Коронавірусні й інформаційні обмеження: підсумки медійного року в Полтаві

Медійний рік у Полтаві минає, попри все, з перемогою: нарешті закінчилося кількарічне розслідування щодо погроз убивством журналістці Дарині Синицькій і суд уже ухвалив вирок у справі. Основними ж темами полтавських медій протягом 2020 року стали коронавірус і місцеві вибори. Про що писали протягом року ЗМІ, як поліція захищала журналістів, як оцінюють цей рік медійники – у підсумках року.

Топтеми – COVID-19, політика і кримінал

З березня ЗМІ почали писати про нову на той момент тему – COVID-19. Вона стала однією з головних і не сходить з новинних стрічок усіх полтавських сайтів. У березні кількість новин на сайтах полтавських онлайн-ЗМІ про коронавірусну інфекцію COVID-19 становила 22%. Така тенденція трималася протягом року. Висвітлюючи тему коронавірусу, медіа майже не робили власних великих розслідувань тощо, а користувались офіційною інформацією, озвученою місцевою владою. Спікерами виступали представники місцевої чи обласної влади Полтавщини. Статистичну інформацію про рівень захворюваності в Полтавській області медіа брали з пресрелізів МОЗ, пресслужб Полтавської обласної адміністрації та Полтавської міської ради. Всі сайти мали єдине джерело для отримання даних про коронавірус на Полтавщині, і в підсумку читачі бачили однакову неексклюзивну інформацію. Далі може бути ще гірше: навіть бажаючи отримати ексклюзивну інформацію, ЗМІ ризикують зіткнутися з перешкодами цьому. Про це детальніше – у блоці про ситуацію з роботою журналістів.

Ще одна топтема року – підготовка до місцевих виборів та самі вибори. І, звісно, піар місцевих політиків у цей "урожайний" період. Проте активний піар на сайтах не завжди приносить очікувану перемогу на виборах. Тож це мало допомогло найбільшому полтавському передвиборчому піарнику – партії "Рідне місто". Лідер цієї політсили програв битву за крісло міського голови Полтави колишньому меру Олександру Мамаю, який у ЗМІ агітації практично не вів.

Завжди актуальною залишається тема криміналу. Зокрема, під час останнього моніторингу ми зафіксували в новинних стрічках онлайн-медіа 15% новин про ДТП чи інші надзвичайні події.

Джинса – багато, але є тенденція до зменшення

Полтавські медіа потрапили до трійки лідерів-регіонів, де найбільше публікували політичну джинсу. Найбільше таких матеріалів з ознаками замовності було про місцевих політиків. У Полтаві, за результатами дослідження ІМІ в липні цього року, 2,4% матеріалів були з ознаками замовності. Утім, після закінчення виборів кількість джинси пішла на спад. Імовірно, поки що спостерігатиметься певне затишшя політичної джинси: за результатами останнього моніторингу, вона була лише комерційною і становила 0,8%.

Робота журналістів: 2021-й може бути складним

Якщо коротко говорити про роботу журналістів – 2020, то її можна підсумувати двома тезами: є перемога і є тривога. Перемога року: суд ухвалив рішення в справі, яку розслідували чотири роки. Тривога року – з'явилися сигнали про майбутні проблеми з доступом до інформації.

Так, за перше півріччя 2020 року, за даними Барометра свободи слова від ІМІ, у Полтаві сталося дев’ять випадків перешкоджання професійній діяльності журналістів. Це один із найнижчих показників у порівнянні з іншими регіонами. У листопаді в Полтаві було лише одне перешкоджання журналістам. Проте в березні керівник ГУ Національної поліції України Іван Вигівський пообіцяв щоквартальні зустрічі та звіти про розслідування справ щодо порушень прав журналістів. Через карантин вони відбувалися переважно в телефонному режимі. Але варто зазначити, поліція миттєво реагувала на будь-які повідомлення про перешкоджання професійній діяльності журналістів. Інша річ – як тривають самі розслідування.

А тривають вони, як показує практика, довго. Проте є і перемоги, хоча здобуті дорогою ціною: Октябрський районний суд Полтави призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки з іспитовим терміном на один рік мешканцю Полтави, який погрожував убивством журналістці інтернет-видання "Полтавщина" Дарині Синицькій. Цим же рішенням суд визнав мешканця Полтави Андрія Князєва винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею Кримінального кодексу "Погроза або насильство щодо журналіста".

Якщо за рік він не порушить закону і виконуватиме умови (відмічатись у дільничного, не виїжджати за межі країни тощо), то цю судимість він погасить. Якщо ж ні, то може реально сісти у в'язницю. Але ця перемога далася нелегко: кримінальне провадження щодо цього інциденту розслідували з 2017 року, тричі закривали, відкривали лише внаслідок розголосу серед медіаспільноти.

Здавалося б, можна радіти, що потроху в регіоні ситуація з дотриманням прав журналістів покращується, але насправді це не так. Неофіційно журналісти скаржаться, що доступ до інформації через карантин погіршується: заходи проводяться в онлайн-режимі й не завжди є можливість отримати додаткові роз'яснення чи поставити додаткові уточнювальні запитання. Буває, важливі заходи проводять у закритому режимі, пресслужби постфактум публікують пресрелізи, журналістам доводиться писати запити й вичікувати відповіді, перш ніж дати читачам повну картинку, або шукати інші способи, переважно  неофіційні, щоб отримати потрібну інформацію для матеріалів.

Зокрема, схожа тенденція була помічена під час роботи журналістів на місцевих територіальних виборчих комісіях, коли не всі охочі могли, як розповідали представниці ІМІ в Полтавській області, потрапити на ту чи іншу ТВК, хоча представників партій пропускали без обмежень. Ще один яскравий приклад – засідання сесій районних у Полтаві рад, на яких зі скандалами та бійками обирали голів і заступників. Туди не пускали журналістів, коли тривало голосування, робили це невідомі чоловіки, імовірно, так звана неофіційна охорона втретє новообраного міського голови Олександра Мамая.

Власне, після місцевих виборів, які відбулися восени, у Полтаві почали з’являтися тривожні дзвіночки й щодо можливих майбутніх масових перешкоджань професійним правам журналістів. Отримати коментар від представників міської влади швидко наразі проблемно: потрібно звертатися через пресслужби або писати запити. Традиції майже миттєвих коментарів у телефонному режимі потроху забуваються. Ба більше, отримати коментар на медичну тему полтавським журналістам узагалі може бути великою проблемою з нового року, якщо ситуація не зміниться. Але що сталося?

Журналісти скаржаться, що керівниця департаменту охорони здоров’я Полтавської міської ради Вікторія Лоза заборонила медикам давати коментарі для представників ЗМІ. З огляду на те що медична тема – це тема номер один, робота медій через табу на коментування може бути зведена нанівець. Сама посадовиця ситуацію пояснює тим, що лікарі повинні дотримуватися лікарської таємниці та не розголошувати без дозволу пацієнтів чи їхніх опікунів / родичів стан здоров’я хворих. Юрист ІМІ Алі Сафаров пояснив, що в такому разі обмеження на коментарі виправдані. Юрист каже, що батьки (щодо неповнолітніх) або родичі (щодо осіб, які в непритомному стані) є законними представниками, і лише з їхнього дозволу можна розголошувати інформацію про стан здоров'я особи. Це не є цензурою і відповідає правомірним випадкам обмеження свободи слова, передбаченим статтею 34 Конституції України, Цивільним кодексом України та іншими нормативними актами.

Не всі журналісти погоджуються з обмеженнями, оскільки побоюються, що надалі можлива абсолютна відмова лікарів від будь-яких коментарів. Тому виникла ініціатива створити робочу групу при департаменті охорони здоров'я спільно з представницею ІМІ в Полтавській області та журналістами, щоб обговорити проблему та ухвалити компромісне рішення.

Ще один тривожний сигнал – можливий надалі тиск із боку депутатів Полтавської міської ради. Нещодавно у фейсбуці виникла скандальна ситуація: депутат міської ради Андрій Карпов, який ще офіційно не став депутатом, оскільки засідання сесії не було, вимагав через соцмережу від сайту "Полтавщина" зняти публікацію, в якій ідеться про нібито його можливе входження в коаліцію з новообраним мером Мамаєм. Це була його умова щодо продовження спілкування з журналістами. Прихильники Карпова в коментарях вдавалися до, зокрема, нецензурних образ журналістів. Сам новообраний депутат від "Європейської солідарності" на прохання журналістів надати для публікації свій офіційний коментар, з якою політичною силою він формуватиме коаліцію, відповіді по суті так і не надав. Але були помічені його вподобайки під коментарями, де прихильники депутата ображали журналістів та використовували на їхню адресу лайку, зокрема з погрозами "покласти будь-який сайт".

У підсумку текст, як того вимагав новообраний депутат, із сайту не зняли. А журналісти не отримали відповідей про плани об'єднання Андрія Карпова (який є не лише депутатом Полтавської міськради, а й ведучим шоу "Вата-шоу") з іншими політсилами. Скандал поки що залишився в площині соціальної мережі, і журналісти не подавали скаргу до поліції. Але гарантії, що подібні спроби тиску на медіа з боку депутатів не продовжаться надалі, коли склад міськради офіційно увійде у свої повноваження після засідання сесії Полтавської міської ради, немає.

Думки журналістів про медійний рік – 2020

Самі журналісти діляться: рік, що минає, став практично для всіх переломним. Доводилося змінювати формат роботи та швидко опановувати нове.

– Рік для мене як для медіаменеджерки став переломним. Різко прийшло розуміння, що люди не розуміють, що медіа насамперед усе-таки бізнес із надання інформаційних послуг населенню. Прийшло розуміння, як знайти баланс у роботі редакції: писати про важливі речі й водночас заробляти кошти. Також я розумію, як пояснити громадянам, що ЗМІ по суті їм нічого не "винні", що за якісну інформацію потрібно платити: переглядами статей (а не просто обговоренням у соцмережах заголовків), наявністю на сайті реклами (яка читачів дратує), засиллям політичної реклами, – розповіла Тетяна Цирульник, головна редакторка сайту kolo.news. – Читачі не звикли платити за статті з інтернету, але водночас вони чітко знають, що журналісти їм винні, хоча ми не нардепи, не посадовці, які отримують зарплати з податків людей. Також цього року "боліло" питання дистрибуції контенту. Сайту вже не досить, не досить сторінки й групи у фейсбуці, які теж потрібно постійно розвивати. Як "зайти" в інстаграм і телеграм без грошей на рекламу силами невеликої редакції, яка не має окремого есемемника, – це питання і на 2021 рік.

Микола Лисогор, журналіст сайту "Полтавщина", ділиться своїми підсумками медійного року:

– Головна тема 2020 року – це коронавірус. У січні ми бачили жахливі кадри з переповнених лікарень у Китаї і не очікували, що вірус і паніка так скоро доберуться до України. У лютому уряд вирішив евакуювати 100 українців з Уханя в санаторій Нових Санжарах. Тоді Полтавщина "прославилася" на весь світ. Кадри того, як мешканці селища кидали каміння в автобуси з евакуйованими людьми, були на шпальтах The Guardian, The New York Times, ВВС та інших світових видань.

За словами журналіста, у 2020 році журналістам довелося глибше розбиратися в медичній тематиці.

– Тепер ми не гірше студентів-медиків знаємо, що таке ШВЛ, скільки ліжок в інфекційній лікарні й чим ПЛР-тести відрізняються від ІФА-тестів, – резюмував медійник і додав, що ще одна катастрофа – знищення вогнем Будинку Дворянського зібрання – також стала однією з головних подій року, про яку писали всі ЗМІ.

Чи стане політики у 2021-му менше?

Підсумовуючи рік, що минає, можна зробити висновок, що наступний, 2021 рік, може стати розвитком для медичної теми, оскільки місцеві вибори вже відбулися, політичні баталії, пов'язані з виборчим процесом, стихають. А от тематика коронавірусу в Полтаві не втрачає актуальності. Має всі шанси стати актуальною і тема архітектури, бо в місті реставруватимуть дві головні історичні будівлі – кадетський корпус та будівлю колишнього кінотеатру імені Івана Котляревського.

Залишається сподіватися, що ці теми стануть полтавським медіям важливіші, ніж акценти на спробі заробити за допомогою політичної джинси. Також хочеться сподіватися, що умови роботи журналістів у Полтавській міській раді, з огляду на можливі кадрові зміни в пресслужбі з приходом до влади Олександра Мамая, який полюбляє купувати журналістів та не пускати їх на важливі наради, не погіршаться.

Надія Труш, представниця ІМІ в Полтавській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.