Дослідження ситуації в медіа Півдня та Сходу України за січень-серпень 2019 року – аналітичний звіт

Фото – advising.utah.edu

Не менш ніж 54 порушення щодо журналістів медіа Півдня та Сходу України, фейки та маніпуляції про Україну в ЗМІ т.зв. “Л/ДНР”, тиск власників на регіональні медіа та перешкоди в роздержавленні комунальних засобів масової інформації були маркерами ситуації в ЗМІ південно-східних регіонів України, зокрема Дніпра, Донеччини, Запоріжжя, Луганщини, Миколаєва, Одеси, Харкова та Херсона.

З іншого боку, привертає увагу і ситуація з підходами ЗМІ цих регіонів до вибору тем та джерел інформації: кожна третя новина про кримінал, дефіцит новин про міжнародні громадські організації, велика кількість негативних новин про Росію та США в українських регіонах та більшість позитиву про Росію в медіа непідконтрольних територій, вибір джерел інформації на користь пресрелізів та соцмереж, – такими стали результати низки досліджень онлайн- та друкованих медіа восьми регіонів Півдня та Сходу, включно з непідконтрольними територіями, з початку 2019 року.

Як у медіа т.зв. “Л/ДНР” висвітлюють Україну

За інформацією ІМІ, ті ЗМІ, що продовжують функціонувати на територіях, підконтрольних так званій "ДНР", є відверто пропагандистськими та антиукраїнськими. Так, на окупованій території функціонують чотири телеканали ("Оплот ТВ", який діє на базі захопленого місцевого телеканалу "Перший муніципальний"; "Новороссия ТВ" Губарева, що працює на захопленій частоті ЮНІОНу та "1+1"; "Первый республиканский", який мовить на частотах захопленого сепаратистами 27-го каналу, та "Второй республиканский", колишній ЮНІОН), а також працює російське телебачення.

За даними експертів ІМІ, які у квітні 2019 року проаналізували сім популярних інтернет-ресурсів (усього 880 матеріалів), що функціонують на окупованих територіях Донбасу, рівень дезінформації наразі становить 21% новин. Так, якщо цей показник у 2017 році налічував 11% матеріалів, то вже у 2019-му кожна п'ята новина, що стосувалась України, була дезінформацією, фейком або ж містила сумнівні факти.

ЗМІ так званих “Л/ДНР” найбільше уваги у своєму порядку денному приділяли владі України. 20% усієї кількості матеріалів стосувалися саме цієї теми, 19,5% матеріалів висвітлювали діяльність самопроголошеної влади “Л/ДНР”, 10% матеріалів стосувалися зведень із зони бойових дій. Найменше уваги ці медіа приділяли російській владі – 9% матеріалів.

Водночас найбільш позитивно медіа "Л/ДНР" писали про свою місцеву владу: 89% матеріалів про місцевих очільників були компліментарними і мали позитивну конотацію. Матеріалів з негативною конотацією щодо їхньої діяльності виявлено не було, а ще 11% матеріалів мали нейтральну тональність висвітлення.

Про російську владу ці медіа теж писали переважно позитивно: 85% матеріалів про неї тут мали позитивну конотацію і лише 2% – негативну тональність. Варто зауважити, що всі такі матеріали вийшли до постанови президента РФ Путіна про спрощену систему надання паспортів жителям так названих "Л/ДНР". Після ж цієї законодавчої ініціативи всі матеріали про російську владу мали тільки позитивну тональність.

Натомість половина матеріалів, а точніше 49%, що стосувалися української влади, мала негативне забарвлення. Ще 45% матеріалів були нейтральними, і лише 6% можна назвати позитивними. Зокрема, усі позитивні матеріали висвітлювали передвиборчу кампанію, яка тривала на момент дослідження, нинішнього Президента України Володимира Зеленського. Водночас негативних матеріалів щодо Зеленського було найменше з усіх інших представників української влади – 19%. Тоді як рівень негативних матеріалів про вже експрезидента Петра Порошенка становив 63% матеріалів.

Також варто зауважити, що рівень мови ворожнечі в ЗМІ т.зв. “Л/ДНР” знизився з 11% загальної кількості новин про Україну (дані моніторингу ІМІ 2017 року) до 5% у 2019 році. Передусім мова ворожнечі стосувалась українських військових, яких у ЗМІ т.зв. “Л/ДНР” називають “карателями”, “нацистами”, “садистами”. Наприклад, “Украинские каратели за неделю убили троих ополченцев ДНР”, “НМ ДНР обвинила карателей "Азова" в разрушении дома на западе Донецка”. Траплялися і матеріали, в яких рівень ненависті щодо України був украй високим.

Тематичний аналіз медіа Півдня та Сходу України

Якщо ж говорити про тематичний зріз новин, які публікувалися в медіа південних та східних регіонів на території України, то, за результатами моніторингу 3088 матеріалів в онлайн-медіа та 714 публікацій у газетах цих регіонів у квітні 2019 року, третину, а саме 33% матеріалів, у регіональних онлайн-ЗМІ, було присвячено кримінальній хроніці та надзвичайним подіям. Натомість у друкованих ЗМІ цей показник був значно нижчим і становив 8% матеріалів.

Найчастіше тема криміналу підіймалася в інтернет-ЗМІ Харківщини та Дніпра – відповідно 49 та 42,5% матеріалів було присвячено цій темі, в друкованих ЗМІ кримінальних новин було найбільше в газетах Миколаєва та Херсона – по 25% матеріалів.

На другому місці в онлайн-ЗМІ (в середньому по 10% новин) опинилися теми “державна політика” та “місцева політика”. Так, найбільше новин про місцеву політику було зафіксовано в онлайн-ЗМІ Запоріжжя – 15% матеріалів, найбільше уваги державній політиці приділяли інтернет-ЗМІ Миколаєва – 14%.

У друкованих ЗМІ найбільше уваги було присвячено темам “місцева політика” – 15% матеріалів (найвищим цей показник був у газетах Луганщини – 27%) та спорту – 10% новин (найвищий цей показник у газетах Одеси – 38%). 

Високі показники як в онлайн-, так і в друкованих ЗМІ мала тема місцевих культурних подій. Так, відповідно, в онлайн-ЗМІ цей показник становив 8%, а в друкованих – 12% матеріалів. Темам освіти та медицини було присвячено в середньому 5 і 4% матеріалів у друкованих ЗМІ та 1,5 і 3% в інтернет-медіа.

Варто зауважити, що рівень висвітлення ООС на момент моніторингу в обраних медіа виявився низьким як у друкованих, так і в онлайн-ЗМІ і становив відповідно 0,4 та 4% матеріалів. Ще менше уваги регіональні ЗМІ приділяли висвітленню тимчасово окупованих територій: цей показник становить лише 1% матеріалів.

Як пишуть про ООС онлайн-ЗМІ Півдня і Сходу України

Однак у певних медіа Півдня та Сходу тема ООС є затребуваною й іноді досягає 45–47% загального контенту новинної стрічки. Така ситуація спостерігалася під час проведення ще одного масштабного дослідження щодо наявності тематики ООС тільки в онлайн-медіа південно-східних регіонів уже в серпні 2019 року. Так, до моніторингу увійшла низка локальних сайтів Донеччини та Луганщини, де тема ООС висвітлювалася дуже інтенсивно. За результатами моніторингу в серпні 2019 року, у межах якого було опрацьовано 6629 новин із 40 регіональних онлайн-медіа, в середньому на сайтах медіа Донеччини та Луганщини новини про ООС становили 32 та 29,5% матеріалів відповідно. Водночас дослідження зафіксувало значний перекіс у висвітленні ООС та пов'язаних тем (врегулювання ситуації на Сході, конфліктно-вразливі групи населення тощо) в регіональних медіа. Якщо найбільше матеріалів на тему ООС вийшло в онлайн-ЗМІ Донеччини та Луганщини, то в онлайн-медіа Дніпра та Одеси матеріали на тему ООС практично відсутні і становили близько 1% загальної кількості матеріалів. Варто зауважити, що, приміром, на маріупольських сайтах цей показник також є доволі низьким.

Отже, темі ООС у результаті в середньому було присвячено 10,5% контенту онлайн-медіа південних та східних регіонів України. Водночас найбільше новин у межах висвітлення теми ООС стосувалися зведень із лінії розмежування (22,5% матеріалів), конфліктно-вразливих груп населення (19,5% матеріалів) та інформації з непідконтрольних Україні районів Донецької та Луганської областей (т.зв. “ЛНР” та “ДНР”) (18,5% матеріалів). Темі врегулювання конфлікту на Донбасі, куди входили як кроки всередині країни, так і міжнародна реакція / рішення, було присвячено 16% матеріалів, а висвітленню теми життя у прифронтових територіях – 9,5%.

Міжнародні новини в південно-східних онлайн-медіа

Водночас щодо онлайн-медіа регіонів Півдня та Сходу в розрізі міжнародних новин, найбільше їх публікувалося про Росію, найменше – про США і міжнародні громадські організації. За результатами моніторингу 6629 новин із 40 регіональних онлайн-медіа в серпні 2019 року, загалом частка новин про Росію серед загальної кількості матеріалів становила 3%, це найвищий показник, тоді як про ЄС у медіа аналізованих регіонів було не більш ніж 1,5% публікацій загальної кількості матеріалів, про США – 1% та про міжнародні громадські організації – лише 0,5 % матеріалів. Із загальної кількості міжнародних новин про Росію, США та Європу частка новин про Росію становила 51%, про європейські країни та міжнародні організації – 30%, про США – 19%. 

Однак тут також варто звернути увагу на значний розрив у кількості публікацій на цю тематику в різних досліджуваних регіонах. Наприклад, новини про Росію присутні в усіх аналізованих регіонах (найбільше таких новин було в медіа Донеччини, Луганщини та Миколаївщини, найменше – Дніпра, Запоріжжя, Одеси), водночас у Дніпрі та Херсоні не було жодної новини, яка б стосувалася США та Євросоюзу, а про міжнародні організації взагалі не згадували місцеві онлайн-медіа Дніпра, Запоріжжя, Миколаєва, Одеси і Херсона.

Що стосується тональності новин, то медіа східних та південних регіонів України про Росію писали переважно збалансовано (64% новин були нейтральними), однак 30% новин про РФ, тобто кожна третя новина, мали негативне забарвлення і 6% були позитивними. Найбільше негативних новин про Росію було опубліковано в онлайн-ЗМІ Харкова (32,6% загальної кількості негативних матеріалів про Росію), Одеси (30,8%) та Миколаєва (21%). Цікаво, що найбільше новин про Росію було зафіксовано в онлайн-ЗМІ Луганщини (6% загальної кількості публікацій) та Донеччини (4,5%). 

Про країни Європи 89% новин були нейтральними, 7% – позитивними і 4% – негативними. Найчастіше про країни Євросоюзу писали онлайн-ЗМІ Запоріжжя (4% загальної кількості публікацій) та Миколаєва (3%).

Про США місцеві медіа Сходу та Півдня України публікували переважно нейтральні новини (83%). На негативні новини про США припало 11% матеріалів і ще 6% були позитивними. Найчастіше про США писали онлайн-ЗМІ Запоріжжя та Миколаєва (по 2% загальної кількості публікацій). 

Найбільше позитивних новин стосувалося міжнародних організацій та інституцій (16,5% загальної кількості новин про них). Найчастіше про міжнародні організації писали в новинах Луганщини (3% загальної кількості публікацій) та Донеччини (1%). 

Джерела інформації в новинах медіа Півдня та Сходу України

Варто також зауважити про динаміку використання джерел інформації в новинних матеріалах різної тематики. Проведений у квітні 2019 року моніторинг 3088 матеріалів в онлайн-медіа та 714 матеріалів у друкованих ЗМІ виявив такі тенденції: основним джерелом інформації в регіональних онлайн-ЗМІ цих регіонів були пресрелізи, на основі яких побудовано 41% матеріалів. Натомість у друкованих медіа в третині матеріалів джерелом інформації були більше власні кореспонденти. Наприклад, у досліджуваних інтернет-ЗМІ Одещини 68% матеріалів було побудовано на основі пресрелізів. Найменше це джерело інформації використовували інтернет-ЗМІ в Херсоні (21%).

Другу позицію за частотою використання як джерела інформації в регіональних онлайн-ЗМІ посіли соціальні мережі. У середньому 11,5% матеріалів було побудовано на дописах із соцмереж. Найчастіше це джерело використовували інтернет-ЗМІ Дніпра та Миколаєва (у 18% матеріалів), найменше – в ЗМІ Запоріжжя (5,5%).

І лише на третьому місці в онлайн-ЗМІ джерелом інформації були власні кореспонденти: 9,5% матеріалів в онлайн-медіа написали журналісти, наприклад з місця події. Найактивніше власні кореспонденти працювали в онлайн-ЗМІ Одещини (у 20% матеріалів тут джерелом інформації є власний кореспондент). Найгірша ситуація з онлайн-ЗМІ Миколаєва, де власні кореспонденти написали лише 1% матеріалів.

Серед інших джерел інформації можна виділити такі позиції: 9% матеріалів як джерело інформації використовували інший місцевий ЗМІ, а в 5% матеріалів у регіональних онлайн-медіа не було названо джерел інформації, чим порушується стандарт достовірності. Найбільше матеріалів без джерел містилося в ЗМІ Маріуполя (12%), найменше – Харкова (0,5%).

У регіональних друкованих ЗМІ ситуація з джерелами виглядала так: на першому місці – власкори, другу позицію як джерело інформації посідають експерти та коментатори (25,5% матеріалів у друкованих ЗМІ побудовано на заявах експертів). Найбільше таке джерело інформації використовували газети Запоріжжя – у 49,5% матеріалів.

У 14% матеріалів у друкованих регіональних медіа джерелом інформації були пресрелізи, найбільше це джерело інформації використовували друковані медіа Миколаєва, де третину матеріалів було побудовано на основі пресрелізів.

Ще у 13% матеріалів узагалі не було вказано джерела інформації. Причому найвищий показник був у газетах Миколаєва – 27%.

Водночас, якщо говорити про вибір джерел інформації у висвітленні тематики ООС, було виявлено такі тенденції. Під час серпневого дослідження, а саме моніторингу тематики ООС онлайн-медіа Півдня та Сходу України, основним джерелом інформації про ООС для місцевих журналістів виявилися офіційні структури, чиновники (38%), 20,5% інформації були перепостами з інших українських ЗМІ, а соцмережі використовували у 11,5% новин про ООС, в абсолютній більшості беручи інформацію з фейсбука. 

ЗМІ окупованих територій та російські ЗМІ як джерела інформації місцеві медіа використали в 7,5% матеріалів і лише 5,5% інформації про ООС походило з міжнародних джерел, таких як місія ОБСЄ. Власний кореспондент був джерелом лише в 4,5% новин про ООС у місцевих медіа Сходу та Півдня України.

Порушення прав журналістів та утиски в медіа Півдня та Сходу України

Якщо говорити про загальний стан свободи слова та ситуації в медіа визначених регіонів, то варто звернути увагу на показники порушень прав журналістів за вісім досліджуваних місяців. Так, за досліджуваний період експерти ІМІ зафіксували не менш ніж 54 порушення свободи слова, зокрема фізичну агресію, перешкоджання журналістській діяльності, порушення права доступу до інформації. Найбільше порушень за аналізований період було зафіксовано в Дніпрі й Одесі (по 13 випадків) та Миколаєві (9). Варто зауважити, що Одеса, зокрема, залишається в лідерах за кількістю порушень прав медійників. Загалом із 2017 по 2019 рік там було зареєстровано 64 карні справи, що стосувалися журналістів, із них 19 було закрито за відсутністю складу злочину. 13 випадків порушення прав журналістів у 2019 році вже розглядалися в суді, а щодо 32 кейсів продовжувалися слідчі дії.

Водночас щонайменше в трьох регіонах спостерігаються проблеми з процесами роздержавлення місцевих / регіональних комунальних / державних друкованих медіа. З перешкоджаннями з боку власників (представниками обласної або місцевої влади) зіткнулися комунальні газети в Одесі, Херсоні та Запоріжжі. На сьогодні ситуація не є вирішеною. Зокрема, в Одесі станом на березень 2019 року було роздержавлено лише 32% місцевих комунальних видань. У Херсоні, незважаючи на досить високий показник роздержавлення (68%), окремі видання, як, приміром, газета "Каховська зоря", кілька років виборюють право бути незалежним медіа у власників – Каховської районної ради. На Запоріжжі з подібного тиску власника, Запорізької обласної ради, потерпає газета “Запорізька правда”.

Як зазначалося у звіті Державного комітету телебачення і радіомовлення України, протягом трьох років процесу реформування існувала гостра проблема, пов’язана з перешкоджанням з боку засновників друкованих засобів масової інформації та редакцій у процесі реформування. В ньому, зокрема, йдеться про те, що свідоме неухвалення засновником (співзасновниками) відповідних рішень про реформування друкованих ЗМІ призводило до порушення прав трудових колективів редакцій.

Окрім таких виявів тиску, можна казати про непрямий тиск власників, коли йдеться про маніпуляції в онлайн-медіа, які спрямовані проти певних представників суспільства. Як, приміром, в онлайн-ЗМІ Маріуполя, де на сайті mrpl.city навесні 2019 року велася активна кампанія проти місцевих екоактивістів. Цей випадок не поодинокий, але показовий, бо, як вважають експерти ІМІ, проблема редакторської політики та спуску “зверху” інформації, яку заведено називати “темниками”, доволі поширена серед так званих корпоративних ЗМІ, але її дуже важко викривати, адже мало хто прямо каже про факти цензури з боку редакторів та керівництва медіа, здебільшого через страх втратити роботу.

Замість висновків 

Отже, аналіз стану онлайн- та друкованих медіа Півдня та Сходу України, включно з непідконтрольними територіями, показав певні тенденції щодо вибору тематики та тональності повідомлень для аудиторії. Якщо говорити про медіа на непідконтрольних територіях, тут удвічі зросла кількість фейків та дезінформації в матеріалах про Україну. В багатьох ЗМІ південно-східних регіонів України на сьогодні в пріоритеті залишаються кримінальні новини, в джерелах інформації віддається перевага пасивному рерайту з пресрелізів або іншим повідомленням офіційних установ та соціальним мережам (часто в таких новинах соцмережа – єдине джерело). В частині медіа спостерігається дефіцит новин про ООС, а також про громадянське суспільство, протидію корупції, міжнародних новин. Водночас частина ЗМІ продовжує стикатися з непрямим тиском власників, а журналісти – з різними типами перешкоджання своїй професійній діяльності.

Моніторинг тематики та джерел інформації, 29 квітня – 3 травня 2019 року

Харків (Вести, Сегодня (Харківський випуск), Вечірній Харків, Сайт города Харькова – 057.ua, Статус Кво, Городской дозор, Главное), Одеса (Порто Франко, Вечерняя Одесса, Одеські вісті, Думская, Сайт города Одессы – 048.ua, украинская служба информации Одесса – usionline.com, Трасса Е-95), Дніпро (Наше місто, Дніпро вечірній, Зоря, Gorod.dp.ua, Інформатор, Сайт города Днепра – 056.ua, Vgorode.ua – dp.vgorode.ua), Запоріжжя (МИГ, Панорама, Запорозька Січ, Сайт города Запорожья – 061.ua, ZaБор, Сайт города Запорожья misto.zp.ua, Репортер Запорожья), Донеччина (Ильичевец (Маріуполь), Приазовский рабочий (Маріуполь), Восточный проект (Краматорськ), Новости Донбасса, MRPL.CITY (Маріуполь), Сайт города Маріуполя 0629.com.ua), Луганщина/Северодонецьк (Луганщина UA, Сайт города Северодонецка — 06452.com.ua, Первая полоса, Прав-ДА!, ІртаFAX), Миколаїв (Вечерний Николаев, Южная правда, Николаевские новости, Преступности.нет, НикВести, Новости-Н, Корабелов.інфо), Херсон (Гривна, Вгору, Новий день, Херсон Онлайн, Херсонські вісті, Херсонці, Херсонщина за день).

Моніторинг тематики ООС та міжнародних новин, 19–23 серпня 2019 року

Дніпро (Днепровский городской сайт, Первый Криворожский, Наше Місто, Первый Городской, Днепр Вечерний), Донецьк (Мариуполь city, Мариупольские новости, Информагентство Остров, Региональный портал Донбасса Донецкие новости, Kramatorsk.info), Запоріжжя (Панорама/Индустриалка, ПРО-Бердянск, Репортер Запорожья, Forpost.media, Inform.zp.ua), Луганськ (Трибун, Донбас UA, Оstrо.org, 06452.com.ua, Иртафакс), Миколаїв (НикВести, Преступности.Нет, Новости Н, Свідок.Інфо, Корабелов.Инфо), Одеса (Думская, Трасса Е95, Одесская жизнь, USI.Online, Бессарабия INFORM), Харків (Status Quo, Медиагруппа Объектив, АТН, Kharkiv Today, Newsroom), Херсон (Херсон Онлайн, Гривна, Херсон нет, ПІК, Херсонщина за день).

Моніторинг висвітлення теми України в медіа окупованих територій Донбасу, 22 по 26 квітня 2019 року

“Русская весна”, Донецкое Агентство Новостей, Первый республиканский канал, Луганский информационный центр, ДНР-24, "Новоросия", НДР.

Дослідження проводилися за такими методологіями:

• Методологія дослідження тем та джерел інформації в ЗМІ південно-східних регіонів України,
• Методологія дослідження ЗМІ окупованих районів Донецької та Луганської областей.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконує міжнародна організація Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.