Медійники закликають замінити Наталю Гуменюк: забороняє висвітлювати воєнні злочини РФ

Наталя Гуменюк, звільнення якої вимагають у заяві медійники. Фото – Микола М'якшиков, УНІАН

Низка медійників звинуватила Наталю Гуменюк у забороні висвітлювати воєнні злочини Російської Федерації в зоні відповідальності військовослужбовиці. Вони вимагають від військового керівництва замінити Наталю Гуменюк “на компетентнішу особу і не допускати її до будь-якого керування комунікаціями”. 

Про це йдеться в заяві медійників на адресу Головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, міністра оборони України Рустема Умєрова та начальника Генштабу ЗСУ Анатолія Баргилевича.

“Впевнені, що особа, яка керує комунікаціями ОСУВ під час війни, повинна вміти адекватно та професійно взаємодіяти з медіа, розуміти надзвичайну важливість висвітлення подій із фронту, необхідність документування та привернення уваги до злочинів росіян і в жодному разі не ставити невиправдані обмеження, які перешкоджають роботі журналістів”, – йдеться в заяві.

Також медійники вимагають забезпечити доступ журналістів до районів Херсонщини та сусідніх регіонів, де відбуваються ключові події, з урахуванням вимог наказу №73 Головнокомандувача Збройних сил України. 

“Ці території невиправдано довго блокувалися Наталією Гуменюк, що призвело до непоправних інформаційних наслідків для України”, – зазначають медійники.

Інститут масової інформації наводить заяву повністю:

Заява

Головнокомандувачеві Збройних сил України

генерал-полковнику Олександру Сирському

Міністрові оборони України 

Рустему Умєрову

Начальникові ГШ Збройних сил України

генерал-майору Анатолію Баргилевичу

Росіяни не припиняють атакувати Херсонщину: знищують Херсон, перетворили на руїни місто Берислав, водночас українські військові стійко відбивають їхні атаки. Але ні першого, ні другого не бачать ані українці, ані світ. 

Вони бачать, як українські військові захищають Часів Яр і як його руйнують росіяни. Як українські військові тримають Куп’янськ та села навколо, а росіяни намагаються їх знищити.

Чому ж журналістам “цікавіше” висвітлювати бої за ті міста, а не події на Херсонщині?

Бо на сході немає Наталі Гуменюк, а на півдні є. Бо в підпорядкуванні ОСУВ “Хортиця” на східному напрямку пресофіцери протягом двох років професійно виконують свою роботу, вони є місточком між військовослужбовцями та суспільством. Вони сприяють донесенню інформації з фронту в тих межах, які не шкодять безпеці операцій. І не перешкоджають висвітленню злочинів росіян.

Так само виконували цю роботу донедавна і пресофіцери ОСУВ “Таврія”, поки “Таврія” внаслідок переформатування угруповань не відійшла до зони відповідальності пані Гуменюк. 

Ми бачимо обличчя захисників Донеччини, Луганщини, Харківщини, Запоріжжя, але не бачимо облич захисників Херсонщини. На Херсонщині ми бачимо лише пані Гуменюк.

Воєнні злочини Росії журналістам вдавалося фіксувати здебільшого обходячи обмеження, встановлені в зоні підпорядкування пані Гуменюк, а не за її сприяння.

Найбільш кричущим випадком була заборона заїзду на Херсонщину в підтоплені міста і села в день підриву Каховської ГЕС – тоді світові ЗМІ заполонили посилання на свідчення російських “воєнкорів”, адже від нас інформація була майже відсутня. 

Пізніше пані Гуменюк забороняла фіксувати страждання українців у частині сіл, де через підрив ГЕС зникла вода, та знімати дно водосховища, яке висохло.

До цього журналістам доводилося мінними полями заїжджати до щойно звільнених сіл на Херсонщині й Миколаївщині, щоб у момент найбільшої цікавості світу розповісти про воєнні злочини росіян. Офіційного дозволу заїхати до цих сіл легально дорогами через блокпости в адекватний термін домогтися було неможливо.

Рятувальним службам Херсонщини відмовляли в праві взяти із собою журналістів на ліквідацію наслідків російських злочинів у Бериславі.

Закриті й Антонівка, Дар’ївка та частина Херсона (Корабельний район та “Острів”), де люди також потерпають від російських обстрілів.

На відміну від інших напрямків, на Херсонщині немає доступу до шпиталів та стабілізаційних пунктів, де лікують поранених захисників та цивільних.

Попри офіційне роз’яснення Головнокомандувача, які саме об’єкти й райони зосередження військ належать до “червоної зони”, комунікації “Півдня” оголосили “червоними” всі громади, розташовані на річці Дніпро та Чорному морі, і за цими самопроголошеними “правилами” медіа мали працювати півтора року.

Оскільки пані Гуменюк вибудувала саме таку комунікаційну політику, то бригади пропонують воєнним кореспондентам працювати в “потьомкінських окопах” за десятки кілометрів від реальної лінії фронту. Звісно, така імітація неприпустима для більшості медіа, отже вони обирають інші напрямки фронту, де можна просто нормально виконати свою роботу.

Найпопулярніше слово в комунікаційного відділу Сил оборони півдня – “заборонено”.

Людина, яка перешкоджала висвітленню злочинів росіян, яка не дає журналістам показувати відважних оборонців Херсонщини, яка не здатна пояснити командуванню свого напрямку, чому суспільство має бачити не лише її обличчя, а й обличчя воїнів та чому світ має оперативно бачити російські воєнні злочини, не може і далі очолювати комунікації.

Вона “відлякала” з напрямку журналістів, чим відвернула увагу суспільства. Це позначається і на рівні обороноздатності регіону, і на допомозі громадам регіону від міжнародної спільноти.

Ми вимагаємо:

• Замінити Наталю Гуменюк на компетентнішу особу і не допускати її до будь-якого керування комунікаціями. Впевнені, що особа, яка керує комунікаціями ОСУВ під час війни, повинна вміти адекватно та професійно взаємодіяти з медіа, розуміти надзвичайну важливість висвітлення подій із фронту, необхідність документування та привернення уваги до злочинів росіян і в жодному разі не ставити невиправдані обмеження, які перешкоджають роботі журналістів.
• Забезпечити доступ журналістів до районів Херсонщини та сусідніх регіонів, де відбуваються ключові події, з урахуванням вимог наказу №73 Головнокомандувача ЗСУ. Ці території невиправдано довго блокувалися Наталією Гуменюк, що призвело до непоправних інформаційних наслідків для України.
• Провести ревізію наявних правил роботи пресцентрів ОК “Південь” та об’єднаного новоствореного ОУВ “Таврія” (раніше ОСУВ “Одеса” та ОСУВ “Таврія”), практики яких могли зазнати шкоди через нещодавнє призначення туди Наталі Гуменюк. Важливо переглянути наявні правила та процедури роботи пресслужб військових формувань, щоб уникнути випадків надмірного і невиправданого контролю та обмежень, які перешкоджають висвітленню і документуванню надзвичайно важливих для України подій.
• Будь ласка, докладіть зусиль, щоб журналістам не довелося писати ще одного листа щодо неприпустимості очолювання будь-яких комунікаційних структур Сил оборони Ганною Маляр. Особи на ключових комунікаційних посадах повинні мати належні навички та репутацію для виконання своїх обов'язків згідно з вимогами часу, особливо у воєнний період.

Підписати заяву можна тут.

Заяву підписали:

1. Об’єднання українських медіа “Медіарух”;
2. ГО “Детектор медіа”;
3. Оксана Романюк, Інститут масової інформації;
4. Анна Калюжна, Bihus.Info;
5. Анастасія Федченко, журналістка;
6. Олександр Моторний, журналіст ТСН, 1+1;
7. Ольга Омельянчук, Reporters;
8. Антон Скиба, фотожурналіст;
9. Наталя Соколенко, журналістка;
10. Анастасія Станко, головна редакторка “Слідство.ІНФО”;
11. Hromadske;
12. Онлайн-медіа “Свідомі”;
13. Наталя Нагорна, ТСН, 1+1
14. Олег Корнієнко, телеканал ICTV
15. Медіагрупа “Накипіло”
16. Азад Сафаров, Sky News
17. Сергій Нікітенко, “МОСТ”
18. Каміла Грабчук, фріланс-журналістка та продюсерка українських та іноземних медіа, авторка ютуб-каналу «ЛЮДИ» 
19. Стас Козлюк, репортер-фрілансер
20. Євгеній Васильєв, фотожурналіст;
21. Павло Юров, локальний продюсер France 2, AFP
22. Костянтин Ліберов, документальний фотограф. Медіа LIBKOS
23. Влада Ліберова, документальний фотограф. Медіа LIBKOS
24. Олександра Малевич, шеф-редакторка Суспільне. Миколаїв
25. Вікторія Сибір, локальна прoдюсерка the Sunday Times
26. Анастасія Горпінченко, журналістка “Слідство. Інфо”
27. Діана Зубар, шеф-редакторка Суспільне Одеса
28. Котюжанська Ольга, фріланс-продюсерка для іноземних медіа 
29. Дмитро Ляшко, локальний продюсер 
30. Олена Максименко, журналістка-фрілансерка
31. Мальцан Євгенія, журналістка United24 media
32. Вікторія Лакезіна журналіст, фіксер
33. Ольга Кириленко, воєнна кореспондентка «Українська правда»
34. Тетяна Яременко,шеф-редакторка Суспільне.Херсон
35. Дар’я Літовченко, воєнна кореспондентка ДП “Мультимедійна платформа іномовлення України”
36. Львутіна Альбіна, журналістка, продюсерка для іноземних медія.
37. Федотов Руслан, продюсер іноземних медіа, фіксер Fuji TV, RSI Zee Upitis, documentary filmmaker, Latvia/UK
38. Ільченко Микита, журналіст United24 Media
39. Потапенко Роман, журналіст Бахмут.in.ua
40. Катерина Гаценко, локальна продюсерка, фіксерка іноземних медіа та журналістка-фрилансерка
41. Стефаняк Юрій, фотожурналіст
42. Батурін Олег, журналіст Центру журналістських розслідувань 
43. Маргарита Бурковська, польовий продюсер іноземних медіа 
44. Гольдман Ніколь, локальна продюсерка Voice of America, PBS Newshour
45. В'ячеслав Ратинський, фотожурналіст
46. Кожуховський Дмитро, продюсер United24 Media
47. Дмитро Ларін, фотожурналіст
48. Альбіна Карман, журналістка.
49. Аліна Євич, воєнна кореспондентка 
50. Сірченко Кирило, фіксер та репортер Ouest France
51. Бальчінос Ганна, журналістка
52. Команда DeepStateUA 
53. Іван Антипенко, журналіст
54. Леута Оксана, локальна продюсерка France 2, Le Monde
55. Чайка Дмитро Валерійович, фіксер, оператор
56. Софія Кочмар, продюсер міжнародних ЗМІ
57. Василець Ольга, Інститут масової інформації
58. Роман Бебех ютуб канал Бомбардир
59. Олександр Рубан, Інститут масової інформації
60. ГО “Автомайдан Вінниччина” 
61. Юлія Кочетова, фотожурналістка-фрілансерка
62. Мар’ян Присяжнюк, локальний продюсер The Yomiuri Shimbun …
63. Євген Тітов. фотожурналіст фрілансер.
64. Лізогуб Христина, кіно оператор, ТОВ «Tabor Production»
65. Дзвінка Пінчук, фотожурналістка
66. ГО “Українська асоціація професійних фотографів” (УАПФ)
67. Ольга Ковальова, фотожурналістка 
68. Віталій Улибін, шеф-редактор медіагрупи "Сіль". Видання "Полтавська хвиля" та "Сіль.Медіа"
69. Артем Лисак, Sky News
70. Олійник Ілля, локальний продюсер CBC, The WSJ, The New Yorker…
71. Кирило Амурський, журналіст LCI/Quotidien
72. Ольга Калиновська, журналістка, 5 канал
73. Яків Ляшенко, фотожурналіст фрілансер
74. Юлія Кірієнко, ТСН, 1+1
75. Руслан Смещук, спецкор Інтера, марафон “Єдині новини”
76. Філіп Мальцан, журналіст, United24 media
77. Іванченко Георгій. Фотограф в галузі журналістики та документалістики. Член Української асоціації професійних фотографів.
78. Ілона Коротіцина, Медіаплатформа “Вгору”
79. Сергій Мельничук, журналіст. Співзасновник ГО Ukrainian witness, голова ГО UMN.
80. Станіслав Кухарчук, спецкор Інтера, марафон “Єдині новини”
81. Віра Лабич, журналістка
82. Стороженко Станіслав, журналіст та локальний продюсер для DR та Voice of America
83. Софія Гатілова, фотожурналіст. 
84. Юлія Лавришин, журналістка
85. Катерина Капустіна, журналістка, громадська активістка
86. Олександр Кромпляс, журналіст, продюсер німецького медіа холдингу Mainpost
87. Антон Подлуцький, журналіст і співзасновник КиївВлада. 
88. Лариса Калик, журналістка
89. Фазилов Яшар, фіксер французького національного радіо Radio France
90. Олександр Населенко , локальний продюсер Christian Science Monitor, New York Times 
91. Віталій Побережний, воєнний журналіст
92. Соболєва Євгенія, локальний продюсер, фрілансер-журналіст
93. Андрій Колесник, локальний продюсер Reporters Sans Frontiers
94. Наталія Єрмак, продюсерка та журналістка The New York Times
95. Печерський Володимир, локальний продюсер Asahi TV, Японія
96. Дмитро Горєвой, продюсер іноземних медіа
97. Богдан Буткевич, автор та ведучий ютюб-каналу “Цензор.нет”, ведучий програм радіо “Київ 98 FM”
98. Ковтун Єлизавета, CEO медіа Frontliner
99. Редакція видання судової журналістики «Ґрати»
100. Раміна Есхакзай, журналіст. Автор та ведуча YouTube каналу “RAMINA”.
101. Забарний Дмитро, локальний продюсер іноземних медіа.
102. Роман Кот, редактор Українського радіо
103. Roman Havelka, Journalist Czechia
104. Костянтин Кляцкін, режисер-документаліст, учасник об’єднання кінематографістів BABYLON’13
105. Ольга Подорожна, локальний продюсер іноземних медіа
106. Юліана Скібіцька, журналістка, редакторка, авторка телеграм-каналу «Всрата журналістика»
107. Дмитро Васильєв, спеціальний кореспондент Суспільне Одеса
108. Алла Хоцянівська, спеціальна кореспондентка ТСН, 1+1
109. Кіра Гіржева, журналістка, редакторка
110. Вікторія Маньковська, журналістка-редакторка Ґвара Медіа
111. Юрій Сисоєв, фотокореспондент Суспільне Одеса
112. Олена Гнітецька, журналіст, медіа “МОСТ: Херсон”
113. Тетяна Леонова, журналістка-фрилансерка
114. Антон Малиновський, журналіст
115. Макарук Михайло, речник міжнародної волонтерської розвідувальної спільноти InformNapalm
116. Михайло Левакін, журналіст.
117. Олеся Ланцман, журналістка
118. Максим Зайцев, локальний продюсер
119. Олександра Єфименко, журналістка
120. Сергій Солодько, локальний продюсер.
121. Світлана Моренець, журналістка The Spectator
122. Єлизавета Кротик, журналістка Суспільне: Миколаїв
123. Солодкий Олександр, фотограф, волонтер
124. Прямухіна Олена-Марія, українка, фотографиня
125. Забєліна Юлія, NV журналістка
126. Назар Фурик, фотограф, документаліст
127. Людмила Янкіна, правозахисниця, керівниця напрямку захисту громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA
128. Тетяна Шелепко, локальна продюсерка Aftenposten
129. Макс Юр’єв, журналіст
130. Богдан Куценко, журналіст, філд продюсер Getty Images
131. Христина Луцик, журналістка Радіо Ua Chicago, фотограф
132. Національна спілка журналістів України
133. Галина Давидова, головна редакторка Гард.City
134. Ірина Сампан, Громадське радіо, Бутусов +
135. Надія Суха, журналістка Ukrainian Witness
136. Пунтусов Ілля, відеоредактор NV
137. Шолудько Любов, продюсер BBC News,
138. Дарʼя Бура, журналістка
139. Іваненко Костянтин, журналіст, громадський активіст
140. Стоянова Ніколетта, репортерка медіа Frontliner
141. Бенца Олександр, журналіст, продюсер
142. Олександр Магула, фотожурналіст
     
143. Альона Савчук, репортерка
144. Інна Варениця, журналістка-фрілансерка
     
145. Олександр Палікот, журналіст RFE/RL
146. Софія Чолас, спеціальна кореспондентка телеканалу “Рада”
147. Олександр Кривокульський, кореспондент телеканалу Рада
     
148. Олександра Тронь, журналістка
149. Тимченко Микола, фотокореспондент видання Рубрика
150. Дмитро Ковальчук, локальний продюсер France 24
151. Волошин Сергій, фотокореспондент Aerovokzal
152. Андре луїс Алвес, фотокореспондент, журналіст , Еxpresso, Público, Rádio TSF (PT)
153. Андрій Яковин, воєнкор 'Белсат" (Польща)
     
154. Вікторія Веселовська, продюсер, м. Миколаїв
155. Юлія Макаренко, кореспондент Telewizja Polska (Belsat)
156. Марʼяна Бухан, ТСН, 1+1
157. Олександр Бабенко, фото/відеограф, журналіст
158. Євгенія Гончарук, Радіо НВ, Громадське радіо
159. Українська Медіа Ліга (УМЛ)
     

Довідково. Медіарух – спільнота, що об’єднала журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій. Медіарух започатковано 5 лютого 2019 року.

Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали Перший канал Суспільного, Українське радіо, Громадське радіо, ІА Укрінформ, ІА Інтерфакс-Україна, “Ліга.net”, “Дзеркало тижня. Україна”, НВ, Цензор.Нет, 5 канал, “Український тиждень”, Opinion, низка регіональних медіа, Незалежна медійна рада, громадські організації “Детектор медіа”, “Інститут масової інформації”, “Інтерньюз Україна”, “Центр демократії та верховенства права”, "Фундація “Суспільність”, “Національна асоціація медіа”, “Донецький інститут інформації”, “Інститут демократії імені Пилипа Орлика”, “Центр прав людини Zmina”.

Згодом приєднались інші організації та окремі журналісти – загалом понад 70 учасників. 16 листопада 2021 року представники провідних медіа закликали журналістів об'єднуватись у професійну спільноту “Медіарух” для протистояння політичному та комерційному тиску на свободу слова. Ініціаторами заяви виступили 29 журналістів та експертів, їхні імена доступні тут.