У травні 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 23 випадки порушення свободи слова в Україні. З них 10 вчинила Росія. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Російські злочини проти медіа та журналістів: руйнування і пошкодження редакцій, кіберзлочини.

У травні стало відомо про загибель одного медійника, який захищав Україну від російського вторгнення*:

  • Олександр Клименко – військовослужбовець, відеооператор і режисер з Полтави. Працював на полтавських телеканалах “Місто” та “Центральний” (до 2020 року) режисером монтажу. Вважався зниклим із 2024 року. 30 квітня 2026 року результати ДНК-експертизи тіл загиблих, які були повернуті, підтвердили його загибель.

Руйнування і пошкодження редакцій

  • Унаслідок масованої атаки російських безпілотників на Тернопіль було пошкоджено редакцію видання “20 хвилин”: уламки влучили в будівлю та вибили вікна. Працівники не постраждали, оскільки перебували в укритті.
  • Унаслідок російської атаки безпілотником було пошкоджено філію “Суспільне Запоріжжя” та інфраструктуру телевежі. Працівники не постраждали, оскільки перебували в укритті. Внаслідок атаки пошкоджені вікна в будинках, а також було відсутнє телевізійне мовлення через пошкодження телевежі.
  • У редакції онлайн-медіа “Кордон.Медіа” в Сумах протягом 2025 року вісім разів вибивало вікна внаслідок російських атак по місту. Найбільше пошкоджень спричиняли удари дронів різних типів. Попри регулярні руйнування редакція продовжувала роботу, частково відновлюючи приміщення власними силами та за підтримки благодійників. Працівники також можуть працювати поза офісом з міркувань безпеки.
  • У Києві внаслідок російського обстрілу пошкоджено офіс київського бюро DW. Вибухова хвиля вибила вікна та пошкодила стелі. Ніхто зі співробітників не постраждав.
  • У Києві внаслідок російського обстрілу пошкоджено офіс медіа “Шелтер”. Працівники не постраждали.
  • У Києві внаслідок російського обстрілу пошкоджено офіс “Реальної газети”. Вибито вікна та пошкоджено меблі й техніку. Постраждалих немає.
  • У Києві внаслідок російського обстрілу пошкоджено офіс видання “Ґрати”. Вибухова хвиля пошкодила приміщення та аудіостудію. Працівники не постраждали.
  • У Києві внаслідок російського обстрілу пошкоджено студію німецької телекомпанії ARD. Вибухова хвиля зруйнувала частину приміщення та вибила вікна. Співробітники не постраждали.
  • У Києві внаслідок російської атаки в ніч на 24 травня було пошкоджено зовнішнє скління офісу агенції УНІАН. 

Кіберзлочини

  • Хакери зламали розділ блогів “Української правди” та опублікували там російську пропаганду від імені відомих авторів. Хакери отримали доступ до паролів частини авторів блогів, після чого розміщували фейкові тексти. 

Водночас ІМІ зафіксував 13 випадків порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки нападів, погроз, перешкоджання, обмеження доступу до інформації, інтернет-тиск, юридичний та непрямий тиск.

Порушення зафіксовано в Києві, Чернігівській, Дніпропетровській, Волинській та Одеській областях. Порушували права журналістів посадовці різних рівнів влади та приватні особи.

Напади

  • На Чернігівщині працівник селищної ради напав на знімальну групу “Слідства.Інфо” та вибив камеру з рук оператора під час підготовки матеріалу про загиблого військового. 

Погрози

  • Журналістка Texty.org.ua Валерія Павленко повідомила про завуальовані погрози та хейт у соцмережах після публікації аналітичного матеріалу про інформаційні кампанії щодо мігрантів. У коментарях містилися натяки на можливу розправу. 
  • Журналістка Першого Криворізького Євгенія Бикова заявила про погрози на свою адресу, зокрема застереження на кшталт “деякі журналісти довго не живуть”, після низки матеріалів і створення петиції проти підвищення тарифів на водопостачання в місті.

Перешкоджання законній журналістській діяльності

  • На Волині депутат міськради напав на журналісток “Сили правди” та відібрав телефон у кореспондентки під час знімання матеріалу про земельний конфлікт. Поліція розслідує факт перешкоджання журналістській діяльності.
  • Адвокатка обвинуваченого у вбивстві громадської діячки Ірини Фаріон В’ячеслава Зінченка – Лариса Криворучко – попередила журналістів про можливу юридичну відповідальність за знімання та поширення її приватних розмов у суді.

Доступ до інформації

  • Одеська обласна військова адміністрація відмовила журналістам Центру публічних розслідувань у наданні інформації про зарплату начальника ОВА Олега Кіпера, пославшись на воєнний стан та питання безпеки. Редакція вважає інформацію суспільно важливою та готує оскарження відмови. 
  • Чернігівський ТЦК відмовив “Слідству.Інфо” в наданні інформації про поховання військового, заявивши про відсутність обґрунтування запиту та згоди родичів. Журналісти наголошують на суспільному інтересі до цієї справи.

Інтернет-тиск

  • Редакція #ШОТАМ заявила про атаку на сайт і масову бот-активність після публічної позиції медіа. Також зафіксовано використання назви редакції сторонніми сторінками.
  • Instagram заблокував сторінку журналістки з Дніпра Марії Ткачової після масових скарг від підписників неповнолітнього блогера Тимофія Потеряйла. Перед цим блогер закликав свою аудиторію скаржитися на акаунт журналістки після публікації відео про його діяльність.
  • Журналістка “Суспільне Дніпро” Інна Лисак повідомила про хвилю хейту та онлайн-атак у соцмережах після публікації інтерв’ю з Федором Зінченком – батьком В’ячеслава Зінченка, якого обвинувачують у вбивстві Ірини Фаріон.
  • “Слідство.Інфо” заявило про скоординовану онлайн-атаку з масовою публікацією однакових матеріалів для дискредитації редакції. Інцидент збігся з виходом розслідування про бізнес, пов’язаний з оточенням Медведчука.

Непрямий тиск

  • Комітет Верховної Ради з питань свободи слова розглянув скаргу журналіста-розслідувача The Kyiv Independent Данила Мокрика на дії народного депутата Олексія Гончаренка. Журналіст заявив, що депутат поширив у соцмережах скриншоти із закритого чату мешканців будинку, що дозволило ідентифікувати його місце проживання. 

Юридичний тиск

  • ПАТ “Центренерго” подало судовий позов проти журналістки Bihus.Info Світлани Стеценко з вимогою видалити з YouTube-каналу блог, присвячений модернізації Трипільської ТЕС, прибрати відповідну новину із сайту, а також стягнути з редакції 1 мільйон гривень як компенсацію за моральну шкоду.

Детальніше можна ознайомитися тут.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).