Барометр свободи слова за червень 2019 року
У червні ІМІ вперше цього року зафіксував випадок убивства журналіста – внаслідок травневого нападу 20 червня помер черкаський журналіст Вадим Комаров, який так і не вийшов з медикаментозної коми.
Поліція перекваліфікувала кримінальне провадження за фактом нападу на Комарова зі статті “Умисне тяжке тілесне ушкодження” на “Замах на умисне вбивство”.
У слідства є три основні робочі версії – це професійна діяльність потерпілого, раптова сварка з невстановленою особою та вбивство з корисливих мотивів.
Українські та міжнародні організації закликали правоохоронні органи забезпечити швидке та незалежне розслідування вбивства.
Загалом у червні експерти ІМІ зафіксували в Україні 17 випадків порушення свободи слова. Лише два з них стосувалися цензури, інші – фізичної агресії щодо журналістів. Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.
Основним типом порушення прав журналістів за кількістю стали випадки перешкоджання законній журналістській діяльності – вісім (травень – сім, квітень – вісім, березень – 15, лютий – 11, січень – сім).
Порушення свободи слова та прав журналістів ІМІ зафіксував у дев'яти областях України. Зокрема, лідером таких порушень став Київ з областю, де зафіксовано чотири випадки (побиття, перешкоджання та цензура).
Далі йдуть п’ять регіонів, де зафіксовано по два випадки – Дніпропетровщина, Миколаївщина, Одещина, Харківщина та Чернігівщина. В інших областях зафіксовано по одному випадку.
Порушували в червні право журналістів на професію приватні особи, представники виборчої комісії, судової гілки влади, місцевої влади, посадовці, депутати та менеджмент каналу.
Також ІМІ зафіксував цього місяця по три випадки погроз та побиття журналістів. І хоча за кількістю ці категорії зросли на одну позицію, порівнюючи з травнем, проте серед випадків побиття є важкі, що викликали резонанс у журналістському середовищі та спонукали медійників виступити зі спільною заявою про порушення своїх прав та закликати ефективно розслідувати напади на колег.
Так, одним з важких випадків побиття став напад молодиків 7 червня в Харкові на оператора місцевого телеканалу Вадима Макарюка. Унаслідок побиття оператор у важкому стані потрапив до реанімації, у нього стався інсульт. Він і досі перебуває в лікарні.
За цим фактом слідчі відкрили кримінальні провадження за ч. 2 ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) і ч. 1. ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).
Крім того, у червні зафіксовано два випадки цензури – з боку менеджменту телеканалу ZIK, який нещодавно придбав соратник Віктора Медведчука Тарас Козак, унаслідок чого низка журналістів пішли з каналу, і з боку пресслужби голови політради партії “Опозиційна платформа – За життя” Віктора Медведчука, яка не пустила 28 червня журналістів Радіо Свобода на передання українських полонених.
Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував один випадок убивства, 56 випадків перешкоджання, 15 випадків погроз, дев'ять випадків побиття та три випадки цензури.
Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:
Фізична агресія
Убивства – 1
1.Помер черкаський журналіст Вадим Комаров
20.06.2019 Уночі 20 червня помер черкаський журналіст Вадим Комаров, який перебував у комі після побиття. Про це на своїй сторінці написав адвокат Валерій Макєєв, повідомляє “Про все“.
“46 днів його тіло боролося за життя в цьому світі, та душа таки обрала Царство Небесне і Вічний спокій. Щирі співчуття рідним та близьким та всім, хто згадує Вадима добрим словом. Вбивць та замовників вбивства не знайдено і не покарано”, – написав Макєєв.
Як повідомляв ІМІ, 4 травня в Черкасах побили місцевого журналіста і відеоблогера Вадима Комарова. З тяжкими тілесними ушкодженнями потерпілого було доставлено до лікарні. Журналіст у важкому стані перебував у реанімації.
Поліція спочатку відкрила за цим фактом кримінальне провадження за частиною 1 статті 121 (“Умисне тяжке тілесне ушкодження”) Кримінального кодексу України.
Згодом слідчі перекваліфікували кримінальне провадження за статтями 15 та 115 Кримінального кодексу України (“Замах на умисне вбивство”).
Поліція перекваліфікувала кримінальне провадження за фактом нападу на Вадима Комарова зі статті “Умисне тяжке тілесне ушкодження” на статтю “Замах на умисне вбивство”.
Побиття – 3
1.У Харкові під час сутичок побили оператора, поліція відкрила справу
07.06.2019 Поліція Харкова відкрила кримінальні провадження за фактами побиття оператора одного з місцевих телеканалів та перешкоджання його професійній діяльності під час конфлікту 7 червня на території торговельного центру “Барабашово”. Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Харківській області.
Згідно з повідомленням, невідомі заподіяли тілесні ушкодження 36-річному оператору та заволоділи його відеокамерою. Журналіста доставили до Харківської міської лікарні швидкої невідкладної допомоги ім. Мещанінова. Зараз він перебуває у відділенні інтенсивної терапії. З місця події вилучено речові докази.
Слідчі відкрили кримінальні провадження за ч. 2 ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”), ч. 1. ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) та ч. 2 ст. 187 (“Розбій”) Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за санкціями статей передбачає до 10 років позбавлення волі.
Як зазначили в поліції, всього внаслідок подій у “Барабашові” постраждали дев’ять осіб, які звернулися по допомогу до медичних закладів.
Госпіталізованим є телеоператор Вадим Макарюк, повідомила у фейсбуці журналістка Ганна Черненко.
За її словами, він у тяжкому стані перебуває в реанімації.
“Наш Вадим Макарюк у лікарні, знімав на “Барабашово” черговий конфлікт. Залили очі газом, розбили обличчя, розтрощили камеру. Я сподіваюсь, що вдасться витягти відео і я побачу, які тварюки це зробили. Вадик у важкому стані. Стався крововилив, але він у свідомості. Зараз у реанімації. …Лікарі прогнозів, як завжди, в таких ситуаціях не дають”, – написала вона.
“Але він боєць, потиснув руку. Відновити, що сталося, не можна. Картку забрали. Він уночі зміг сказати, що його наздоганяли кілька людей, збили з ніг і побили. Якщо ви знайшли відео або фото з вечора на “Барабашово”, надішліть мені. Я не уявляю, хто міг напасти на оператора, тим більше нашого Вадика, якого всі знають і люблять”, – написала журналістка.
За інформацією видання 057.ua, група невідомих у кількості 50 осіб зайшла на територію ТЦ “Барабашово” для з’ясування спору майнового характеру з підприємцями. Згодом переговори перейшли в конфлікт.
За даними пресслужби ТЦ “Барабашово”, конфлікт стався між представниками “Національного корпусу” і підприємцями.
Як повідомила представниця ІМІ, Вадим Макарюк працює на два канали: 24 канал і харківський Тріолан.
2.На Чернігівщині побили журналістів
13.06.2019 У Прилуках Чернігівської області 13 червня заступник голови виборчого штабу кандидата в народні депутати Олександр Чалий побив двох журналістів проекту “Стоп корупції” Марію Гураль та Володимира Циганова. Про це повідомляється на сайті проекту.
Як пише видання, журналісти намагалися потрапити на публічний захід, де один з кандидатів у депутати зустрічався з громадськістю. Знімальна група хотіла перевірити наявну у них інформацію щодо підкупу виборців на даному заході.
За інформацією видання, Чалий спочатку намагався вирвати мікрофон у журналістки Марії Гураль, а потім почав її бити. Згодом він почав бити колегу журналістки Володимира Циганова, який намагався захистити дівчину.
Унаслідок нападу Марія Гураль отримала струс мозку, а Володимир Циганов – численні садна та забої.
За фактом побиття двох журналістів поліція Чернігівської області відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України – погроза або насильство щодо журналіста, повідомляється на сайті Нацполіції у Чернігівській області.
Як встановили правоохоронці, журналісти намагалися потрапити на публічний захід, де один з кандидатів у депутати зустрічався з громадськістю. Співробітники одного з телеканалів хотіли перевірити наявну в них інформацію щодо підкупу виборців на цьому заході.
В цей час один з прибічників кандидата завадив журналістам здійснювати професійну діяльність та спричинив їм тілесні ушкодження.
Поліцейські затримали нападника і оголосили про підозру у вчиненні злочину.
3.На Київщині депутат напав на редактора газети
22.06.2019 У Київській області 22 червня на редактора газети і сайту “Зоря Приірпіння” Олександра Наказненка напав депутат Гостомельської селищної ради Юрій Марчук і вдарив його кулаком у потилицю, повідомляє “Зоря Приірпіння“.
“Це сталося на Гостомельському ринку в обідній час, коли я туди заніс на роздачу черговий випуск своєї газети, – розповів Олександр Наказненко. – Депутат Гостомельської селищної ради Юрій Марчук, побачивши мене на ринку з пачкою газет, спочатку не давав пройти й прискіпувався до мене з образами та погрозами. Коли я пройшов повз нього і пішов далі з газетами, він підбіг до мене ззаду й завдав удару кулаком у потилицю. Я розвернувся, давши адекватну відсіч. Після чого Марчук почав мені погрожувати, гукаючи “давай відійдемо розберемося”.
За його словами, інцидент продовжився за кілька хвилин уже на автостоянці навпроти ринку. “Навчений попереднім досвідом, я почав записувати спілкування з Марчуком на відео, сказавши забійкуватому депутату, що його дії вийшли за межі правового поля. Далі він продовжував поводитися неадекватно, при свідках вибив у мене з рук смартфон, яким я проводив відеозапис”, - розповів редактор.
Після інциденту Олександр Наказненко подав заяву до поліції. Він пов’язує цей напад зі своєю професійною діяльністю. Зокрема, він вже давно критикував на сторінках газети та сайту діяльність гостомельського депутата Юрія Марчука.
Наказненко пов’язує напад на нього з погрозами розправи депутата Марчука із серією критичних публікацій, вважаючи цей інцидент “брутальним перешкоджанням професійній діяльності журналіста”.
Погрози, залякування – 3
1.У Рівному журналістам Суспільного погрожували розбити камеру
10.06.2019 Журналістам суспільного телеканалу “UA:Рівне” погрожували розбити камеру та порізати колеса в машині. Інцидент трапився 10 червня на вулиці Калнишевського в Рівному. Про це повідомляється на сторінці телекомпанії у фейсбуку.
Знімальна група прибула на місце перевірити інформацію про нічний підпал будинку підприємця. Інформацію про те, що невідомий, використовуючи пляшку із займистою речовиною, пройшов на територію приватного обійстя та вчинив підпал, оприлюднили в поліції.
Як повідомляє канал, знімальна група не заходила на приватну територію. “Коли журналістка та оператор були на вулиці, до них підійшли на даний момент невідомі та почали погрожувати розбити камеру та порізати колеса в автомобілі. При цьому один із чоловіків штовхав оператора”, – йдеться в повідомленні.
Як розповіла представниці ІМІ журналістка телеканалу “UA:Рівне” Аліна Примак, яка й була на місці події, вона з оператором приїхала на автівці, яку вони залишили неподалік двору підприємця. Підійшовши до його місця проживання, у двір не заходили. Почали знімати паркан ззовні. Після цього планували подзвонити в домофон, щоб поспілкуватися з потерпілим.
У цей час із двору вийшло двоє чоловіків і сказали, що вони тут працюють. Журналістка попросила покликати власника.
“Чоловік вийшов з воріт, я привіталась, представилась (сказавши, що журналістка) і запитала, хто власник, – розповіла Аліна Примак. – Хтось гукнув, що підпалу не було. Я запитала, чи не пов’язують вони це з роботою. Почали виходити людей п’ять-шість. Наступні події зафіксовані на відео. Чоловіки почали погрожувати порізати колеса в машині, яка стояла поруч двору, очевидно вирішивши, що саме цією автівкою приїхали журналісти, хоч це було не так. Також погрожували розбити камеру. При цьому один із чоловіків штовхав оператора”.
Після цього журналісти поїхали з місця події.
Наразі Суспільне звернулось із заявою до поліції щодо перешкоджання законній журналістській діяльності.
Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає в цьому випадку ознаки правопорушень, передбачених статтями 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) та 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) Кримінального кодексу України.
“На відео добре чутно погрози про знищення камери і пошкодження автомобіля саме у зв’язку з проведенням журналістами збору інформації, тобто здійснення ними журналістської діяльності. Інцидент відбувається на вулиці, тобто в громадському місці, а не на приватній території. Таким чином, у даному випадку є ознаки правопорушень, передбачених статтями 171, 345-1 Кримінального кодексу України”, – сказав юрист.
За його словами, у журналістів є всі підстави звернутися в поліцію.
2.Чернігівський журналіст заявив, що йому погрожують убивством через його професійну діяльність
20.06.2019 Журналіст Ігор Стах, який висвітлює передвиборчу кампанію в Чернігівській області, оприлюднив відеозвернення, в якому стверджує, що отримує погрози про фізичну розправу. Про це повідомляє “Слово і Діло” з посиланням на Facebook-сторінку журналіста.
За його словами, він протягом тижня отримує численні погрози здоров’ю, залякування фізичною розправою, але місцеві правоохоронні органи на заяву Стаха не реагують, тому він звертається до вищого керівництва держави.
“Мені створили атмосферу повного страху та абсолютної нетерпимості до моєї журналістської діяльності. Це відбувається у 2019 році в місті Прилуки, яке розташоване всього в 150 км від Києва. Через моє висвітлення виборчої кампанії у 210-му виборчому округу мені погрожують убивством, зґвалтуванням і остаточним вирішенням питання зі мною. Погрожують відкрито і публічно депутат Чернігівської обласної ради, її чоловік, представники місцевого осередку однієї з політичних партій і її місцеві депутати, погрожують журналісти і активісти, які всі представляють і захищають у Прилуках інтереси однієї людини, одного з народних депутатів України”, – стверджує журналіст.
Як пише видання, Ігор Стах в своїх матеріалах висловлював версію, що кандидат в народні депутати Сергій Коровченко, який балотується від 210 округу, “купив” округ у чинного нардепа Валерія Дубіля, який є 10 номером у списку “Батьківщини” і нібито надає підтримку Коровченку через розгалужену мережу.
3.В Одесі невідомі погрожували журналістам “СтопКору” та пошкодили автомобіль
27.06.2019 В Одесі 27 червня невідомі молодики погрожували знімальній групі “Стоп корупції” та протаранили автомобіль. Про це повідомляється на сайті “СтопКору”.
Інцидент стався під час підготовки чергового сюжету про діяльність голови Київського районного суду Одеси Сергія Чванкіна.
Журналісти проєкту пов’язують напад зі своїм розслідуванням щодо зловживання службовим становищем та декларування неправдивої інформації з боку голови Київського районного суду Одеси Сергія Чванкіна. Як пише видання, незадовго до наїзду на авто знімальної групи медійники потрапили на територію елітного ЖК “Оазис”, у якому суддя купив маєток вартістю мільйон доларів.
“Журналістам вдалося зафільмувати будинок в елітному ЖК “Оазис”, де мешкає суддя, після цього за знімальною групою був “хвіст”, а вже біля будівлі суду в припарковане авто влетіла “копійка”. Причому наш колега-водій перебував у цей момент у салоні машини”, – пише видання.
Як розповів водій, який перебував під час наїзду всередині автомобіля, ДТП було влаштовано навмисно.
“Я сидів на водійському місці й відчув удар. Червоний автомобіль марки “Жигулі” “прочесав” ліву сторону повністю. Після цього він проїхав 3-4 метри вперед і зупинився”, – зазначив він.
На думку журналістки Асі Шевченко, за цим може стояти суддя Сергій Чванкін.
“Ми вважаємо, що за тараном нашої машини стоїть суддя Чванкін. Адже наїзд стався після зйомок його елітного будинку і саме біля суду, який він очолює”, – зазначила журналістка “СтопКору” Ася Шевченко.
Журналісти викликали на місце поліцію.
Поліція кваліфікувала подію за ч. 1 ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) Кримінального кодексу України, повідомляється на сайті Нацполіції в Одеській області.
До поліції звернулася кореспондент одного з видань із заявою про пошкодження службового автомобіля та погроз з боку невідомих осіб на адресу учасників проєкту журналістських розслідувань.
“Заявниця повідомила, що під час здійснення ними професійної діяльності невідомий на автомобілі ВАЗ скоїв навмисний наїзд на транспортний засіб знімальної групи, припаркований біля адмінбудівлі суду. Всередині транспортного засобу перебував лише водій. Внаслідок події пошкоджено ліву бокову частину автомобіля, водій не постраждав”, – зазначає поліція.
За словами заявниці, під час цієї події вона та оператор перебували в приміщенні суду. Після їхнього повернення до машини 30 невідомих осіб висловили на їхню адресу погрози насильством.
Наразі поліція встановлює особи зловмисників та обставини події. Триває слідство.
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 8
1.На Дніпропетровщині невідомі напали на волонтерів та викрали наклад місцевої газети
12.06.2019 На Дніпропетровщині невідомі напали на волонтерів та викрали близько 2 тис. примірників “Сільської газети”.
Про це повідомляє УНН з посиланням на відділ комунікації поліції Дніпропетровської області.
За інформацією головного редактора видання, 12 червня близько 12-ї години автомобіль з волонтерами, який рухався автодорогою поблизу села Знаменівка Новомосковського району, зупинили невідомі особи. Погрожуючи, вони вилучили всі примірники газети та вимагали припинення їх розповсюдження.
За вказаним фактом слідчим відділом Новомосковської поліції відомості внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 187 КК України (розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб).
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від семи до 10 років з конфіскацією майна.
На сторінці газети у Facebook вказано, що на автомобіль волонтерів, які доставляли свіжий номер “Сільської газети”, напали вісім невідомих чоловіків спортивної статури з вогнепальною зброєю.
Такий напад редакція газети пов’язує з тим, що опублікувала матеріали про кандидата в нардепи по 38 округу Вадима Нестеренка.
2.У Харкові чиновник намагався вибити планшет у журналістки і завадити зйомці в мерії
19.06.2019 У Харкові директор департаменту у справах інформації та зв’язків з громадськістю міської ради Юрій Сидоренко намагався завадити зйомці, яку в міській раді вела журналістка агентства “МедіаПорт” Тетяна Федоркова, повідомляє “Depo.Харків”.
Як повідомила виданню журналістка Тетяна Федоркова, вона мала намір отримати у заступника Харківського міського голови Ігоря Терехова відповіді на поставлені запитання, тому чекала на нього біля приймальні.
За словами Федоркової, Сидоренко, ідучи до приймальні Терехова, заявив, що відповідь вона отримає протягом п’яти робочих днів. Коли чиновник побачив, що журналістка веде зйомку розмови, він спробував завадити їй це робити та вибити планшет.
Журналістка зазначила, що, на думку Сидоренка, його не можна знімати без попередження, навіть якщо він у цей час виконує посадові обов’язки та перебуває у громадському місці.
Тетяна Федоркова подала заяву до поліції Харкова щодо перешкоджань журналістській діяльності з боку директора Департаменту у справах інформації та зв’язків з громадськістю Харківської міської ради Юрія Сидоренка.
3.В Одесі під час конфлікту з представниками інспекції орендар пляжу вдарив журналістку
20.06.2019 В Одесі під час інспекції орендар пляжу “Відрада” автоматом погрожував депутатам і вдарив журналістку, повідомляє “Думська”.
Під час сьогоднішньої депутатської інспекції міських пляжів співвласник “Відради” Юрій Резніков наставив заряджений автомат на людей, які зайшли на його територію. Депутату Олександру Шеремету вдалося вихопити автомат. На місце викликали поліцію.
Власник заявив, що з документами на пляж у нього все гаразд і всі дозволи на встановлення паркана є. Також він заявив, що мав право стріляти з автомата по тих, хто зайшов “на його приватну власність”.
“Я не готовий був убити, але по ногах би стріляв”, – зізнався Резніков.
Під час конфлікту постраждала журналістка “Думської” Алія Замчинська: орендар штовхнув її, внаслідок чого дівчина впала й отримала садно.
4.На Миколаївщині журналісту перешкоджали в доступі до інформації про кандидатів на вибори ОТГ
24.06.2019 У селі Станційне Новобузького району Миколаївської області журналіст ІА Тут.Інфо Юрій Череміс так і не зміг отримати інформацію про кандидатів у депутати та голови місцевого ОТГ, а саме чи готові виборчі бюлетені і чи є там всі прізвища. Про це регіональному представнику ІМІ повідомив сам журналіст.
Так, 24 червня Юрій Череміс прибув на виборчу дільницю, де чергувала голова комісії Мельниченко Наталія Петрівна. Ще на вході, як розповів журналіст, голова комісії почала йому робити зауваження щодо фотографування. На це журналіст назвався та показав посвідчення. Проте надалі він отримав спротив від голови комісії, спочатку вона взагалі відмовлялася надавати будь-яку інформацію, потім заявила, що інформації про кандидатів не має. Як видно на відео, опублікованому в соціальній мережі, Юрій Череміс усе ж таки зайшов до дільниці і його посвідчення навіть зареєстрували, але водночас голова викликала на нього поліцію.
Журналіст каже, що пізніше голова комісії відмовилася від своїх претензій до нього. Але він усе ж таки написав заяву до правоохоронних органів за статтею 171 Кримінального кодексу України з приводу перешкоджання журналістській діяльності. Чи буде внесено дану заяву до реєстру кримінальних проваджень – стане відомо протягом доби.
5.Головред “Сільської газети” заявила про три напади та грабіж примірників видання
25.06.2019 Головна редакторка “Сільської газети” Юлія Бібко заявила про три напади та грабіж, скоєні на журналістів-волонтерів видання протягом червня, та просить про допомогу. Про це йдеться у її зверненні, оприлюдненому 25 червня на сторінці газети у Фейсбук.
Напади сталися 12, 13 та 24 червня. Редакція підозрює, що напади були зумовлені критичними матеріалами щодо народного депутата по 38 виборчому округу Вадима Нестеренка.
За її словами, перший напад стався 12 червня в селі Знаменівка, нападники на двох авто заблокували автівку волонтерів, та погрожуючи зброєю, забрали 2000 екземплярів газети, побили та порізали ножем чотири колеса автівці волонтерів.
Наступний напад стався 13 червня в селі Сергіївка, нападники в результаті погоні зупинили автівку з волонтерами та відібрали близько 1500 екземплярів. За словами редакторки, рятуючи свої життя та здоров’я волонтери кинули свою автівку та сховались від нападників. Редакція звернулася в поліцію щодо цих нападів.
Втретє на волонтерів газети напали 24 червня в селі Шандрівка, четверо невідомих на автівці синього кольору “Мазда” державний номер АЕ8791КВ зупинили автівку, яка розвозила тираж газети, та погрожуючи фізичною розправою забрали у волонтерів 4150 примірників газети. Ніхто не постраждав. Поліція затримала нападників, проте через добу були відпущені з-під варти. За даними редакторки, нападниками виявились співробітники служби охорони ТОВ “Дніпромлин”.
“Я, Бібко Юлія Вікторівна прошу звернути увагу на систематичні переслідування та грабіж журналістів-волонтерів друкованого видання “Сільська газета”. Я прошу максимального розголосу, аби привернути максимальну увагу до ситуації, яка склалась з нашим виданням. Прошу допомогти зупинити безкарне свавілля народного депутата Нестеренка Вадима Григоровича, аби винні в нападах на журналістів отримали справедливе покарання відповідно чинного законодавства”, – йдеться у зверненні редакторки.
Як повідомляв ІМІ, 12 червня на Дніпропетровщині невідомі напали на волонтерів та викрали близько двох тис. примірників “Сільської газети”.
Поліція за вказаним фактом внесла відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 187 КК України (розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб). Напад редакція газети пов’язує з тим, що опублікувала матеріали про кандидата в нардепи по 38 округу Вадима Нестеренка.
6.У Кременчуці оператора каналу вивели із сесії міськради через напис на футболці
26.06.2019 У Кременчуці Полтавської області поліція вивела оператора телекомпанії “Візит” Руслана Сивокоза із сесії міської ради через напис на футболці, в яку був одягнений працівник ЗМІ, повідомляє telegraf.in.ua.
Інцидент стався 26 червня під час сесії міськради. Поліція вивела оператора із сесійної зали на прохання міського голови Кременчука Віталія Малецького.
На футболці оператора, пише видання, було зображення з назвою панк-групи “Порнофільми”.
“Те, що написано у вас на футболці, не співпадає із нормами суспільної моралі”, – цитує видання міського голову Кременчука.
У коментарі представниці ІМІ в Полтавській області оператор зазначив, що не мав на меті вкласти якийсь сенс в одяг.
“Звісно, можна вкладати певний сенс у зображення на принті, яке корелює з моїми поглядами, але це не було якоюсь спланованою провокацією, і те, у що перетекла ситуація, було для мене неочікувано. Це типовий одяг для мене. Я зазвичай купую футболки із зображенням гуртів, якими захоплююсь, – від безвинних Alkaline Trio до NOFX “Never Trust a Hippy”, яка також може викликати протиріччя, особливо якщо домислювати. Майже всі вони, так би мовити, побували на мені і в стінах виконкому також. До цього випадку на цьому не ґрунтувалося жодного конфлікту за увесь час”, – прокоментував Руслан.
7.У Миколаєві охоронці відштовхували та не підпускали журналістів до кандидата
27.06.2019 У Миколаєві охорона кандидата в народні депутати Олександра Гайду не підпускала і відштовхувала журналістів, не даючи змоги поставити йому запитання, повідомляє “НикВести”.
Інцидент стався 27 червня після проведення кандидатом зустрічі з виборцями.
Журналісти намагалися поставити запитання щодо колишньої політичної діяльності кандидата. Але люди, які нібито охороняли Гайду, перешкоджали цьому називаючи кореспондентів провокаторами.
“Після того як Олександр Гайду провів зустріч з виборцями… представники ЗМІ спробували поставити йому свої запитання. Однак під час спілкування охорона кандидата стала перебивати кореспондента “НікВесті” і не давати ставити запитання. Після охоронці і взагалі стали застосовувати силу, намагаючись тримати кореспондента “НікВесті” руками і перегороджувати йому дорогу”, – пише видання, додавши, що журналістам таки вдалося поставити свої запитання і отримати на них відповіді.
Як повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області, не підпускали до кандидата журналістів видання “НікВести” Івана Казору та видання “Шиповник” Андрія Юрчака.
Як розповіли представниці ІМІ керівники видань “НикВести” та “Шиповник”, урешті-решт, побачивши, що журналісти ведуть онлайн-трансляцію, їм припинили перешкоджати. З приводу цієї ситуації до правоохоронців журналісти звертатися не збираються.
8. Insider повідомив про перешкоджання їхній журналістці у суді
27.06.2019 Інтернет-видання Insider повідомляє, що суддя Києво-Святошинського районного суду Київського області Світлана Хрипун перешкоджала і погрожувала журналістці Insider Аліні Кондратенко. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на Insider.
Як пише видання, загалом засідання тривало близько п’яти хвилин. Суддя відкрила засідання, а потім, одразу після того, як журналістка виявила бажання провести фотозйомку, заявила: “Шановний вільний слухач, якщо ви бажаєте знімати судове засідання на мобільний телефон, ми повинні поставити на обговорення це питання. Читайте статтю 27 КПК України. Якщо ви бажаєте знімати судове засідання, ви повинні звернутися з відповідним клопотанням, яке поставлено повинно бути перед учасником процесу”.
Водночас прокурор Микола Ніколаєв під час засідання просив видалити із зали суду журналістку.
“Ще раз нагадую, буде клопотання про зйомку? Читайте статтю 27 (кричить!). Встаньте, назвіться. Суд робить вам зауваження про те, що ви порушуєте порядок в судовому засіданні. Я зараз відкладу засідання, якщо ви будете порушувати порядок – я вас виставлю із зали судового засідання. Так, все! Судове засідання відкладається у зв’язку з тим, що журналіст зірвав судове засідання”, – резюмувала Світлана Хрипун.
Крім того, журналістка видання Insider Ольга Худецька на своїй сторінці у Facebook написала, що “суддя залякувала Аліну викликом поліції, силовим виведенням руками конвою”. Вона додала, що в зв’язку із інцидентом журналістка Insider писатиме заяву.
Худецька додала, що закон про судоустрій та статус суддів прямо дозволяє знімати на мобільний телефон без клопотань і дозволів, за замовчуванням.
Цензура. Доступ до інформації
Цензура – 2
1.Низка топменеджерів і журналістів звільняється з телеканалу ZIK через нового власника
14.06.2019 Низка журналістів і топменеджерів заявила про звільнення з ZIK після того, як стало відомо, що новим власником телеканалу став соратник Віктора Медведчука, нардеп від “Опозиційного блоку” Тарас Козак. Про це повідомляє “Детектор медіа“.
З каналу ZIK звільняються керівниця департаменту виробництва власних програм Ольга Мовчан, шеф-редактор новин телеканалу Роман Недзельський, автор та ведучий Вахтанг Кіпіані, також про звільнення повідомила головна редакторка ІА ZIK Тетяна Вергелес.
“Мій ЗІК закінчився. Звільняюся”, – написала Вергелес.
“За дев’ять років роботи мене безліч разів перепитували, чи Медведчук купив ZIK. І це завжди було неправдою. Але ось це сталося – Тарас Козак, поплічник кума Путіна, власник ZIKу. Я для себе не бачу жодної можливості продовжувати тут роботу”, – повідомила Мовчан.
“Офіційно телеканал ZIK тепер належить Медведчуку. А я завтра видаю в ефір останній випуск тижневика “Деталі” і йду шукати роботу. Я багато разів спростовував інформацію про продаж каналу раніше, бо офіційно керував каналом менеджмент Петра Димінського. З цими людьми у мене були домовленості про невтручання в новини і тижневик, і я дякую, що цих домовленостей було дотримано. Ми могли робити новини і підсумкову програму так, як бачила їх редакція”, – зазначив Роман Недзельський.
Автор та ведучий Вахтанг Кіпіані повідомив, що закриває свою програму на каналі.
“Дорогою на презентацію книги “Справа Василя Стуса” дізнався новину, що адвокат Стуса Медведчук купив телеканал, на якому понад шість років виходила програма “Історична правда – ZIK”. Ми зробили близько 500 випусків. Як автор і ведучий програми повідомляю, що передача закривається. Медведчук – це ворог моєї країни, вбивця і минулого, і майбутнього”, – написав Кіпіані.
Про припинення співпраці з телеканалом ZIK повідомив і журналіст Сергій Рахманін.
“Змушений припинити співпрацю з каналом ZIK. Причини зрозумілі. Дякую колегам за плідну співпрацю”, – написав він.
Видання “TheБабель” повідомляє, що творчий колектив телеканалу найближчими днями планує робити публічну заяву. Також джерело з журналістів телеканалу повідомило, що багато працівників планують звільнятися через нового власника.
“Є невеликий відсоток працівників, яким байдуже, – менше 20%. І це переважно технічні працівники, які не працюють в кадрі. А ті, хто в кадрі, близько 90% – звільнятимуться”, – сказав співрозмовник видання.
З медіахолдингу ZIK також іде гендиректор Ігор Туркевич. Про це Туркевич повідомив “Детектору медіа” особисто.
“Причини, я думаю, зрозумілі” – сказав він у коментарі.
Ведучий каналу Остап Дроздов відповів виданню, що новина про зміну власника застала його в дорозі (він перебував у Львові) і він поки що не готовий коментувати свої подальші дії.
Як повідомляв ІМІ, Тарас Козак став новим власником телеканалу ZIK і створює медіахолдинг “Новини”.
2. Пресслужба Медведчука не пустила журналістів Радіо Свобода на передання полонених
28.06.2019 Пресслужба голови політради партії “Опозиційна платформа – За життя” Віктора Медведчука не пустила 28 червня журналістів Радіо Свобода на передання українських полонених, повідомляє Радіо Свобода.
Журналісти видання вранці подали в пресслужбу список для акредитації та отримали підтвердження, що можуть бути на події.
Проте, зауважує видання, в аеропорту охорона не виявила прізвищ кореспондентів Радіо Свобода. Пізніше охороні повідомили, що Радіо Свобода не пройшло узгодження пресслужби Медведчука. Жодних пояснень від пресслужби отримати не вдалося, пише видання.
Раніше Медведчук розповів російським ЗМІ, що 28 червня в Мінську бойовики збройних угруповань “ДНР” та “ЛНР” мають передати чотирьох українських заручників.
Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що недопуск журналістів Радіо Свобода на цю подію має ознаки цензури відповідно до частини другої статті 24 Закону України “Про інформацію”.
“Статус Віктора Медведчука як особи, яка здійснює процеси передачі полонених, не визначений законодавством. Віктор Медведчук не призначений на посаду, не має статусу державного службовця, не має врегульованого будь-яким нормативним актом статусу як особа, що представляє Україну. Тому на Віктора Медведчука і його структури не розповсюджуються норми частини другої статті 25 Закону України “Про інформацію”, яка передбачає право журналістів відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень і бути прийнятими їх посадовими особами”, – зазначив юрист.
Він додав, що також на Віктора Медведчука і його структури не поширюються норми статті 26 Закону України “Про інформацію”, якими визначається процедура акредитації журналістів суб’єктом владних повноважень.
“Однак, виходячи з великої суспільної важливості факту передачі Україні незаконно утримуваних Росією українських громадян, недопуск журналістів Радіо Свобода на цю передачу має ознаки цензури відповідно до частини другої статті 24 Закону України “Про інформацію”, – сказав Алі Сафаров.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова – 2
1. Поліція відкрила справу за фактом погроз журналістам “UA:Рівне”
11.06.2019 Поліція розпочала кримінальне провадження через погрози працівникам суспільного телеканалу “UA:Рівне”. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на лінійного продюсера “UA:Рівне” Дмитра Бондаря.
Правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості за ознаками статті 171 ККУ (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).
За словами Бондаря, вони вже звернулися за юридичною допомогою до Інституту розвитку регіональної преси.
Крім того, додав він, наразі заявників не повідомляли про будь-які процесуальні рішення, на допит також не викликали.
Як повідомляв ІМІ, 10 червня в Рівному журналістам суспільного телеканалу “UA:Рівне” погрожували розбити камеру та порізати колеса в машині.
2. Суд відправив під домашній арешт підозрюваного в побитті оператора Макарюка
13.06.2019 Суд у Харкові відправив під цілодобовий домашній арешт підозрюваного в жорстокому побитті оператора харківської служби новин “Вісті” Вадима Макарюка, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Таке рішення ухвалила суддя 12 червня ввечері після того, як вийшла з нарадчої кімнати. Згідно з рішенням суду, 26-річний безробітний харків’янин на прізвище Козлюк, підозрюваний у нападі на відеооператора, повинен буде провести під цілодобовим домашнім арештом з носінням електронного засобу контролю один місяць і 28 днів.
Оскаржити це рішення суду можна протягом п’яти днів. Адвокат підозрюваного відразу після завершення засідання сказав, що сторона захисту подасть апеляцію на це рішення.
Через деякий час у пресслужбі прокуратури також заявили про намір подати апеляцію на це рішення суду.
Як повідомляв ІМІ, Вадим Макарюк постраждав під час конфлікту 7 червня на території торговельного центру “Барабашово”. Невідомі перешкоджали його законній професійній діяльності, пошкодили відеокамеру та спричинили йому тілесні ушкодження. Він у тяжкому стані в лікарні.
Слідчі відкрили кримінальні провадження за ч. 2 ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”), ч. 1. ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) та ч. 2 ст. 187 (“Розбій”) Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за санкціями статей передбачає до 10 років позбавлення волі.
10 червня заступник начальника обласного управління Національної поліції Сергій Чиж повідомив, що поліція поки не визнає потерпілим Вадима Макарюка через відсутність свідчень.
12 червня харківські слідчі встановили особу та оголосили про підозру чоловіку, причетному до побиття оператора.
Реакція журналістської спільноти – 4
1.Звернення медіаруху “Медіа за усвідомлений вибір” до Володимира Зеленського
06.06.2019 Медіарух “Медіа за усвідомлений вибір” з нагоди професійного свята, Дня журналіста, 6 червня звернувся до Президента України Володимира Зеленського з пропозицією першочергових медіареформ.
Публікуємо повний текст звернення:
Шановний пане Президенте України!
Ми, учасники Медіаруху, звертаємося до вас із нагоди нашого професійного свята, Дня журналіста України, щоб запропонувати порядок денний медіареформ та надати інформацію про першочергові завдання й виклики у сфері свободи слова.
Останні п’ять років були дуже болісними для українських журналістів. Було вбито наших колег Павла Шеремета, Сергія Ніколаєва, прямо зараз у стані медичної коми перебуває черкаський журналіст Вадим Комаров, який постраждав унаслідок жорстокого нападу в Черкасах. У полоні так званої “ДНР” ось уже два роки перебуває журналіст Станіслав Асєєв, отримав умовний вирок та підписку про невиїзд із Криму журналіст Микола Семена, а журналіста Романа Сущенка Кремль засудив до 12 років колонії суворого режиму. Сотні наших колег за ці роки побували в заручниках, стали вимушеними переселенцями та постраждали через тиск і погрози внаслідок своєї професійної діяльності.
Ми закликаємо вас, як новообраного Президента України, до конкретних кроків щодо гарантування свободи слова та розвитку медіасфери в Україні. Сподіваємося, що ваше обрання на пост Президента означатиме нові перспективи для української медіагалузі, а також незворотність тих реформ, які відбулися за останні роки, зокрема щодо становлення суспільного мовлення, більшої прозорості медіавласності тощо.
Ми пропонуємо наступні сім кроків, втілення яких дуже важливе для журналістської спільноти та для медійної галузі:
Крок 1. Підзвітність
Закликаємо вас регулярно звітувати громадянам про свої дії на посаді Президента України. Зокрема, це означає не лише спілкування через соцмережі, а й регулярні зустрічі зі ЗМІ, пресконференції щонайменше раз на квартал, відповіді на запитання журналістів різних видань, які працюють для різних аудиторій.
Крок 2. Боротьба з безкарністю
Закликаємо вас узяти під особистий контроль розслідування вбивств та нападів на журналістів, у тому числі тих, які відбуваються на окупованих територіях, і відповідно до ваших повноважень вжити всіх заходів для припинення безкарності. Для того щоб Україна розвивалася як демократична європейська держава, в ній мають працювати механізми повноцінного захисту професійної журналістської діяльності.
Крок 3. Суспільне мовлення
Закликаємо вас сприяти розвитку суспільного мовлення. Важливо зберегти незалежність суспільного мовлення та протидіяти будь-якому, в тому числі фінансовому, тиску на НСТУ. Розвиненому й демократичному суспільству потрібен потужний, незалежний від політичного та державного впливу мовник.
Крок 4. Медіареформи
Закликаємо вас підтримати медіареформи, які є критично важливими для становлення України як демократичної держави. Список цих реформ було напрацьовано медійною групою “Реанімаційного пакету реформ” (РПР). Зокрема, він включає вдосконалення законодавства, яке регулює телерадіомовлення й роботу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення згідно з європейськими стандартами та практичними потребами аудиторії; сприяння виробленню ефективної практики притягнення до відповідальності за порушення прав журналістів; розробку та прийняття законопроекту щодо фінансової прозорості медіа; запровадження добровільної реєстрації онлайн-медіа, сприяння створенню сталого механізму співрегуляції медійної галузі тощо.
Крок 5. Деолігархізація медіа
Україні необхідно якнайшвидше впровадити ефективні способи протидії тиску медіавласників-олігархів та політиків на контент ЗМІ, щоби покінчити з маніпуляціями, корупцією й дати медіасектору можливість будувати незалежні редакційні політики. Для цього потрібно прийняти і впровадити низку медіареформ, зокрема закон про аудіовізуальні послуги, розроблений медійною спільнотою. А також продемонструвати чітку політичну волю і протистояти всім спробам олігархів керувати контентом медіа.
Крок 6. Незалежність національного регулятора
Закликаємо призначати до складу медіарегулятора компетентних осіб, які є незалежними від олігархічних груп, медіавласників та готові до практичного застосування закону передусім в інтересах широких верств населення – глядачів і слухачів. Медіаспільнота, зі свого боку, готова висунути до Нацради кандидатури своїх представників, які є справжніми професіоналами й мають довіру середовища. Ми також закликаємо нову владу вжити всіх зусиль, щоб забезпечити незалежність та професійність Нацради, яка має формуватись у прозорий та демократичний спосіб, відповідно до українського законодавства та рекомендацій міжнародних організацій.
Крок 7. Інформаційна безпека
Україна перебуває під постійною дією та загрозою інформаційно-пропагандистських атак із боку Росії. Закликаємо вас, як голову Ради національної безпеки і оборони України, гарантувати збереження та продовження заходів, спрямованих на захист інформаційного простору від гібридної агресії. Ціною домовленостей із Росією щодо припинення війни та звільнення окупованих територій не повинна бути втрата інформаційного суверенітету та втягування України в російський медійний і ментальний простір.
Медіарух також закликає вас найближчим часом зустрітися з журналістами руху для обговорення порушених питань.
2. Харківські журналісти вимагають від правоохоронців ефективного розслідування побиття Вадима Макарюка
10.06.2019 Харківські журналісти вимагають від правоохоронців забезпечити ефективне і професійне розслідування побиття оператора служби телевізійних новин “Вісті” Вадима Макарюка, яке сталося 7 червня в Харкові. Про це йдеться у відкритому листі-зверненні медіаспільноти Харкова.
Наводимо повністю текст звернення:
“Ввечері 7 червня на території ТЦ “Барабашово” в Харкові група невідомих осіб міцної статури жорстоко побила оператора місцевої служби телевізійних новин “Вісті” Вадима Макарюка. Його було шпиталізовано до міської лікарні швидкої і невідкладної допомоги. Лікарі діагностували геморагічний інсульт, що стався внаслідок крововиливу в мозок після побиття. Наразі Вадим у тяжкому стані в реанімації.
Ми не маємо жодного сумніву, що причиною побиття стала професійна діяльність Вадима. На нього напали, коли він виконував редакційне завдання – знімав конфлікт між підприємцями і адміністрацією ТЦ “Барабашово”, в який втрутився “Національний корпус”. Нападники не лише побили оператора, а й розтрощили камеру і забрали картку, на яку він знімав відео.
Ми констатуємо, що це далеко не перший випадок прямого чи опосередкованого перешкоджання журналістській діяльності на Харківщині. Так, у червні 2016 року під час зборів мешканців будинку по вул. Данилевського, 12, які зібралися, щоб закінчити процедуру оформлення ОСББ, один з присутніх напав на журналіста видання “Накипело” і вибив у нього телефон.
У травні 2017 року головний лікар Харківської обласної клінічної лікарні Богдан Федак не дав провести зйомку знімальній групі проекту “Лікарські таємниці” у складі журналістки Марти Байдаки та відеооператора Назара Мельника. У липні того ж року невідомі підпалили автомобіль головного редактора сайту Insider news Ігоря Русіна. У листопаді 2018 року представник організації “Фрайкор” Георгій Тарасенко на очах у поліції зірвав пряме включення журналістки телеканалу Newsone Софії Бобок щодо акції з нагоди Дня гідності і свободи. У всіх цих і багатьох інших випадках винні не покарані.
Це стосується і найбільш резонансних злочинів у відношенні журналістів на Харківщині. Майже дев’ять років залишається нерозкритим вбивство головного редактора газети “Новий стиль” Василя Кліментьєва. У справі щодо нападу і побиття у лютому 2014 року під Академією внутрішніх військ знімальної групи “Вікна-новини” телеканалу СТБ у складі Марії Малєвської і Олександра Бринзи досі немає жодного обвинувального вироку.
Ми переконані, що напад на Вадима Макарюка є прямим наслідком неефективності правоохоронної і судової системи у всіх наведених вище випадках.
Ми просимо всіх, хто став свідком нападу на нашого колегу та/або має фото і відео самого побиття чи конфлікту, що йому передував, повідомити про це. Інформацію просимо надати Поліції Харківщини за телефоном 102 або (057)705 96 82 або через колегу Вадима – Анну Черненко https://www.facebook.com/ann.chernenko.12.
Ми закликаємо всіх учасників конфлікту допомогти слідству знайти всіх винних у побитті Вадима Макарюка.
Ми вимагаємо від Національної поліції і прокуратури забезпечити ефективне і професійне розслідування цієї справи.
Окремо звертаємо увагу, що потерпіла сторона має відеозапис, з якого можливо зробити висновки щодо можливих підозрюваних у скоєнні цього злочину.
Ми вимагаємо від голови Національної поліції Сергія Князєва, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, Генерального прокурора України Юрія Луценка забезпечити публічні звіти їхніх підлеглих про хід і результати розслідування цієї справи.
Ми вимагаємо притягнення до відповідальності замовників і виконавців нападу, незалежно від їхніх імен і посад.
Ми не дамо спустити цю справу на гальмах! Винні мають бути покарані!”
Цей лист відкритий для підписання журналістами, громадськими діячами тощо.
Як повідомляв ІМІ, Вадим Макарюк постраждав під час конфлікту 7 червня на території торговельного центру “Барабашово”. Він у тяжкому стані в лікарні.
Слідчі відкрили кримінальні провадження за ч. 2 ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”), ч. 1. ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) та ч. 2 ст. 187 (“Розбій”) Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за санкціями статей передбачає до 10 років позбавлення волі.
20.06.2019 Медіарух “Медіа за усвідомлений вибір” закликав Нацраду, СБУ, Президента та українську владу до конкретних дій у зв’язку з купівлею телеканалу ZIK соратником Віктора Медведчука та зосередженням під його контролем уже трьох інформаційних каналів. “Детектор медіа” публікує повний текст заяви:
Медіарух “Медіа за усвідомлений вибір” вважає небезпечним зосередження інформаційного мовлення в Україні в руках проросійських політиків.
Так, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань народний депутат Тарас Козак, який є близьким соратником лідера “Опозиційної платформи – За життя” Віктора Медведчука, став кінцевим бенефіціарним власником телеканалу ZIK (ТОВ “ТРК “Нові комунікації”), а відтак сконцентрував у своїх руках три українські інформаційні телеканали (група каналів “112 Україна”, NewsOne і ZIK), утворивши де-факто новий медіахолдинг. Історія взаємин Медведчука та засобів масової інформації свідчить, що цей політик схильний запроваджувати цензуру в медіа та може використовувати медіа як засіб політичного впливу, з повним ігноруванням етичних норм і професійних стандартів журналістики.
Згідно з моніторингами ГО “Детектор медіа”, телеканали “112 Україна” та NewsOne після переходу під контроль оточення Віктора Медведчука стали активно поширювати маніпулятивні меседжі та дезінформацію, утверджуючи в публічному просторі порядок денний, синхронізований з посилами кремлівської пропаганди. Також ці телеканали займаються відвертою агітацією за “Опозиційну платформу – За життя”, а представники цієї політичної сили є найчастішими гостями в ефірах та навіть ведучими авторських програм.
Медіарух переконаний, що після переходу каналу ZIK до так званого “медіахолдингу Медведчука”, подібна редакційна політика пошириться і на цей канал. Про це свідчать перші рішення менеджменту телеканалу – запуск проекту Василя Апасова, відомого проросійською позицією, та зняття з ефіру повтору програми Тетяни Даниленко з критикою Віктора Медведчука.
Ми вважаємо, що зосередження новинного ресурсу в руках окремої проросійської політсили стане фактично інструментом впливу, метою якого є підтримка афілійованої з ним політичної сили на виборах. Більш загрозливим є те, що ці канали займаються поширенням російської пропаганди, що є логічним продовженням особистої позиції Віктора Медведчука, який, попри офіційну позицію України та міжнародного співтовариства, не вважає Росію країною-агресором.
Медіарух висловлює підтримку працівникам телеканалу ZIK, які відмовилися працювати на телеканалі після зміни власника. Вважаємо це гідним і відповідальним рішенням людей, для яких незалежність і незаангажованість журналістської професії є цінністю, яка переважує фінансові інтереси.
Ми закликаємо Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, яка мала би стежити за дотриманням балансу на телеканалах, нарешті почати ефективно виконувати свій обов’язок щодо забезпечення об’єктивності новинного мовлення та інформування глядачів про політичну афіліацію аудіовізуальних медіа. Ми вважаємо загрозливою ситуацію, що склалася протягом останніх двох місяців через неможливість Нацради зібрати кворум. Така ситуація становить загрозу всьому аудіовізуальному простору України, адже Національна рада не лише не може продовжити тимчасові дозволи на мовлення в прифронтових і окупованих територіях, термін яких спливає в найближчий місяць, але й не може належно реагувати на порушення законодавства під час передвиборної кампанії.
Медіарух закликає Службу безпеки України – ретельно вивчити джерела та методи фінансування телеканалів, що можуть бути прямо або опосередковано пов’язані з державою-агресором та діяти на підрив незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а у випадку порушень – вжити всіх дій для припинення такої підривної діяльності.
Ми закликаємо Президента України Володимира Зеленського, народних депутатів України та інших політиків – не брати участі в програмах телеканалів групи Віктора Медведчука і тим самим не легітимізувати їх в інформаційному просторі, а також згадати про свої передвиборні заяви проприпинення впливу медіаресурсу на політику та необхідність вести ефективну інформаційну війну.
Ми закликаємо українську владу до запровадження раніше оголошеної деолігархізації медіа, встановлення дієвих механізмів обмеження власності на медіа, ефективних механізмів прозорості фінансування медіа, а також ефективних методів контролю над фінансуванням медіа, особливо, що надходить із джерел, що можуть бути пов’язані з країною-агресором.
4. Медіарух закликає українську владу знайти і покарати винних у вбивстві Комарова – заява
21.06.2019 Українські медійні, громадські та правозахисні організації шоковані загибеллю черкаського журналіста, блогера та громадського активіста Вадима Комарова, який помер у лікарні 20 червня.
Вадим Комаров постраждав внаслідок жорстокого нападу, що стався в Черкасах 4 травня. Увесь цей час він був у комі через серйозну травму голови і помер, так і не приходячи до тями.
Протягом останніх кількох років Вадим Комаров робив репортажі про корупцію в Черкасах, багато писав про місцеву владу та вже кілька разів зазнавав нападів через свою діяльність.
Ми, учасники Медіаруху, закликаємо українську владу вжити реальних і системних кроків з метою подолання безкарності за напади на журналістів. Тільки за п’ять місяців цього року, за даними Інституту масової інформації, було зафіксовано 72 випадки фізичної агресії щодо журналістів (загалом – 99 випадків порушень, що стосувалися свободи слова).
Ми вимагаємо від Національної поліції України забезпечити оперативне і прозоре розслідування вбивства нашого колеги.
Ми закликаємо Президента України Володимира Зеленського вжити максимум зусиль, щоб напади на журналістів не лишалися безкарними, взяти під особистий контроль розслідування вбивства Комарова.
Ми також закликаємо Президента сприяти створенню міжвідомчої робочої групи з питань свободи слова та безпеки журналістів і активістів.
Станом на сьогодні більшість нападів на журналістів залишаються безкарними, зокрема – шокуюче вбивство відомого журналіста Павла Шеремета, яке було скоєне в Києві у 2016 році.
Крим – 2
1.У Криму в СІЗО перебувають дев’ять громадянських журналістів – кримська активістка
06.06.2019 Дев’ять громадянських журналістів перебувають у СІЗО в анексованому Росією Криму. Про це 6 червня під час круглого столу “Свобода слова в Україні: виклики та можливі рішення” розповіла кримськотатарська активістка та громадянська журналістка Лутфіє Зудієва, повідомляє в Укрінформ.
За словами Зудієвої, вони заарештовані за свою інформаційну і правозахисну діяльність. Тобто люди, які висвітлювали обшуки, арешти та інші порушення прав людини, самі стали зазнавати обшуків та арештів, додала вона.
“Для мене це велика людська історія, тому що сьогодні в СІЗО сидять мої друзі. І говорячи про громадянську журналістику, я говорю в контексті цієї людської історії про боротьбу кримськотатарського народу за право жити на своїй землі”, –наголосила активістка.
Також вона повідомила, що прямі ефіри і репортажі громадянських журналістів в окупованому Криму продовжують залишатися єдиним джерелом правдивої інформації про реальну ситуацію в Криму.
“Коли на одному з кримських процесів Біляла Оділова затримали співробітники ФСБ, мій друг і колега Осман Аріфмеметов включив прямий ефір у Facebook і почав показувати, як прямо з-під будівлі суду забирають кримського татарина, батька дев’яти дітей. Стрім, який він транслював, потрапив в усі медіа України, і він представляв достовірну картинку про ті реалії, які відбуваються в Криму. В той день ми усвідомили, що у нас є можливість, використовуючи прямі ефіри у Facebook, розповідати про реальні події в Криму”, – розповіла Зудієва.
За її словами, у 2016 році була створена сторінка “Кримської солідарності”, яка поставила перед собою мету щодня документувати хроніку арештів, обшуків та інших порушень прав людини в Криму.
Як зазначила правозахисниця, рух “Кримська солідарність” з’явився не спонтанно.
“Це був поступовий процес, який формувався на базі зустрічей адвокатів із сім’ями політв’язнів. Біля витоків цього громадського формування стояв активіст Сервер Мустафаєв, який рік тому 21 травня був заарештований за свою правозахисну та інформаційну діяльність і сьогодні утримується в СІЗО Сімферополя”, – повідомила Зудієва.
За її словами, якщо у 2016 році на першу зустріч адвокатів і сімей політв’язнів прийшли всього 15 осіб, то через кілька місяців до них приєдналося значно більше “стрімерів, фіксерів і активістів, які розуміли, що в умовах відсутності професійних медіа повинні з’явитися люди, які розповідатимуть про те, що насправді відбувається в Криму, тому що крім того, що було повністю зачищене поле професійних медіа, були створені пропагандистські медіа, які здійснювали мовлення на весь світ і показували картинку про те, що в Криму ніхто не проти анексії 2014 року”.
“Але насправді це неправда”, – заявила активістка.
Сьогодні, зазначила вона, ситуація склалася таким чином, що люди, які висвітлювали обшуки та арешти, самі стали об’єктами переслідування з боку окупаційної влади.
Нагадаємо, 30 травня російські силовики затримали в Криму двох кримськотатарських активісток – правозахисницю і громадянську журналістку Лутфіє Зудієву, а також дружину фігуранта Бахчисарайської “справи “Хізб ут-Тахрір”, координатора організації “Кримське дитинство” Муміне Салієву. Пізніше їх відпустили, відкривши проти них адміністративні справи за ст. 20.3 КпАП Росії – демонстрація забороненої символіки.
2. У Криму на декілька годин затримали активістку через пост у Facebook
12.06.2019 Кримськотатарську активістку, дочку фігуранта ялтинської “справи “Хізб ут-Тахрір” Гульсум Алієву на декілька годин затримали 11 червня російські силовики на адміністративному кордоні з анексованим Кримом. Про це повідомив адвокат Алієвої Олексій Ладін, повідомляє Крим.Реалії.
Затримали її за звинуваченням у “розпалюванні ненависті або ворожнечі” (стаття 20.3.1 Кодексу про адміністративні правопорушення Росії) за пост у Facebook.
Як пояснили співробітники правоохоронних органів РФ, Алієва перебуває в розшуку, оголошеному ФСБ. Її доставили у відділення поліції в Армянську, де Алієва в супроводі адвоката очікувала прибуття співробітників ФСБ.
Згодом активістку відпустили з відділення поліції.
“Підстав для її доставлення до відділу поліції, як і для розшуку, не було. Це дрібна капость оперативного співробітника ФСБ Олександра Компанійцева, який, наперед знаючи, що кримінальну справу стосовно Гульсум закрито, ставить її в розшук”, – розповів Крим.Реалії адвокат Олексій Ладін.
Зараз Алієва в супроводі адвоката прямує додому.
Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки в незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією “Хізб ут-Тахрір”.
Як повідомляв ІМІ, 30 травня російські силовики затримали в Криму двох кримськотатарських активісток – правозахисницю і громадянську журналістку Лутфіє Зудієву, а також дружину фігуранта Бахчисарайської “справи “Хізб ут-Тахрір”, координатора організації “Кримське дитинство” Муміне Салієву. Пізніше їх відпустили, відкривши проти них адміністративні справи за ст. 20.3 КпАП Росії – демонстрація забороненої символіки.
Підконтрольна РФ прокуратура Криму порушила справу про адміністративне правопорушення щодо кримськотатарської активістки Гульсум Алієвої за її старий пост у фейсбуці. Про це повідомляє кореспондент LB.ua з посиланням на адвоката Алієвої Олексія Ладіна.
У 2018 році проти Алієвої вже було порушено кримінальну справу за статтею 282 КК РФ за той самий пост. Однак пізніше справу закрили. Зараз порушили адміністративну справу за статтею 20.3.1 (розпалювання ненависті або ворожнечі).
“Прокурор ознайомив нас з постановою про порушення адміністративної справи і вручив Гульсум Алієвій копію цієї постанови. Я пояснив йому, що є терміни притягнення до адміністративної відповідальності і, власне, єдино правильне законне рішення – це припинення провадження в адміністративній справі. Але посадова особа сказала, що справу вони будуть скеровувати до суду”, – розповів адвокат Олексій Ладін.
Він зазначив, що подасть клопотання про припинення адмінсудочинства в прокуратуру: “Буду подавати клопотання, по-перше, про ознайомлення з матеріалами справи, а по-друге – про припинення адміністративного провадження. Вони зобов’язані мені на ці клопотання відповісти”, – додав Ладін.
Детальніше про методологію можна прочитати тут.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!
