За січень – серпень 2026 року Інститут масової інформації зафіксував в Україні 136 випадків порушення свободи слова – більше, ніж за весь 2025 рік, коли ІМІ зафіксував 130 таких випадків.
Про це свідчать дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
За даними ІМІ, зростання кількості порушень відбувається одночасно за двома напрямами. Інтенсифікувалися російські злочини проти медіа та журналістів, а також зросли порушення свободи слова, відповідальність за які лежить на українській стороні.
За вісім місяців 2026 року ІМІ зафіксував 67 російських злочинів проти медіа та журналістів – стільки ж, скільки за весь 2025 рік. За підсумками минулого року із загальних 130 порушень 67 були пов’язані з російською агресією.
Однією з найпомітніших тенденцій 2026 року стало зростання кількості пошкоджених і зруйнованих редакцій та медійної інфраструктури внаслідок російських атак. За січень – серпень ІМІ зафіксував аж 33 такі випадки.
Лише в серпні через російські обстріли були пошкоджені п’ять редакцій – “Вісті Барвінківщини” на Харківщині, студія Радіо на дотик у Запоріжжі, “Вісті Нововоронцовщини” на Херсонщині, офіс телеканалу “Ми – Україна” в Києві та будівля редакції газети “Вісті” в Слов’янську. Ще одна редакція – “Кременчуцька газета” – тимчасово припинила випуск друкованої версії через наслідки війни.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла вже 971 злочин проти журналістів і медіа, за даними окремого моніторингу ІМІ. Станом на 24 серпня 2026 року експерти ІМІ задокументували 105 випадків пошкодження або руйнування редакційних офісів, а 338 медіа припинили діяльність через війну.
Російська армія також продовжує цілеспрямовано атакувати журналістів дронами під час професійної роботи. Цю тенденцію ІМІ фіксував ще за підсумками 2025 року, коли троє медійників загинули внаслідок російських дронових атак під час виконання професійних обов’язків.
Внутрішній тиск також зріс
Паралельно погіршується ситуація з порушеннями свободи слова, відповідальність за які лежить на українській стороні. За січень – серпень 2026 року ІМІ зафіксував 69 таких випадків – уже більше, ніж 63 випадки за весь 2025 рік.
Найпомітніше зросли:
- перешкоджання законній журналістській діяльності – 14 випадків проти 13 за весь 2025 рік;
- обмеження доступу до інформації – 14 проти 11 за весь 2025 рік;
- погрози журналістам – дев’ять проти п’яти за рік;
- юридичний тиск – дев’ять проти п’яти за рік.
Особливе занепокоєння ІМІ викликає посилення юридичного тиску на медіа та використання судових механізмів проти журналістських розслідувань.
У липні Печерський районний суд Києва заборонив “Слідству.Інфо”, Центру протидії корупції та журналістці Аліні Стрижак публікувати ще не оприлюднене розслідування про нерухомість брата директора ДБР Олексія Сухачова. Юрист ІМІ Володимир Зеленчук окремо аналізував цей випадок як небезпечний прецедент, за якого судове рішення може перетворитися на інструмент попередньої цензури.
У серпні колишній заступник головного військового прокурора Дмитро Борзих подав позов проти ZN,UA та журналістки Інни Ведернікової через розслідування про так звану групу адвокатів-хакерів. Він вимагає спростування інформації та майже 500 тисяч гривень судових витрат. Представник ZN.UA заявив, що позов має ознаки SLAPP – стратегічного позову проти участі громадськості.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
- Барометр свободи слова: всі щомісячні дані ІМІ
- Барометр свободи слова за липень 2026 року
- Підсумки свободи слова в Україні за 2025 рік
- РФ скоїла 971 злочин проти журналістів і медіа
- Як судова заборона розслідування може стати інструментом цензури
- Як зупинити безкарність за злочини проти журналістів – позиція ІМІ
Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк зазначає, що нинішня динаміка свідчить не просто про більшу кількість окремих конфліктів із журналістами.
“Мене непокоїть, що ситуація погіршується одночасно з двох боків. Росія дедалі інтенсивніше фізично атакує українські медіа, руйнує редакції, атакує журналістів дронами, знищує інфраструктуру, без якої незалежні медіа просто не можуть працювати. Але одночасно ми бачимо зростання внутрішнього тиску – погроз, перешкоджання, проблем з доступом до інформації і, що особливо тривожно, юридичного тиску”, – зазначила Романюк.
За її словами, окремої уваги потребує ризик поширення в Україні SLAPP-практик.
“Позов сам по собі, звичайно, не є порушенням свободи слова, кожна людина має право звернутися до суду. Проблема починається там, де судові механізми використовуються для фінансового виснаження редакцій або з метою зупинити суспільно важливе розслідування. І кількість таких кейсів серйозно зросла. Україні потрібні ефективні анти-SLAPP-механізми, інакше судовий процес може ставати покаранням для журналіста незалежно від кінцевого рішення суду”, – наголосила директорка ІМІ.
***
ІМІ веде Барометр свободи слова з 1996 року. Моніторинг охоплює порушення прав журналістів в Україні та окремо злочини Росії проти українських медіа і журналістів.
Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).
