У листопаді ІМІ зафіксував 11 випадків порушень свободи слова в Україні
У листопаді експерти ІМІ зафіксували 11 випадків порушень свободи слова в Україні. Переважно це були випадки, відповідальною за які є українська сторона. І лише два випадки, які вчинила Росія проти медіа і журналістів.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.
Серед злочинів проти медіа, які скоїла Росія, – два випадки кібератаки.
Водночас ІМІ зафіксував дев’ять порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки нападів, погроз, перешкоджання, обмеження доступу до інформації, а також кібератаки.
У листопаді на фронті загинули два медійники, які пішли захищати Україну від російської окупації:
Тарас Давидюк – військовий, головний редактор та засновник рівненського видання “Горинь.інфо”. Захисник загинув 3 листопада на околицях Роботиного Запорізької області. Йому було 37 років.
Олександр Попов – колишній телеоператор “Суспільне Миколаїв”, загинув на фронті поблизу Куп’янська (Харківщина) 22 листопада. Він захищав Україну в складі 95 окремої десантно-штурмової бригади.
Росіяни атакували супутникові телеканали Суспільного. Зафіксовано спроби втручання в роботу п’яти телеканалів Суспільного, які мовлять на супутнику: їх намагалися глушити та підмінити контент. Йшлося про супутникові телеканали “Перший”, “Суспільне Новини”, “Суспільне Крим”, “Суспільне Культура” та “Суспільне Спорт”, які глядачі дивляться через індивідуальні супутникові антени.
У коментарі ІМІ голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа зазначила, що за нападом стоїть Росія. “Ми зʼясували, що за цим стоїть Росія. Повʼязуємо з незалежним мовленням і правдивим висвітленням війни, що дуже не подобається агресору. Нам вдалося швидко відновити мовлення. Але щоб убезпечити себе від блокування, компанія розглядає можливість переходу на інший, більш захищений супутник”, – сказала вона.
Також російські хакери атакували ефір телемарафону “Єдині новини”. Трансляція ефіру переривалася російськими музичними кліпами й пропагандою. Росіяни атакували сигнал на супутнику. Проте фахівці вчасно помітили й відбили атаку.
Серед порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України, – випадки нападів, погроз, перешкоджання, обмеження доступу до інформації, а також кібератаки.
Цього місяця ІМІ зазнав тиску з боку підозрюваного у державній зраді пропагандиста Анатолія Шарія. Він розповсюджував у своєму телеграм-каналі фейкові дописи про те, що Інститут масової інформації та його директорка Оксана Романюк начебто отримали $70 тисяч від так званого наркокартелю. Дописи в телеграм-каналі Шарія з'явилися після того, як ІМІ опублікував новину, в якій узяли під сумнів його журналістський статус. За інформацією джерел ІМІ, пропагандист розіслав низці міжнародних медійних організацій листа з проханням про підтримку, в якому він заявляє про погрози у зв'язку з нібито його “розслідуванням” діяльності наркокартелів у Європі. Він також заявив, що є членом Міжнародної федерації журналістів і “шокований тим, що як журналіст зазнав нападу в Європі”.
Крім того, ІМІ та “Детектор медіа” заявили про тиск і перешкоджання журналістській діяльності у зв’язку з організованою кампанією фейків і чорнухи, яку розгорнула проти двох організацій група анонімних телеграм-каналів “Батальйон “Монако”, “Доброго вечора, ми з України”, “Джокер”, “Труха” та її регіональна мережа телеграм-каналів.
Ці телеграм-канали поширювали фейк про те, що начебто ДМ “платить рублями” російським сервісам і “спонсорує війну”. Разом з тим чомусь використовують скриншот дослідження ІМІ про фейки та маніпуляції анонімних телеграм-каналів і помийок, що заробляють джинсою, рекламою азартних ігор і маніпулюють чутливими темами, як-от загрозою російських обстрілів.
Згодом канал “Батальйон “Монако” опублікував “опитування”, в якому пропонує аудиторії обрати спосіб розправи з ДМ та ІМІ, а деякі анонімні коментатори пропонують ліквідувати ці організації, спалити їхні офіси тощо. Водночас частина коментаторів стає на бік організацій та звинувачує телеграм-канал у наклепі.
ДМ та ІМІ готують заяву до правоохоронних органів у зв’язку з тиском і перешкоджанням професійній журналістській діяльності (за частиною 2 ст. 171 Кримінального кодексу України, де передбачено відповідальність за переслідування журналіста через виконання професійних обов’язків).
Нападу зазнав журналіст “Української правди” Михайло Ткач під час знімання в селищі Козин Київської області. Журналісти проводили знімання біля ресторану, де помітили, зокрема, колишніх високопоставлених співробітників Офісу генпрокурора. Охорона одного з відвідувачів помітила знімання і почала світити дальнім світлом та блокувати авто журналістів. За цим фактом поліція Київщини розпочала кримінальне провадження про перешкоджання журналістській діяльності (ч. 2 ст. 171 ККУ).
Два медіа, Nikcenter та Громадське радіо, заявили про кібератаки. Так, Nikcenter заявив про спробу невідомих отримати доступ до особистих акаунтів журналістів у телеграмі. А сайт Громадського радіо зазнав масштабної DDoS-атаки, через що протягом певного часу в багатьох користувачів були проблеми з доступом до домену hromadske.radio.
Тернопільська міська рада відмовилася називати розмір зарплат посадовців журналістам місцевого видання “RIA+ / 20 хвилин”, які з відповідним запитом звернулися до міськради. Причиною відмови міськрада назвала “недопущення маніпулювань громадською думкою, нагнітання невдоволення на ґрунті майнового чи соціального стану”.
Детальніше з моніторингом можна ознайомитися тут.
Help us be even more cool!
