В Україні за пів року зафіксовано 97 випадків порушень свободи слова – ІМІ

Фото – profil.at

За пів року експерти ІМІ зафіксували в Україні 97 випадків порушень свободи слова. З них 76 стосувалися фізичної агресії проти журналістів. 

Для порівняння: протягом аналогічного періоду минулого року було зафіксовано 112 випадків порушень свободи слова, з них 86 випадків стосувалися фізичної агресії.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова” *.

Найбільше порушень за пів року зафіксовано в категорії “перешкоджання законній журналістській діяльності” – 55 випадків (трохи менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було зафіксовано 61 перешкоджання). 

Далі йдуть обмеження доступу до публічної інформації – 10 (за аналогічний період минулого року менше – сім випадків) та побиття – дев’ять випадків (за аналогічний період більше – 13).

Також зафіксовано за пів року по шість випадків погроз, кіберзлочинів та пошкодження майна журналістів. Три випадки юридичного тиску та по одному випадку непрямого тиску і цензури.

Ключовими тенденціями півріччя у сфері свободи слова є фізична агресія проти журналістів та закритість місцевої і судової влади.

Нагадаємо, що січень "відзначився" масовими систематичними недопусками журналістів на сесії Запорізької міської ради. Через безвихідь журналісти пікетували будівлю міськради. Лютий був "багатий" на тілесні ушкодження для журналістів (постраждало п’ятеро осіб). Протягом березня "відзначилася" представники судової гілки влади, які неправомірно не допускали журналістів на відкриті судові засідання. 

У квітні також експерти ІМІ фіксували недопуски з боку місцевої та судової влади журналістів на засідання сесій, виконкомів та судове засідання. Зокрема, у Запоріжжі журналістів перестали пускати на сесію міськради: 23 квітня не пропустили редакторку сайту "Неначасі" Катерину Майбороду.

Окремого розголосу набув випадок, що стосувався вибіркового допуску журналістів на захист кандидатської дисертації народного депутата від ОПЗЖ Іллі Киви. Невідомі чоловіки не пустили частину журналістів 26 квітня: журналіста проєкту "Бігус.Інфо" Данила Мокрика, журналістів 24 каналу, "Української правди" та 5 каналу. Аргументували відмову відсутністю в списку акредитації. Водночас на захід потрапили "112 Україна", NewsOne, ZIK, "Перший незалежний" та інші.

У травні антигероями свободи слова стали охоронці народного депутата від ОПЗЖ Віктора Медведчука та знову ж нардеп Ілля Кива. Так, охоронці Медведчука не допускали низку журналістів до приміщення Печерського райсуду, де обирався запобіжний захід політику. Деякі медійники навіть постраждали: невідомий чоловік заблокував кореспондента видання "Букви" Яна Доброносова та застосував фізичну силу, придавивши йому рукою горло. Також охоронці Медведчука не пускали до суду журналіста Watchers.Media Станіслава Козлюка.

Ілля Кива заважав журналістці hromadske Вікторії Рощиній вести стрім з-під будівлі суду та некоректно висловлювався на адресу журналіста Богдана Кутєпова. У залі суду Кива заважав оператору 24 каналу вести відеознімання. 

У червні порушниками свободи слова стали судова та місцева влада, а також приватні особи. У Чернівцях ІМІ зафіксував випадок пошкодження майна: продюсеру Чернівецької філії Суспільного мовника Максиму Волошину підрізали гальма автомобіля. Це є дуже серйозним кейсом, оскільки був фактично замах на вбивство. Зазначений випадок Волошин розглядає як такий, що може бути пов'язаний із професійною діяльністю. Втім, прямих погроз чи звинувачень не отримував.

Загалом порушення зафіксовано у 20 регіонах країни. Лідером традиційно є Київ (30 випадків). Друге місце посіли Запоріжжя та Одеса (по сім випадків), третє – Харківщина (шість), четверте – Волинь, Львівщина та Полтавщина (по п'ять), і п’яте – Рівне, Хмельниччина та Черкащина (по чотири випадки).

Окремо слід відзначити Харківщину, яка посіла третю позицію серед областей, де найбільше порушують права журналістів. У цій області протягом другого кварталу цього року експерти ІМІ зафіксували п'ять порушень свободи слова. Зокрема, у квітні в Харкові журналістку видання "Ґрати" не пустили на судове засідання, аргументувавши відмову забороною судді через карантинні обмеження. Інший випадок стосується обмеження доступу до публічної інформації: міськрада на Харківщині відмовила журналісту LB.ua Олександру Рудоманову в запиті, пояснивши, що до запиту він не надав жодного посвідчення, яке дозволило б його ідентифікувати як журналіста. 

Випадок, що стосується нападу на журналіста, ІМІ передав Офісу генерального прокурора для відповідного реагування, оскільки поліція не відкривала кримінального провадження за його заявою. Так, 13 травня в Харкові охоронці в.о. міського голови Ігоря Терехова напали на журналіста інтернет-видання RegioNews Іллю Колтунова під час спроби поставити посадовцю запитання щодо увічнення пам'яті Геннадія Кернеса. Охоронці накинулися на журналіста, почали його штовхати та забирати мікрофон. 

Протягом пів року утиску прав зазнали 44 журналісти та 37 журналісток.

Детальніше про стан свободи слова читайте на сайті ІМІ в рубриці "Барометр свободи слова".

Інститут масової інформації проводить щомісячний всеукраїнський моніторинг свободи слова за такими категоріями: фізична агресія, цензура та доступ до інформації, економічний і політичний тиск, юридичний тиск та кіберзлочини проти ЗМІ та журналістів. До щомісячного звіту заносяться лише випадки, пов’язані зі свободою слова та професійною журналістською діяльністю. Детальніше про методологію можна прочитати тут.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network у партнерстві з міжнародною організацією Freedom House. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту "Мобілізація зусиль для вирішення викликів у медіасфері України". Матеріал відбиває позицію авторів і необов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".