ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

В Україні бракує інструментів притягнення псевдоекспертів до відповідальності – юрист ІМІ

07.12.2023, 16:46
Леся Луцюк
Фото – скрін з відео Суспільного
Фото – скрін з відео Суспільного

В Україні не досить інструментів для притягнення псевдоекспертів до відповідальності за поширення недостовірної інформації.

Про це розповів юрист Інституту масової інформації Роман Головенко в ефірі міжрегіонального інформаційного марафону “Суспільне. Спротив”.

“У нас є стаття 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – за поширення неправдивих чуток і пліток, які можуть викликати паніку чи громадські заворушення. Там є штрафи, але, коли я заліз до судового реєстру, із приблизно 25 справ, які розглядали суди про адміністративні правопорушення, була аж одна, коли особа була визнана винною, і то вона визнала свою провину. Зазвичай такі справи закриваються", – розповів юрист ІМІ. 

Головенко додав, що в медіа більше обов’язків щодо перевірки інформації, яку вони надають, ніж у пересічного громадянина, коли він висловлює свої погляди чи поширює якусь інформацію. Водночас у ЗУ “Про медіа” не передбачено відповідальності за порушення журналістських стандартів. 

"Це питання Кодексу етики українського журналіста, який не веде до якоїсь відповідальності фактично. У нас є Комісія з журналістської етики, яка може оголосити дружнє попередження, є інші організації, які теж дають оцінку дотриманню журналістських стандартів, але це не є якісь санкції чи юридична відповідальність для самих медіа", – зауважив Роман Головенко. 

За словами юриста ІМІ, за кордоном існує практика відповідальності за поширення неправдивої інформації в межах корпорацій:

"Якби це був представник якоїсь корпорації – людина, яка має свідоцтво адвоката чи медичну ліцензію, то за поширення абсолютно неадекватної, неперевіреної інформації передусім відповідала б у межах своєї корпорації аж до втрати можливості працювати, позбавлення свідоцтва чи іншого документа, який дає їй право на ведення діяльності. Але, на жаль, у нас не настільки розвинені професійні корпорації, щоб це робити". 

Раніше Роман Головенко заявляв, що наказ Головнокомандувача Збройних сил України №73, який регулює надання акредитації українським і закордонним журналістам для роботи в зоні бойових дій, необхідно доопрацьовувати.

Нагадаємо, Інститут масової інформації передав Міноборони України пропозиції щодо покращення взаємодії між журналістами та військовими.

Liked the article?
Help us be even more cool!