Міжнародна правозахисна організація Amnesty International у своєму звіті “Немов по етапу” задокументувала випадки незаконного вивезення та насильства цивільних українців під час російської “фільтрації”. Про це йдеться в доповіді організації.
Доповідь базується на інтерв’ю з 88 людьми, переважна більшість яких цивільні, що тікали з окупованої Росією території України.
“У цій доповіді зібрано докази того, як російські та контрольовані Росією сили не залишали багатьом цивільним в Україні жодного іншого вибору, окрім як бути переміщеними до Росії чи окупованих Росією українських територій. В окремих випадках дітей без супроводу, людей похилого віку та осіб з інвалідністю, які вже встигли дістатися відносно безпечних місць, вишукували та скеровували до окупованих Росією частин Донеччини. Зокрема, у випадку з Маріуполем ці дії російських і контрольованих Росією сил у деяких випадках дорівнювали воєнним злочинам і ймовірно злочинам проти людяності депортації чи примусового вивезення. Ця доповідь також документує правопорушення з боку російських і контрольованих Росією сил під час насильницької процедури перевірки цивільних, загалом відомої як “фільтрація”, де багато людей ставали жертвами воєнних злочинів протиправного утримання та тортур чи інших форм жорстокого поводження”, – зазначають в Amnesty International.
Зокрема, правозахисники наводять історію 28-річного колишнього українського поліціянта Максима, який втік із Маріуполя до Володарського в окупованій частині Донеччини 25 березня.
“Представники влади “ДНР” тримали його з дівчиною в школі, поки вони очікували на фільтрацію. 29 березня представники “ДНР” відвели Максима до відділку міліції, де протягом тривалого часу допитували про його минуле в поліції та про українських військових. Він розповів Amnesty International, що його раз за разом били: “[Чоловік у формі] вдарив мене кийком по ногах. Він почав кричати: “Давай, швидко, кажи мені все” – та вдарив мене по плечу. А потім знову по спині… Він натягнув мені на голову білий пакет та перекрив доступ повітря… Один [із чоловіків] сказав: “Відведемо його на поле і потім уб’ємо його”. Максима відпустили й вивезли до Росії. Коли він намагався поїхати з Росії до Естонії, на кордоні його зупиняли двічі, допитували сім годин та казали повертатися до Росії й подаватися на громадянство. Поступово йому вдалося залишити країну через Білорусь”, – розповіли правозахисники.
За їхніми даними, опинившись у Росії, люди з України не отримували майже ніякої офіційної допомоги в тому, щоб отримати можливість залишити країну. У більшості випадків, коли в них виходило виїхати, вони отримували фінансову та логістичну підтримку від волонтерського руху. Декілька людей говорили про тиск (десь слабший, десь жорсткіший) подаватися на російське громадянство з боку тих, хто завідував державними притулками, або ж стверджували, що їхнє пересування обмежували.
Нагадаємо, 4 серпня правозахисна організація Amnesty International опублікувала доповідь, у якій заявила, що українські військові ставлять під загрозу цивільне населення, створюючи бази та застосовуючи системи озброєння в житлових районах, зокрема в школах і лікарнях, намагаючись відбити російське вторгнення.
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр заявила, що це дослідження AІ не враховує факту агресії росії, хронології подій та контексту захисту Україною своєї державності, а також спотворює реальну картину міжнародного злочину агресії, який вчиняє росія з 2014 року.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що звіт Amnesty “намагається амністувати державу-терориста й перекласти відповідальність з агресора на жертву”.
Amnesty International згодом попросила вибачення за “страждання та гнів”, спричинені її останнім звітом щодо України, однак заявила, що не відмовляється від своїх висновків.