У Казахстані створили реєстр "іноагентів"

Влада Казахстану опублікувала список "іноагентів", офіційно він називається "реєстр осіб, які отримують гроші чи інше майно від іноземних держав, міжнародних та іноземних організацій, іноземців або осіб без громадянства". У ньому зараз 240 рядків.

Про це повідомляє "Эхо Кавказа".

Серед тих, хто потрапив до реєстру, – десятки казахстанських правозахисних організацій, незалежних ЗМІ, журналістів та блогерів, зокрема – Норвезький Гельсінський комітет у Казахстані, представництво міжнародної організації Internews, Казахстанське бюро з прав людини, організація із захисту преси "Адил соз", фонд "Крила свободи", громадська організація "Эхо", юридичні особи місцевих видань masa.media та malim.kz та багато інших.

У рядках з іменами фізичних осіб показано їхні індивідуальні ідентифікаційні номери (ІВН), що належать до персональних даних.

Казахстанська служба Радіо Свобода – Радіо Азаттик нагадує, що минулого року влада Казахстану внесла зміни до Податкового кодексу, які передбачають публікацію реєстру осіб, які отримують іноземне фінансування. В уряді тоді заявили, що захід спрямований на "підвищення рівня довіри громадян". Критики рішення влади проводять аналогії з російським списком "іноагентів", який регулярно поповнюється мін'юстом.

Після ухвалення в Росії законодавства про іноземних агентів відомство отримало можливість вносити некомерційні організації та приватні особи, якщо ті отримують грошові перекази з-за кордону або просто перебувають під якимось "іноземним впливом", до відповідного реєстру. Іноагентам у Росії загрожують великі штрафи, а разі неодноразового порушення законодавства – тюремні терміни. Фактично закон дозволяє переслідувати критиків російської влади.

На сьогодні в списку російського мін'юсту вже майже 700 організацій та приватних осіб, серед яких відомі опозиційні політики, правозахисники, журналісти, громадські діячі та діячі культури.

Як повідомляв ІМІ, президент Таджикистану Емомалі Рахмон запропонував створити Асоціацію засобів масової інформації держав Центральної Азії. Пропозиція викликала різну реакцію в медійній спільноті як усередині країни, так і за кордоном. У Таджикистані деякі журналісти назвали це своєчасною ініціативою. Але є ті, хто дотримується іншої думки. Деякі представники незалежних ЗМІ вважають, що підконтрольні державі медійні організації та спільноти зазнаватимуть цензури та підкорятимуться вказівкам влади. Брюс Панієр, експерт із питань Центральної Азії, сказав, що уряди використовуватимуть діяльність таких асоціацій у своїх інтересах.