У березні 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 17 випадків порушення свободи слова в Україні. З них шість вчинила Росія. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Російські злочини проти медіа та журналістів: замахи на вбивство журналістів, обстріли медійників та телевеж, руйнування і пошкодження редакцій, кіберзлочини.

У березні стало відомо про загибель трьох медійників, які захищали Україну від російського вторгнення:

  • Володимир Фоміченко-Закуцький – колишній директор з маркетингу Заборона Медіа. Офіційно про його загибель повідомили 10 березня. Відомо, що він загинув 26 лютого 2026 року в Покровську (Донеччина) під час виконання бойового завдання.
  • Артур Петров – медійник та військовий, загинув 18 березня 2026 року під час евакуації поранених у Куп’янську-Вузловому на Харківщині.
  • Євгеній Соловей – військовий. Оператор ТСН. Долучився до 1+1 media у 2011 році. Загинув 27 березня 2026 року на війні.
Свобода слова у березні 2026 року

Замах на вбивство

  • Знімальна група “Суспільне Дніпро” завдяки детектору дронів змогла уникнути атаки FPV-дрона, який полював на команду під час роботи в прифронтовому селищі Демурине на Дніпропетровщині. Журналісти зазначили, що FPV-дрон кружляв прямо над ними, і команда впевнена, що безпілотник був націлений саме на них.

Обстріли журналістів

  • Знімальна група “Суспільне Дніпро” потрапила під мінометний обстріл під час роботи в селі Капулівка на Дніпропетровщині. Журналісти разом з поліцейськими знімали репортаж, коли російські військові відкрили вогонь – снаряди впали за 50–100 метрів від них. Медійникам вдалося врятуватися, ніхто не постраждав.

Руйнування і пошкодження редакцій

  • Будівлі “Суспільне Одеса” зазнали пошкоджень унаслідок російського обстрілу. Одну з них знищено ударом дрона-камікадзе типу “шахед”. Постраждалих немає, однак більшість приміщень залишилися без вікон і мають руйнування.
  • Російська керована авіабомба знищила будівлю редакції газети “Межівський меридіан” у селищі Межова, що за 12 км від фронту. Попри руйнування редакція продовжує працювати й випускати газету.

Обстріли телевеж

  • У Кривому Розі (Дніпропетровська область) російські дрони влучили в телевежу та інфраструктурний об’єкт Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (КРРТ). Унаслідок атаки в місті зник сигнал цифрового мовлення.

Кіберзлочини

  • Сайт онлайн-медіа “Новини Донбасу” зазнав потужної кібератаки з боку російських хакерів, під час якої було отримано доступ до даних і частково порушено роботу ресурсу. Частину архівів вдалося відновити, але повноцінна робота сайту була ускладнена.

Водночас ІМІ зафіксував випадки порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки погроз та перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації, інтернет- та непрямого тиску, а також судові позови проти медіа. Порушення зафіксовано в Києві, на Хмельниччині, Миколаївщині, Одещині, Львівщині та Волині. Порушували права журналістів місцева влада, приватні особи, військові тощо.

Перешкоджання законній журналістській діяльності

  • Журналістку Жар.Інфо Альону Березу не допустили на засідання Державної інспекції архітектури та містобудування щодо порушень у сфері містобудування. Відмова була мотивована регламентами та небажанням ФОП, проте порядок розгляду справ передбачає відкритість заходів.

Погрози, залякування журналістів

  • Журналістка Ольга Худецька отримала погрози фізичним насильством після оприлюднення інформації щодо непрозорого використання коштів зі зборів медичним батальйоном “Госпітальєри”.
  • Воєнна кореспондентка Анна Калюжна отримала понад 150 образливих повідомлень після критики керівництва ЗСУ, включно зі знеціненням її професійного досвіду та мізогінними коментарями, що вона розцінює як тиск і спробу залякування.
  • Журналістам “Суспільне Миколаїв” погрожували через матеріал про підозрюваного у вбивстві. Погрози охоплювали можливі напади на журналістів і пошкодження їхнього майна під час судового засідання.
  • Командир роти Advanced Company Міжнародного легіону ГУР погрожував кореспондентам Джареду Гоєтту з видання Kyiv Independent та Сержіо Утшу з бразильського телеканалу SBT, які розслідували смерть бразильського добровольця Бруно Леала да Сілви. 

Доступ журналістів до інформації

  • Миколаївський глиноземний завод відмовив онлайн-медіа “МикВісті” в наданні інформації про зарплату директора, посилаючись на “незрозумілі деталі запиту”.

Непрямий тиск

  • Одеське онлайн-медіа “Антикорупційний вимір” заявило про системний тиск із боку підприємця після публікації матеріалу про публічні закупівлі в Усатівській громаді. У редакції зазначають, що навіть після оприлюднення його позиції він продовжує вимагати видалення матеріалу. Редакція розцінює це як спробу обмежити поширення суспільно важливої інформації.

Інтернет-тиск

  • Сайт “МикВісті” зазнав нетипової технічної активності, що вповільнило його роботу. Матеріали збережено, внутрішні системи не постраждали, атаки, ймовірно, вчинялися через розподілені бот-мережі.
  • Журналіст hromadske Денис Булавін заявив про цькування після виходу його матеріалу про напади на співробітників Територіальних центрів соціальної підтримки та комплектування.

Юридичний тиск

  • Редакція NGL.media заявила, що адвокат Олексій Шевчук подав позов проти них та вимагає 100 тисяч гривень моральної шкоди. Підставою для позову став фейсбук-допис медіа про те, що воно приєднується до спільної заяви громадських організацій з вимогою відкликати Шевчука з конкурсної комісії, яка має здійснювати відбір кандидатів до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
  • Директор луцької компанії “Спецкомунтех” Михайло Бухаров подав судовий позов проти Центру журналістських розслідувань “Сила правди”. Він вимагає визнати недостовірною інформацію зі статті “Чому у Луцьку банкрутує фірма, яка напродавала бюджетним установам техніки на понад 160 мільйонів”, а також спростувати окремі цитати співзасновника компанії Вадима Веніславського.

Повний перелік порушень свободи слова дивіться тут.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).