Барометр свободи слова за квітень 2024 року
У квітні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 19 випадків порушень свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
Серед російських злочинів – 14 випадків – викрадення, поранення та погрози журналістам, обстріли телевежі і, як наслідок, зникнення українського мовлення, пошкодження редакцій медіа, кібератаки.
На фронті внаслідок російської агресії загинули чотири медійники, які захищали Україну від російської окупації. Про загибель одного з них стало відомо лише у квітні, оскільки він вважався зниклим безвісти:
- Олег Шемчук – запорізький журналіст-розслідувач, воював у лавах Збройних сил України, зник безвісти 15 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута Донецької області. Визнаний загиблим 3 квітня 2024 року.
- Андрій Топчій – журналіст видання “Факти”, військовослужбовець Збройних сил, бойовий медик стрілецького батальйону. Загинув 20 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області, біля села Роботине. Андрію Топчію було 38 років.
- Алла Пушкарчук – військовослужбовиця, колишня журналістка “Тижня”. Загинула 25 квітня 2024 року в Донецькій області під час обстрілу.
- Юрій Сілюк – військовий, луцький відеооператор. Загинув 26 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Архангельське Покровського району Донецької області.
Станом на 3 травня, за даними ІМІ, загалом 79 медійників загинули внаслідок російської агресії, 10 з них – під час виконання професійної діяльності.
У квітні щонайменше четверо журналістів отримали поранення внаслідок російських обстрілів Харкова та Запоріжжя. Всі вони потрапили під повторний обстріл, коли знімали наслідки попереднього удару по містах.
У Харкові отримали поранення двоє журналістів вночі 4 квітня, коли знімали наслідки масованої російської дронової атаки по місту:
- Віктор Пічугін – журналіст “Накипіло”;
- Юлія Бойко – журналістка сайту Новини.Live, фрилансерка каналу “Белстат”.
Віктор отримав контузію. Юлії Бойко лікарі діагностували акубаротравму та легкий струс мозку. Їх обох урятувала машина Державної служби з надзвичайних ситуацій, яка закрила їх від основної вибухової хвилі.
У Запоріжжі поранення дістали:
- Кіра Овес – журналістка ТСН каналу 1+1 (наклали шви на скроню);
- Ольга Звонарьова – власна кореспондентка Укрінформу (поранено в ногу). До лікарні вона потрапила у важкому стані з масивною травмою та крововтратою, де зараз і перебуває. Її прооперували, і стан стабільний.
Крім того, унаслідок атаки росіян по Запоріжжю частково було зруйновано редакцію релокованого з Мелітополя РІА Південь (РІА Мелітополь). Редакція після початку повномасштабної війни й окупації Мелітополя і головна редакторка Світлана Залізецька зазнали переслідувань.
Водночас російські окупанти продовжують тиснути на журналістів РІА Мелітополь. Так, у квітні через свій телеграм-канал “Новий Мелітополь. Запорізька область” вони вимагають від адміністраторів видання здатися в полон. Зокрема, пропонують “вийти на площу Перемоги” у “звільненому Мелітополі” й здатися. Допис із закликом у телеграм-каналі ілюстровано зображенням німецько-фашистських окупантів періоду Другої світової війни, які здалися в полон, і містить мову ворожнечі щодо українців.
Крім того, у квітні стало відомо про перебування вже восьмий місяць у російському полоні журналістки РІА Мелітополь (РІА Південь) Анастасії Глуховської, яку окупанти затримали разом з адміністраторами телеграм-каналів “РІА Мелітополь” та “Мелітополь – це Україна” ще в серпні 2023 року.
Ім'я журналістки весь цей час не розкривали з міркувань безпеки на прохання мами. На сьогодні всі спроби сім'ї знайти Анастасію завершилися нічим. Окупанти не надають жодних даних, де може бути журналістка.
У Харкові росіяни 22 квітня вдарили по телевежі й зруйнували її. Телевежа була найвищою спорудою міста: її висота становила 245 метрів. Внаслідок обстрілу телевежі в місті та найближчих населених пунктах зникло цифрове ефірне мовлення.
Росіяни продовжують кібератаки на українські медіа. Впродовж квітня ІМІ зафіксував щонайменше чотири таких випадки. Ворог атакував українські телеканали на супутниках Astra4A та Hot Bird 13G, глушив їхні сигнали, втручався в ефіри, транслював свою пропаганду. Так, під кібератаки потрапили телеканали 1+1 медіа, Freedom та низка інших телеканалів.
Крім того, росіяни атакували декілька днів сайт полтавського видання “Зміст”. Сайт працював повільніше та перевіряв, чи користувач є людиною.
Також ІМІ зафіксував п’ять порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки обмеження доступу до публічної інформації, політичний та юридичний тиск, стеження за журналістами.
Серед політичного тиску – випади щодо Суспільного мовника з боку народної депутатки Мар’яни Безуглої, а також прагнення вилучити Суспільне з праймтайм-ефірів Єдиного марафону. Цей тиск розпочався, коли стало відомо, що Державний департамент США вніс національний телемарафон “Єдині новини” до свого звіту щодо порушень прав людини в Україні за 2023 рік. У звіті зазначили, що телемарафон забезпечує “безпрецедентний рівень контролю влади над теленовинами”.
Також ІМІ зафіксував випадок стеження за журналістом Слідства.Інфо Євгенієм Шульгатом, коли йому співробітники ТЦК намагалися вручити повістку. Це сталося напередодні публікації його розслідування про статки дружини та матері начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України Іллі Вітюка.
Журналісти заявили, що працівник СБУ міг давати вказівки представникам військкомату щодо вручення повістки журналісту Слідства.Інфо. У такий спосіб спецслужбовці хотіли покарати розслідувача, який викрив елітне майно Вітюка.
Медіарух вимагав відкрити кримінальне провадження щодо співробітників СБУ та ТЦК через інцидент із журналістом Слідства.Інфо. 1 травня президент Володимир Зеленський звільнив Вітюка з обійманої посади.
Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися нижче:
ЗЛОЧИНИ РОСІЇ
Викрадення – 1
1. Журналістка РІА Мелітополь Анастасія Глуховська перебуває в полоні в росіян вісім місяців
10.04.2024 Журналістку РІА Мелітополь (РІА Південь) Анастасію Глуховську, яку окупанти затримали разом з адміністраторами каналу в серпні 2023 року, утримують у невідомому місці вже майже вісім місяців.
Про це повідомила головна редакторка РІА Південь (РІА Мелітополь) Світлана Залізецька на міжнародній конференції Ради Європи 9 квітня в Києві, передає кореспондентка ІМІ.
Росіяни затримали Анастасію разом з адміністраторами телеграм-каналів “РІА Мелітополь” та “Мелітополь – це Україна” 20 серпня 2023 року.
Ім'я журналістки весь цей час не розкривали з міркувань безпеки на прохання мами.
На сьогодні, зазначила Залізецька, всі спроби сім'ї знайти Анастасію завершилися нічим. Окупанти не надають жодних даних, де може бути журналістка мелітопольського видання.
Як повідомляв ІМІ, російські окупанти 29 жовтня 2023 року, через два місяці після фактичного затримання адмінів телеграм-каналів “РІА Мелітополь” та “Мелітополь – це Україна”, випустили про них сюжет, звинувативши в тероризмі.
Тоді окупанти оприлюднили імена таких затриманих: Олександр Малишев, Георгій Левченко, Максим Рупчов, Яна Суворова, Марк Каліуш, Костянтин Зиновкін. На відео серед інших затриманих упізнали і Анастасію Глуховську, журналістку РІА Мелітополь, яка продовжувала працювати в тимчасово окупованому Мелітополі.
Усіх затриманих звинувачують за кількома статтями російського кримінального кодексу: про публічні заклики до терактів, держзраду, шпигунство. Їм загрожує від 12 до 20 років позбавлення волі. Їхнє місце перебування невідоме до сьогодні.
На початку травня 2023 року в тимчасово окупованому Мелітополі (Запорізька область) окупанти викрали журналістку Ірину Левченко разом з її чоловіком Олександром, які вже декілька років перебували на пенсії. Окупанти затримали пару на вулиці, спочатку тримали разом, а потім розділили. Де вони зараз, також залишається невідомим.
Поранення журналістів – 4
1. У Харкові внаслідок атаки російськими дронами постраждав журналіст “Накипіло”
04.04.2024 Внаслідок масованої російської дронової атаки Харкова вночі 4 квітня постраждав журналіст Медіагрупи “Накипіло” Віктор Пічугін. Про це повідомила представниця Інституту масової інформації у Харківській області.
Нагадаємо, російські удари прийшлись по цивільній інфраструктурі і житловій забудові. Віктор працював з медиками разом, знімав їхню роботу і результати прильоту.
Журналіст отримав контузію і планує звернутися до лікарів. Під атаку Віктор потрапив, коли росіяни завдали повторного удару по житловій забудові, де працювали вже рятувальники. Це призвело до загибелі чотирьох людей (троє рятувальників і одна цивільну жінку), ще 12 було поранено.
В коментарі представниці ІМІ зазначив, що йому дуже пощастило і вважає це його другим днем народження, оскільки вибух стався дуже близько біля нього.
Віктор розповів, що його врятувало те, що він разом з медиками вчасно почали звідти відходити і те, що вони всі були у захисті, у броніках і касках.
Крім того, їх врятувала машина рятувальників, яка закрила їх від основної вибухової хвилі. В цій машині загинуло троє рятувальників. Ще за хвилин 10 прозвучала повітряна тривога втретє і поліцейські всіх доправили до укриття, наступні 20-30 хвилин він знаходився там.
Окремо Віктор наголошує, що колегам-журналістам не варто нехтувати бронежилетами, касками і аптечками, оскільки є очевидним, що такі “double-tap” (повторні удари по тих же самих місцях) спрямовані саме на служби порятунку, які рятують людей, медійників, які документують злочини Росії на території України і росіяни не мають жодних причин, аби не робити це і надалі.
2. Харківська журналістка постраждала внаслідок російської атаки дронами
04.04.2024 Внаслідок масованої російської дронової атаки Харкова вночі 4 квітня постраждала журналістка сайту Новини.Live та фрилансерка каналу “Белстат” Юлія Бойко. Лікарі діагностували їй акубаротравму та легкий струс мозку.
Про це журналістка повідомила представниці Інституту масової інформації в Харківській області.
На момент удару медійниця перебувала вдома, після першого прильоту спустилась і почала фільмувати місце удару.
За словами Юлії, приліт був поруч з її будинком і вибух пошкодив вікна, двері й дах. Одразу після першого вибуху журналістка спустилася працювати, але хвилин за 10 прозвучала повітряна тривога, і вона пішла шукати укриття. Дрон уже був десь поруч, і не було часу сховатися, тому вона впала на асфальт під бордюр. На ранок побачила, що між нею та епіцентром вибуху було 5–7 метрів.
Нагадаємо, що російські війська завдали удару по цивільній і житловій забудові в ніч на 4 квітня. Внаслідок цього удару загинуло троє рятувальників, цивільна жінка, поранено 12 людей, пошкоджено багатоквартирні й приватні будинки.
Юлію Бойко також урятувала машина Державної служби з надзвичайних ситуацій, як і постраждалого журналіста “Накипіло” Віктора Пічугіна.
Лікарі діагностували Юлії акубаротравму та легкий струс мозку, фізичних забоїв немає, лише подряпини внаслідок падіння на асфальт. Почувається медійниця нормально, але зазначає, що лякається звуків, які схожі на звуки дрона.
3. У Запоріжжі росіяни поранили кореспондентку Укрінформу Ольгу Звонарьову
05.04.2024 У Запоріжжі під час обстрілу 5 квітня дістала поранення власна кореспондентка Укрінформу Ольга Звонарьова.
Про це пише Укрінформ з посиланням на свого фотокореспондента Дмитра Смольєнка.
“Був обстріл, і до нас прилетіло. Все відбулося на моїх очах. Олю поранено в ногу. Наразі вона знаходиться в операційній”, – уточнив Дмитро.
У медіа розповіли, що за час вторгнення Ольга Звонарьова та Дмитро Смольєнко підготували сотні репортажів з гарячих точок регіону.
За інформацією представниці ІМІ у Запорізькій області, Ольгу Звонарьову прооперували. Її стан стабільний.
4. Журналістка ТСН отримала поранення унаслідок російського обстрілу Запоріжжя
05.04.2024 У Запоріжжі внаслідок російського обстрілу 5 квітня отримала поранення журналістка ТСН каналу 1+1 Кіра Овес. Їй наклали шви на скроню, повідомляє ТСН.
Вона постраждала під час повторного обстрілу. Це сталося, коли медійники знімали наслідки попереднього удару по місту.
“Насправді я себе почуваю добре, але як мені кажуть мої знайомі, що завтра мене наздожене те, що сьогодні мало б бути”, – розповіла журналістка.
За її словами, коли стався повторний обстріл, знімальна група працювала, знімала наслідки ворожих влучань, потрощені вікна та уламки.
“Я вам не передам словами, як це було, бо ти чуєш свист, ти чуєш гуркіт, і воно просто десь вибухає. Ми одразу побігли з місця, там надали мені першу допомогу поліцейські, згодом ми дізналися, вже прям там на місці, що поранення дістала моя колега. Вона зараз в лікарні, лікарі нічого не кажуть про її стан. Знаю, що вона на операції, поки ось так”, – розповіла Кіра Овес.
На запитання про стан інших постраждалих, журналістка розповіла, що деяким людям пощастило – вони отримали незначні поранення й не потребують госпіталізації.
“Тих, що я бачила в лікарні, які поруч зі мною сиділи – вони плюс-мінус в такому ж стані, як я. Хтось відмовляється від лікарняних... Усіх перемотані голови, у когось побиті руки, ноги, обличчя. Ось в мене теж тепер два шви і поголена скроня, але взагалі дуже мені пощастило”, – поділилася Кіра.
Як повідомляв ІМІ, у Запоріжжі під час обстрілу 5 квітня дістала поранення власна кореспондентка Укрінформу Ольга Звонарьова.
Як написав у своєму Telegram-каналі міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, обидві журналістки потрапили під повторний обстріл, коли працювали на місці події.
“Ворог цинічно завдає повторних ударів саме тоді, коли приїжджають поліцейські, рятувальники, медики, журналісти. Тоді, коли наші підрозділи намагаються врятувати потерпілих”, – написав Ігор Клименко.
5 квітня росіяни двічі атакували Запоріжжя. Унаслідок ворожого удару троє людей загинули й 19 зазнали поранень.
Погрози – 1
1. Російські окупанти вимагають від адміністраторів РІА Мелітополь здатися в полон
19.04.2024 Російські окупанти через телеграм-канал вимагають від адміністраторів українського видання “РІА Мелітополь” здатися в полон. Про це повідомляє регіональна представниця ІМІ в Запорізькій області.
У повідомленні, зокрема, розповсюдженому в пропагандистському телеграм-каналі “Новий Мелітополь.Запорізька область”, вони пропонують “вийти на площу Перемоги” у “звільненому Мелітополі” й здатися.
Допис із закликом ілюстровано зображенням німецько-фашистських окупантів періоду Другої світової війни, які здалися в полон, і містить мову ворожнечі щодо українців. Автори допису закликають адмінів “перейти на правильний бік і стати за правду”.
“Якщо ви перебуваєте у звільненому Мелітополі – у вас є шанс. Вийдіть на площу Перемоги або зателефонуйте на номер міської комендатури й скажіть, що ви адміністратор каналу “РІА Мелітополь”. Після всіх етапів вам призначать зустріч. Вам буде запропоновано перейти до руської редакції новин, де ви будете отримувати зарплатню. Оберіть правильний шлях”, – йдеться в повідомленні.
Головна редакторка медіа РІА Південь (РІА Мелітополь) Світлана Залізецька вважає подібні дописи щодо видання на пропагандистських ресурсах, які працюють на тимчасово окупованій території Запорізької області, частиною інформаційної кампанії проти всієї редакції.
Фактично з моменту відмови співпрацювати з окупантами в березні 2022 року вона і редакція продовжують отримувати численні погрози. На скриншотах, які окупанти розповсюджують мережею, – погрози, включно із закликом убивства, стосуються її, батьків, а також дітей Світлани.
Як повідомляв ІМІ, у серпні 2023 року російські окупанти зламали телеграм-канал українського видання “РІА Мелітополь”, який працював і після тимчасової окупації Мелітополя (Запорізька область). Тоді вони затримали адміністратора телеграм-каналу Георгія Левченка. 29 жовтня 2023 року, через два місяці після фактичного затримання адмінів телеграм-каналів “РІА Мелітополь” та “Мелітополь – це Україна”, окупанти випустили про них сюжет, звинувативши в тероризмі. На відео серед інших затриманих упізнали і Анастасію Глуховську, журналістку РІА Мелітополь, яка продовжувала перебувати в тимчасово окупованому Мелітополі. Усіх затриманих звинувачують за кількома статтями російського кримінального кодексу: про публічні заклики до терактів, держзраду, шпигунство. Їм загрожує від 12 до 20 років позбавлення волі. Їхнє місце перебування невідоме до сьогодні.
На початку травня 2023 року в тимчасово окупованому Мелітополі (Запорізька область) окупанти викрали журналістку Ірину Левченко разом з її чоловіком Олександром, які вже декілька років перебували на пенсії. Окупанти затримали пару на вулиці, спочатку тримали разом, а потім розділили. Де вони зараз, також залишається невідомим.
Обстріли телевеж – 1
1. Росіяни зруйнували Харківську телевежу
22.04.2024 Росіяни сьогодні, 22 квітня, завдали удару по телевежі в Харкові, унаслідок чого вона зруйнована. Про це повідомляє представниця Інституту масової інформації в Харківській області.
Про вибух о 16:37 у Харкові повідомив міський голова Ігор Терехов.
Згодом, зазначає представниця ІМІ, містяни почали повідомляти про зникнення телевізійного сигналу в місті. Про проблеми з радіосигналом повідомлень поки не надходило.
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що ніхто зі співробітників телевежі не постраждав, оскільки вони перебували в укритті.
На цю хвилину є перебої із сигналом цифрового телебачення, додав він та закликав довіряти лише перевіреним джерелам інформації.
Харківська телевежа була найвищою спорудою міста: її висота становила 245 метрів.
"Атака на телевежу в Харкові є частиною систематичної широкомасштабної кампанії проти українського цивільного населення, яку веде Росія. Зруйнування телевежі є воєнним злочином як згідно з українським законодавством, так і згідно з міжнародним гуманітарним правом. Цивільні об'єкти, такі як телевежі, мають абсолютний захист і не можуть бути законною мішенню в збройному конфлікті. Ми вимагаємо ретельного розслідування та відповідної реакції від міжнародної спільноти", – заявила Оксана Романюк, директорка ІМІ.
Як повідомляв ІМІ, 2024 року росіяни поновили обстріл української теле- та радіоінфраструктури.
У березні 2024 року росіяни цілеспрямовано атакували дронами об'єкти телевізійної інфраструктури Харківської області та завдали ракетно-авіаційних ударів по радіотехнічних об'єктах Сумської області. Низка населених пунктів Сумщини перебуває без теле- і радіосигналу. Внаслідок цих обстрілів Суспільне повідомило, що в обох регіонах тимчасово відсутні сигнали його телеканалів Т2 та радіоканалів.
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов заявив, що росіяни завдали цілеспрямованих масованих ударів безпілотниками по теле- та радіоінфраструктурі Харківської області в ніч на 14 березня.
Пошкодження редакцій медіа – 2
1. Редакція релокованого РІА Південь постраждала під час атаки росіян на Запоріжжя
06.04.2024 Редакція релокованого мелітопольського видання “РІА Південь” (РІА Мелітополь) частково зруйнована через ракетну атаку на Запоріжжя, яку росіяни вчинили сьогодні, 6 квітня, близько 6 години ранку. Редакція розташовувалася на території Мелітопольського центру допомоги переселенцям “Саме тут”. Про це повідомляє телеграм-канал видання “РІА Південь” (РІА Мелітополь).
У центрі допомоги вибиті вікна, пошкоджена стеля, розбите обладнання і меблі в приміщеннях, де відбувалися заняття з дітьми.
Як розповіла регіональній представниці ІМІ в Запорізькій області головна редакторка РІА Південь Світлана Залізецька, наразі вони з’ясовують, що постраждало від атаки.
“Постраждала техніка частково. Зараз збираємо, що залишилось. Перевіряємо, в якому стані”, – повідомила редакторка.
РІА Мелітополь до повномасштабного вторгнення було найбільшим за аудиторією сайтом у Запорізькому регіоні. Після початку повномасштабної війни й окупації Мелітополя російською армією члени колективу і головна редакторка Світлана Залізецька зазнали переслідувань. Як писав ІМІ, у березні 2022 року російські окупанти взяли батька Залізецької в заручники й вимагали зустрічі з журналісткою як умову для звільнення її батька.
У жовтні 2023 року ІМІ повідомив, що росіяни два місяці тримають у полоні адміністраторів телеграм-каналів запорізького регіонального видання “РІА Мелітополь” і “Мелітополь – це Україна” та звинувачують їх у тероризмі. Вони затримали їх у серпні 2023 року. В ніч на 21 серпня 2023 року російські окупанти зламали телеграм-канал українського видання “РІА Мелітополь”, який працював і після тимчасової окупації Мелітополя (Запорізька область).
2. На Харківщини внаслідок російського обстрілу зруйновано офіс газети “Зоря”
24.04.2024 У Золочеві (Харківська область) внаслідок російського обстрілу 24 квітня зруйнувано офіс редакції газети “Зоря”. Будівля знаходиться навпроти районної адміністрації, яка теж постраждала.
Про це регіональній представниці Інституту масової інформації повідомив головний редактор “Зорі” Василь Мирошник.
За його словами, на момент удару в будівлі нікого не було. В редакції винесло вікна уламками від ударної хвили по будівлі районної адміністрації. Постраждало вісім вікон: тих, що залишались заскленими і ті, які вже раз виносило від прильотму міни в будівлю у 2022 році. Від уламків також постраждав фасад.
Втім, додає він, місцева влада вже видала брезент і фанеру, щоб закрити вікна і захистити приміщення від дощів. Головред не бачить сенсу замінювати вікна, оскільки вважає, що через російські обстріли вони знову постраждають.
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що ворог уночі завдав ударів по центральній частині Золочева двома ракетами С-300. Внаслідок були пошкоджені адмінприміщення, обійшлося без потерпілих.
Голова Золочівської СВА Віктор Коваленко розповів “Суспільне Харків”, що приміщення адміністрації пустувало та не використовувалося, там нікого не було. Удари були потужні, пошкоджень зазнали понад 10 приватних будинків – вікна, дахи, двері. Окрім редакції “Зорі” постраждали Ощадбанк, відділи освіти, культури та економіки.
Нагадаємо, російські війська щодня обстрілюють Харківську область та обласний центр.
Вимкнення українського мовлення – 1
1. Через обстріл телевежі в Харкові та населених пунктах не працює цифрове мовлення
23.04.2024 Внаслідок обстрілу телевежі в Харкові в місті та найближчих населених пунктах відсутній сигнал цифрового ефірного мовлення. Про це повідомив 23 квітня голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов у своєму телеграм-каналі.
За його словами, окупанти влучили по телевежі ракетою Х-59.
“Загальна висота вежі до влучення – 250 метрів. Удар був на висоті близько 140 метрів. Пошкоджені технічні приміщення. Фахівці аналізують ступінь пошкодження телевізійного обладнання”, – написав він.
Синєгубов зазначив, що харків'яни можуть під'єднувати кабельне та супутникове ТБ. Водночас працює радіо, інтернет та мобільний зв'язок.
Як повідомляв ІМІ, 22 квітня росіяни завдали удару по телевежі в Харкові, унаслідок чого вона зруйнована. Були зафіксовані перебої із сигналом цифрового телебачення
Харківська обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо обстрілу телевежі за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України). У 2024 році росіяни поновили обстріл української теле- та радіоінфраструктури.
Кібератаки – 4
1. 1+1 media: Кремлівські ботоферми поширюють фейк під брендингом "1+1 Україна" проти США
08.04.2024 Група 1+1 media заявила, що кремлівські ботоферми поширюють у соцмережах фейкове відео під брендингом телеканалу “1+1 Україна” про “запуск” спецпроєкту “Сполучені штати зради”. Про це повідомляється 8 квітня на сайті медіахолдингу.
Медіагрупа зазначає, що пропагандисти поширюють фейк у межах кампанії, метою якої є дестабілізація суспільства та зрив підтримки українських Сил оборони з боку США.
Зокрема, фейк поширювали 8 квітня в месенджері Telegram і в соцмережах.
“Це відео – відвертий фейк, який активно поширюють кремлівські ботоферми. Цього ж дня The Washington Post попередила про те, що Росія розгорнула широку мережу “тролів”, аби зірвати підтримку України з боку США. Тож це відео – частина кампанії, ініційованої РФ задля досягнення дестабілізаційних цілей для України”, – заявила медіагрупа.
Там закликали і глядачів, і журналістську спільноту дотримуватись інформаційної гігієни та не поширювати фейк.
“Ворог підступний і щоразу використовує переконливі інструменти, аби заволодіти увагою аудиторії. Користуйтеся офіційними джерелами 1+1 media та не довіряйте сумнівній інформації в інтернеті”, – зазначив медіахолдинг.
Як повідомляв ІМІ, раніше Центр протидії дезінформації повідомив, що РФ поширювала фейки про причетність України до теракту “Крокус Сіті Холл” у Красногорську (Росія), погрожуючи відновити смертну кару.
2. Полтавське видання “Зміст” заявило, що росіяни третій день атакують сайт
15.04.2024 Полтавське видання “Зміст” повідомило, що росіяни атакувала його сайт. Про це видання повідомило у своєму телеграм-каналі.
Як зазначила редакція, DDoS-атака триває вже третій день, з 13 квітня.
“З суботи (13 квітня – ред.) триває DDoS-attack ЗМІСТу з боку росіян. Наразі триває її пікова фаза і наш сайт працює повільніше й запитує, чи ви людина, з міркувань безпеки”, – повідомили в редакції.
Видання зазначає, що наразі відновлює роботу сайту: “Головне – продовжуємо працювати, поки наша технічна підтримка відбиває атаку”.
Читати новини видання можна у соціальних мережах.
У коментарі полтавській представниці Інституту масової інформації головна редакторка видання Анастасія Добряк зазначила, що перші проблеми зʼявилися 13 квітня, а уже 14 квітня редакція не могла встановити звʼязок хостингу з віддачею картинок з сайту й впала швидкість завантаження сторінок.
“Зʼявилися припущення, що це атака, але ми схилялися до внутрішніх несправностей. Згодом технічна підтримка виявила нетиповий трафік з-за кордону. Зʼясували, що джерело в росії за ІР-адресами та складовою трафіку, який “валив” наш ресурс. Наразі сильно завантажили сайт ботськими запитами, техпідтримка встановила додатковий захист, щоб сайт продовжував працювати. На даний час можуть спостерігатись проблеми із завантаженням деяких сторінок. Їх ми оперативно виправляємо”, – прокоментувала Добряк.
Вона також додала, що редакція розцінює ситуацію як спробу знищити незалежне медіа й краудплатформу, що допомагає військовим. Надалі “Зміст” планує закрити доступ до сайту з Росії та Білорусі.
3. Про атаку росіян заявила група 1+1 media: призупинена трансляція 39 телеканалів
17.04.2024 Група 1+1 media повідомила про російську атаку на супутникове мовлення України: призупинена телетрансляція 39 телеканалів до усунення проблеми. Про це повідомляється 17 квітня на сайті медіахолдингу.
За даними медіагрупи, росіяни глушили супутникове мовлення України на транспондері Astra 4A 11766 H, де здійснюють мовлення 39 телеканалів. Серед каналів – власні та партнерські телеканали 1+1 media, зокрема 1+1 Україна, 1+1 Марафон, 2+2, ТЕТ, ПлюсПлюс, Бігуді, KVARTAL TV та інші.
“Закликаємо українців дотримуватися інформаційної гігієни, аби не допомагати ворогу ширити дезінформацію. Всі ці дії РФ коїть з метою дестабілізації ситуації в Україні”, – зазначає медіахолдинг і рекомендує, за можливості, забезпечити прийом телесигналів телеканалів з різних альтернативних джерел – Т2, кабель, ОТТ, Інтернет (сайти телеканалів, YouTube).
Також 1+1 media нагадала, що з березня РФ активно глушить супутниковий сигнал українських телеканалів на супутниках Astra4A та Hotbird13E, які належать європейським телекомунікаційним компаніям SES та Eutelsat.
Як повідомляв ІМІ, 28 березня 2024 року росіяни атакували українське мовлення на супутнику Astra4A – глушили власні і партнерські телеканали 1+1 media на частоті приймання 11766H. Замість телемарафону "Єдині новини" та контенту інших мовників українські глядачі деякий час бачили пропагандистський контент РФ.
17 квітня про російську атаку на супутнику заявив телеканал українського іномовлення FREEДОМ – сигнал каналу глушили і замінили трансляцію на канал з логотипом “ZA Жизнь!”.
4. Атака на FREEДОМ: трансляцію каналу замінили на канал за “ZA Жизнь!”
17.04.2024 Телеканал українського іномовлення FREEДОМ повідомив про втручання в роботу каналу сьогодні, 17 квітня, на супутнику – сигнал каналу глушили і тимчасово підмінили контент. Про це повідомляється на сайті каналу.
Технічні служби зафіксували відсутність сигналу мовлення телеканалу на супутнику Hot Bird 13G. о 15:06.
“Ціллю атаки була підміна трансляції FREEДОМ іншим контентом. На місці телеканалу FREEДОМ було зафіксовано мовлення каналу з логотипом “ZA ЖИЗНЬ!”, – зазначає канал.
Водночас на інших супутниках (в мережах кабельних, IPTV та OTT операторів, які транслюють FREEДОМ) ефір тривав без змін, крім тих, які отримують сигнал для трансляції через Hot Bird 13G. Мовлення каналу було відновлено о 15:24.
Державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” звернулося з заявою щодо втручання в роботу FREEДОМ до Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки Служби безпеки України.
Також питанням втручання у роботу оператора супутникового зв’язку Eutelsat, якому належить супутник Hot Bird 13G, займаються правоохоронні органи Франції.
Hot Bird 13G – один із найпотужніших і найпопулярніших супутників, зона покриття якого охоплює Європу (включно з європейською частиною РФ), країни Центральної Азії, північне узбережжя Африки та Близький Схід.
Як повідомляв ІМІ, 29 січня 2024 року два сайти державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України” – сайт телеканалу FREEДОМ та діджитал-агрегатор новин FREEДОМ – зазнали масованої DDoS-атаки. Компанія вважає, що за атакою могли стояти російські хакери.
25 січня внаслідок масштабної кібератаки на один з дата-центрів стався збій у роботі сайтів телеканалів “Дім” та FREEДОМ.
У ніч на 13 березня сайт діджитал-агрегатора новин FREEДОМ (частина державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України”) зазнав масованої DDoS-атаки.
КРИМ – 1
1. Окупаційний суд Криму знову оштрафував громадянську журналістку Лутфіє Зудієву
18.04.2024 Окупаційний суд Криму оштрафував кримськотатарську правозахисницю та громадянську журналістку Лутфіє Зудієву, визнавши винною в “зловживанні свободою масової інформації”.
Про це повідомляє ZMINA з посиланням на адвоката Зудієвої Назіма Шейхмамбетова.
За його словами, на засіданні був присутній співробітник російського “Центру протидії екстремізму”, який складав протокол на Зудієву.
“Захист заявив свої обґрунтовані аргументи щодо справи, але суд не взяв їх до уваги”, – розповів адвокат.
Сама Лутфіє уточнила, що окупаційні судді назвали її аргументи “спробою уникнути адміністративної відповідальності” та “хибним трактуванням російського права”.
“У суді я наполягала на тому, що співробітники “Центру протидії екстремізму” підійшли до вивчення матеріалів адмінсправи дуже формально, склали протокол із грубими порушеннями. На моє переконання, навіть у доказової бази є серйозні порушення. Але “суд”, на жаль, не взяв це до уваги”, – заявила вона.
Журналістка та її захист висловили незгоду з рішенням окупаційного суду й оскаржуватимуть його.
“Безумовно, ми наполягатимемо на своїй позиції і також, безумовно, продовжимо вести журналістську та правозахисну діяльність. Оскільки я вважаю, що в цьому випадку в моїх діях не було порушення чинного законодавства РФ”, – сказала Зудієва.
Як повідомляв ІМІ, 22 лютого 2024 року представники російського “Центру протидії екстремізму” провели обшук у будинку Лутфіє Зудієвої. Після обшуку її відвозили до центру, але згодом відпустили.
На неї склали протоколи щодо скоєння адміністративних правопорушень, передбачених частинами 2 та 2.1 ст. 13.15 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ (“зловживання свободою масової інформації”). Вона у своєму дописі на фейсбуці стосовно незаконного переслідування ймовірних учасників “Хізб ут-Тахрір” не зазначила, що цю організацію визнано в РФ терористичною, а також, посилаючись на статтю Радіо Свобода, не вказала, що цю організацію визнано “іноземним агентом”.
У березні 2024 року підконтрольний РФ Київський районний суд у Сімферополі оштрафував правозахисницю та журналістку Лутфіє Зудієву на 2500 рублів (1 тис. гривень). Протокол на неї за статтею про “зловживання свободою масової інформації” склав співробітник російського “Центру протидії екстремізму” (ЦПЕ) Роман Філатов.
За словами Зудієвої, суд ухвалив рішення без її участі та не розглянув письмових заперечень в адміністративній справі. Вона вважає, що не є суб'єктом правопорушення і як фізична особа не зобов'язана була виконувати вимоги, а начальник відділу ЦПЕ в Криму Руслан Шамбазов фактично прирівняв її особисту фейсбук-сторінку до зареєстрованого медіа.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Доступ журналістів до інформації – 1
08.04.2024 Департамент освіти і науки Запорізької міської ради відмовився надати журналістам Запорізького центру розслідувань (ЗЦР) інформацію щодо подорожчання харчування в місцевих школах майже втричі. Натомість там запропонували журналістам роздрукувати бюджетний кодекс за 1590 гривень.
Про це представниці Інституту масової інформації в Запорізькій області повідомив керівник Запорізького центру розслідувань Сергій Сидоров.
Після розголосу ситуації міська рада анонсувала пресконференцію щодо дитячого харчування і після неї безкоштовно надіслала електронкою копію державного бюджету разом з документами, які розслідувачі запитували в посадовців.
Як розповів Сергій Сидоров, запит департаменту вони надіслали 14 березня. Розслідувачі запитували документи щодо подорожчання харчування на дитячі обіди протягом періоду, поки школи та дитсадки не працювали, від початку повномасштабної агресії РФ. Журналісти з'ясували, що за цей час було ухвалено декілька рішень міськвиконкому, у підсумку яких вартість одного приймання їжі з 2021 року зросла майже втричі – на 280%.
У запиті журналісти просили, зокрема, надати копію пояснювальної записки до проєкту рішення про підвищення вартості харчування, а також документи з розрахунками вартості харчування в школах, обґрунтування потреби підняття ціни на харчування, причини її підвищення, підґрунтя, фінансові та економічні показники, порівняння, зокрема копії протоколів засідань постійної депутатської комісії з питань освіти, науки, культури, спорту, молоді та туризму, на яких розглядалися питання вартості харчування за 2021–2024 роки.
3 квітня журналісти отримали відповідь про те, що, розглянувши запит, посадовцям “не вдалося встановити мету отримання запитуваної інформації, способу її поширення та кола осіб, яким планується поширити цю інформацію”.
Також, йшлось у відповіді на запит за підписом заступника директора департаменту Олексія Фурси, “запитувачем не обґрунтовано, що запитувана інформація становить суспільний інтерес”. Журналістам надіслали перші 10 сторінок Державного бюджету України на 2024 рік. Решту 525 сторінок запропонували відксерити платно, по 3 грн за сторінку, надіславши рахунок на 1590 грн. Інформацію про це журналісти опублікували на сайті видання 4 квітня.
“Я взагалі здивований такими відписками. Ми критично пишемо про посадовців, але коректно і без маніпуляцій. Мені та іншим журналістам досить часто телефонують з департаментів і уточнюють, що саме треба. І нам не шкода уточнити чи навіть надіслати скоригований запит. А тут нам не можуть відповісти, чому в Запоріжжі з великим відривом від інших міст дорожчає харчування для шкіл. Я ціную добрі жарти, але не в ситуації, коли йдеться про тендер на 75 мільйонів”, – прокоментував ситуацію Сергій Сидоров.
Втім, 5 квітня, наступного дня після публікації новини про відмову у запиті, міська влада провела пресконференцію, присвячену питанням вартості харчування дітей у запорізьких школах. На ній, зокрема, заступник директора департаменту освіти і науки міськради Олександр Заіка повідомив журналісткам ЗЦР, що тема харчування набула суспільного інтересу, тому інформація їм буде надана в повному обсязі безкоштовно.
Керівник ЗЦР Сергій Сидоров підтвердив, що протягом цього ж дня їм скинули в електронному вигляді відповідь на 535 сторінок. Перші 480 з них дійсно були держбюджетом на 2024 рік, ще 50 сторінок – документами, які запитували журналісти Запорізького центру розслідувань.
Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко зазначив, що Закон України “Про доступ до публічної інформації” не передбачає вказування в запиті мети його надсилання чи способів поширення отриманої інформації. Закон не уповноважує розпорядника з’ясовувати такі аспекти, тому він не може цього вимагати з огляду на вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України. Отримана на запит інформація може поширюватися вільно (п. 2 ст. 4 того ж закону), прокоментував юрист.
НЕПРЯМИЙ ТИСК
Політичний тиск – 1
1. Світлана Остапа: Суспільне хочуть викинути з вечірніх слотів телемарафону
25.04.2024 Суспільне хочуть викинути з вечірніх слотів телемарафону. Натомість Наглядова рада сформувала зустрічну пропозицію щодо перерозподілів слотів у марафоні – передати всі прайми Суспільному.
Про це йдеться в блозі голови Наглядової ради Суспільного, заступниці шеф-редактора “Детектора медіа” Світлани Остапи, опублікованому 25 квітня на сайті “Детектор медіа”.
Вона повідомила, що сьогодні, 25 квітня, на засіданні Наглядової ради Суспільного обговорили звернення редакторів про те, що мовник хочуть викинути з вечірніх слотів телемарафону.
“Хто ухвалив це рішення, невідомо, це точно не консенсусне рішення усіх виробників телемарафону”, – зазначає Остапа.
Також на засіданні обговорили “підозрілу активність” народної депутатки Мар'яни Безуглої, яка за два останні дні написала кілька постів, згадуючи Суспільне.
“У постах (Безуглої. – Ред.) багато викривленої інформації. Пані народна депутатка постійно називає Суспільне державним каналом, очевидно не знаючи, що ми акціонерне товариство, ставлячи нас поруч з дійсно державними каналами “Рада”, “Дім”, “FreeДом” та військовими. […]
Останній меседж пані Безуглої: навіщо державі фінансувати шість державних мовників з держбюджету, давайте залишимо один, і нехай він виробляє і транслює марафон. А решту коштів передати на інформаційні та кібервійська. Не повірите, я про це говорю вже більше року! Навіщо після роздержавлення влада знову створила нові державні канали, на які витрачає кошти з держбюджету? При цьому постійно не дофінансовуючи Суспільне. Ну, це було риторичне питання, ми всі знаємо навіщо”, – пише голова Наглядової ради Суспільного.
Світлана Остапа нагадала, що Україна взяла на себе зобов’язання перед Радою Європи реформувати державне мовлення і зробили це, створивши Суспільне мовлення.
“Тоді залишилися два державні канали: іномовлення і “Рада”. Зараз на базі іномовлення ще створили канал “Дім”, “Рада” фактично поділилася на два канали, один з яких мовить у марафоні. Ще з’явилися військове телебачення і радіо. Ті, хто не розуміє місії Суспільного і різниці між Суспільним, державним чи комерційним, наполегливо називає нас державним. Тим самим ніби заявляючи право на втручання в нашу редакційну і кадрову політику”, – пише вона.
Крім того, Світлана Остапа звернула увагу, що Державний департамент США вніс національний телемарафон “Єдині новини” до свого звіту щодо порушень прав людини в Україні за 2023 рік. У звіті зазначили, що телемарафон забезпечує “безпрецедентний рівень контролю влади над теленовинами”.
“Знаючи, що довіра до телемарафону падає, а до Суспільного росте, то чи логічно викидати його з вечірнього праймтайму? Можливо причина в тому, що тільки в слоті Суспільного є баланс політичних парламентських сил? Якщо телемарафон виник як добровільне об’єднання, то таке чиєсь рішення перекреслює принцип паритетності”, – пише голова Наглядової ради Суспільного.
Вона додала, що з 2017 року Суспільному жодного разу не виділили з держбюджету повну суму – 0,2% загального бюджету за попередній рік, хоча компанії вдається відстоювати кадрову і редакційну незалежність. І виробляти десятки тисяч годин контенту.
Остапа зазначає, медіа мають подавати достовірну інформацію, не приховувати ті факти, які не подобаються політикам, не прикрашати дійсність, не займатися пропагандою.
“Чомусь деякі політики вважають, що якщо мовник працює за кошти з держбюджету, то він має працювати тільки на владу. Ми акціонерне товариство, яке має акціонера, свої органи управління, Наглядову раду і правління, які працюють стабільно відповідно до законодавства. Державні органи не мають права втручатися в програмну політику телерадіокомпанії”, – зазначила вона.
Світлана Остапа вважає такі пости, як у Безуглої, втручанням у роботу і редакційну політику мовника.
Вона додала, що Наглядова рада сформувала зустрічну пропозицію щодо перерозподілів слотів у марафоні – передати всі прайми Суспільному.
На засіданні були присутні представники посольств і донорів, а також двоє голів парламентських комітетів Микита Потураєв та Ярослав Юрчишин.
Стеження за журналістами – 1
1. Слідство.інфо: СБУ могла використати ТЦК для переслідування журналіста після його розслідування
06.04.2024 Працівник Служби безпеки України міг давати вказівки представникам військкомату щодо вручення повістки журналісту Слідства.Інфо. У такий спосіб спецслужбовці хотіли покарати розслідувача, який викрив елітне майно керівника департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка.
Про це йдеться в розслідуванні Слідства.Інфо, яке базується на відео з камер спостереження.
Як зазначають в редакції, 1 квітня в супермаркеті в Оболонському районі Києва до журналіста Слідства.Інфо Євгенія Шульгата підійшли співробітники Солом’янського ТЦК та намагалися вручити йому повістку.
“Мене здивувало, що вони підійшли саме до мене, звернулися на імʼя-прізвище і явно знали мене в обличчя”, – каже Шульгат.
Журналіст зняв спілкування з військовими на камеру, що згодом дозволило ідентифікувати їх та поспілкуватися з ними. Зауважимо, що представники ТЦК приїхали в інший район та зустріли журналіста о 21.15.
“У розмові військовослужбовці зазначили, що нещодавно Євгенію виповнилося 27 років і він не прийшов до ТЦК оновити дані. Коли журналіст почав знімати відео та ставити запитання, чи пов’язана ситуація з його роботою над розслідуванням про керівника департаменту кібербезпеки СБУ, військовослужбовці пішли, зауваживши, що фіксують відмову від повістки”, – зазначили в редакції.
У Слідстві.Інфо нагадали, що днями Євгеній працював над розслідуванням про керівника департаменту кібербезпеки СБУ Іллю Вітюка, яке вийшло 4 квітня, “Заможні жінки та королівська нерухомість генерала СБУ”.
“Оскільки я працював над цією історією, то одразу запідозрив, що мене зупинили в супермаркеті саме через неї”, – каже Шульгат.
Отримане журналістами Слідства.Інфо відео з камер спостереження торговельного центру “Дрім”, де відбулись описані події, допомогло побачити картину ширше.
На відео видно, що о 21:08 журналіст заходить до торговельного центру.
Вже за кілька хвилин до супермаркету заходять двоє співробітників ТЦК. Разом з ними – чоловік у цивільному одязі. З відео зрозуміло, що людина в цивільному дає вказівки співробітникам ТЦК.
Поки журналіст перебуває в супермаркеті, чоловік у цивільному ходить біля кас, а потім швидко повертається до військових. Активно жестикулює, показуючи військовим у різні боки, та залишає торговельний центр. Менш ніж за хвилину військові підійшли до журналіста.
З побаченого можна зробити висновок, що цей чоловік вказує військовим на Євгенія Шульгата.
Журналісти Слідства.Інфо ідентифікували представників Соломʼянського ТЦК. Один з них – Олександр (прізвище не наводимо з міркувань безпеки. – Ред.) підтвердив, що працює саме в цьому ТЦК, однак на запитання про події в торговельному центрі відповідати відмовився. Сказав, що такі запитання – лише через командування. Так само відреагував і його колега Сергій (прізвище не наводимо з міркувань безпеки. – Ред.), який був з ним увечері 1 квітня.
Військовослужбовці не погодилися назвати особу, яка вказувала їм, кому саме треба вручити повістку.
Слідство.Інфо надіслало запит з детальними запитаннями щодо інциденту до Генштабу ЗСУ, щоб зрозуміти, на яких підставах ця людина в цивільному одязі віддавала вказівки військовослужбовцям.
Джерела журналістів допомогли зрозуміти, хто саме той чоловік, який керував представниками ТЦК.
“Нам сказали, що це може бути Олексій Володимирович Біленко – людина, близька до Іллі Вітюка”, – зазначають у редакції.
Після пошуків у базах даних журналісти знайшли Олексія Володимировича Біленка, який раніше працював у львівському управлінні СБУ. А зараз – у департаменті кібербезпеки СБУ. Тобто в тому департаменті, який очолює Ілля Вітюк – фігурант розслідування Євгенія Шульгата.
У редакції зазначили, що з’ясували номер телефону Олексія Біленка. Деякі користувачі раніше записували його “Льоша СБ”.
Олексій Біленко не відповів на дзвінки журналістів, а після повідомлень у месенджерах вдався до блокування можливості з ним поспілкуватися.
Оприлюднені знахідки агенція “Слідство.Інфо” планує передати до правоохоронних органів разом із заявою про переслідування та перешкоджання журналістській діяльності.
ЮРИДИЧНИЙ ТИСК
Інші випадки юридичного тиску – 2
1. Головред руху "Чесно" заявив про тиск із боку низки інтернет-ресурсів і телеграм-каналів
04.04.2024 Головний редактор руху “Чесно” Олександр Саліженко повідомив, що кілька інтернет-ресурсів та анонімних телеграм-каналів поширюють дезінформацію про те, що він нібито ухиляється від мобілізації. Про це він написав 2 квітня на своїй фейсбук-сторінці.
“Кілька інтернет-помийок та анонімних телеграм-каналів нещодавно згадали про мене – начебто я ухиляюсь від мобілізації. Паралельно особи, які за стилем діяльності дуже нагадують адвокатів Медведчука, надіслали звернення в ДБР з вимогою перевірити роботу Вінницького ОТЦКСП. Нібито вони недопрацьовують, бо ж я досі не мобілізований”, – написав він.
Він опублікував фото з-під військомату і додав, що з власної ініціативи без жодних повісток з’явився до 4 відділу Вінницького РТЦК та СП та пройшов військово-лікувальну комісію.
Саліженко також нагадав, що лікується від раку і неодноразово про це писав. За його словами, у висновку комісія рекомендувала визнати його непридатним із вилученням з військового обліку, документи справи досі на розгляді Вінницької ОТЦКСП.
“З 2020 року я публічно і неодноразово писав про своє лікування раку, давав інтерв’ю про це та є амбасадором підтримки дорослих онкопацієнтів. У 2020 році мені встановили діагноз: неходжкінська первинна медіастинальна В-великоклітинна лімфома з метастазами в низці лімфовузлів та кістках (IV стадія). Перебуваю під наглядом у Національному інституті раку та маю групу інвалідності”, – написав він.
Він вважає, що діяльність руху “Чесно” “незручна для багатьох проросійських політиків, які намагаються дискредитувати громадських активістів та процес мобілізації”.
Лідерка руху “Чесно” Віта Думанська в колонці для “Української правди” зауважила, що для тиску на громадськість інтернет-помийки використовують владні ресурси, зокрема Державне бюро розслідувань.
“На підставі звернення громадянина ДБР ініціювало перевірку бездіяльності ТЦК щодо мобілізації Саліженка. Причому бюро відразу взялося працювати над цим зверненням. Хоча часто держоргани громадянам відправляють відписки або ж не вчиняють ніяких дій”, – написала вона.
Також вона додала, що це не єдиний випадок, коли через погрози мобілізацією перешкоджають роботі громадських організацій. За її словами, схоже звернення щодо Віталія Шабуніна з Центру протидії корупції написав голова громадської організації “Громадська рада доброчесності”, адвокат Ростислав Кравець.
У коментарі “Детектору медіа” Олександр Саліженко розповів, що кілька разів помічав у медіамоніторингу руху “Чесно”, що інтернет-ресурс “Закон і бізнес” згадує його разом із представниками інших організацій у контексті нібито ухилення від військової служби. Інформаційна атака проти нього розпочалася кілька тижнів тому.
Видання помітило однакові матеріали, зокрема, на сайтах “Закон і медіа”, “Комсомольська правда” (нині “Коротко про”), Знай.ua та uanews.net. Окрім Олександра Саліженка, ресурси також згадують журналіста-розслідувача Юрія Ніколова, голову правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, очільника Фундації DEJURE Михайла Жернакова та інших представників антикорупційних організацій.
Олександр Саліженко розповів, поки що невідомо, хто написав заяву в ДБР із проханням провести перевірку “бездіяльності” ТЦК щодо його мобілізації. “Чесно” це зʼясовує.
2. Суддя ОАСК поскаржилась Офісу ГПУ на журналіста "Схем", який писав про її громадянство РФ
29.04.2024 Суддя нині ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Аріна Літвінова поскаржилася в прокуратуру і Вищу раду правосуддя на журналіста “Схем” Георгія Шабаєва. Фото – Радіо Свобода
Суддя нині ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Аріна Літвінова поскаржилася до Офісу генерального прокурора і Вищої ради правосуддя на журналіста “Схем” (Радіо Свобода) Георгія Шабаєва – заявила про “втручання в її діяльність як судді”.
Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на повідомлення на сайті ВРП.
Раніше Шабаєв оприлюднив розслідування про російське громадянство Літвінової, водночас суддя заперечила його наявність, назвавши інформацію журналістів “провокацією”.
У своїй скарзі Літвінова зазначила: “Вважаю, що такі дії журналіста є втручанням у судову діяльність, яке супроводжується гучними обвинувальними заявами з метою нанесення репутаційних втрат судді й підриву авторитету судової влади. Відтак, шляхом висування непідтверджених обвинувачень і вчинення дій із дискредитації судді Літвінової A. B., журналістом створюються загроза незалежності судової гілки влади”.
Суддя наполягає, що метою репортажу було, зокрема, “унеможливлення проходження кваліфікаційного оцінювання” і формування в українського суспільства “негативної думки” про неї та суддів Окружного адміністративного суду Києва загалом.
“Схеми” звернулись із запитом до Офісу генерального прокурора з проханням повідомити, чи було відкрите кримінальне провадження за повідомленням судді, та чекають на відповідь.
Після публікації розслідування Аріна Літвінова надіслала до редакції листа, в якому вказала, що “зазначена інформація не відповідає дійсності, висвітлена в упередженому ставленні з метою створення репутаційних втрат, не підтверджена жодними офіційними документами”.
Видання нагадує, що 13 грудня 2022 року Верховна Рада проголосувала за ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва, а вже ввечері того ж дня президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон. Утім, відповідно до положень Конституції, ліквідація суду, де працює суддя, не є підставою для звільнення цього судді. Тому всі 51 суддя ОАСК, серед яких Аріна Літвінова, продовжують отримувати суддівську винагороду. Відповідно до декларації судді за 2023 рік, коли вона не здійснювала правосуддя, Літвінова отримала 1 мільйон 629 тисяч гривень заробітної плати.
Подальшу долю суддів ОАСК має вирішити Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Її члени мають провести оцінювання суддів ОАСК на відповідність обійманій посаді, а згодом видати рекомендацію щодо призначення або в новоутворений Київський міський окружний адміністративний суд, або в інший суд першої інстанції.
Раніше “Схеми” повідомили, що Окружний адміністративний суд Києва на чолі із суддею Павлом Вовком мав відіграти ключову роль у встановленні підконтрольній Росії влади в Україні, ухваливши рішення на користь Віктора Януковича за двома позовами про нібито незаконне позбавлення його статусу Президента України.
Як повідомляв ІМІ, 18 лютого 2024 року невідомі намагались отримати доступ до Telegram-акаунту журналіста “Схем” Георгія Шабаєва. Він пов’язував це зі своєю журналістською діяльністю.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення прав журналістів – 4
1. До 12 років ув'язнення засуджено двох колаборантів, що причетні до викрадення Олега Батуріна
03.04.2024 Суворовський районний суд міста Одеси заочно засудив до 12 років позбавлення волі двох громадян України – колаборантів, які наказали викрасти за проукраїнську позицію журналіста газети “Новий день” Олега Батуріна в березні 2022 року в Каховці.
Таке рішення суд ухвалив 27 березня 2024 року, повідомляє Лабораторія журналістики суспільного інтересу.
Суд визнав голову окупаційної адміністрації Нової Каховки (до осені 2022 року) Володимира Леонтьєва й так званого “радника голови ДНР” Валентина Мотузенка винними в злочинах проти цивільних на захоплених під час військової агресії територіях, порушенні законів та звичаїв війни, міжнародного гуманітарного права.
Олег Батурін був одним з потерпілих у справі. Під час судового процесу він давав свідчення в судовій залі. Під час окупації Херсонщини, навесні 2022 року, росіяни також насильницьки викрали міського голову Таврійська Миколу Різака та секретаря Новокаховської міської ради Дмитра Васильєва.
Їх утримували в полоні, застосовували фізичне насильство: жорстоко били, тривалий час тримали бранців прикутими кайданками без можливості рухатися, позбавляли води та їжі, а також тисли психологічно. Дмитро Васильєв через дев'ять місяців після звільнення з полону помер, проте в суді були оголошені його свідчення, надані ним правоохоронцям.
Суд визнав участь обвинувачених у злочинах доведеною: вони віддавали накази – були безпосередніми організаторами систематичних репресій проти громадян України, мешканців окупованої Херсонщини.
Валентина Мотузенка та Володимира Леонтьєва у судовій залі не було, вирок є заочним.
Коментуючи рішення суду, Олег Батурін сказав, що сподівається, що надалі українське правосуддя зможе встановити та притягнути до відповідальності не тільки організаторів, але й усіх виконавців злочинів.
“Як на мене, термін вироку замалий і не відображає всіх скоєних Мотузенком і Леонтьєвим злочинів. Але я певен, що це лише перший вирок, і це мене тішить. Леонтьєву інкримінують інші злочини, а значить – нові вироки не за горами. Для мене особисто важливо, що самі росіяни вже, по суті, покарали Мотузенка. Він з літа 2022 був “у бігах”, а навесні 2023 його кинули “на підвал”, і, судячи з усього, він звідти вже не вийде. Це той “русскій мір”, якого він так прагнув. Впевнений, що рано чи пізно Леонтьєва його куратори-росіяни теж спишуть з цього світу”, – сказав Олег Батурін.
Олег Батурін – журналіст газети “Новий день”. Його викрали 12 березня 2022 року в Каховці. 20 березня його відпустили.
Батурін упевнений, що його викрали й тримали в полоні вісім діб через журналістську діяльність і чітку громадянську позицію. Під час перебування в полоні Олега прикували кайданками до батареї, допитували, погрожували розправою, били та незаконно утримували впродовж тижня. За словами Батуріна, Мотузенко погрожував його вбити разом з Володимиром Леонтьєвим.
За фактом викрадення правоохоронці розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни). Згодом правоохоронці повідомили про підозру так званому “раднику голови “ДНР” Валентину Мотузенку, який віддав наказ викрасти Батуріна через його громадянську позицію і професійну діяльність.
Також Олег розповідав, що, окуповуючи Херсонщину, росіяни мали списки місцевих журналістів.
2. Суд оштрафував на 850 грн чоловіків, які перешкоджали журналістам двох телеканалів
03.04.2024 Камінь-Каширський районний суд Волинської області визнав двох громадян винними в перешкоджанні журналістській діяльності та оштрафував на 850 гривень кожного. Таке рішення суд ухвалив 26 березня 2024 року, повідомляє “Судовий репортер”.
Нагадаємо, йдеться про напад на знімальну групу телеканалу “1+1” та перешкоджання каналу “Аверс” 27 квітня 2021 року в селі Стобихівка на Волині. Журналісти знімали сюжет про нелегальні пилорами на території Камінь-Каширського району.
Медійники потрапили на територію підприємства “Екопалет”, куди їх провели двоє місцевих мешканців. Там вони зустріли двох чоловіків, назвались і сказали, що хочуть поспілкуватись із власником. Але чоловіки з деревʼяними палицями виштовхали їх на вулицю. Один із чоловіків також забрав відеокамеру в телеоператора 1+1 і повернув її, тільки коли журналісти залишили територію підприємства.
Обвинувачені не визнали себе винними. Вони розповіли, що підприємство належить їхньому братові, а вони іноді допомагають. Одного дня на територію зайшли незнайомці та почали відеознімання. З ними також були два місцеві жителі. Обвинувачені стверджували, що не знали, що це були журналісти, запитували, хто вони такі й, не отримавши відповіді, попросили їх піти. Але ті відмовлялися та зухвало продовжували відеознімання, нехтуючи заходами техніки безпеки, нахабно йшли до виробничих приміщень, де працювали деревообробні верстати та інше небезпечне обладнання. Виникла суперечка, і обвинувачені виправдовувалися, що змушені були взяти деревʼяні рейки, щоб захиститися від нападу, тому що один з місцевих жителів узяв у руки дошку.
Двоє місцевих підтвердили, що з їхньої ініціативи до села приїхали дві знімальні групи, щоб зробити репортаж про роботу нелегальних пилорам. Перед тим один з них розмістив в інтернеті відеоролик, показавши велику кількість лісопродукції, що зберігалася на території ТОВ “Екопалет”, більша частина якої начебто не мала облікових чипів. З відкритих джерел свідок отримав витяг, що ця земельна ділянка перебуває в комунальній власності, а тому вважає, що вони мали право зайти на територію.
Директор ТОВ “Екопалет” розповів, що йому належить деревообробне підприємство в селі Стобихівка, а обвинувачені є його рідними братами. Будь-яких звернень щодо інтервʼю від журналістів чи громадських активістів він не отримував. Земельну ділянку він винаймає за договором суборенди. На думку власника, його брати діяли законно, виганяючи сторонніх, оскільки на території є деревообробне обладнання, наближатися до якого небезпечно. Крім того, це обладнання є дорогим, а тому має бути захищене від конкурентів. Він зазначив, що вся деревина придбана на аукціоні й це підтверджується документами. У 2020-му на підприємстві відбулися обшуки й частина продукції була вилучена, однак через відсутність доказів незаконної діяльності вилучену деревину повернули.
Староста села підтвердив, що земельна ділянка належить сільській раді й передана в суборенду ТОВ “Екопалет”. Претензій місцева влада до підприємства не має, оскільки воно працює легально, справно сплачує податки та створює в селі робочі місця.
Поліціянти, які прибули на місце події, зафіксували, що на відеокамері та мікрофоні знімальної групи є логотипи 1+1, що спростовує версію захисту про те, що потерпілі не назвалися журналістами.
На відеозаписі 1+1 знято сутичку, під час якої журналісти повідомляють, що вони є представниками медіа та хочуть поспілкуватись із власником підприємства. Одна з журналісток зняла на мобільний телефон, що обвинувачений тримає в руках відеокамеру з логотипом ТРК “Студія 1+1” і тільки після попередження про кримінальну відповідальність повертає її. На відеозаписі чутно прохання журналістки запросити до розмови керівника підприємства, яке обвинувачені проігнорували.
Обставини підтверджуються відеосюжетами, які журналісти оприлюднили в інтернеті, а також відеозаписом з мобільного телефона очевидця (місцевого жителя) і записом з камери зовнішнього спостереження ТОВ “Екопалет”.
Як повідомляв ІМІ, за фактом нападу на журналістів поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).
3. Офіс ГПУ відкрив провадження щодо вручення повістки журналісту Слідства.інфо
08.04.2024 Офіс Генерального прокурора розпочав кримінальне провадження у зв'язку з ситуацією щодо вручення повістки журналісту Слідство.інфо Євгенію Шульгату. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора.
Кримінальне провадження відкрито за попередньою правовою кваліфікацією ч.1 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем) та ч.3 ст.171 Кримінального кодексу України (перешкоджання професійній діяльності журналістів), вчинене співробітниками Служби безпеки України та Територіального центру комплектування.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні доручено Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань.
Як повідомляв ІМІ, 6 квітня редакція Слідства.Інфо заявила, що працівник СБУ міг давати вказівки представникам військкомату щодо вручення повістки журналісту Євгенію Шульгату. У такий спосіб спецслужбовці хотіли покарати розслідувача, який викрив елітне майно керівника департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка, вважає медіа.
Медіарух вимагає відкрити кримінальне провадження щодо співробітників СБУ та ТЦК через інцидент із журналістом Слідства.Інфо.
6 квітня Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що доручив провести службову перевірку щодо інформації Слідства.Інфо про намагання вручити повістку їхньому журналісту після розслідування.
У Службі безпеки України заявили, що вивчають оприлюднену редакцією Слідства.Інфо інформацію про тиск СБУ через представників ТЦК на журналіста Євгенія Шульгата після оприлюднення його розслідування про керівника департаменту кібербезпеки СБУ Іллю Вітюка.
4. Прокуратура відкрила справу щодо обстрілу телевежі в Харкові
23.04.2024 Харківська обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо обстрілу телевежі в Харкові 22 квітня.
Як повідомила прокуратура, досудове розслідування розпочато за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
Прокурори та слідчі поліції задокументували наслідки збройної агресії РФ.
Як повідомляв ІМІ, 22 квітня росіяни завдали удару по телевежі в Харкові, унаслідок чого вона зруйнована. Були зафіксовані перебої із сигналом цифрового телебачення.
Реакція журналістської спільноти – 4
06.04.2024 Ми, українські журналісти та медійні організації, учасники Медіаруху, звертаємося до вас із вимогою встановити справедливість і захистити права журналістів в Україні. Ситуація, що склалася з переслідуванням журналіста-розслідувача Слідства.інфо Євгенія Шульгата, викликає серйозне занепокоєння щодо можливого зловживання службовим становищем та перешкоджання журналістській діяльності з боку СБУ, а також щодо використання військових як інструменту для припинення журналістських розслідувань.
За повідомленням агенції журналістських розслідувань "Слідство.Інфо", журналіст Євгеній Шульгат зіткнувся з неправомірним тиском. Увечері 1 квітня в супермаркеті Оболонського району Києва до Шульгата підійшли співробітники Солом'янського ТЦК з метою вручення йому повістки. Завдяки відео з камер спостереження журналісти встановили, що вказівки працівникам військкомату давав співробітник СБУ, а саме Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки. Це саме той департамент СБУ, про голову якого, генерала Іллю Вітюка, кількома днями раніше Слідство.інфо опублікувало розслідування. Елітну нерухомість і походження статків родини Вітюка досліджував саме журналіст агенції Євгеній Шульгат.
Напередодні публікації журналістського розслідування команда Слідства.Інфо зіткнулася з неодноразовими натяками про недоцільність оприлюднення матеріалу. Ця обставина на тлі подальших подій з наміром вручити персональну повістку журналісту-розслідувачу представниками ТЦК сприймається нами як цілеспрямоване залякування за відмову підкорятися цим попередженням, а також як можливе замовлення, що виконується руками військових структур. Окрім того, оприлюднене Слідством.інфо відео з камер спостереження явно вказує на незаконне стеження СБУ за журналістом.
Подібні дії вказують на намагання СБУ використати службове становище з метою перешкоджання діяльності журналіста, який висвітлював факти, потенційно незручні для керівництва СБУ.
Ми, українські журналісти та журналістки, високо цінуємо наші зобов'язання перед країною, особливо в складний час воєнного стану, та усвідомлюємо необхідність кожного громадянина робити внесок у захист України. Тисячі наших колег служать, десятки журналістів уже загинули, захищаючи нашу країну. Підкреслюємо, що четверо із шістнадцяти співробітників Слідства.інфо отримали повістки й доєдналися до лав Збройних Сил України. Однак зафіксований нами випадок викликає серйозне занепокоєння щодо використання військової служби як інструменту для переслідування журналістів за їхню професійну діяльність.
Незаконне стеження за журналістом представниками спецслужб та використання військових як інструменту припинення журналістських розслідувань є неприпустимим та загрозливим прецедентом. Ми сподіваємося на розуміння та адекватну реакцію правоохоронних органів на наші звернення та очікуємо від них відповіді на питання про джерела вказівок, які так беззаперечно виконували особи у військовій формі, кидаючи тінь на репутацію ТЦК.
Днями невідомі звернулися до Державного бюро розслідувань, щоб те перевірило роботу одного з вінницьких ТЦК. Буцімто військкомат погано працює та не мобілізує головного редактора руху "Чесно" Олександра Саліженка. Нагадаємо також, що наприкінці грудня 2023 року працівники Департаменту СБУ із захисту Національної державності вели відеостеження за журналістами видання Bihus.info, коли ті святкували новорічний корпоратив.
У зв'язку з вищевикладеним вимагаємо:
- Негайно відкрити кримінальне провадження за фактами можливого зловживання службовим становищем, незаконного стеження та перешкоджання журналістській діяльності з боку співробітників СБУ та ТЦК.
- Здійснити ретельне та оперативне розслідування обставин справи, зокрема ролі співробітників СБУ та ТЦК у цьому інциденті.
- Забезпечити надійний захист прав журналістів і їхню безпеку в процесі виконання професійних обов'язків.
- Відсутність належної реакції на такі інциденти підриває довіру до державних інституцій і ставить під загрозу принципи демократії та права на свободу слова в Україні.
12.04.2024 Представники українського громадянського суспільства України заявили, що констатують небезпечну тенденцію щодо переслідування органами правопорядку антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів в Україні, зокрема в контексті діяльності Збройних сил України та кампанії з мобілізації, пише "Детектор медіа".
Підписанти звернули увагу, що 10 квітня 2024 року працівники Служби безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань провели обшук у голови правління Харківського антикорупційного центру (ХАЦ) і чинного військовослужбовця Національної гвардії Дмитра Булаха.
"Обшук відбувся під приводом того, що Булах є фігурантом у справі про нібито зловживання під час зарахування на службу військовослужбовців (за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України "Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці"). Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. Правоохоронці не повідомляють, яким є процесуальний статус Дмитра Булаха, але зазначають, що підозру Булаху не вручали", – йдеться в заяві.
Одним з можливих мотивів, на думку авторів заяви, переслідування Дмитра Булаха може бути те, що очолюваний ним Харківський антикорупційний центр ще в лютому 2022 року опублікував інформацію, що в заступника голови Харківської обласної ради від проросійської фракції "Опозиційна платформа – За життя" Богдана Мальованого є російське громадянство, яке він отримав 27 квітня 2014 року, майже одразу після окупації Криму.
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації ХАЦ наголошував на неприпустимості ситуації, коли громадянин держави-агресора обіймає одну з найвищих посад органу місцевого самоврядування. В результаті 14 лютого 2023 року стало відомо, що Мальований склав мандат депутата. Разом з тим Дмитро Булах отримав "попередження" за таке викриття від наближених до його оточення людей.
Також ХАЦ проводить систематичну роботу з моніторингу публічних закупівель у Харківській області, зробивши публічними багато зловживань у цій сфері. Це зекономило кошти платників податків під час повномасштабної війни, але позбавило доходів багатьох осіб. Їхню зацікавленість у переслідуванні Булаха також не можна відкидати.
"Відтак відкриття кримінального провадження проти Дмитра Булаха вже після його мобілізації з обвинуваченням у зловживанні при прийомі на військову службу ми розглядаємо як імовірну помсту проросійських сил або місцевих корупціонерів, здійснену руками українських органів правопорядку", – наголосили підписанти.
Вони зазначили, що це не перший випадок переслідування або спроб дискредитації антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів, частина з яких відбуваються в контексті мобілізації та військової служби. І нагадали про нещодавні випадки переслідування голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, журналіста-розслідувача Слідства.Інфо Євгенія Шульгата, журналіста-розслідувача проєкту "Наші гроші" Юрія Ніколова, редакції антикорупційних розслідувань Bihus.Info, головного редактора руху “Чесно” Олександра Саліженка та інших.
Викликає занепокоєння в авторів заяви й публічна кампанія, "спрямована на прицільну дискредитацію активістів, які викривають корупційні схеми, наявність російського громадянства в посадовців та їхнє надмірне збагачення".
"У своїй риториці проти антикорупціонерів та журналістів-розслідувачів органи правопорядку порушують презумпцію невинуватості та маніпулюють особливо чутливою для суспільства тематикою про мобілізацію чи службу в силах безпеки й оборони України. Подібна риторика є неприпустимою та навмисно зміщує фокус суспільної уваги з фігурантів антикорупційних розслідувань на тих, хто ці розслідування проводить, дискредитуючи їхню діяльність та нівелюючи результати розслідувань", – додають автори.
Вони звертають увагу, що це дискредитує Україну та міжнародному рівні й підіграє російській пропаганді в поширенні наративу про авторитарну і недемократичну країну, що б’є по допомозі, критично важливій для протистояння російській агресії.
Автори висунули вимоги до керівництва країни та президента.
"Зважаючи на зазначене вище, а також зростаючу тенденцію переслідування антикорупційних активістів і журналістів в Україні, наголошуємо на наступному:
Президент України Володимир Зеленський – має публічно засудити практику переслідування і дискредитації представників медіа та громадянського суспільства, яка розгортається, зокрема, в контексті мобілізації і діяльності сил оборони.
Представники органів державної влади, місцевого самоврядування – повинні негайно припинити переслідувати громадських активістів, журналістів, зокрема з використанням органів комплектування сил оборони і безпеки (ТЦК). Такі дії є незаконним перевищенням службових повноважень, вони порушують Конституцію України і права людини.
Представники органів слідства (зокрема, СБУ, ДБР, Національна поліція) – мають припинити використовувати свої повноваження щодо розслідування злочинів, проведення гласних і негласних слідчих (розшукових) дій як спосіб переслідування громадських активістів та журналістів в інтересах окремих політиків або посадових осіб. Такі дії суперечать завданню кримінального процесу – неупередженому слідству – і є спробами покарати невинуватих осіб і піддати їх невиправданому процесуальному примусу, а також порушують засади кримінального провадження. Також компетентні органи мають розслідувати всі згадані випадки зловживань з боку посадових осіб і притягнути винних до відповідальності. Якщо цього не буде зроблено, ми розцінюємо таку позицію як зелене світло від влади на продовження таких дій.
Органи прокуратури України – у межах процесуального керівництва в кримінальних провадженнях мають звертати особливу увагу на дії слідства по відношенню до активістів і журналістів, зокрема тих, які борються з корупцією. Прокурори повинні запобігати використанню органами слідства своїх повноважень для переслідування громадських активістів і журналістів.
Судді – мають звертати особливу увагу на законність дій слідства вже на етапі розгляду клопотань правоохоронців про проведення негласних слідчих (розшукових) дій по відношенню до антикорупційних активістів та журналістів. Ця категорія людей є важливою частиною громадянського суспільства при викритті корупції, висвітленні зловживань та інших незаконних дій посадових осіб".
3. Медійники закликають замінити Наталю Гуменюк: забороняє висвітлювати воєнні злочини РФ
16.04.2024 Низка медійників звинуватила Наталю Гуменюк у забороні висвітлювати воєнні злочини Російської Федерації в зоні відповідальності військовослужбовиці. Вони вимагають від військового керівництва замінити Наталю Гуменюк “на компетентнішу особу і не допускати її до будь-якого керування комунікаціями”.
Про це йдеться в заяві медійників на адресу Головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, міністра оборони України Рустема Умєрова та начальника Генштабу ЗСУ Анатолія Баргилевича.
“Впевнені, що особа, яка керує комунікаціями ОСУВ під час війни, повинна вміти адекватно та професійно взаємодіяти з медіа, розуміти надзвичайну важливість висвітлення подій із фронту, необхідність документування та привернення уваги до злочинів росіян і в жодному разі не ставити невиправдані обмеження, які перешкоджають роботі журналістів”, – йдеться в заяві.
Також медійники вимагають забезпечити доступ журналістів до районів Херсонщини та сусідніх регіонів, де відбуваються ключові події, з урахуванням вимог наказу №73 Головнокомандувача Збройних сил України.
“Ці території невиправдано довго блокувалися Наталією Гуменюк, що призвело до непоправних інформаційних наслідків для України”, – зазначають медійники.
4. Медіарух закликає припинити тиск на Суспільне та зберегти за ним вечірні прайми телемарафону
30.04.2024 Учасники Медіаруху закликали припинити тиск на Суспільне мовлення та зберегти за ним вечірні прайми телемарафону.
Про це йдеться в заяві медійників на адресу Президента України Володимира Зеленського, голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, голови депутатської фракції “Слуга народу” Давида Арахамії, голови Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, голови Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослава Юрчишина та посольств країн – партнерів України.
Медійники зазначили, що протягом останнього тижня в публічному просторі відбулася серія інформаційних та інституційних атак на Суспільне. Зокрема, висловлювання народної депутатки Мар’яни Безуглої та просування ідеї позбавити Суспільне вечірніх праймових годин.
Автори заяви вважають “збіг цих подій невипадковим” і висловлюють “свою рішучу підтримку Суспільному мовленню, яке є прикладом однієї з найуспішніших реформ, втілених після Революції Гідності”.
“Ми, українські журналісти, медіа та медійні організації, учасники Медіаруху, закликаємо припинити тиск на Суспільне мовлення, зберегти за ним вечірні прайми телемарафону, зреагувати на неправдиві висловлювання народної депутатки Безуглої та виділити достатній бюджет мовнику на 2025 рік”, – йдеться в заяві.
Медіарух закликає:
- Президента України, Апарат Верховної Ради України, Комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики та Комітет ВРУ з питань свободи слова – докласти зусиль до збереження за Суспільним мовленням вечірніх праймів телемарафону “Єдині новини”;
- фракцію “Слуга народу” – зреагувати на неправдиві висловлювання народної депутатки Мар’яни Безуглої;
- Міністерство фінансів України – дотримуватися норми про рівень фінансування Суспільного мовлення, а в умовах неможливості забезпечити стовідсоткове фінансування – провести консультації з Національною суспільною телерадіокомпанією України для визначення рівня видатків на 2025 рік, які дадуть можливість підтримувати життєдіяльність Суспільного мовлення;
- посольства країн-партнерів України – посилити увагу до збереження свободи слова в Україні як опори для демократії та суспільного мовника як флагмана медіареформ в Україні.
Help us be even more cool!
