Республіка Сербська розглядає законопроєкт про "іноземних агентів"

Республіка Сербська продовжує розгляд законопроєкту про іноземних агентів, який спрямований на обмеження роботи некомерційних організацій, що фінансуються з-за кордону, у сербській частині Боснії та Герцеговини, повідомляє Радіо Свобода.

Попри спротив громадськості, неурядових і міжнародних організацій законопроєкт 3 квітня опублікували на сайті міністерства юстиції Республіки Сербської.

Закон визначає "агентів іноземного впливу" як некомерційні організації, яким допомагають іноземні організації та які ведуть політичну діяльність, намагаються нібито вплинути на громадську думку й підривають цілісність і Конституцію Республіки Сербської.

Запропонований закон зобов’язує організації протягом 15 днів звітувати до мін’юсту про отримання фінансової чи будь-якої іншої підтримки. Він також передбачає можливі заборони, якщо організація порушує "цілісність" Республіки Сербської.

Законодавці, які підтримують цю пропозицію, стверджують, що документ написано за зразком закону США про реєстрацію іноземних агентів.

Втім, розслідування Радіо Свобода показало, що він має набагато більше спільного з російським законом про іноземних агентів, який був запроваджений 2012 року.

Офіс Верховного представника (OHR) у Боснії звернувся з проханням зняти законопроєкт із парламентського розкладу, заявивши, що його мета – залякати організації громадянського суспільства, щоб вони підкорилися.

Закон ініціював у 2022 році проросійський президент Республіки Сербської Мілорад Додік, який також є лідером найбільшої партії в парламенті Альянсу незалежних соціал-демократів (SNSD). Додік перебуває під санкціями, введеними Сполученими Штатами та Великою Британією за його спроби підірвати Дейтонську угоду.

Де ще ухвалили закон про "іноагентів"

Як повідомляв ІМІ, у парламенті Грузії на розгляді було одразу два законопроєкти про "іноагентів", які ініціював рух "Сила народу" (формально відколовся від "Грузинської мрії"): перший називається "Про прозорість іноземного впливу", другий – "Про реєстрацію іноземних агентів".

Перший стосується лише неурядових організацій та медіа, які отримують закордонне фінансування, а другий – як фізичних, так і юридичних осіб, за низкою винятків. 

Тоді понад 200 неурядових організацій та медіа підписали заяву проти ухвалення в Грузії закону про "іноагентів". Підписанти вважали, що метою законопроєкту є дискредитація, а згодом можливі репресії проти критично налаштованої преси та громадських груп.

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі, яка перебувала з офіційним візитом у США, підтримала протестувальників і заявила, що накладе вето на закон.

У ЄС та США розкритикували та попередили про наслідки ухвалення закону про "іноагентів".

3 квітня 2024 року в Грузії керівна партія "Грузинська мрія" повторно внесла до парламенту законопроєкт про "іноагентів". 

2 квітня 2024 року президент Киргизстану підписав ухвалений парламентом ідентичний до російського закон про "іноагентів". Відтепер усі неурядові організації, які працюють у Киргизстані, повинні реєструватися в міністерстві юстиції.

У 2023 році в Казахстані створили та опублікували список "іноагентів".