За три місяці правозахисники зафіксували 39 випадків мови ворожнечі щодо ромів у медіа

З жовтня до грудня 2020 року включно моніторингова група ромського жіночого фонду “Чіріклі” зафіксувала 39 випадків мови ворожнечі в соціальних мережах та ЗМІ. Про це повідомили під час презентації проміжних результатів моніторингу мови ворожнечі щодо ромів в онлайн-просторі в Укрінформі, передає ZMINA.

Фото - Zmina

Найчастіше мову ворожнечі містили публікації, що стосувалися обвинувачень ромів у дрібних крадіжках: вони становлять 59,3% із задокументованих випадків.

А найпопулярнішим простором, де поширювали контент з мовою ненависті, став фейсбук, пишуть у звіті:

“Особливо систематично такі дописи з’являються на сторінках, які можна окреслити як “спільноти ненависті”. Це групи, створені для боротьби з так званою “ромською злочинністю”. Це найпоширеніший контекст у таких публікаціях, які здебільшого є односторонніми, а роми зображаються як цілісна група з невиправно асоціальною поведінкою, невіддільною рисою якої є діяльність, пов’язана зі злочинністю”.

Монітори зазначають, що численними в інтернеті виявилися дописи, в яких прямо висміювали ромів, зображуючи їх відповідно до негативних стереотипів, – 25,9%:

“Здебільшого такі публікації супроводжувалися характерним візуальним зображенням ромів відповідно до негативних стереотипів, що існують у суспільстві”.

Ще низка публікацій стосувалася ромів у зв’язку з місцевими виборами у 2020 році – 14,8% із зафіксованих випадків, які містять мову ворожнечі.

У звіті йдеться, що багато ромів вирішили балотуватися на минулих місцевих виборах як кандидати від різних політичних партій:

“Це водночас також знайшло своє відображення у висловлюваннях ненависті до ромів, однак переважно ромську тему використовували як засіб чорної кампанії проти певних політсил”.

Так, наприклад, негативні настрої щодо ромів у Львові використали проти одного з кандидатів, який не мав жодного стосунку до ромської меншини: “Його фото розмістили на фотоколажі разом зі стереотипно зображеними ромами із саркастичним підписом “Роми прекрасні”. Ще в одній публікації суспільне напруження щодо ромів у місті використали для дискредитації іншого кандидата.

Географічно публікації з мовою ненависті найчастіше відповідали містам з найбільшою кількістю ромських поселень та їхнім міграційним маршрутам, зазначили під час презентації.

Так, ідеться про публічні сторінки соціальних мереж та медіаресурсів Закарпаття, де, за даними останнього перепису населення та оцінками міжнародних організацій, проживає найбільша кількість ромів в Україні. Наступним містом за кількістю публікацій, які містили мову ворожнечі, став Ужгород, потім – Львів та Київ.

“На нашу думку, те, що найбільшу кількість публікацій з використанням мови ворожнечі задокументовано в Закарпатській області, свідчить про закономірність зі структурними проблемами, з якими стикаються роми там: високий рівень безробіття, відсутність гідних житлових умов та належного доступу до освіти. В результаті цих факторів, що впливають на низький рівень життя ромів та нездатність утримувати свої домогосподарства, закарпатські роми мають тенденцію мігрувати до великих міських центрів України в пошуках інших джерел доходу”, – зауважують у звіті.

У ньому додають, що однією із загальних тенденцій, яку виокремили автори моніторингу, також є використання зооморфних метафор, коли йдеться про ромів:

“Ми задокументували такі приклади, як “саранча” або “таргани”. Слід зазначити, що подібні висловлювання мови ворожнечі часто поєднуються із закликом вислати ромів з міста або з країни. Без сумніву, такі висловлювання небезпечні через дегуманізацію ромів як групи”.

У звіті підсумовують, що через відсутність офіційно встановленого механізму реєстрації та реагування на вияви мови ворожнечі, а також недостатню координацію між владою, правоохоронцями та правозахисниками рівень ксенофобії та антиромських висловлювань залишається високим.