Колишній заступник головного військового прокурора Дмитро Борзих подав до Печерського районного суду Києва позов проти ZN.UA та редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової. Він вимагає визнати недостовірною інформацію з розслідування “Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів” від 22 квітня 2025 року про діяльність так званої групи Борзих та низки наступних публікацій. Про це повідомляється на сайті ZN.UA.
Як пише медіа, окремі претензії Борзих стосуються публікації його імені як підозрюваного до набрання законної сили обвинувальним вироком. Також він просить стягнути з відповідачів майже 500 тисяч гривень судових витрат, з яких 300 тисяч – витрати на правову допомогу.
Перше судове засідання в справі призначено на 10 серпня.
Що відомо про справу
Медіа нагадує, що НАБУ оголосило про підозру трьом адвокатам компанії “Гарантія ваших прав”, серед яких Дмитро Борзих. За даними слідства, вони мали несанкціонований доступ до матеріалів щонайменше 100 кримінальних проваджень правоохоронних органів, зокрема близько 30 справ НАБУ щодо топкорупції.
Саме це стало предметом розслідування ZN.UA.
Під час підготовки правової позиції в суді адвокати ZN.UA звернулося до НАБУ. Бюро підтвердило, що Дмитро Борзих має статус підозрюваного в кримінальному провадженні № 52023000000000620.
НАБУ також звернуло увагу на позицію Верховного Суду, відповідно до якої спори щодо спростування інформації органів досудового розслідування не можуть розглядатися в цивільному процесі. Оцінювати таку інформацію можна в межах відповідного кримінального провадження.
Представники ZN.UA вважають, що Борзих фактично намагається в цивільному процесі оскаржити обставини, які є предметом кримінального провадження НАБУ.
Представник ZN.UA адвокат Євген Воробйов вважає, що позов має ознаки SLAPP (Strategic Lawsuit Against Public Participation) – стратегічного позову, який може використовуватися для тиску на журналістів через судові процедури та фінансові вимоги.
Представник Інни Ведернікової адвокат Роман Васильняк зазначає, що сторони в судовому процесі перебувають у нерівних умовах.
Як справа потрапила до судді
ZN.UA проаналізувало дані порталу “Судова влада України” та Єдиного державного реєстру судових рішень щодо руху позовів Борзих і заявляє, що виявило ознаки так званої судової каруселі.
За даними видання, перший позов автоматизована система розподілила судді Тетяні Ільєвій. Наступного дня його повернули за заявою позивача. Ще до офіційного оприлюднення цієї ухвали, зазначає медіа, Борзих подав новий позов з такими самими вимогами.
Другий позов потрапив до судді Євгена Хайнацького, який заявив самовідвід через особисте знайомство з Борзих. Після повторного розподілу справа знову потрапила до Тетяни Ільєвої, яка також заявила самовідвід.
Зрештою, зазначає редакція, для авторозподілу залишилися двоє суддів – Сергій Вовк та Олексій Соколов. Справу отримав Соколов.
ZN.UA також раніше повідомляло, що голова Печерського районного суду Руслан Козлов є кумом Борзих.
Позиція редакції
ZN.UA наголошує, що розглядає цей позов не як приватний конфлікт Дмитра Борзих із журналісткою чи редакцією. На думку редакції, справа стосується права медіа висвітлювати суспільно важливі кримінальні провадження та права суспільства знати, кого і в чому підозрюють у справах, пов’язаних з топкорупцією.
Однією з принципових для редакції є вимога Борзих щодо публікації його імені як підозрюваного.
Редакція зазначає, що частина 4 статті 296 Цивільного кодексу України дозволяє оприлюднювати ім’я підозрюваного чи обвинуваченого до обвинувального вироку лише за його згодою. У 2025 році Верховний Суд підтвердив буквальне застосування цієї норми: сам по собі публічний статус людини та суспільний інтерес не дають медіа права називати її ім’я без такої згоди.
ZN.UA вважає, що такий підхід не відповідає європейським стандартам свободи слова, які, на думку редакції, передбачають захист людини від оголошення винною до вироку, але не встановлюють абсолютної заборони для медіа називати ім’я підозрюваного. Особливо це стосується справ щодо публічних осіб та кримінальних проваджень, які мають значний суспільний інтерес.
У редакції також вважають небезпечними законодавчі ініціативи, які можуть обмежити публічну комунікацію правоохоронних органів про кримінальні провадження. На думку ZN.UA, якщо правоохоронцям заборонять повідомляти про резонансні справи, а медіа не зможуть називати їхніх фігурантів, суспільство матиме значно менше можливостей контролювати перебіг боротьби з корупцією.
Редакція пов’язує цю проблему і з практикою затягування розгляду кримінальних справ, через що ВАКС потім змушений закривати провадження після спливу строків давності. На думку ZN.UA, це вже не просто обмеження свободи слова: “Це створення на державному рівні інструменту, який дозволяє фігурантам топкорупційних справ уникати відповідальності. І це проблема не лише ZN.UA. Вона стосується всієї медіаспільноти і суспільства”.
ZN.UA заявляє, що захищатиме свою позицію в суді та називатиме суспільно значущі факти й людей, яких вони стосуються, оскільки це є правом медіа виконувати свою роботу та правом суспільства на інформацію.
Як повідомляв ІМІ, у липні 2025 року журналістка “Дзеркала тижня” Інна Ведернікова заявила про дискредитаційну кампанію проти неї та її родини в анонімних телеграм-каналах.
