Барометр свободи слова за травень 2019 року

У травні експерти ІМІ зафіксували в Україні 13 випадків порушень свободи слова. Усі ці випадки стосувалися фізичної агресії проти журналістів. Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Основним типом порушення прав журналістів стали випадки перешкоджання законній журналістській діяльності – 7 (квітень – 8, березень – 15, лютий – 11, січень – 7).

Загалом порушення свободи слова ІМІ зафіксував у семи регіонах. Лідером за кількістю порушень традиційно став Київ, де зафіксовано цього місяця чотири випадки. Далі йдуть Волинь з трьома випадками, Одещина з двома та з одиничними випадками Дніпропетровщина, Рівненщина, Херсонщина та Черкаси.

Порушниками прав журналістів були приватні особи, правоохоронці, судова і місцева влада.

Крім того, у травні експерти ІМІ зафіксували по два випадки в трьох категоріях – “побиття” (напад у Черкасах на журналіста і відеоблогера Вадима Комарова; напад митників на журналістів луцького телеканалу “Аверс”), “погрози” (на Волині журналістці сайту “Радар” Наталі Камишниковій через знайому передали погрозу вбивством; депутат Херсонської облради погрожував журналісту Олегу Батурину “переламати коліна”) та “пошкодження майна журналістів” (на Волині журналістці “Радара” підпалили будинок; у Києві невідомі підпалили авто головреда TVi Володимира Єгорова).

Напад на Вадима Комарова є найтяжким злочином проти журналіста з початку року, який зафіксував ІМІ. Як відомо, журналіст досі перебуває в медикаментозній комі.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 48 випадків перешкоджання, 12 випадків погроз, 6 випадків побиття.

Фізична агресія

Побиття – 2

1.У Черкасах побили журналіста Вадима Комарова. Він у важкому стані

04.05.2019 У Черкасах 4 травня побили місцевого журналіста і відеоблогера Вадима Комарова. Наразі він у важкому стані перебуває в лікарні.

Про напад повідомили депутат міської ради Черкас Олександр Радуцький та журналіст Сергій Кузляєв у Facebook.

За інформацією видання “Прочерк”, журналіста з розбитою головою близько дев’ятої години ранку побачили перехожі на перехресті вулиць Надпільної і Небесної Сотні. Вони й викликали швидку.

За цим фактом відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 121 (“Умисне тяжке тілесне ушкодження”) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років, повідомляє Сектор комунікації поліції Черкаської області.

За даними поліції, подія сталась близько дев’ятої години ранку. Потерпілий ішов вулицею, і на нього напав невідомий чоловік, який завдав йому тілесних ушкоджень, після чого зник з місця події.

З тяжкими тілесними ушкодженнями потерпілого доставлено до лікарні. Поліція проводить заходи щодо встановлення нападника та його затримання.

Версія пограбування відкидається, бо гроші та мобільний телефон залишилися при потерпілому, повідомляє видання “Дзвін”. Лікарі вказують, що проникний удар по голові був завданий, найімовірніше, молотком. Тобто метою нападу могло бути вбивство журналіста, пише видання.

За словами головного лікаря третьої міської лікарні Олександра Федорука, в медустанову потерпілого чоловіка доставили з відкритою черепно-мозковою травмою. Операція тривала дві години.

“Нині його стан тяжкий. Він у реанімації. Найближчі три доби жодних прогнозів”, – сказав Федорук у коментарі виданню “18000“.

Місцеві видання пов’язують напад на Вадима Комарова саме з його розслідуваннями, зокрема про ситуацію в Черкаській колонії №62, зловживання місцевих чиновників, розкрадання бюджетних коштів, незаконне будівництво, корупцію в Черкаській міськраді.

Як повідомляв ІМІ, 7 вересня 2016 року в Черкасах невідомий стріляв у місцевого журналіста Вадима Комарова, але куля потрапила в стіну. За цим фактом було відкрито кримінальне провадження за ст. 296 Кримінального Кодексу України “Хуліганство”.

18 липня 2017 року в Черкасах побили журналіста Вадима Комарова під час зборів, які провели в мікрорайоні “Митниця”. На нього накинувся працівник однієї з будівельних фірм, що належить депутату обласної ради. Причиною цього, мовляв, стало те, що медійник виступив проти забудов побіля Дніпра.

2.“Аверс” повідомив про напад митників на журналістів. Відкрито справу за 171-ю статтею

08.05.2019 Телеканал “Аверс” повідомив про напад представників волинської митниці на журналістів каналу, які навідалися 8 травня на день народження начальника ПП “Ягодин” Олександра Оникійчука в ресторанно-готельний комплекс “Лемарк” у селі Світязь Волинської області.

Про це йдеться в сюжеті ТРК “Аверс”.

За інформацією каналу, коли знімальна група прийшла до ресторану, де відбувалося святкування, до них застосували фізичну силу, заламали їм руки, розбили камеру, журналістам погрожували вбивством, а в оператора вкрали документи.

Як зазначив у сюжеті ведучий телеканалу Дмитро Ураєв, журналісти навідалися на день народження, бо хотіли поспілкуватися з представниками митниці щодо бурштину.

“Увага журналістів з приводу цього дня народження була зумовлена тим, що впродовж кількох днів увесь фактично медіапростір був заповнений резонансною інформацією з приводу фактично скандального перетину кордону партіями бурштину на пунктах пропуску “Ягодин” та “Зосин”. Все це потрапило в поле зору ЗМІ, на що ми звернули свою пильну увагу і намагалися поспілкуватися з представниками митниці, безпосередньо користуючись ситуацією, що вони святкують день народження свого колеги”, – повідомив ведучий.

Журналістів вивели з території комплексу, застосовуючи фізичну силу. У свою чергу вони викликали на місце події поліцію, приїхала також і швидка. Коли приїхали поліцейські, розповіла постраждала журналістка Марія Петручик, то перегородили машиною виїзд із території готелю, аби присутні на святкуванні не змогли втекти.

Також Марія Петручик розповіла, що невідомий чоловік обірвав їй журналістське посвідчення. У неї також вирвали з рук мобільний телефон, чим пошкодили їй палець. З її телефону видалили відео, яке вона відзняла на нього. У водія каналу, додала журналістка, забрали водійське посвідчення.

Під час прямого включення журналістки Марія Петручик та Наталія Поліщук повідомили, що відео бійки залишилося на камері оператора й невдовзі його оприлюднять. Одразу на місці події журналісти дали свідчення поліції.

У коментарі представниці ІМІ у Волинській області завідувач сектору комунікації Національної поліції у Волинській області Віктор Гомоль повідомив, що за цим фактом поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів), ч. 1 ст. 186 (відкрите викрадення чужого майна – грабіж) та ч. 1 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України.

“Учора ввечері по 21-й годині на лінію служби “102” поліції надійшло повідомлення про те, що в селі Світязь Шацького району невідомі особи нанесли тілесні ушкодження знімальній групі однієї із телерадіокомпаній з Луцька, пошкодили телекамеру та відкрито заволоділи документами та особистими речами телеоператора”, – зазначив Віктор Гомоль.

За його словами, на місце події одразу ж виїхали керівництво та група реагування патрульної поліції, слідчо-оперативна група місцевого відділення поліції, відповідальні співробітники та слідчо-оперативна група Головного управління Національної поліції в області.

У поліції повідомили, що наразі проводять слідчо-оперативні заходи, щоб встановити всіх осіб, причетних до скоєння цих злочинів та притягнути їх до відповідальності.

Погрози, залякування – 2

1.На Волині журналістці через знайому передали погрозу вбивством

10.05.2019 Журналістка сайту “Радар” (Волинська область) Наталія Камишникова заявила, що їй передали погрозу вбивством після нещодавньої спроби підпалити її будинок. Камишникова написала про ситуацію на сайті “Радар”. Про це повідомляє представниця ІМІ у Волинській області Мая Голуб.

“Учора (8 травня – ред.) до моєї знайомої на центральному ринку Нововолинська підійшла жінка років під тридцять – фарбована, в окулярах. Міцно взяла її за руку і сказала: “Передай Камишниковій, що це було лише перше попередження. Ми її вб’ємо, хай готує собі гроб”, – написала Камишникова.

За її словами, погроза стосувалася не тільки її особисто, а й дитини.

У коментарі представниці ІМІ у Волинській області Наталія Камишникова розповіла, що вже звернулася до поліції щодо погроз. До журналістки приїхали поліцейські та опитали її.

“Виявляється, та жіночка під тридцять років підходила до знайомої на ринку двічі. З погрозами на мою адресу. Перший раз – 28 квітня, за два дні (чи півтори доби) до підпалу. Тоді погрожувала, що вб’ють мою дочку, знають, де вона мешкає і працює. Учора сказала, що це вони підпалили, і додала про дві труни”, – зазначила Наталія Камишникова.

Журналістка припускає багато варіантів, хто міг би їй погрожувати. “Я пишу на “Радарі” щодня. Комусь допекла. Перша погроза виходила з оточення депутата міськради Яреми. Це друг мера”, – зазначила Наталія Камишникова.

Також вона розповіла, що їй уже погрожували фізичною розправою в січні цього року під її публікацією про нововолинського міського голову та вищевказаного депутата міськради. Тоді вона звернулась із заявою про погрози до поліції.

Як повідомляв ІМІ, у ніч на 1 травня невідомі намагалися підпалити Наталії Камишниковій будинок. Тоді  невідомі особи проникли на територію дачної ділянки, де вона мешкає, розбивши шибку у вікні будинку, розлили рідину із запахом бензину, підпалили та втекли з місця події. Журналістка пов’язує це зі своїми публікаціями на сайті “Радар”.

2.Депутат Херсонської облради погрожував журналісту “переламати коліна”

16.05.2019 Депутат Херсонської обласної ради від “Опозиційного блоку” Павло Філіпчук погрожував фізичною розправою власному кореспонденту газети “Новий день” Олегу Батурину, пообіцявши “переламати коліна”. Про це журналіст повідомив представнику ІМІ в Херсонській області.

Інцидент стався 16 травня в місті Каховці на Херсонщині.

“Будеш ввечері бігати на стадіоні – я тобі коліна переламаю!” – таку погрозу озвучив депутат Філіпчук, написав Батурин на своїй сторінці у Facebook.

Як розповів журналіст представнику ІМІ, депутат накинувся на нього біля виходу із зали районного Будинку культури, де в цей час відбувалася сесія Каховської районної ради.

“Приблизно об 11.10, коли пленарне засідання сесії Каховської районної ради ще тривало, я вийшов із зали і попрямував до виходу. Разом зі мною вийшов натовп людей, присутніх на сесії. З цього натовпу в мій бік вибіг депутат Херсонської обласної ради від партії “Опозиційний блок” Павло Філіпчук. Він почав перешкоджати моєму проходу, міцно схопив мене за ліву руку і почав кричати, вимагаючи, щоб я як журналіст описав події цієї сесії Каховської райради так, як хочеться йому”, – розповів Батурин представнику ІМІ.

На зауваження журналіста, що це звучить як відкрита погроза фізичною розправою, депутат підтвердив йому, що так, саме це він і мав на увазі.

“Дії депутата Херсонської обласної ради Павла Філіпчука я розцінюю як вчинення злочину, передбаченого статтею 345-1 Кримінального кодексу України – “Погроза або насильство щодо журналіста”, – заявив Батурин.

Журналіст впевнений, що депутат знає, що його професійною діяльністю є журналістика. “Своїми діями він погрожував мені каліцтвом саме за мою професійну діяльність. Тому прошу поліцію притягнути вказану особу до відповідальності згідно з чинним законодавством”, – розповів він.

Сам депутат облради Павло Філіпчук у коментарі представнику ІМІ заявив, що не погрожував Батурину. “Я що, схожий на людину, яка буде комусь погрожувати? Я нікому не погрожував, а тільки казав, що Олег Батурин – проплачений журналіст. У мене є свідки”, – заявив він.

Олег Батурин звернувся до поліції міста Каховки з заявою про скоєння депутатом Павлом Філіпчуком злочину за ст. 345-1 Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”).

Поліція внесла відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ст. 345-1 ч. 1 ККУ, повідомив згодом журналіст.

Як повідомляв ІМІ, у 2018 році голова постійної комісії з питань бюджету та фінансів і депутат Херсонської обласної ради від “Опозиційного блоку” Павло Філіпчук подав позовну заяву про “захист честі, гідності, ділової репутації” проти журналіста Олега Батурина і редакції газети “Новий день” через журналістське розслідування “Мільйони гривень – коту під хвіст”.

У матеріалі йшлося про блокування рахунків Каховської міськради та стягнення з міської ради майже 2,6 мільйона гривень на ліквідацію боргів перед кредиторами комунального підприємства “Наш дім”.

Павло Філіпчук вимагав визнати недостовірними відомості, опубліковані в зазначеній статті, зобов’язати редакцію газети “Новий день” спростувати її та стягнути з відповідачів судові витрати. Проте Каховський міськрайонний суд Херсонської області 1 лютого 2019 року відмовив депутату в задоволенні позову.

Пошкодження майна журналістів – 2

1.На Волині журналістці підпалили будинок

01.05.2019 На Волині в ніч на 1 травня невідомі підпалили помешкання редакторки інтернет-видання “Радар”. Журналістка стверджує, що це помста за одну із публікацій. Про це вона написала на “Радарі”, повідомляє “Волинь 24“.

В ніч на 1 травня від місцевої жительки надійшло повідомлення про те, що невідомі особи проникли на територію дачної ділянки, де вона мешкає, розбивши шибку у вікні будинку, розлили рідину із запахом бензину, підпалили та втекли з місця події.

“Сьогодні після першої години ночі двоє молодиків вдерлись на моє подвір’я, розбили ломакою вікно й намагалися вкинути у помешкання пластикову посудину з токсичною легкозаймистою речовиною. А тоді поставили її палати під моїми дверима. Це відбувалось у мене на очах”, – пише журналістка.

Вона додає, що на місці злочину знайшла дві каністри з зеленкуватою смердючою рідиною.

“Передали в такий демонстративний спосіб привіт за котрусь із моїх публікацій”, – йдеться на сайті.

Наталія розповідає, що наприкінці січня, отримавши від аноніма конкретну брутальну погрозу фізичною розправою, звернулася до поліції із заявою. Вона наполягала на внесенні свого повідомлення в Єдиний реєстр досудових розслідувань і просила розпочати кримінальне провадження, але отримала відписку про те, що погроза віртуальна, встановити особу залякувача неможливо, а тому підстав розпочинати кримінальне провадження немає.

“Написала скаргу в обласне управління. Знову відписка. Щоправда, додали: матеріали розгляне департамент кіберполіції. На тому все. Сьогодні вночі бандюки перейшли від слів до діла”, – пише Камишникова.

“У хаті стоїть нестерпний сморід від токсичних випарів. Поліцейські опитали мене і поїхали. Пожежу я загасила самотужки ще до приїзду надзвичайників”, – додає журналістка.

За словами Наталії, поліцейський зі слідчо-оперативної групи, яка прибула на виклик, категорично заборонив їй розповідати про кримінальну подію.

“Типу таємниця слідства, відповідальність за розголошення. Пояснила йому, що Конституція дозволяє мені інформувати громадськість. До того ж ідеться про реальну загрозу для мого життя і здоров’я. І про бездіяльність поліції упродовж трьох останніх місяців, відколи я звернулася туди з заявою про погрози”, – йдеться на сайті.

2.У Києві підпалили авто головреда TVi, поліція відкрила справу

12.05.2019 У Києві в ніч на 12 травня стався підпал автомобіля головного редактора телеканалу ТВі Володимира Єгорова. Він пов’язує це зі своєю професійною діяльністю. Про це він написав у себе на сторінці у Facebook, повідомляє Укрінформ.

“Сьогодні о 4:30 мою машину підпалили. Я пов’язую це з професійною діяльністю”, – написав він.

Як розповів журналіст в інтерв’ю Укрінформу, сусіди почули гуркіт у дворі. Кажуть, було схоже, ніби пляшка розірвалася. Одна із сусідок бачила згорток під машиною.

“Згоріле авто – на дизелі, машина спалахнути сама по собі не може. Машина нова. Рятувальники передали матеріали справи в поліцію. Мене розбудив сусід. Вибігли, побачили охоплену полум’ям машину. Пожежники спрацювали чітко і оперативно, вони відразу сказали, що це підпал – це випливає з площі і характеру пожежі”, – розповів головний редактор.

За цим фактом Слідчий відділ Голосіївського управління розпочав кримінальне провадження за ч. 2 ст. 194 (“Умисне знищення або пошкодження майна”) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до десяти років позбавлення волі, повідомляє відділ комунікації поліції Києва.

За інформацією поліції, інцидент стався на вулиці Добрий шлях у Голосіївському районі столиці. Рятувальники загасили полум’я. Внаслідок пожежі було пошкоджено передню частину “Сітроена”. Причини та обставини події буде встановлено під час розслідування, зазначає поліція.

У межах об’єктивного розслідування правоохоронці встановлюють причини та обставини займання машини. Досудове розслідування триває.

Як повідомив Володимир Єгоров “Детектору медіа”, він звертатиметься до МВС з вимогою перекваліфікувати справу на ст. 347-1 – “Умисне знищення або пошкодження майна журналіста”. Покарання за статтею – позбавлення волі на строк від шести до 15 років.

“Сподіваюся, тут немає злого умислу (кваліфікація за статтею з меншим покаранням – ред.). Поліція була проінформована про моє місце роботи, вони сфотографували редакційне посвідчення. …Планую звернутися до керівництва МВС, щоб справа була перекваліфікована”, – сказав він.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 7

1.В Одесі напали з ножем на журналістку

02.05.2019 В Одесі 2 травня на Куликовому полі, де відбувалися масові акції з нагоди п’ятої річниці трагедії 2014 року, напали з ножем на журналістку інтернет-видання Odessa.online Олену Соломонову. Про це повідомляє видання “Depo.Одеса“.

Під час акцій на Куликовому полі виникли сутички. Зокрема, літня жінка, яка прийшла покласти квіти, дістала ніж і напала на журналістку. Вона вибила Соломонової з рук телефон, на який та вела відеозйомку, після чого нападницю забрали поліцейські.

2.В Одесі облили нечистотами відому журналістку

07.05.2019 В Одесі 7 травня невідома особа облила нечистотами кореспондентку газети “Зелений лист” та членкиню однойменної екологічної організації Світлану Підпалу. Про це повідомила журналістка на своїй сторінці у Фейсбуці.

Згідно з інформацією соратників Світлани Підпалої, наданій представнику ІМІ в Одеській області, напад стався під час виконання нею професійної діяльності: журналістка знімала на камеру події навколо скандального будівництва на території Літнього театру в Одесі.

“О 9:30 я прийшла в Літній, щоб бути присутньою під час огляду фахівцем КП “Зелентрест” пересаджених напередодні робочими дерев. Я була одна. На місці були присутні Степан Філімон, Сергій Тригуб, велика кількість чергових тітушок, тривали незаконні роботи. До мене підійшов виконроб Микола Пастер і почав розмову. Буквально за хвилину підбіг хлопець із повним відром помиїв та облив мене з ніг до голови. Тітушки сміялися й знімали мене на відео”, – розповіла Світлана Підпала.

За цим фактом розпочато досудове слідство за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 (“Хуліганство”) КК України, повідомив радник голови ГУНП в Одеській області Руслан Форостяк.

Світлана Підпала пише на тему екології та захищає узбережжя від забудови. Є учасником рухів “Генпротест”, “Зелений лист”.

Як повідомляв ІМІ, 24 червня 2017 року в центрі Одеси посеред дня двоє невідомих побили місцеву журналістку, блогерку “Думської”, екоактивістку Світлану Підпалу.

За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження за 125-ю статтею КК України (“Умисне легке тілесне ушкодження”).

19 жовтня 2017 року в Одесі правоохоронці затримали двох чоловіків, підозрюваних у нападі на Світлану Підпалу. Судові засідання у цій справі тривають досі.

3.У Дніпрі під час мітингу постраждала знімальна група 34-го каналу

09.05.2019 У Дніпрі 9 травня невідомі закидали червоною фарбою колону, в якій ішли політики, ветерани та журналісти. Унаслідок цього постраждали криворізький журналіст та оператор 34-го каналу, повідомляє “Перший криворізький”.

“Речі наразі вилучили на експертизу, але потім їх таки доведеться викинути”, – прокоментував журналіст.

Журналісти написали заяву в поліцію та розцінюють дії невідомих осіб як перешкоджання професійній діяльності, регламентоване статтею 171 Кримінального Кодексу України.

Втім, зауважує видання, поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 296 (“Хуліганство”) ККУ.

“Що стосується кримінальних справ, які відкриті за ст. 296 Кримінального кодексу України (“Хуліганство”)… одна справа відкрита за те, що в місті Дніпрі, коли проходив марш миру, була кинута червона фарба. Фарбою облили деяких мітингувальників”, – зазначив заступник начальника ГУНП в Дніпропетровській області Володимир Богоніс, повідомляється на сайті Національної поліції Дніпропетровської області.

4.Журналіст “1+1” написав заяву в поліцію через перешкоджання з боку посадовця Кабміну

15.05.2019 Журналіст телеканалу “1+1” Володимир Тимофійчук заявив, що йому перешкоджав у виконанні його професійної діяльності головний спеціаліст секретаріату Кабінету Міністрів Ігор Конопацький. Про це журналіст повідомив ІМІ.

За його словами, інцидент стався 15 травня в Києві після засідання Кабінету Міністрів, коли він попрямував до міністра юстиції України Павла Петренка, щоб узяти коментар.

“Він перешкоджав мені пройти до міністра й отримати інформацію. Я думаю, саме питання риторичне, чому саме до нас. Тому що, перше, це канал, там було зрозуміло, що це були “плюси”. А друге, він чітко знав, що я буду підходити до міністра юстиції і ставити йому незручні запитання. По суті, як я зараз розумію, дані працівники, хоч вони і числяться як представники прес-служби Кабміну, здебільшого виконують роль охоронців”, – розповів журналіст.

За його словами, він мав редакційне завдання, проте саме через перешкоджання не зміг його виконати.

“У мене було редакційне завдання від керівника отримати інформацію стосовно тих питань, що нас цікавили для програми “Українські сенсації”. Але, власне, я не зміг виконати своє редакційне завдання, і зйомка була зірвана через те, що чиновник перешкодив моїй роботі”, – зазначив Тимофійчук.

21 травня журналіст подав заяву до поліції про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 171 ККУ (“Перешкоджання професійній журналістській діяльності”).

Як повідомили Володимиру Тимофійчуку 23 травня в слідчому відділі Печерського управління поліції, заява нині на резолюції керівника слідчого відділу, і попросили його зателефонувати після обіду.

5.У Києві журналістів не пускали на засідання суду

16.05.2019 Журналістів, які прийшли 16 травня до Солом’янського райсуду Києва висвітлювати обрання запобіжного заходу затриманому гендиректору “Укрбуду” Олегу Майбороді, не пускали на засідання, повідомляє Insider.

Як повідомив журналіст видання, який був у суді, засідання відбулося за закритими дверима в кабінеті судді.

Журналісти не могли потрапити на засідання, оскільки учасники процесу зачинилися зсередини.

Прес-секретар Солом’янського суду повідомила, що суддя Вікторія Жовноватюк слухає справу у власному кабінеті, бо їй бракує у суді вільних залів.

Особа, ознайомлена з процесом, повідомила виданню, що журналістів не пустили на засідання через принциповість судді: “Суддя пішла на принцип і прийняла рішення провести засідання без журналістів. Там просто така принципова суддя: вона не хоче, і все”.

Видання нагадує, 14 травня Національне антикорупційне бюро затримало колишнього очільника Національної гвардії Юрія Аллерова, гендиректора “Укрбуду” Олега Майбороду та приватного підприємця за підозрою в незаконному заволодінні 81 635 448 грн.

Як повідомила в коментарі ІМІ редактор “Інсайдера” Ольга Худецька, журналістів так і не пустили на засідання. Від видання, за її словами, була журналістка Аліна Кондратенко. Також приїхали висвітлювати засідання журналісти Громадського, ТРК “Україна”, УНІАН, “112 Україна”, НТН, “UA:Перший”, повідомила Кондратенко.

Як розповіла ІМІ Аліна Кондратенко, засідання суду планувалося на 16:45, проте вона та інші журналісти приїхали на 16-ту годину.

“Нам розказували, я вже так розумію, представники суду, що шукають залу і як тільки її знайдуть, то засідання буде відбуватися. Ми всі чекали, спочатку на вулиці, потім на першому поверсі суду, а потім піднялися до кабінету прес-секретаря, яка протягом 20 хвилин узагалі ухилялася від відповіді, просила нас надати наші контакти, призвіща, з якого видання. А потім вже під кінець сказала, що суддя прийняла рішення проводити засідання у себе в кабінеті, тому що в суді бракує вільних залів. Ми, відповідно, пішли до цього кабінету, постукали, посмикали ручку, двері були зачинені зсередини, нам ніхто не відчинив, і ми чекали під залою суду”, – розповіла журналістка “Інсайдера”.

Згодом вона з камерою підійшла до судді Жовноватюк запитати про проведення закритого засідання. “Я чотири рази поставила їй запитання, чому засідання відбувалося в закритому режимі, і вона проігнорувала ці мої запитання”, – сказала журналістка.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що журналісти, яким заборонили доступ до судового засідання, можуть звернутися до поліції із заявою про перешкоджання законній професійній діяльності.

“Журналісти, яким заборонили доступ до судового засідання в такий спосіб, мають підстави звернутися з заявою про вчинення проти них кримінального правопорушення, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України:  незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку зі своєю професійною діяльністю, незаконна відмова в доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років”, – нагадав він.

6.Охоронці Зеленського силою відтіснили від нього журналістів на iForum, постраждав журналіст “Ліги”

23.05.2019 У Києві на iForum 23 травня охорона Президента Володимира Зеленського силою відтіснила від нього журналістів, які намагалися поставити запитання главі державі, унаслідок чого постраждав кореспондент Liga.net Юрій Смирнов. Про це журналіст повідомив “Детектору медіа”.

“Співробітники УДО (Управління державної охорони – ред.), як завжди, дуже “сумлінно” виконували свою роботу і розпихували всіх, хто був на їх шляху. Я, на жаль, попав на їх шлях. Вони активно відсували мене від Президента, не соромлячись використовувати руки”, – повідомив він.

Водночас він наголосив, що це було не побиття. “Насильством це назвати важко, але, звичайно, як журналісту, який хотів поставити питання спікеру, дуже неприємно”, – додав кореспондент Liga.net.

Крім того, він зазначив, що до поліції звертатися не планує.

У свою чергу виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк закликала до  оперативного розслідування цього інциденту.

“Охоронець Президента Зеленського побив журналіста “Ліги”. На iForumi. Що не день, то шок від “нової влади”. Вимагаємо оперативного розслідування і покарання винного, а також вибачення від Зеленського”, – написала вона на своїй сторінці у Facebook.

Як повідомляє Liga.net, новообраний Президент прийшов на iForum в оточенні десятка працівників УДО. Коли журналісти намагалися поставити запитання Володимиру Зеленському, він не зупинявся і не відповідав їм. Водночас він погоджувався робити селфі.

“Журналіст Liga.net намагався пробитися ближче до Президента, щоб поставити запитання про кадрові рішення Зеленського, але численні бодігарди постійно відтісняли його із застосуванням сили. В результаті кореспондент тричі дістав у живіт ліктем і пішов з відтоптаними ногами”, – йдеться в повідомленні.

Журналіст Юрій Смирнов розповів: “Обидві руки я тримав зверху, оскільки намагався знімати відео для запитання Зеленському. Логічно припустити, що журналіст, якого було попередньо оглянуто і який веде зйомку піднятими руками, навряд чи становить потенційну загрозу об’єкту, що охороняється. Але навіть коли я вже був позаду Зеленського і кола його охоронців, до мене підбіг співробітник УДО, твердо взяв мене за руку і буквально пересунув на пару метрів назад. У чому була необхідність таких заходів, не знаю. Я не тікав, не робив різких рухів. Навпаки, у момент несподіваного рішення охоронця я вже майже зупинився, оскільки Зеленський прямував до виходу, і я зрозумів безперспективність спроби поставити йому запитання”.

Він зазначив, що коли дістав у живіт, то це не були цілеспрямовані удари і це важко назвати “побиття”, як написали деякі ЗМІ.

“До цього, коли близько десятка журналістів з камерами в руках намагалися ставити Зеленському запитання, бодігарди не соромилися використовувати руки. Вони безцеремонно відтісняли будь-якого, навіть того, хто явно перебував позаду Зеленського. Під час відштовхування журналістів від Зеленського (по-іншому назвати це складно) я і дістав кілька разів ліктем у живіт. Це не були цілеспрямовані удари, тому про жодне “побиття” мови бути не може. Це була класична поведінка співробітників УДО, які вважають, що під час охорони об’єкта можуть робити все, що хочуть. Смикати журналістів за руки, розпихати їх на всі боки, не добираючи засобів”, – написав Смирнов.

Він додав, що у нього немає ні синців, ні слідів побоїв.

7.На Рівненщині журналістам не дозволяють наблизитися до місця аварії гелікоптера

30.05.2019 На Рівненщині військові не дозволяють журналістам наблизитися до місця падіння гелікоптера Мі-8, який розбився в ніч на 30 травня.

Про це повідомляє представниця ІМІ в Рівненській області.

Зараз на місці падіння працюють слідчі територіального управління Державного бюро розслідувань (ДБР).

Як повідомляє представниця ІМІ, журналістів зупиняють приблизно за кілометр-два до місця аварії, не пояснюючи законних причин недопуску. Про недопуск повідомили журналісти телеканалів “UA:Рівне”, “Прямий”, “НТН” та “1+1”.

Журналістка телеканалу “Прямий” Лариса Мазуренко розповіла ІМІ, що єдиним поясненням чоловіків у камуфляжній формі було те, що йдуть слідчі дії і журналісти цим діям заважатимуть.

За попередньою інформацією ДБР, у військовій частині А2595 відбувалися планові льотні навчання “День – ніч”. Під час польоту поблизу с. Сестрятин Рівненської області на відстані близько трьох кілометрів від вказаного населеного пункту гелікоптер з невідомих поки причин упав. Загинуло четверо осіб екіпажу.

Медіаюрист Інституту масової інформації Алі Сафаров звертає увагу, що, відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України “Про інформацію”, після пред’явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безладів, воєнних дій, крім випадків, передбачених законом.

Медіаюрист погоджується що випадки, передбачені законом, можуть бути обумовлені, зокрема, необхідністю збереження речових доказів на місці події, або через інші обставини, передбачені законом.

“У будь-якому разі журналісти мають право вимагати відповіді, на підставі якої саме норми закону їм відмовлено в допуску на місце події. Відсутність посилання на конкретні законні підстави можна розцінювати як обмеження прав журналістів”, – зазначив Сафаров.

Недопуск має бути обґрунтованим на положеннях закону, каже медіаюрист. Відсутність пояснення з посиланням на закон є неприйнятним. Інша справа, що варто запитувати про підстави недопуску не рядового патрульного, який не знає, чому він там стоїть, а хоча б когось з офіцерів.

“Треба запитати контакти офіцера, який керує очепленням, – підсумовує Алі Сафаров. – Якщо не надають контакти,  якщо не пояснюють, на підставі чого саме обмежено доступ журналістам, – тоді можна визначати це незаконним втручанням у діяльність журналістів і писати заяву по статті 171 про перешкоджання діяльності журналіста”.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення прав журналістів – 3

1. Поліція розслідуватиме побиття Вадима Комарова як замах на умисне вбивство

06.05.2019 Слідчі черкаської поліції перекваліфікували кримінальне провадження за фактом нападу на журналіста Вадима Комарова за статтями 15 та 115 Кримінального кодексу України (“Замах на умисне вбивство”), повідомляє Сектор комунікації поліції Черкаської області.

Поліція проводить активні заходи зі встановлення особи зловмисника.

Водночас поліція просить громадян, які є свідками чи очевидцями події або володіють будь-якою інформацією, що може сприяти розслідуванню цього кримінального провадження, звертатися до Черкаського відділу поліції за адресою Пастерівська, 104, або повідомити за телефонами: 39-31-01, 39-36-01 або 102.

Як повідомляв ІМІ, 4 травня в Черкасах побили місцевого журналіста і відеоблогера Вадима Комарова. З тяжкими тілесними ушкодженнями потерпілого доставлено до лікарні. Наразі він у важкому стані перебуває в реанімації.

2. Поліція відкрила справу через погрози вбивством волинській журналістці

10.05.2019 Слідчі Нововолинського відділення поліції Нацполіції у Волинській області розпочали кримінальне провадження через погрози вбивством журналістці інтернет-видання “Радар” Наталії Камишниковій.

Про це представниці ІМІ у Волинській області повідомив завідувач сектору комунікації Національної поліції у Волинській області Віктор Гомоль.

За його словами, за фактом публікації на сайті “Радар” слідчі розпочали кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченими ч. 1. ст. 129 (“Погроза вбивством”) Кримінального кодексу України. Проводиться досудове розслідування. Санкція статті передбачає арешт до шести місяців або обмеження волі до двох років.

У поліції вживають заходів щодо встановлення всіх причетних до цього злочину та притягнення їх до відповідальності.

Також Віктор Гомоль повідомив, що триває досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочате за ч. 2. ст. 194 Кримінального кодексу України (умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу). Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до 10 років.

Як повідомляв ІМІ, у ніч на 1 травня невідомі намагалися підпалити будинок журналістки сайту “Радар” Наталії Камишниковій. Журналістка пов’язує це зі своїми публікаціями на сайті.

9 травня Наталія Камишникова заявила, що їй передали погрозу вбивством після нещодавньої спроби підпалити її будинок.

3. Поліція Одеси затримала та оголосила підозру нападнику, що облив журналістку

28.05.2019 Правоохоронці затримали й оголосили підозру 32-річному одеситові, який на початку травня вилив відро з рідиною на активістку та журналістку, яка вела відеозйомку на території “Літнього театру”. Про це повідомляється на сайті Національної поліції Одеської області.

Чоловіку оголошено про підозру в перешкоджанні професійній діяльності журналістки. Вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.

Наразі слідчі проводять необхідні процесуальні заходи в межах кримінального провадження, розпочатого за ч. 2 ст. 171 (“Перешкоджання законній  професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України.

Триває досудове слідство.

Як повідомляв ІМІ, 7 травня в Одесі невідома особа облила нечистотами кореспондентку газети “Зелений лист” та членкиню однойменної екологічної організації Світлану Підпалу. Напад стався під час виконання нею професійної діяльності: журналістка знімала на камеру події навколо скандального будівництва на території Літнього театру в Одесі.

Судові позови від журналістів – 1

1. У Луцьку редактор судиться з міськрадою через неоприлюднення інформації

03.05.2019 Редактор інформаційного агентства “Конкурент” Андрій Лучик 3 травня подав судовий позов у зв’язку з припиненням оприлюднення з січня 2019 року на сайті Луцької міської ради розпоряджень міського голови щодо преміювання працівників.

Про це Андрій Лучик повідомив представниці ІМІ у Волинській області.

У позовній заяві Андрія Лучика йдеться, що розпорядження щодо преміювання працівників не були оприлюднені на офіційному сайті Луцької міської ради, що порушує права громади міста Луцька та права журналіста в доступі до публічної інформації.

У позові журналіст просить суд визнати незаконною бездіяльність виконавчого комітету Луцької міськради щодо оприлюднення публічної інформації на офіційному сайті міської ради, зокрема розпоряджень луцького міського голови від 22.02.2019 №№192-рб–194-рб та від 25.03.2019 №№ 315-рб–317-рб стосовно преміювання працівників.

Також він просить суд зобов’язати виконавчий комітет Луцької міськради належним чином оприлюднювати інформацію на своєму офіційному сайті, зокрема щодо преміювання працівників, винести акт суддівського реагування стосовно притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні закону “Про доступ до публічної інформації”, і покласти судові витрати на відповідача.

На сайті “Конкурента” від 17 квітня є матеріал про преміювання працівників Луцької міської ради під назвою “Премії за березень: хто у Луцькраді отримав найбільші винагороди”. У блозі Андрія Лучика “Таємні розпорядження Пустовіта” від 7 травня йдеться про те, що “у луцького міського голови, якого досі немає, з’явився новий радник, якому виписували по 240% премії за його нехитру роботу”.

Як написав у блозі журналіст, останнє розпорядження щодо премій працівникам Луцької міськради було опубліковане на сайті в січні 2019 року. Водночас, уточнив він, міськрада надала їм у відповідь на запит копії розпоряджень щодо премій працівникам міськради в лютому і березні. А ось відповідь на третій запит щодо премій у квітні 2019 року в редакції ще чекають.

Крим – 3

1. Суд у Криму знову заарештував журналіста Гайворонського

08.05.2019 Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував на 10 діб ялтинського журналіста, блогера Євгена Гайворонського за відмову проходити медобстеження під час його попереднього затримання 26 березня, повідомляє Крим.Реалії.

Зараз він перебуває в ізоляторі тимчасового утримання в Сімферополі. 7 травня повідомлялося, що російські силовики затримали Гайворонського.

Як повідомляв ІМІ, 26 березня в Криму затримали ялтинського журналіста Євгена Гайворонського за підозрою у вживанні наркотичних засобів.

26 березня російський Мировий суд у Ялті заарештував журналіста Євгена Гайворонського на 12 діб за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 6.9 КоАП (вживання наркотичних речовин без призначення лікаря). Суд також зобов’язав Гайворонського пройти лікування від наркотичної залежності. Гайворонський назвав “маячнею” звинувачення у вживанні наркотиків.

7 квітня Євген Гайворонський вийшов на свободу з ізолятора тимчасового тримання Сімферополя.

6 березня в Ялті російські силовики провели обшук у журналіста і блогера, який співпрацює із севастопольським виданням “Примечания”, Євгена Гайворонського за місцем його проживання.

23 березня севастопольський інформаційний сайт “Примечания” повідомив, що припинив співпрацю з ялтинським журналістом Євгеном Гайворонським після його “проукраїнських висловлювань” і коментарів, що “не відображають позиції редакції”.

2. У Севастополі заблокували доступ до сайту Крим.Реалії

28.05.2019 Російські оператори телефонного зв’язку “Севтелеком” і “Севмобайл” 28 травня відновили блокування сайту Крим.Реалії, повідомляє видання з посиланням на місцевих жителів.

Під час спроби під’єднання до сайту через оператора дротового зв’язку “Севтелеком” браузер “Опера” повідомляє: “Не вдається отримати доступ до сайту. З’єднання скинуто”.

Водночас сайт можна переглянути через сервіс VPN, вбудований у браузер.

Під час спроби під’єднатися до сайту Крим.Реалії через оператора мобільного зв’язку “Севмобайл” браузер “Опера” також повідомляє про неможливість встановлення зв’язку із сервером.

Крім того, у Севастополі не працює мобільний додаток Крим.Реалії під операційною системою IOS.

Водночас сайт Крим.Реалії можна переглянути через додаток Psiphone.

Як нагадує видання, раніше “Севтелеком” і “Севмобайл” вже блокували доступ до сайту Крим.Реалії. Повідомлялося, що десять кримських провайдерів повністю заблокували 12 українських інформаційних сайтів і дві соціальні мережі. Крім цього, 28 сайтів заблоковані частково. Про це свідчать результати моніторингу Кримської правозахисної групи (КПГ), проведеного в лютому-березні 2019 року.

3. У Криму судитимуть раніше затриману громадянську журналістку

31.05.2019 В анексованому Криму 30 травня силовики російського Центру з протидії екстремізму на декілька годин затримали громадянську журналістку об’єднання “Кримська солідарність” Лутфію Зудієву та координаторку проекту “Кримське дитинство” Муміне Салієву.

Про це повідомила “Кримська солідарність” у Facebook.

Лутфію Зудієву затримали дорогою з ринку в Джанкої. На неї було складено протокол затримання і процесуальний документ щодо адміністративного правопорушення.

Їх доставили до сімферопольського Центру протидії екстремізму, однак адвокатів до них не допускали. Лутфію і Муміне змусили пройти медобстеження.

Затриманим інкримінують ст. 20.3 КоАП РФ (“Пропаганда або публічна демонстрація нацистської атрибутики або символіки, або атрибутики чи символіки екстремістських організацій, або інших атрибутики чи символіки, пропаганда чи публічна демонстрація яких заборонені федеральними законами”), що передбачає адміністративний арешт.

Як повідомляє Крим.Реалії, в матеріалах справи фігурує скріншот публікації користувача Тагіра Мінібаєва від квітня 2014 року, в якому він тегнув (позначив – ред.) Зудієву.

“Я до таких адмінзатримань і справ ставлюся як до перших сигналів, які пройшли спочатку через адміністративний процес, а далі – серйозні кримінальні справи. Це очікуване явище. На жаль, не бачу іншого варіанту розвитку ситуації в Криму. Але для самих силовиків було б краще не відловлювати жінок таким ось чином. Це зайвий шум і провокація”, – сказала активістка.

Силовики відпустили затриманих, 31 травня в їхніх справах мають відбутися судові засідання в Київському районному суді Сімферополя.

За фактом затримання Головне управління Національної поліції в АР Крим та Севастополі розпочало кримінальне провадження за ч. 2 ст. 146 КК України (“Незаконне позбавлення волі”), яке передбачає кримінальну відповідальність – до п’яти років позбавлення волі, повідомляється на сторінці прокуратури АР Крим у Facebook.

Процесуальне керівництво у вказаному провадженні здійснює прокуратура АР Крим.

Детальніше про методологію можна прочитати тут.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.