У Грузії партія влади повторно вносить до парламенту законопроєкт про "іноагентів"

У Грузії керівна партія “Грузинська мрія” повторно вносить до парламенту законопроєкт про “іноагентів”. 

Про це заявив виконавчий секретар партії, лідер парламентської більшості Мамука Мдинарадзе, повідомляє “Ехо Кавказа”.

За його словами, до торішнього законопроєкту внесуть лише одну зміну. Замість терміна “агент іноземного впливу” буде використане формулювання “організація, яка проводить інтереси сил з-за кордону”.

Партія влади вважає, що ухвалення закону необхідне для забезпечення прозорості неурядових організацій, які фінансують “екстремізм та революційні процеси”.

“Нагадаю, що законопроєктом передбачено єдину вимогу: публікацію річного фінансового звіту організаціями, які отримують іноземне фінансування. За порушення передбачено лише фінансові санкції. Це мінімальний стандарт публічної підзвітності та прозорості, якому має відповідати будь-яка організація, яка навіть формально претендує на сумлінність. Отже, зміст законопроєкту не дає навіть мінімальної підстави для критики. До кінця нинішньої сесії закон буде ухвалений у всіх трьох читаннях”, – заявив Мдинарадзе.

Що передувало

10 березня 2023 року парламент Грузії відхилив законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”, через який виникли багатотисячні протести.

У такий спосіб влада задовольнила вимогу демонстрантів, які 7–8 березня проводили багатотисячні мітинги біля будівлі парламенту. Поліція застосовувала проти учасників акції сльозогінний газ та водомети, демонстранти кидали каміння, підпалювали баки для сміття, будували барикади.

Законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”, який також називають законопроєктом про “іноагентів” на кшталт російського, парламент Грузії ухвалив у першому читанні 7 березня 2023 року. 

У парламенті Грузії на розгляді було одразу два законопроєкти про “іноагентів”, які ініціював рух “Сила народу” (формально відколовся від “Грузинської мрії”): перший називається “Про прозорість іноземного впливу”, другий – “Про реєстрацію іноземних агентів”.

Перший стосується лише неурядових організацій та медіа, які отримують закордонне фінансування, а другий – як фізичних, так і юридичних осіб за низкою винятків. 

Тоді понад 200 неурядових організацій та медіа підписали заяву проти ухвалення в Грузії закону про “іноагентів”. Підписанти вважали, що метою законопроєкту є дискредитація, а згодом можливі репресії проти критично налаштованої преси та громадських груп.

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі, яка перебувала з офіційним візитом у США, підтримала протестувальників і заявила, що накладе вето на закон.

У ЄС та США розкритикували та попередили про наслідки ухвалення закону про “іноагентів”.

Де ще ухвалили закон про "іноагентів"

2 квітня 2024 року президент Киргизстану підписав ухвалений парламентом ідентичний до російського закон про “іноагентів”. Відтепер усі неурядові організації, які працюють у Киргизстані, повинні реєструватися в міністерстві юстиції.

У 2023 році в Казахстані створили та опублікували список “іноагентів”.