрема, телеканалу, право власності на який належить її матері... Чи є це перешкоджанням журналістській діяльності? Певною мірою так. А ще це певною мірою спроба встановити й закріпити цензуру. Тут можна багато чого говорити і, ймовірно, навіть підозрювати... Це не перша така ситуація”, – розповіла Марія Турчин.
Журналістка стверджує, що така ситуація не перша, адже ще в мирний час її команда зверталася по коментарі й не отримувала відповіді навіть у письмовому вигляді.
За її словами, на початку війни Хмельницька ОВА та Хмельницька облрада запустили роботу гуманітарних штабів, але відокремлено один від одного. Саме тому прохання були адресовані цим органам влади.
Разом з тим, за інформацією Марії Турчин, приблизно в той самий час, як їй надійшла відповідь з відсиланням на офіційний сайт облради, місцевий телеканал, який пов’язують з родичкою голови Хмельницької облради Віолети Лабазюк, знімає сюжет про отримання чергової гуманітарної допомоги від міжнародних партнерів. Коментарі в цьому сюжеті дає як сама голова, так і інші працівники обласної ради. Цей сюжет також був оприлюднений на офіційному сайті Хмельницької обласної ради.
Юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що надавати коментарі для посадовців не є обов'язком. Водночас він звернув увагу на вибірковість ЗМІ.
“Давати або не давати коментарі – це право, а не обов’язок. Отримання коментарів не є механізмом доступу до інформації. Хоча журналістка надіслала до облради “запит на коментар”, це не можна вважати запитом щодо доступу до інформації, і такий документ міг би називатися і “зверненням” чи просто листом. Зміст запитань журналістки також свідчить, що відповіді на них допускали чимало суб’єктивної оцінки, що не характерно для доступу до інформації. Щодо коментарів іншій телекомпанії на камеру, то звертаю увагу, що в цьому “запиті” журналістка просила про письмові відповіді. Хоча на неоднакове ставлення облради до різних ЗМІ, якщо воно настільки серйозне, варто звернути увагу, відкрито про це заявивши”, – зазначив юрист ІМІ Роман Головенко.
2. У Вінниці поліція не пустила редактора видання "20 хвилин" на місце трагедії
18.07.2022 Редактор вінницької газети RIA та сайту "20 хвилин" Вадим Павлов повідомив, що поліція перешкоджала йому в доступі до місця трагедії у Вінниці після російського обстрілу 14 липня. Також його не пропустили на брифінг міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського.
Про це Вадим Павлов написав на своїй фейсбук-сторінці та повідомив представнику ІМІ.
"Я приїхав на місце прильоту через 20 хвилин. Одягнули жилети з наліпками press, тому що розуміли, що можуть бути ще обстріли. Поліцейські, які натягнули стрічку, не дозволили пройти за неї. Ок. Пояснюю їм. Що Мінкультури та інформаційної політики України та Міністерство оборони дозволяє журналістам збирати (!) інформацію одразу після прильоту. Публікувати можна через три години (для цивільних об'єктів) і через 12 годин для військових. Отримую у відповідь "не можна", – написав він.
Водночас журналіст звернув увагу на вибірковість медіа, яких допускали на місце події.
"Тут повз нас проходить заступник мера Галина Якубович і що робить? Правильно. Проводить знімальну групу телеканалу "Віта". Тобто одним можна. Іншим – ні. Дзвоню начальнику обласної поліції Івану Іщенку. Прошу дозвіл зайти. Потім передаю телефон поліцейському. Пояснюю, що тут уже всіх впустили. Запускають. Ми дещо фотографуємо. Повз нас проносять тіла. Ми працюємо. І шукаємо тіло нашого друга… Через 10 хвилин підбігають поліцейські, кричать і вимагають "звалити". Кажу, що в нас є дозвіл від начальника поліції. Він відповідає, що йому пох*й на начальника. Тільки з дозволу губернатора. При ньому набираю Сергія Борзова, голову Вінницької ОДА. Він дає дозвіл. Поліцейські це чують. Я кладу слухавку. Мені кажуть: він не дозволив", – розповів Павлов.
За його словами, він став пояснювати права журналістів, але його "почали штовхати в спину".
"Прошу цього не робити. Знову і знову штовхає в спину і кричить "на вихід". Мудак, який це робив, – командир роти швидкого реагування Андрій Мартинюк. Після цього я залишив місце трагедії. І потім повернувся через кілька годин у складі вінницьких і міжнародних журналістів", – написав Вадим Павлов.
Також журналіст розповів, що його не пустили на брифінг міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського. "Я йду на зустріч з Монастирським. Погоджено було з СБУ. Підходжу, кажу, що я йду на зустріч з міністром. Військові по периметру кажуть – не можна йти. Хто сказав? Старший. Який старший? Такий старший. Вся розмова. І не пускають", – розповів Вадим Павлов.
Журналіст повідомив, що планує написати заяву до правоохоронних органів про перешкоджання професійній діяльності.
Нагадаємо, 14 липня російські війська обстріляли Вінницю ракетами "Калібр" 3М-14Е. Загинули 24 людини, серед них троє дітей.
Як повідомляв ІМІ, представники влади та журналістської спільноти "Медіарух" дійшли згоди, що журналісти можуть збирати інформацію на місцях відразу після обстрілів. Водночас дозволяється оприлюднення зроблених фото та відео представниками ЗМІ та журналістами щодо подій на місці ведення бойових дій після завершення 12 годин для військових об’єктів, через три години – для цивільних об’єктів.
Про це йдеться в опублікованій 27 квітня спільній заяві Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства оборони України та журналістської спільноти "Медіарух".
3. У Полтаві журналістів, які висвітлювали мітинг, не пустили в міськраду
20.07.2022 У Полтаві журналістів не пустили на зустріч із заступником міського голови Валерієм Пархоменком та мітингувальниками.
Інцидент стався 20 липня в приміщенні Полтавської міської ради, куди медійники прийшли висвітлювати мітинг полтавців проти забудовників. Про це представниці ІМІ в Полтавській області повідомила журналістка Анастасія Мацько.
Журналістка розповіла, що після мітингу, який відбувався перед будівлею міськради, ініціативна група від протестувальників зайшла в хол, щоб зустрітись із заступником міського голови Валерієм Пархоменком. Вони ж запросили за собою ЗМІ.
“Але охорона нас не пропустила, сказали, що не дозволено. Пройти ми не могли вільно, оскільки прохід огороджено столами. Коли я запитала, на якій підставі нас не пропускають, охоронець на вході сказав, що не було наказу. Якого саме наказу, не уточнив. Мої пояснення, що це перешкоджання журналістській діяльності, проігнорував”, – розповіла представниці ІМІ Анастасія Мацько.
Охорона запропонувала мітингувальникам та журналістам розв'язати питання присутності останніх на зустрічі через пресслужбу міської ради.
“Ми чекали приблизно 15 хвилин керівницю пресслужби Полтавської міської ради Аліну Рябоконь. Довелося телефонувати їй самостійно, оскільки ми розуміємо, що, чекаючи, втрачаємо дорогоцінний час, бо ініціативна група мітингувальників у цей час зайшла. Нас знову попросили чекати. А ще згодом повідомили, що голова пресслужби не спуститься до нас, бо перебуває на зустрічі заступника мера та мітингувальників”, – зазначила Мацько.
Зрештою, за словами журналістки, керівниця пресслужби вийшла. Свою відсутність та те, що журналістів не допустили на зустріч, мотивувала тим, що заступник міського голови вийшов і дав коментар.
“Це був якийсь незрозумілий коментар, який не дозволяє нам висвітлити нормально проблему, відтак виконати свою роботу. Навіть за наявності журналістських посвідчень ми не змогли знайти й професійно зробити свою роботу та донести людям повну інформацію про проблему”, – сказала Анастасія Мацько.
Вона також розповіла, що медійники хотіли бути присутніми під час розмови влади з мітингувальниками, оскільки причина зустрічі соціально важлива. Люди прийшли, оскільки попри добудований і зданий в експлуатацію будинок вони не можуть заселитись у квартири, оскільки міськрада не присвоює адреси будинку. Чому – хотіли з'ясувати в полтавської влади.
Журналісти не подавали заяву до поліції через перешкоджання професійній діяльності. Але планують підготувати колективне звернення щодо незадовільної роботи пресслужби Полтавської міської ради та комунікації влади міста зі ЗМІ.
4. Полтавські журналісти скаржаться на пресслужбу міськради та вимагають службової перевірки
21.07.2022 У Полтаві журналісти заявляють про перешкоджання з боку посадовців міської ради, зокрема пресслужби. Медійники ініціюють круглий стіл з міською владою для обговорення незадовільної комунікації та знаходження шляхів розв'язання проблеми.
Про це йдеться у зверненні низки місцевих медіа, повідомляє представниця ІМІ в Полтавській області.
Журналісти скаржаться на бюрократичні відписки замість відповідей на інформаційні запити; неможливість отримати необхідні коментарі оперативно; відсутність “живого” спілкування з посадовцями міськради, брифінгів; запізнілі анонси заходів або взагалі їхню відсутність. Також скаржаться на неналежне виконання посадових обов'язків та ігнорування законів “Про пресу”, “Про інформацію”, “Про телебачення та радіомовлення”, “Про інформаційні агентства” з боку керівниці пресслужби Полтавської міської ради Аліни Рябоконь.
Журналісти звертаються до міського голови Олександра Мамая, секретаря міськради Андрія Карпова та депутатів міськради VIII скликання з вимогою “професійно та з повагою ставитися до роботи ЗМІ, зокрема пресслужбою Полтавської міської ради”. Як ідеться у зверненні, причиною цього стали періодичні порушення прав журналістів з боку посадовців міськради. Зокрема, випадок, що стався 20 липня, коли журналістів не пустили в міськраду на зустріч з мітингувальниками.
Крім того, журналісти вимагають провести круглий стіл за участю міської влади та ЗМІ, щоб вирішити конфлікт і розробити чіткий та прозорий алгоритм комунікації. А також провести службову перевірку діяльності керівниці пресслужби Аліни Рябоконь та відповідну роз'яснювальну роботу з підрядною охоронною організацією щодо алгоритму перевірки та пропуску журналістів у приміщення міської ради.
Звернення підписали представники видань “Полтавська хвиля”, “Фундамент”, “Коло”, “Полтавщина”, 0532.ua, Gazeta.ua, журналісти-фрилансери, медійні оглядачі. Звернення буде передане до міської ради.
Цензура. Доступ до інформації
Цензура - 1
1. Кропивницька “Гречка” видалила статтю про роботу вишів через “наполегливе прохання” поліції
21.07.2022 Кропивницьке видання “Гречка” було змушене видалити із сайту матеріал про роботу місцевих вищих навчальних закладів в умовах війни через “наполегливе прохання” обласного управління Нацполіції.
Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила редакторка видання Анастасія Дзюбак.
За її словами, над матеріалом працював один з журналістів-практикантів. Статтю було опубліковано 11 липня, а вже 14-го числа її зняли із сайту.
“14 липня мені зателефонували представники правоохоронців. Посилаючись на своє керівництво, наполегливо попросили зняти матеріал нібито на прохання обласної військової адміністрації з метою безпеки. Ми зняли матеріал”, – написала журналістка.
Анастасія наголошує, що представники вишів у спілкуванні з журналістом “Гречки” повідомляли лише дозволену для поширення інформацію, яка не може нашкодити безпековій ситуації в місті. За її словами, озвучену ними інформацію досі можна знайти на сайтах цих університетів та інститутів. Зокрема, йдеться про стан укриттів та готовність закладів працювати в онлайн- та офлайн-форматах.
“Ми розуміємо, що в умовах воєнного стану є додаткові перестороги. Але хотілося б мати чіткішу інформацію про те, що може зашкодити, що не варто публікувати до початку роботи, а не постфактум. До того ж якби були чіткі правила, то і перевірити можна було, чи порушує щось матеріал, чи ні”, – зазначила Анастасія Дзюбак.
Захист свободи слова
Реакція журналістської спільноти - 2
1. Медійники закликали владу ухвалити законодавство про медіа на виконання вимог ЄС – заява
01.07.2022 Незалежна медійна рада закликала владу відкрито обговорити, допрацювати й ухвалити нове законодавство про медіа. "Детектор медіа" наводить повний текст заяви НМР:
Набуття статусу кандидата в члени Європейського Союзу вимагає від України ухвалення демократичного, сучасного та дієвого законодавства у сфері медіа. Зокрема, в рекомендації Європейської комісії щодо майбутнього членства України в ЄС міститься вимога до нашої держави "подолати вплив корисливих інтересів шляхом ухвалення закону про ЗМІ, який узгоджує законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надає повноваження незалежному регулятору ЗМІ". Ухвалення законодавства про медіа, яке враховує вимоги Директиви №1808/2018/ЄС, упорядковує українське законодавство відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи та наближає його до правової бази Євросоюзу – одне із зобов’язань України в межах угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Законопроєкт "Про медіа" №2693-д з 2019 року чекає на перше читання. Ще 14 липня 2020 року Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув проєкт та рекомендував Верховній Раді України прийняти його за основу в першому читанні та врахувати надані комітетом пропозиції.
Заява Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука про намір парламенту "працювати в турборежимі, аби до 2025 року виконати всі зобов’язання для членства в ЄС", з одного боку, дає надію на розблокування цього та інших важливих законопроєктів, які давно час ухвалити. З іншого боку, є небезпека ухвалення цих законодавчих актів поспіхом, у кулуарному режимі.
Ми, громадські та медійні організації, закликаємо керівництво держави та Верховну Раду без зволікання відновити прозорий процес підготовки нового законодавства про медіа за участю експертної спільноти, громадських організацій та фахових медійників. Запровадження нових механізмів регулювання у сфері медіа, критично важливій для функціонування демократії, повинне відбуватись із урахуванням реалій та інтересів медійної спільноти, організацій громадянського суспільства, балансу прав і свобод з необхідністю відповідати на виклики, які для України становить інформаційна та збройна агресія Росії.
Незалежна медійна рада запрошує інші громадські та медійні організації приєднатися до цього заклику та висловлює готовність брати участь в обговоренні та вдосконаленні нового законодавства про медіа.
Незалежна медійна рада, ГО "Детектор медіа", ГО "Iнститут масової інформації", ГО "Фундація "Суспільність", ГО "Інтерньюз Україна".
2. Полтавські журналісти передали звернення зі своїми вимогами до міськради
27.07.2022 У Полтаві ініціативна група журналістів скерувала 26 липня звернення до депутатів Полтавської міської ради. У ньому медійники вимагають провести круглий стіл з міською владою для обговорення незадовільної комунікації та знаходження шляхів розв’язання проблеми. Про це повідомляє представниця ІМІ в Полтавській області.
Колективний лист підписали 29 журналістів з видань “Полтавська хвиля”, “Фундамент”, “Коло”, “Полтавщина”, 0532.ua, Gazeta.ua, журналісти-фрилансери, медійні оглядачі.
Як повідомляє представниця ІМІ, копії листа отримали всі депутати Полтавської міськради. Також звернення вже передали на розгляд трьох депутатських комісій. Розглянути вимоги журналістів депутати мають наступного тижня, тоді заплановано засідання депутатських комісій.
Як повідомляв ІМІ, 21 липня полтавські журналісти заявили про перешкоджання з боку посадовців міської ради, у тому числі пресслужби. Медійники вимагали “професійно та з повагою ставитися до роботи ЗМІ, зокрема пресслужбою Полтавської міської ради”. 20 липня журналістів не пустили в Полтавську міськраду на зустріч з мітингувальниками.
Журналісти скаржаться на бюрократичні відписки замість відповідей на інформаційні запити; неможливість отримати необхідні коментарі оперативно; відсутність “живого” спілкування з посадовцями міськради, брифінгів; запізнілі анонси заходів або взагалі їхню відсутність. Також скаржаться на неналежне виконання посадових обов'язків та ігнорування законів “Про пресу”, “Про інформацію”, “Про телебачення та радіомовлення”, “Про інформаційні агентства” з боку керівниці пресслужби Полтавської міської ради Аліни Рябоконь.
Окупований росією Крим - 2
1. У Криму російські силовики затримали блогера Ролана Османова
13.07.2022 В окупованому Криму біля будівлі “Верховного суду” російські силовики затримали кримськотатарського блогера та громадського активіста Ролана Османова. Про це повідомила Кримськотатарська журналістка Лютфіє Зудієва.
За її словами, Ролан Османов зв'язався з кримськотатарським активістом Леммаром Юнусовим і повідомив, що його доставили до будівлі Центру протидії екстремізму в Сімферополі. Для надання юридичної допомоги до Османова вже виїхав адвокат Іслам Веліляєв.
Зазначимо, що протягом трьох днів – 13, 14, 15 липня 2022 року – о 10:00 в окупаційному Верховному суді Криму, біля якого затримали Османова, триватимуть судові засідання в справі Нарімана Джеляла, Асана Ахтема Азіза Ахтема: російське слідство підозрює їх у “диверсії на газопроводі” під Сімферополем.
Згодом голова Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв повідомив, що Ролана Османова звинувачують за двома статтями. Зокрема, за ст. 20.3.3. КоАП РФ ("Публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних Сил Російської Федерації з метою захисту інтересів Російської Федерації та її громадян, підтримки міжнародного миру та безпеки або виконання державними органами Російської Федерації своїх повноважень у зазначених цілях") та ст. 19.3. КоАП РФ ("Непідкорення законному розпорядженню співробітника поліції, військовослужбовця, співробітника органів федеральної служби безпеки, співробітника органів державної охорони, співробітника органів, які здійснюють федеральний державний контроль (нагляд) у сфері міграції, або співробітника органу або установи кримінально-виконавчої системи або співробітника військ національної гвардії Російської Федерації").
Ці статті передбачають адміністративний штраф розміром від тридцяти тисяч до п'ятдесяти тисяч рублів та адміністративний штраф розміром від двох тисяч до чотирьох тисяч рублів, або ж адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб, або обов'язкові роботи на строк від сорока до ста двадцяти годин.
Пізніше Залізничний районний суд” тимчасово окупованого Криму призначив Ролану Османову три доби адміністративного арешту за нібито “невиконання законних вимог співробітників поліції”, повідомляє “Кримська солідарність”.
Представники центру “Е” стверджують, що Османов “чинив опір під час затримання за публічну дискредитацію військ рф” 13 липня біля будівлі “Верховного суду Республіки Крим”.
Сам Османов прокоментувати журналістам своєї версії не зміг, оскільки засідання проходило в закритому режимі та суддя допустив лише учасників процесу. Після його завершення активіста швидко відвезли на службовій машині “поліції”.
Ролан Османов відбуде три доби в спецприймачі на вулиці Павленка в Сімферополі – за рішенням “Залізничного районного суду” через нібито порушення ч. 1 ст. 19.3 КпАП рф (“невиконання законних вимог співробітника поліції”).
Нагадаємо, 4 вересня 2021 року російські силовики провели в Криму п'ять обшуків і після цього затримали п'ятьох кримських татар: Ельдара Одаманова, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, двоюрідних братів Асана та Азіза Ахтемових, Шевкета Усеїнова.
Після затримання п'ятьох кримських татар російські силовики затримали ще 40 людей, які прийшли до будівлі управління ФСБ у Сімферополі, щоб дізнатися про долю тих, кого затримали раніше. Серед них були активісти, громадянські журналісти та родичі.
3 грудня 2021 року “Київський районний суд” Сімферополя розглянув матеріали про адміністративне правопорушення щодо блогера Ролана Османова, якого біля будівлі ФСБ затримали силоміць. “Суддя” Галина Хулапова визнала його винним у порушенні обмежень режиму підвищеної готовності та призначила штраф у 15 тисяч рублів.
Як повідомляв ІМІ, 4 лютого 2022 року окупаційний Верховний суд Криму відхилив апеляцію на рішення “Київського райсуду”, який оштрафував кримськотатарського блогера Ролана Османова.
2. Кримська журналістка Ірина Данилович заявила про побиття та тиск із боку ФСБ
28.07.2022 Кримська громадянська журналістка та правозахисниця Ірина Данилович, яку незаконно утримують у неволі з 29 квітня 2022 року, заявила про те, що співробітники Федеральної служби безпеки РФ (ФСБ) продовжують тиск на неї. Про це йдеться в листі, переданому Данилович із СІЗО, текст якого має в розпорядженні ZMINA.
“Я, Данилович І. Б., хочу заявити про те, що агресивні та протиправні дії з боку співробітників ФСБ м. Сімферополя не припиняються досі!” – написала вона.
Так, журналістка повідомила, що 5 липня 2022 року, під час етапування її до окупаційного "Київського райсуду", Сімферополя її побив конвой ФСБ.
Пізніше, 22 липня 2022 року, під час етапування з управління служби до сімферопольського СІЗО її та ще п’ятьох людей, конвоїр ФСБ у присутності багатьох свідків з особливою агресією зазначив, що їй "підкинули замало вибухівки" під час затримання. За його словами, якби він затримував Данилович, то "підкинув би більше" й водночас додав би "ще кілограм наркотиків", пише журналістка.
Як повідомляв ІМІ, 29 квітня в окупованому Криму російські силовики заарештували громадянську журналістку Ірину Данилович. Її затримали, коли вона їхала з роботи дорогою з Коктебеля до Феодосії. У її будинку в селі Владиславівка провели обшук, вилучили телефон і ноутбук.
Низка громадських правозахисних організацій вимагала звільнення зниклої в Криму громадянської журналістки Ірини Данилович.
Ірина Данилович працювала медсестрою, була також громадянською журналісткою, висвітлювала проблеми системи охорони здоров’я в Криму та поширювала інформацію про війну в Україні. До початку війни вона співпрацювала з кількома медійними й правозахисними ініціативами ("InЖир-медіа", "Кримський процес") та вела власний проєкт "Кримська медицина без обкладинки", де поширювалась інформація про права медичних працівників. Також Данилович брала активну участь у профспілковому русі та очолила кримське відділення профспілки "Альянс Лікарів", через що опинилися під адміністративним тиском та була звільнена з роботи в наркотичній службі Феодосійського медичного об’єднання. Їй погрожували судом через профспілкову діяльність.
Help us be even more cool!
