Боротьба триває: як пройшли 1000 днів великої війни для харківських журналістів
Днями буде 1000 днів війни, що триває століттями, і Харків опинився в самісінькому її епіцентрі від початку. З першого дня повномасштабного вторгнення Росії до України місто і його люди змінилися назавжди. Постійний стрес, смерті, обстріли, окупація внесли докорінні зміни в харківський медіапростір. Працівники медіапростору в четвер, 24 лютого 2022 року, прокинулися воєнними кореспондентами, і тепер майже вся їхня робота так чи інакше пов’язана з війною.
Перші дні війни: хаос і робота 24/7
24 лютого 2022 року російські війська почали наступ у Харківській області й уже в перший день підійшли до окружної дороги міста. Закрився аеропорт "Харків", о 5:00 ранку було чутно канонаду обстрілів реактивними системами залпового вогню. Журналісти майже одразу стали до справи й почали інформувати містян про стан справ, робота продовжувалася вдень і ночі.
У перші дні російські війська обстрілювали телевежу в Харкові й Ізюмі, журналісти CNN стали свідками злочинів ворога на території міста.
Особливу увагу російські війська приділяли атакам на сайти локальних медіа: "Накипіло", Kharkiv Today, "Слобідський край" і InsiderNews. Також росіяни розсилали листи з погрозами викрасти сайти й вимагали гроші за них, окремо шахраї телефонували редакторам і погрожували особистою розправою редакторам "Харків 057". Медіа вживали додаткових заходів безпеки для сайтів, навчалися разом з усією країною, як жити в таких нових для них умовах. Станом на 24 квітня 2022 року Росія вже скоїла 234 злочини проти журналістів та медіа.
Допомога журналістам: захист і підтримка
З перших днів війни медійники регіону отримували підтримку від Інституту масової інформації: броня, аптечки, техніка, зарядні станції, рації, грошова допомога. За весь час широкомасштабного вторгнення допомогу обладнанням отримали медіа "Люк", "Накипіло", "Новини.Live", "Ґвара Медіа", журналісти з Британії, Сполучених Штатів Америки й нескінченна кількість інших медійників з усього світу. Серед прикладів – поранення журналістки медіагрупи "Накипіло", яке вона дістала дорогою з офісу до дому. Тоді ІМІ надав Ані грошову допомогу на реабілітацію після поранення. Також Медіабаза Харків протягом усього часу приймала журналістів, які могли знайти прихисток, зарядити техніку, прийняти душ і просто спокійно попрацювати.
Домедичний тренінг для журналістів. Фото: Медіабаза Харків
На медіабазі проходять тренінги, воркшопи й просто вечори з настільними іграми. Харківська медіабаза відкрилась у листопаді 2022 року у відповідь на збройну агресію і виступила майданчиком об’єднання журналістів. Тут можна не лише отримати обладнання для виконання завлань, а ще й допомогти Збройним Силам України, розвити нові й неочікувані навички, зокрема творчі. На медіабазі проходять заходи з писанкарства, домедичної і тактичної допомоги, плетіння сіток, заходи з літературними редакторами й закордонними журналістами. Все для того, аби не тільки посилити професійні навички медійників, а й для того, щоб трохи абстрагуватися від хаосу й поринути у творчість.
Медіа, якими пожертвувала війна
З найперших днів російські війська всіляко запобігали поширенню достовірної інформації на українській території: від убивств, катувань до обстрілів готелів, у яких перебувають журналісти. Не всі медіа пережили цей час. Деякі закрилися через зруйновані приміщення, втрату обладнання, окупацію, деякі просто не змогли відновитись.
Радіо, як показала російсько-українська війна, одне з найважливіших джерел інформації для українців. Це демонструють і самі росіяни, клонуючи українські станції. З початку повномасштабного вторгнення закрилися гіперлокальні радіостанції, зокрема "Говорить Вовчанськ", "Говорить Ізюм" і радіо "Дані". Варто зазначити, що під час вторгнення в Харкові радіочастоту вдалось отримати радіо "Накипіло", воно мовить у Харкові, деокупованій Балаклії і Близнюках. Також радіо звучало у Вовчанську на частоті 100.2 FM, але після початку контрнаступу російських військ даних про те, чи працює станція, немає. У 2024 році Харків збагатів на ще одне радіо – радіо "Хартія", яке є мандрівною станцією, створеною спільно з підрозділом "Хартія" і письменником Сергієм Жаданом.
Нині в Харкові не мовить жоден локальний телеканал, серед них ProFit, 23 канал, Р1. Утім, мовлення відновили національні канали й "Суспільне Харків". Друковані медіа також зазнали втрат. У газети "Вісник Куп’янщини", незважаючи на те що саме медіа відновилося після деокупації, архів друкованих видань завдовжки в 100 років було знищено. Серед тих, кому не вдалося відновитися, "Вісник Балакліївщини", "Вісті Барвінківщини" й газета "Трудова слава". Деякі перемістилися в онлайн: газети "Зоря", "Вісник Великобурлуччини", "Дворічанський край", "Краєвид" і "Обрії Ізюмщини".
Наші люди: як змінилася кадрова ситуація
Війна в Україні забирає не тільки редакції, а й людей. Вони йдуть на війну, гинуть, виконуючи робочі обов’язки та й просто дорогою додому дістають поранення. Вже не перший рік харківський медіаринок відчуває постійний голод і нестачу кваліфікованих спеціалістів, і це сильно впливає на роботу.
Так, у Харкові до війська приєдналися журналіст Дмитро Брук, який із 2014 року висвітлював перебіг російсько-української війни, діджитал-редактор "Ґвара Медіа" Дмитро Жаботинський, який створював контент для соціальних мереж і монтував відео, і Антон Алохінсон з медіа "Люк".
Кінець 2023 року і початок 2024-го в Харкові відзначився тим, що росіяни з особливим завзяттям обстрілювали готелі. Під час таких обстрілів постраждала команда агенції Анадолу, консультант ZDF, фіксерка France 2.
У січні 2023 журналістка медіагрупи "Накипіло" Анна М’ясникова дістала поранення під час обстрілу центру міста. Внаслідок масованої атаки дронами по Харкову у квітні постраждала журналістка Новини.Live Юлія Бойко. Також під цю атаку потрапив журналіст медіагрупи "Накипіло" Віктор Пічугін. Під удар, але вже керованими авіаційними бомбами, потрапив також журналіст Радіо Свобода Мар’ян Кушнір. У 2024 році також харківська медійна спільнота попрощалась із журналістом-фрилансером Олександром Лапшиним, який покінчив життя самогубством.
Медіаполе Харкова та наслідки війни
Харківське медіаполе зазнає значних змін, спричинених війною. Згідно з дослідженням ІМІ у 2024 році, 81% медіа регіону пише про війну і все, що з нею пов’язане. Це не зміниться, допоки війна не закінчиться, і ще довго після її закінчення харківські медійники писатимуть про війну і її наслідки.
Велика проблема регіону полягає в тому, що інформація цінна, коли вона швидка, тож основна боротьба полягає в тому, хто швидше опублікує: медіа чи телеграм-канал. У матеріалі ІМІ регіональна представниця розбирала питання, що робити з некерованою публікацією місць влучань, неетичним використанням відео загиблих, як має відповідати порушник і як покращити умови роботи для всіх у місті, але відповідей на ці питання наразі немає.
Важливо розуміти, що через своє розташування правила, які діють, наприклад, для Києва, у Харкові неактуальні, і місцева медійна спільнота для себе напрацювала власну низку правил і домовленостей, згідно з якими відбувається висвітлення перебігу війни в регіоні. Втім, з часом усе стало змінюватись, і знову треба переглядати те, що наразі вже може працювати не так ефективно. Зараз у місті існують проблеми з часом публікацій місць ударів: деякі телеграм-канали їх не дотримуються, деякі дотримуються. Але, загалом, цей аспект є надважливим для роботи людей, які приїжджають на місця влучань першими, бо росіяни можуть ударити вдруге і завдати ще більше шкоди. Особливо з огляду на нові види озброєння, які використовують по місту, і те, як загострюється ситуація на прикордонні.
У листопаді харківські медійники й адміністратори телеграм-каналів провели спільну зустріч, на якій обговорювали проблеми порушення правил публікацій і як із цим боротись. До зустрічі приєдналися представники місцевої влади, ДСНС, СБУ та прокуратури. Фінальне рішення, як працювати, опрацьовується і буде оприлюднене пізніше.
Зустріч журналістів, адміністраторів телеграм-каналів і спецслужб міста. Фото: Юлія НапольськаЯк жити зараз і далі
2024 рік видається одним з найважчих, що були, оскільки сил майже немає, всі втомлені, вигорілі й виснажені, але боротьба продовжується. Втім, точно можна сказати, що медіа готові працювати в умовах блекаутів і постійних обстрілів, оскільки за ці 1000 днів ми вже через усе це не раз проходили. Медіа наростили шкіру, відпрацювали протоколи, закупили зарядні станції, знають, де вони завжди знайдуть прихисток і місце, щоб плідно попрацювати. Наприклад, на Медіабазі Харків, яка готова приймати журналістів у вигляді коворкінгу і спрямовує всі свої ресурси, щоб журналісти були більш навченими, більш гнучкими до постійних змін. Також на медіабазі можна завжди взяти броню, аптечку, знайти допомогу, а адміністратори й регіональні представники та представниці готові допомогти тим, чим можуть, навіть якщо іноді потрібно просто добре слово.
Наприкінці року медіабаза планує зібрати медійників міста разом, поговорити про те, як пройшов цей складний рік, чого ми досягли, що ще треба досягнути і як продовжувати нашу боротьбу у 2025 році, після 1000 днів війни.
Юлія Напольська, регіональна представниця Інституту масової інформації в Харківській області
Help us be even more cool!
