Барометр свободи слова за грудень 2018 року
У грудні експерти ІМІ зафіксували в Україні загалом 16 випадків порушень свободи слова у восьми регіонах. З них 12 випадків – це фізична агресія щодо журналістів. Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації (ІМІ) “Барометр свободи слова”.
Найбільшу кількість порушень у грудні зафіксовано в категорії “перешкоджання законній журналістській діяльності” – 7 (листопад - 9, жовтень – 8, вересень – 5, серпень – 4).
Перешкоджали журналістам цього місяця представники влади та приватні особи. Зокрема, журналістів відштовхували (як це сталося в Одесі, де міський голова Геннадій Труханов відштовхнув кореспондента Радіо Свобода Михайла Штекеля, щоб піти з брифінгу). В Краматорську бригадир будівельників відібрав телефон та змусив журналіста Андрія Романенка, який знімав, як під час дощу в міському парку укладали асфальт, видалити про це відео.
Далі за кількістю порушень йдуть два випадки обмеження доступу до публічної інформації. Зокрема, журналісти скаржились, що Адміністрація Президента не надає запитуваної інформації.
Нападів та погроз у грудні експерти ІМІ зафіксували також по 2 випадки відповідно. Так, на Полтавщині невідомі побили редактора тижневика “ЕХО” Ігоря Філоненка, завдавши ударів в обличчя. Напад редактор видання пов’язує із журналістською діяльністю.
Також ІМІ зафіксував по одному випадку кібер-атак, нападів на офіси ЗМІ та юридичного тиску. Нагадаємо, у Львові до редакції видання Zaxid.net намагалися прорватися представники різних громадських організацій.
Невідомі від імені інформаційного агентства УНІАН розіслали повідомлення про смерть екс-президента Віктора Януковича. Редакція попередила, що це провокація і не має жодного стосунку до розсилання даного повідомлення.
Найбільше випадків порушень зафіксовано у Києві (7), два на Полтавщині та Рівненщині та по одному випадку на Донеччині, Закарпатті, Одещині, Львівщині та Харківщині.
Порушували цього місяця право журналістів на професію приватні особи, представники центральної і місцевої влади.
Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 96 випадків перешкоджань законній професійній діяльності журналістів, 33 випадки погроз, 31 випадок побиття журналістів та 19 випадків обмеження доступу до інформації та 15 випадків кібер-атак.
Фізична агресія
Побиття - 2
1.На Полтавщині невідомі напали на редактора тижневика “Ехо”
06.12.2018 У Кобеляках (Полтавська область) на редактора тижневика “ЕХО” Ігоря Філоненка напали невідомі, завдавши ударів в обличчя. Напад редактор видання пов’язує із журналістською діяльністю. Про це повідомляється на сайті видання.
Напад стався 6 грудня поряд із будинком, де проживає редактор.
“Причина нападу може бути прямо пов’язана із журналістською діяльністю. На Філоненка напали в той момент, коли він після роботи під’їхав додому. Журналіст лише відкрив двері свого автомобіля, як до нього підбігли двоє чоловіків. Один із них встиг завдати кілька ударів в обличчя. Після цього нападники кинулися навтьоки. Під час нападу зловмисники не сказали жодного слова”, – пише видання.
Сам Філоненко припускає, пише тижневик, що напад є своєрідним попередженням від людей, які не бажають аби в світ вийшли кілька публікацій, які він готує.
В коментарі представниці ІМІ в Полтавській області Ігор Філоненко пов’язує напад з журналістською діяльністю.
“Основна версія, з якою я пов’язую напад, – журналістська діяльність. Прямих погроз через свою роботу не отримував, а непрямі погрози отримую регулярно, але вони незначні, несерйозні. Щодо причини, чому напали, не пов’язаної із профдіяльністю, не знаю, що це може бути, я не конфліктна людина”, – сказав Філоненко.
Також він зауважив щодо можливих варіантів, чому могли напасти через журналістську діяльність.
“Я постійно згадую у газеті про існування і задаю питання працівникам правоохоронних органів про існування у Кобеляках організованого злочинного угрупування. Хоча офіційно поліція заперечує існування групи, серед населення інформація така є. Друга можлива причина: висвітлення діяльності Кобеляцької міської ради, зокрема, міського голови Олександра Копельця. Там знають, що у найближчих номерах газети вийде матеріал про порушення проведення тендерів. Вони знають це, бо я звертався із запитами, мені надавали відповіді. Там може не надійти одному із підрядників, який проводив роботи без тендеру, 240 тисяч гривень”, – розповів журналіст.
За даним фактом поліція відкрила кримінальне провадження за 125 статтею Кримінального кодексу України (Умисне легке тілесне ушкодження). Нападників зафіксували кілька камер відеоспостереження.
“Відкрито кримінальне провадження за статтею 125 Кримінального кодексу України (Умисне легке тілесне ушкодження). Розглядаються кілька версій нападу: через журналістську діяльність, а також хуліганство, особиста, можливо, неприязнь. Над усіма версія зараз працюють правоохоронці”, – прокоментував представниці ІМІ речник ГУ Нацполіції в Полтавській області Юрій Сулаєв.
2.У Харкові невідомі пограбували місцевого журналіста
24.12.2018 У Харкові невідомі пограбували керівника та журналіста місцевого інформаційного агентства “Інформбюро” Олексія Кусова і відібрали у нього 9 тисяч доларів. Про це повідомляє NewsRoom з посиланням на джерела в правоохоронних органах.
Згідно з інформацією, інцидент стався 24 грудня на вулиці Отакара Яроша. За даними силовиків, на Олексія Кусова напали двоє невідомих біля будинку та відібрали гроші.
У коментарі ІМІ Олексій Кусов підтвердив, що на нього дійсно напали і пограбували. Напад він пов’язує з професійною діяльністю.
“Напад був, вважаю його замовним, пов’язую з професійною діяльністю, а грабіж стався вже через жадібність… так вважаю я… детальніше поки не можу на прохання правоохоронців”, – сказав Кусов.
Водночас, як повідомляється на сайті Нацполіції в Харківській області, 24 грудня двоє невідомих напали на вулиці Отакара Яроша на 34-річного харків’янина та силою заволоділи грошима в сумі 9 тисяч доларів.
За адресою виїжджала слідчо-оперативна група. Поліцейські оглянули місце злочину та опитали свідків.
Відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 186 (“Грабіж”) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає від семи до 10 років позбавлення волі.
Поліцейські вживають заходів щодо встановлення осіб зловмисників. Слідчі дії тривають.
Погрози, залякування - 2
1.У Полтаві на суді щодо побиття журналіста погрожували потерпілому та його колегам
19.12.2018 У Київському районному суді Полтави 19 грудня обвинувачені у справі побиття журналіста видання “Трибуна” і блогера Ярослава Журавля погрожували потерпілому журналісту розправою та ображали присутніх у залі суду журналістів видань “Зміст” та “Полтава365”. Про це представниці ІМІ в Полтавській області розповів Ярослав Журавель.
“Журавель, я тобі твої глазкі виколю”. Отак, при свідках, прямо в залі суду, мені заявляють. Потім погрожували і ображали ще деяких журналістів. Алоєв мені сказав, що “виколе глазкі”. А потім з Пазенком кричали, пішли на вулицю поговоримо. Як я і підозрював, сторона обвинувачених різко змінили думку і відмовляються від своїх попередніх показів. Тепер їхня легенда така, що ніхто, ні на кого не нападав”, – розповів Ярослав Журавель.
Це уже четверте судове засідання у справі. Погрози в бік журналістів під час судового розгляду справи побиття Журавля звучали і раніше.
Як повідомляв ІМІ, 18 травня 2018 року у Полтаві в приміщенні офісу обласного осередку Соціалістичної партії України побили журналіста порталу “Трибуна”, ведучого відеопроекту “ШоУНас” Ярослава Журавля.
19 травня оприлюднили імена підозрюваних у цій справі. Ними є Антон Пазенко та Михайло Алоєв. Інформацію підтвердив і потерпілий Ярослав Журавель.
9 липня слідчий та прокурор оголосили про підозру особі, яка завдала тілесних ушкоджень середньої тяжкості місцевому журналісту Ярославу Журавлю.
13 серпня прокуратура Полтавської області повідомила про оголошення підозри двом чоловікам, які побили та силою виштовхали журналіста “Трибуни” Ярослава Журавля з офісу Полтавського осередку партії “СПУ”.
13 вересня у Київському районному суді Полтави відбулося перше судове засідання у справі побиття журналіста Ярослава Журавля.
2.В Ужгороді погрожували знімальній групі телеканалу “Сіріус”
22.12.2018 Телеканал “Сіріус” (м. Мукачево Закарпатської області) повідомив, що невідомий чоловік, який був агресивно налаштований, погрожував знімальній групі телеканалу та намагався вигнати журналістів із території, де проводилися зйомки. Про це йдеться в сюжеті телеканалу, опублікованому на Ютуб-каналі сайту “Мукачево.net”.
Інцидент стався 22 грудня в Ужгороді під час підготовки сюжету на тему діяльності в області нелегальних автозаправок.
“Чоловік під’їхав на сірій іномарці на іноземних номерах, він дуже швидко їхав у нашу сторону, і було реальне враження, що автівка мене зіб’є, – розповіла журналістка телеканалу “Сіріус” Діана Фуско представнику ІМІ в Закарпатській області. – Потім машина різко зупинилася, таке враження, що чоловік хотів налякати. Чоловік вийшов з машини і почав нецензурно висловлюватися в сторону нашої знімальної групи”.
За словами журналістки, вони були з камерою і чоловік мав бачити техніку.
Як розповіла Діана Фуско, після того, як вона пояснила, що вони журналісти і що працюють над сюжетом, чоловік зазначив, що переїхав би кореспондентів, якби у нього була така можливість.
За фактом інциденту журналісти в підсумку до поліції не зверталися, оскільки чоловік, який грубіянив, фізично не перешкоджав журналістам на території підприємства, де зафіксовано діяльність АЗС.
Крім того, як зазначила Діана Фуско, наступного дня до редакції подзвонив власник заправної станції, який вибачився за поведінку свого підлеглого і поінформував, що частина документів на діяльність АЗС у нього є, а частина – готуються.
Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ - 1
1.Представники громадських організацій блокували редакцію Zaxid.net
21.12.2018 Редакція львівського видання Zaxid.net (медіахолдинг “Люкс”) повідомила 21 грудня про спроби представників різних громадських організацій прорватися до редакції, йдеться на сайті видання.
Як повідомляє видання, близько сотні пікетувальників запалили димові шашки перед будинком, у якому розташована редакція Zaxid.net і намагалися прорватися всередину.
Приблизно сотня учасників різних громадських організацій, переважно з “Розвитку громади”, Нацкорпусу і ГО “УСУ АТО”, 21 грудня взяли участь в анонсованій раніше акції протесту, присвяченій п’ятій річниці Революції гідності, під час якої вони мали намір пікетувати прокуратуру Львівської області, головний офіс поліції і Львівську ОДА.
Пізніше учасники акції протесту перемістилися під будинок, де розташована редакція Zaxid.net, а також 24 каналу, “Радіо Люкс” та інших ЗМІ. Вони запалили димові шашки і намагалися прорватися в редакцію Zaxid.net. Учасників акції супроводжувала поліція, але не втручалася і не перешкоджала їхнім діям.
Акція тривала близько 15 хвилин, після чого її учасники розійшлися.
Як зазначає видання, серед учасників пікету були фігуранти публікацій Zaxid.net, які стосуються спроб захоплення громадських земель під виглядом безкоштовного роздавання учасникам АТО. Серед найгучніших скандалів: спроби поділити береги озера Наварія, скуповування десятків гектарів землі через учасників АТО біля Солонки, розширення відпочинкового комплексу “Едем Резорт” Ігоря Кривецького за рахунок ділянок атовців та роздавання земель біля Скнилова членам “Розвитку громади” та наближеним до них особам.
Співвласник і генеральний директор медіахолдингу “Люкс” (“Люкс ФМ”, канал “24”, “Максимум ФМ”) Роман Андрейко повідомив “Детектору медіа”, що, скоріше за все, причиною пікету стали розслідування журналістів видання Zaxid.net про діяльність ГО “Розвиток громади”. За словами Андрейка, представники цієї ГО вимагали зустрічі з головним редактором Zaxid.net.
“Вони силоміць проникли у приміщення. Цю люди називають себе активістами. Судячи з усього, це були представники ГО “Розвиток громади”, про яку була ціла серія публікацій на сайті Zaxid.net. В них викривалися їхні схеми отримання незаконно землі і не тільки… У нас є запис з камер відеоспостереження. Їхня головна вимога була – поговорити з головним редактором і з журналістами-розслідувачами, які писали ці публікації. На мою думку, їх мета була – навіяти страху на ЗМІ”, – розповів Андрейко.
За його словами, редакція викликала державну службу охорони, після чого активісти залишили приміщення. Журналісти збираються писати заяву до поліції.
У ГО “Розвиток громади” повідомили виданню, що представники їх організації підтримали акцію, організовану іншою ГО.
“Ми лише підтримали акцію. Організатори – “Українська спілка учасників АТ”. У нас конфлікт із Zaxid.net через їх матеріал про смерть Ігоря Коцюруби”, – прокоментували у ГО.
На сайті ГО «Розвиток громади», зокрема, є публікація «Як в Zaxid. Net узаконюють джинсу» . У ній йдеться, що Zaxid.net «поширює недостовірну інформацію».
На сторінці ГО “Українська спілка учасників АТО” у Facebook опубліковано відео Олега Дудка, на якому пікетувальники називають журналістів видання “медіатітушками Садового” та кричали: “Ганьба!”.
“Це перелякані дешеві хвойди. Вони тільки гаразд писати під фейковими сторінками, а вийти до людей не можуть… Писати можуть, а відповісти за ту свою писанину не можуть. Це просто негідники, на яких не вистачає слів. Шавки підзаборні…Вони продають себе і свою честь”, – коментує Дудок на відео.
Перешкоджання законній журналістській діяльності - 7
1.Російський “Дождь” заявив, що їхню журналістку не пустили в Україну
04.12.2018 Російський телеканал “Дождь” повідомляє, що їхню кореспондентку Євгенію Зобніну не пустили на територію України. Про це повідомляється на сайті каналу.
Як повідомляє телеканал, причиною назвали те, що вона не змогла підтвердити мету візиту.
За інформацією каналу, в аеропорту Києва з журналісткою провели співбесіду в окремій кімнаті, під час якої були присутні дві співробітниці прикордонного контролю і чоловік у цивільному.
“Зобніну запитали, хто організатор її поїздки і за чий рахунок вона приїхала до України. Крім того, у неї поцікавилися, чи висвітлювала вона теми, пов’язані з Кримом і будівництвом Кримського моста, чи була на території самопроголошених Донецької і Луганської народних республік і чи знала про введення воєнного стану”, – зазначає канал.
Телеканал зауважує, що Зобніна прилетіла до України на запрошення правозахисного центру “Меморіал”, Луганського обласного правозахисного центру “Альтернатива” й німецької організації DRA для участі в блог-турі Донбасом. “Мета заходу – “показати учасникам ситуацію на постконфліктній зоні, дати імпульс для написання статей з об’єктивним поданням ситуації на Донбасі”, – пише канал.
З Києва Зобніна повинна була ввечері 4 грудня виїхати до Краматорська.
Як повідомляв ІМІ, 28 листопада набрав чинності закон України про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” строком на 30 діб у 10 областях, які межують з Росією та Придністров’ям.
Рішення про введення воєнного стану ухвалено у зв’язку з актом агресії Росії проти України в Керченській протоці. В результаті незаконних дій російських силовиків були захоплені три кораблі ВМС України і взяті в полон 24 українських військовослужбовці.
2. Ще одна російська журналістка повідомила, що її не пустили в Україну
04.12.2018 Головред російського видання “Такие дела” Анастасія Лотарева заявила, що її не пустили в Україну 4 грудня. Про це вона написала у Facebook, повідомляє “Ліга“.
“Гарне місто Київ, прекрасний аеропорт “Жуляни”, шкода, депортують мене з нього прям ось після двох годин очікування до не менш прекрасного міста Мінська. “Не підтверджена мета візиту”, хоча їхала на запрошення від громадської організації, такі-от справи. Дві години розпитували (дуже ввічливо) про Голодомор, українських моряків і боїнг. Також під час згадки про “Меморіал” дуже напружилися, переплутавши його з “Безсмертним полком” і ОБД “Меморіал”, – написала вона.
Як повідомляв ІМІ, 4 грудня російський телеканал “Дождь” повідомив, що їхню кореспондентку Євгенію Зобніну не пустили на територію України через те, що вона не змогла підтвердити мету візиту.
Канал зазначав, що Зобніна прилетіла до України на запрошення правозахисного центру “Меморіал”, Луганського обласного правозахисного центру “Альтернатива” і німецької організації DRA для участі в блог-турі Донбасом.
3. У Рівному лікарі перешкоджали журналістці “ЧаРівне.інфо”
05.12.2018 У міському пологовому будинку Рівного лікарі перешкоджали роботі журналістки інтернет-порталу “ЧаРівне.інфо” Оксани Кравець – забороняли зйомку та прищемили руку дверима. Про це повідомляється на сайті видання.
За словами журналістки, інцидент стався 28 листопада, коли вона намагалася зняти конфлікт, який розгорівся між працівниками закладу в кабінеті відділу кадрів. У той час, коли керівниця відділу кадрів Зоя Слудчик відкрила кабінет, журналістку виштовхала заступниця головного лікаря Тетяна Жабчик, інший лікар-гінеколог Валерій Нобіс тримав двері.
“З самого початку в.о. головного лікаря Світлана Муравська заборонила заходити до кабінету. Сама вона сюди так і не прийшла, однак через Тетяну Жабчик передала, що я не маю права проводити відеозйомку. В той час, коли ж я все-таки намагалась зняти те, що коїлось у кабінеті, частину моєї руки лікар прищемив дверима. Я була в травмпункті, лікарі сказали, що від перелому руки мене врятував верхній одяг”, – розповіла журналістка.
Як пише видання, на відео чітко видно, що в.о. головного лікаря Світлана Муравська телефоном дає вказівку Тетяні Жабчик не пускати журналістів.
Журналістка написала 28 листопада заяву до поліції. Однак співвласник сайту “ЧаРівне.інфо”, депутат Рівнеради Олександр Курсик опублікував 3 грудня звернення, у якому йдеться, що поліція ігнорує факти перешкоджання журналістській діяльності працівника редакції. Зокрема, що заяву журналістки про перешкоджання журналістській діяльності так і не було внесено в ЄРДР.
Після звернення керівник прес-служби Головного управління поліції Рівненщини Антон Крук проінформував, що буде проведене службове розслідування стосовно того, чому не внесли дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань відразу.
“Слідство міста вже додатково вивчає матеріали щодо заяви журналістки Оксани Кравець. Заява буде внесена за фактом перешкоджання діяльності журналісту до Єдиного реєстру досудових розслідувань, буде проведено службове розслідування”, – сказав він.
4. До України не пустили чотирьох журналісток з Росії
06.12.2018 До України 6 грудня не пустили російську журналістку мережі журналістів-розслідувачів SCOOP Анастасію Дроздову та ще трьох її колег, повідомляє Громадське.
“Ми билися добу. До найостаннішої хвилини. Мої півтори доби без сну, все як у фільмі “Термінал”. Але у в’їзді в Україну мені все-таки відмовили”, – повідомила у Facebook Дроздова.
Як повідомляє Громадське з посиланням на джерела, до України також не пустили журналістку видання “Старая Русь” Олену Ніколаєву, Юлію Нікітіну з видання “Фонтанка”, а також Олену Владикіну – журналістку російської газети “Мой район”.
Про недопуск 6 грудня на територію України чотирьох російських журналісток повідомила Facebook керівниця проекту з розвитку розслідувальної журналістики в ІРРП Дарина Шевченко, повідомляє “Детектор медіа”.
За її словами, не пустили учасниць X всеукраїнської конференції журналістів-розслідувачів, яка щороку проводиться Інститутом розвитку регіональної преси (ІРРП).
“Сьогодні не впустили в Україну чотирьох учасників нашої конференції. Російських журналістів. Ще з 10 вирішили не їхати (щоб не влаштовувати фестиваль жорстокості без потреби, ну і хто може їх засудити?). І я розумію обмеження в‘їзду росіян, і навіть обмеження в‘їзду російських журналістів. Війна, воєнний стан. П’ятий рік вже війна, врешті-решт. Єдине, що я відмовляюсь розуміти, – це відсутність будь-яких правил, протоколів і принципів, за якими приймались рішення”, – написала вона.
За словами Шевченко, відмовлено лише жінкам. Серед обґрунтувань прикордонників – “недостатньо коштів для перебування в країні” або “непідтверджена мета приїзду”.
“Ми увесь день боролись (скарги, листи, дзвінки, листи і скарги, безуспішні прийоми громадян), і все дарма”, – додала вона.
У прес-службі Державної прикордонної служби виданню підтвердили цю інформацію.
“Так. Прикордонники діяли в межах компетенції. Громадянам РФ було відмовлено в перетині кордону, оскільки в прикордонників виникли сумніви, що їхня мета візиту відповідає заявленій. Відносно деяких із них прикордонники виконали доручення інших правоохоронних органі”, – повідомив речник ДПС Олег Слободян.
Нагадаємо, з 7 по 9 грудня у Києві ІРРП проведе щорічну всеукраїнську конференцію журналістів-розслідувачів. У конференції візьмуть участь медійники з України та ще 17 країн світу. Конференція цього року буде присвячена тематиці виборчого законодавства, можливостям і ризикам у роботі журналістів.
Як повідомляв ІМІ, 4 грудня російський телеканал “Дождь” повідомив, що їхню кореспондентку Євгенію Зобніну не пустили на територію України через те, що вона не змогла підтвердити мету візиту.
Канал зазначав, що Зобніна прилетіла до України на запрошення правозахисного центру “Меморіал”, Луганського обласного правозахисного центру “Альтернатива” і німецької організації DRA для участі в блог-турі Донбасом.
4 грудня головред російського видання “Такие дела” Анастасія Лотарева заявила, що її не пустили в Україну 4 грудня.
5 грудня у Державній прикордонній службі України повідомили, що російські журналістки, яких не пустили в Україну, не підтвердили мету свого візиту.
5. У Краматорську напали на журналіста. Поліція відкрила справу за 171 статтею
09.12.2018 У Краматорську Донецької області 9 грудня побили журналіста Андрія Романенка під час виконання службових обов’язків – він знімав, як під час дощу в міському парку укладали асфальт. Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на журналіста.
За словами Романенка, він вирішив зафіксувати неефективне використання коштів платників податків.
“Будівельники мене впізнали, ми трохи поспілкувалися, я почав знімати. Але якийсь чоловік, напевне бригадир, підійшов і спитав, що я знімаю. Я відповів, що знімаю, як витрачаються бюджетні гроші. Він мені почав розповідати, що не можна знімати ані людей, ані техніку, але я відповів, що я журналіст і маю на це право, оскільки йдеться про бюджет”, – розповів Романенко.
Після цього, додав журналіст, бригадир напав на нього, вдарив по обличчю, відібрав телефон і змусив силою видалити відео, яке він зняв.
Одразу після нападу Романенко подав заяву до поліції про перешкоджання журналістській діяльності. Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України, повідомила прес-офіцер краматорського відділу ГУНП в Донецькій області Валерія Осипець.
“Зараз встановлюється точне місце злочину, після цього буде з’ясовано, хто проводив будівельні роботи”, – повідомила Осипець. Наразі особа нападника правоохоронцям не відома.
Замовником будівельних робіт на реконструкцію парку виступає управління капітального будівництва міської ради Краматорська, розповів Романенко. В міській раді від коментарів виданню поки відмовилися, але пообіцяли надати їх згодом.
Як розповів журналіст представниці ІМІ у Донецькій області Юлії Гаркуші, після нападу він одразу пішов до відділку поліції та написав заяву про перешкоджання журналістській діяльності.
“Так, на мене насправді напали того вечора. Вирвали телефон, примусили видалити відео, один раз легенько вдарили…скоріше навіть штовхнули… Побої знімати не став, адже надто великих уражень не зазнав. Натомість через агресивні дії працівника комунальної служби не зміг виконати свою роботу. У поліції доволі оперативно уточнили всі деталі, пообіцяли зв’язатися зі мною”, – розповів Романенко.
Андрій Романенко співпрацює із “Антикризовим Медіацентром” у Краматорську, публікує новини на сайті open.dn.ua. Основною роботою називає свої проекти у “Центрі громадського контроля “ДІЙ-Краматорськ”. Іноді у своїх замітках викриває ознаки корупції серед місцевої влади та провладних структур.
6. Прямий канал повідомив про напад на журналістів програми “Споживач”
19.12.2018 Прямий канал повідомив, що один із співробітників сервісного центру у Києві напав 19 грудня на журналістів програми “Споживач”. Про це повідомляється на сайті каналу.
За інформацією каналу, ведучі програми Олена Бунт та Максим Несміянов знімали сюжету програми та намагалися повернути у сервісний центр неякісний товар. Коли вони намагалися це зробити працівник центру силою виштовхав Олену Бунт з приміщення і намагався розбити камеру оператора.
“Ми приїхали до сервісного центру дуже популярного і відомого. Тут дуже багато компаній обслуговується. Псевдо сервісний центр. Всі вказані бренди це просто контрабандний товар, нелегально ввезений в Україну і податки за нього не сплачувались”, – розповіла Олена Бунт.
Після нападу на ведучих Олена Бунт та Максим Несміянов написали заяви до правоохоронних органів.
7.Труханов відштовхнув журналіста Радіо Свобода, який намагався поставити запитання
27.12.2018 Міський голова Одеси Геннадій Труханов відштовхнув кореспондента Радіо Свобода Михайла Штекеля, щоб піти з брифінгу. Також журналіста відтягали охоронці, повідомляє Радіо Свобода.
Інцидент стався 27 грудня після засідання суду, в межах якого Труханова й інших посадових осіб обвинувачують у привласненні 185 мільйонів гривень з одеського міського бюджету.
Після закінчення засідання, де колегія суддів визначалася з порядком слухання справи, міський голова Одеси Геннадій Труханов давав традиційний брифінг для ЗМІ. Коли запитання міському голові почав ставити кореспондент Радіо Свобода, політик наблизився на нього і, не вислухавши питання, заявив, “що вже закінчив”.
Коли кореспондент намагався все ж таки поставити запитання, його відтягнули в бік невідомі особи. Деякі з них часто супроводжують міського голову на ці судові засідання. Після того як невідомі відтягнули кореспондента, до місця інциденту приїхали правоохоронці. Вони відтягали журналіста від невідомих осіб, кажучи, що той нібито хоче побитись із міським головою.
У коментарі представнику ІМІ в Одеській області Михайло Штекель розповів, що міський голова Одеси намагався протиснутися між журналістами та вийти з приміщення, але при цьому силоміць відсунув кореспондента Радіо Свобода зі свого шляху.
Журналіст зазначив, що найближчим часом подасть заяву до поліції. “Казати буду про мера, бо його охорона без форми, та про поліцію”, – зазначив Михайло Штекель.
Цензура. Доступ до інформації
Доступ до інформації - 2
1.АП не надала на запит “Українських новин” угоду про співпрацю із Вселенським Патріархом
11.12.2018 Адміністрація Президента України не надала на запит “Українських новин” копію угоди про співпрацю та взаємодію зі Вселенським Патріархом Варфоломієм. Про це повідомляє “Доступ до правди” з посиланням на “Українські новини”.
“Відповідно до прийнятого рішення оприлюднення усіх документів, пов’язаних з отриманням Україною рішення Священного Синоду Вселенського Патріархату про автокефалію української церкви, у тому числі запитуваної Вами угоди, буде оприлюднено після остаточного вирішення питання”, – йдеться у відповіді.
Медіа-юристка “Лабораторії цифрової безпеки” Віта Володовська зазначила, що, з формально-юридичної точки зору, відмова в наданні інформації справді не відповідає Закону “Про доступ до публічної інформації”.
“Закон визначає вичерпний перелік підстав для відмови. Серед них – віднесення відомостей до однієї із категорій інформації з обмеженим доступом – таємної, службової або конфіденційної. Угода не може бути таємною інформацію, оскільки українське законодавство не передбачає такого виду таємниці”, – зазначила юристка.
За її словами, визначення службової інформації також охоплює лише внутрішні документи, пов’язані з процесом підготування рішень, або ж дані оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності у сфері оборони країни.
“Власне, в процесі напрацювання змін до Закону “Про доступ до публічної інформації” (законопроект №2913) у 2015 році експерти обговорювали питання щодо певного розширення визначення “службової інформації”, адже іноді необхідність зберегти “адміністративну тишу” не обмежується лише одним державним органом. Крім цього, особливо делікатною може бути інформація, пов’язана з дипломатичними переговорами та зовнішньою політикою. Наприклад, як у цій ситуації. Але поки що законопроект не знайшов підтримки.
Є ще категорія конфіденційної інформації, доступ до якої можуть обмежувати фізичні та юридичні особи. Не виключено, що вимога не розголошувати певні домовленості могла бути умовою Священного Синоду”, – сказала Володовська.
Водночас, зауважила юристка, “будь-яке обмеження має бути пропорційним та обґрунтованим, зокрема із дотриманням “трискладового тесту”. “У своїй же відповіді Адміністрація Президента не навела жодного обґрунтування, чим порушила вимоги мотивованості рішення”, – прокоментувала вона.
2. “Схеми” заявляють, що АП вкотре засекретила дані про список відвідувачів
14.12.2018 Адміністрація Президента четвертий рік поспіль відмовляє журналістам програми “Схеми” у наданні копії журналу відвідувачів АП та даних про те, хто з представників бізнесу приходив на зустріч до Петра Порошенка. Про це йдеться в матеріалі “Таємниця Адміністрації Президента” в програмі “Схеми: корупція в деталях”, повідомляє Радіо Свобода.
13 грудня 2018 року Адміністрація Президента у відповідь на запит журналістів зазначила: “Відомості про відвідувачів Адміністрації Президента України містять персональні дані, які віднесені до інформації з обмеженим доступом”.
Як ідеться в матеріалі, такі запити журналісти програми “Схеми” надсилають ще з 2015 року, відтоді щоразу приходять відмови, змінюються лише певні формулювання підстав – спершу в АП зазначали, що “підрахунок таких даних Адміністрацією Президента не здійснюється”, згодом посилались на внутрішню інструкцію, якою ця інформація “віднесена до конфіденційної”.
Така відмова є незаконною, вважає юристка, співавторка Закону “Про доступ до публічної інформації” Оксана Нестеренко. “Відмова є незаконною, оскільки, відповідно до міжнародних стандартів та українського законодавства, прізвища, ім’я, по батькові є персональними даними загального характеру і не є конфіденційною інформацією з обмеженим доступом, хоча і є персональними даними”, – сказала вона.
“Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений”, – пояснила Нестеренко.
Отримуючи відмови у доступі до журналу відвідувачів, “Схеми” паралельно фізично спостерігали за тим, хто відвідує Адміністрацію Президента. Журналісти помітили, що в той час, як міністри, депутати, посли приходять на Банкову відкрито через центральну прохідну, певна категорія осіб потрапляє в АП таємно, заїжджаючи на територію адміністрації через бокові ворота – це здебільшого бізнесмени та олігархи.
“Схеми” особисто питали у президента, чому його адміністрація приховує дані про відвідувачів. “Я перевірю, що ви маєте на увазі, але Адміністрація Президента працює абсолютно прозоро. Мені невідомі факти, коли будь-який гість… не повідомляється про це або ми відмовляємося від коментарів. Це – відповідальність Адміністрації Президента, і я ще раз це перевірю”, – заявив Петро Порошенко у січні 2016 року.
“В Україні ж неоднозначні з точки зору репутації візитери потрапляють у найвищі владні кабінети таємно, через чорний вхід. Не афішується не лише мета цих візитів – від суспільства приховується сам факт того, що вони відбуваються. У той же час журналістам із року в рік відмовляють у наданні вичерпної інформації про те, з ким і навіщо проводить зустрічі президент України Петро Порошенко”, – йдеться в сюжеті “Схем”.
Інтернет-тиск
Кібератаки на ЗМІ - 1
1.Невідомі від імені УНІАН розіслали повідомлення про смерть Януковича
19.12.2018 Невідомі від імені УНІАН розіслали 19 грудня повідомлення про смерть екс-президента Віктора Януковича. Редакція попереджає, що це провокація і не має жодного стосунку до розсилання даного повідомлення.
“19 грудня ряд редакцій українських ЗМІ отримав електронний лист з адреси [email protected] з текстом, в якому йдеться про те, що в московській лікарні помер екс-президент України Віктор Янукович. При цьому, у підписі до даного повідомлення були вказані фактична адреса редакції ТОВ “УНІАН” і невідомий нам номер телефону”, – повідомляє редакція.
УНІАН заявляє, що не має жодного стосунку до розсилання даного повідомлення. “Електронна адреса [email protected] ніяк не пов’язана з УНІАН і не керується редакцією або іншими підрозділами Компанії, а наше інформаційне агентство для розсилок використовує тільки електронні адреси з домену unian.net”, – йдеться у повідомленні.
УНІАН просить колег бути пильними: “можливо, успішне проведення Об’єднавчого Собору православних церков не дає спокою нездоровим людям з-за поребрика, а, можливо, комусь не комфортно через наші новини про корупціонерів в Україні – саме ці невідомі вирішили зробити фейкову розсилку, прикриваючись брендом саме УНІАН”.
Юридичний тиск
Інші види юридичного тиску - 1
1.“Четверта влада” повідомляє про тиск з боку посадовця через критичні матеріали
20.12.2018 Директор, головний редактор рівненської агенції “Четверта влада” Володимир Торбіч повідомляє про тиск із боку начальника Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Рівненській області Ігоря Мічуди через критичні матеріали. Про це йдеться в блозі Володимира Торбіча, опублікованому на сайті агенції 20 грудня 2018 року
Як пише журналіст, редакція отримала від Мічуди листа про перевірку стосовно використання не за цільовим призначенням нежитлового приміщення громадською організацією “Агенція журналістських розслідувань “Четверта влада”.
Перевірка здійснюватиметься у зв’язку зі зверненням до інспекції громадянина Д. Манька, який і повідомив її про використання не за цільовим призначенням нежитлового приміщення агенцією.
У листі Мічуда повідомляє редакцію, що передбачається здійснення заходів у межах повноважень щодо агенції “на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; дотримання норм пожежної безпеки; дотримання законодавства у сфері держреєстрації; дотримання платником податків питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску…”.
Перевірку здійснюватиме Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради, йдеться в листі.
“Сьогодні прислав до нас вже другу перевірку архбудконтролю (перша пішла ні з чим ще роки два тому). А паралельно ще хоче наслати пожежників, податківців, юстицію, дивно, що не написав президенту:) Ніяк йому спокою не дає наша садиба (будинок з надвірними будівлями), зведена в 1958 році прадідом дружини і яку ми з 2009 року добудовуємо і все ніяк до кінця не добудуємо”, – написав Володимир Торбіч.
Журналіст зазначає, що вбачає в цьому листі Мічуди “переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою” (частина 2 статті 171 КК України).
Як повідомила ІМІ заступниця директора агенції журналістських розслідувань “Четверта влада” Антоніна Торбіч, редакція неодноразово публікувала викривальны матеріали про Мічуду і вважає, що він тисне на них через публікації.
Останній матеріал, за її словами, вийшов 14 вересня 2018 року під заголовком “Врємєна бєспрєдєла”: як правоохоронці не бачать злочину в діях керівника ДАБІ Рівненщини”.
“Інспектор приходив 20 грудня. Дав ознайомитися із заявою і рішенням Мічуди. Ми ще порадимося з юристами щодо остаточної відповіді, бо, на нашу, думку, тут тиск на журналістів. Зокрема, є розбіжності щодо рішення Мічуди і змісту заяви, яку отримало обласне ДАБІ. Суть заяви, що в житлі нібито не може бути зареєстрований ФОП, а в господарській будівлі знаходитися редакція ЗМІ. Хоча посилань на законодавство, яке забороняє це, не надано, тому редакція сприймає це як спробу тиску. А Мічуда на основі цієї заяви вирішив залучити купу інстанцій до перевірки різних аспектів нашої роботи. Окрім цього, на нашу думку, посадовець мав просто переслати це звернення за належністю в міський ДАБК, щоб вони відповіли на цю заяву (бо це більшою мірою відповідає їх компетенції)”, – розповіла Торбіч.
Медіа-юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що припущення журналістів щодо перешкоджання цілком можна вважати обгрунтованим.
“Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України посадові особи органів влади можуть діяти виключно в межах і в спосіб, встановлені законами України. Будь які дії посадових осіб, не передбачені законами України, можуть вважатись зловживанням службовим становищем чи перевищенням службових повноважень і тягнути за собою встановлену юридичну відповідальність.
Порядок здійснення перевірок посадовими особами Державної архітектурно-будівельної інспекції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 698 “Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду”. В цьому Порядку передбачено чіткі підстави проведення позапланової перевірки, порядок її проведення, повноваження перевіряючих. Проте лист, зазначений на фото, не відповідає документам, створення яких передбачено Порядком.
Тобто в даному випадку має місце щонайменше порушення встановленого порядку нагляду. З огляду на це припущення журналістів, що здійснення контролюючих заходів має на меті перешкоджання журналістській діяльності і припинення діяльності ЗМІ– можна вважати цілком обгрунтованим”, – прокоментував юрист.
Захист свободи слова
Реакція журналістської спільноти - 1
03.12.2018 Коаліція “За вільний Інтернет” та низка громадських організацій закликають депутатів Верховної Ради не включати законопроект №9275 про санкції проти ЗМІ до порядку денного сесії. Про це йдеться в заяві організацій.
Заявники закликають ініціаторів проекту відкликати проект закону №9275 “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору”.
Як йдеться в заяві, законопроект цього тижня винесено на розгляд парламенту для ухвалення рішення про включення його до порядку денного цієї сесії. Законопроект пропонує надати Верховній Раді України виключне право виносити на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування санкцій до засобів масової інформації.
Раніше коаліція та низка громадських організацій вже висловили свої зауваження до проекту закону. Негативний висновок щодо законопроекту винесло також Головне науково-експертне управління, зазначивши, що запропоновані в проекті зміни до Закону України “Про санкції” мають ознаки неконституційності.
Визначення “інформаційної підтримки” тероризму в законопроекті, яка є приводом застосування санкцій і до українських ЗМІ, на думку коаліції “За вільний Інтернет”, допускає довільне тлумачення, за якого практично будь-яка згадка незаконних формувань може вважатися їхньою популяризацією і прирівнюватися до терористичної діяльності.
“Законопроект не містить процедури і чітких критеріїв оцінки, за якими діяльність медіа буде вважатись терористичною, що суперечить статті 34 Конституції України та статті 10 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод. Тому виключне право Верховної Ради визначати, які ЗМІ потраплять під санкції, може перетворитися у форму політичної цензури та тиску на ЗМІ, зокрема під час виборчого процесу”, – йдеться у заяві.
Коаліція зауважує, що українське законодавство вже передбачає законні механізми реагування на заклики до насильницької зміни конституційного ладу України, пропаганди війни, дискримінації чи іншого незаконного контенту в українських засобах масової інформації, визначені, зокрема, Кримінальним кодексом України та Законом України “Про телебачення і радіомовлення”. Саме тому, йдеться в заяві, підтримка проекту закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору” № 9275 є недоцільною та небезпечною.
Учасники Коаліції “За вільний Інтернет”:
ГО “Платформа прав людини”
ГО “Лабораторія цифрової безпеки”
ГО “Центр інформації про права людини”
ГО “Кримська правозахисна група”
Представництво Freedom House в Україні
Микола Костинян
ГО “Донецький інститут інформації”
ГО “Детектор медіа”
ГО “Інститут масової інформації”
Крим - 1
1.У Криму на суді над Курбедіновим затримали журналіста “Кримської солідарності”
07.12.2018 В окупованому Росією Сімферополі під час засідання Київського суду, де розглядають справу адвоката Еміля Курбедінова, затримали журналіста організації “Кримська Солідарність” Нурі Абдурашидова, який висвітлював судовий процес. Про це у Facebook повідомив журналіст Антон Наумлюк, повідомляє Центр інформації про права людини.
“У будівлі “Київського районного суду Сімферополя” затриманий активіст “Кримської Солідарності” Нурі Абдурашидов, який мав намір висвітлювати судове засідання у справі адвоката Еміля Курбедінова. Його відвели судові пристави для складання протоколу”, – повідомив Наумлюк.
Нагадаємо, 6 грудня російські силовики з Центру протидії екстремізму затримали в Криму адвоката Еміля Курбедінова за публікацію посту п’ятирічної давності у Facebook.
Еміль Курбедінов виступає захисником у багатьох справах політв’язнів з Криму. Тиск на адвоката продовжується вже не перший рік: у січні 2017 російські силовики проводили обшуки в офісах Курбедінова і Семедляєва та вилучили оргтехніку. У листопаді цього року до офісу Курбедінова увірвались озброєні силовики в масках, а російський “прокурор” Валентин Чуприна вручив тоді Курбедінову “застереження про неприпустимість екстремістської діяльності”.
Детальніше про методологію можна прочитати тут.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!
