ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

У січні ІМІ зафіксував 23 випадки порушень свободи слова в Україні

Ілюстрація ІМІ
Ілюстрація ІМІ

У січні 2024 року експерти ІМІ зафіксували в Україні 23 випадки порушень свободи слова. З них у 17 випадках відповідальність лежить на українській стороні. Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

За аналогічний період минулого року ці цифри значно відрізнялися – тоді ІМІ зафіксував 10 злочинів проти свободи слова в Україні, і дев’ять з них вчинила Росія проти медіа і журналістів.

Серед російських злочинів у січні 2024 року – шість випадків – обстріли та поранення журналістів, кібератаки, юридичний тиск і пошкодження офісу медіа внаслідок ракетних атак.

Види та кількість порушень, зафіксовані ІМІ в січні 2024 року

Поранень унаслідок російських обстрілів зазнали щонайменше троє журналістів з команди українських та іноземних медіа. Зокрема, поранення отримала команда турецької агенції Анадолу внаслідок удару по готелю “Парк” у Харкові. Журналісти заявили, що шоковані зухвалістю росіян, оскільки цей об’єкт повністю цивільний і жодних військових там не було. Також через цю атаку поранення отримала українська фіксерка телеканалу France 2 Віолетта Педорич. У неї в переніссі застряг уламок скла, і тепер лікарі спостерігатимуть за ним певний час.

Водночас на фронті поранення отримав журналіст Радіо Свобода Дмитро Євчин. Він разом з оператором Микитою Ісайком потрапив під артилерійський обстріл під час знімання телесюжету в районі села Роботине Запорізької області. Євчин дістав осколкове поранення в ногу, його вчасно евакуювали й перевезли до лікарні.

Внаслідок російських масованих обстрілів Києва 2 січня була пошкоджена офісна будівля NV. Головний редактор Радіо NV Олексій Тарасов розповів, що повилітали вікна, рознесло вхідні двері. Унаслідок чого редакції довелося відкласти ефір на дві години.

Водночас ІМІ зафіксував 17 порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки погроз, перешкоджання, стеження, обмеження доступу до публічної інформації, непрямого тиску та кіберзлочини.

Січень 2024 року виявився для українських журналістів дуже насиченим місяцем на тиск та переслідування. Тиску, прослуховування та стеження зазнали журналісти-розслідувачі Юрій Ніколов та команда Бігус.Інфо

Про погрози заявив журналіст із Херсонщини Олег Батурин, який звернувся із заявою про це до поліції. Він пов'язує погрози з виходом матеріалу про те, що чинний депутат Херсонської обласної ради Валерій Салтиков зареєстрував свій бізнес в окупантів.

Про стеження заявили ще двоє журналістів – з Одеси Ірина Гриб та з Тернополя головред медіа Politerno Андрій Щесняк. Ірина Гриб виявила у своїй автівці пристрій для прослуховування та стеження. Стеження за собою вона пов’язує зі своїм матеріалом про зерновий коридор в Одеській області, у якому, за її словами, фігурують, зокрема, представники Одеської обласної військової адміністрації, Бюро економічної безпеки, Одеської митниці та податкової.

Андрій Щесняк заявив про стеження за ним та негласні слідчі дії. Факт стеження редактор видання пов’язує з попередніми своїми публікаціями, що вийшли в листопаді 2023 року, щодо очільника обласної поліції Сергія Зюбаненка. Він вважає, що після виходу цих матеріалів щодо нього почали негласні слідчі дії з боку Тернопільського об’єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який вручив його матері повістку для нього. Обоє медійників звернулися до поліції з відповідними заявами.

Дві журналістки – Наталія Роп з NV.ua та Аліна Кондратенко з Watchers – заявили про перешкоджання. Наталія Роп повідомила про перешкоджання та хамство з боку ведучого телеканалу “Прямий” Пітера Залмаєва. Він, за її словами, заважав їй записувати у Швейцарії інтерв'ю з міністром закордонних справ Швеції, про яке вона домовилася заздалегідь. На відмову колезі поставити запитання Залмаєв нецензурно висловився щодо неї.

Судова охорона не пускала Аліну Кондратенко на відкрите засідання в Солом’янському районному суді Києва в справі експрезидента компанії “Мотор Січ” Вʼячеслава Богуслаєва. Від неї вимагали клопотання “про бажання бути присутнім”. Відмову обґрунтовували малою кількістю місць для сидіння в залі судових засідань, мінуванням, повітряною тривогою та навіть обідньою перервою. Охорона також посилалася на розпорядження голови суду щодо обмежень для допуску вільних слухачів на час воєнного стану. Водночас учасників та журналістів, які погодилися писати “клопотання про бажання бути присутнім”, на засідання пропустили, незважаючи на всі названі “перешкоди”. 

Детальніше з моніторингом можна ознайомитися в рубриці “Барометр свободи слова”.

Liked the article?
Help us be even more cool!