Як онлайн-медіа висвітлюють дітей у своїх матеріалах
Однією з найчутливіших тем для висвітлення в медіа є діти. Під час опису неповнолітніх журналісти, окрім дотримання базових журналістських стандартів, таких як баланс, точність та достовірність, повинні мати чіткі уявлення і про етичні правила висвітлення дітей. Головним завданням журналіста під час роботи з темою неповнолітніх має бути уникнення заподіяння будь-якої шкоди дитині, а також інтереси неповнолітнього мають превалювати над усіма іншими інтересами.
Так, згідно з Кодексом етики українського журналіста, “Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством”.
Проте часом дозволу батьків чи опікунів не досить, оскільки вони теж можуть повною мірою не розуміти наслідків оприлюднення персональних даних чи фото дитини в ЗМІ. Про це йдеться і в рекомендації Незалежної медійної ради: “Особливо уважними слід бути при поданні інформації, коли в справі щодо протиправного діяння фігурують діти (як у ролі потерпілих, так і правопорушників). При отриманому дозволі батьків чи осіб, що їх замінюють, на розкриття особи правопорушника віком 14–18 років редакція сама має оцінити, чи розголошення інформації про них не суперечить їхнім інтересам. Адже батьки також можуть зашкодити інтересам власних дітей, надаючи відповідну згоду внаслідок шокового стану, нехтування своїми обов’язками стосовно дітей або незнання специфіки інформаційного середовища чи певних аспектів особистого життя підлітка”.
ІМІ дослідив, як провідні національні онлайн-медіа висвітлюють тему неповнолітніх*.
Теми, в яких найчастіше фігурують діти
За допомогою окремих кастомізованих пошукових запитів Google Advanced Search витягнуто всі новини, які мали згадки про дітей, неповнолітніх, немовлят, новонароджених та підлітків.
Хто писав про дітей найбільше
Найбільше новин, що стосувалися дітей та неповнолітніх, зафіксовано на сайті Суспільного (22% усієї вибірки матеріалів у 19 медіа, які моніторились ІМІ). Порушень на цьому сайті зафіксовано не було. Він не припускався надмірної ідентифікації неповнолітніх і не використовував оціночних суджень. Також ресурс найбільше з усіх досліджуваних медіа писав про інклюзивних дітей.
- “Сеанси музикотерапії для дітей із затримкою розвитку”
- “На Черкащині організували проєкт для мам, які виховують дітей з інвалідністю”
- “У Івано-Франківську запрацює інклюзивна крамничка”
12% матеріалів про дітей припадало на сайт 24 каналу. Він найбільше з-поміж інших сайтів написав конструктивних матеріалів, які містили дослідження і поради щодо виховання дітей.
- “Які речі не можна одягати на дитину взимку: фото”
- “Як пояснити дитині, що таке емоції та почуття: 5 мультфільмів”
- “Зайняті батьки: як приділяти увагу сім'ї”
Проте на сайті виявлено і порушення у вигляді надмірної ідентифікації неповнолітніх:
- “У Харкові учень влаштував небезпечне шоу з вогнем у класі: відео”
- “Під Житомиром 12-річний хлопчик заблукав у лісі та провів там усю ніч”
- “Підпалення школяра ровесниками в Бердянську: нові деталі інциденту”
Найбільше порушень зафіксовано на сайті “Політека”: на нього припадає 30,5% всіх порушень.
Найбільше матеріалів з ознаками замовлення, в яких ішлося про дітей, виявлено на сайті 112 каналу. Не соромилися до своєї заказухи приплітати дітей керівники молодіжного крила ОПЗЖ Віталій Бабенко та Артем Марчевський.
Вони заявляли про те, що вже наші діти є боржниками перед МВФ: “Але кожен з нас, і наші діти, і ще ненароджені наші діти повинні вже практично по 3000 дол. кожен”.
Медицина і коронавірус
Дослідження показало, що чверть усіх згадок про неповнолітніх стосувалася медицини. Це передусім статистичні матеріали про рівень захворюваності дітей на коронавірусну інфекцію, ці матеріали були поєднані із загальною статистикою.
Часто такі новини були надміру емоційними й посилювали негатив:
У межах цієї теми повідомлялось і про смерті неповнолітніх від хвороби:
- “14-річна дитина померла від коронавірусу в Кіровограді” (“Політека”)
Окрім коронавірусу медіа приділяли увагу і сезонним захворюванням на ГРВІ та грип.
Також повідомлялося про підозру захворювання підлітка на туляремію – небезпечне інфекційне захворювання, що трапилось у Сумській області: “В Сумской области у 13-летнегомальчика обнаружили признаки туляремии”. (“Страна”).
Окрім емоційності, інші порушення в таких матеріалах практично не зустрічалися. Джерелом інформації були офіційні структури та особи, як-от МОЗ чи очільник Києва Віталій Кличко.
Надзвичайні ситуації і надмірна ідентифікація дітей
Другою темою, в якій найчастіше писали про дітей, виявився кримінал, ДТП та надзвичайні ситуації. На неї припало 22% контенту, що стосується дітей.
У цій темі зафіксовано найбільше порушень. Зокрема, 50% усіх порушень припало на надмірну ідентифікацію дітей. Варто зауважити, що в жодному матеріалі, які потрапили до вибірки, не було вказано, чи брався дозвіл у батьків або опікунів неповнолітніх щодо оприлюднення їхніх особистих даних та фото.
Особливого резонансу в моніторинговий період набув інцидент про підпал однолітками неповнолітнього хлопця з Бердянська. Окрім самого факту підпалу описувалось і те, що діти у 12 років розпивали міцний алкоголь і знімали свої дії на відео для сторіз. Медіа розмістили відеорозповідь самого підлітка про подію, у якій чітко видно обличчя дитини. Водночас частина медіа (24 канал, “Цензор”) оприлюднила фото його обпеченої нижньої частини тіла (!), прикривши смайликами лише геніталії нещасної дитини. Проте деяким і цього виявилося замало. Тому для підсилення шокового ефекту деякі ЗМІ (наприклад, ТСН, “Політека”) доєднали до матеріалу коментарі із соціальних мереж, які важко коментувати з професійного погляду. Ось коментарі, що містяться в новині на сайті ТСН:
“Хлопця шкода. Але перед цим він пив горілку і сам пішов на спалення. Знав, куди йде і що з ним будуть робити.
Звірство у 12 років горілку пити і заради сторіз таке виконувати.
12 років – це вже підліток, і в такому віці він повинен розуміти про наслідки, перш ніж дати добровільно собі облити і підпалити, про що він думав у той момент? Він, його друзі?”
Інститут масової інформації надіслав скарги до Комісії з журналістської етики та ініціативи “Медіачек” на порушення, виявлені під час моніторингу.
Лише Укрінформ та Суспільне подали цю інформацію без оприлюднення фото і відео дитини, і ще низка сайтів узагалі про це не писала.
Насправді коментарі із соцмереж, які додають “перчинки”, давно стали “фішкою” таких проксі-сайтів, як “Політека”. Наприклад, у новині про хуліганство підлітків у київському метрополітені співробітники цього ресурсу додали коментарі з нецензурною лексикою та відверто образливими лексемами на адресу цих дітей: “недобитки”, “дегенерати”. А дітей, які ковзалися на кризі, назвали “загоном самогубців”.
Українські онлайн-медіа не стримують себе: ідентифікують і дітей – жертв насильства, і тих неповнолітніх, які його, ймовірно, вчинили. Без жодних судових вироків.
Наприклад, у матеріалі про побиття 16-річним підлітком чоловіка з ознаками сп'яніння низка медіа публічно ідентифікувала і назвала вбивцею до судового вироку підлітка, що перебуває під слідством. Такі медіа, як ТСН та “Корреспондент”, навіть оприлюднили відео, яке зробив сам неповнолітній і де він називає своє ім'я і прізвище. Окрім того, ці медіа назвали наркоманом чоловіка, який став жертвою нападу, – без жодних даних експертиз.
- “У Полтаві підлітку, який вбив чоловіка, обрали запобіжний захід” (ТСН)
- “Опубліковано відео побиття підлітком наркомана в Полтаві. 18+” (“Кореспондент”)
Етика і смерті
Саме до теми криміналу, нещасних випадків та ДТП найчастіше належать матеріали, в яких повідомляється про смерть дитини. Загалом таких матеріалів виявилося 8% із загальної кількості згадок про дітей.
Більшість повідомлень у медіа, в яких ішлося про смерть дітей, стосувалися нещасних випадків:
Або ж ДТП:
Навіть у таких матеріалах медіа ідентифікували загиблих дітей і полюбляли ставити їхні фото (знову ж таки жодного разу не було вказано, чи дали родичі на це дозвіл).
Такі матеріали часом підсилювали гендерні стереотипи, оскільки в них звинувачувалася саме жінка. У матеріалі “На Львівщині загинув дворічний хлопчик через гру з сірниками (фото)” сказано, що це сталося через те, що “хлопчик разом з чотирирічною сестрою і шестирічним братом залишилися вдома без нагляду матері”, водночас не було жодної згадки про нагляд і відповідальність батька за дітей.
Шоу-бізнес і діти
Велика частина контенту, що стосується дітей, припадає на новини шоу-бізнесу. Відомі люди активно повідомляють про власних дітей у соціальних мережах, і ці новини активно використовують медіа. Такі новини переважно містять оціночні судження:
- “Санта Дімопулос з Танців з зірками показала, якою красунею росте її дочка (фото)”
- “Холостячка 2020 року – Григорій Решетник показав фото першої зустрічі своїх синів втрьох”
Проте іноді медіа не обмежується оціночними судженнями, а припускаються і значно гірших порушень, як-от сексуалізації дитини.
Наприклад, до новини про нібито “дорослі” образи 12-річної доньки Євгена Кошового сайт “Політека” додав неоднозначні коментарі із соціальних мереж.
Освіта, зарубіжка і булінг
На теми освіти та на закордонні новини припало по 7,5% загальної кількості згадок про дітей. У матеріалах про освіту йшлося про навчання під час карантину. А в закордонних новинах превалювали переважно нещасні випадки з дітьми. Наприклад, сайт 112 каналу поставив новину про самогубство дитини: “У США під час уроку із Zoom застрелився школяр”. Нагадаємо, що оприлюдення способів самогубства є небажаним і неетичним, тим паче якщо це стосується дітей.
До категорії закордонних новин увійшли новини про оголошення дитини світу “Дитина року 2020 Гітанджалі Рао – хто вона така і про що розповіла Анджеліні Джолі” (НВ).
6% матеріалів стосувалися законодавчих ініціатив, пов'язаних з дітьми, зокрема заборони продажу електронних цигарок неповнолітнім та декретних відпусток для чоловіків.
Важливою темою у висвітленні дітей є тема булінгу, на яку припало лише 5,5% усіх згадок про дітей.
Медіа переважно повідомляли про булінг з боку викладачів:
- “На Львівщині заступник директора побила учня – відео”
- “На Рівненщині педагог знущався над учнями: відео”
- “Булінг в школі в Кропивницькому відбувся через борг багатодітної мами”
Рекомендації:
- Матеріали, що стосуються неповнолітніх, мають бути максимально точними, достовірними та збалансованими.
- У матеріалах, які стосуються дітей, варто уникати надмірної емоційності, оскільки тема дітей і так є однією з найчутливіших.
- Неприпустимою є сексуалізація дітей, зокрема дівчаток-підлітків.
- Переконайтеся, що ви не транслюєте гендерних упереджень під час написання матеріалів про дітей.
- Уникайте ідентифікації дітей у своїх матеріалах, зокрема це стосується і фото та відео. Якщо ці матеріали є важливими для матеріалу, потрібно заблюрити обличчя дитини.
- Переконайтеся, що ви отримали дозвіл батьків чи опікунів на публікацію даних дитини.
- Не варто доповнювати матеріали про дітей оціночними та образливими коментарями із соціальних мереж.
Моніторинг проводився в період з 1 до 8 грудня 2020 року в таких ЗМІ: “Обозреватель”, “Політека”, 24 канал, “Гордон”, “Українська правда”, “Сегодня”, ТСН, 112.ua, RBC.ua, “Ліга”, Інтерфакс-Україна, “Новое время”, Укрінформ, Суспільне, “Український тиждень”, “Дзеркало тижня”, “Букви”, “Цензор”, “Страна”.
За період моніторингу виявлено 805 новин, що стосувалися дітей та неповнолітніх.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!
