Печерський районний суд Києва зобов’язав ZN.UA видалити дві новини про повідомлення колишньому заступнику головного військового прокурора Дмитру Борзих підозри НАБУ та обрання йому застави в 10 млн грн. Суд також постановив вилучити низку фрагментів з інших публікацій і опублікувати спростування. Водночас суд підтвердив, що НАБУ справді повідомило Борзих про підозру, але визнав порушенням оприлюднення його імені та відомостей, за якими його можна ідентифікувати. ZN.UA оскаржуватиме рішення.
Про це медіа повідомляє на своєму сайті.
Позов до ZN.UA та редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової подав колишній заступник головного військового прокурора, нині адвокат Дмитро Борзих. Суддя Олексій Соколов частково задовольнив його вимоги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
- Цензура через цивільний позов. Чим справа ZN.UA загрожує журналістиці
- SLAPP-позови проти медіа та журналістів: що це і як захистити свободу слова
Зокрема, суд зобов’язав видання повністю видалити дві новини: про повідомлення Борзих підозри НАБУ та про обрання йому Вищим антикорупційним судом застави в розмірі 10 млн грн. Також постановив вилучити окремі фрагменти з інших матеріалів, зокрема з розслідування “Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів”, і опублікувати спростування.
Водночас у рішенні суд підтвердив, що 1 квітня 2025 року НАБУ повідомило Борзих про підозру в організації несанкціонованого доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. Однак суд визнав порушенням прав позивача оприлюднення його імені та інших відомостей, які дають змогу його ідентифікувати. Крім того, суд визнав недостовірними окремі твердження з журналістських матеріалів.
Борзих вимагав відшкодувати 500 тисяч гривень судових витрат, зокрема 300 тисяч гривень за правничу допомогу. Наразі суд постановив стягнути на його користь 33 280 гривень судового збору: 30 617,60 гривні із ZN.UA та 2662,40 гривні з Інни Ведернікової. Питання відшкодування інших витрат суд залишив для окремого розгляду за умови подання відповідних доказів.
ZN.UA оскаржуватиме рішення
Рішення ухвалено 13 жовтня. Однак повний текст, датований 16 жовтня, став доступним адвокатам відповідачів лише 16 листопада – через місяць. Захисники мають намір оскаржити рішення.
Адвокат ZN.UA Євген Воробйов вважає, що суд фактично проігнорував докази редакції та аргументи щодо суспільного інтересу до справи.
“Рішення викликає серйозні сумніви в його неупередженості та обґрунтованості. Суд явно надав перевагу позиції позивача, а наведені відповідачами докази та правові позиції залишив без належної оцінки”, – зазначив він.
Зокрема, Воробйов навів приклад ухвали Вищого антикорупційного суду, яка підтверджувала інформацію журналістки про початкову кваліфікацію кримінального провадження, зокрема за статтею 368 Кримінального кодексу України. Суд не прийняв цей документ як підтвердження достовірності інформації, оскільки ухвалу оприлюднили в реєстрі вже після виходу публікації.
“Момент оприлюднення ухвали не впливає на те, чи є інформація достовірною. Ухвала існувала й містила відповідні відомості, тож вона підтверджує, що твердження ґрунтувалося на реальних обставинах, а журналістка діяла добросовісно”, – пояснив Воробйов.
Адвокат також вважає, що суд не врахував належним чином практику Європейського суду з прав людини щодо свободи слова, ролі преси та захисту журналістських джерел.
Адвокат журналістки заявив про процесуальні порушення
Представник Інни Ведернікової, адвокат Роман Васильняк, заявив про серйозні процесуальні порушення. За його словами, суд розглянув справу по суті за одне засідання, яке відбулося без його участі.
Адвокат не зміг прибути на засідання через повітряну тривогу, що тривала на момент його початку, і подав заяву про відкладення розгляду. Суд отримав це звернення, про що зазначив у рішенні, однак продовжив слухання.
“Суд позбавив сторону відповідача брати участь у дослідженні доказів, надавати пояснення, ставити питання стороні позивача та взяти участь у дебатах”, – наголосив Васильняк.
Він вважає, що суд не мав підстав розглядати справу за таких обставин, оскільки це була перша неявка представника журналістки. Адвокат також звернув увагу на обставини розподілу справи та самовідводи двох суддів і раніше заявлені сумніви в неупередженості судді Соколова.
Окремо захист звернув увагу на дату виготовлення повного тексту рішення. Євген Воробйов повідомив, що планує звернутися до суду із заявою про виправлення можливої описки. За його попередніми розрахунками, судовий збір за подання апеляції може становити до 40 тисяч гривень. Захист розглядає можливість домогтися зменшення цієї суми або відстрочення її сплати.
Позов Борзих проти ZN.UA та ознаки SLAPP
Нагадаємо, Дмитро Борзих подав позов проти ZN.UA та Інни Ведернікової через 12 публікацій про так звану справу адвокатів-хакерів.
Він вимагав визнати недостовірною інформацію з розслідування “Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів” від 22 квітня 2025 року про діяльність так званої групи Борзих та низки наступних публікацій. Також Борзих оскаржував публікацію свого імені як підозрюваного до набрання законної сили обвинувальним вироком і вимагає відшкодувати майже 500 тисяч гривень судових витрат, зокрема 300 тисяч гривень за правову допомогу.
За версією НАБУ, підозрювані отримували незаконний доступ до закритих судових рішень, зокрема в справах про топкорупцію, та передавали цю інформацію клієнтам. Водночас винуватість Борзих у кримінальному провадженні судом не встановлена.
Раніше Інститут масової інформації та медіаюристи звертали увагу на ознаки SLAPP у позові Борзих – судового переслідування, яке може використовуватися для тиску на журналістів через тривалі судові процеси та значні фінансові вимоги.
ZN.UA заявило про намір оскаржити рішення Печерського суду та наголосило, що справа стосується не лише конкретної редакції, а й права українських медіа висвітлювати суспільно важливі кримінальні провадження.
Зокрема, редакція звертає увагу на частину четверту статті 296 Цивільного кодексу України, яка регулює використання імені особи, підозрюваної або обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення. На думку видання, застосування цієї норми без належного врахування суспільного інтересу та європейських стандартів свободи слова може обмежувати журналістську діяльність.
“Застосування цієї норми без належного врахування суспільного інтересу та європейських стандартів свободи слова створює небезпечний інструмент обмеження журналістської діяльності”, – заявила редакція.
ZN.UA застерігає, що подібна судова практика може створити ризики для висвітлення інших резонансних справ НАБУ і САП, зокрема операцій “Мідас”, “Карфаген-1” та “Карфаген-2”.