Абстрактні, псевдо та сумнівні. Хто вони – експерти анонімного телеграму?
Один телеграм-канал в українському сегменті з аудиторією понад мільйон підписників у середньому за один рік генерує близько 20 тисяч постів. Їх публікують майже цілодобово. Адміни таких каналів формують порядок денний для своєї аудиторії, до якого інколи вносять і пости з інформацією низької якості.
До створення такого контенту залучені команди контентмейкерів, які намагаються захопити увагу та приязнь читачів, публікуючи “ексклюзив” та емоційні новини. Найбільший їхній “гріх” – у таких новинах сумнівна якість, відсутні достовірні джерела інформації та порушено всі журналістські стандарти. Втім, чи мають телеграм-канали дотримуватися журналістських стандартів – питання.
Дослідники Інституту масової інформації (ІМІ) виявили, що, крім звичайних інфоприводів, адміни анонімних телеграм-каналів також публікують коментарі різних людей та йменують їх “експертами”. Насправді не завжди ці люди мають належну кваліфікацію, досвід та розуміння теми, яку коментують.
Згадаймо лише заспокійливі спічі Олексія Арестовича навесні 2022 року, який обіцяв, що війна ось-ось закінчиться і треба почекати “два-три тижні”. Згодом ці слова стали мемними, а сам Арестович заявив, що не брехав, а заспокоював суспільство.
ІМІ за допомогою власних автоматизованих методів зібрав та проаналізував річний контент анонімних телеграм-каналів – мільйонників українського сегмента* й виявив, що в них, крім “експертизи” маловідомих людей, трапляються абстрактні експерти та давні псевдоексперти, які лобіюють інтереси окремих осіб чи бізнесів.
Експертний мільйон. Що і ким коментується в телеграмі?
Половина опублікованого контенту, що містив “експертний” коментар, стосувалася війни (50,3%). В коментарях ішлося про бойові дії, обстріли, можливість застосування ядерної зброї, відкриття нових фронтів та жахалки про нові неминучі наступи росіян.
Переважно пости про війну в анонімних телеграм-каналах публікували з експертизою названих осіб. Різноманіття вражає, оскільки в телегах навіть звичайних оглядачів-журналістів іменують воєнними експертами. Так, наприклад, трапилося з постами, де згадується журналіст Bild Юліан Рьопке. До речі, у своєму Х-акаунті він написав, що є редактором у Bild. Але для українського анонімного телеграму він воєнний експерт.
Крім того, в телеграм-каналах ширилися коментарі “зіркових” воєнних експертів Олега Жданова та Романа Світана. Пана Жданова анонімний телеграм-канал “Украина сейчас” запросив на інтерв'ю та зробив нарізки його міркувань щодо перебігу війни.
Втім, за даними редакції “Бабель”, яка зробила розбір прогнозів Жданова, вангування про закінчення війни та початок контрнаступу не здійснилися.
Щодо Романа Світана, його експертизи, що стосувалася запасів росіян, можливих атак і бойових дій, теж було досить в анонімних телеграмах.
Як і коментарі Жданова, редакція “Бабель” розібрала прогнози Світана та дійшла висновку, що здебільшого вони не здійснюються.
Не обійшлося без експертизи росіян, які живуть поза межами своєї країни. Анонімні телеграм-канали тягнули в украінський інфопростір експертизу російських емігрантів щодо російсько-української війни. Так, з'явився пост про те, що Володимир Зеленський для Росії “законная военная цель”. Чи має сенсаційність та ексклюзивність ця думка? Навряд чи. Втім, на думку адмінів каналу, потрібно було озвучити думку “колишнього російського розвідника Сергія Жирнова, який у 2001 році отримав політичний притулок у Франції”.
Ще глибшою є проблема з достовірністю та перевіркою суджень, коли публікують пост із посиланням на “експертну думку” і на підтвердження дають лише скриншот без гіперпосилань чи повноти інформації.
Що може підтвердити скриншот, який не допомагає перевірити інформацію, з акаунту, що не має знаку верифікації? Тож бачимо черговий приклад “експертного” вангування, яке не здійснилося.
Щонайменше в третині постів, що стосуються війни та перебігу військових дій, цитують абстрактних експертів. Найчастіше ці цитати посилаються на джерело такими словами: “кажуть західні воєнні експерти”, “по різних даних експертів”, “як прогнозують військові експерти”, “експерти припускають”, “китайські експерти в галузі оборони”, “один з польських військових експертів повідомив”.
Такі меседжі претендують на авторитетність, бо нібито мають експертний коментар. Утім, “експертів” неможливо ідентифікувати, дізнатися більше про їхній досвід та рівень експертизи.
На другому місці серед популярних тем для коментування – скандали та чорний піар на політичні та суспільно важливі теми (16,9% загальної кількості тем).
У моніторинговий період публікували низку вкидів щодо компаній та відомих людей. Чимало чорного піару дісталося Петру Порошенку. Дослідники ІМІ зафіксували, що протягом моніторингового періоду декілька осіб, яких анонімні телеграм-канали йменували як експертів, “мочили” політика. Найбільше хейтерських згадок про Порошенка в анонімних телеграм-каналах залишили Олексій Курпас, Петро Олещук, Валентин Гладких.
Ми вже фіксували в минулих моніторингах, що вищезгадані Гладких та Курпас займалися чорним піаром проти Порошенка. Їх не завжди в постах іменують експертами. Частіше про них пишуть як про політтехнологів. За даними бази псевдоекспертів, згаданий Валентин Гладких був частим гостем на каналах Віктора Медведчука, а також помічений у прихованому піарі Юлії Тимошенко.
Щодо інших кейсів, то порцію персонального хейту отримав Арсен Жумаділов, який є гендиректором ДП “Державний оператор тилу”. Дослідники ІМІ зафіксували, що в анонімних телеграм-каналах зʼявлялися пости, які мали емоційну та негативну лексику щодо діяльності Жумаділова.
Найчастіше його критикували Андрій Миселюк, Олексій Золотарьов, Олексій Голобуцький, Олег Постернак, Юрій Гаврилечко. За даними бази псевдоекспертів “Текстів”, кілька з них були помічені в піарі політиків. До прикладу, Юрій Гаврилечко був помічений у піарі Тимошенко, Медведчука та навіть партії Шарія. У ковідний час Гаврилечко поширював теорії змови та фейки про коронавірус, заперечував навіть існування COVID-19.
Також у переліку псевдоекспертів присутні Постернак, Золотарьов та Голобуцький. За даними бази “Текстів”, згадані коментатори займалися підігруванням певним політикам, а також були помічені в проєктах, що обслуговувати корпоративні конфлікти. Сам герой критичних постів Жумаділов уже на фейсбуці пояснив причину “нездорової уваги” до себе.
Якщо говорити про компанії, то прилітало на адресу “Укренерго”. Так, в одному з постів з'явилася згадка, що начебто менеджмент “Укренерго” намагається збільшенням тарифу приховати свою неефективність. З посиланням на “ЗМІ” та коментарем експерта Віталія Кулика.
Насправді посилання “ЗМІ” з телеграм-каналу веде на розділ “Блоги” на сайті “Цензор” з дисклеймером, що редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позиції авторів. Відповідальними за матеріали в розділі “Блоги” є автори текстів. А власне автором цього блогу і є сам Кулик. Він також входить до переліку псевдоекспертів бази “Текстів”, оскільки був помічений у роботі на користь різних політиків.
Схожу маніпуляцію з достовірністю та посиланням на “СМИ” використали в замовному пості, який стосувався “Укрнафти”. Щоправда, посилання лінкується не на медіа, а на пустий канал “Украина сейчас” із 4 тисячами підписників. У тексті начебто згадуються експерти, втім жодного слова про те, хто вони.
Критикував “Укрнафту” також політтехнолог Михайло Шнайдер, який звинуватив керівника “Укрнафти” у фінансових маніпуляціях. За словами Шнайдера, всі успіхи компанія має лише завдяки “попередникам” нинішнього керівництва.
У цьому пості окрім маніпуляцій також порушено баланс точок зору, щонайменше не вистачає коментаря представника “Укрнафти”. Експерт, який коментує неефективний менеджмент компанії, за даними “Текстів”, був помічений у піарі Медведчука.
Близько 10,9% постів з коментарями експертів стосувались економіки. Так, різні експерти коментували зростання курсу долара в Україні, зростання цін на пальне, підвищення цін на комунальні послуги, а також траплялися твердження від абстрактних експертів, які коментували ціноутворення на оренду житла, здорожчання цін на продукти. Можна дійти висновку, що телеграм-канали за допомогою експертних коментарів намагалися створювати інфоприводи на чутливу для читачів тему – підвищення цін на все.
Щодо міжнародних новин, то 4,8% експертних постів стосувалися цієї теми. Здебільшого такі пости супроводжувались абстрактним коментуванням з лексемою “експерти” та стосувалися різних тем. Наприклад, ноунейм-експерти коментували, у скільки обійдеться потенційна війна Китаю і Тайваню, інфоприводи про можливість продажу зброї Північної Кореї для Росії та про відкриття Путіним нового фронту, тобто напад на країни Європейського Союзу.
2,8% постів з “експертизою” стосувались енергетики. В таких постах “експерти” вангували щодо відключення світла та нових тарифів. Зокрема, вони пророкували 10-годинні відключення електрики. Прогноз не здійснився.
Але якщо проаналізувати щоденні графіки поширення ковіду на офіційному сайті ВООЗ, то помітно, що не фіксується жодного спалаху. Всі ці пости без посилання мають лише маніпулятивний характер.
Окрім “ковідного спалаху” та анонімних експертів, у телеграм-каналах з мільйонною аудиторією поширювались антинаукові факти, що стосувалися фізичного та психічного здоров'я. Так, адміни фантазували про те, що їжа допомагає позбутися стресу, алкоголь заважає спати, сонливість – ознака агресивності, а коти захищають від хвороб.
Також дослідники ІМІ фіксували поодинокі пости з експертизою щодо цифрової безпеки, технологій, криміналу та науки. Втім, відвертої маячні чи антинаукових тверджень не було зафіксовано.
Армія ноунеймів. Хто відповідальний за достовірність?
За даними дослідження, близько 35% постів містили абстрактні згадки “експерти говорять”, “на думку експертів”, “військові експерти прогнозують”. Усі ці лексеми мають порушення стандарту достовірності, оскільки незрозуміло, хто ці експерти є насправді. Здебільшого такі повідомлення не містять гіперпосилання, що унеможливлює перевірку інформації за першоджерелом.
За словами аналітикині ІМІ Олени Голуб, неідентифіковані експерти чи вчені в матеріалах є однозначним порушенням стандарту достовірності. Оскільки неможливо перевірити, чи дійсно якийсь експерт висловлював твердження, що подається в матеріалі. Також неможливо встановити рівень професійності анонімного експерта. На думку Голуб, потрібно поставити питання, чи застосовуються журналістські стандарти щодо телеграм-каналів, які переважно не є типовими медіа. Власне, і в медійній спільноті поки немає однозначної відповіді на це питання. Але очевидно лише одне: матеріали з порушенням базових журналістських стандартів можуть формувати викривлену громадську думку та бути маніпулятивними, а це є негативним явищем, зазначає Голуб.
Власники анонімних телеграм-каналів не поспішають реєструватися в Нацраді як медіа, а отже є проблема з їхньою прозорістю та відповідальністю. У разі спірного, чутливого питання адміни / редактори стрічки телеграму ніяк не відповідають за інформацію. Аналогічна ситуація зі спростуванням фейків чи дезінформації: це відбувається лише за власним бажанням адміна. До прикладу, дослідники ІМІ фіксували, що анонімні телеграм-канали публікували фейки, маніпуляції та дезінформацію щодо мобілізації в Україні. Втім, ніхто з адмінів таких груп не спростував неправдиву інформацію та не перепросив за її поширення.
Юрист ІМІ Роман Головенко в ефірі інформаційного марафону “Суспільне. Спротив” повідомив, що в Україні не досить інструментів для притягнення псевдоекспертів до відповідальності за поширення недостовірної інформації. Також Головенко повідомив, що в законі “Про медіа” не передбачено відповідальності за порушення журналістських стандартів.
До юридичної відповідальності телеграм-канали не будуть притягнені, на відміну від українських редакцій, які зареєстровані як медіа та фільтрують інформацію.
За лаштунками анонімності. Як зрозуміти, що псевдоексперти маніпулюють громадською думкою в телеграмі?
“Експерти” в анонімних групах телеграму використовують кілька стратегій для маніпуляцій громадською думкою та спотворення дійсності. Платформа анонімного телеграм-каналу дозволяє в однобічному порядку передати наративи для аудиторії без отримання зворотного зв'язку. Тобто читачі частіше за все не можуть висловити свою думку в коментарях.
Крім того, псевдоексперти використовують емоційну лексику, нагнітання та прийоми маніпуляцій “напівправди”, часто їхні слова неможливо підтвердити. В таких повідомленнях відсутні джерела інформації або ж посилання на першоджерело. Також анонімні телеграми, цитуючи експерта, можуть посилатися на його фейсбук. У соціальних мережах такі люди навмисно пишуть емоційні та чіпкі тексти, щоб залучати читачів до коментування, а також для контакту з потенційними замовниками в нових “проєктах”.
У разі якщо “експерта” використовують для роботи над чорним піаром, то здебільшого “експертиза” буде розкидана сіткою по кількох телеграм-каналах, щоб охопити активну аудиторію та поширити потрібні наративи. У такий спосіб замовний контент створює хибне уявлення, що на цю тему говорять усі й вона є надважливою, навіть якщо читачі ніколи нею не цікавилися.
🚩Як тоді зрозуміти, що згадана людина в тексті справді є експертом?
Насправді розпізнавання професійності та експертизи може бути складним. Утім, дослідники ІМІ підготували кілька пунктів, на які варто звернути увагу під час пошуку інформації про експерта:
- у мережі має легко гуглитись інформація про саму людину, про її освіту, роботу та проєкти;
- згадки та експертиза не мають містити надмірної емоційності, маніпуляцій та припущень;
- експерт/-ка не має коментувати “все на світі”, до прикладу і українську політику, і ціноутворення, і свіжі кейси щодо хворих на ковід;
- експерти/-ки не мають бути помічені в чорному піарі в інтересах інших осіб (політичних чи бізнесових);
- експерт/-ка не мають публікувати у своїх соціальних мережах пости з емоційними та маніпулятивними висновками, а у своїх судженнях повинні спиратися на факти;
- додатково експерта/-ку можна перевірити в базі псевдоекспертів від “Текстів”.
Інститут масової інформації рекомендує українцям користуватися Білим списком якісних медіа та Мапою рекомендованих медіа. Це перелік медіа, що публікують достовірну інформацію та не поширюють маніпулятивних текстів, фейків та напівправди.
* ІМІ використовує власні автоматизовані методи, збирає та систематизує дані телеграм-каналів за допомогою програмування. У моніторинговий період з 1 квітня 2023 до 31 березня 2024 року включно було стягнуто 211 764 повідомлення. За цей період 884 повідомлення містили слово “експерт”.
До моніторингу ввійшли анонімні телеграм-канали – мільйонники, які входять до українського сегмента: “Труха⚡️Україна”, “Украина Сейчас”, Times of Ukraine, “Реальна Війна | Україна”, “Инсайдер UA”, “Україна Online”, “Реальний Київ”, “Всевидящее ОКО”, Телеграмна служба новин, “Аутсайдер UA”.
До аналізу не були внесені телеграм-канали “Лачен” та “Николаевский Ванек”. “Лачен” не має статусу анонімного та не генерує контенту для трафіку. ”Николаевский Ванек” працює у форматі інформування українців стосовно повітряних загроз.
Help us be even more cool!
