У квітні 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 14 випадків порушення свободи слова в Україні. З них дев’ять вчинила Росія. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
Російські злочини проти медіа та журналістів: руйнування і пошкодження редакцій, кіберзлочини та юридичний тиск.
У квітні стало відомо про загибель двох медійників, які захищали Україну від російського вторгнення*:
- Ігор Малахов – військовослужбовець і кінорежисер, з 2023 року вважався зниклим безвісти. Загинув 29 грудня 2023 року в боях під Авдіївкою, біля села Степове на Донеччині. Його загибель ідентифікували за ДНК-експертизою.
- Вікторія Боброва – військовослужбовця та кастинг-директорка телеканалу “2+2”. Була офіцеркою відділення комунікацій 10 окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”.
Руйнування і пошкодження редакцій
- Редакція телеканалу “Прилуки” втратила два повні комплекти відеознімального обладнання внаслідок російської атаки по місту Прилуки на Чернігівщині. Під час атаки була пошкоджена будівля міської ради, де перебували журналісти. Вони евакуювалися до укриття та не постраждали.
- У Дніпрі через російську атаку тимчасово припиняла мовлення радіостанція “Європа Плюс Дніпро”. “Шахед” влучив у будівлю, в якій розміщена редакція радіостанції. Через це пів доби мовник не виходив в ефір.
Кіберзлочини
- Сайт харківського медіа “Накипіло” зазнав хакерської атаки з території РФ. Його намагалися перевантажити великою кількістю запитів. Сайт не зламали, дані не викрали.
- Газета “Кіровоградська правда” втратила доступ до Instagram-сторінки з більш ніж 25 тисячами підписників. Профіль став недоступним і порожнім. У редакції не відкидають російського втручання.
- Російські хакери атакували внутрішню систему комунікації телеканалу Freeдом і отримали тимчасовий доступ до корпоративного чату. У результаті в мережі оприлюднили логіни частини працівників і скриншоти службового листування. Відповідальність за атаку взяло одне з російських хакерських угруповань.
Юридичний тиск
- Російський суд заочно засудив до 13 років ув’язнення експертку ІМІ Ірину Земляну, щодо якої було сфабриковано кримінальну справу про напад на посла Росії в Польщі Сєргєя Андрєєва у Варшаві у 2022 році. Вона заявила, що вирок має політичний характер і є частиною кампанії тиску, а справа є повністю сфабрикованою. Також її звинуватили нібито в поширенні “фейків”.
- Російський суд заочно засудив українського журналіста Олексія Гомона до дев’яти років позбавлення волі в справі про нібито заклики до тероризму.
- Росія засудила адміністратора українського телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” Олександра Малишева до 26 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Його визнали винним в участі в “терористичній спільноті”, “шпигунстві” та “теракті”.
Водночас ІМІ зафіксував п’ять випадків порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки погроз, обмеження доступу до публічної інформації та кібератаки. Порушення зафіксовано в Києві, Полтавській та Миколаївський областях. Порушували права журналістів місцева влада та приватні особи.
Погрози
- ТСН заявила про погрози фізичною розправою журналістці Ользі Мирончук після виходу матеріалу на YouTube-каналі про діяльність релігійних організацій в Україні. Журналістка отримувала анонімні дзвінки та повідомлення із залякуваннями. Медіа розцінило це як тиск на журналістів та звернулося до правоохоронців.
Доступ журналістів до інформації
- Полтавська обласна рада виставила представниці Інституту масової інформації в Полтавській області Надії Кучер рахунок на 6,5 тисяч гривень за копіювання документів у відповідь на її інформаційний запит щодо витрат з бюджету на висвітлення діяльності влади в медіа. ІМІ вважає такі вимоги неправомірними, оскільки запитана інформація стосується суспільного інтересу – витрачання бюджетних коштів.
- Миколаївська міська рада надала представниці ІМІ Катерині Середі частину документів про витрати на медіа, але за решту виставила рахунок на 2980 грн. За підрахунками міськради, для повної відповіді потрібно було зробити майже 900 копій сторінок. В ІМІ також вважають це обмеженням доступу до публічної інформації, адже йдеться про витрати бюджетних коштів.
Кібератаки
- Редакція ZN.ua повідомила про масштабну DDoS-атаку на сайт. Через неї роботу ресурсу було частково порушено, а технічна команда займалася відновленням доступу.
- Журналістка Bihus.Info Світлана Стеценко повідомила про масову бот-кампанію після публікації розслідування про мережу U420. Вона звернулася до поліції не через цькування та погрози, а за фактом виявлення небезпечних психотропних речовин під час її розслідування.
Повний перелік порушень свободи слова дивіться тут.
Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).
* Загиблі військові не враховуються в статистиці злочинів проти медіа, проте ІМІ вшановує їх, адже це втрата для всієї медійної спільноти.
