Парламент Грузії ухвалив закони про реєстрацію "іноагентів" та заборону іноземного фінансування для телерадіокомпаній

Парламент Грузії ухвалив в остаточному читанні закони про реєстрацію “іноземних агентів” та повну заборону іноземного фінансування теле- та радіокомпаній. Про це повідомляє “Ехо Кавказа”, грузинська служба Радіо Свобода.

Як пише медіа, керівна партія “Грузинська мрія” вважає новий “акт про реєстрацію іноземних агентів” аналогом американського FARA. Проте, зазначає “Ехо Кавказа”, грузинський закон спрямований проти незалежних громадських організацій та медіа.

Також парламент повернув до кримінального кодексу статтю про “державну зраду”, вилучив із законодавства терміни “гендер” та “гендерна ідентичність”.

Ухвалив поправки, що забороняють іноземне фінансування для теле- та радіокомпаній, посилюють контроль за журналістською діяльністю, включно з роботою з джерелами, а також посилюють заходи покарання. Закон поширюється й на онлайн-платформи мовників.

Деякі закони набудуть чинності відразу після підписання шостим президентом Михайлом Кавелашвілі, інші через 60 днів, зокрема “акт про реєстрацію іноземних агентів”.

Опозиція та значна частина грузинського суспільства не визнають легітимності чинного парламенту та президента.

Акції протесту відбуваються в Грузії вже понад чотири місяці. Вони спалахнули після того, як прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе заявив про зняття питання відкриття переговорів щодо вступу Грузії до Євросоюзу до кінця 2028 року. Демонстранти вимагають відставки уряду та проведення дострокових парламентських виборів, звинувачуючи владу в авторитаризмі та відході від демократичних принципів.

Що передувало

Як повідомляв ІМІ, 4 березня 2025 року парламент Грузії ухвалив у першому читанні новий законопроєкт про “іноземних агентів”, який передбачає кримінальну відповідальність за відмову реєструватися як “іноземний агент”.

Автором нового законопроєкту є депутат від керівної партії “Грузинська мрія” Арчіл Гордуладзе. Він заявив, що документ – переклад американського закону про реєстрацію іноземних агентів (FARA). 

У пояснювальній записці зазначається, що попередній закон про “іноземний вплив”, аналог російського, який набув чинності в серпні 2024 року, виявився неефективним. Багато некомерційних організацій, що отримують фінансування з-за кордону, уникають реєстрації, воліючи сплачувати штрафи за порушення закону.

Новий варіант передбачає кримінальну відповідальність за відмову реєструватися як “іноземний агент”. Відтепер цей статус можуть отримати не лише організації, а й фізичні особи.

Опозиція бойкотує роботу парламенту, вважаючи вибори 2024 року фальсифікованими.

3 червня 2024 року спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон про “іноагентів” (“Про прозорість іноземного впливу”), до того парламент Грузії подолав президентське вето на закон про “іноагентів”, остаточно затвердивши його.

В остаточному читанні парламент Грузії затвердив закон 14 травня 2024 року. Саломе Зурабішвілі ветувала його, назвавши “російським законом”. Ухвалення закону супроводжувалося протестами та затриманнями учасників протестів.

До Конституційного суду Грузії позови з вимогою призупинити норми та скасувати закон про “іноагентів” подали 121 неурядова та медіаорганізація, президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, а також парламентська опозиція.

Неурядові організації Грузії заявили, що не дотримуватимуться закону про “іноагентів”. 

9 липня 2024 року посол Євросоюзу в Грузії Павло Герчинський повідомив, що ЄС тимчасово зупинив вступ країни до блоку, а також заморозив 30 млн євро, які призначені на підтримку держави у сфері оборони. Раніше в Держдепартаменті США засудили дії парламенту Грузії.

Також у липні США заявили про призупинення допомоги грузинському уряду на суму понад $95 мільйонів через закон про “іноземних агентів”. Вашингтон вважає його антидемократичним.

У грудні 2024 року влада Грузії пообіцяла генеральному секретарю Ради Європи Алену Берсе змінити закон “Про прозорість іноземного впливу”.