За підсумками 2025 року в Україні зафіксовано 130 порушень свободи слова. З них 67 злочинів скоїла Росія внаслідок свого повномасштабного вторгнення в Україну.

Такими є річні підсумки моніторингового дослідження Інституту масової інформації (ІМІ) “Барометр свободи слова”.

Для порівняння: у 2024 році ІМІ зафіксував в Україні 268 порушень свободи слова. З них 155 злочинів скоїла РФ унаслідок повномасштабного вторгнення. Попри зменшення кількості російських злочинів у 2025 році помітною стала тенденція до цілеспрямованих атак на журналістів дронами типу “Ланцет” та FPV у прифронтових регіонах.

За даними ІМІ, у 2025-му внаслідок російської агресії проти України загинуло 26 медійників (у 2024 році – 24), з них дві жінки.

Троє медійників загинуло внаслідок російських дронових атак під час виконання професійної журналістської діяльності:

  • Антоні Лаллікан – французький фотожурналіст, загинув 3 жовтня 2025 року від удару російського дрона біля Дружківки Донецької області. Із березня 2022 року документував наслідки російського вторгнення в Україну.
  • Альона Грамова (Губанова) – воєнна кореспондентка українського телеканалу іномовлення Freedom. Загинула в Краматорську (Донеччина) 23 жовтня 2025 року внаслідок російського удару БпЛА “Ланцет”.
  • Євген Кармазін – оператор українського телеканалу іномовлення Freedom. Загинув у Краматорську (Донеччина) 23 жовтня 2025 року внаслідок російського удару БпЛА “Ланцет”.

22 медійники загинули як учасники бойових дій, деякі з них вважалися довгий час зниклими безвісти, і їхня загибель підтвердилася лише у 2025 році. Як, наприклад, колишній журналіст видання “Факти” Ярослав Шапочка, який вважався зниклим безвісти з березня 2023 року. Його смерть підтвердили в лютому 2025 року.

Як цивільна жертва у 2025 році загинула журналістка Укрінформу Тетяна Кулик (російський дрон влучив у її будинок у Бучанському районі).

У 2025 році російські обстріли зруйнували або пошкодили щонайменше 16 редакцій медіа в шести регіонах – як тилових, так і прифронтових. Також росіяни обстріляли телевежі в Чернігові та Дніпрі, внаслідок чого в цих регіонах зникало мовлення.

Крім того, у 2025 році росіяни продовжили залякувати журналістів, погрожувати їм. Зокрема, ІМІ зафіксував анонімні погрози про мінування щонайменше 13 редакцій у різних регіонах країни протягом січня-березня 2025 року. 

Серед інших російських злочинів, зафіксованих в Україні у 2025 році:

  • замахи на вбивство медійників; 
  • обстріли та поранення журналістів; 
  • погрози та залякування журналістів; 
  • кіберзлочини; 
  • закриття медіа внаслідок війни;
  • юридичний тиск.

Також ІМІ зафіксував російські кібератаки на українські медіа – як національні, так і регіональні. Кібератаки мають системний характер і охоплюють DDoS-атаки, злам сайтів, фішинг і підміну комунікацій (наприклад, розсилання російського спаму від імені “Української правди”). Їхня мета – обмежити доступ до незалежної інформації, поширити фейки, зібрати дані та чинити психологічний тиск на журналістів. Сукупність ознак указує на причетність структур, пов’язаних зі спецслужбами РФ.

Росія продовжує масово карати українських медійників за проукраїнську позицію та роботу на окупованих територіях. У 2025 році російські суди ухвалили вироки від 14 до 16 років позбавлення волі адміністраторам телеграм-каналів “РІА Мелітополь” та “Мелітополь – це Україна” Георгію Левченку, Владиславу Гершону та Яні Суворовій і громадянському журналісту з Криму Вілену Темер’янову. 

Злочини проти медіа та журналістів, скоєні Росією, експерти ІМІ зафіксували в 13 регіонах України. Це як прифронтові регіони, так і тилові. 

Окрім того, ситуація з кримськотатарськими журналістками в Криму демонструє системний тиск окупантів на них. Журналістів переслідують через професійну діяльність: заочно заарештовують (Олексіна Дорогань із Крим.Реалії), штрафують за звинуваченням як “іноагента”, повторно оголошують попередження (Лутфіє Зудєіва), а також проводять обшуки й вивозять для допитів (Ленора Дюльбер). Усі ці випадки демонструють системний тиск на журналістів та обмеження їхніх прав у Криму.

Порушення свободи слова в Україні, відповідальність за які лежить на українцях

У 2025 році експерти ІМІ зафіксували 63 випадки порушення свободи слова, за які відповідальні українські громадяни. Ця кількість є меншою, ніж 2024 року, коли ІМІ зафіксував 113 таких порушень. Для порівняння: у 2023 році – 83 випадки порушення свободи слова, у 2022 році – загалом 97 порушень, 2021 року – 197 порушень, 2020 року – 229.

Основними категоріями порушень, відповідальність за які лежить на українцях, 2025 року стали:

  • кібератаки – 15 (у 2024 році – 23, 2023 – 11 випадків);
  • перешкоджання законній журналістській діяльності – 13 (у 2024 році – 21, у 2023 – 29);
  • обмеження доступу до публічної інформації – 11 (у 2024 році – 18, у 2023 році – 20);
  • непрямий тиск – дев’ять (у 2024 році – 19, у 2023 році – три);
  • погрози та юридичний тиск – по п’ять випадків;
  • побиття – три випадки.

Найчастіше 2025 року право журналістів на професію порушували приватні особи, органи місцевого самоврядування, представники органів державної влади та правоохоронці.

Інфографіка ІМІ

Найгучнішими кейсами року стали, зокрема: 

Порушення фіксувались у 20 регіонах України. За кількістю порушень традиційно лідирує Київ з областю (26 випадків). Друге місце посіла Полтавщина та Хмельниччина (по чотири випадки), третє – Дніпропетровщина, Кіровоградщина та Рівненщина (по три випадки відповідно).

Детальніше про стан свободи слова читайте на сайті ІМІ в рубриці “Барометр свободи слова”.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1995 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).