81 на користь чоловіків: коли жінки стануть людьми для українських медіа
"Ви ж не жінка, ви людина серйозна!" – заявив Президент Зеленський на нараді наприкінці лютого.
Естафету від Зеленського перейняв новий прем'єр Шмигаль. Коли він оголошував у раді кандидатури на посади своїх міністрів, він забув відрекомендувати єдину представницю жіночої статі в списку.
Українські політики неодноразово були помічені в сексистських висловлюваннях. І це попри те, що значною мірою їхніми виборцями є жінки. Згідно з цифрами ДССУ, в Україні 53,6% населення становлять жінки. Якщо глянути на кількісний показник, то жінок на 3,1 млн осіб більше, ніж чоловіків.
Кількісний показник населення також не гарантує, що українські жінки справедливо будуть відображені в медіа. Інститут масової інформації провів моніторингове дослідження гендерного балансу в 17 популярних українських онлайн-медіа*. І результати цього дослідження дуже невтішні.
Згідно з моніторингом ІМІ, жінки як експертки коментують майже кожен п'ятий матеріал в онлайн-медіа (19% загальної кількості експертних коментарів, 81% експертних коментарів у медіа припадає на чоловіків). Це більше, ніж у грудні 2019 року, коли зазначений показник становив 15%. За даними дослідження ІМІ, найбільше жінок у ролі експерток було зафіксовано на сайтах "Гордон" (31% загальної кількості експертних коментарів), "Сегодня" (26%), "Тиждень" та "Знай" (по 25%). Найменше експерток у моніторинговий період було зафіксовано на сайті ТСН (5%).
Що стосується жінок як героїнь матеріалів онлайн-медіа, то ситуація дещо краща, ніж з експертками. Дослідження ІМІ показало, що на жінок у середньому припадає 29% загальної кількості героїв матеріалів в онлайн-медіа, 71% героїв матеріалів – це чоловіки. Найчастіше згадки про жінок траплялися в матеріалах таких сайтів: "Знай" (48%), ТСН (46%) та "Сегодня" (41%).
Якщо дивитися тільки на кількісні показники, то можна було б сказати, що в цих виданнях співвідношення жінок/чоловіків майже гендерно збалансоване. Однак насправді жінки в медіа згадувалися переважно в матеріалах про шоу-біз, кримінал або в досить жовтих новинах. Моніторинг ІМІ показав, що деякі загальнонаціональні онлайн-медіа дозволяли собі сексизм або об'єктивізацію жінок, тобто зводили особистість лише до жіночого тіла, що є надзвичайно шкідливим прикладом для аудиторії. Найменше жінок у ролі героїнь матеріалів було зафіксовано у виданні "Тиждень" – 14% загальної кількості героїв.
ГЕРОЇНІ МАТЕРІАЛІВ ОНЛАЙН-ЗМІ
Дослідження ІМІ показало, що згадки про жінок найчастіше траплялися в темі спорту (24,4% загальної кількості згадок про жінок-героїнь). Найбільше матеріалів стосувалися української тенісистки Еліни Світоліної, біатлоністки Олени Підгрушної та їхніх суперниць:
- Світоліна покинула тенісний турнір серії Premier, програвши 52-й ракетці світу / "Гордон"
- Резкое падение Свитолиной: Элина вылетает из пятерки лучших теннисисток мира / "Сегодня"
- Підгрушна зупинилася за крок від медалі на ЧС з біатлону в Антхольці / ДТ
- Олена Підгрушна - Чотири секунди до медалі: українська біатлоністка ледь не виграла бронзу на чемпіонаті світу / УНІАН
Другою за популярністю темою виявився шоу-бізнес та жовті новини (23,1% загальної кількості згадок про жінок-героїнь).
Експерти ІМІ помітили також систематичну "хворобу" сексистських заголовків та новин щодо жінок.
Всеукраїнські медіа, які мають досить пристойну кількість заходів на свої сайти, використовують старі та дешеві способи заманювання аудиторії – клікабельність за допомогою трешових заголовків. Зазвичай ці заголовки містять об’єктивізацію жіночого тіла або відвертий сексизм.
Своєю чергою сексистські заголовки та детальний опис жіночого тіла з елементами об'єктивації мають шкідливі наслідки і є токсичними. Такі медіа зводять жінку до тілесної функції і формують враження про неї не як про особистість, а як про предмет або об'єкт. Також вони стимулюють вживання подібних принизливих конструкцій у житті та в спілкуванні з дівчатами / жінками.
Третьою за популярністю темою, у якій згадуються жінки, є кримінал та надзвичайні ситуації – 21,6% загальної кількості новин про жінок. Традиційно в кримінальній тематиці жінки фігурують як жертви злочинних дій або потерпілі внаслідок ДТП.
"Побутує шкідливе стереотипне уявлення про "жінку-жертву". У такий спосіб медіа підтримують стереотипи про слабку стать, віктимність, залежність, які дуже часто є невиправданими", – наголошує Ірина Земляна, медіаекспертка, тренерка з безпеки.
На матеріали, що стосувалися політики, припало 8,2% загальної кількості новин з жінками в ролі героїнь. Найчастіше в медіа писали про народних депутаток Юлію Тимошенко та Ірину Геращенко.
Значно менше героїнь було в тематиці здоров'я (5,7%), лайфсторі (4,8%), культурі (4,2%) та міжнародній тематиці (3,1%).
ЕКСПЕРТКИ МАТЕРІАЛІВ ОНЛАЙН-ЗМІ
Найчастіше онлайн-медіа залучали жінок для коментарів на міжнародну тематику – на них припало 20,7% загальної кількості експерток у медіа. За даними моніторингу ІМІ, в міжнародній тематиці, лідеркою за кількістю експертних коментарів у загальноукраїнських онлайнах виявилася пані посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен.
У лютому 2020-го стрічки українських онлайнів рясніли новинами про новий штам коронавірусу Covid-19. За даними моніторингу ІМІ, 19% загальної кількості цитат експерток у медіа стосувалися теми здоров'я. Зокрема, колишня міністерка охорони здоров'я України Зоряна Скалецька стала однією з топових експерток, яких цитували медіа на тему здоров'я.
На третьому місці виявилися згадки про жінок-експерток у матеріалах про права людини, на них припало 12,9% загальної кількості згадок про експерток в онлайн-медіа. Лідеркою за кількістю згадок у цій темі виявилася українська омбудсменка Людмила Денісова.
Трішки менше згадок про жінок як експерток зафіксовано в політичній тематиці – 10,3%. Лідерками серед політичних експерток, яких медіа цитували в лютому 2020 року, були заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук та народні депутатки СН Ольга Василевська-Смаглюк та Олена Шуляк.
Значно менше експертних коментарів від жінок було в матеріалах, що стосувалися бізнесу та економіки – лише 6,9% загальної кількості експертних коментарів. А також жінки-експертки коментували погоду (6,9%), кримінал (5,1%) та культуру (4,3%).
ЩО ЩЕ?
Шість років тому ІМІ провів своє перше дослідження гендерного балансу в медіа. Незважаючи на те, що за ці роки ситуація медіа дуже повільно еволюціонувала, жінки досі не є такими важливими "людьми" чи "якісними експертами" для українських медіа, як чоловіки.
Водночас є і позитиви. Публічно говорити про права жінок вже не вважається маргінальним. Головні редактори якісних медіа відкрито беруть участь у гендерних дискусіях і переважно не сперечаються з фемінітивами в текстах.
Проте попереду ще надзвичайно багато роботи. Тому експерти ІМІ рекомендують редакціям зробити три простих кроки:
- Вивчіть вашу цільову аудиторію. На скільки відсотків вона складається з жінок?
- Проведіть самооцінювання. Порахуйте, скажімо, у кого ви брали інтерв'ю протягом останнього місяця?
- Активніше беріть коментарі у жінок-експерток і пам'ятайте: що більше жінок буде представлено в медіа, то економічно успішнішою буде Україна.
Ми також підготували поради для редакцій щодо самооцінювання та дотримання гендерного балансу: 10 рекомендацій для журналістів щодо гендерного балансу.
*Дослідження контенту проводилося в 17 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua, liga.net, ukrinform.ua, interfax.com.ua, censor.net.ua, tyzhden.ua, znaj.ua, dt.ua. Вибірка становила 1700 новин (по 100 новин з кожного досліджуваного ЗМІ, взятих у лютому 2019 року). З методологією дослідження можна ознайомитися за посиланням.
Написання цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews.
Help us be even more cool!
