Барометр свободи слова за грудень 2015 року

У грудні основним порушенням свободи слова в Україні стало перешкоджання професійній журналістській діяльності - 8 випадків. Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

Кількість перешкоджань дещо знизилася у порівнянні з листопадом (13), жовтнем та вереснем (по 18 відповідно). З початку року, найбільшу кількість випадків перешкоджання професійній діяльності журналістів було зафіксовано у вересні та у жовтні. Зростання саме у ці місяці пов'язане, насамперед, з передвиборчою кампанію на місцевих виборах та з днем голосування, 25 жовтня.

Перешкоджали цього місяця журналістам на Донеччині (під час місцевих перевиборів), Дніпропетровщині, Полтавщині, Волині та Івано-Франківщині. Перешкоджали невідомі, невідомі у камуфляжі, цивільні, члени виборчих комісій, міські голови, охоронці.

Цього місяці експерти ІМІ зафіксували лише один випадок побиття та нападу на журналістів (у листопаді - 5, у жовтні - 10, у вересні – 6). Так, у Сєвєродонецьку Луганської області місцева журналістка постраждала внаслідок бійки, яка сталася за участю молодиків спортивної зовнішності, які блокували початок сесії і не пускали до зали засідань присутніх.

Водночас у грудні зафіксовано зростання кількості погроз та залякувань - 5 випадків (у листопаді - 2). Чотири з них - хибні повідомлення невідомих про замінування редакцій телеканалів “112 Україна” та NewsOne.

Крім того, грудень позначився негативною тенденцію обмеження доступу ЗМІ до сесійних засідань новообраних місцевих рад та введенням акредитації для журналістів, що не сприяє їхній роботі, а, навпаки, перешкоджає. Такі випадки були зафіксовані на Донеччині, Херсонщині, Запоріжжі, Миколаївщині, Черкащині. У зв’язку з цим, юристи ІМІ нагадали, що органи місцевого самоврядування не мають права забороняти журналістам відвідувати засідання, а акредитація - це процедура для спрощення роботи журналістів, а не обмеження, і її відсутність не може бути причиною недопуску представників ЗМІ. За перешкоджання роботі журналістів передбачена кримінальна відповідальність.

Також ІМІ зафіксував два випадки економічного тиску (з боку райрад та облрад щодо комунальних ЗМІ), по одному випадку кібер-атаки на ЗМІ та інші види економічного тиску.

В анексованому Росією Криму ІМІ зафіксував 6 випадків порушень свободи слова з боку окупаційної влади, внаслідок чого два кримськотатарські ЗМІ під виглядом реорганізації фактично ліквідовуються. Інші ЗМІ припинили свою роботу на півострові, оскільки відчувають тиск.

На територіях, окупованих “ДНР” і “ЛНР” зафіксовано 2 випадки. Зокрема, бойовики глушили в окупованому Луганську українські радіостанції.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 2 випадки убивства журналістів, 58 випадків побиття та нападів на журналістів, 105 випадків перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та 12 випадків цензури.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Фізична агресія

Побиття, напади – 1

1.Журналістку побили під час бійки на сесії Сєвєродонецької міськради

18.12.2015 18 грудня у місті Сєвєродонецьк (Луганська область) журналістка, головна редакторка суспільно-політичної газети “Чесна Газета” Катерина Погребняк отримала тілесні ушкодження у сесійній залі Сєвєродонецького виконкому.

Журналістка 1993 року народження звернулася до травмпункту міської лікарні з первинним діагнозом: перелом кісток носа, забій м'яких тканин обличчя, забій лівого плеча, забій лівого передпліччя. Про це повідомляє Остров з посиланням на відділ комунікації Головного управління Національної поліції в Луганській області.

“Перевіркою встановлено, що тілесні ушкодження дівчина отримала 18 грудня, коли намагалася пройти через натовп людей у ​​сесійну залу в приміщенні Сєвєродонецького виконкому, де невідомий смикнув її за руку, внаслідок чого заявниця впала”, - повідомили в поліції.

Даний факт внесений до ЄРДР і кваліфікований як “Умисне легке тілесне ушкодження”.

Журналістка постраждала внаслідок бійки, яка сталася за участю молодиків спортивної зовнішності, які блокували початок сесії і не пускали до зали засідань присутніх, повідомляє сайт міста Сєвєрдонецька 06452.com.ua.

Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу депутата від партії “Наш Край” Сергія Шахова, понад десяток молодих людей спортивної статури увірвалися в будівлю міської ради і заблокували вхід до зали пленарних засідань для депутатів від партії “Наш Край”, громадських організацій і жителів Сєвєродонецька, бажаючих бути присутніми на засіданні. Невідомі прибули в міськраду в супроводі депутата від "Опозиційного блоку" Ігоря Буткова і за його вказівкою перешкоджали роботі Сєвєродонецької міськради.

На своїй сторінці у Фейсбук Катерина Погребняк написала: “Думала сьогодні буде легше, але ні. Як і говорив лікар, на третю-п'яту добу повилазять усі травми! Набряк з руки не спадає, сильно болить. Забій носа, оскільки перший удар прийшовся саме туди. Через ЗЧМТ жахливо болить голова, болять руки і спина. Найстрашніше, що через перелом ребер важко дихати. Зараз я на транквілізаторах і знеболюючому, без них нікуди... Щиро вірю, що працівники поліції вчинять чесно, а не як завжди спустять все на гальма!!! P.s. На цій сесії можна було очікувати всього, але що наймані “тітушки” поб'ють дівчину, тим більше так сильно, не припускав ніхто”.

В коментарі ІМІ Катерина Погребняк підтвердила інформацію про її побиття. За словами журналістки, її вдарив в обличчя невідомий молодик спортивної статури, внаслідок чого вона впала, отримала травми голови, спини та була побита ще одним невідомим "тітушкою".

“На мене напали “тітушки”, яких привели. Чоловік мене вдарив в обличчя і я впала, зверху на мене впало ще три чоловіки. Я спиною зламала стул, головою вдарилася об стіл. До мене підійшов четвертий чоловік і бив ногами”, - розповіла вона.

При цьому Катерина не може сказати, що били її цілеспрямовано через журналістську діяльність. “Не можу сказати, що били цілеспрямовано (через журналістську діяльність - ред.), але, що я - журналіст, вони знали, оскільки я це озвучувала”, - розповіла вона.

Також вона допускає, що "тітушки" могли цілитися в депутата Сергія Шахова, який стояв позаду неї.

За її словами, у неї закрита черепно-мозкова травма, струс мозку, забої носа, спини, руки. Заяву в міліцію журналістка написала відразу ж після події, але поліція ще її не викликала. 

Погрози, залякування – 5

1.Невідомий "замінував" офіс телеканалу "112 Україна"

05.12.2015 5 грудня у Києві невідомий чоловік повідомив про замінування приміщення телеканалу “112 Україна”. Правоохоронці, перевіривши територію, вибухівки не виявили. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції України в місті Києві.

Дзвінок від невідомого про замінування приміщення надійшов до поліції близько 14:30. Правоохоронці відпрацювали об'єкт та прилеглу територію і вибухових предметів чи речовин не виявили.

На місці виклику працювали спеціалісти-вибухотехніки, кінологи та працівники ДСНС. Евакуйовано було 30 співробітників каналу.

Правоохоронці проводять заходи щодо встановлення особи, яка повідомила про замінування.

Водночас, як повідомляє 112.ua, зі слів представників правоохоронних органів, дзвінок був нібито здійснений співробітником “112 Україна”, який не назвався і якому про даний факт повідомив невідомий чоловік.

Як повідомляв ІМІ, 26 листопада телеканал “112 Україна” повідомив про масовану DDoS-атаку, внаслідок якої стались збої в роботі інформаційного порталу 112.ua.

2. Журналісти NewsOne отримали повідомлення про замінування телеканалу

16.12.2015 У Києві 16 грудня невідома особа повідомила про замінування телеканалу NewsOne. Про це  написав журналіст телеканалу Василь Апасов на своїй сторінці у Фейсбук, повідомляє depo.ua.

«Надійшло повідомлення про замінування нашого телеканалу NewsOne», - написав Апасов. При цьому прямий ефір каналу не припинявся.

Згодом, до редакції NewsOne зателефонувала жінка, яка повідомила, що бере на себе відповідальність за "мінування" телеканалу, повідомили УНН працівники ЗМІ.

«Нам подзвонила жінка та повідомила, що візьме на себе відповідальність за мінування нашого телеканалу, адже ми транслювали Райніна (голову Харківської ОДА - ред.)», - повідомили працівники каналу.

До телеканалу NewsOne прибули правоохоронці.

3. Телеканал «112 Україна» знову «замінували»

24.12.2015 24 грудня невідомий повідомив про мінування будівлі телеканалу "112 Україна". Про це повідомив ведучий телеканалу в прямому ефірі, інформує 112.ua.

Повідомлення про замінування надійшло о 8:31. "Зараз на каналі очікують вибухотехніків, також працює слідчо-оперативна група", - сказав ведучий.

Поліція не виявила вибухівку в будівлі телеканалу, повідомила прес-служба Головного управління Національної поліції України у Києві. "Правоохоронці провели ретельну перевірку адміністративної будівлі та прилеглої до неї території. Ніяких небезпечних предметів або речовин не виявили", - йдеться в повідомленні.

Зібрані матеріали за даним фактом внесено до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень Шевченківського управління поліції в Києві.

Правоохоронці розшукують зловмисника, який повідомив про замінування.

Як повідомляв ІМІ, 5 грудня у Києві невідомий чоловік повідомив про замінування будівлі телеканалу “112 Україна”. Правоохоронці, перевіривши територію, вибухівки не виявили.

4. У Запоріжжі журналісту погрожували через новину про обшук на базі "Хортицького полку"

28.12.2015 28 грудня у Запоріжжі невідомий погрожував журналісту місцевого видання Zanoza Микиті Шляхтунову через оприлюднення інформації про обшук на базі громадської організації “Хортицький полк”, повідомляє Zanoza.

Після того, як Микита оприлюднив інформацію в ЗМІ про обшуки, йому подзвонили з прихованого номера. Чоловічий голос попросив більше так не робити, відмовившись представитися.

“Мені зателефонував невідомий і сказав буквально наступне: навіщо ти перешкоджав проведенню слідчих дій? Чуєш, хлопчик, більше такого не роби. Коли я попросив представитися, на іншому кінці дроту не назвалися і кинули трубку”, - розповів Шляхтунов.

Видання нагадує, що 28 грудня близько двох десятків озброєних людей в масках заблокували базу “Хортицького полку” по вул. Задніпровській у Запоріжжі.

Кореспондент видання з місця подій повідомляв, що з 7-ої ранку обшуки проводилися по домівках у активістів. Пізніше озброєні люди, представившись співробітниками Ленінського райвідділу, приїхали безпосередньо на базу полку. У будівлю нікого не пускали і не давали жодних коментарів.

За словами правоохоронців, вони проводили слідчі дії за рішенням суду, самого документа, на основі якого проводиться обшук, активістам і журналістам не показували.

Одного з громадських активістів люди в масках побили через те, що він знімав обшук на відео і перешкоджав слідчим діям.

В коментарі ІМІ Микита розповів, що він з місця події висвітлював обшук, і коли розпитував присутніх про те, що відбувається, він представлявся. “Я приїхав, почав знімати, збирати інформацію. А коли відзняв, поїхав монтувати і мені зателефонували з прихованого номера. Невідомий у грубій формі сказав так більше не робити. Він мені сказав, що наступного разу говорити по-іншому будемо”, - розповів Шляхтунов.

Юрист ІМІ Максим Ратушний вважає: “Такі дії, ким би вони не були вчинені (правоохоронцями чи іншими особами), треба розцінювати як спробу тиску на журналіста та намагання утиску свободи слова. З описаного важко сказати, чи мала місце пряма погроза журналісту, що кваліфікується як один із складів злочину, передбачений чинним КК України. Проте очевидними залишаються утиски свободи слова та намагання вчинити тиск на місцевих журналістів, навіть у випадку можливого "перешкоджання" здісненню слідчих дій”.

5.Телеканал "112 Україна" втретє за грудень "замінували"

29.12.2015 У Києві 29 грудня правоохоронці отримали інформацію про замінування приміщення каналу "112 Україна", вони вже прибули на місце разом з рятувальниками. Про це повідомили в ефірі каналу, інформує 112.ua.

“Щойно стало відомо, що правоохоронці отримали інформацію про замінування приміщення каналу "112 Україна", вони вже прибули на місце разом з рятувальниками. Вони планують обстежити територію каналу”, - повідомив ведучий.

Інформація про замінування телеканалу "112 Україна" не підтвердилася. Про це повідомили в ефірі телеканалу, повідомляє 112.ua.

Вибухотехніки разом з правоохоронцями обстежили територію, підозрілих предметів не знайшли.

Як повідомляв ІМІ, 5 грудня у Києві невідомий чоловік повідомив про замінування будівлі телеканалу “112 Україна”. Правоохоронці, перевіривши територію, вибухівки не виявили.

Пізніше правоохоронці ідентифікували особу чоловіка, який повідомив про замінування будівлі телеканалу "112 Україна" у Києві. Йому інкримінують статтю КК 259 "Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян", яка передбачає до 7 років позбавлення волі.

24 грудня невідомий повідомив про мінування будівлі телеканалу "112 Україна". Поліція не виявила вибухівку в будівлі телеканалу.

Перешкоджання журналістській діяльності – 8

1.В Івано-Франківську невідомі у камуфляжі перешкоджали у суді журналісткам "Галицького кореспонденту"

03.12.2015 3 грудня в Івано-Франківському міському суді невідомі чоловіки у камуфляжі перешкоджали роботі журналісток місцевого видання “Галицький кореспондент” Наталії Козак та Тетяні Соболик. Про це ІМІ повідомила головний редактор видання Тетяна Соболик.

За її словами, чоловіки у суді забороняли їм вести фото- та відеозйомку, ображаючи їх нецензурними словами.

“Вони вимагали не знімати. Ми представлялися, що ми журналісти, але вони не хотіли слухати. Тож ми продовжували знімати, бо вони не мають права нам забороняти. Один чоловік підійшов та вибив у мене з рук фотоапарат, який розбився. Вони ображали такими гидкими словами, в мене в житті не було таких випадків”, - розповіла Соболик.

Також вона додала, що у Наталії Козак забрали телефон, на який та знімала і повернули його лише після того, як стерли з нього всю інформацію.

Інцидент відбувався на очах у поліції, яка спочатку ніяк не реагувала на подію.

Згодом журналістки написали заяву в поліцію про факт перешкоджання.

Про інцидент Тетяна Соболик написала також на своїй сторінці у Фейсбук, звернувшись до т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Віктора Шкутова.

Шкутов, у свою чергу, відповів їй, що за вказаним фактом розпочато кримінальне провадження за ознаками ст.171 КК України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”.

“Офіційна заява написана та зареєстрована в Івано-Франківському ВП ГУНП... Прошу надати слідчому всі наявні фото- та відеоматеріали та по можливості технічні засоби, за допомогою яких проводилась зйомка, для проведення відповідної експертизи та відновлення фото- та відеоматеріалу”, - відповів керівник місцевої поліції.

2. На Волині міський голова хотів випровадити журналістів з сесії, вимагаючи акредитації

07.12.2015 25 листопада у місті Устилуг Волинської області міський голова Віктор Поліщук намагався випровадити журналістів місцевої газети “Місто вечірнє” Ярославу Вознюк та Олексія Біянова з сесії міської ради. Про це ІМІ повідомила журналістка видання Ярослава Вознюк.

Інцидент стався перед початком пленарного засідання міськради. За її словами, перед сесією їх попросили зареєструватися, що вони і зробили. Але згодом підійшов міський голова Віктор Поліщук і почав питати, хто їх запросив на сесію, заявивши, що на сесію ради мають приходити лише акредитовані журналісти.

“Ми сиділи у залі, розмовляли, до нас підійшов міський голова та почав запитувати: “хто тут журналісти?”, на що ми відповіли, що це ми. Він почав нас запитувати, чи є у нас акредитація. У нас мову відібрало. Ми почали пояснювати йому, що сесія не є закритою. Він нам тоді - “я вас попрошу залишити засідання”, - розповіла Ярослава.

На це журналісти попередили мера, якщо їх спробують виставити, то вони викличуть поліцію у зв’язку з перешкоджанням. Після цього інцидент було вичерпано і журналісти залишилися висвітлювати сесію.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний, коментуючи цей випадок, заявив, що згідно з положеннями Закону України “Про інформацію”, відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень.

“Тому в даному випадку є очевидною незаконність вимог міського голови. Подібні дії можна пов'язати або з умисними спробами перешкодити журналістам виконувати свої професійні обов'язки, або з непрофесіоналізмом та необізнаністю міського голови в аспекті проведення відкритих заходів”, - зазначив юрист.

3. Мер Полтави не пускав журналістів на нараду, заявляючи, що його кабінет є режимним об’єктом

09.12.2015 9 грудня новообраний міський голова Полтави Олександр Мамай не пропускав місцевих журналістів на погоджувальну нараду з новообраними депутатами у Полтавській міській раді, повідомляє ВПолтаві.info.

На погоджувальній нараді новообрані депутати разом з міським головою мали намір визначатися з кандидатами на посаду секретаря Полтавської міськради.

Недопуск журналістів Мамай аргументував журналістам тим, що його кабінет,  де мала відбутися нарада, є режимним об’єктом.

“Я не зрозумів, мені що міліцію викликати? Що ви хочете? Ви зараз заходите в режимний об’єкт. Вас ніхто не запрошував”, - сказав він журналістці. На прохання кореспондентки бути присутньою на нараді він відповів: “Так ви й додому до мене завтра прийдете!?”.

Міський голова заявляв, що це його особисте право вирішувати, допускати журналістів чи ні на захід, що начебто таке право прописане в законі про місцеве самоврядування. Також він зазначив, що журналісти зможуть поставити депутатам свої запитання після наради. “Я сьогодні міський голова і не маю чого пояснювати”, - говорив він.

У свою чергу, журналісти апелювали до закону про інформацію, згідно з яким кожен громадянин може бути присутнім на зборах суб’єктів владних повноважень.

Журналістка місцевого видання “Коло” Надія Труш наполягала, що міський голова є публічною особою і вона, як журналістка має право контролювати його діяльність.

“Ви маєте право контролювати мене звідкіля завгодно і через п’ять років надати оцінку моїй діяльності на виборчій дільниці. Я вам не дозволяю, тому що кабінет мера – це режимний об’єкт, це записано у законі”, - заявив Мамай.

На запитання журналістів, у якому законі прописано, що кабінет міського голови є режимним об’ктом, Мамай не зміг відповісти і лише тоді пропустив ЗМІ на нараду.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначає, що у чинному законодавстві України немає такого терміну як "режимний об'єкт".

“У чинному законодавстві України немає такого терміну як "режимний об'єкт". Може бути тільки у обмежених об'єктів встановлений режим охорони/забезпечення безпеки, що застосовується з залученням державної охорони, наприклад, суди, будівлі прокуратури, адміністарція президента. Може бути приватна охорона об'єкта. Можуть мати спеціальну охорону об'єкти підприємств з підвищеною небезпекою, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, для прикладу, ті ж сховища нафти, тощо”, - зазначив він.

4. Невідомі у камуфляжі не пускали журналістів до приймальні мера Дніпропетровська

21.12.2015 21 грудня після сесії Дніпропетровської міської ради група журналістів не змогла потрапити до приймальні міського голови, оскільки прохід загородили невідомі чоловіки у камуфляжі, що зафіксовано на відео.

Як розповів регіональному журналісту ІМІ головний редактор сайту 056.ua Володимир Буга, журналісти після сесії міської ради побачили, як із серверної, до якої були зламані двері, виходив народний депутат Андрій Денисенко та інші особи. Їх почали затримувати депутати міської ради, проте ці особи пішли до приймальні міського голови. Після цього чоловіки перегородили вхід і не реагували на зауваження про перешкоджання діяльності журналістів.

«Ми намагалися отримати коментар Денисенка або Філатова (Борис Філатов - міський голова - ред.) з приводу того, що відбувалося. Потім проходив заступник мера Михайло Лисенко. Ми просили, аби він передав, що під дверима чекають журналісти і їх не пропускають. Але він зауважив, що не варто вриватися в приймальню мера», - розповів Буга.

Через якийсь час до журналістів вийшла депутатка міськради, яка, по суті, координує роботу прес-служби міського голови, Анастасія Староскольцева і запросила журналістів на брифінг. Як зазначили присутні на ньому журналісти, брифінг не передбачав запитань від журналістів.

Щодо цих подій Анастасія Староскольцева прокоментувала: «Журналісти не можуть вриватися до приймальної. Вони можуть туди заходити, а не вламуватися. Тоді це був оголтєлий натовп, абсолютно не керований. Який підігрівав Буга та інші, не зовсім незалежні, представники ЗМІ (конкретно прес-служба "Опоблоку"). Саме тому їх і спинили. І запропонували за 10 хвилин брифінг мера у білій залі».

За словами Буги, крім нього на місці були присутні журналісти ТРК «Регіон», 9 каналу, ІА «Мост Дніпро», 27 каналу, сайту Zabeba.li. На місці були присутні співробітники поліції, проте вони не зафіксували порушення щодо журналістів, додав він.

5. У Полтаві журналістку ледве не побили, коли та запитала про ялинки

23.12.2015 23 грудня у Полтаві реалізатори ялинок перешкоджали роботі журналістці місцевого видання “ВПолтаві.Info” Світлані Бондаревій, штовхаючи, кидаючись на техніку, заважаючи вести зйомку та відкрито погрожуючи й принижуючи. Журналістка викликала поліцію, повідомляється на сайті видання.

Інцидент стався біля “Книжкового ринку” та на його території, що на вулиці Шевченка.

Як пише видання, агресію продавців викликали запитання про ціни на сосни, місця їхньої вирубки та причину відсутності маркування на деревах. Хоча перед цим журналістка представилася та показала посвідчення. Реалізатори нахабно стверджували, що нічого пред’являти не збираються, а відсутність маркування  - то їхня власна справа, пише видання.

Під час конфлікту з’явився охоронець ринку з надписом на формі “Явір 2000” і почав розповідати, що ринок знаходиться у приватній власності, а журналісти перед зйомкою повинні питати дозволу. Невдовзі прийшов чоловік, який представився директором ринку та почав наголошувати, що журналісти не мають права вести зйомку на ринку. Він, як і охоронець, відмовився називати своє  прізвище.  

Коли приїхали поліцейські і почали заповнювати відповідні документи, з боку реалізаторів сипалися насмішки у бік журналіста, а потім ще й фрази типу: “Та навіщо воно треба, ці заяви?”.

Водночас в управлінні земельних ресурсів та земельного кадастру міста Полтава журналістку запевнили, що територія названого ринку не є приватною власністю, як казали його працівники, а орендована.

В управлінні лісового господарства Полтавської області зазначили, що документи на хвойні дерева, які продаються, зобов’язані обов’язково показувати на прохання. Також сказали, що з лісгоспів повинні вивозити вже чіповані ялинки, а не окремо видавати чіпи до них.

В коментарі ІМІ Світлана Бондарева розповіла, що агресія з боку реалізаторів ялинок розпочалася, коли вона почала знімати на камеру і ставити запитання.

“Я спочатку представилася, показала їм журналістське посвідчення. Включила камеру на запис, після чого почалася агресія з їхнього боку. Вони казали “прибери камеру”, не знімати їх”, - розповіла журналістка.

За її словами, один реалізатор штовхав її, чіпав та опускав камеру, інший - проганяв, кажучи “йди звідси”. Журналістка викликала поліцію відразу ж як розпочався інцидент, написавши заяву за 171 статтею.

6. На Донеччині на виборчій дільниці у журналіста відібрали телефон

27.12.2015 27 грудня на одній з виборчих дільниць у Святогірську (Донецька область) у журналіста видання “Точка опори” Дениса Миронова відібрали телефон з відеокамерою, на який він намагався зафіксувати можливе вкидання бюлетенів. Про це повідомляється на сайті Донецької обласної організації ВГО “Комітет виборців України”.

Інцидент стався на ДВК №141238 (вул. Шкільна, 57) близько 17:30. Коли журналіст почав відеозапис, особа з посвідченням видання “Лиманская сторона” силою відібрала пристрій.

Представники поліції, які були присутні на дільниці, проявили бездіяльність. Журналіст звернувся до правоохоронців за номером 102. Близько 18:00 на дільницю приїхала група оперативного реагування, під наглядом якої телефон таки повернули власнику. Постраждалий написав заяву до поліції про подію.

Нагадаємо, 27 грудня у місті Святогірськ Донецької області вдруге відбулися вибори до місцевих органів влади. Раніше результати місцевих виборів, які відбулися 28 жовтня у місті, були визнані недійними через різні порушення, і перенесені на 27 грудня.

7. Виборча комісія у Святогірську видалила журналіста "Точки опори" з підрахунку голосів

27.12.2015 27 грудня члени дільничної виборчої комісії №141238 у Святогірську (Донецька область) після закриття виборчої дільниці проголосували за видалення з приміщення журналіста видання “Точка опори” Дениса Миронова. Про це повідомляється на сайті Донецької обласної організації ВГО “Комітет виборців України” (КВУ).

Постанову про це рішення йому надати відмовилися та викликали поліцію. Коли на дільницю прибули представники правоохоронних органів, вони не представились та не пред'явили документів на прохання журналіста, після чого вивели його з приміщення без постанови.

Комітет виборців зауважує, що це вже не перший приклад, коли Денису Миронову як кореспонденту видання “Точка опори” заважали на цій ДВК. Так, ближче до завершення дня голосування один з виборців втратив свідомість. Майже всі присутні кинулись до нього, залишивши без нагляду скриньки для голосування. Миронов почав фіксувати на відео скриньки, аби попередити можливі правопорушення. Проте, один невідомий, який перебував на дільниці, вибив телефон з камерою з рук. А секретар комісії почала сваритися через зйомку відео на дільниці.

За словами донецьких аналітиків КВУ, відповідно до частини 10 статті 27 Закону України “Про місцеві вибори” виборча комісія може прийняти мотивоване рішення про позбавлення права бути присутніми на засіданні представників ЗМІ, якщо вони протиправно перешкоджають його проведенню. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів від складу комісії.

Нагадаємо, 27 грудня у місті Святогірськ Донецької області вдруге відбулися вибори до місцевих органів влади. Раніше результати місцевих виборів, які відбулися 28 жовтня у місті, були визнані недійними через різні порушення, і перенесені на 27 грудня.

8. Журналістів не пускали на "альтернативну сесію" Дніпропетровської міськради

29.12.2015 29 грудня у Дніпропетровську журналістів вибірково пускали на "альтернативну сесію" Дніпропетровської міської ради, а частина представників ЗМІ змогли потрапити до приміщення лише по її завершенню. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.

"Альтернативну сесію" Дніпропетровської міськради було проведено у приміщенні Амур-Нижньодніпровського районного виконкому Дніпропетровська за ініціативою групи депутатів від "Опозиційного блоку" та "Громадської сили" о 6 годині ранку.

Як повідомили місцеві журналісти, їх тримали за зачиненими дверима співробітники приватної охоронної фірми. Про це регіональному журналісту ІМІ повідомив журналіст Громадського ТБ Дніпро Олександр Чиж.

Зокрема, не пропускали знімальну групу Громадське ТБ Дніпро, 9 канал, 51 канал, 34 канал та інших. Водночас пропускали інших осіб. Загалом журналісти прочекали надворі близько трьох годин.

Журналіст 9 каналу Ольга Владімірова викликала поліцію у зв’язку з перешкоджанням професійній діяльності журналістів, проте співробітники не приїхали, а присутні на місці поліцейські на недопуск журналістів не відреагували.

«Коли охоронці почали випускати людей з сесійної зали, ми змогли потрапити в середину і побачили, що синхрон секретаря міськради Загіда Краснова пишуть журналісти, яким невідомим чином вдалось потрапити до зали і не мерзнути 2,5 години на морозі», - повідомив Олександр Чиж.

На відео 9 каналу видно, що в залі уже були присутні, зокрема, групи ТРК «Україна» та прес-служба "Опозиційного блоку". На запитання 9 каналу Загід Краснов вказав, що особисто він не винаймав охоронну фірму.

28 грудня в.о. заступника міського голови Олександр Санжара зробив заяву, назвавши сьогоднішню «сесію» незаконною. На ній обрали секретарем міськради Загіда Краснова ("Громадська сила"), звернулися до Верховної Ради, аби перейменувати Дніпропетровськ на Дніпропетровськ та ухвалили рішення про надбавки бюджетникам.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 6

1. Журналістів та представників громадськості обмежили у відвідуванні сесій Черкаської міськради

11.12.2015 Не більше двох представників від одного засобу масової інформації та тільки за наявністю редакційного посвідчення журналісти відвідуватимуть сесії Черкаської міської ради. Відповідну поправку до регламенту засідань міськради запропонували 11 грудня на другій сесії депутати від фракції ВО “Черкащани”, повідомляє УНН з посиланням на кореспондента УНН-Центр.

Загалом, під час обговорення цього пункту виникли дискусії між депутатами, адже одні підтримували внесену пропозицію, інші - ні.

Зокрема, проти обмежень кількості журналістів на сесіях виступили депутат від БПП Олександр Радуцький та міський голова Анатолій Бондаренко.

“Я проти цього пункту. Я за те, щоб засоби масової інформації самі визначалися, скільки відсилати своїх представників на сесію” — сказав Анатолій Бондаренко.

Однак, проголосувавши в поіменному режимі, депутати не підтримали виключення з регламенту поправки про обмеженість кількості журналістів. “За” проголосував 21 депутат (міські обранці від “Батьківщини”, БПП, РПЛ, “Свободи”, 17 — утримались (депутати від ПВД, “Укропу” та “Черкащан”) та “проти” проголосував тільки один — Павло Карась.

Також у новому регламенті частково обмежується доступ на сесії міської ради для представників громадськості. Вони повинні будуть зареєструватися у спеціальному відділі.

У свою чергу, міський голова Анатолій Бондаренко наклав вето на рішення депутатів міської ради “Про регламент роботи Черкаської міської ради”. “Я вирішив зупинити дію рішення міської ради “Про регламент роботи Черкаської міської ради”. Зокрема це стосується пункту щодо обмеження прав і свобод журналістів, який депутати не захотіли вилучити на мою пропозицію. Нагадаю, там ідеться про лімітовану кількість журналістів від одного видання, які можуть відвідувати засідання сесій міськради. На мою думку, та й згідно з чинним законодавством України, цей пункт обмежує права журналістів і перешкоджає їхній професійній діяльності. Працювати чесно, прозоро і відкрито – мій професійний і життєвий принцип”, – написав на своїй сторінці “Фейсбук” Анатолій Бондаренко.

2. У Маріуполі журналістам за "спотворення інформації" хочуть заборонити відвідувати засідання міськради

14.12.2015 У Маріупольській міській раді хочуть зробити допуск журналістів на засідання міськради можливим лише з акредитації. Такі норми містить проект Регламенту Маріупольської міської ради VII скликання, оприлюднений на офіційному сайті місцевої міськради, повідомляють “Новини Донбасу”.

Згідно з положеннями глави 11 Регламенту “Взаємодія із засобами масової інформації”, акредитація ЗМІ оформлюється спеціальним рішенням міської ради.

Журналісти акредитованих ЗМІ мають право бути присутніми на засіданнях міської ради. Також їм гарантується надання запитуваної інформації, аудіо-, відео-, кіно- і фотозйомка.

А стаття 230 містить норму, за якою “журналіст (представник), який допустив двічі спотворення інформації про роботу ради, позбавляється права присутності на засіданнях міської ради…”. “У разі позбавлення представника права участі в роботі міськради розглядається питання про доцільність подальшої акредитації даного засобу масової інформації”, - йдеться у статті.

За словами виконавчої директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк,  згідно із законодавством України, акредитація не є дозвільним механізмом.

“Тому зобов'язати журналістів це робити вони ніяк не можуть, допускати чи не допускати журналістів на цій підставі теж не можуть. Сьогодні - це сервісний механізм, для допомоги журналістам отримання найкращого доступу. Далі, стаття 15 Конституції України говорить “Цензура заборонена”, - зазначила вона.

3. У Запорізькій міськраді ввели акредитацію для журналістів

16.12.2015 16 грудня на сайті Запорізької міської ради з’явилось повідомлення для представників ЗМІ з проханням акредитуватись на пленарне засідання міськради 17 грудня. При цьому прес-секретар міського голови не уточнила, чи будуть пускати на сесії неакредитованих представників ЗМІ, повідомляє 061.ua.

Як пише видання, на акредитацію телефоном журналістам відвели дві години.

Прес-секретар мера Запоріжжя Володимира Буряка Ольга Мєшок, яка займається акредитацією журналістів на сесію, зазначила, що це було зроблено “щоб усі, хто дійсно є журналістами, могли нормально працювати, і від сторонніх ЗМІ не приходило по десятку чоловік”.

При цьому, прес-секретар мера не відповіла на запитання, чи пустять на сесію журналістів, які не встигнуть акредитуватися.

“Якби хтось запізнився з дзвінком, ми б акредитували і пізніше зазначеного часу”, - сказала вона, так і не давши відповідь виданню на запитання, чи пустять завтра журналістів, які не акредитуються зовсім, а також представників громадськості.

Видання нагадує, що раніше на сесії Запорізької міськради був вільний вхід як для журналістів, так і для громадськості. Відкритий режим пленарних засідань передбачено законодавством України.

4. Депутати Миколаївської міськради хочуть обмежити доступ журналістів до сесій

16.12.2015 Депутати Миколаївської міської ради хочуть обмежити доступ представників засобів масової інформації до відвідування сесій, дозволивши бути присутніми лише двом журналістам та за попереднім записом не пізніше, ніж за 48 годин до засідання. І навіть в такому разі можуть відмовити журналісту в присутності, якщо не буде вільних місць у залі. Про це стало відомо 16 грудня на засіданні робочої групи з розробки регламенту Миколаївської міської ради сьомого ради, повідомляє НікВесті.

Як пише видання, на одному з попередніх засідань робочої групи депутати обговорювали питання про гарантування безпеки у сесійній залі. Причиною цього стала поведінка громадських активістів під час першої сесії міської ради, коли мер і депутати прийняли повноваження.

Йшлося про те, щоб представники громадських організацій завчасно повідомляли апарат ради про своє бажання бути присутніми на сесії.

16 грудня, за уточненням фракції “Блок Петра Порошенка “Солідарність”, ця норма була викладена в такій редакції, що під неї стали підпадати не тільки активісти громадських організацій, але і співробітники ЗМІ.

Ніхто з членів робочої групи з розробки регламенту не висловився проти, крім представників фракції “Самопоміч”, які спочатку виступали за те, щоб доступ до сесійної зали всіх містян здійснювався за пред'явленням паспорта громадянина України.

Таким чином, в проект регламенту Миколаївської міськради був внесений окремий пункт, суть якого зводиться до того, щоб обмежити кількість журналістів - представників одного ЗМІ, які можуть бути присутніми на сесії, до двох осіб.

Крім того, було вирішено внести в регламент норму, згідно якої представники телебачення, радіо і преси, а також представники громадськості можуть бути присутніми на засіданнях міськради за попереднім записом не пізніше, ніж за 48 годин до засідання.

Також в проект регламенту внесена норма про те, що людині може бути відмовлено в праві бути присутньою на пленарному засіданні у разі відсутності вільних місць у приміщенні.

Згідно з пунктом 1 статті 26 Закону України “Про інформацію” (Акредитація журналістів, працівників засобів масової інформації), з метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності, суб'єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію.

Всі дії, пов'язані з акредитацією, мають ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на отримання інформації через засоби масової інформації. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України “Про доступ до публічної інформації” (Гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації), право на доступ до публічної інформації гарантується доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством.

5. У Херсонській міськраді журналістам заборонили підходити до депутатів під час сесій

18.12.2015 18 грудня у Херсоні місцевих журналістів попередили, що під час сесій міської ради до депутатів підходити заборонено Регламентом. Повідомлення про це розіслала з ранку прес-служба міської ради, повідомляє Мост.

“Звертаємо вашу увагу, що згідно зі статтею 6 Регламенту Херсонської міської ради VII скликання, затвердженого рішенням сесії міської ради 02.12.2015 №2, під час пленарного засідання міської ради особи, які не є депутатами міської ради, не повинні знаходитися в місці розміщення депутатів, за винятком тих осіб, які супроводжують депутатів-інвалідів, а також працівників апарату міської ради”, - йдеться у повідомленні прес-служби.

Депутати погоджуються, що цю норму внесли ті, хто побоюється, що журналісти фотографують екрани їхніх телефонів та особисті речі, але обіцяють спробувати відмінити цю норму.

“В цьому регламенті багато таких дивних норм, але зараз немає сенсу відміняти тільки цю. Думаю, що після звернення журналістів, і розгляду комісіями цієї норми, ми її відмінимо”, - пообіцяв голова фракції УКРОП Віталій Богданов.

Як повідомляє Херсон Онлайн, “новацією” стала зміна місць для журналістів. З правого боку зали крісла, які стояли уздовж вікон, тепер поставили впоперек, розділивши залу навпіл (далі роль огорожі виконують столи).

“І навіть на кількох стільцях в першому ряду журналістам сидіти не можна - їх, бачте, займає якась “служба безпеки”. Так що як працювати людям, велике питання”, - повідомляє видання Гривня. Новий формат.

Також під час сесії не можна ходити і знімати.

Представник “служби безпеки” це пояснює ст.6 регламенту міськради, в якій зазначено, що місця для депутатів відводяться окремо від інших осіб, присутніх на сесії, і не можуть бути зайняті сторонніми особами.

Херсонських журналістів попередили про те, що відтепер вони не сміють перетинати кордон між загальним приміщенням і місцем, де сидять депутати.

Як повідомляв ІМІ, органи місцевого самоврядування не мають права забороняти журналістам відвідувати засідання, а акредитація - це процедура для спрощення роботи журналістів, а не обмеження, і її відсутність не може бути причиною недопуску представників ЗМІ. Про це нагадують юристи ІМІ у зв'язку з тим, що новосформовані міські ради по всій Україні почали масово обмежувати доступ журналістів на відвідування засідань. Зокрема, такі випадки стали відомі у Маріуполі, Миколаєві, Запоріжжі і Луцьку.

6. ДФС відмовилась назвати доходи та податки Порошенка за 10 років

21.12.2015 Державна фіскальна служба України (ДФС) не вважає можливим надати інформацію щодо одержаних доходів та сплачених податків фізичною особою Петром Порошенком у 2004-2014 роках. Таку відповідь отримав користувач сайту “Доступ до правди” на свій інформаційний запит, повідомляє видання.

Громадянин просив ДФС надати загальні відомості про задекларовані доходи і суму сплачених податків фізичною особою Порошенком Петром Олексійовичем, який наразі є діючим президентом України, у період з 2004 по 2014 роки.

Фіскальна служба відповіла, що не може задовольнити цей запит, адже це вимагає створення нової інформації та потребує проведення аналітичної роботи.

“Визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб’єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов’язків”, - йдеться у відповіді ДФС.

Користувач, у свою чергу, не погодився, що в ДФС такої інформації немає, адже згідно з чинним законодавством податковий орган формує та веде Державний реєстр фізичних осіб-платників податків, який містить інформацію суми нарахованих та/або отриманих доходів фізичних осіб і сплаченого податку. Тому громадянин подав повторний запит до ДФС.

Юрист Інституту медіаправа Віта Володовська зауважує, що "в цій ситуації податкові органи занадто вузько протлумачили “задукоментованість” публічної інформації. Дійсно, закон “Про доступ до публічної інформації” не вимагає від розпорядників створювати інформацію, однак і не зводить публічну інформацію лише до тих даних, які містяться в єдиному документі. Досить часто надання відповіді на запит вимагає вибірки відомостей з різних документів чи реєстрів, що аж ніяк не може вважатись створенням нової інформації, адже вона вже була раніше зафіксована, хоч і на різних носіях. Більше того, в даному випадку, додатковим аргументом надання інформації є те, що зазначені відомості стосуються розпорядження бюджетними коштами (по суті – наповнення Державного бюджету), а отже, не можуть обмежуватись у доступі", - прокоментувала юристка.

Непрямий тиск

Економічний  тиск – 2

1.На Полтавщині райрада через реформу комунальних ЗМІ відбирає у газети приміщення - НСЖУ

15.12.2015 Місцеві депутати смт Оржиці (Полтавська область) вирішили передати приміщення, у якому розташована редакція комунальної газети «Оржицькі вісті», на баланс райради. Про це повідомляє прес-служба Національної спілки журналістів України (НСЖУ) з посиланням на лист колективу газети, направлений голові Держкомтелерадіо Олегу Наливайку та першому секретарю НСЖУ Сергієві Томіленку, повідомляє Мedia Sapiens.

Як йдеться у листі за підписом головного редактора газети Максима Холоші, 11 грудня на сесії районної ради було прийнято рішення передати приміщення редакції з балансу КП «Редакція газети «Оржицькі вісті» на баланс Оржицької районної ради. Причиною  такого рішення, як стверджують журналісти, є прийняття Верховною Радою Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Депутати, як йдеться у листі, не ознайомившись з нормами закону, прийняли рішення «зберегти майно спільної власності територіальних громад та убезпечити його від негативних наслідків майбутнього роздержавлення».

За словами журналістів, майно, що належало раніше Оржицькій районній друкарні, в 2006 році було передане на баланс редакції газети «Оржицькі вісті». Після ліквідації друкарні з`явилися вільні площі, їх було здано в оренду кільком орендарям. Як йдеться у листі, частину приміщення за власні і спонсорські кошти редакція відремонтувала, було прокладено водогін та зроблено проект газифікації, щоб забезпечити опаленням усіх орендарів.  Після рішення сесії про передачу приміщення райраді газеті запропонували орендувати його.

«Трудовий колектив редакції виступив проти прийняття даного рішення. Підтримав протест і редактор, який є депутатом районної ради. Але доповідь головного редактора "закричали" присутні депутати. На думку трудового колективу КП "Оржицькі вісті", усі маніпуляції з майном редакції спричинені прийнятим Верховною Радою  Законом України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації". Ми вважаємо, що під час третьої сесії Оржицької районної ради сьомого скликання від 11 грудня 2015 року у ході розгляду питання "Про прийом – передачу майна" було грубо порушено регламент роботи сесії. Крім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок" заборонено відчуження приміщень, у яких перебувають редакції засобів масової інформації, друкарні тощо», – наголошується у зверненні колективу.

За фактами дій щодо редакції «Оржицькі вісті» Держкомтелерадіо звернулося до Генеральної прокуратури України, а НСЖУ – до Президента України.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко закликав представників ЗМІ не мовчати, коли здійснюються спроби провести «тіньову приватизацію». «Ми також почали помічати факти, що деякі керівники хочуть спробувати звільнити тих чи інших редакторів з посад і таким чином провести сіру приватизацію», – наголосив Олег Наливайко.

«Такими діями і примітивним мисленням місцеві депутати й чиновники дискредитують державну політику реформування медіагалузі. Ключова ідея вистражданого закону про роздержавлення – не "розбазарювання" комунального майна, як думають у Оржиці, а реалізація права громади на незалежну газету, яку творитимуть журналісти традиційної "районки", користуючись традиційно редакційним же майном! На жаль, це не перший прецедент, коли на місцях влада іде всупереч заявам про свободу слова і підтримку медіа, які лунають з боку керівництва держави», – сказав перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко.

2. Житомирська облрада збирається відібрати майно у газети "Житомирщина"

18.12.2015 Житомирська обласна рада підготувала проект рішення “Про вихід зі складу засновників редакції газети “Житомирщина”, що передбачає повернення у спільну власність територіальних громад області майно, яке було внесено до статутного фонду редакції газети.            

Проект рішення опубліковано на офіційному порталі Житомирської обласної ради, повідомляє Media Sapiens

Засновниками газети “Житомирщина” є Житомирська обласна державна адміністрація, обласна рада та трудовий колектив редакції газети. На сесії 24 грудня Житомирська облрада сьомого скликання планує розглянути і ухвалити рішення вийти зі складу співзасновників редакції газети і повернути у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області майно, яке було внесено до статутного фонду (капіталу) редакції газети “Житомирщина”. Вилучене майно планується передати на баланс комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської облради на праві оперативного управління.

Перший секретар Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко заявляє, що таким своїм рішенням Житомирська облрада порушить Закон України про мораторій на відчуження майна комунальних друкованих ЗМІ.

“Нова голова Житомирської обласної ради Анжеліка Лабунська демонструє "гарний" приклад стосунків з пресою! Не встигла колишній нардеп від "Батьківщини" обратися на посаду, як вже ініціює вихід обради зі складу засновників газети "Житомирщина" та відбирання у редакції майна. При цьому буде порушений Закон України про мораторій на відчуження майна комунальних друкованих ЗМІ, а також саботовано державну медіаполітику - саме нині парламент… прийняв Закон про реформування комунальних ЗМІ, яким передбачене цивілізоване "розлучення" редакцій та органів влади. І при цьому - що так хвилює посадовців - нерухомість газетна залишатиметься комунальною власністю! Просто нею продовжуватиме користуватися (орендувати) реформована газета. А громада отримає незалежне від влади медіа”, - написав Сергій Томіленко у Facebook.

За його словами, НСЖУ розглядала цю ситуацію на Секретаріаті, Спілка звертатиметься до органів влади та прокуратури. “Але, очевидно, що найкращим виходом було би усвідомлення своєї неправоти ініціаторами відповідного проекту рішення облради та зняття цього питання з порядку денного сесії”, - написав він.

Народний депутат Юрій Павленко у своєму зверненні до голови Житомирської облради Анжеліки Лабунської заявляє, що рішення облради про вилучення майна редакції газети “Житомирщина” позбавить редакції виробничих приміщень і це “ставить під загрозу знищення незалежного від влади друкованого ЗМІ громади Житомирської області ще до його народження”.

Нардеп просить доопрацювати проект рішення обласної ради “Про вихід зі складу засновників редакції газети “Житомирщина” і перебачити заходи щодо збереження редакції, журналістського колективу, безперебійної роботи газети, порядок подальшого користування нерухомим та іншим майном, яке перебуває у комунальній власності.

Інші види непрямого тиску – 1

1. Редакція "Кола" заявляє, що їх не запрошують на заходи з мером Полтави через конфлікти з ним

23.12.2015 Редакцію полтавського видання “Коло” не запросили на прес-конференцію мера Полтави Олександра Мамая і начальника Октябрського РВГУНП у Полтавській області Олександра Терели, тоді як інші ЗМІ запросили. У виданні не виключають, що їх могли не запрости через конфліктні ситуації з мером. Про це пише у своєму блозі на сайті видання журналістка Надія Труш.

Як пише Труш, прес-конференція на тему “Об’єднання міської влади і поліції заради боротьби із наркоманією у Полтаві” відбулася 22 грудня у Полтавській міськраді. Інформація про захід, що відбувся, з’явилася на сайті міськраді того ж дня, о 16.23.

При цьому, зауважує журналістка, дізнатися час і дату прес-конференцій міського голови без допомоги прес-служби майже неможливо.

“Послухати звіт Мамая і поліцейського запросили майже усі полтавські ЗМІ. Редакції “Коло” серед запрошених не було. Якщо про інші заходи, які проходять у міськраді, ми можемо дізнатися від колег та інсайдерів, то дізнатися час і дату прес-конференцій міського голови виявляється проблемою, яку без допомоги прес-служби майже не вирішити”, - пише вона.

Зателефонувавши представниці прес-служби Ользі Левченко з проханням пояснити, чому “Коло” не запросили на захід, та запевнила, що запрошення відсилали, пообіцявши наступного разу неодмінно дублювати запрошення ще й по телефону.

Як пише Труш, редакція ретельно стежить за усією інформацією, яка надходить від органів влади, зокрема, міської ради. Однак жодного повідомлення про прес-конференцію 22 грудня “Коло” не отримувало. Останній лист, пише журналістка, датований 26 січня 2015 року.

Зателефонувавши колегам, які були присутні на заході, ті розповіли, що запрошення в їх редакції надсилали на електронну пошту та запрошували телефоном.

Редакція не виключає, що їхніх журналістів могли не запросити через конфліктні ситуації з мером міста. Зокрема, через випадок 16 листопада, коли у Полтаві начальник управління звернень громадян, організаційної роботи та загальних питань Полтавського міського виконкому Ігор Верига не дав можливості журналісту інтернет-видання “Коло” поставити меру міста Олександрові Мамаю питання щодо встановлення пам’ятника Івану Мазепі.

Через ситуацію 1 грудня, коли прес-служба Полтавської міської ради запропонувала журналістці видання “Коло” Надії Труш писати інформаційний запит у відповідь на запитання, яка кількість очисної техніки розчищала місто від снігу 1 грудня. У результаті журналістці довелося з’ясовувати інформацію особисто у мера.

А 9 грудня новообраний міський голова Полтави Олександр Мамай не пропускав місцевих журналістів на погоджувальну нараду з новообраними депутатами у Полтавській міській раді, заявляючи, що його кабінет є режимним об’єктом. Журналістка місцевого видання “Коло” Надія Труш наполягала, що міський голова є публічною особою і вона, як журналістка має право контролювати його діяльність.

Редакція сподівається на співпрацю з міською радою.

В коментарі ІМІ журналістка “Кола” Надія Труш зазначила, що вважає, що редакцію не запрошують на суспільно важливі заходи, бо вони пишуть на незручні для влади теми.

“Особисто я вважаю, що нашу редакцію не запрошують на суспільно важливі заходи, бо ми пишемо на незручні для влади теми, ставимо на камеру незручні запитання. Це, звісно, лише мої здогадки, але гадаю, мер Олександр Мамай дав розпорядження не запрошувати “Коло”. Зокрема, через випадок, коли я змусила мера пропустити пресу на засідання погоджувальної ради, на якій говорили про кандидатури на посаду секретаря Полтавської міської ради, і яку хотіли провести таємно, без преси”, - розповіла вона, додавши, що редакцію протягом року запрошували лише на сесії і телефоном “на незначні розважальні заходи, в переважній більшості – дитячі”.

Після новорічних свят Надія Труш уточнила ІМІ, що у січні ситуація не змінилася, анонси на пошту видання так і не приходять.

“Ні, ситуація не змінилася. Анонси на пошту так і не приходять, було лише повідомлення про перенесення сесії Полтавської міськради на іншу дату. На свята навіть перестали приходити анонси. Зокрема, не запросили на Різдвяний вечір духовної та вокально-хорової музики за участі мера; на Архієрейську Ялинку у міському Будинку культури, теж за участі мера. Більше того, на сайті міськради узагалі перестали виставляти анонси заходів заздалегідь, а прес-служба виставляє інформацію уже постфактум. З цього роблю висновок, що обіцянка перевірити нашу пошту у списку розсилок ЗМІ і запрошувати - залишилась обіцянкою. Єдине, ото про сесію надсилали і телефоном дублювали”, - розповіла Надія.

Інтернет-тиск

Кібер-атаки на ЗМІ та журналістів – 1

1.Хакери вимагали гроші від сайтів “Депо” і “Ділова столиця” за припинення DDoS-атак

19.12.2015 19 і 20 грудня сайти видавничої групи “Картель” “Депо” (depo.ua) і “Деловая столица” (dsnews.ua) були атаковані хакерами. Зловмисники вимагали від редакцій гроші, аби припинити DDoS-атаки. Про це повідомляє Media Sapiens з посиланням на реліз ВГ “Картель”.

Хакери погрожували у своєму листі, що атаки триватимуть далі, і їх можна буде припинити за певну винагороду. Визначити місце розташування джерела хакерської атаки на сьогоднішній день неможливо.

Наразі видання “Депо” і “Деловая столица” продовжують працювати у звичному режимі. “Атаки не нашкодили роботі наших порталів”, - заявляє ВГ “Картель”.

Крім того, видавнича група повідомляє, що подаватиме заяви в Управління по боротьбі з кіберзлочинністю і в СБУ на інтернет-атаки, що здійснюються на сайти видавничої групи.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 1

1.У Миколаєві розпочався суд над "дружинником", який погрожував розправою журналісту Преступности.НЕТ

02.12.2015 2 грудня у Центральному районному суді Миколаєва під головуванням судді Сергія Медюка пройшло підготовче засідання у справі про погрози журналісту Преступности.НЕТ Андрію Лохматову з боку вже екс-"дружинника" Миколаївського міськвиконкому Олександра Кір'янова, повідомляє Преступности.НЕТ.

До суду з'явилися всі сторони процесу - обвинувачений Кір'янов з адвокатом, потерпілий Лохматов, сторону обвинувачення представляє прокурор прокуратури міста Миколаєва Іван Хомик.

Прокурор під час засідання оголосив, що обвинувальний акт відносно Кир'янова складений відповідно до норм законодавства, і що немає ніяких підстав не призначати справу до розгляду. Суддя, у свою чергу, поцікавився у сторін, якщо в учасників процесу побажання, щоб засідання проходило в закритому режимі, на що ніхто зі сторін не відповів ствердно.

У результаті суддя призначив справу до розгляду по суті на 10 грудня.

Як зауважує видання, обвинувачений Олександр Кір'янов відмовився від спілкування з журналістами і від оголошення своєї позиції у даній справі. Також, як стало відомо з матеріалів справи, Кір'янов в ході досудового слідства відмовився давати свідчення слідчому, пославшись на статтю 63 Конституції України.

Як повідомляв ІМІ, в ніч з 9 на 10 липня 2013 року у Миколаєві під час затримання працівниками ДАІ водія автомобіля-позашляховика Range Rover, який не зупинився на вимогу інспекторів, п'яний чоловік, пасажир цього автомобіля, погрожував фізичною розправою журналістам Преступности.НЕТ Андрію Лохматову та Анатолію Чубаченку за зйомку з місця подій. П'яний чоловік показав посвідчення працівника виконкому Миколаївської міської ради на ім'я Олександра Кір'янова.

17 липня 2013 року прокуратура Миколаєва відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.171 Кримінального кодексу України.

19 липня 2013 року Анатолій Чубаченко та Андрій Лохматов були опитані слідчим Слідчого управління Миколаївського міського управління міліції в якості потерпілих в рамках кримінального провадження, яке було відкрито за фактом публікації в ЗМІ.

Проте згодом начальник слідчого відділу Центрального райвіділу міліції Миколаєва Олександр Єжалов закрив кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ККУ.

Після оскарження його постанови справа була поновлена, але згодом вдруге була закрита вже іншим слідчим.

24 березня 2015 року втретє миколаївська міліція закрила кримінальне провадження за статтею 171 Кримінального кодексу України за фактом перешкоджання журналістам інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Андрію Лохматову і Анатолію Чубаченко. Також справу було закрито вчетверте.

Андрій Лохматов оскаржив у суді постанову слідчого міського управління міліції Миколаєва А.Куратьова про закриття кримінального провадження за статтею 171 Кримінального кодексу України за фактом перешкоджання йому та колезі Анатолію Чубаченку Олександром Кір’яновим.

2 вересня суддя Центрального райсуду Миколаєва Дмитро Тишко задовольнив скаргу Андрія Лохматова, скасувавши постанову слідчого про закриття провадження.

Реакція журналістської спільноти – 1

1.НСЖУ вимагає від МВС карати посадовців за перешкоджання реформуванню преси

21.12.2015 Національна спілка журналістів України (НСЖУ) наголошує на необхідності кримінальної відповідальності посадовців, які, порушуючи законодавство про реформування комунальних ЗМІ, ініціюють ліквідацію газет, намагаються відібрати у редакцій майно та приміщення чи звільнити редакторів. Про це йдеться у зверненні НСЖУ до Міністерства внутрішніх справ та лідерів політичних сил, яке було ухвалене пленумом Спілки.

“Замість виконання зобов'язань України перед Радою Європи щодо перетворення провладних газет на незалежні, замість виконання законодавства України та використання комунального майна на користь місцевих громад для реалізації прав громадян на доступ до інформації з місцевих друкованих ЗМІ, посадовці місцевого самоврядування всіма силами протидіють змінам!”, - йдеться у зверненні.

НСЖУ вимагає від Міністерства внутрішніх справ внесення до Єдиного реєстру кримінальних проваджень за ознаками статті 365 Кримінального Кодексу України кожного випадку перевищення влади та службових повноважень посадовими особами місцевого самоврядування, які, “умисно порушуючи Закони України “Про мораторій на відчуження приміщень державних і комунальних ЗМІ”, “Про посилення захисту майна редакцій ЗМІ, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок”, “Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів” та, спричиняючи істотну шкоду державним інтересам у проведенні реформування комунальних друкованих видань, інтересам редакцій, законній професійній діяльності журналістів, ініціюють ліквідацію газет, відчуження і перепрофілювання майна і приміщень редакцій, незаконне звільнення редакторів”.

Від лідерів політсил НСЖУ вимагає відповідати за дії своїх представників на місцях та забезпечити дотримання ними інформаційного законодавства та законодавства про реформування комунальних друкованих засобів масової інформації.

“Випадки незаконних дій і рішень Глухівської міської ради, Житомирської облради, Оржицької районної ради мають стати одиничними і отримати сувору оцінку правоохоронної системи, суду та політичних партій”, - йдеться у заяві.

Як повідомляв ІМІ, 11 грудня на сесії Оржицької районної ради (Полтавська область) депутати передали приміщення редакції з балансу КП “Редакція газети “Оржицькі вісті” на баланс Оржицької районної ради.

Житомирська обласна рада підготувала проект рішення “Про вихід зі складу засновників редакції газети “Житомирщина”, що передбачає повернення у спільну власність територіальних громад області майно, яке було внесено до статутного фонду редакції газети. 

24 листопада Верховна Рада проголосувала за законопроект №1123 “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”.

Крим – 6

1. Окупаційна влада Криму ліквідовує кримськотатарські видання “Янъы дюнья” та “Йылдыз”

02.12.2015 Так звана "Рада міністрів" Криму розпорядилася реорганізувати державні автономні установи “Редакція газети  “Янъы дюнья” та “Редакція журналу “Йылдыз” шляхом їх приєднання до державної автономної установи “Медіацентр ім. Ісмаїла Гаспринського”. Про це йдеться у розпорядженні "Ради міністрів" від 23 листопада, повідомляє QHA.

Повідомлення про розпорядження опублікував на своїй сторінці у Фейсбук голова Спілки кримськотатарських письменників Різа Фазил.

Згідно з розпорядженням, правонаступником цих двох редакцій визначено “Медіацентр ім. Ісмаїла Гаспринського”. Також має бути створена комісія щодо припинення діяльності цих двох редакцій.

Як зазначає QHA, по суті, два найстаріших та найіменитіших видання втратили тепер свою самостійність, ставши структурним підрозділом нового медіахолдингу, який очолив екс-глава Республіканської бібліотеки імені І.Гаспринського Айдер Емірів.

“Реорганізація діяльності таких видань, як “Янъы дюнья” та “Йылдыз”, - реалізація того задуму, який нова влада хотіла зробити давно, ще з минулого року. За великим рахунком, взамін на пряме фінансування та інші блага, які обіцяла нова влада виданням, слідував повний контроль за інформаційною політикою та фінансовою діяльністю друкованих видань”, - пише видання.

У свою чергу, пише QHA, колективи цих видань провели збори, на яких назвали так звану реорганізацію погано прихованою ліквідацією і вимагають додаткового вивчення питання та внесення відповідних змін до вищевказаного розпорядження "Ради Міністрів". Про це йдеться у протоколі засідання редакційної колегії журналу “Йылдыз” за участю керівництва газети “Янъы дюнья” і членів правління Спілки кримськотатарських письменників, витягом якого поділився голова Спілки Різа Фазил.

Учасники засідання висловили свою незгоду у способі приєднання видань до створеного при Держкомнаці “Медіа-центру ім. І.Гаспринського”. Приєднуючи видання до “Медіа-центру”, їх повністю позбавляють самостійності, оскільки позбавляють їх статусу як юридичних осіб.

Колективи редакцій категорично проти цих маніпуляцій Держкомнацу і “Медіа-центру” під назвою “реорганізація”, пише видання.

У протоколі засідання йдеться: “Якщо без маніпуляцій (ми вивчили це питання), то слід робити так, як зроблено в Татарстані. Створений там “Татмедіа” об'єднує без малого 85 так званих філій, тобто газет і журналів. І ніхто при приєднанні до “Татмедіа” не ліквідував їх, не позбавляв їх статусу як юридичних осіб. Всі вони зареєстровані, мають свої статути, свої печатки, їх редактори повністю зберігають свої повноваження по керівництву діяльністю своїх видань. А те, що зроблено по відношенню до єдиного в світі літературно-художнього журналу кримськотатарською мовою і газеті “Янъы дюнья” - це дискримінація по відношенню до кримськотатарських видань, по відношенню до національних цінностей кримськотатарського народу. Бо по-іншому не можна це оцінити. Нам відомо, що представник Держкомнацу неодноразово їздив до Казані для вивчення цього питання. Так чому ж тут робиться не так як в Татарстані?”.

Отже, редакції хочуть зберегти свої статуси як юридичних осіб і у разі відсутності реакції відповідних офіційних осіб на їх вимогу додатково вивчити питання та внести відповідні зміни до вищевказаного розпорядження, колективи звертатимуться до вищих державних органів Російської Федерації, зокрема до президента.

Видання заявили, що не припинятимуть свою діяльність, будуть продовжувати працювати і чекати відповіді на вимогу.

Керівництво видань попросило громадськість підтримати зусилля колективів і письменників щодо захисту журналу і газети.

2. У Керчі військові заборонили журналістам знімати будівництво енергомосту

07.12.2015 У Керчі військові заборонили журналістам видання Керчь.ФМ знімати майданчик, де проходить будівництво енергомосту. Інформацію про хід будівництва, а також дозвіл на проведення фото- та відеозйомки тепер журналістам потрібно просити в “Радміні” Криму. Про це повідомили військові, що охороняють об'єкт, пославшись на розпорядження президента РФ В.Путіна, повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на Керчь.ФМ.

Раніше журналісти Керчь.ФМ могли вільно знімати, як екскаватор розчищає дно біля берега, і як робочі монтують опору ЛЕП, і які роботи ведуться в місці виходу ниток енергомоста з моря на сушу. Тепер військові, що охороняють об`єкт, заборонили журналістам знімати, пославшись на розпорядження Путіна. 

“У присутності військових журналісти відформатували карту пам'яті фотоапарата - "інакше вас відвезуть в поліцію і там будуть розбиратися". Ніде по дорозі не було ніяких покажчиків про те, що це охоронна зона і вести фотозйомку заборонено. Більше того, на горі було кілька людей, які знімали енергоміст, а поруч стояли військові автомобілі. Ніхто не перешкоджав фотографувати”, - пише Керчь.ФМ.

При цьому журналісти зазначають, що роботи зі спорудження другої лінії енергомоста ведуться щодня. Встановлюються нові опори ЛЕП, працює техніка. Прокладається і розчищається місце для автомобільної дороги.

3. Інформаційний сайт «15 минут» припиняє роботу в Криму

16.12.2015 У Криму колектив сайту «15 минут», що входить в один медіахолдинг з кримськотатарським телеканалом ATR, заявив про припинення роботи на півострові. Про це йдеться в заяві колективу, оприлюдненій в середу, 16 грудня, повідомляє Крим .Реалії

У заяві сказано, що останнім часом сайт працював у складі кримської продакшн-студії «QaraDeniz Production», яку заснували екс-заступник генерального директора кримськотатарського телеканалу ATR Ліля Буджурова та екс-гендиректор кримськотатарського телеканалу ATR Ельзара Іслямова.

Колектив сайту «15 минут» повідомляє, що має намір «зосередитися над створенням абсолютно нового кримського інтернет-проекту».

Власник медіахолдингу ATR Ленур Іслямов повідомив Крим.Реалії, що має намір перевезти роботу сайту «15 минту» на материкову частину України та організувати для цього переїзд його співробітників з Криму. Іслямов додав, що не всі співробітники сайту хочуть залишати півострів.

«Я вважаю, що сайт має переїхати, бо я переїхав сюди і маю керувати тими активами, які в мене є. Ті журналісти, які хочуть залишитися в Криму і вважають, що можуть вільно займатися тим, що вони повинні робити, вони залишаться. А ті, хто вважає, що цього не можна робити, ми їх візьмемо до Києва. Там (у Криму – КР) вільної журналістики вже не залишилося. Там журналістика під тиском. Для мене дуже важливо, щоб ті активи, які належать мені, були вільними, щоб журналісти могли вільно висловлювати свої думки, а не вигадувати, як їх приховати під різними формулюваннями», – пояснив Іслямов.

Він додав, що ті журналісти, які переїдуть на материкову частину України, продовжать працювати на сайті «15 минут».

З 1 квітня єдиний у світі кримськотатарський телеканал ATR припинив аналогове мовлення на території півострова, бо йому не видали російську ліцензію.

Відразу після припинення мовлення ATR влада Криму виступила з ініціативою створення громадського кримськотатарського телебачення. Пізніше телеканал ATR відновив мовлення на материковій частині України.

Ленур Іслямов є координатором громадянської акції з блокади Криму, яку засудила окупаційна російська влада Криму, а місцева "прокуратура" завела відповідну кримінальну справу. У відомстві заявили також про арешт майна Ленура Іслямова, за рахунок якого мають намір відшкодувати збитки, завдані Криму від блокади.

4. Після сайту «15 минут» припиняє роботу в Криму дитяча редакція «Lale»

17.12.2015 Колектив редакції дитячих програм «Lale» кримської продакшн-студії «KaraDeniz Production» заявляє про припинення cвоєї роботи. Текст звернення колективу оприлюднив сайт «15 минут», який також 16 грудня заявив про припинення своєї роботи в Криму, повідомляє Крим.Реалії.

«Таке рішення було ухвалене у зв'язку з тим, що Ленур Іслямов – власник медіахолдингу ATR, в який входить дитячий телеканал «Lale», пред'явив права на цей бренд», – йдеться у зверненні колективу.

У середу колектив сайту «15 хвилин», що входить в один медіахолдинг з кримськотатарським телеканалом ATR, заявив про припинення роботи на півострові.

У заяві колективу наголошується, що останнім часом сайт працював у складі кримської продакшн-студії «QaraDeniz Production», яку заснували екс-заступник генерального директора кримськотатарського телеканалу ATR Ліля Буджурова та екс-гендиректор кримськотатарського телеканалу ATR Ельзара Іслямова.

Власник медіахолдингу ATR Ленур Іслямов повідомив Крим.Реалії, що має намір перевести роботу сайту «15 минут» на материкову частину України та організувати для цього переїзд його співробітників із Криму. Іслямов додав, що не всі співробітники сайту хочуть залишати півострів.

З 1 квітня єдиний у світі кримськотатарський телеканал ATR і дитячий телеканал «Lale», який входить до холдингу, припинили аналогове мовлення на території півострова, оскільки їм не видали російську ліцензію. Пізніше телеканали ATR і «Lale» відновили мовлення на материковій частині України.

8 грудня Сергій Аксьонов на зустрічі з організаторами та фіналістами дитячого талант-шоу «Tatlı ses» заявив, що телеканал «Lale» отримає ліцензію для мовлення в Криму.

Власник телеканалу «Lale» Ленур Іслямов заявив, що йому не потрібна ліцензія для аналогового мовлення телеканалу в Криму.

Ленур Іслямов є координатором громадянської акції з блокади Криму, яку засудили російська окупаційна "влада" Криму, а місцева "прокуратура" завела відповідну кримінальну справу. У відомстві заявили також про арешт майна Ленура Іслямова, за рахунок якого мають намір відшкодувати збитки, завдані Криму від блокади.

5. У Криму припиняє роботу кримськотатарське радіо "Мейдан"

18.12.2015 У Криму припиняє роботу єдина в світі кримськотатарська радіостанція Мейдан, яка після відмови Роскомнагляду в отриманні ліцензії мовила в Інтернеті. Про це QHA повідомив головний редактор радіостанції Асан Хайретдінов.

“Весь колектив радіо “Мейдан” розпустили. Я зараз готую всю базу, передаю до Києва. Мовити вже будуть звідти. Тут “Мейдану” не буде”, - сказав він.

За його словами, причина закриття медіаресурсу така ж, як і у випадку редакції дитячих програм “Лале” та інформаційного сайту “15 хвилин”, - власник пред'явив права на цей бренд. Всім співробітникам, які бажають продовжити роботу, було запропоновано переїхати до Києва.

“Нам сказали, що всі, хто хочуть, приїжджайте до Києва, я дам вам роботу, але в Криму ви працювати не будете. На даний момент з колективу радіостанції в Київ ніхто не збирається”, - зазначив Асан Хайретдінов.

Радіо Meydаn припинило своє ефірне мовлення в ніч на 1 квітня. Радіостанція, що входить до складу медіахолдингу ATR, не змогла отримати свідоцтво про реєстрацію ЗМІ відповідно до російського законодавства. Meydan працює з 5 лютого 2005 року. Цього року радіостанція відзначила свій 10-річний ювілей.

Як повідомляв ІМІ, 16 грудня колектив сайту “15 хвилин”, що входить в один медіахолдинг з кримськотатарським телеканалом ATR, заявив про припинення роботи на півострові.

Власник медіахолдингу ATR Ленур Іслямов повідомив, що має намір перевести роботу сайту “15 минут” на материкову частину України та організувати для цього переїзд його співробітників із Криму. Іслямов додав, що не всі співробітники сайту хочуть залишати півострів.

Колектив редакції дитячих програм “Lale” заявив про припинення cвоєї роботи

З 1 квітня єдиний у світі кримськотатарський телеканал ATR і дитячий телеканал “Lale”, який входить до холдингу, припинили аналогове мовлення на території півострова, оскільки їм не видали російську ліцензію. Пізніше телеканали ATR і “Lale” відновили мовлення на материковій частині України.

8 грудня Сергій Аксьонов на зустрічі з організаторами та фіналістами дитячого талант-шоу “Tatlı ses” заявив, що телеканал “Lale” отримає ліцензію для мовлення в Криму.

Власник телеканалу “Lale” Ленур Іслямов заявив, що йому не потрібна ліцензія для аналогового мовлення телеканалу в Криму.

Ленур Іслямов є координатором громадянської акції з блокади Криму, яку засудили російська окупаційна "влада" Криму, а місцева "прокуратура" завела відповідну кримінальну справу. У відомстві заявили також про арешт майна Ленура Іслямова, за рахунок якого мають намір відшкодувати збитки, завдані Криму від блокади.

6. Роскомнагляд заблокував доступ до кримського сайту BlackSeaNews на YouTube

25.12.2015 Редактор кримського сайту BlackSeaNews Андрій Клименко повідомляє про те, що канал їхнього сайту на YouTube заблокований на території Росії і в підконтрольному їй зараз Криму рішенням Федеральної служби Росії з нагляду у сфері масових комунікацій і зв'язку (Роскомнагляд), повідомляє Крим.Реалії.

За його словами, відповідне повідомлення він отримав від компанії YouTube, яку Роскомнагляд повідомив про те, що матеріали сайту BlackSeaNews порушують низку федеральних законів - про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації.

“Я це називаю “сертифікат якості від ФСБ” - спасибі їм за визнання нашої роботи”, - прокоментував Клименко.

У Криму при спробі зайти на канал сайту на YouTube користувачів попереджає повідомлення: “Увага! Ви звернулися до ресурсу, який заблокований згідно з федеральним законом”.

Як повідомляв ІМІ, у жовтні редакція порталу чорноморських новин BlackSeaNews отримала повідомлення від Роскомнагляду з попередженням про блокування доступу до ресурсу на території Росії та підконтрольного їй зараз Криму. У відомстві визнали інтерв'ю головного редактора сайту Андрія Клименка “Чорний список” і морська блокада - лише невеликий фрагмент стратегії повернення Криму…”, опубліковане 7 липня 2014 року, “таким, що містить заклики до масових безладів, здійснення екстремістської діяльності, участі в масових (публічних) заходах, що проводяться з порушенням встановленого порядку”.

На початку жовтня 2015 року Роскомнагляд обмежив доступ до сайту новинного порталу “События Крыма” через інформацію, яка нібито “містить заклики до масових безладів, здійснення екстремістської діяльності або участі в масових (публічних) заходах, що проводяться з порушенням встановленого порядку”.

Також Роскомнагляд обмежив доступ до сайту кримського інформаційного агентства “Центр журналістських розслідувань” через матеріал Анни Андрієвської за 11 грудня 2014 року “Волонтери батальйону “Крим”.

Порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР» - 2

1."Громадське радіо" у Луганську бойовики глушать "Казачьим радио"

16.12.2015 Луганські бойовики глушать сигнал "Громадського радіо". На тій самій частоті тепер мовить так зване "Казачье радио". Про це повідомляє galinfo з посиланням на "Громадське радіо".

Зазначається, що на частоті 101.8мГц, на якій Нацрада з питань теле- радіомовлення дала дозвіл працювати «Громадському радіо», віднедавна транслюються програми «Казачьего радио», що контролюється представниками «лнр».

Раніше воно мовило на частоті 101.1 МГц. Ліцензія на право використання цієї частоти у Луганську належить ДП «Новий Обрій», тут має транслюватися «Радіо П’ятниця» з Києва. А ліцензією на частоту 101.8 МГц володіє ДП «ТРО «Довіра», що має транслювати київське «Авторадіо Україна». Обидві радіостанції припинили мовлення в Луганську торік після захоплення міста бойовиками.

Інформацію підтверджують і учасники форуму на сайті forum.ukrtvr.org.

«Общественное радио из Широкого теперь принять на неподконтрольных Украине территориях не получится потому как «Казачье радио» из Луганска теперь на 101,8», — йдеться у повідомленні.

Втім, вчора слухачі у Широкому звітували, що «Громадське радіо» чути добре. Імовірно, потужності передавача, яким користуються в невизнаній республіці, вистачає на глушіння сигналу лише в межах Луганська.

Нагадаємо, що "Громадське радіо" презентувало запуск мовлення на Луганщині 9 грудня. Запущено було 5 передавачів, які мовлять на таких частотах: м. Старобільськ - 90,2 МГц, смт. Біловодськ - 92,6 МГц, смт. Білолуцьк - 100,0 МГц, смт. Зоринівка - 103,7 МГц та с. Широкий - 101,8 МГц.

2. У Луганську сепаратисти глушать "Радіо 24"

29.12.2015 У Луганську сепаратисти почали незаконну трансляцію свого радіо на частоті 107.9, через що у місті зникло єдине українське «Радіо 24». Міністерство інформаційної політики України заявляє, що мовлення українського радіо буде невдовзі відновлено, повідомляє Media Sapiens.

Повідомлення про відсутність мовлення «Радіо 24» у Луганську опублікував у своєму Facebook активіст і волонтер Віктор Майстренко.

«В українському Луганську пропало єдине українське «Радіо 24». Тепер на цій частоті 107.9 транслюється чергова російська радіостанція. Дуже багато людей залишилося без українських новин! Це радіо доволі часто можна було почути в модулях і магазинчиках міста Луганська! Якщо можете, донесіть цю інформацію куди треба!», - написав Майстренко.

Заступниця міністра інформаційної політики Тетяна Попова підтвердила, що на частотах українського радіо сепаратисти запустили свої радіостанції. «Так, ми знаємо, що на наших хвилях нещодавно терористами були включені радіостанції з Луганська. І завдяки тому, що захоплена ними телевежа в Луганску має 180 м, а наша в Широкому - всього 50 м, їх сигнал тепер перебиває наш у Луганську», - повідомила вона.

За її словами, мовлення українського радіо на Луганщині буде відновлено: «Ми знайшли рішення цій проблемі. В найближчий час ми її вирішимо».

Водночас заступниця міністра не стала конкретизувати заходи, яких вживає МІП для відновлення трансляції українського радіо у Луганську.

Фото з vse.rv.ua