ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Методологія дослідження ЗМІ окупованих районів Донецької та Луганської областей

24.09.2019, 16:39

Географія моніторингу: окуповані райони Донецької та Луганської областей.

Суб'єкти моніторингу: онлайн-ЗМІ

Предмет моніторингу: дослідити в цих медіа рівень мови ворожнечі та фейків щодо України, а також тональність висвітлення української влади, російської влади та влади самопроголошених республік.

1. Наявність у матеріалах мови ворожнечі. Кількість інформаційних матеріалів, що містять мову ворожнечі, буде рахуватися від загальної кількості матеріалів.

Мова ворожнечі – це будь-яке самовираження з елементами заперечення принципу рівності між людьми в правах. Мова ворожнечі описує, ієрархічно зіставляє різноманітні групи людей та оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їхньої належності до тієї чи іншої групи.

Вислови або ж контекст, що містять мову ворожнечі, призводять до створення або ж поглиблення вже наявної ворожнечі між відмінними за певними ознаками групами суспільства. У межах українського суспільства це групи, відмінні найчастіше за територіальним походженням, політичними чи соціальними поглядами, секс-меншини, релігійні та етнічні меншини.

У контексті українського конфлікту до мови ворожнечі можна віднести:

  • прямі заклики до насильства;
  • завуальовані заклики до насильства;
  • заклики до дискримінації;
  • дискримінативний неймінг певної групи населення;
  • заклики не дати групі можливості закріпитися в регіоні.
  • виправдування випадків насильства та дискримінації;
  • твердження про кримінальність певної територіальної чи етнічної групи;
  • звинувачення певної групи в негативному впливі на суспільство чи державу;
  • твердження про її неповноцінність.
  • створення негативного іміджу певної групи суспільства;
  • твердження про моральні недоліки такої групи;
  • згадування групи чи окремих її представників у принизливому чи образливому контексті;
  • протиставлення однієї групи іншій;
  • пряме або завуальоване ствердження того, що одна група створює незручності в існуванні іншої.

ПОКАЗНИК 1 – відсоток матеріалів, що містили мову ворожнечі щодо України від загальної кількості матеріалів про Україну.

2. Наявність фейків або неправдивої чи неперевіреної інформації.

Фейк – це неправдива повністю або частково новина, створена для маніпуляції суспільною думкою.

 Під час аналізу новин на достовірність звертати увагу на:

  • джерело інформації – з’ясування первинного джерела інформації;
  • на сумнівні цитати та фотографії;
  • що інші видання пишуть про це.

ПОКАЗНИК 2 – відсоток матеріалів, що є фейковими щодо України та українців.

3. Матеріали про самопроголошену владу т.зв. "ДНР" та "ЛНР". Загальна кількість цих матеріалів (індикатор 1) та кількість матеріалів, що містять позитивну, негативну або нейтральну риторику щодо окупаційної влади.

ПОКАЗНИК 3 – відсоток позитивних, негативних і нейтральних матеріалів про самопроголошену владу.

4. Матеріали про російську владу. Загальна кількість цих матеріалів (індикатор 1) та кількість матеріалів, що містять позитивну, негативну або нейтральну риторику щодо російської влади.

ПОКАЗНИК 4 – відсоток позитивних, негативних і нейтральних матеріалів про російську владу.

5. Матеріали про українську владу. Загальна кількість цих матеріалів (індикатор 1) та кількість матеріалів, що містять позитивну, негативну або нейтральну риторику щодо української влади.

ПОКАЗНИК 5 – відсоток позитивних, негативних і нейтральних матеріалів про українську владу.

Перелік ЗМІ, що увійшли до дослідження: “Русская весна”, Донецкое Агенство Новостей, Первый республиканский канал, Луганский информационный центр, ДНР-24, "Новороссия", НДР.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!