Барометр свобода слова за лютий 2023 року

У лютому експерти ІМІ зафіксували дев’ять злочинів проти свободи слова в Україні. З них п’ять вчинила Росія проти медіа і журналістів.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Що стосується злочинів, за які відповідальна Росія, це були переважно обстріли журналістів та кіберзлочини. З детальним описом російських воєнних злочинів проти медіа можна ознайомитися за посиланням. 

Водночас ІМІ зафіксував чотири випадки порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації та кібератаки.

У лютому на фронті загинули три українських медійники, які стали на захист України. 

• Павло Тимошенко – телеоператор черкаської філії телеканалу “Інтер”, загинув 5 лютого під Вугледаром (Донецька область). Із 2008 року працював оператором у черкаському корпункті на каналах ВІККА, 1+1 та “Інтер”. Павлу Тимошенку було 42 роки. У нього залишилося троє дітей.
• Сергій Клименко – співробітник “Суспільного Херсон”, загинув 5 лютого в бою з російськими окупантами в Мар'їнці на Донеччині. Він багато років працював у технічній службі радіо телерадіокомпанії Херсонщини “Скіфія” (нині – “Суспільне Херсон”). У Сергія залишилися дружина та двоє дітей. 
• Олексій Борис – журналіст “Юридичної газети”, воїн 58 бригади, загинув на Бахмутському напрямку 9 лютого. Олексій Борис працював у “Юридичній газеті” з весни 2021 року, раніше був на посаді Paralegal в Arzinger. Олексію було 27 років.

Під обстріл російських військ у Бахмуті на Донеччині та поблизу потрапили дві знімальні групи: українська (видання “Заборона”) та іноземна – журналісти німецького Bild.

Серед кіберзлочинів ІМІ зафіксував запуск російськими хакерами фейкового звернення Володимира Зеленського в ефірі 24 каналу. Втім, каналу вдалося швидко відновити мовлення. 

Хакери зламали фейсбук-сторінки проєкту Ukraїner та заволоділи ними. В коментарі ІМІ Богдан Логвиненко не відкидав, що до хакерської атаки на сторінки проєкту у фейсбуку причетні росіяни. Згодом він повідомив, що фейсбук повернув доступ до всіх 12 сторінок Ukrainer.

Ще один випадок кіберзлочину – хакери ввімкнули гімн СРСР в ефірі телеканалу “Інтер”. Це сталося під час виступу в “Єдиному марафоні” секретаря РНБО Олексія Данілова. Технічні служби Inter Media Group повідомили, що вжили всіх необхідних заходів для ліквідації загрози зовнішнього втручання в роботу ефірних серверів. 

Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах 

У лютому ІМІ зафіксував чотири випадки порушень свободи слова, за які відповідальна українська сторона. Це випадки перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації та кібератаки.

Так, у Черкасах адвокат митрополита УПЦ МП перешкоджав журналістам місцевого видання “18000” висвітлювати публічне зібрання прихильників митрополита УПЦ МП Феодосія біля Черкаської окружної прокуратури. Сам священнослужитель у цей момент перебував у будівлі прокуратури, де його допитували в межах кримінального провадження. Адвокат Ігор Голубчик разом з іншими невстановленими особами спочатку просто закривав камери, якими велося відеознімання, а потім почав відтісняти журналістів від митрополита, який у цей момент залишив стіни прокуратури, де пробув трохи більш ніж годину.

Кіберцькування зазнала журналістка 5 каналу Ганна Рибалка після свого запитання Президенту України Володимиру Зеленському на його пресконференції 24 лютого. Їй у приват у месенджері фейсбуку почали масово писати невідомі люди з різними образами. Її звинувачували в тому, що вона “провокувала президента за бабло 5-го шоколаду”, що “заробила грошенят і пропіарилась?”, називали “журналюгою продажною”.

Обмеження доступу зафіксовано в Києві та Миколаєві. Так, посадовці та керівники комунальних підприємств Миколаєва послалися на воєнний стан, щоб не відповідати журналістці на запит щодо зарплат за 2022 рік держслужбовців та комунальних підприємств. 

ЗЛОЧИНИ РОСІЇ

Обстріли журналістів – 2

1. Журналісти “Заборони” потрапили поблизу Бахмута під російський обстріл

07.02.2023 Знімальна група видання “Заборона” потрапила 31 січня під мінометний обстріл росіян на трасі поблизу Бахмута на Донеччині. Про це 7 лютого повідомила журналістка видання Поліна Вернигор на своїй фейсбук-сторінці та прокоментувала ситуацію ІМІ.

За словами Поліни, міна впала поруч з їхньою машиною та пробила колесо. 

“У перший день відрядження ми поїхали в Бахмут і за кілька кілометрів від міста потрапили під мінометний обстріл. Пощастило, що це була звичайна міна, а не протитанкова ракета, якими русня там розкидується направо і наліво. Пощастило, що уламки не влучили в скло або в бак з пальним. Пощастило, що машина з розірваним ущент колесом просто не стала посеред дороги”, – написала вона у фейсбуці.

Журналісти мали зробити сюжет про дітей Бахмута, які вимушені переховуватися від обстрілів у підвалах.

У коментарі ІМІ Вернигор уточнила, що в складі знімальної групи їх було троє: вона, фотограф Іван Чернічкін та оператор Євген Жулай. За її словами, внаслідок обстрілу всі залишилися цілі, лише в неї контузія правого вуха.

Вона також додала, що їхнє авто було позначено табличками “Преса” на передньому і задньому склі. Водночас Вернигор вважає, що це просто був масований мінометний обстріл траси, а не цілеспрямований на журналістів.

2. Знімальна група німецького Bild потрапила в Бахмуті під російський обстріл

12.02.2023 Знімальна група німецького видання Bild потрапила 12 лютого під російський обстріл у Бахмуті Донецької області. Про це повідомляється на сайті видання.

Журналісти видання Пауль Ронцгаймер, Вадим Мойсенко та Гіоргос Мутафіс знімали сюжет про життя мешканців Бахмута, які попри обстріли лишаються в місті. 

Як ідеться в матеріалі, знімальна група стала свідком російських атак, коли їздила містом: “Російські військові обстрілюють з мінометів мікрорайон, де ми щойно опитували мешканців”.

Під час знімання сюжету та спілкування з містянами знімальна група потрапила під обстріл і вимушена була бігти до укриття. Як зазначається в матеріалі, вибух був “надзвичайно потужний” на відстані менш ніж 200 метрів від них. 

“Ми тікаємо, поки в безпосередній близькості від нас ще лунають вибухи. Іноді лише секунди вирішують, чи буде поранений хтось, чи залишиться жити”, – йдеться в матеріалі.

Після трьох годин перебування в Бахмуті, який, як зазначають журналісти, “став пеклом у цій війні”, знімальна група залишила місто.

Кібератаки – 3

1. Російські хакери запустили фейкове звернення Зеленського в ефірі 24 каналу

06.02.2023 Російські хакери запустили в телеефірі 24 каналу фейкове звернення Президента України Володимира Зеленського. Про це повідомляється на сайті 24 каналу.

Втім, зазначає канал, їм вдалося швидко відновити мовлення.

За даними каналу, 6 лютого нападу зазнала супутникова станція, яка передає сигнал 24 каналу на борт супутника AMOS. “На жаль, цей сигнал досі отримують для подальшого розповсюдження деякі оператори кабельного телебачення, тому і в їхніх пакетах було видно наслідки цієї атаки”, – зазначає канал.

Водночас, зазначає канал, усі інші канали доставлення їхнього сигналу – MEGOGO, KyivStarTV та інші ОТТ провайдери, більшість операторів кабельного телебачення та сигнал на супутнику ASTRA, а також інтернет-канали передачі – стабільно працюють.

2. Хакери ввімкнули гімн СРСР в ефірі телеканалу "Інтер"

24.02.2023 В ефірі телеканалу "Інтер" хакери ввімкнули гімн СРСР. Про це повідомляє "Детектор медіа" і публікує відео із записом трансляції.

Це сталося під час виступу в “Єдиному марафоні” секретаря РНБО Олексія Данілова. Також гімн, як повідомляли користувачі в соцмережах, звучав і на інших каналах групи: К2 та Zoom.

Пресслужба “Інтера” повідомила “Детектору медіа”, що технічні служби Inter Media Group повідомили, що вжили всіх необхідних заходів для ліквідації загрози зовнішнього втручання в роботу ефірних серверів. 

За інформацією джерел “Детектора медіа”, нібито атака сталася через те, що сервери “Інтера” мали доступ в інтернеті й через вірус на комп’ютері головного редактора випуску новин.

У пресслужбі каналу у відповідь на прохання прокоментувати цю інформацію повідомили, що необхідні заходи для ліквідації загроз вжито і додали: “На цей момент правоохоронці проводять розслідування щодо втручання в ефір телеканалів “Інтер” та “Zoom”, тому Inter Media Group не може оприлюднювати будь-яку додаткову інформацію щодо ситуації або давати більш детальні коментарі на цю тему”.

Як повідомляв ІМІ, 23 лютого 2023 року кібератаки зазнала низка українських інформаційних ресурсів. За інформацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інцидент не призвів до суттєвого порушення працездатності систем та не вплинув на виконання державними органами своїх функцій. 

3. Хакери зламали Facebook-сторінки проєкту Ukraїner

24.02.2023 Суспільно-культурний українознавчий проєкт Ukraїner зазнав хакерської атаки: зловмисники заволоділи Facebook-сторінками. Про це проєкт повідомив на  своїй Instagram-сторінці.

“Друзі, нашими сторінками у фейсбуці заволоділи зловмисники. Під контролем невідомих осіб опинилися як основна сторінка Ukraїner, так і акаунти всіх мовних версій”, – йдеться в дописі.

Команда проєкту зазначає, що шукає всі способи, щоб повернути повний контроль над акаунтом, і попереджає: якщо найближчим часом на сторінках будуть дивні дописи, зміна назви їхніх сторінок тощо, це не вони.

“Просимо вас не переходити за жодними посиланнями, яке можуть опублікувати на наших сторінках або надіслати вам в особистих повідомленнях. Не перераховуйте кошти, адже наразі ми не ведемо зборів (мілітарі аукціон, де ми закликали підтримати нашого волонтера Михайла, завершився сьогодні)”, – йдеться в повідомленні.

Ukraїner зазначив, що наразі публікуватиме контент в Instagram, Telegram, Twitter та Viber.

Засновник проєкту Богдан Логвиненко повідомив у твіттері, що доступ до сторінок видання хакери отримали, зламавши Meta Business Manager.

“Товариство, вчора (24 лютого. – Ред.) в Ukraїner зламали Meta Business Manager. Отримано доступ до всіх сторінок. Можуть бути провокації. Вже йдуть зміни назв і видалення постів. Сапорт Мета з учора не може допомогти. Мінцифри в курсі”, – написав він.

Водночас, додав він у фейсбуку, попередня перевірка не виявила слідів зламу особистих сторінок адмінів.

“Нас зламали, але з попередніх перевірок особистих сторінок – жодних зламів самих адмінів не відбулося. З інсайдів усередині Мети – імовірно, зʼявились дірки в Бізнес-менеджері і операційної спроможності вирішити такі проблеми просто немає. Та навіть якщо злам відбувся через адмінську помилку – злами сторінок вирішуються місяцями (!). Зі швидкості реакції сапорту та необхідності “рішати” з Метою щось через якісь звʼязки в компанії стає зрозуміло, що це максимально небезпечне місце для комунікації і накопичення соціального капіталу в умовах інформаційної війни”, – написав Логвиненко.

Він додав, що Ukraїner, ймовірно, доведеться залишити фейсбук.

В коментарі ІМІ Богдан Логвиненко не відкидає, що до хакерської атаки на сторінки проєкту у Facebook причетні росіяни. "Наразі не відкидаємо такої імовірності. Зараз ми з фахівцями з Мети розслідуємо цей інцидент. Задіяні хакери точно з кількох країн. Росії в переліку немає, втім є так звані дружні їй країни. Це може бути як збіг, так і цілком спланована операція. Не впевнений, чи ми остаточно дізнаємось, але бодай спробуємо", – зазначив Логвиненко.

Він сказав, що не може повідомити, про які "дружні" Росії країни йдеться, і додав: "Це насправді може не мати значення, бо VPN дає можливість бути віртуально в будь-якій країні".

Згодом Логвиненко повідомив, що Facebook повернув доступ до всіх 12 сторінок Ukrainer.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ 

ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 1

1. У Черкасах адвокат митрополита УПЦ МП перешкоджав роботі журналістів 

21.02.2023 У Черкасах адвокат Ігор Голубчик перешкоджав журналістам місцевого видання “18000” висвітлювати публічне зібрання прихильників митрополита УПЦ МП Феодосія біля Черкаської окружної прокуратури. Про це повідомляється на сайті видання.

Сам священнослужитель у цей момент перебував у будівлі прокуратури, де його допитували в межах кримінального провадження. Під стінами установи відбувалося зібрання парафіян церкви.

Як зазначає видання, Голубчик разом з іншими представниками групи підтримки церковника намагався перешкодити законній діяльності журналістів Єлєни Щепак та Артура Чемириса, врешті написавши заяву на них до поліції. 

За його версією, журналісти нібито втручалися в його приватне життя, фільмуючи та фотографуючи події в публічному місці, яким є прилегла територія Черкаської окружної прокуратури. Ігор Голубчик разом з іншими невстановленими особами спочатку просто закривав камери, якими велося відеознімання, а потім почав відтісняти журналістів від Феодосія, який у цей момент залишив стіни прокуратури, де пробув трохи більш ніж годину.

“Я таких, як ви, бачив, які посміхаються, в яких чомусь посмішка пропадає, коли їх запрошують не тільки на допит, коли проти них відкривають кримінальне провадження”, – звернувся до журналістів видання Голубчик.

Під час знімання журналісти не приховували, що є кореспондентами видання, відкрито пояснюючи, що є представниками медіа. Натомість Голубчик, який представлявся не лише адвокатом Феодосія, а й нібито представником усієї спільноти парафіян, відмовлявся називати своє прізвище. 

Як розповіла представнику ІМІ Єлєна Щепак, вона з колегою Артуром Чемирисом хотіли взяти коментар у митрополита про те, як він ставиться до врученої йому підозри та чи згоден з матеріалами справи.

“За даними СБУ, у священника вилучили документ із портретом Путіна, а за його керівництвом поширювалися матеріали про рашизм. Щойно ми підійшли до приміщення прокуратури, нас одразу зустріла невідома особа, яка представилась адвокатом Феодосія. Чоловік заявляв, що ми нібито втручаємося в його особисте життя (нагадаю, що події були на вулиці), і забороняв знімати не лише себе, а й близько сотні прихильників Феодосія, які в той час молилися. Далі було більше: коли з будівлі вийшов Феодосій, прихильники оточили його і почали метляти руками й пакетами, щоб затулити камери телефонів, а дехто просто намагався відтіснити нас зі словами “гуляй отсюда, парєньок”. Зрештою цей неймовірний івент закінчився тим, що адвокат Феодосія написав на нас заяву до поліції і ми з Артуром надавали пояснення”, – розповіла журналістка.

Юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що на відео є ознаки перешкоджання журналістській діяльності. Водночас додав, що в публічному місці кожен може заперечувати проти зйомки себе особисто, але не інших. “Це особиста справа кожного й волевиявлення має бути персональним”, - сказав юрист. Також Головенко додав, що згідно з КПК кожна подана до поліції заява про злочин має бути зареєстрована, навіть якщо вона безглузда по суті, але на практиці цього не завжди дотримуються.

Як повідомляв ІМІ, 20 лютого СБУ оголосила підозру в розпалюванні міжконфесійної ворожнечі керівнику Черкаської єпархії УПЦ МП. За даними слідства, митрополит у публічних висловлюваннях серед священнослужителів і вірян та в офіційних коментарях поширював заклики, що порушують рівноправність громадян залежно від їхньої расової, національної, регіональної належності та переконань. Також під його керівництвом адміністратор відомчого сайту єпархії розміщував ворожі матеріали з пропагандистських сайтів РПЦ, серед яких patriarchia.ru та pravmir.ru.

ЦЕНЗУРА. ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

Доступ до інформації – 2

1. Посадовці Миколаєва послалися на воєнний стан, щоб не відповідати журналістці на запит щодо зарплат

08.02.2023 Посадовці та керівники комунальних підприємств Миколаєва відмовилися надати журналістці інформацію про заробітну плату за 2022 рік держслужбовців та комунальних підприємств, пояснивши це “обставинами непереборної сили”, що виникли через початок повномасштабної війни в Україні.

Про це у своєму фейсбуці повідомила головна редакторка видання “NikLife” журналістка Анастасія Михайлова та оприлюднила копії відповідей з міської ради.

За словами журналістки, вона звернулася до міськради із запитами щодо заробітних плат державних службовців та працівників комунальних підприємств за період 2022 року. Однак у відповідь Анастасія Михайлова отримала відписки.

“Я отримала декілька десятків однакових листів від різних міських департаментів, управлінь, адміністрацій та комунальних підприємств із поясненням “війна”. Мені відмовили 98% усіх тих, кого це стосується. Клас! Я щиро рада, що в місцевому самоврядуванні ми нарешті маємо таку синхронність, злагодженість дій та дружність – від керівників, до спеціалістів та рядових співробітників. Користуючись нагодою, я передаю вітання всій журналістській спільноті, яка від початку вторгнення самоцензурувалася, не ставила питання, слухалась усіх правил та всіляко старалась не нашкодити нікому і нічому заради спільної Перемоги. Друзі, ми, схоже, щось пропустили”, – написала Анастасія Михайлова.

Водночас, повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області, інші журналісти вже в січні-лютому 2023 року отримували від виконавчих органів Миколаївської міської ради змістовні відповіді на інформаційні запити. Тож, зазначила представниця ІМІ, ситуація з ненаданням відповіді журналістці Анастасії Михайловій може свідчити про вибірковість та дискримінацію посадовцями окремих медіа в Миколаєві.

Раніше ІМІ писав, що після запровадження в Україні воєнного стану Інститут масової інформації неодноразово фіксував відстрочення в задоволенні запитів на інформацію до закінчення такого стану.

Ситуація щодо відстрочень можна пояснити частиною 6 статті 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, яка передбачає: “Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки в разі настання обставин непереборної сили”. В українській правовій доктрині до обставин непереборної сили звичайно зараховують також і воєнні дії.

Перевірити об'єктивну неспроможність розпорядника дати відповідь вчасно може або вищий за ієрархію щодо нього орган, або уповноважений Верховної Ради з прав людини. Також можна звертатись і до адміністративного суду, але слід розуміти, що це довгий шлях та бажано мати докази того, що військові дії не перешкоджають відповідному розпоряднику надати своєчасну відповідь на запит.

2. Головреду Цензор.нет та редактору Bihus.info відмовили в акредитації на пресконференцію президента

27.02.2023 Головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов та редактор BIHUS.Info Максим Опанасенко повідомили про те, що їм відмовили в акредитації на пресконференцію президента Володимира Зеленського. Про це Бутусов написав на своїй фейсбук-сторінці та повідомив ІМІ Опанасенко.

"Пан Зеленський злякався зустрітися зі мною, керівником одного з впливових медіа, яке читають мільйони громадян, оскільки розуміє, що йому нема що сказати у відповідь на питання про провали підготовки до війни, про призначення державних зрадників на найвищі посади, про що я запитував його на минулій його великій пресконференції в листопаді 2021-го. Думаю, уся країна хотіла б почути питання про відповідальність президента за здачу півдня України, за відсутність закупівлі снарядів та мін, за все те, що призводить до таких страшних втрат наших громадян. Але Зеленський хоче сісти в теплу ванну і перетворити пресконференцію у піар-захід, де можливість чесних питань та чесних відповідей буде максимально обмежена. Політик, який намагається уникнути незручних питань, намагається ввести в оману своїх виборців", – написав Юрій Бутусов.

Він також додав скрін з відповіддю, яка надійшла йому на пошту. У ній зазначається, що "акредитація не підтверджена у зв'язку з обмеженою кількістю місць та підвищеними заходами безпеки".

У коментарі ІМІ Максим Опанасенко повідомив, що отримав таку саму відмову.

ІМІ намагався отримати коментар Офісу президента, але не отримав.

Як повідомляв ІМІ, 24 лютого президент Володимира Зеленського провів конференцію “Лютий. Рік незламності”. 

ІНТЕРНЕТ-ТИСК

Кібератаки на журналістів та медіа – 1

1. Журналістка 5 каналу зазнала кібербулінгу після запитання Зеленському

27.02.2023 Журналістка 5 каналу Ганна Рибалка зазнала кібербулінгу після свого запитання Президенту України Володимиру Зеленському на його пресконференції 24 лютого. Про це вона повідомила ІМІ.

За її словами, масово писати в приват образи їй почали зранку 25 лютого.

“На ранок суботи почалася масова хвиля хейту в приват і тривала до вечора. Це були якісь повідомлення від незнайомих мені людей. […] Я ті профілі заблокувала. Бо телефонували у фейсбук уночі”, – розповіла Ганна та додала, що нині хвиля булінгу припинилась і багато людей пишуть слова підтримки.

Журналістка надала ІМІ скриншоти хейту, який отримала в приват. Її звинувачували в тому, що вона “провокувала президента за бабло 5-го шоколаду”, що “заробила грошенят і пропіарилась?”, називали “журналюгою продажною”.

Ганна повідомила, що до поліції щодо кібербулінгу не зверталася, оскільки “вважає це виявом хейту і не більше”.

Нагадаємо, під час пресконференції Ганна Рибалка зазначила, що з квітня 5 канал разом з Прямим та “Еспресо” вимкнули з цифрового мовлення. Також вона запитала, чи шкодує президент про своє звернення, коли заспокоював українців, кажучи, що нападу не буде, і чи вбачає персональну відповідальність у тому, що громадяни не були повідомлені належним чином про реальні загрози. Крім того, Рибалка запитала про відповідальність тодішнього голови СБУ Івана Баканова за ймовірне недооцінювання російського вторгнення. Прессекретар президента Сергій Никифоров перебив журналістку, попросивши закінчувати запитання, після чого від неї забрали мікрофон.