Закритий телеканал і нові проєкти, бронювання та служба в Силах оборони, релоковані і зруйновані редакції. Ситуація на Сумщині

Життя на прикордонній Сумщині наприкінці червня вперше стало тихішим після жахливих обстрілів навесні й панічних настроїв травня – початку червня щодо можливого наземного наступу ворога. Але натомість виклики, пов'язані з безпекою роботи медійників, та постійні відключення електроенергії, а ще закритість влади нікуди не поділися. Так само відкритим залишається питання релокації редакцій через підвищену небезпеку: це може бути потрібним будь-якого наступного дня.

Редакції прикордоння: робота і життя в зоні підвищеного ризику

У 10-кілометровій зоні від держкордону на Сумщині досі залишаються працювати кілька редакцій. Зокрема, газети “Білопільщина” з однойменної громади та “Перемога” з Краснопільщини. Також на півночі області працює онлайн-видання “Ямпіль.ІНФО”. Це редакції, де медійники і живуть, і працюють у зоні бойових дій безпосередньо. 

Білопільська громада – одна з прикордонних, яка в червні була в центрі уваги в загальнонаціональному інформаційному просторі. Прикордонні села – під постійним вогнем, додаткова евакуація одинадцяти сіл уже в 10-кілометровій зоні, а не 5-кілометровій, як було увесь рік до цього. Добровільна евакуація цілого міста Білопілля – людям пропонували виїхати в Суми – та російській прапор, який встановили учасники ворожої ДРГ, так звані кадирівці, у селі Рижівка, де лишається жити дев'ять людей.

Головна редакторка “Білопільщини” й онлайн-медіа “Білопілля.Сіті” Наталія Калініченко розповідає, що з початком посиленої евакуації безпекова ситуація стрімко змінилась.

“Разом переживаємо всі проблеми, те, що в прямому сенсі слова летить нам на голови. Якщо брати останні травень і червень, який ми зараз іще доживаємо, то травень був дуже важким місяцем для всього міста і газети. Ми пережили найпотужніші обстріли нашої громади, найбільші руйнування і ті проблеми, які дуже швидко не відновлюються. Це зруйновані приміщення, знищені магазини, поранені люди й величезний страх з тривогою за своє життя в Білопіллі в людей”, – ділиться редакторка.

За її словами, питання евакуації в місті було сприйняте по-різному, багато людей виїхало і без особливих закликів евакуюватися, але багато людей і залишилося працювати з огляду на безпекову ситуацію. 

“Ми залишились і працюємо. Були в нас труднощі в цьому плані. Після вибухів 6, 7 і 8 травня не було інтернету і світла, бо були перебиті лінії електропередач і інтернет. Завдяки партнерській підтримці різних інституцій ми, в принципі, працювали безвідмовно на відміну від операторів мобільного зв'язку. Коли 6 травня поруч із редакцією прилетіло два КАБи й розбило наш ТЦК за два будинки від редакції, перше, що я зробила, – спакувала архів і вирішила його евакуювати, бо ми маємо підшивки із 47-го року. Це унікальний примірник, який є, можливо, в районі й в області в єдиному екземплярі. Тому ми пакували архів і знайшли безпечне місце. Хоча сьогодні в нас, якщо щось змінюється, документи, печатки, все спаковано, ми хлопаємо нотики, забираємо їх, кладемо в ящики, коробки й виходимо”, – каже Наталія Калініченко.

Поруч з редакцією, розповідає редакторка, неодноразово були вибухи, в кабінеті Наталії впала стеля і повідходили вікна. “Але ми працюємо, є світло, інтернет і мінімальні умови, щоб випускати газету, – каже вона. – Переважно редакція працює дистанційно більшу частину нашої роботи, але кілька днів на тиждень виходить зверстати газету, прийняти оголошення, надрукувати документи чи зробити розсилання”.

“Кілька людей працює дистанційно, це колеги, у яких є діти, малі школярі. Звичайно, їм тут залишатися небезпечно. Для дистанційної роботи в нас є певні умови, ноутбуки, зарядні станції, і ми можемо спілкуватися. Відпрацювали певний алгоритм роботи. Якщо треба якийсь документ роздрукувати, поставити печатку, то збираємось і виходимо, все це працюємо”, – описує формат роботи редакції редакторка.

“Найбільші виклики – це, звичайно, загроза життю, це те, що ми живемо в місті, це постійні прильоти. Після одного з обстрілів міста “Градами”, 17 травня, закрилась Укрпошта в Білопіллі. Закриття Укрпошти означало, що фактично місяць у нас не носилися газети, не приймалися платежі, не оформлялася кореспонденція.” 

Найближче відділення Укрпошти, розповідає Наталія, працювало у Ворожбі. Їздити туди досить незручно, і протягом місяця чотири номери газети не розносили. Коли не працювала пошта, багато людей скаржились, що газета не доходила вчасно. 

“Ми відчули підтримку, я дякую всім нашим партнерам, всім друзям, які погодилися нам допомогти з перевезенням архіву і допомагали, тобто пропонували релокацію і в Сумах, і в інших містах. Поки що ми не відкидаємо таку можливість”.

Також медійники Білопілля охоче допомагають колегам з інших медіа: і регіональних, і світових, зорієнтовують щодо громади всіх, кому необхідна допомога. 

А ще раз на місяць прикордонні газети “Білопільщина” і Краснопільська “Перемога” видають до друку спільний номер про життя цих громад, називається “Спільнопілля”.  

Також на прикордонні Сумщини традиційно працюють кореспонденти “Суспільне Суми”. Вони виїжджають і на масштабні “прильоти”, і загалом висвітлюють життя людей у громадах зони бойових дій. Головна редакторка філії, Катерина Гладенко, каже, за ці понад два роки постійної роботи захисне обладнання, зокрема бронежилети, вже потребує заміни. Плити ще цілі, а от самі чохли вже в стані під заміну. Також ремонту потребують і шоломи.

Ще одна редакція, яка постійно працює по всьому прикордонню області, – Кордон.Медіа. “Загалом для Кордон.Медіа червень не став винятковим місяцем, адже команда традиційно працювала на прикордонні та показувала життя людей на “межі цивілізації”. Червень також став місяцем звітів та планувань: провели аналіз усіх больових точок та зафіксували позитивний результат їхнього вирішення. Загалом цілі бачимо, плани побудовані, акценти розставлені, тож очікуйте нових (і не зовсім) проєктів від Кордон.Медіа. Також ми змогли додати кілька нових співробітників у команду, що розширить наші можливості”, – розповів про роботу редакції продюсер Кордон.Медіа Ігор Ганненко. 

Релокована “Ворскла”: життя і робота після евакуації редакції

У Великописарівській громаді, де протягом лютого-березня 2022 року тривали наземні бої з ворогом і яка з травня 2022 року жила під постійними обстрілами російською армією через держкордон, працювала редакція локальної газети “Ворскла”. У березні 2024 року, коли три тижні ворог фактично стер з обличчя землі кілька населених пунктів громади, редакція таки виїхала з приміщення. Останнім виїхав головний редактор газети Олексій Пасюга. Він устиг вийти з редакції за кілька хвилин до того, як росіяни КАБом зруйнували приміщення газети.

“Колектив редакція газети “Ворскла” до останнього залишався працювати у своєму приміщенні, навіть після кількох пошкоджень ворожими обстрілами. Аж поки в середині березня вибух КАБа не зруйнував дах, усі вікна та внутрішні вікна, двері, меблі та оргтехніку”, – каже головред. 

До того моменту, говорить Олексій Пасюга, вдалося вивезти більшу частину комп’ютерів і головне – архів газети, підшивки місцевого часопису з 1944 року. 

“Залишатися в зруйновані Великій Писарівці далі не мало сенсу. Тут уже не було електроенергії, інтернету, а газета й далі мала виходити, бо ж розповсюджується не лише на території Великописарівської громади, а й всього Охтирського району і далі. Чимало з тих, хто евакуювався з прикордоння, переадресували “Ворсклу” на нове місце проживання. Тепер усі працівники газети стали внутрішньо переміщеними особами, без приміщення та, здавалося б, усіх перспектив”, – описує ситуацію головний редактор газети.

Пан Олексій дякує за допомогу всім організаціям, які підтримали газету і працівників у цей складний час. Тепер медійники живуть в Охтирці, але досі не мають редакційного приміщення. Охтирка – один з районних центрів Сумщини, а Великописарівська громада – частина Охтирського району. Від Великої Писарівки сюди їхати десь хвилин 40, до години. Можна було б і швидше, але стан дороги – жахливий.

“Незважаючи на всі зусилля, до цього часу колектив газети не вирішив питання стосовно нового офісу редакції. Хоча створити та випустити газету можна дистанційно, редакція завжди була для земляків своєрідним хабом, куди можна було завітати, розповісти свою історію, отримати пораду, а то й підтримку. Зараз це неможливо,  підхожих, тобто недорогих, приміщень в Охтирці немає. А газетярі без власного офісу не мають можливості ще й для додаткового заробітку, яким займалися вже багато років у Великій Писарівці, – виготовлення бланків, ксерокопіювання, ламінації документів тощо”, – розповідає Олексій Пасюга.

За його словами, в умовах, коли основні передплатники газети залишаються без послуг Укрпошти й газетний тираж катастрофічно впав, колектив газети шукає шляхи для виживання. Вони вже налагодили торгівлю газетою в торговельних точках Охтирського району, але цього замало, бо через війну відсутні основні джерела доходів – від рекламодавців, а передплатників, каже редактор, через недолугу роботу Укрпошти стає дедалі менше. Тож однією з можливостей утриматися до перемоги є участь у грантових проєктах. Редакція змогла пережити найскладніші часи, тепер же шукає гроші на постійну оплату праці співробітників і сталу роботу “Ворскли”.

Телебачення на Сумщині вмирає?

В області всього чотири телекомпанії, які мають покриття на всю область, включно із “Суспільним Суми”. Наприкінці травня до Нацради з питань телебачення і радіомовлення подала документи одна з трьох приватних регіональних телекомпаній на припинення мовлення. Це телеканал “СТС”, який наприкінці травня 2024 припинив виходити в ефір і вести соцмережі. Співробітники на умовах анонімності скаржаться, що досі не отримали всю зарплату, але охочих коментувати цю ситуацію “на загал” немає. Кажуть, хотіли б повернутися на свою роботу, щойно канал знову запрацює. Коментарів же керівництва телеканалу отримати з цього приводу не вдалося.

Ще одна з телекомпаній, яка має покриття на весь регіон, – АТВ. Керівництво компанії систематично скаржиться на скрутне фінансове становище та говорить про плани продажу медіа, але поки компанія працює і офіційних оголошень щодо продажу не було.

Третя з приватних компаній, “Відікон”, у 2024 році відмовилася від радіомовлення на прорахованих частотах (позивний “Діва радіо”), але телебачення працює. “Все добре, не дочекаєтесь!” – так з посмішкою коментує ситуацію на підприємстві директорка ТРК “Відікон” Наталія Братушка. Редакцію не продають і поки не планують, працюють. Хоча і складнощів вистачає.

Журналісти у війську і бронювання: що з цим на Сумщині?

Майже три десятки медійників з різних видань Сумщини вже долучилися до лав Сил оборони. Більшість із них – на немедійних посадах, тому просять не поширювати цю інформацію. Але спільнота журналістів продовжує їх підтримувати як спілкуванням, так і матеріальною допомогою. Розповсюджуючи збори для них у медіа, вдається зібрати необхідну допомогу тепер уже військовим колегам.

Низка медіакомпаній Сумщини забронювала своїх співробітників, скориставшись законно визначеними процедурами через ОВА. 

У червні повістку отримав один з головних редакторів онлайн-видань Сумщини, каже: служити готовий, але, маючи зір –12, навряд зможе бути корисним на бойовій посаді. Наразі чоловік чекає на відправлення до навчального центру.

Закритість влади й взаємодія з військовими

Традиційно незмінною поганою традицією на Сумщині лишається закритість обласної влади. Представники ОВА не дають жодних коментарів, а голова Сумської ОВА Володимир Артюх протягом 2024 року мав єдину зустріч-брифінг із медійниками області: у березні, під час активної фази бойових дій на прикордонні Білопільської і Великописарівської громад. 

Щодо представників місцевого самоврядування, то тут ситуація набагато краща. Переважна більшість громад відкрита до спілкування і сприяє роботі медіа. За винятком представників Середино-Будської громади: голова громади Олександр Ген з літа 2022 року перебуває в слідчому ізоляторі, його підозрюють у держзраді через можливе спілкування і сприяння російським військовим на початку повномасштабного вторгнення. Головує в громаді зараз секретар Олег Загорський. Чоловік всіляко намагається перешкоджати саме фізичній роботі медіа в громаді. Щоправда, у телефонних коментарях не відмовляє. Але водночас постійно звинувачує журналістів у російських обстрілах, нібито робота медіа є причиною цьому. 

“Ми не могли протягом місяця потрапити на роботу в Середино-Будську громаду, щоб показати життя цивільних мешканців, через перешкоджання з боку Олега Загорського. Тож поїхали вже в супроводі військових, хоча на це не було нагальної потреби. Вже безпосередньо на місці перед нами закрили міську раду на замок зі словами “Дивіться, бо щось голову проломить тут вам”, – скаржиться в ІМІ головна редакторка Кордон.Медіа Олеся Боровик. 

“Ми поки думаємо, що робити з цими фактами погроз і перешкоджання, не хочеться писати офіційних заяв у поліцію за цими фактами, ми розуміємо, що людина на нервах, але якщо це триватиме, то доведеться”, – говорить редакторка.

Натомість робота з військовими стала в регіоні менш проблемною, після певних змін у військових зонах командування. 

Нові зміни в медіаландшафті Сумщини

З нових змін на радіочастотах: на Сумщині ТОВ “РАДІО "ВСЕСВІТ”, Суми, продовжило на 10 років ліцензію на мовлення. А ТОВ “МАТРІКС+”, Харків, розпочало мовлення на частоті 88,8 МГц у селищі Краснопілля. Компанія нещодавно отримала від Національної ради дозвіл на тимчасове мовлення на цій частоті, розповіла ІМІ представниця Нацради з питань телебачення та радіомовлення на Сумщині Лариса Якубенко. 

“Протягом червня в області не додалося нових зареєстрованих медіа. Загалом реєстрацію пройшли 19 сайтів, ще в області зареєстровано 70 друкованих видань, дев'ять теле- та телерадіокомпаній, включно з СТС, які тимчасово припинили мовлення, та філією НСТУ”, – говорить Юлія Ніколаєва, головна спеціалістка секретаріату представника Національної ради України в Сумській області.

Про хороше: нові проєкти та майже довоєнні заходи медійників

30 травня в Сумах медіагрупа “Північ Медіа” провела захід до Дня журналіста. Формат майже довоєнний, навіть доковідний. Медіа влаштували в укритті справжнє свято з нагородженням і відзнаками, піснями, дружніми зустрічами. Але не обійшлося й без підтримки політиків, зокрема депутатів облради.

Кордон.Медіа на початку червня фіналізувало свій проєкт “Стіни, що все чули”, в межах якого воєнкори видання показали 26 обʼєктів освіти та культури, що були частково або повністю зруйновані внаслідок російської агресії. Завершальним етапом проєкту стали Форум “Стіни Сумщини: перспективи відновлення регіону” та фотовиставка авторських робіт Єгора Криворучка, співзасновника Кордон.Медіа, що відбулися в Києві. Самі ж роботи, понад 100 фото, наразі представлено в Сумах – щотижня в різних локаціях. У Сумах до 1 липня виставка розташована в ТЦ “Мануфактура”, з 1 до 8 липня – у Національному театрі ім. Щепкіна в Сумах. У другій половині липня, попередньо, виставка буде представлена в м. Львів, у Пороховій вежі.

Альона Яцина, регіональна представниця Інституту масової інформації в Сумській області